Тиждень був насичений подіями, серед яких і катастрофи (падіння літака з Одеси в донецькому аеропорту, за яке «1+1» та «Інтер» змусили виправдовуватися віце-прем’єра Олександра Вілкула; вибух ресторану «Апрель» у Києві), і смерть екс-лідера Народного Руху України Геннадія Удовенка, і нові газові домовленості, і скандали-інтриги-розслідування у справі Тимошенко, й інформаційні спецоперації проти опозиції, і порожні страшилки перевиборів, а також багато іншого. Команди деяких тижневиків із запізненням у порівнянні зі своїми колегами (отже, фактично порушуючи стандарт оперативності, якщо його доречно застосовувати до щотижневих телепрограм) узялися за розкриття актуальних тем: ICTV та «1+1» спробували ще раз розібратись із загрозами ліцензування імпортних ліків (тут варто відзначити якісний матеріал Ольги Мальчевської в «ТСН. Тижні», після якого ці загрози перестають видаватись абстрактними), а «События недели» на «Україні» підготували практично перший повноцінний матеріал про скасування виборів на округах Олександра Домбровського та Павла Балоги.

Але найяскравішою подією в житті щотижневих інформаційно-аналітичних програм 17 лютого слід назвати повномасштабне повернення «Подробностей недели» до «дореволюційного» формату – з прес-релізним вихвалянням Віктора Януковича та міністрів, без балансу, ба навіть без згадок про опозицію, яка протягом двох місяців була представлена в програмі на рівні з владою. Тут ще залишаються відносно проблемні матеріали (наприклад, про спробу в судовому порядку визнати здорову людину психічно хворою, яку коментував Семен Глузман), однак немає нічого схожого на критику дій можновладців. Метаморфоза занадто стрімка й очевидна, якщо зважити на контекст: перехід каналу до рук Дмитра Фірташа та голови Адміністрації президента Сергія Льовочкіна і запевнення останнього, що він виступає «категорично проти підходу, коли разом із новим власником або з новим витком політичної кар'єри акціонера відбуваються кардинальні зміни у підходах до інформаційної політики каналу».

Зречення Папи

Про те, що українські медіа неадекватно висвітлили головну світову новину тижня – намір Папи Римського Бенедикта XVIпіти у відставку, - недвозначно свідчить моніторинг, як і опублікований «Телекритикою» текст Бориса Бахтєєва «Зречення Бенедикта XVI і ганьба українського телебачення» і матеріал газети «День» «Зречення Папи». Зауважмо, що Папа є духовним лідером для мільйонів українців, які належать до Римо-католицької та Греко-католицької церков – а це, за різними оцінками, від 5 до 6 мільйонів громадян. Для порівняння, ветеранів війни в Афганістані серед українців – у двадцять разів менше. Попри очевидну значущість події для всього світу й для значної частини аудиторії телебачення, лише три тижневики – «ТСН. Тиждень» «1+1», «Факти тижня» ICTV і «Час: Підсумки тижня» 5 каналу – підготували повноцінні матеріали на тему зречення. Інші три програми або не зауважили цієї події, або визнали її такою, що не стосується України та її мешканців.

Проте, дивлячись на те, як саме ці дві програми розповіли про зречення Папи, мимоволі починаєш вагатися – чи не краще було б, аби й вони промовчали? Зокрема, «ТСН. Тиждень» «1+1», розпочинаючи з новини про зречення свій випуск, вкрай скандалізує цю подію: «Події останнього тижня у Ватикані настільки були неординарними, що вже спровокували десятки чуток та інтерпретацій. Одна неймовірніша за іншу. Церковний заколот, війна кардиналів чи пророцтво про останнього Папу? Рішення Бенедикта XVI пролунало як грім серед ясного неба». Для чогось знадобилася притягнута за вуха «містика»: «А це ще один грім. Через кілька годин після промови понтифіка над апостольською столицею розбушувалася гроза. Блискавка влучила у базиліку Святого Петра. Приголомшливі кадри додали містичності подіям. Знак небес – так прокоментували бурю віруючі. Та який знак – добрий чи лиховісний?» (блискавка згадується й у підводці до сюжету Григорія Жигалова).

