У пошуках президентських реформ та газових домовленостей

У пошуках президентських реформ та газових домовленостей

2 Жовтня 2014
2331

У пошуках президентських реформ та газових домовленостей

2331
Топ-темою для підсумкових програм великих каналів залишається війна на сході країни. Між тим політико-економічні проблеми, які насправді часто безпосередньо впливають і на розвиток подій у зоні АТО, просто розмивають в ефірі. Огляд висвітлення важливих подій у підсумкових щотижневиках каналів «1+1», «Інтера», «України», ICTV та 5-го каналу за 28 вересня 2014 року.
У пошуках президентських реформ та газових домовленостей
У пошуках президентських реформ та газових домовленостей

Канали-лідери в підсумкових випусках продовжують на перший план ставити новини з фронту, хоча це не завжди виправдано. Політико-економічні проблеми переважно відходять у середину та кінець ефіру. Таким чином теми, які насправді часто безпосередньо впливають на розвиток подій і в зоні АТО, просто розмивають в ефірі.

Головні теми тижня у висвітленні підсумковими програмами:

ПРЕС-КОНФЕРЕНЦІЯ ПЕТРА ПОРОШЕНКА

Не дали канал «Україна» та 5 канал.

Розмова з пресою, яка відбулася 25 вересня, — перша велика прес-конференція нового Президента країни для ЗМІ. Тим паче на прес-конференції Президент представив план реформ до 2020 року. А тому взагалі проігнорувати цю тему в підсумкових тижневиках було вельми дивно.

«1+1» подав про подію сюжет. У підводці ведуча Алла Мазур намагається дати загальну картинку представленого проекту.

«Алла Мазур, ведуча: Зразу 60 реформ на найближчі 6 років заявив цього тижня президент. Серед першочергових і медична, і судова. Уже до 2020 року українці за його планом стануть жити довше, інфляція зменшиться у 20 разів, а влада оновиться на 70%. І вже 2020-го Україна зможе подати заявку на вступ до Євросоюзу — сподівається президент Порошенко. Самого пакету реформ іще на публіку не виносили, але Порошенко твердить — над ними почали працювати буквально з першого дня, коли він прийшов до влади. І новий парламент, мовляв, вже отримує всі необхідні законопроекти. Із чого почне президент, як це відчує на собі кожен із нас».

Утім, Алла Мазур тенденційно обрала першочергові завдання, які ця стратегія повинна виконати. Адже серед інших рівнозначно першочергових, наприклад, — оновлення влади та антикорупційна реформа, реформа правоохоронної системи, реформа системи національної безпеки та оборони.

Далі — сюжет Олександра Шилка, який має ознаки провладної заангажованості. Всі синхрони в матеріалі — лише Президента, розповідь кореспондента має оцінкові судження, які, знову-таки, беззастережно-позитивні щодо влади. Критики стратегії-2020 не має, як і взагалі думок експертів.

«Олександр Шилко, кореспондент: Насправді всі ці дні війни у стінах Адміністрації Президента переймались не тільки танками та бронежилетами. Тут з'явився унікальний досі інструмент, про який мало хто знає, але який і може витягнути Україну з економічної прірви. Це спеціальна агенція при Національній раді реформ. В ній не має ні багатоповерхових адмінбудівель, ні автопарків, ані величезного апарату чиновників. Але її роль у перетворенні України може стати вагомішою за всі міністерства,  разом узяті. Суть агенції — прямий контакт із західними експертами. Завдання європейських фахівців —  висувати ідеї всіх головних реформ. Мало того, іноземні донори, фонди даватимуть на ці реформи гроші. А відтак, і контролюватимуть їх. Вкрасти в іноземців буде важко. Таким чином нова українська влада вирішила не винаходити велосипед. Україна пройде шлях Польщі та інших східноєвропейських країн».

Після сюжету в студії з’являється заступник голови АП України Ігор Гринів, із яким ведуча обговорила цей план. Звісно, й від нього критики стратегії реформ глядач не почув.

«Факти тижня з Оксаною Соколовою» ICTV теж подали сюжет, подібний до зробиленого колегами з «1+1». Жодного критичного синхрону та інформації щодо представленої стратегії. Синхрони лише Порошенка та офіціоз, який журналіст намагався згладити «красним слівцем».

