«Україна» прогинається остаточно
«События недели» перетворюються на суцільний панегірик Путіну – рятівникові України. Зважаючи на подію, що сталась на «Інтері» за кілька днів потому – звільнення команди, що відповідала за новини, - можна вважати цей поступовий рух телеканалу Ріната Ахметова до провладної пропаганди частиною загального закручування гайок у медіапросторі. Огляд підсумкових телетижневиків за 22 грудня 2013 року.
Московські домовленості, що принесли українській владі 15 мільярдів позичених грошей та обіцянку здешевити газ, а опозиції та Майдану розгубленість; місяць протестів та оголошення про створення всеукраїнського громадського об’єднання «Майдан»; звіт Генерального прокурора у Верховній Раді та невдала спроба відправити уряд у відставку; амністія для головного російського політв’язня Михайла Ходорковського, яка викликає очевидні українські асоціації. Порядок денний тижневиків 22 грудня був доволі розмаїтим, а трактування головних подій, пов’язаних із протестними акціями та політичними домовленостями, - далеко не таким однозначним, як у перші тижні Майдану. Але головною тенденцією стало демонстративне посилення лояльності телеканалу «Україна» до влади, зокрема, вкрай схвальні, аж до панегіриків, оцінки московських домовленостей у програмі Євгена Міхіна. Зважаючи на подію, що сталась на «Інтері» за кілька днів потому – звільнення команди, що відповідала за новини, - можна вважати цей поступовий рух телеканалу Ріната Ахметова до провладної пропаганди частиною загального закручування гайок у медіапросторі.
Перший національний, «Підсумки тижня»
На народному віче нині ухвалили резолюцію про створення загальнонаціональної організації Народне об'єднання "Майдан".
15 мільярдів доларів кредиту і подешевшання газу у понад півтора рази – такі головні домовленості привіз із Москви Президент України.
У Росії звільнили Михайла Ходорковського.
Український парламент пішов на канікули.
Шестирічному Вані потрібна пересадка кісткового мозку.
Допоможіть 15-річному Василеві побороти страшну хворобу – апластичну анемію.
Повірити в диво під Новий рік малечі допомагає Святий Миколай.
Набирає обертів новий тренд – лікування за допомогою котів.
Україну на "Євробаченні-2014" представлятиме Марічка Яремчук.
Як знайти свою половинку жінці за 40?
Першим сюжетом випуску став матеріал Богдана Піленка зі столичних революційних площ і парків. У підводці до нього ведучий Андрій Сміян повідомив про створення народного об’єднання Майдан, до ради якого увійшли громадські і політичні активісти. Проте в самому матеріалі про велелюдне віче, що відбулося на Майдані, повідомлено лише наприкінці і дуже лаконічно: «Уже в неділю на Майдані Незалежності – чергове народне віче. Цього дня на площі – тисячі людей. У руках у багатьох – прапори України». Жодного слова про створення народного об’єднання з уст журналіста не прозвучало; весь сюжет побудований на чергуванні кадрів із Майдану й Маріїнського парку із загальним лейтмотивом «скоро Новий Рік». Складається враження, що мітинги як за, так і проти влади - це розвага, певної мети протестувальники не мають, а переймаються переважно прибиранням території і прикрашанням ялинок.
Більше, ніж до протестів, уваги приділили московським угодам. Іще на початку випуску ведучий Андрій Сміян оптимістично анонсував: «Головна подія цього тижня – московські домовленості українського та російського президентів. Москва пообіцяла Києву викупити українських держоблігацій на 15 мільярдів доларів – фактично це кредит під 5 відсотків річних і ще те, чого Україна безрезультатно добивалася останні 4 роки – знижку на газ. Для нашої держави ціна палива впаде у півтора рази – до 268 доларів замість нинішніх понад 400. Чому Кремль пішов на таку "братську допомогу", і що вона означає – про це ще поговоримо далі». Пізніше, у підводці до сюжету, Андрій Сміян додав: «На це відразу відреагував захід. У п'ятницю в Брюсселі проходив саміт ЄС. Українське питання було одним із ключових». Авторка сюжету, журналістка Аліна Орищин, перелічивши головні пункти домовленостей – купівлю держоблігацій на суму 15 мільярдів доларів і додаток до газового контракту, що передбачає знижки, - не забула і про інші досягнення: «також Росія пообіцяла, що знову купуватиме українську кондитерку. Цукерки на російських прилавках з'являться вже до кінця зими. А з лютого сусіди почнуть замовляти крюківські вагони. І хочуть будувати з нами літаки АН-124 та судна».
Про умови кредитування, які пропонували європейці – жодного слова. Натомість слово було надано українським посадовцям, що запевнили – «кредит від Росії, на їхню думку, вигідніший, ніж гроші від МВФ.
Юрій БОЙКО, віце-прем'єр-міністр України: "Якщо в умовах, які нам пропонував Міжнародний валютний фонд, нам потрібно було для того, щоб виконати і отримати кредит, підняти тарифи для населення по теплу, то в умовах, які надавались російськими партнерами, таких жорстких умов для нашої економіки і суспільства не було".» Не нова тактика – спочатку налякати аудиторію, а потім заспокоїти – «Позичені в Росії гроші, – кажуть експерти, – підуть на виплату пенсій та зарплат. Юрій Бойко додає, можливо, навіть знизять вартість комунальних послуг для населення». А політкоментатор Володимир Фесенко додав: «Домовленості як по газу, так і ця фінансова страховка – вони дуже важливі вже для фінансової стабілізації, щоб не було ризиків дефолту, про що вже почали говорити на заході». Не забули представники влади нагадати про те, що домовленості з Росією не скасовують євроінтеграційного вектора зовнішньої політики. «У планах влади – скасувати візи з країнами ЄС. І це може статися вже найближчим часом», - підсумувала журналістка.
Повідомили у випуску про звільнення «найвідомішого в'язня країни» (Росії) Михайла Ходорковського. «Він до останнього заявляв що не винен, а судовий процес інакше як політичним, не називав. І тут, коли сидіти лишилося менше ніж рік, написав прохання про помилування, і був звільнений наступного ж дня», - акцентував ведучій. Також він зауважив, що звільнення було вигідне Путіну, адже він покращити імідж країни перед Олімпіадою в Сочі, яку бойкотують президенти США, Франції та Німеччини.
Інші теми випуску були продиктовані сезонною актуальністю (сюжет про спілкування зі Святим Миколаєм та Дідом Морозом) або ж редакційним завданням «думати про хороше» (сюжет про лікування котами, вирішення проблем самотніх жінок після 40, результати українського відбору на Євробачення).
З одного боку, Перший національний перетворив на фарс тему Євромайдану, що об’єктивно досі є головною подією в масштабі країни. Майдан можна підтримувати або ні, але не помічати багатотисячної акції протесту, що вже місяць триває в центрі столиці, є виявом непрофесіоналізму. Та з іншого боку, влада могла би використовувати цей ресурс для більш цілеспрямованої пропагандистської роботи, тоді як поки що закинути Першому активну участь в інформаційній війни не можна.
«1+1», «ТСН. Тиждень»
Неділя, Київ, місяць від початку протестів. Народне може заполонило знову центр столиці.
Ще людно на Майдані досі. На прямому зв'язку кореспондент Ганна Бока.
Чи так само активізувалося життя і на анти майдані.
Результати поїздки Віктора Януковича в Москву.
Головне що насторожує в успішній, нібито угоді українців – вона непрозора.
Добитися поступок від Росії українській владі фактично допоміг Майдан. Це визнав ще один наш співрозмовник віце-прем'єр Юрій Бойко.
Двері у Євросоюз домовленість з Кремлем не закривають.
Михайло Ходорковський звільнений.
Після розгону Майдану Генпрокуратура за місяць нарахувала аж 40 кримінальних справ.
Як довго ще триватиме протистояння народу і влади, і чим воно може завершитися.
Народне об'єднання "Майдан".
Рекордні витрати на силовиків.
Вибори у скандальних округах, які ще зовсім недавно вважали чи не головною політичною баталією року, пройшли на тлі Майдану ледь поміченими.
Знову повертаємось на майдани.
Історія взагалі фантастична, просто як в кіно. Уявіть, вона по один бік барикад, він – по інший.
Зоряний час «1+1» триває: Євромайдан тут у фокусі, йому присвячена більшість матеріалів випуску. Перша тема випуску - створення народного об’єднання «Майдан». У підводці Алла Мазур зауважила, що вже місяць тривають акції протесту, назвала кількість присутніх на Майдані 22 грудня – від 100 до 300 тисяч, а також наголосила на тому, що внутрішні війська і «Беркут» посилили кордони. Журналіст Іван Гребенюк висвітлив недільну акцію, акцентувавши на тому, що «мітингарі гучно оголосили про запровадження свого, народного ладу в країні». Подавши синхрони лідерів опозиції Юрія Луценка, Олега Тягнибока, Арсенія Яценюка, підсумував – «для самого Майдану, як і раніше, завдання – стояти. Для новоствореної організації – завдання формалізуватися».
