Перший крізь призму рейтингів
Єгор Бенкендорф, очоливши НТКУ, отримав від нового керівництва держави першочергове завдання «значно поліпшити показники Першого каналу». Саме такими словами наставляв на путь нового голову віце-прем'єр Володимир Семиноженко, представляючи його колективу компанії. До цих оптимістичних сподівань долучилася навіть прес-служба каналу «Інтер», яка дещо іронічно побажала НТКУ стати гідним конкурентом.
Такий курс кардинально суперечить висловлюванням колишнього президента телекомпанії Василя Ілащука, який неодноразово наголошував, що для НТКУ рейтинги не є першочерговим завданням. Він, радше, близький до тих планів поліпшення частки каналу, які за час свого керівництва ставив Віталій Докаленко. Невипадковим видається й повернення на канал людей, що працювали на НТКУ при Докаленку (зокрема, Артема Денисова).
ТК вирішила простежити, як змінювалися показники, сітка та програмування Першого національного за попередників Бенкендорфа.
Ретроспектива
Від 2005 року НТКУ живе в перманентному стані «завтра буде суспільне мовлення». Цей стан триває вже 5 років. Ще 2005-го за часів «младореформаторів» (Стецьківа, Шевченка, Самохвалова) на каналі було оновлено новини. Цей бренд майже без видозмін зберігся дотепер. Тоді інформаційний проект вийшов під логотипом «Новини» (замість «Вісті»), зі слоганом «Головні новини країни» та оригінальною фішкою - перекладом усіх російськомовних синхронів українською. Тоді ж було зроблено спробу закріпити за каналом назву Перший замість Перший національний (між іншим, ця ініціатива мала активний опір з боку профспілок). З того часу показники новин зросли і на сьогодні програма є однією з найуспішніших на каналі.
З приходом Віталія Докаленка (27 жовтня 2005 року) на Першому з'являються нові спортивні програми, нові конкурси «Євробачення», підписано першу угоду з Euronews, запущено проект Наталії Розинської «Ваш вихід», «Вихідні по-українськи», «Історія одного ресторану» з Маргаритою Січкар, «Книга.UA», «Експерти дозвілля», «Життя триває», знімається ситком «Родичі» (який позиціонувався як перший український фільм у подібному жанрі), також на канал переходить «Світське життя з Катею Осадчею». Причому переходить із ТОНІСа, де до цього його теж запустив Докаленко.
Окрім цього, Віталій Докаленко пішов на один досить цікавий експеримент і придбав для Першого національного два формати компанії Endemol - Restoration («Реставрація») та Go! («Уперед!»). Особливо цікавою була ідея першого проекту: за умовами формату, глядачам пропонувався опис найвизначніших культурних пам'яток країни, серед яких шляхом голосування буде обрано одну, на реконструкцію якої виділятимуться гроші. Втім, керівництво змінилося, а Василь Ілащук від адаптації форматів відмовився - за браком коштів.
Ілащук прийшов на телекомпанію після зняття Докаленка у лютому 2008 року і перші півроку виконував обов'язки керівника. «Треба віддати належне Віталію Докаленку - він дещо підняв її рейтинг, але ж компанія з такими ресурсами та можливостями мала би бути першою в Україні», - зазначав на той час член Нацради Ігор Курус.
Однак у порівнянні зі здобутками Віталія Докаленка показники Першого національного починають падати і канал навіть залишає топ-10. Приміром, за комерційною аудиторією 18+, «50 тис.+» в епоху Докаленка (жовтень 2005 року - лютий 2008 року) канал мав рейтинг 0,3%, частку 2,04%, а в епоху Ілащука (лютий 2008 - березень 2010) рейтинг каналу склав 0,26%, частка 1,71%. Однак тут варто зазначити, що на період роботи другого очільника припала економічна криза.
Канал Василя Ілащука
Василь Ілащук розглядав Перший національний як канал універсального формату: «Для кожної вікової групи на Першому має бути своя ніша». Але «канал для всіх» на практиці зміг зацікавити лише незначний відсоток глядачів. Хоча пан Ілащук і не ставив собі за мету рейтингові досягнення: «Наша мета не полягає в тому, щоби посісти в рейтингу національних каналів місце у трійці лідерів. Ми будемо показувати глядачеві не лише те, що він хоче бачити, ми будемо показувати глядачеві те, що він має бачити».