«Олександр Візгін, кореспондент: Мистецький арсенал. Сто днів тому тут був урочистий прийом з нагоди інавгурації президента Порошенка. Цього тижня його перша велика прес-конференція. За кілька годин до початку ніде яблуку впасти, акредитувалося близько трьохсот ЗМІ. Президент з'явився хвилина в хвилину і почав промову зі слів Шекспіра.

Петро Порошенко, Президент України: "Бути чи не бути Україні. І я впевнений, звичайно, що бути".

Олександр Візгін, кореспондент: У ключовій промові план роботи для країни на наступні п`ять-шість років. Порошенко розуміє, без реформ Україні загрожує просто соціальний бунт, тому пропонує понад шістдесят програм, які дозволять вже в 2020 році подати заявку на вступ до ЄС».

Крім того, гостре запитання, яке ставила під час прес-конференції російська журналістка щодо подій в Одесі 2 травня, автор називає чомусь «провокацією».

«Олександр Візгін, кореспондент: Багатьох журналістів президент знає особисто. Час від часу сам починає модерувати розмову, надаючи слово, приміром, журналістам "Першого каналу" Росії. Вони намагаються поставити провокаційне запитання.

Журналістка "Першого канал" Росії: "Скоро пять месяцев после трагедии в Одессе, вас как Президента, гаранта Конституции не беспокоит тот факт, что после трагедии, которая унесла жизни более чем сорока граждан Украины, до сих пор не обнародованы даже предварительные результаты расследования?"

Петро Порошенко, Президент України: Один из организаторов, зам. начальника милиции Фучеджи, находится в бегах. По данным нашей спецслужбы, он находится в Приднестровье, периодически посещая Россию. Мы бы попросили у вас помощи: выдайте нам его, нам это очень нужно для обеспечения расследования трагедии 2 мая».

«Інтер» спочатку дав начитку ведучого в студії.

«Дмитрий Анопченко, ведущий: Президент Порошенко на уходящей неделе дал старт реформам, которые  в том числе и судьбу тех, кто на фронте, должны изменить. Реформы в политике и в социальной сфере. Их Президент собирается закончить к 2020, чтобы иметь все основания подать заявку на членство в ЕС. Глава государства назвал и приоритеты: антикоррупционная реформа, обновление власти, изменения судебной и правоохранительной систем. В том, что откладывать кардинальные перемены уже некуда, Порошенко убеждал журналистов на своей первой пресс-конференции. И война, по его мнению, не повод, а скорее, толчок к немедленным переменам».

Далі Дмитро Анопченко обговорює з представниками різних політичних партій реформи, які влада повинна зробити найближчим часом. На включенні — Юлія Тимошенко («Батьківщина»), Руслан Кошулинський («Свобода»), Олег Ляшко («Радикальна партія»), Анатолій Гриценко («Громадянська позиція»), Олександр Вілкул («Опозиційний блок») і той же Ігор Гринів, який, на відміну від «1+1», говорив на «Інтері» вже як представник Блоку Петра Порошенка. Всі їхні промови більше схожі на представлення власних передвиборчих програм, але все ж таки «Інтер» принаймні спробував дізнатися про оцінку програми Порошенка представниками інших політичних сил.

Не зрозуміло, за яким критерієм відбувається відбір партій, представники яких виступають в ефірі програми «Подробности недели». А тому вкотре інші помітні гравці — наприклад, «Народний фронт» — мають нерівний доступ до ефіру каналу. Так, згодом з Валерієм Хорошковським («Сильна Україна») у студії ведучий обговорює повернення екс-урядовця часів Януковича у велику політику, а потім — як зупинити стрибки курсу долара. Зрозуміло, попри те, що представника «Сильної України» не було серед політиків на обговоренні під час включення, будучи в студії, Хорошковський мав більше можливостей для маневру та різного роду агітацій. Тим більше це виглядає прихованою рекламою, бо Хорошковський є колишнім власником каналу, який, вочевидь, залишився близьким до нинішніх співвласників каналу, й він не отримав від ведучого гострих запитань стосовно свого повернення не лише в політику, а й в Україну.

Цікаво, що жоден із каналів, подаючи інформацію про президентську стратегію, не вказав важливої деталі: тексту представленої стратегії реформ від Порошенка немає.

ВІДНОВЛЕННЯ ГАЗОВИХ ПЕРЕГОВОРІВ ІЗ РОСІЄЮ

Не дав канал «Україна».