Як і його численні колеги з інших ЗМІ, Григорій береться давати оцінку як чинному, так і попередньому Папі: «Попередній понтифік Іоанн Павло ІІ правив майже 30 років. Харизматичний, відкритий, він вивів інститут папства на новий рівень. Бенедикт XVI роки свого правління перебував у тіні попередника, хоча мав не менший вплив і також зажив слави видатного філософа». Зі слів журналіста випливає, що причинами зречення Папи є «справа педофілів» у Католицькій церкві та інші скандали. У свою розповідь Григорій вплітає коментарі редактора української служби Радіо Ватикан, який, видається, говорить зовсім на іншу тему, не підтверджуючи й не ілюструючи оцінок і тверджень журналіста. Голослівною є заява автора про те, що «змагання за святий престол» є політичними – навряд чи можна вважати обґрунтуванням цієї тези наведені синхрони мешканців різних країн про те, що вони хотіли б бачити Папою свого земляка. І далі: «Тим часом італійці планують взяти реванш. Після двох неіталійських пап у Римі – велике бажання відновити вплив у Римській курії». Глядачі навряд чи знають, що таке Римська курія і як вона пов’язана з італійцями, але в нього неодмінно складеться враження, що папський престол став предметом міжнаціональної політичної боротьби. Сюди ж приплетено гіпотетичні українські «претензії» на папство, коментовані послом України у Ватикані. А насамкінець – знову блискавка і знов не зрозуміло на чому ґрунтовані висновки: «У папському університеті сьогодні теж, затамувавши подих, спостерігають за драмою, що розгортається на ватиканському пагорбі. Адже і найвпливовіші кардинали не могли передбачити несподіваного кроку понтифіка. Фактично кардинал Ратцингер, якого за консерватизм із перших днів назвали ротвейлером Бога, виявився революціонером, якого не чекали. Одним своїм рішенням про зречення він багато чого перевернув у католицькій церкві. І щодо блискавок. Старожили ватиканського пагорба добре знають: сильні грози над Римом – не рідкість, і блискавці часто влучають у купол базиліки. Але досі святий дух завжди оберігав її від наслідків».

Для подання цієї вкрай складної, болісної і важливої події «1+1» не знадобився жоден експерт-релігієзнавець. Про її значення для України питають дипломата, а не представників католицьких церков. Анонсований коментар екс-глави УГКЦ Любомира Гузара чомусь в ефірі не з’явився. Зважаючи на те, що Алла Мазур завжди позиціонувалась як римо-католичка, застосування до висвітлення надзвичайної події в житті Католицької церкви тих самих підходів, що до висвітлення ДТП з нутрощами на асфальті, щонайменше дивує. Це, втім, закид не лише до «ТСН. Тижня» - новини «1+1» займались скандалізацією теми зречення Папи протягом усього часу з моменту його заяви, видаючи новини на кшталт «Папою Римським може стати африканець: після нього повинен настати кінець світу».

Що ж до скандалізації, то цей закид дещо меншою мірою, але стосується також 5 каналу. Ось підводка до сюжету Ольги Петрів: «Зречення престолу Папою Римським стало не менш гучною звісткою цього тижня, ніж падіння метеорита у Росії. Букмекері шоковані тим, скільки ставок приймають щодо кандидатів на нового намісника Бога на землі. Бенедикт XVI попросився у відставку за станом здоров'я. Утім це не зменшило кількість чуток, здогадів та конспірологічних теорій стосовно цієї історичної події». Сам матеріал, утім, змістовніший за сюжет Григорія Жигалова – тут наведені факти та коментарі компетентних експертів (релігієзнавців і духовних осіб), і, зрештою, дані відповіді на чимало запитань, які виникають у глядачів у зв’язку зі звісткою про зречення. Також у сюжеті Ольги Петрів практично немає власних оцінок і висновків, робити які журналісти навряд чи вповноважені, хіба що вони є за сумісництвом релігієзнавцями. Хоча, знов-таки, забагато уваги приділено скандалам як потенційній причині відставки Папи, ставкам букмекерів, акції Femenта іншим речам, які применшують духовне значення того, що відбулося.