Перший припиняє співпрацю зі сторонніми продакшнами (приміром, зникли проекти Дмитра Гордона і Каті Осадчої) і зосереджує всі сили на створенні власних програм різного спрямування: «Спокуса владою», «Бізнес-чемпіонат», «Фольк-music», «Легко бути жінко», «Пазли» тощо. Були спроби показу британського ситкому Genie in the House («Джин у будинку») та британської теленовели Watch Over Me («Стеж за мною»). А на початку 2009 року канал навіть намагався запровадити показ тематичних лінійок італійського, французького, американського кіно та закуповував фільми й мультфільми через дистрибуторські компанії «КІТ», «Прайм-тайм», «1+1 дистрибушн», «Телефон» та «Віател». Однак на реалізацію цих ідей грошей вистачило лише частково.
Натомість компанія за неринковими цінами, які не могли сплатити навіть найпотужніші комерційні мовники, купувала топові спортивні трансляції - Лігу чемпіонів, Лігу Європи, олімпіади, «Євро». Однак досить показовим є й те, що саме ці чемпіонати й робили найбільший внесок в рейтинги каналу.
Водночас через «оптимізації» на «Інтері» та «1+1» на Перший приходять зіркові обличчя - Світлана Леонтьєва, Олесь Терещенко («Новини»), Юрій Макаров («Культурний фронт», «Золота булава»). Згодом до цієї команди приєднався і Вахтанг Кіпіані («Українська рулетка»).
Василь Ілащук і сам не бажав лишатися осторонь зіркової когорти - попри зауваження Держкомтелерадіо, запустився із суспільним шоу «Батьки та діти». Попри те, що проект вийшов у прайм, його показники були далекі навіть від середніх каналу - частка 0,7% за загальнонаціональною панеллю та 0,48% за «50 тис.+».
«Євробачення» - футбол, футбол - «Євробачення»...
За останні п'ять років найбільше зростання показників Перший національний мав у 2006 році, коли його частка досягнула 2,17% (18+, «50 тис.+»)*. Але з 2007 року частка каналу почала потроху падати і вже у 2009-му досягла показника 1,42%. За три роки це досить суттєве зниження, навіть враховуючи кризовий 2009 рік. Сьогодні показник каналу зростає, але тут варто зазначити, що від січня до березня 2010 року Перший показував Лігу чемпіонів, зимову олімпіаду, відбірковий тур «Євробачення» і теледебати, а ці «сезонні» трансляції якраз і дають каналу найбільшу частку.
Зміна частки Першого національно з 2005 по 2010 роки
Початок вимірювання GFK у містах із населенням менше 50 тисяч допоміг Першому розвіяти міф про те, що за рахунок своєї прекрасної мережі канал має суттєво вищі показники в селах і маленьких містечках. За загальнонаціональною панеллю частка каналу хоч і вища, однак не набагато, і це зовсім не наближає телекомпанію до топових каналів: приміром, в середньому за 2009 рік за загальнонаціональною панеллю канал мав 1,79%, а за «50 тис.+» - 1,42%.
Якщо порівняти структуру аудиторії Першого національного за 2005 та 2010 роки, то за цей час на каналі скоротилася кількість жінок віком 4-14 та 45-54 років. А от найбільше зростання показників відбулося серед чоловіків віком 55-64 (за цією аудиторією частка каналу зросла з 3,4% до 4,16%). Ці зміни якраз і зумовила наявність на каналі топових спортивних, переважно футбольних, трансляцій, які користуються найбільшою увагою чоловіків старшого віку.