Цю тему більшість редакцій (за винятком 5-го каналу) не ставила на перший план у верстці ефіру. Хоча поставка газу — тема більш ніж важлива. Це питання енергетичної безпеки України. Тим паче зважаючи на те, що план уряду з реверсної поставки палива із західного кордону дає збій.

Редакція програми «Подробности недели», «Інтер» знову обмежилася начиткою в студії та двома синхронами — представників України і Євросоюзу. Думки Росії глядач не почув. Навіть включення спецкореспондента з Москви Даниїла Рускова не вирівнює ситуацію.

«Дмитрий Анопченко, ведущий: Неужели "Газпром" дрогнул? Два дня назад наметился первый конструктив в газовых переговорах. За тепло в наших домах украинские чиновники боролись в Берлине. И вот какие заявления появились по итогам этой встречи.

Гюнтер Оттингер, комиссар ЕС по вопросам энергетики: "На практике решение таково: Украина оплатит открытые счета российским партнерам на сумму два миллиарда евро до конца октября. Сегодня мы подготовили качественный проект для "зимнего пакета".

Юрий Продан, Министр топлива, энергетики и угольной промышленности Украины: "Європейська комісія запропонувала, як проміжну ціну до врегулювання ситуації в Арбітражному суді,  на осінньо-зимовий період  ціну в 385 доларів за 100 метрів кубічних. Але ця ціна, як пропонувала Європейська комісія, повинна бути комерційна ціна, не залежно від рішень російського уряду"».

Після цього тему продовжив Юрій Бойко, з яким ведучий обговорював енергетику. Незважаючи на те, що гість — у списку «Опозиційного блоку», запрошення його саме на цю тему є виправданим. Адже Бойко протягом тривалого часу мав справу з переговорами з Росією в питаннях газу. Втім, Анопченко одразу ж перейшов більше у виборчу площину розмови, запитуючи, «чи будемо ми з теплом взимку». Юрій Бойко, звичайно, використав цю можливість, аби зайвий раз прорекламувати нинішню опозицію та покритикувати владу.

«Дмитрий Анопченко, ведущий: Юрий Анатольевич, два очень простых вопроса. Вы многих из тех, кто ведет переговоры с российской стороны,  знаете лично. Хочу спросить вас, а заинтересованы ли они в решении вопроса? И вопрос очень простой. Вы политик, наверняка люди, которые нас смотрят, хотят вам его задать. Что политики, депутаты, люди, которые идут в депутаты, могут сделать, чтобы людей защитить, потому что войти без газа, без тепла в зиму в этой ситуации...?

Юрий Бойко, "Оппозиционный блок": "Касательно тех людей, которые ведут переговоры, это, безусловно, опытные переговорщики. Надо очень тщательно готовиться и профессионально готовиться к тому, чтобы соответствовать этому уровню. И очень важно, чтобы отстаивание своей позиции, оно было профессиональным. Поэтому нам это удавалось. У нас никогда не было подобных катаклизмов, и не будет в будущем, когда мы возьмемся за решение подобных вопросов экономики. А что касается политической составляющей, конечно, надо немедленно заканчивать переговоры. Дотянули, вот до последнего дотянули. И это очень плохо. И у нас, если у тех сторон, повторяю, у тех есть люфт, то у нас его нет"».

Журналісту з «Плюсів» Олексію Бобровникову пощастило: він зміг поставити кілька запитань про газові переговори прем’єру Яценюку, з яким журналіст випадково летів в одному літаку.

«Олексій Бобровников, кореспондент: 5-та ранку середи. Два дні до перемовин у Берліні і я прокинувся в несподіваній компанії. Арсеній Яценюк. Я не хочу говорити з ним, поки він зовсім не прокинеться. А раптом він уві сні розкаже щось більше, ніж на камеру. Протягом кількох годин я дізнався — прем'єр не їсть на борту літака, не прокидається надто рано і, на жаль, не розмовляє уві сні. Поки пересадка в Європі. Я в Брюссель, він до Нью-Йорка. Спитаю про газ.

Арсеній Яценюк, прем'єр-міністр України: "Позиція моя однозначна. Остаточне рішення — в суді"».

Також журналіст у матеріалі подає синхрони європейських енергетичних експертів. Утім, не показує позиції Євросоюзу та офіційної Москви. Мало того, про позицію Росії репортер говорить, посилаючись на думку того ж Яценюка.