З блискавки та наголосу на «випробуванні скандалами», яке переживає Католицька церква, почала свою підводку й Оксана Соколова («Факти тижня» ICTV). Зауважмо, що тези з підводки («грім серед ясного неба», блискавка і 600 років, що минули від часу попереднього зречення) повторюються у сюжеті Миколи Терельова. Попри це, сюжет позитивно контрастує з матеріалом «1+1», перш за все, рівнем коментарів – по них журналіст ICTV звернувся до представників Католицької церкви та релігієзнавця Андрія Юраша, - а також відносно меншою увагою до конспірологічних скандальних версій. Першою озвучена та причина зречення, яку назвав сам Папа – стан здоров’я; вже після цього, з недостовірним посиланняям на «пресу», сформульовано іншу версію: постійні скандали, що відбуваються навколо Ватикану. Не обійшлося, втім, без конспірологічних згадок про «італійське лоббі» та букмекерів із їхніми «фаворитами», ба, навіть «магів» і пророцтво Нострадамуса.

Справа Тимошенко

Початок слухань у справі про вбивство Щербаня, бійка в суді за участю народних депутатів, відвертощі заслуханих свідків із посиланням на третіх осіб – усе це робить тему Тимошенко однією з безперечних політичних «тем тижня». З цим, утім, не згодні творці програм «Подробности недели» телеканалу «Інтер» і «События недели» телеканалу «Україна», для яких у справі Тимошенко не відбулося нічого вартого уваги. Вони промовчали про слухання і взагалі не згадували справи Тимошенко. Таким чином, можна констатувати, що «свято демократії» в інтерівському тижневику добігло кінця – важливі інформаційні приводи знову фільтрують.

Перший національний відзначився лаконічністю, що межує з дезінформацією: «У середу Печерський районний суд Києва розпочав слідчі дії у справі про вбивство народного депутата Євгена Щербаня. Суд заслухав свідків Ігоря Мар'їнкова та Сергія Зайцева. Допит відбувався без присутності Юлії Тимошенко, яку підозрюють у замовленні вбивства Щербаня. Захист екс-прем'єрки вимагав доправити її до суду з лікарні "Укрзалізниці". У пенітенціарній службі заявили, що Тимошенко не погодилась, щоб її привезли на процес. За неповагу до суду екс-прем'єрку оштрафували на 17 тисяч гривень». Це неправда: штраф мотивували неявкою до суду ТА неповагою, яка міститься в заяві, надісланій на адресу суду факсом. Що в цій заяві – велика й цікава загадка, яку мали би спробувати розгадати журналісти. Але з повідомлення у «Підсумках тижня» випливає, що неповага полягає в неявці. Крім того, з цього повідомлення ми нічого не довідалися про те, що саме містилось у свідченнях заслуханих судом осіб. І, нарешті, фраза «Захист екс-прем'єрки вимагав доправити її до суду з лікарні "Укрзалізниці"» жодною мірою не відображає повноти драматичних подій навколо вимог і відмов транспортування Тимошенко.

Трохи більше про події навколо скандального засідання розповідає «1+1»: «Бійкою нардепів із "Грифоном" почався цього тижня допит живих свідків у справі убивства Євгена Щербаня. Спецназ на вимогу судді буквально виніс соратників Юлії Тимошенко із зали суду. Ті опиралися. У тисняві постраждали жінки-депутати і один із міліціонерів. Із цього приводу уже відкрили кримінальне провадження. Самі ж бізнесмени 90-х, як назвали вони себе, Ігор Мар’їнков та Сергій Зайцев розказували, як чули від інших осіб, що Юлія Тимошенко заплатила за вбивство Щербаня чи то 2, чи то 3 мільйони доларів, і так само з чужих слів, що з Павлом Лазаренком у них були близькі стосунки. Нібито ці стосунки визначали наближеність Тимошенко до рішень прем’єра. Захист підсудної протестує проти свідчень із посиланням на третіх осіб. Однак за новим Кримінально-процесуальним кодексом, розповіді "Я чув про це від іншого" суд тепер враховує. Водночас під час допиту свідка захист Юлії Тимошенко зробив висновок: убивство Щербаня замовив Петро Кириченко, помічник Павла Лазаренка. Самої Юлії Тимошенко на суді знову не було. Захисники екс-прем’єра стверджували: Тимошенко хотіла, але її не привезли. Тюремники відповідають: за письмової згоди до Києва доставлять». Стисла розповідь непрямою мовою «звільнила» «ТСН. Тиждень» від необхідності наводити цитати всіх сторін конфлікту й водночас дозволила принаймні пунктирно позначити головні віхи подій у цій справі.