Далі у випуску два включення: з Майдану Незалежності і з Марїнського парку. В першому журналістка Ганна Бока повідомила, що на Майдані лишаються тисячі людей, які в цілому згідні з рішеннями опозиційних лідерів. І що навіть якщо хтось залишає Майдан, на його місце прибувають інші. А от у другому включенні журналістка Євгенія Цвітанська на фоні порожнього Маріїнського парку сповістила про те, що тутешнє наметове містечко вже згорнуте згідно з рішенням лідерів, що відпустили людей додому святкувати Новий Рік (22 грудня!). Журналістка акцентувала, що наостанок людям запропонували заспівати гімн єднання і гімн Партії регіонів, але ті, не дослухавши, покидали мітинг і відправлялися додому. Гра на контрасті цілком зрозуміла і не потребує додаткових роз’яснень.
Візит Януковича до Москви і підписання там низки міждержавних угод ведуча назвала «сенсацією», але заспокоїла: «того, проти чого найбільше протестували на Євромайдані, не сталося. Ніяких угод про Митний союз не підписали». Втім, акцентувала на тому, що несподівана щедрість Росії викликала сумніви в економістів і політиків усього світу. В сюжеті Олександра Шилка акцентовано на тому, що уряд підтримав і схвалив підписані газові угоди, подано кілька оптимістичних синхронів від Юрія Бойка і Миколи Азарова. Але велику увагу автор приділив і протилежній точці зору.
«Водночас опозиція та багато експертів в Україні все-таки ставлять під сумнів, чи справді Володимиру Путіну в замін таких щедрот нічого не пообіцяли. Принаймні усно. Андрій Новак зауважує, що у бюджет наступного року очікуються великі доходи від приватизації. Вони на 70 % вищі ніж, скажімо, планувалось 2 роки тому. І значно більші ніж цього року.
Андрій НОВАК, експерт: "Чому, коли в цьому році від приватизації реально Україна отримує не більше 2 млрд. грн., а в наступний рік закладається доходів від приватизації 17 з лишнім млрд. грн. Очевидно саме цією статтею Україна буде розплачуватись перед росіянами за знижку на газ і за кредит".
Олександр ШИЛКО, кореспондент: Віктор Пинзеник звертає увагу на нову ціну газу, 268,5 доларів. Його вразило те, що саме така ціна раніше обговорювалась, коли Росія цікавилась українською газотранспортною системою.
Віктор ПИНЗЕНИК, колишній віце-прем'єр-міністр України: "Дивне співпадіння в ціні. У липні цього року на конференції посол Російської Федерації заявив, що була узгоджена угода про двосторонній газовий консорціум. І Україні пропонувалась ціна 268,5 доларів. Згадки про газотранспортний консорціум були і в Москві".
Олександр ШИЛКО, кореспондент: Віктор Пинзеник вважає, що приватизацією може стати навіть передача ГТС в управління Росіянам»
Далі – більше.
«Втім, якщо немає інших угод, крім оголошених у Кремлі, все одно дешеві гроші та газ можуть негативно позначитись на економіці, переконаний експерт. Скажімо, на вугільній галузі.
Ігор БУРАКОВСЬКИЙ, експерт: "Ціна на газ буде знижуватись, знижуються стимули, знижується зацікавленість, скажімо, тих самих інвесторів, продовжувати, умовно кажучи, видобувати вугілля. І ми можемо говорити про те, попит на вугілля порівняно з газом буде зменшуватися".
Олександр ШИЛКО, кореспондент: Крім того, кажуть експерти, нова газова ціна може знову розслабити власників заводів, які перестануть модернізувати свої підприємства. З іншого боку, каже Ерік, великий бізнес все-таки змушений буде займатись цим, пам'ятаючи, що дешевий газ не вічний. Адже додатки до угод Нафтогаз та Газпром повинні будуть підписувати щоквартально.
Ерік НАЙМАН, експерт: "Так как есть риск, что Россия в любой момент может опять поднять цену на газ до 400 долларов, все-таки он буден наверное подталкивать украинские и власти, и бизнес. Все-таки искать альтернативу и энергобезопастность от России".
Олександр ШИЛКО, кореспондент: До реформ будуть підштовхувати і самі борги. Адже російський кредит – це не новорічний подарунок, його доведеться віддавати. Водночас цей кредит все-таки дозволяє провести реформи спокійно, дає українській економіці найважливіше – час.
Ерік НАЙМАН, експерт: "Нам нужно пережить 14-у год, потому что это последний год больших выплат МВФ. Переживаем 14-й год, и уже в 15-м году таких проблем не будет. Это последний год, который нужно протянуть".
Олександр ШИЛКО, кореспондент: Всі експерти схиляються до того, що хоч Україна і не приєдналась до Митного союзу, а влада обіцяє не поступатись національним інтересами, тим не менше Росія тепер має більший вплив на Україну. І можливо останнього слова у переговорах Москва ще не сказала». Таким чином, глядачі «1+1» мали нагоду побачити неоднозначність тих домовленостей, які влада вважає досягненнями, а опозиція – зрадою національних інтересів.
Крім того, Алла Мазур озвучила ще один негативний момент: «головне, що насторожує в успішній нібито угоді українців – вона непрозора. Повний текст підписаних документів не оприлюднений. А усні домовленості – і поготів. Коли і яким чином може вилізти прихований бік угоди, питання що зависло у повітрі». Це критичне твердження із недостовірним посиланням (про яких українців ідеться? Звідки відомо, що саме це їх насторожує?) було підводкою до сюжету Маргарити Ситник про російський погляд на укладені угоди. Лейтмотив сюжету: Росія нічого не робить просто так. З уст Путіна, провладних експертів і політиків прозвучали слова про прагнення врятувати «близьких родичів», з уст опозиції – про спроби купити лояльність України.
Про результати переговорів і нинішню ситуацію в Україні говорили в «ТСН. Тижні» з віце-прем’єром Юрієм Бойком. Алла Мазур анонсувала інтерв’ю доволі провокативною заявою – «Добитися поступок від Росії українській владі фактично допоміг Майдан. Це визнав ще один наш співрозмовник віце-прем'єр Юрій Бойко, один із головних переговорників із росіянами. Чим іще крім грошей може заплатити Україна за нинішню любов і дружбу із потужним сусідом. Далеко не всі моменти переговорів зафіксовані на папері. Є ще і усні домовленості». Шестихвилинна розмова з урядовцем торкалась як тем нинішніх газових домовленостей, так і впливу на них політичної ситуації. Наведемо це питання повністю:
«Ольга ВАСИЛЕВСЬКА, кореспондент: Тобто в принципі те, що сталося і що називається сьогодні Євромайданом, це добре, тому що підштовхнуло до отримання знижки?
Юрій БОЙКО, віце-прем'єр-міністр України: "Сам то Євромайдан, звісно, не підштовхував до знижки по газу. Це взаємовиключні речі. Але те, що політична ситуація, що потрібно рухатись на зустріч друг-другу стало зрозуміло останнім часом. Була принципова позиція нашого президента, президента нашої країни, що ми готові на будь-яку модель співпраці з Російською Федерацією, але паритет на братських засадах, 50 на 50. Консорціум – 50 на 50. Власність ГСТ – 50 на 50. Тільки паритетна модель. На жаль ми не отримали чіткого сигналу з боку російських колег стосовно того, що вони готові на таку модель. Тому так важко йшли переговори".»
Разом із тим Бойко проінформував, що від кредиту МВФ Україна також не збирається відмовлятися (тут не зайвим було б поцікавитися, що з цього приводу думає Міжнародний валютний фонд). Щодо майбутнього України було сказано:
«Ольга ВАСИЛЕВСЬКА, кореспондент: Де ми зараз, ми продовжуємо переговори з асоціацією, чи ми наближаємося до Митного союзу, чи ми діємо в обох напрямках одночасно?
Юрій БОЙКО, віце-прем'єр-міністр України: "Перш за все, в нас не проводились переговори по вступу у Митний союз. Такого не було. У нас дійсно йде співпраця з Митним союзом по декількох напрямках. Хочемо з ними торгувати, але для формального вступу він не розглядався. Що стосується асоціації з Європейським союзом, то звісно є пауза, і як сказав президент, потрібно розібратися, хто і какім чином була підготовлена така пропозиція по документах".
Ольга ВАСИЛЕВСЬКА, кореспондент: Що треба зараз робити, щоб знизити напругу в суспільстві?