«Олексій Бобровников, кореспондент: Те, що хоче наш уряд, ми знаємо. Чого добиватиметься Москва — спробую дізнатись в Яценюка. “Швидко попрощатися не вдається. Будуть розводити”, — чудова відповідь. Епіцентр події в Берліні. Там перемовини, протоколи, брифінги для преси. А мені цікаво дізнатись, про що не говоритимуть офіційні особи ЄС».

Темою переговорів журналіст не обмежується, а пробує показати, яким чином на Заході люди намагаються зменшити залежність від енергетики, впроваджуючи альтернативні та заощаджувальні технології.

ICTV вирішив відновлення переговорів про поставку газу дати лише як інформаційний привід:

«Оксана Соколова, ведуча: Після чотиримісячної перерви Україна і Росія відновили розмову про газ. За посередництва ЄС Єврокомісар з енергетики Гюнтер Етінгер повідомив, що є певні домовленості, які дозволять Україні менш болісно пройти зиму. Зокрема, “Газпром” готовий продати Києву 5 мільярдів кубів газу по ціні 385 доларів, якщо Київ перерахує 3 мільярди доларів. Далі починаються розходження. “Газпром” вважає, що це борг, а Київ — що це передоплата».

На відміну від «Плюсів», підопічні Соколової в сюжеті намагалися розібратися, як можна заощадити в будинках не за західних, а за українських реалій.

Сюжет Анни Мірошниченко з 5-го каналу вийшов найбільш збалансованим — подано думку всіх сторін переговорів, представлено думку аналітиків у газовій сфері.

Втім, уникнути неточностей не вдалося. На початку ведучий Віталій Гайдукевич сумнівається, чи варто взагалі нам домовлятися про додаткову поставку палива, мовляв, без Донбасу та Криму ми повинні споживати менше газу.

«Віталій Гайдукевич, ведучий: Як зігрітись взимку? Цим питання зараз сушить голову Кабмін. Але з огляду на багаторічні газові шкурні інтереси великого українського бізнесу, виникає інше запитання: а чи маємо ми взагалі цю проблему? Трохи арифметики. Торік під час опалювального сезону Україна з'їла приблизно 35 мільярдів кубометрів газу. Зважте, це країна без війни, з Кримом і тамтешньою хімпромисловістю і з працюючою промисловістю Донбасу. Що маємо зараз? Крим відпав разом з тамтешнім хімпромом. Донбас. Комуналки в розбомблених містах немає, підприємства великі зараз або розбомблені, або не працюють. Тобто з огляду на війну споживання мало стати меншим. А тоді чому ми газу купуємо стільки ж, скільки й минулого року?»

Однак така арифметика некоректна, адже наразі достеменно не відомо, скільки заводів на сході не працюють і яка частина з них не отримує газу. За 11 липня 2014 року, наприклад, сайт «Нафтогазу» подає інформацію про доручення відключити певні підприємства України від газу за борг. До переліку не ввійшли, зокрема, ті, які перебувають у зоні АТО.

ЗАБЕПЕЧЕННЯ ВІЙСЬКОВИХ НА СХОДІ ЗИМОВИМ ІНВЕНТАРЕМ

Тему не було представлено на ICTV, каналі «Україна»

Ще одна передзимова топ-тема. Заразом і військова — вона стала однією з найактуальніших серед інших тем в зоні АТО, які останні півроку заполонили інформпростір. Інформаційним приводом стало повідомлення від Міноборони, нібито військові на сході майже повністю забезпечені зимовим інвентарем.

Однак зі статистикою, на скільки ж все таки забезпеченні військові, вийшла плутанина. Так, Алла Мазур у «ТСН. Тиждень» («1+1») у підводці до сюжету Андрія Цаплієнка зазначає: «Перша ж негода довела, що воювати доведеться і з холодом. Хоча керівництво тилу стверджує, що майже усі бійці забезпечені зимовим одягом на 70%. Яка вона —  фронтова —  а не штабна правда, наші колеги бачили в одному із найгарячіших нині місць зони, так званій Дебальцівській кишені».

У самому репортажі журналіст лише частково торкається цієї теми, але теж вказує цю статистику, не зазначаючи, а хто ж точно назвав такі дані. І тим паче не подає синхрону посадовця.