Структура аудиторії Першого національного у 2005 та 2010 роках
Найрейтинговіші трансляції каналу за останні п'ять років майже не змінювалися. Після того, як Перший національний розпочав показувати «Євробачення», пісенний конкурс щороку очолював річні топи каналу аж до 2009-го, коли паралельна трансляція конкурсу на «Первом канале» (Росія) суттєво відтягнула глядачів українського мовника. У 2005 році «Євробачення» взяло частку 41,52%, у 2006-му - 32,83%, у 2007-му - 34,38%, у 2008-му - 42,88%, а у 2009-му - 22,26% (18+, «50 тис.+»)*. Окрім «Євробачення» серед найрейтинговіших трансляцій - суцільний футбол (Ліга чемпіонів, кубок України, відбірковий цикл чемпіонату Європи). Серед інших проектів каналу в топ-20 за рік потрапили лише «Новини» та концерт «Маю честь запросити... Ян Табачник» у 2007 році і «У гостях в Дмитра Гордона. Михайло Задорнов» у 2008-му.
Рік із вертикаллю
Досить цікавим, та не надто ефективним експериментом за часів Василя Ілащука стала сітка Першого національного. Адже з березня минулого року канал перейшов на вертикальне програмування, і пропрацював за такою схемою цілий рік.
Але до такого сміливого кроку канал звернувся не з огляду на нові виклики (як цього сезону «1+1»), а як до механізму боротьби з економічною кризою. Сітку було затверджено в березні минулого року. «Це сітка кризового періоду, ми значно обмежили залучення до прайму каналу дорогого продукту, зокрема кіно. І це нам дозволило принаймні не впасти в цей час нижче плінтусу», - зазначав у коментарях ТК керівник дирекції програм НТКУ Олександр Зорка.
За його словами, ця схема виправдала себе і дала каналу можливість встояти навіть при обмежених фінансових можливостях.
Прайм Першого починається інформаційним блоком з 18.00 до 19.30 (20.00), який включає випуски програм «Новини», «Діловий світ», Euronews, «Світ спорту» та аналітичний проект Юрія Громницького - «Точка зору». Після цього блоку в пік-прайм 20.00 якраз і розпочинаються власні проекти каналу, розміщені в сітці за вертикаллю: понеділок - «Попередження з Миколою Вереснем», вівторок - «Загадки археології», середа - «Громадська варта» (раніше в цьому слоті виходило ток-шоу Василя Ілащука «Батьки та діти»), четвер - документальний фільм («Українська рулетка»), п'ятниця - «Знайдемо вихід». Після цього о 21.00 виходив основний випуск «Новин», «Діловий світ» та низка інших проектів, серед яких обов'язково в будні транслювалася лотерея «Трійка, Кено» (її слот щодня змінюється). Інколи ця сітка змінювалася залежно від виходу на каналі спортивних трансляцій, політичних спецпроектів чи передвиборної агітації.
Динаміка зміни показників слотів
Як бачимо, після запровадження вертикалі частка слоту 20.00 - 21.00 знизилась. Однак це зниження було системним і спіткало й інші горизонтальні праймові слоти каналу.
Також варто додати, що прайм, як і майже весь ефір каналу, складається з власного виробництва. Питанням, звісно ж, лишається якість цих проектів, розуміння програмною дирекцією свого глядача та формату каналу.
Власне, ці ж виклики стоятимуть і перед новим гендиректором НТКУ, якому доведеться обрати новий формат для успішного розвитку державного каналу (з усіма держзамовленнями тощо). Сподіваємося, що він не складатиметься з ретропоказів групи «Інтер» і буде цікавим для тих, хто вкладає в телекомпанію власні кошти, сплачуючи податки. Швидше за все, Перший розбудовуватиметься за прикладом однойменного російського каналу, сітка якого на сьогодні більше схожа на «Інтер». Та й кошти, які вкладаються в російську телекомпанію, неспівмірні з нинішнім бюджетом НТКУ. Втім, завдання перетворити державний український канал на фінансово заможний та популярний можна тільки вітати. Питання в одному: за рахунок чого? Якщо за рахунок суто розважально-комерційного vs. лояльного до нової влади інформаційно-політичного продукту, то про суспільну місію державного каналу та підготовку його до перетворення на громадський, на чому наголошувала зокрема й Ганна Герман, можна забути на довгі роки.
* Вимірювання за загальнонаціональною панеллю розпочалось у 2008 році, тому порівняння з показниками 2005-го, 2006-го, 2007 років відбувається за «50 тис.+».