Юрій БОЙКО, віце-прем'єр-міністр України: "У нас була дуже добра ініціатива президента, і якщо вона буде виконана, тобто сісти за стіл переговорів, лідери опозиції, влада. І домовитись про роботу, розслідування тих подій, що сталися, випуск активістів Майдану, які були затримані. Це вже кроки влади назустріч врегулювання цього політичного конфлікту. Тепер слово за опозицією, коли вона відгукнеться, і коли почнеться реальний діалог"». Під час розмови віце-прем’єр поводився абсолютно незворушно.
Звернули увагу в тижневику «1+1» і на реакцію Європи на ці домовленості :
«Алла МАЗУР, ведуча: З Європою після вівторкових угод Україні прислали 2 чіткі сигнали. Шукати порозуміння із сусідом право кожної суверенної держави. І друге – двері у Євросоюз домовленість з Кремлем не закривають. Зарубіжна преса долала – за умови підписання угоди про асоціацію, у наступні 7 років Україна отримала б більше ніж зараз від Москви. Близько 20 млрд. євро». Журналіст Ростислав Хотин наголосив «Одним із лейтмотивів заяв, які лунали із Брюсселю на україно-російські домовленості була і така: ці угоди не вирішують стратегічних проблем України. Не допомагають її стратегічній модернізації. Радше є кроком назад. І другий момент: ці угоди є короткотерміновими. Вони просто рятують Україну на наступний 2014 рік від фінансового колапсу». Не забули європейці оцінити і газові домовленості – «Однією з двох головних домовленостей у Москві була угода про газ. Росія знизить ціну на газ для України із понад 400 доларів за тисячу кубометрів до 268,5 доларів. У Брюсселі привітали таку домовленість по газу. А комісар з питань енергетики назвав її чудовою. Додавши однак, якщо тут діє Москва, нічого не приховують». Із матеріалу складається враження, що Європа видихнула з полегшенням, коли Україна вибрала того, хто її рятуватиме. Але двері для України не закривають. Принаймні, на словах. Реакції США в сюжеті наведено не було. Хоча вона насправді була – й доволі критична – зокрема, у виступі сенатора Джона МакКейна з українського питання на засіданні Атлантичної Ради
19 грудня 2013 року та у Заяві від імені Місії США в ОБСЄ про події в Україні (промова Посла Даніеля Баєра
перед Постійною Радою ОБСЄ, Відень,19 грудня).
Окремий матеріал було присвячено звільненню найбагатшої людини Росії і політичного арештанта Михайла Ходорковського. Журналістка Наталя Фібріг повідомила з Берліна, що його прес-конференція в музеї Берлінського муру була під загрозою зриву через кількість журналістів. Як розповів Ходорковський, він до останнього моменту не знав, що прямо з колонії його відправляють у Берлін, а повертатися до Москви він поки не збирається, як і повертатися в політику чи бізнес. Звернувся екс-в’язень і до української теми:
«Наталя ФІБРІГ, кореспондент: Водночас сподівається, що його помилування може вплинути на справу української екс-прем'єрки Юлії Тимошенко. А от розібратися що таке український Євромайдан Ходорковський ще не встиг.
Михайло ХОДОРКОВСЬКИЙ, колишній ув'язнений: "Я от всей души желаю Юлии Владимировне быстрейшего освобождения. Я очень надеюсь, что президент Янукович, который последнее время достаточно часто общается с президентом моей страны, возьмет от него пример вот в этом локальном вопросе. Что касается общей ситуации на Украине, эта страна для меня не безразлична. У меня часть родственников живут на Украине.» Інші тижневики не торкались цієї теми й не наводили цих слів.
Однією з найочікуваніших подій тижня було названо звіт Генерального прокурора України, втім «закінчилося все без сюрпризів. Криками "ганьба" і звинуваченнями в необ'єктивності». В сюжеті кореспондент Станіслав Ясинський повідомив про поширене в інтернеті відео з нагородження бійців «Беркуту»: «В інтернеті одразу заговорили, що нагороджували саме тих міліціонерів, що брали участь в розгонах Майдану. Досі ніхто офіційно не підтвердив цю інформацію. Але і не спростував її». Розповів він і про виступ Віктора Пшонки у Верховній Раді:
«Слова Віктора Пшонки могли б заспокоїти парламент і країну. Але він обирає не юридичний словник, а політичний. Каже про страшних радикалів, бойовиків і націоналістів. Навіть показує відео сюжет. І визнає поодинокі випадки перевищення службових повноважень.
Віктор ПШОНКА, генеральний прокурор України: "В окремих випадках, застосування заходів фізичного впливу та спеціальних засобів перевищувало міру і не зводилося до мінімуму можливості завдання шкоди і здоров'ю правопорушників. Я не все можу говорити в цьому залі, тому що в частині деяких слідчих матеріалів не треба поспішати".
Станіслав ЯСИНСЬКИЙ, кореспондент: Не можна поспішати – ключова фраза цих тижнів. 8 днів тому Віктор Пшонка пообіцяв просити суд посадити під домашній арешт 3-х посадовців, які нибито причетні до першого розгону Майдану 30 листопада – Попов, Сівкович і Коряк. Пройшло більше тижня, але жодного з них до суду не викликали. Запобіжного заходу так і не визначили».
Журналіст наголошує на певних маніпуляціях із боку влади: «Віктор ПШОНКА, генеральний прокурор України: "Усього за період з 24 листопада, до 14 грудня розпочато 40 кримінальних проваджень. На Майдані Незалежності неодноразово лунали заклики до насильницького захоплення державної влади".
Станіслав ЯСИНСЬКИЙ, кореспондент: Демонструючи власні слова прокурор показує відео з мережі Ютьюб. На ньому священик закликає своїх вірян братися до зброї. Пізніше виявилося, що ті, хто готував ролик серйозно помилилися. Отець дійсно промовляв ці слова, тільки не на Майдані, а в Коломиї, і було це 3 роки тому. Отця встигли покарати».
Сюжет Ольги Кашпор про те, як можуть розвиватися події - дуже лаконічний, без істерики, чітко формулює можливі варіанти розвитку подій: силовий, не вигідний владі; владний гамбіт – влада пожертвує кимось із фігур (за версією Ольги Кашпор - Азаровим), щоб виграти всю гру; в якості можливого нового прем’єр-міністра журналістка натякнула на Арбузова; календарний – Майдан достоїть до 7 січня і без конкретних завдань розійдеться сам. «Зневірити Майдан можуть і чвари в опозиційному таборі. Якщо хтось з трійки спробує приватизувати протест – Майдан не встоїть», - наголосила авторка сюжету. Четвертим сценарієм було названо переговори: «Майдан вперто стоїть, опозиція у Верховній раді збирає більшість. Можливо навіть конституційну. Вносить зміни до основного закону, зменшує повноваження президента, аж до обсягів 2004 року. А там вже і до перевиборів недалеко. Але шансів у такого сценарію мало. Цього тижня опозиція не змогла зібрати до купи навіть 150 своїх штиків у раді. І вже провалила одне голосування за відставку Кабміну. Наступна спроба – можлива лише в лютому». П’ятим сценарієм названо революційний, який може призвести до запровадження надзвичайного стану. Останній, шостий варіант, за версією Ольги Кашпор – громадянський: нова сила, утворена Майданом, приходить до влади законно. Тільки «одна халепа – виборче законодавство писатимуть чинні політики. І тут може статися ще один Майдан».
Про можливе народження третьої сили йшлося в сюжеті Ольги Василевської. Наведені коментарі Мирослава Поповича та інших експертів. Головний висновок: Майдан не є монолітною силою, але він призвів до змін у головах людей.
Непоміченими на тлі Майдану назвали вибори на кількох «проблемних» округах, що пройшли 15 грудня. Висновок: опозиція програла, бо перемогли технології. В сюжеті журналістки Юлії Банкової представники опозиції заявили про порушення і підкуп, були показані кадри, що підтверджують ці слова, проте цих доказів не досить, щоб визнати вибори недійсними:
«Юлія БАНКОВА, кореспондент: ТСН-Тижню вдалося зустрітися з людиною, членом провладної партії, яка працювала у дільничній комісії у Києві. Це його партійний квиток на посвідчення члена виборчої комісії. Чоловік закриває обличчя. За його словами, тітушки, каруселі, підкуп та підвезення виборців – головні інструменти кампанії у 223 окрузі.
Свідок: "Самые большое нарушение, которое было у нас, никто не смотрел что скидывается, в какую кучу. Кидалось, приблизительно, я так понял по счету, 3 на 1. Тут же стал голова комиссии, вокруг него стали титушки. Тут же всех оттеснили в стороны. Наблюдатели посмотрели на противоположный конец стола. Над ними стали тут же титушки".
Юлія БАНКОВА, кореспондент: Ніякі ту були не тітушки, а активісти, що спостерігали за порядком, запевняє їхній координатор.