«Андрій Цаплієнко, кореспондент: Холодний дощ нагадує: незабаром українські позиції штурмуватиме ще один лютий ворог — негода. Логісти в штабах звітують про 70% забезпеченість фронту до зими. Але ось така фронтова, а не штабна правда.

"Балу", офіцер 11-го батальйону територіальної оборони: "Там на земле кидают каремат и спят. Хотя тоже, видите, сверху протекает. Холодно, а так люди живут. Зимних спальников у нас нет. Карематы что сделали, с дерева. Я уверен, что сепары так не живут. Видите, реально в грязюке спят. Ребята доски положили себе"».

Ведучий «Інтера» Дмитро Анопченко робить схожу помилку і не уточнює деталі такого суперечливого повідомлення: «Дмитрий Анопченко, ведущий: Министерство обороны рапортует, мол, снабдило их зимней одеждой, большую часть военных обеспечили».

У сюжеті Альона Цинтіла подає дещо інші дані, також не підкріплюючи їх прямою мовою того посадовця, який надав начебто неправдиву інформацію щодо поставок одягу на передову: «Алёна Цинтила, корреспондент: Повезло лишь тем, кто привез спальники из дому. Олегу на всю экипировку сбрасывались односельчане. Отчетам Министерства обороны, мол, армия на 90% готова к зиме, мягко говоря, удивляется».

Ведучий Віталій Гайдукевич в ефірі 5-го каналу взагалі сказав, що «замміністра через кілька днів після цієї фрази переконував громадськість, що на 97% армія готова до зими — як теплом, так і харчами». Він не сказав, який саме з трьох заступників це озвучив. Тим паче, не подав синхрону, який би підтверджував це.

Швидше за все, він мав на увазі заступника міністра оборони Олександра Ліщинського. Це стає зрозуміло із включення Дар’ї Феденко, яка теж без посилань каже, що «10 жовтня — це крайній строк, коли мають бути забезпечені теплим одягом та обігрівачами усі бійці Нацгвардії, Збройних сил України, добровольчих батальйонів тероборони. Але поки що всі, з ким ми спілкувались цього тижня, не мають ані теплого одягу, ані обігрівачів». Саме про такий строк поставок говорив на брифінгу минулого тижня заступник Міноборони України Олександр Ліщинський. Але в цьому повідомленні немає жодного слова про 97%. Є інформація, наприклад, від Укрінформу, що «уровень материально-технического обеспечения подразделений Вооруженных Сил, которые дислоцируются на Востоке Украины, составляет 80–90% от нужного объема».

Чому в цій історії важливе посилання? Тому що 19 вересня командувач Сухопутних військ Збройних сил України генерал-лейтенант Анатолій Пушняков надав дещо інші дані: 70% підрозділів, які беруть безпосередню участь в АТО, вже забезпечені зимовою формою одягу. Саме таку цифру навів «1+1».

А отже спочатку потрібно розібратися, чим і чому інформація від двох військових чинів суттєво відрізняється. Адже журналісти різних каналів говорять про одну й ту ж проблему, відштовхуючись при цьому від різних статистичних даних. Хоча це й не скасовує того, що репортери зловили чиновників на брехні, і насправді з поставками зимового одягу великі проблеми.

ІНШІ ТЕМИ. ПРИХОВАНА РЕКЛАМА

Серед інших тем минулого тижня майже всі канали (крім «1+1») надмірно звертали увагу на передвиборчі списки партій та імена кандидатів у мажоритарних округах. Якщо самі сюжети не відзначаються надмірними маніпуляціями та ознаками замовності, то доцільність висвітлення цієї теми — під питанням. «Факти тижня», до прикладу, вже останні три випуски говорять про ці списки, вказуючи на основні тренди передвиборчого сезону: військові, журналісти, зірки.

Якщо канали орієнтувалися на 25 вересня (остання дата подачі документів) як на інформаційний привід, то вони помилилися. Адже дата остаточної реєстрації завершується 30 вересня. Тобто списки кандидатів у партіях чи в округах теоретично можуть ще змінитися.