Повноцінні сюжети з цієї теми підготували два канали – ICTV і 5 канал.

У підводці до сюжету Володимира Соколова у «Фактах тижня» ICTV чути відвертий скепсис (яким, власне, був пронизаний увесь дискурс обговорення свідчень у справі Щербаня протягом тижня): «Обвинувачення нарешті показало свідків, які заявили про причетність Тимошенко до замовлення вбивства. Щоправда, обидва вони лише переказують те, що чули від своїх знайомих. Причому, більшість із цих знайомих давно мертві і не можуть нічого ані підтвердити, ані спростувати. Свідки ж мають унікальну пам’ять, бо в деталях пригадують події і розмови 17-річної давнини». У сюжеті також бачимо плутанину з причинами накладення штрафу на Тимошенко: «Вже на першому засіданні у справі про вбивство Євгена Щербаня суддя оголосила про стягнення з екс-прем’єрки 17 тисяч гривень за неповагу до суду, оскільки підозрювана начебто відмовилася прибути на засідання. А депутатів, яким це рішення не сподобалося, попросила на вихід». Та загалом матеріал збалансований, факти в ньому викладено чітко, без зайвих авторських оцінок, наведено й цитати з відеозапису, на якому Тимошенко підтверджує готовність прибути до суду. Порушення стандартів концентруються у прикінцевому пасажі: «У відповідь тюремники послалися на висновок комісії МОЗ України, відповідно до якого за станом здоров’я Тимошенко не має перешкод для доставки та участі в судовому засіданні. Тож не виключено, що її таки доставлять до Києва. Тим паче, що прокуратура, за повідомленнями преси, готує на наступний тиждень головний удар – свідчення помічника Лазаренка Петра Кириченка у режимі відеоконференції із США». Недостовірне посилання на «тюремників» і «пресу» та оцінки – «не виключено», «тим паче», – стали ложкою дьогтю у притомному сюжеті.

Відсутність остаточної ясності в подіях навколо згоди-відмови Тимошенко бути доправленою в суд відображена в підводці Тетяни Даниленко до першого сюжету випуску програми «Час: Підсумки тижня» 5-го каналу: «Саму опозиціонерку на суді так і не побачили, хоча пенітенціарна служба анонсувала її появу напередодні допиту другого свідка Сергій Зайцева. Але навіть за відсутності Тимошенко суддя встигла на неї образитись і оштрафувати за неповагу. Штраф отримав також захисник Сергій Власенко. Але якщо Власенка було звинувачено у суперечках із суддею, то провина екс-прем'єрки перед Фемідою достеменно не зрозуміла. Як не зрозуміло і те, чи дійсно вона бажала приїхати на процес». Хоча далі в сюжеті Ірини Герасимової зроблено спробу таки розібратися у ситуації: «Тюремники стверджують: не захотіла. Адвокати спростовують: хотіла і письмово про це засвідчила. А суд резюмує: Тимошенко своє неявкою та писаниною образила суддю.

Оксана Царевич, суддя Печерського суду: "Суддя приходить до висновку про наявність в діях Тимошенко, які виразились в образливих висловлюваннях на адресу слідчого судді. Призначити адміністративне стягнення, що становить 17000 гривень"».

Темі Тимошенко тут приділили більш ніж достатньо уваги, відобразивши події в суді та навколо нього різнобічно, із залученням коментарів різних сторін (зокрема й адвоката Павла Лазаренка), а на завершення зробивши плавний перехід від суду через політичний притулок Валерію Іващенку до кіберпровокацій проти опозиції:

«Чи переконає Генпрокуратура світову спільному в обґрунтованості нових звинувачень на адресу Тимошенко – стане відомо уже найближчим часом. Зокрема і за підсумками прийдешнього саміту "Україна – ЄС". Поки що більш переконливо в очах Заходу виглядають опозиціонерка та її колишні підлеглі. Вслід за міністром економіки її уряду Данилишиним та чоловіком Олександром Тимошенком цього тижня політичний притулок отримав Валерій Іващенко. У Данії повірили, що в Україні колишнього в.о. міністра оборони схиляють давати свідчення проти Тимошенко і йому знову загрожує тюрма. Загроза кримінального переслідування нависає і над ближчими соратниками екс-прем'єрки. Генпрокуратура активно цікавиться, яким коштом Григорій Немиря фінансує її піар у західній пресі. Активний інтерес з'явився в результаті випотрошення електронної скриньки політика невідомими хакерами. Доступне в інтернеті і особисте листування доньки Тимошенко Євгенії». Загалом картину, змальовану 5-м, можна вважати найповнішою з усіх запропонованих тижневиками, – із найглибшим зануренням у невигідні для влади подробиці, – хоча вибір версій, правду кажучи, був невеликий.

Певні сумніви викликала доцільність залучення коментарів Володимира Бойка – він, безперечно, добре обізнаний із кримінальним бекґраундом чинної влади, але його статус (журналіст-криміналіст) не є достатнім для того, щоб наведений нижче коментар звучав авторитетно для необізнаної аудиторії: «Для чого викликати людину, яка не є прямим свідком і посилається на слова уже покійних, дивується стратегії держобвинувачення донецький журналіст-криміналіст. Впевнений: тих, хто міг би дати якісні свідчення у справі Євгена Щербаня, сьогодні вистачає.

Володимир Бойко, журналіст: "Є люди, котрі знають правду. Це і Рінат Ахметов, це Борис Колесніков. Крім того, син Кушніра живий-здоровий"». До того ж, таким чином Ахметов та інші названі особи отримали «право на репліку», яке не було реалізоване в цьому і навряд чи буде реалізовано в наступних випусках тижневика 5-го каналу. Натомість, використання результатів розслідування Тетяни Чорновіл, яка довела зв’язок свідка Мар’їнкова із сином Януковича, є цілком виправданим.

Провокація проти нардепів із «Батьківщини» Сергія Власенка та Олександри Кужель, хоч і являє собою потенційний ласий шматочок для журналіста-розслідувальника, не могла бути висвітленою в повному обсязі багатьма телеканалами з однієї простої причини: довелося б згадувати інші ЗМІ (щонайменше, УНІАН), а це в наших тележурналістів не заведено. Єдиний канал, для якого це табу не діє – 5-й. Саме у програмі «Час: Підсумки тижня» й вийшов єдиний матеріал (автор – Олександр Аргат) про провокації проти опозиції, зокрема фальсифіковані новини на УНІАНі (плюс подробиці скандалу в редакції агентства), «жужалікс» і «немирялікс», підозри щодо несанкціонованого проникнення в електронні скриньки опозиціонерів тощо.

Щоправда, звинувачення з уст одного з уніанівців на адресу певних «спеціальних людей» залишилося без балансу: «Редактор сайту УНІАН Роман Романюк чергував у вечір, коли ці новини надрукували на сторінці. Каже, їх розмістили за наказом згори люди, яких спеціально призначили в редакцію для виконання подібних замовлень. Припускає, мішенню були навіть не політики, а репутація самої агенції.

Роман Романюк, редактор сайту УНІАН: "Шеф-редактор агентства Ганницький зібрав колектив і сказав, що він так не може більше, він особисто давав наказ зняти ці новини про Власенко і про Кужель. Їх зняли, але потім за наказом зверху їх поновили і вони досі стоять на сайті. З цього робимо висновок, що накази про публікацію цієї новини ідуть навіть вище від шеф-редактора агентства"».

Також авторові сюжету варто було дистанціюватися від тверджень опозиціонерів про те, що їхню пошту було зламано («Інформаційна спецоперація, організована невідомими не обійшлась без участі хакерів. Хтось зламав скриньку прес-секретаря Григорія Немирі Наталії Лисової. З неї журналістам розіслали фальшиве спростування вже від імені прес-служби "Батьківщини"»), адже вони не підкріплені доказами.

Газ

«События недели» телеканалу «Україна» з’їздили з Януковичем до Туркменистану, про що й розповіли – з пафосом та героїзацією Віктора Федоровича, якого звуть не інакше як «Україною»: «На этой неделе Украина подписала исторический документ – о газе. Но не с "Газпромом". В украинскую трубу может вернуться туркменский газ. Меморандум о намерениях совместно разрабатывать месторождения в Туркменистане и экспортировать газ, в том числе в Европу, подписали Виктор Янукович и Гурбангулы Бердымухаммедов. Туркменский газ может оказаться спасителем украинской экономики. По сути Украина получает доступ к его громадным запасам. И не как покупатель, а как страна, которая эти месторождения будет разрабатывать, продавать добытое и получать прибыль».

Авторські оцінки, звісно, надзвичайно цінні в такій загальнодоступній і зрозумілій кожному журналісту темі, як енергоносії. Але позаяк ідеться про задекларовані наміри, головне питання в тому, наскільки реальним є їхнє здійснення. А тут не можна обійтися без експертів. Експерт у сюжеті Наталії Кравченко один – Валерій Боровик, і він у купівлю Україною туркменського газу не вірить. Щоправда, авторка називає його «експертами» (можливо, всі інші експерти в цій галузі погодились із паном Валерієм заочно?) і стверджує, що «експерти не все знають». Після цитати міністра енергетики та вугільної промисловості Едуарда Ставицького про те, що Україна сама видобуватиме газ у Туркменистані, дано вже більш компромісний синхрон Боровика (також відомого як «експерти») – що будь-який неросійський газ треба брати. Між тим журналістка викладає певну версію, не підтверджену, але й не спростовану: «Обойти российскую "трубу" с таким меморандумом на руках можно, если подписать соглашение о разделении продукции. Министр эту версию не подтверждает, но и не опровергает. Если версия верна, то схема выглядит так…» – отже, це сама авторка відтворила цю схему видобутку та постачання туркменського газу в своїй уяві?

«Інтер» у цьому випуску «Подробностей недели» повернувся до старого доброго паркетного формату: коротке незбалансоване повідомлення плюс формальний синхрон Януковича. Саме в такий спосіб було повідомлено про туркменську угоду: «Возобновить прямые поставки среднеазиатского газа, которые прекратились в 2006-м году. Такую возможность обсудили на этой неделе президенты Украины и Туркменистана. Виктор Янукович привёз в Ашгабат правительственную делегацию и пакет новых соглашений. Основное – по газу. Последние годы Украина не заключала с Туркменистаном контрактов, получая топливо через посредников. Главы государств обсуждали, как наладить прямые поставки, учитывая то, что трубопроводы проходят по территории России. Политическое решение скрепили совместным меморандумом, в котором Ашхабад готов допустить украинские компании к конкурсу на разработку туркменских месторождений газа.

Виктор Янукович, президент Украины: "Наши страны имеют все возможности для проработки альтернативных маршрутов поставок газа, как для собственных потребностей, так и для последующего совместного экспорта в Европу"». Цю інформацію не можна назвати повною, вона, безперечно, потребує експертної оцінки.

Дійшли руки до теми сланцевого газу в Першого національного – випуск «Підсумків тижня» розпочався з просвітницького матеріалу Ірини Симоніної про технологію гідророзриву. Попри численні недостовірні посилання («Тема сланцевого газу зараз у всіх на вустах. Нещодавно Україна підписала угоду з компанією Shell, яка допомагатиме нам розробляти родовища. Багато хто вважає, що завдяки такій співпраці країна уже невдовзі має усі шанси зіскочити з російської газової голки»), фактаж у матеріалі доволі корисний. До речі, в ньому присутня думка експерта – хоча знову, як й у «Событиях недели», лише одного, і авторка теж наполегливо зве його «експертами». І звуть його… теж Валерій Боровик. Природно, «експерти» Боровик «відкидають» усі сумніви щодо цілковитої прийнятності технології видобування сланцевого газу (тих, хто висловлює такі сумніви, авторка не називає): «Розмови стосовно небезпеки видобування газу з твердих порід фахівці пов'язують із незнанням усіх аспектів технології його видобування. Експерти підтверджують, що свердловина, яка проходитиме через питну воду, ніяким чином не зможе порушити цілісність підземних вод». Заспокійливий ефект слів «експертів» підкріплений коментарями представників уряду та Shell.

Справи корпоративні

Колись Ігор Прасолов був генеральним директором корпорації System Capital Management. Із кінця минулого року він – міністр економічного розвитку та торгівлі. А 17 лютого виявився гостем «Событий недели», щоб відповісти на такі запитання Андрія Данилевича, як «Игорь Николаевич, ваше министерство разработало проект закона о внутренней торговле. В принципе, хороший документ, нужный. Но, к сожалению, некоторые его положения сейчас достаточно остро критикуются представителями бизнеса…». Серед запитань, поставлених Данилевичем своєму колишньому біґ босу, були й умовно «гострі», наприклад, чи доведеться уряду все-таки підвищити тарифи. Але Прасолов був вочевидь готовий до розмови, відповідав упевнено й жодного разу не виявив ознак дискомфорту, а ведучий лагідно підштовхував міністра до правильних відповідей:

«– Какие угрозы вы видите сегодня?

Игорь Прасолов: "Вы знаете, у нас в прошлом году, хоть и небольшой, 0,2%, но у нас был рост. Проблемы наши могут быть связаны исключительно с внешними рынками. Почему? Потому что у нас экспортоориентированная экономика, хотя, заметьте, очень сильно ВВП наш, валовой внутренний продукт, вытянула наша внутренняя торговля. Это тоже очень хороший знак. Это значит, что у нас расширяется внутренний рынок. И это каждый месяц сокращает нашу зависимость от всяких нехороших тенденций на мировом рынке".

- То есть глобальных угроз вы сейчас не видите?

Игорь Прасолов: "Особенно то, что касается продовольственного рынка для нашей страны. Потому что, прежде всего, люди тратят деньги на питание семьи, детей. Здесь вообще, по прогнозам Министерства экономического развития, здесь вообще никаких резких всплесков у нас не ожидается".

- То есть людям вы можете сказать: каких-то всплесков цен, роста цен на продукты питания…

Игорь Прасолов: "Нет никаких факторов, которые могут это сделать"».

Видається, до слів міністра мали б що додати й представники опозиції, й незалежні експерти. Однак їх до студії не запросили, натомість запропонувавши глядачам на завершення випуску зворушливий сюжет про те, на що люди готові заради кохання – з нагоди Дня Валентина.

ICTV присвятив останній сюжет «Фактів тижня» новій виставці в PinchukArtCentre, не забувши надати слово своєму власникові Віктору Пінчуку.

«Інтер» повним ходом вихваляє «сімейного» міністра доходів і зборів Клименка, не вдаючись, утім, у подробиці змісту його розмови з керівником ЄБРР: «Сделать Украину привлекательной для инвесторов – приоритетная задача нового Министерства доходов и сборов. В этом руководитель ведомства Александр Клименко заверил президента Европейского банка реконструкции и развития. На встрече в Лондоне они обсудили, как Украине ужесточить борьбу с коррупцией, новшества в таможенной и налоговой политике. Это первая зарубежная рабочая поездка Клименко в статусе министра, и Великобритания выбрана не случайно. В стране пять лет назад объединили таможню и налоговую. Украинской делегации о своих достижениях и ошибках рассказали в управлении сборов и доходов Её величества.

Сума Чакрабати, президент Европейского банка реконструкции и развития: "Мне было очень приятно узнать о новом министерстве. И я считаю правильным изучение именно британского опыта в объединении министерства. Ещё я посоветовал министру попросить у Великобритании и других стран о прикладной консультативной помощи".

Александр Клименко, министр сборов и доходов Украины: "Бізнес не повинен відчувати будь-яких незручностей. Тому нам важливий і досвід, і ті помилки, які були зроблені, для того, щоб краще взяти, імплементувати, виходячи з тих визовів, які є сьогодні в Україні. Часу для того, щоб все вирішити, у нас обмаль. Тому ми повинні реформувати податкову та митну служби, реформувати за дуже короткий термін"».

Перший національний без видимого жалю попрощався із першим у своїй історії генеральним директором: «Цей тиждень ознаменувався ротаціями керівництва у телепросторі. Гендиректор НТКУ Єгор Бенкендорф відтепер очолюватиме телеканал "Інтер". До приходу на НТКУ у 2010-му Єгор Бенкендорф був виконавчим продюсером телеканалу "Інтер"». Відразу після цього вкрай важливе для всеукраїнської аудиторії державного телеканалу повідомлення:

«Автомобільній федерації України 20 років. На думку експертів, за останній рік вона вивели автоспорт на якісно новий рівень. Зокрема у 2012-му Україна вперше стала учасником одного з найпрестижніших автозмагань "Феррарі Челендж", де посіла четверте місце. Активно також почали розвивати такі види спорту, як картинг і дрифт. Сьогодні під час урочистої церемонії у національному палаці "Україна" спеціальні відзнаки отримали 280 найкращих автогонщиків країни. Серед них і наймолодший спортсмен – 9-річний картингіст Денис Філін. Цей рік у федерації оголосили роком соціальних проектів. Спортсмени планують об'єднати зусилля з ДАІ, автошколами та освітніми закладами задля підвищення рівня культури водіїв.

Віктор Янукович, перший віце-президент Автомобільної федерації України: "Я хочу, чтобы Автомобильная федерация Украины стала на защиту обычных автомобилистов, смогла быть достаточно авторитетной организацией, чтобы формировать в том числе и поправки в правила дорожного движения, и вообще развивать культуру вождения наших водителей".

Максим Міллер, директор комітету по дрифтингу Автомобільної федерації України: "К сожалению, в нашей стране автоспорт еще пока не настолько развит, как нам бы хотелось. Поэтому мы здесь и собрались. И для того, чтобы сделать правильную реструктуризацию, нужно собрать вокруг себя правильных людей. Они есть, но их нужно найти".

Концерт з нагоди 20-річчя автомобільної федерації України глядачі Першого національного зможуть побачити в ефірі 2 березня». Без коментарів.

Верстка підсумкових інформаційно-аналітичних програм за 17 лютого 2013 року

Перший національний, «Підсумки тижня»

В Україні жваво обговорюють перспективи добування сланцевого газу

Огляд подій тижня

Інтернет змінює освіту

Вова Карпенко мужньо бореться з недугою

Ніна Дідик все ще потребує допомоги небайдужих

Круглі дати відзначають дві зірки українського театру й кіно

«1+1», «ТСН. Тиждень»

Папа Римський заявив про зречення святого престолу

В Донецьку розслідують падіння Ан-24

Депутаті досі не можуть домовитися про розблокування роботи Ради

Суд почав слухати справу про вбивство Євгена Щербаня

«Тиждень за одну хвилину»

Тюремний строк може отримати кожен українець, хто замовляє, купує продає чи використовує мініатюрні відеопристрої

Українці стурбовані ліцензуванням імпортних ліків

У центрі Києва вибухнув елітний ресторан «Апрель»

На НСК «Олімпійський» житель Вінниці освідчився своїй коханій

В Охтирці знесли пам’ятник Леніну

На церемонії вручення Grammy розгорівся скандал

«Інтер», «Подробности недели»

Гість програми – Олександр Вілкул, віце-прем’єр-міністр України

В одному з київських ресторанів злетів у повітря газовий балон

Україна намагається налагодити поставки газу з Туркменістану

Зробити Україну привабливою для інвесторів – пріоритетне завдання Міністерства доходів і зборів

В Україну щороку їдуть тисячі секс-туристів

В українських психлікарнях сьогодні можна зустріти й здорових людей

Гість програми – Семен Глузман, глава Асоціації психіатрів України

В Україні намагаються налагодити виробництво чорної ікри

ICTV, «Факти тижня»

В Донецьку зазнав аварії літак Ан-24

Суд почав слухати свідків у справі про вбивство Євгена Щербаня

Депутати досі не вирішили суперечку довкола особистого голосування

Україна втратила Геннадія Удовенка

Ліцензування ліків може призвести до зникнення іноземних препаратів із аптек

Один з українських пологових будинків визнали відповідним міжнародному рівню

У PinchukArtCentre відкривається нова виставка

5 канал, «Час: Підсумки тижня»

Суд почав розгляд справи про вбивство Євгена Щербаня

Зі штабних імейлів опозиції почали надходити фальшиві листи

На вітчизняних дорогах триває поглиблення ям

Набирає чинності закон про примусову шпиталізації хворих на сухоти

Світ шокований рішенням Папи Римського зректись святого престолу

«Україна», «События недели»

13 лютого в донецькому аеропорту розбився пасажирський літак Ан-24

Вищий адміністративний суд позбавив повноважень двох народних депутатів

В українську трубу може повернутися туркменський газ

Гість програми – Ігорь Прасолов, міністр економічного розвитку й торгівлі України

Для більшості українців День Святого Валентина – це все-таки свято

Моніторинг здійснено громадською організацією «Телекритика» в рамках проекту «Моніторинг дотримання журналістських стандартів у підсумкових інформаційно-аналітичних телепрограмах з навчальним відеокомпонентом» за підтримки Міжнародного фонду «Відродження». Засади моніторингу дивіться тут.