Віктор КУШНАРЬОВ, заступник голови Шевченківської районної організації Партії регіонів: "Там собирались люди, которые на вокруг участков должны были обеспечить безопасность, поскольку мы ждали провокаций, поэтому проинструктировали".
Юлія БАНКОВА, кореспондент: На думку експертів, сама система стала сприятливим тлом для виборчих порушень. А щодо програшу опозиції, то вона надто сильно покладалась на революційний настрій виборців. І програла давно відомим технологіям».
Від серйозних тем «ТСН. Тиждень» перейшов до лайфу, але також майданівського - побуту та романтичних історій учасників акцій протесту. Загалом формат «вісника Майдану» є надзвичайно вдалим вибором для тижневика «1+1», обіцяючи йому повернення тієї проукраїнської аудиторії, яку телеканал утратив у другій половині 2000-х.
«Інтер», «Подробности недели»
Что происходит в эти минуты на киевском майдане.
Сторонники власти приостановили акцию в Мариинском парке из-за праздников.
Украина и Россия подписали в Москве соглашения о кредите и газе.
Помощи Москвы Украине хватит на год, - глава Европарламента.
В Берлине насыщенный день.
Львов и Харьков: В Украине по-разному относятся к Евромайдану.
Столкновения в Гамбурге: Почти полтысячи митингующих пострадали.
Украинские миротворцы помогли остановить гражданскую войну в Конго.
Випуск розпочався зі включення з центру Києва, в якому журналістка Світлана Чернецька схарактеризувала атмосферу на Майдані як святкову, наголосивши на тому, що після «чергового віча» під вечір місце стало більш родинним, відпочинковим. Включення – єдине в той день - не передавало важливості тих подій, які відбулись за кілька годин перед тим на Майдані.
Більше подробиць було викладено в сюжеті Геннадія Стамбули. Ще в підводці ведучий Дмитро Анопченко висловив сумнів: залишаться протестувальники чи поїдуть додому на свята, як це зробили мітингарі з Маріїнського парку? Журналіст на контрасті показав події на Євромайдані і на мітингу, на підтримку чинної влади. На контрасті було побудовано й матеріал Веніаміна Трубачова та Євгена Онопрієнка про різницю у сприйнятті Євромайдану у Львові й Харкові. Доволі спрощені порівняння: на заході більше поважають Різдво, на сході – Новий рік, влада Львова є більш відкритою і підтримує Майдан, влада Харкова – критикує, люди з західних регіонів віддають на Майдан кошти, їжу, зі східних не мають часу бунтувати. Такі сюжети ще більше поглиблюють протиріччя «ми-вони», що останнім часом є доволі сильним.
Центральним у випуску став сюжет про підписання газових домовленостей та поточний стан справ у державі. Майже 18-хвилинний матеріал - результат спільної роботи Дмитра Анопченка в Москві та Ольги Червакової в Києві - розпочинається зі включення з столиці Росії. Йдеться про загальне напруження, очікування конкретних рішень, певне занепокоєння тим, що саме буде підписано в Москві. Дмитро Анопченко говорить, що українська делегація зустріла оплесками інформацію про 15-мільярдний кредит.
Після синхронів президентів Росії і України оповідь перенеслася до Києва, де Ольга Червакова розповіла: на Майдані і бояться, і не хочуть будь-яких домовленостей з Москвою (синхрони Яценюкаі Кличка). Далі слово знов перейшло до Анопченка, який повідомив про позитивні наслідки підписання домовленостей, зокрема зниження цін на газ. Цікавий момент: «Газпром комментировать эту договоренность неожиданно оказался не готов. Алексей Миллер попросту убегает от подошедших к нему с вопросами журналистов. Отечественный вице-премьер Юрий Бойко напротив - открыт для общения». Про те, як у Верховній Раді відреагували на домовленості як прихильники влади, так і опозиціонери, розповіла Червакова; у свою чергу Анопченко передав позицію уряду з приводу того, чому кредит узяли у Росії, а не МВФ. Розповів кореспондент і про цікавість преси до домовленостей, цитуючи відповіді Путіна і Януковича. Далі – пас Ользі Черваковій, яка переповідає перипетії боротьби за бюджет та про ухвалення закону про амністію.
Дуже важливий момент: «Полная процедура рассмотрения бюджета - то, что оппозиция записала в свой актив как победу. Законопроект об освобождении активистов майдана - тоже. Регионалы его поддержали почти единогласно.
Олег ТЯГНИБОК, народный депутат Украины, лидер фракции "Свобода": «А говорили, що мовляв, стояння на майдані тобто тиск на владу нічого не дає! Бачите, все-таки дає».
Ольга ЧЕРВАКОВА, корреспондент: Лидер регионалов давно не улыбался так широко. Не скрывает радости и спикер Врадимир Рыбак. Позже один из самих опытных юристов оппозиции Сергей Власенко вчитается в документ и объяснит, почему.
Сергей ВЛАСЕНКО: «Якщо "всі справи щодо подій" повинні бути закриті (стаття 2 Закону), то чи означає це, що і справи про перевищення владних повноважень по розгону "подій" теж повинні бути закриті?»
Ольга ЧЕРВАКОВА, корреспондент: Оказалось, что именно так этот закон и склонны трактовать во власти: если не наказывать, активистов евромайдана, то надо простить и сотрудников "Беркута".
Владислав ЛУКЬЯНОВ, народный депутат Украины, фракция Партии регионов: «Там чітко сказано, що цей закон розповсюджується на учасників масових дій, як з боку правоохоронців, так і з боку мітингарів. - Так не сказано там - Це розуміється. - Там не сказано. - Це мається на увазі».
Далі йдеться про звіт генерального прокурора Віктора Пшонки, який досі не назвав жодних винних у побитті людей, натомість оголосив про те, що проти опозиційних лідерів відкрито кримінальне провадження щодо спроб захоплення державної влади. Наступний епізод – обговорення газових домовленостей на круглому столі, зібраному за ініціативою Леоніда Кравчука, який проігнорували як президент, так і представники опозиції. «Один из главных вопросов - чем Украине придется платить за российский кредит и не было ли в Москве договоренностей, которые просто не афишируют.
Юрий БОЙКО, вице-премьер-министр Украины: «Ми вважаємо, що цей кредит для нас більш вигідний. Якщо в умовах, які нам пропонував Міжнародний валютний фонд, нам потрібно було для того, щоб отримати кредит, підняти тарифи для населення по теплу і допустити глибоку девальвацію гривні, то в умовах, які надавалися російськими партнерами, таких жорстких умов до нашої економіки, до нашого суспільства не було. Ми вважаємо, що цей кредит для нас більш вигідний».
Леонид КУЧМА, президент Украины (1994-2004): «Цифри дуже приємно слухати - по Росії я маю на увазі. Ціна на газ і кредит. Але ми ж можемо втратити такого партнера як Євросоюз. На нас будуть дивитися з таких позицій, що з нами не можна мати добру справу, бо ми можемо "зіскочити з паровоза"».
Сергей ЛЕВОЧКИН, глава администрации президента Украины: «Хочу наголосити, що цей перелік документів є вичерпним, Жодних таємних документів також не розглядалося й не підписувалося. Ще раз наголошую, що перелік є виключним».
Наприкінці сюжету нарешті з’являються перші висловлювання експертів. «Оппозиция потребовала возврата к Конституции 2004 года и назначения досрочных парламентских выборов на март. Ни для одного, ни для другого нет ни правового механизма, ни политической воли власти. Вопрос наказания виновных в разгоне Евромайдана висит в воздухе, продолжается следствие. Оставшихся за решеткой активистов должны выпустить, как только принятый парламентом закон вступит в силу. Это - одна из немногих, но очевидних побед евромайдана.
Евгений МАГДА, политолог: «Ми на сьогоднішній день бачимо, як Майдан перетворюється на козацьку Січ, де потужні діють організації в межах громадянського суспільства, але нема політичної ініціативи».
Игорь ПОПОВ, политолог: «Політичні вожді не змогли запропонувати протестувальникам на майдані, що робити щодня. Саме тому протест видихається».
Ольга ЧЕРВАКОВА, корреспондент: Но люди так не считают. Они готовы стоять и дальше, пускай даже без лидеров, но до конца.»
Звернули увагу і на реакцію Європи на підписання домовленостей. У прямому включенні з Брюсселя Софія Гордієнко повідомила, що в цілому Європа відреагувала на українсько-російські угоди спокійно, підтвердивши, що наша держава має шанс вступити до ЄС. Сказано було і про реакцію США – щоправда, заяву посла США в Україні Джеффрі Пайєта явно змікшували, закцентувавши лише на словах про те, що 2014 рік має стати для нашої країни роком встановлення курсу на довгострокову економічну стабільність. І проігнорувавши, наприклад, такі меседжи «У цей критичний момент Президент Янукович має змогу розібратися з питаннями, які непокоять усіх громадян України, і скористатися імпульсом від людей, котрі вийшли на вулиці, аби здійснити реальні реформи і привести країну до тіснішої інтеграції з Європою (...). Україна не зможе з цим упоратися, якщо уряд не займеться структурними економічними проблемами, які створили нинішню економічну кризу. Як я вже не раз казав, немає стійкої альтернативи новій угоді з МВФ і, якщо відповідні реформи буде проведено, то Сполучені Штати рішуче підтримають таку угоду». А про заяви з приводу занепокоєння ситуацією в Україні, які лунали з вуст інших впливових американських діячів, зокрема, у виступі сенатора Джона МакКейна з українського питання на засіданні Атлантичної Ради
19 грудня 2013 року та Заяві від імені Місії США в ОБСЄ про події в Україні (промова Посла Даніеля Баєра
перед Постійною Радою ОБСЄ, Відень,19 грудня) - взагалі промовчали.
Помітним був блок міжнародних новин. Повідомляючи про заворушення в Гамбурзі, «Подробности недели» вдалися до певного маніпулювання, про що детально написав наш колега Борис Бахтєєв. Зауважимо, що тема, що викликала таке хвилювання на «Інтері», більше не зацікавила жоден телеканал. Крім того «Інтер» повідомив про звільнення Михайла Ходорковського та про участь українських миротворців у припиненні громадянської війни в Конго.
ICTV, «Факти тижня»
Віктор Янукович привіз сенсаційні угоди з Москви.
Для Євромайдану 17 грудня було принциповою датою.
Московських домовленостей у Києві чекали для того аби завершити формування бюджету.
у Верховній Раді виступив генеральний прокурор України.
Михайло Ходорковський вийшов на волю.
Ангела Меркель залишається на третій термін.
Президенти Америки та Литви проігнорують відкритт я олімпіади в Сочі.
Повторні вибори на 5 проблемних округах цього тижня принесли нові проблеми.
Борис Джонсон – особлива фігура в міжнародній політиці..
«Факти тижня» 22 грудня розпочалися з повідомлення про «сенсаційні угоди», які Віктор Янукович привіз із Москви. Оксана Соколова замислилася про те, які зобов’язання взяла на себе Україна взамін на зниження ціни на газ. Кореспондент Олександр Візгін повідомив про здобутки української делегації - нову ціну на газ, 15-мільярдний кредит і домовленості про зняття торговельних обмежень на імпорт українських товарів до Росії. Крім того, підписали з десяток документів щодо виробничої кооперації в машино- та авіабудуванні, космічній галузі та оборонній промисловості. Втім, він заспокоїв, зацитувавши президента Росії: «Володимир ПУТІН, Президент Росії: "Хочу всех успокоить. Сегодня мы вообще не обсуждали вопрос о присоединении Украины к Таможенному союзу». Янукович також заявив, що не відмовляється від євроінтеграційного курсу, про вступ до МС не йдеться – можливе лише підписання деяких його положень. У сюжеті кілька думок експертів – члена наглядової ради Інституту енергетичних стратегій Юрія Корольчука та експерта з енергетичних питань Валентина Землянського, які схвально оцінили домовленості. Втім, в.о. міністра фінансів уряду Тимошенко (2009-2010) Ігор Уманський нагадав, що знижка переглядатиметься щоквартально. Говорили експерти і про збільшення закупівель газу згідно з контрактом. Щодо кредиту й зняття заборони імпорт були озвучені як позитивні, так і негативні думки – канал намагався дотримуватися стандартів.
Наступний сюжет присвячено Майдану. У підводці Оксана Соколова повідомила про створення НОМ, а у включенні з Майдану журналіст Максим Крапівний оцінив кількість протестувальників 200-300 тисяч. Розповів і про те, що «антимайдан» у Маріїснському парку завершений.
Багато уваги далі у випуску приділили проектові бюджету 2014 року. Крім того, в сюжеті йшлося про протистояння у парламенті навколо можливих змін в уряді (інформація про ці зміни звучала з уст представників ПР, опозиція наполягала на повному переформатуванні). «Вже наприкінці тижня перший віце-прем’єр Сергій Арбузов сказав – кадрові перестановки в уряді відкладені.
Сергій АРБУЗОВ, перший віце-прем’єр-міністр України: "Ні про які заміни не йдеться. Жодних ротацій в уряді немає» - процитували в сюжеті. Втім, в опозиції вирішили зняти хоча б міністра внутрішніх справ (синхрон Кличка). Ще одна тема, піднята в сесійній залі – закон про амністію для учасників акцій протесту. «В штабі опозиції порахували – кілька сотень їх активістів будуть звільнені від адміністративної відповідальності. Ще 17 від тюремного троку. Головне, щоб амністію не застосували і до працівників силових структур, назвавши їх теж учасниками протестів.
Арсеній ЯЦЕНЮК, голова фракції ВО "Батьківщина": "Наша позиція щодо того, що такий закон повинен стосуватися виключно мирних громадян, не поділяється Партією регіонів. Ми свою позицію чітко заявили. Амністію для "Беркуту", який в шоломах бив людей, ми ніколи не підтримаємо".
Кореспондент: Ступінь вини правоохоронців ще визначається, - заявив з трибуни парламенту генпрокурор Віктор Пшонка.»
Наголошено, що на час парламентських канікул опозиція знову переміститься на Майдан. Втім, «Факти тижня» устами експерта застерегли: «вуличні протести мають бути лише вагомим аргументом на користь пошуку компромісу між владою та опозицією, - кажуть експерти.
Валерій ЧАЛИЙ, Політолог: "Найкращий варіант – це легітимні рішення. Легітимні рішення повинні бути швидкі. Перші рішення були правильні. Це те, щоб вийшли люди із-за ґрат, які в принципі потрапили просто під провокації. І в парламенті такі рішення приймаються» […] Політологи кажуть – формат протесті варто було б змінити.
Кость БОНДАРЕНКО, політолог: "Все-таки Майдан мав би трансформуватися в якийсь громадський рух».
Матеріал Руслана Тарасова було присвячено виступу Генерального прокурора. Поміж іншим журналіст повідомив про маніпуляції з відео кількарічної давнини з коломийським священиком, які Пшонка намагався долучити до нинішньої справи. Ще в сюжеті розповіли не тільки про те, що прокуратура досі не може встановити винних, а і про переслідування журналістів, громадських активістів та політиків, що почалися останнім часом. Не забули і про високопосадовців, яких зараз підозрюють у перевищенні службових повноважень під час розгону Майдану 30 листопада – зокрема про Олександра Попова, що стверджує: «Олександр ПОПОВ, відсторонений голова КМДА: "У мене була інструкція керуватися рішеннями Володимира Сівковича. Я отримав команду від секретаря РНБО Андрія Клюєва виконувати вказівки Сівковича".
Руслан ТАРАСОВ, кореспондент: Сам Андрій Клєв свою позицію виклав на офіційному сайті РНБО.
Андрій КЛЮЄВ, секретар РНБО: "Я відповів на всі питання, після чого була заява Генеральної прокуратури про те, що ніякого відношення до цих подій я не маю». Втім, журналіст уважає, що позиція влади доволі чітка: «Наприкінці тижня ясність вніс Президент під час своєї прес-конференції.
Віктор ЯНУКОВИЧ, Президент України: "Много есть там всяких сплетен. Ну я не скрою вам. Я вот пригласил, например, Клюева. Он рассказал мне все как было. Я ему сказала – ну в общем-то цель, ваша цель была какова? Стабилизировать ситуацию».
Ще одна тема – перевибори на п’ятьох округах, які, за словами Оксани Соколової, «принесли нові проблеми». «Ані штурмів дільничних комісій "Беркутом", ані жорстоких бійок. Цього разу перевибори у 5 проблемних округах пройшли значно спокійніше. Хоча без порушень не обійшлося», - пом’якшує риторику кореспондент Володимир Соколов. Але в самому сюжеті висвітлює як позицію програвши, так і переможців, не замовчуючи факти підкупу, каруселей тощо.
Кілька міжнародних тем привернули увагу «Фактів тижня» - переобрання канцлером Ангели Меркель, звільнення української яхтсменки Лариси Москаленко, що раніше була звинувачена в викраденні дітей, ігнорування президентами США і Литви олімпіади в Сочі, трагедія в Лондоні – обвалення стелі театру «Аполло», розповідь про мера Лондона Бориса Джонсона тощо. Варто виокремити повідомлення про звільнення Михайла Ходорковського, яке названо справою німецької дипломатії. Крім того, ICTV також звернули увагу на слова Ходорковського про те, що він стежить за українською ситуацією і бажає звільнення Юлії Тимошенко.
5 канал. Підсумки тижня.
Знижку на газ та кредит у 15 мільярдів доларів привіз з Білокам’яної Віктор Янукович.
Діалогу між Президентом та його опонентами не відбулось.
Пряме включення з Майдану Незалежності.
Володимир Путін помилував Михайла Ходорковського за 8 місяців до кінця його 10-річного терміну.
Міліція не припиняє цікавитись причетними до євромайданів.
Пішов із життя журналіст Ігор Слісаренко.
«Підсумки тижня» почалися сюжетом про газові домовленості. Лариса Губіна одразу пішла в наступ: «Бюджет України на 2014 рік врятовано. Володимиром Путіним. Про це з неприхованою гордістю останні дні говорять люди Президента – від Прем’єр-міністра до губернаторів на місцях. Знижку на газ та кредит у 15 мільярдів доларів привіз з Білокам’яної Віктор Янукович. Джерела на Банковій розповідають: у російського Президента є умова – хоче, аби український вгамував Майдан. Вгамування на головній площі столиці не видно, як і російських грошей на рахунках українського уряду. Тим часом, що ближче влада до Росії, тим далі від нас Європа. На відміну від попередніх тижнів, європейські високопосадовці не відвідували ні Печерські пагорби, ні Майдан. Натомість російські чиновники уже бачать Україну учасницею євразійських процесів». Такої різкої риторики не дозволив собі жоден інший тижневик. Журналіст Олександр Аргат продовжив цю лінію, назвавши домовленості «троянськими конями». Він навів і слова експертів:
«Занадто гарно, щоб бути правдою – такою була реакція багатьох експертів на озвучені пряники, що український Президент отримав у Москві 17 грудня.
Леонід КУЧМА, Президент України (1994-2005): "Путін благодійною діяльністю ніколи не займався і займатись не буде». Експерти у спілкуванні з 5-м висловилися категорично. «Дуже зручно для влади у передвиборчий рік і згубно для економіки в цілому, – відреагували експерти на таке грошове вливання без зобов'язань робити реформи.
Павло ШЕРЕМЕТА, президент Київської школи економіки: "Ми отримали ще одну порцію наркотиків. Треба виконати обіцянки, знову накачати економікою грошима, які не є підтверджені товарами і послугами. А після виборів будемо якось розбиратись» Хто б не переміг на виборах 2015 року, у грудні 2013-го йому підклали свиню, – переконані фінансисти. Адже росіяни позичають на незвично короткий час – 2 роки» […] Фактично Володимир Путін отримав кнопку від дефолту української економіки, – кажуть фахівці. Україна опиняється на короткому ланцюжку..» і далі в тому ж дусі.
Тільки 5 канал підняв у тижневику доволі дражливу тему – як тепер бути з питаннями альтернативних схем газопостачання та планами набуття енергетичної незалежності. «Олександр АРГАТ, кореспондент: Україна, яка раніше планувала відмовлятись від російського газу, тепер готова купити наступного року 33 мільярди кубометрів "блакитного палива". Чи це означає, що Україна відмовиться від альтернативних джерел газопостачання: поставок газу зі Словаччини та видобутку сланцевого газу, які раніше рекламував уряд?».
Щодо спільних проектів в машинобудівній галузі Аргат наголосив: «Заговорили про перспективу розміщення замовлення російських військових на українських підприємствах.
Сергій БОНДАРЧУК, генеральний директор "Укрспецекспорт" (2005-2010): "Ми є конкурентами з Російською Федерацією на зовнішніх ринках світу. Фактично Російська Федерація хоче отримати контроль над певними галузями і певними підприємствами, які є в Україні, які не є в Російській Федерації».
Висновок сюжету безапеляційний: «Поки що достеменно невідомо, що Росія отримала від України за ці ресурси. Дехто з експертів вважає, що це плата лише за відмову від підписання угоди про асоціацію. Інші припускають таємні домовленості про вступ України до Митного союзу після можливої перемоги Віктора Януковича на виборах у 2015 році. Поки влада продовжує на словах запевняти про незмінність євроінтеграційного курсу і бажання підписати угоду з ЄС, вже наступного тижня Віктора Янукович чекають знову у Москві на засіданні Президентів країн майбутнього Євразійського союзу. Міністр закордонних справ Росії уже заявляє від імені українців: вибір народу України – це євразійська інтеграція». В цілому сюжет викликає неоднозначне враження: з одного боку, добре, що хтось називає речі своїми іменами без зайвої дипломатії, а з іншого, балансу відчутно бракує.
«Президент на цьому тижні вперше побачив революційний Майдан. Не по телебаченню, а на власні очі. Броньований "Мерседес" Віктора Януковича пригальмував, проїжджаючи повз барикади на Європейській площі, але не зупинився. Діалогу між Президентом та його опонентами не відбулось. Натомість була спроба порозуміння між його прихильниками та євромайданівцями», - підвела другий сюжет Лариса Губіна. В матеріалі Інни Неродик використані кулінарні метафори: «Опозиційні депутати свої рецепти і приперчували, і приправляли чим могли.
Віталій КЛИЧКО, лідер фракції "УДАР": "Я викликаю Януковича на ринг".
Інна НЕРОДИК, кореспондент: Експерти політичної кулінарії вже зачекались. Опозиція затягує з головною стравою – протестом. Бо не знає, як його подати.
Сергій ГАЙДАЙ, політтехнолог: "Коли в один день збирається півмільйона людей, то можна просто захоплювати владу. З іншого боку, це велике нещастя для опозиції, тому що вони до цього були не готові".
Петро ОЛЕЩУК, політолог: "Опозиція не те що слабка, вона дуже прогнозована». Експерти, опитані авторкою, критикують опозицію за нерішучість, що не приносить результатів. Втім, оповідає журналістка і про те, що і в ПР нема єдності. «Тижнева інтрига про урядові ротації таки не розхитала крісло під жодним міністром. Але єдності владі не додала.
Сергій АРБУЗОВ, перший віце-прем’єр-міністр: "Нема ніякої ротації".
Володимир РИБАК, голова Верховної Ради України: "Зміни в уряді будуть» […]
Не схололо навіть місце глави Адміністрації Президента. Після кривавого розгону студентів він заявляв, що йде у відставку, але так і не дійшов.».
Закінчується сюжет обнадійливо: «Інна НЕРОДИК, кореспондент: Що мітингувальники готові стояти довго, політологи не сумніваються. Тільки якщо тисячі обурених не задіювати в революції, то революціонери можуть народитись серед цих же тисяч.
Петро ОЛЕЩУК, політолог: "Можливо, будуть якісь нові лідери, які будуть абсолютно радикальними і за своїми методами, і за своїми вимогами. І уже на місце мирних демонстрацій і майданів прийде щось таке, що ми навіть прогнозувати не можемо". […]
Інна НЕРОДИК, кореспондент: Злити чи не злити революцію-2013 вирішують не політики, – впевнені технологи. А тисячі, які там прокидають, там засинають і йдуть з роботи не додому, а на Майдан.
Сергій ГАЙДАЙ, політтехнолог: "Такий час для всіх, хто приймає участь у цьому, себе питати – ти зливаєш Майдан чи ти його не зливаєш».
Пряме включення Дарії Феденко з Майдану Незалежності - інформація про створення НОМ, настрої людей: «Соціологи відзначають, що люди змінились, громадянське суспільство змінилось.
Роман ЛИПИНСЬКИЙ, соціолог, політолог: "Це вже не та електоральна маса, яка була тоді. Цей виборець, цей громадянин – він змінився. Принципово змінилось те, що з'явилось розуміння – люди мають фінансувати свою громадську організацію потужну інтегральну площинну від Львова до Донецька, від Чернігова до Криму. І тепер уже люди будуть єднатись не довкола лозунга якогось або партійної ідеї, а довкола тих питань, які їх хвилюють».
Анна Мірошниченко спробувала порахувати, скільки коштував уже згорнутий владою «анти майдан»: «Анна МІРОШНИЧЕНКО, кореспондент: Два тижні кримського вояжу до Києва. Якщо повірити, що 10 тисяч людей возили туди-сюди потягами, а вартість квитка в районі 150 гривень, виходить півтора мільйона гривень на поїздку. І це лише в один бік. Політичній уїк-енд теж має приблизні підрахунки. Минулих вихідних до Києва приїхало 27 спецпотягів з регіонів. Партійці не приховували: то все прихильники Президента. Якщо в середньому квиток коштує сотню, то загальна вартість такого вояжу – 6 мільйонів гривень туди і назад». Сказано було, що за участь у мітингу платили; це твердження намагались спростувати представники ПР: «Андрій ЮРЧИШИН, активіст: "Платили від 200 гривень і вище".
Олег ЦАРЬОВ, народний депутат, ПР: "Это ложь".
Сергій НАКОНЄЧНИЙ, учасник мітингу на Європейській площі: "100 гривен на дороге в Киев и 150 гривен на дороге назад и сухпаек".
Анна МІРОШНИЧЕНКО, кореспондент: Міліція нарахувала тоді на площі 60 тисяч прихильників провладного курсу. Активісти для підрахунку бюджету визначили кількість у 20 тисяч людей. 200 гривень гонорар, за вихідні – 400 у кишені. Попоїсти, переночувати – це ще 300 гривень. Плюс – сцена і музики.
Андрій ЮРЧИШИН, активіст: "Порядка 20 мільйонів на уїк-енд".
Анна МІРОШНИЧЕНКО, кореспондент: А якщо керуватись даними міліції у 60 тисяч люду, то виходить 60 мільйонів гривень. Саме стільки держава торік виділила на зведення центру томографії у Донецьку. У будні, – продовжує підрахунки активіст, – ідейність у Маріїнському парку обходиться дешевше, бо люду менше.
Андрій ЮРЧИШИН, активіст: "Від півмільйона до двох мільйонів – в залежності від активності – в день".
Олександр ЗІНЧЕНКО, комендант "Площі єдності": "Люди пришли поддержать Президента. Здесь люди пришли со своими сбережениями. За свои деньги сюда доехали".
Анна МІРОШНИЧЕНКО, кореспондент: Облаштувати інтер’єр – третя стаття витрат. Але тут навіть приблизних підрахунків немає. У скільки обійшовся армійський стайл, ніхто не каже.
Олександр ЗІНЧЕНКО, комендант "Площі єдності": "Очень классные палаточки. Это с нашего склада. Общественные организации привезли эти палатки".
Анна МІРОШНИЧЕНКО, кореспондент: Класні і схожі на намети Державної служби з надзвичайних ситуацій. Випадково чи ні, ще на початку безстрокової провладної акції гість Маріїнки дуже схожий на працівника саме цього відомства, який відповідає за матеріально-технічну частину.
Степан КУБІВ, комендант "Євромайдану": "Це кошти Міністерства надзвичайних ситуацій, бо вони кухнями забезпечують. Це кошти державного, місцевого, обласного бюджету».
Сюжет Азада Сафарова присвячений переслідуванням активістів Майдану. У підводці Лариса Губіна зауважила: «Жодного працівника МВС, який би поплатився за кров активістів, немає. А от причетними до євромайданів міліція цікавитись не припиняє». А журналіст повідомив про переслідування активістів у Чернігові, Луцьку, Черкасах, Житомирі тощо. Про звіт Пшонки у ВР дещо в’їдливо зауважив: «Генпрокурор турбується про баланс. Проте з трибуни каже про провину лише однієї сторони. Прокурор навіть відеодокази із собою приніс.
Андрій МОХНИК, народний депутат, ВО "Свобода": "Той священик – він виступав 2 роки тому у місті Коломия. А ви його приплели сюди. Навіщо ви робите ці інсинуації?"
Азад САФАРОВ, кореспондент: Відповіді на це запитання у генпрокурора немає. У шпаргалці лише порада, як краще виглядати – рівне підборіддя, не хитатись».
5 канал також повідомив про звільнення Ходорковського, наголосивши на тому, що він «порадив українському Президенту в цьому питанні наслідувати Путіна – звільнити свого політичного опонента Юлію Тимошенко».
Україна. «События недели».
Как и что Президенты подписали в Кремле?.
В ЕС переменились в лице.
Что у нас с экономикой?.
Президента в четверг давал интервью ведущим украинским масс-медиа.
Бюджетный процесс
Изменился состав участников круглого стола по преодолению политического кризиса.
Майдану – 31 день.
Стали известны новые подробности дела Попова, Сивковича, Коряка.
О законах.
Что и как теперь о нас говорят в мире.
О геополитических успехах Путина.
Владимир Владимирович еще раз удивил весь мир – он помиловал Михаила Ходорковского.
Чак Норис о многовекторности внешней политики.
Від першої підводки ведучого Євгена Міхіна стає зрозумілим, що «События недели» перетворюються на відверту провладну пропаганду:
«Евгений МИХИН, ведущий: Итак, неделя исторической важности. Если в понедельник мы находились на грани экономического и в разгаре политического кризиса, то уже буквально в течении нескольких последующих дней, как по мгновению волшебной палочки, ситуация кардинально изменилась. Переломный момент – 17 декабря. Мы уже знаем, как эти соглашения будут называться в учебниках истории – «московские». Пессимисты опасались, что визит в Белокаменную закончится если не вступлением в Таможенный союз, то предновогодней распродажей Украины по бросовым ценам. Но нет! В союз мы не вступили, страна на месте. Зато Россия ничего не требует взамен – по крайней мере, это так выглядит: взяла и дала нам кредит – на 15 миллиардов долларов. А мы им взамен – евробонды – украинские евробонды. Это такие ценные бумаги, вроде векселя. Еще Россия с нами начнет нормально торговать, а газ подешевеет до 268,5 долларов за тысячу кубометров. Но и юбилей Шевченко вместе справим! При этом от европейской мечты стране отказываться не надо. Какие теплые отношения - после нескольких месяцев ледникового периода! Так за что такая щедрость – компенсация, помощь или гонорар, как утверждают скептики. Наталья Кравченко искала подвоха. Она своими глазами видела, как и что Президенты подписали в Кремле».
Наталя Кравченко оповідає про розмах зустрічі, церемонії і урочистості – певно, щоб глядачі оцінили всю важливість моменту. Потім повідомляє про домовленості. Певно, щоб трохи «підсолити» страву, додають коментар Леоніда Кучми, який наголосив: «Путін благодійною діяльністю ніколи не займався, і займатися не буде».
Далі глядачам пропонують бути вдячними Старшому Брату: «Фонд национального благосостояния – это что-то вроде общероссийский заначки на черный день. В нем хранят излишки сверхприбыли от продажи нефти и газа и часть денег Пенсионного фонда. Получается, Россия залезла под матрац и одолжила деньги Украине из неприкосновенного запаса?». Експерт пояснює схему: «Эрик НАЙМАН, финансовый аналитик: «Мы помогаем российскому бюджету, российскому «Газпрому» расширить проблему долга Украины перед Россией, а россияне нам помогают решить проблему нашего долга. Украина вывернулась сейчас как уж. Нужно понимать: Украина покупает время. Но реформы неизбежны. Без проведения реформ любой кредит – это путь в никуда. Это просто отсрочить дефолт».
«Сенсаційне» зниження цін на газ, попереджає «Україна», може бути тимчасовим, а питання вступу до МС не обговорювалося. Втім, журналістка зауважила: «Только дело в том, что Таможенному союзу и так недолго осталось. Если самая главная геополитическая мечта Владимира Владимировича станет реальностью, то уже с 1 января 2015 года на постсоветском пространстве начнет действовать другое объединение с более амбициозным названием – Евразийский экономический союз, пока в составе той же России, Белоруссии, Казахстана. Украина в союзе уже имеет официальный статус наблюдателя».
«События недели» подають і позицію Європи щодо українсько-російських домовленостей: «Когда в Евросоюзе услыхали о сумме кредита, то переменились в лице. Тот же Штефан Фюле – гневный и категоричный в минувшее воскресенье – уже спустя пару дней поумерил пыл. » - як слова Ангели Меркель, що пропозиція підписати угоду про асоціацію досі в силі. Про реакцію США – жодного слова. Втім, на початку випуску Євген Міхін ствердив: «Европейские политики подобрели, Штаты тактично замолчали. После московских договоренностей нас опять все любят?». Насправді, як ми вже зазначали, реакція від представників США – й на той момент більш критична, ніж від Європи – щодо «московських домовленостей» - вже пролунала.
Наприкінці випуску - ще один сюжет про те, що про нас тепер думають європейські країни і США. Журналістка Ольга Лузан акцентувала на тому, що одразу після підписання домовленостей з Росією риторика європейських політиків була дуже різкою, але зараз вони дещо заспокоїлися: «Международная политика может казаться делом очень сложным. Но отношения между странами регулируются теми же законами, что и отношениями между простыми людьми. Например, кто девушку ужинает - тот ее и танцует. В дискуссиях о судьбе Украины Россия и Европа изначально делали акцент на разном: Брюссель говорил о реформах и цивилизационном выборе, Москва – о спасении от дефолта и деньгах на зарплаты и пенсии. Но теперь, когда деньги пришли с северо-востока, запад задним числом тоже встряхивает кошелек. «Financial Times» и «The Wall Street Journal» со ссылкой на секретные документы пишет, что МВФ был готов вот-вот выделить Украине кредит - и не 15, а 20 миллиардов долларов и по ускоренной процедуре, благодаря заступничеству Евросоюза. Одним словом, тоже братская помощь. Вот только братья из Москвы опередили».
А ось реакція Америки: «Ольга ЛУЗАН, корреспондент: От московских соглашений не в восторге и в Вашингтоне. Там их еще не успели изучить, но сразу же оценили вот так.
Джей КАРНИ, пресс-секретарь Белого дома: «Любые соглашения между Киевом и Москвой не обращены к той обеспокоенности, которую выражают мирные демонстранты. Мы призываем украинскую власть вернуться на путь к мирному демократическому и экономически процветающему европейскому будущему».
Ольга ЛУЗАН, корреспондент: А еще в конгресс, следом за сенатом, внесли резолюцию о санкциях против украинских властей. К ним могут прибегнуть, если официальный Киев применит против демонстрантов силу. Но в целом революционная риторика американцев пошла на спад. То ли со спадом протестных настроений в Киеве, то ли потому, что вторничные соглашения изменили расстановку сил.
Дмитрий САЙМС, президент Центра национальных интересов: «В Соединенных Штатах не хотят, чтобы Россия была доминирующим фактором на Украине. Но Соединенные Штаты еще меньше хотят, чтобы Россия двинулась в направлении к Китаю и чтобы возникла снова ось Москва – Пекин. В Вашингтоне приходиться учитывать многое – гораздо больше, чем видно с майдана».
Джон МАККЕЙН, сенатор: «Думать, что Путин отдаст Украину Западу без боя – значит, быть дураком. Он хочет контролировать соседей. Танки не отправит, но может устроить этой стране большие проблемы. Лучшее противодействие – твердая западная поддержка, кредит МВФ и открытые двери в Евросоюз».
Резюме цього сюжету неоднозначне – «Подписанные во вторник в Кремле бумаги изменили расстановку сил. Сегодня Киев гораздо ближе к Москве и дальше от Брюсселя, чем был всего неделю назад. Но это положение еще неокончательное: конкуренция и борьба за Украину продолжаются, в том числе – и на дипломатическом уровне. На новых переговорах настаивают и Россия, и Европа».
Наступний матеріал – про ситуацію в українській економіці у світлі російських «подарунків». «Ну и для сравнения, в обмен на соглашение об ассоциации Брюссель украинскому правительству обещал неизвестно сколько да еще и потом, после подписания. При нынешнем состоянии экономики власти по достоинству оценили такие перспективы. Другой вопрос – а что у нас с экономикой? […]
Евгений МИХИН, ведущий: Что у нас с экономикой? С экономикой у нас теперь лучше, чем было еще неделю назад». Далі – більше: «Теперь украинцев ждут другие подарки – получше: кроме 15-ти миллиардов долларов, которые Украина получит в обмен на правительственные облигации, скидка на газ – по подсчетам министра топлива и энергетики, позволить сэкономить около 7-ми миллиардов долларов. А еще главный подарок – широкомасшабное экономическое сотрудничество – все, о чем мечтала Украина и все, что годами обещала Россия, теперь обещают всерьез и лично», далі - велика цитата Путіна про масштаби можливої співпраці. «Евгений МИХИН, ведущий: Получается, что Виктор Янукович привез из Москвы не только деньги и скидку на газ, но и контракты для крупнейших промышленных предприятий страны. Это позволить оживить экономику, наполнить ее деньгами, а главное – не повышать тарифы на газ и ЖКХ для населения. […] Евгений МИХИН, ведущий: Выходит, все выигрыши! Кризиса не будет? Ну, по крайней мере, не на этот новый год. Кажется, инее на следующий. Олег УСТЕНКО, глава международного фонда: «С точки зрения краткой и среднесрочной, долгосрочной перспективы для Украины… С точки зрения краткосрочной перспективы – 14 и 15 год – похоже, они явно выигрышные. Почему выигрышные? Во-первых, в Украине явно снят вопрос сейчас по поводу финансовой стабильности страны. Абсолютно точно моно сказать, что у страны сейчас есть деньги для того, чтобы отвечать перед своими кредиторами».
У матеріалі жодного натяку на ризики, пов’язані з підписанням домовленостей, а Путін змальований рятівником України.
«События недели» - єдиний тижневик, що присвятив окремий сюжет розмові Януковича з обраними журналістами. Після чого дав експертну оцінку, досить специфічно дібравши експертів – окрім вічного Володимира Фесенка, без якого не минає майже жодного випуску програми, тут проросійський Михайло Погребинський: «Владимир ФЕСЕНКО, политолог: «Он чувствует за собой уже достаточно прочный социальный экономический тыл. Вот те соглашения, которые удалось ему заключить, позволяют ему более уверенно себя чувствовать и в политическом процессе. Возможно, он также понимает, что Майдан не то, чтобы выдохнулся, но он уже прошел свой пик».
Це важливий момент: на 18-й хвилині випуску «Событий недели» ньому вперше згадано Майдан.
Михаил ПОГРЕБИНСКИЙ, политолог: «Это, кстати, впервые за все 22 года украинской независимости, когда Президент Украины позволил себе довольно жесткие слова в адрес высоких руководителей – европейских и Соединенных Штатов Америки, выразив свое недовольство тем, что они напрямую вмешиваются в украинские внутренние дела».
Наступний матеріал знову дотичний до економічної тематики – присвячений бюджету. Євген Міхін оптимістично заявив: «Пока же из очевидно: в бюджете учли российские поступления. Социальные выплаты местами возрастут на 19 %. Среди счастливчиков оказались силовики, работники сельского хозяйства, медицина и образование – им повысят зарплату. Предусмотрели в финансовом документе и начало президентской предвыборной кампании». Далі в сюжеті Бориса Іванова – про протистояння в Верховній Раді (не тільки через бюджет).
І ось нарешті Майдан. Після повідомлень про те, що Кличко хоче зустрічати Новий рік на Майдані, розповіли про створення НОМ. Втім, подана цитата Яценюка («Наше перше завдання – кожен, хто за своє майбутнє, за справедливе і чесне – повинен вступити до цього руху і сказати: «Я борюся за себе, за свою дитину, за свою родину і за нашу Україну! Друге – цей рух повинен чітко заявити, що у нас є політичні завдання») абсолютно не пояснює сенсу цієї організації. Наприкінці матеріалу повідомили про припинення мітингу прихильників влади.
У сюжеті Ірини Юсупової йдеться про Попова, Сівковича і Коряка, підозрюваних у перевищенні повноважень. «На минувшей неделе с легкой руки Президента стали известны новые подробности дела Попова, Сивковича, Коряка. Андрей Клюев, которого якобы сдали Попов и Коряк, сам пришел с повинной к Президенту – мол, грешен – перестарались ради стабилизации ситуации. Дальше больше: по словами Виктора Януковича, Клюев спросил разрешения пойти в Генпрокуратуру на допрос, чтобы встретится со следователем и снять этот вопрос. Правда, совсем снять не удалось. В тот же день на сайте СНБО появилось интервью Клюева немецким СМИ, где тот утверждает, что ни он, ни его заместитель Сивкович к разгону майдана отношения не имеют», - говорить Євген Міхін у підводці. Ірина Юсупова повідомляє про перипетії справи, про те, хто на кого «переводить стрілки», наводить думку опозиції, що нікого не покарають або покарають формально. Розповіла журналістка і про закон про амністію – «Скоро в Раду собирают закон об амнистии. Готовит его депутат-регионал Вадим Колесниченко. Правда, сам автор категорически отрицает, что пишет его под конкретных людей». Отже, як бачимо, дії опозиції ще не замовчуються, однак Майдан у плані картинки та тональності висвітлення відчутно програє фантастичним успіхам української влади зі здобуття знижок та кредитів.
Після цього Євген Міхін повідомив, що «президент подписал еще один евроинтеграционный документ, точнее, изменение в закон о выборах народных депутатов, а премьер пообещал наблюдателям от Совета Европы, что скоро примут закон о прокуратуре - это было последнее требование Брюсселя. Но все равно, продолжить переговоры мы сможем не раньше 8 января. По словам Николая Азарова, из-за рождественских праздников».
Крім цих тем, до випуску ввійшли матеріали про геополітичні успіхи Путіна – те, що до МС попросився Ізраїль, та про помилування Михайла Ходорковського («Україна» навіть згадала про Тимошенко в цьому контексті). Путіна у випуску вийшло явно забагато. А на завершення програми – пасаж Євгена Міхіна: «И напоследок еще немного об украинской многовекторности внешней политики. На той неделе о ней напомнил Чак Норис в своем рождественском ролике. Вот как раз иллюстрация. Почему-то считают, что так он ответил Ван Даму. Но мы-то с вами знаем, что он имел в виду!»
Моніторинг здійснено громадською організацією «Телекритика» в рамках проекту «Моніторинг дотримання журналістських стандартів у підсумкових інформаційно-аналітичних телепрограмах з навчальним відеокомпонентом» за підтримки Міжнародного фонду «Відродження». Засади моніторингу дивіться тут.