Цього тижня кількість тем з ознаками замовності різко зменшилася на каналі «Україна». ICTV цього разу прорекламував Сергія Тігіпка та його «Сильну Україну». З ним Оксана Соколова в студії говорила про стрибки курсу долара. При цьому, на початку діалогу ведуча представила «справжнім експертом»: «Оксана Соколова, ведуча: Отже,  чи може долар стрибнути до позначки — 18, сьогодні поговоримо в нашій студії зі справжнім експертом, який сам протягом кількох років очолював Національний банк України, Сергій Тігіпко в студії “Фактів тижня”».

Утім, протитровано гостя як «лідера партії “Сильна Україна”».

«Інтер» теж відзначився — і знову участю у війні Фірташа проти Коломойського. Так, наприкінці ефіру вийшов сюжет про «рейдерське захоплення» одного з підприємств Group DF. Тінь звинувачень від журналістки Оксани Григор’євої падає в бік голови Дніпропетровської ОДА Ігоря Коломойського.

Один синхрон «обвинуваченого» журналістка дає, але кількість коментарів з іншого боку бізнес-конфлікту значно переважає. А сам посил від репортера очевидно спрямований проти губернатора Дніпропетровщини.

«Представитель предприятия: "Вот эти люди, на каком они работают предприятии, которые сейчас захватывают? — Эти люди являются сотрудниками охранной фирмы".

Оксана Григорьева, корреспондент: Охранной фирмы Леон. Она еще известна как "Безопасность, охрана, гарантия". А проще — "БОГ". Уже долгие годы охраняет бизнес и лично олигарха Игоря Коломойского. Без этих спортсменов не обходится ни один рейдерский скандал в регионе. А вот и главарь титушек — Сергей Самойленко. Трижды судимый. Состоит в известной в области банде "Сухаря". Убийства, похищения, разбой, рэкет. В архивах главка МВД — тома дел о его преступлениях.

Михаил Кузьменко, начальник ведомственной охраны Вольногорского ГМК: "Это некто по прозвищу "Испанец", широко известный в криминальных кругах Днепропетровска в связи со своей прошлой противоправной деятельностью. Он не скрывал, он сказал: это мои люди, это моя охранная фирма".

Оксана Григорьева, корреспондент: Именно его губернатор Днепропетровской области поставил руководить новой охраной предприятия. Проконтролировать назначение приехал лично заместитель губернатора Коломойского Святослав Олейник. А вот и новый руководитель комбината Руслан Журило, человек, который долгие годы официально работал на группу "Приват"».

В одному з моніторингів «Телекритики» від 20 липня 2014 року журналістку з цим іменем вже було спіймано на нечесній грі проти Коломойського. Так, протягом тижня два сюжети Оксани Григор’євої були спрямовані проти бізнесу олігарха. Замовний характер роботи журналістки «Телекритика» аналізувала і в подальшому (приклад — тут).

ПОВНА ВЕРСТКА ВИПУСКІВ

1+1, «ТСН. Тиждень» (випуск 19:30)

«Багатотисячна хода під українськими прапорами та гаслом Харків — це Україна пройшла середмістям».

«Тільки-но перемир'я — стріляють вдвічі більше».

«Як усе-таки добитися цілковитого припинення вогню на Донбасі і створити 30-км зону розмежування — тепер домовляється іще одна спільна група».

«Далі ми хочемо почути новини від Якова Наскова із Чонгара, на адміністративному кордоні з Кримом».

«В Алчевську на Донеччині бойовики запровадили воєнний стан».

«Бойовики самопроголошеної ДНР знайшли чергове пояснення чому не виконуються цілком Мінські домовленості».

«Команда волонтерів все ще привозить у морги Дніпропетровська, Запоріжжя та інших прифронтових міст вантаж 200».

«Міністерство охорони здоров'я поставило під загрозу життя тисяч хворих українців».

«Зразу 60 реформ на найближчі 6 років заявив цього тижня президент».        «Гість в студії — Ігор Гринів, заступник глави Адміністрації президента України».

«Законопроект який до розгляду у Верховній раді має підготувати Кабмін».

«Гість в студії — Ігор Гринів, заступник глави Адміністрації президента України».

«Урядовий план дій відновлення країни представникам ділових та інвестиційних кіл Сполучених Штатів і Нью-Йорку презентував український прем'єр Арсеній Яценюк».

«За прогнозом на найближче майбутнє для України наша Юлія Дячук поїхала в Карпати, до містичних мольфарів (перша частина)».

«За прогнозом на найближче майбутнє для України наша Юлія Дячук поїхала в Карпати, до містичних мольфарів (друга частина)».

«А поки курс валют знову змусив багатьох хапатися, чи за гаманець, чи за валідол».

«Про допомогу, якої можемо чекати від цивілізованого світу».

«Газові перемови».

«Територія життя в Україні».

«Обмін полоненими триває на тлі обстрілів українських позицій та посилення вогню на Донеччині».

«Хоробрі серця».

«Інтер», «Подробности недели» (випуск 20:00)

«Украинские и российские военные пытаются договориться».

«В буферной зоне оказались тысячи людей».

«Гость в студии — Олег Тягнибок, лидер партии "Свобода"; последние новости в прямых включених из городов восточной Украины».

«Боевики делят власть между собой».

«Гость в студии — Марк Фейгин, адвокат Надежды Савченко».

«Ситуация в Дебальцево Донецкой области».

«Врачи в Счастье три месяца работают бесплатно».

«Из-за нехватки жетонов, сотни погибших солдат остаются неопознанными».

«Матери из Украины и России на прямой связи в студии».

«Министерство обороны рапортует, что снабдило бойцов зимней одеждой».

«Президент Порошенко на уходящей неделе дал старт реформам, которые планируется закончить к 2020 году».

«Политики о реформах о том, какие шаги должна сделать власть, чтобы в Украине почувствовались реформы».

«Еврокомиссия предложила "зимнюю цену" на газ для Украины».

«Гость в студии — Юрий Бойко».

«Продолжим о выборах. Главный шанс этой осени — от нас с вами теперь зависит, изменится ли лицо Украины».

«Гость в студии — Валерий Хорошковский».

«Прямое включение из г. Счастье».

«Рейдерский захват Вольногорского ГМК».

«Прямое включение из города Счастье».

«В Харькове сносят памятник Ленину».

ICTV, «Факти тижня з Оксаною Соколовою» (випуск 18:45)

«Чи принесло перемир’я мир?».

«Увесь тиждень проросійські бойовики намагались вирівняти кордон, свій умовний кордон на свою користь».

«Цього тижня президент України провів свою першу велику прес-конференцію».

«На Луганське містечко Щастя цього тижня звалились нові нещастя».

«Десять танків Т-64Б отримає Національна гвардія України».

«І от чому цієї прекрасної зброї в українського війська немає, чому в критичний момент наша армія виявилася не готовою до війни».

«Сполучені Штати виділять 25 мільйонів доларів на допомогу українському війську».

«Тим часом, на валютному ринку цього тижня чергова сумна сенсація: гривня побила новий історичний рекорд, наблизившись до позначки 15 гривень за долар».

«Отже чи може долар стрибнути до позначки — 18, сьогодні поговоримо в нашій студії зі справжнім експертом, який сам протягом кількох років очолював Національний банк України, Сергій Тігіпко в студії Фактів Тижня».

«В бюлетені таких партій вже 29, втім, напевно, найцікавіше відбуватиметься на мажоритарках».

«До Луганська цього тижня пустили перший потяг».

«Після чотиримісячної перерви Україна і Росія відновили розмову про газ».

«Чи є у Росії люди, які відчувають що живуть у матриці?»

5 канал, «Підсумки тижня» (випуск 21:00)

«Кабмін сушить голову над тим, як зігріти країну взимку».

«Бійці Нацгвардії, Збройних сил України та добровольчих батальйонів тероборони самі готують свій побут до зими».

«Гість програми — Юрій Бірюков (Фенікс), волонтер».

«Наскільки адекватно реагують чиновники різних рівнів на актуальні проблеми?».

«Нові обличчя політики».

ТРК «Україна», «События недели» (выпуск 19:00)

«В эти минуты на Донбассе звучат взрывы».

«Указ Президента по дальнейшей защите Украины».

«69-я Генеральная ассамблея Организации Объединенных Наций».

«26 октября — все на выборы».

«Гость в студии — Семен Семенченко, командир батальона “Донбасс”».

«Приглашенные “звезды” в политике».

«15 гривен за доллар — еще год назад это звучало как страшилка, на этой же неделе стало реальностью».

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
У зв'язку зі зміною назви громадської організації «Телекритика» на «Детектор медіа» в 2016 році, в архівних матеріалах сайтів, видавцем яких є організація, назва також змінена
Скрін шот 1+1
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
2331
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду