Історія розвитку

Суспільне телебачення та радіо у Литві з’явилося відразу після того, як країна стала незалежною. При тому, що „Закон про Суспільне мовлення” був прийнятий у 1996 році. Просто, інакше литовські політики не уявляли собі, як іще бути з державним каналом, як не трансформувати його на суспільний. Тобто, на появу суспільного мовлення в Литві від самого початку був політичний консенсус основних політичних сил.

Щоправда, спочатку суспільні канали не втримували конкуренції з комерційними і трималися на перших місцях рейтингу з кінця. Самі канали були мало реформовані з часу переходу їх від державної до суспільної форми. Все це тривало доти, доки в 2001 році на каналі не з’явилася нова команда менеджерів, які розпочали непопулярні, але потрібні кроки.

Почали зі звільнення. Якщо в 2001 році на суспільному телебачення та радіо (вони навіть знаходяться в одному приміщенні) працювало 1200 людей, то за рік їх стало вже 640. Така цифра залишається і зараз: біля 200 – радійники, інші працюють на телевізії.

Була запроваджена так звана продюсерська система, а також практика закупівлі програм в інших дрібних продакшн-студій. Як каже генеральний директор Суспільного телебачення та радіо Литви Кестутіс Петраускіс, це коштує дорожче, але це ефективніше, оскільки, якщо програма не має рейтингу, її просто не купують. І при цьому не виникає жодних проблем із працівниками.

Завдяки таким ринковим підходам новій управлінській команді вдалося вивести суспільний канал на третє місце у рейтингу. Загалом суспільний телеканал має 15 % глядацької аудиторії, а його новини мають другий рейтинг в країні. Нині канал успішно розиввається, навіть з огляду на специфічні завдання, які ставляться перед кожним суспільним мовником – в його сітці чимало освітніх, дитячих, культурних програм, є програми для національних меншин та для релігійних громад.

Фінансування

Суспільне мовлення у Литві фінансується з державного бюджету, і це спричиняє певні проблеми – кажуть його керівники. Держбюджет затверджує парламент, а саме проурядова більшість. Однак влада не надто задоволена своїм суспільним мовником і постійно дорікає йому симпатіями до опозиції. Самі ж телевізійники кажуть, що просто не хочуть і не будуть вихваляти влади і що намагаються працювати не в інтересах держави, навіть якщо вона розподіляє гроші, а в інтересах глядача.

Така позиція каналу призвела до того, що вже три роки розмір бюджетного фінансування не збільшується. З бюджету ТБ та радіо отримує біля 10 мільйонів євро, іще від 5 до 7 мільйонів євро складають прибутки від реклами, які щороку зростають. Тож цього річний бюджет склав 17 мільйонів євро.

Керівники суспільного мовлення скаржаться, що це найменше серед усіх прибалтійських держав (у Латвії та Естонії понад 20 мільйонів євро), не кажучи вже про західноєвропейські корпорації, де, наприклад, фінансування суспільного мовлення Австрії чи Швейцарії сягає практично 1 мільярда євро.

Система управління

Згідно закону, керує суспільним мовленням Рада із 12 членів. Вони делегуються різними структурами: 4 члени делегуються із Сейму, до того ж двоє з них мають представляти опозицію, 4 – президент, але вони мають бути затверджені парламентом, 5 – громадськість, в тому числі церковні парафії та різні спілки. З цього можна зробити висновок, що фактично така Рада значною мірою залежить від парламенту.

Втім після обрання до Ради, її члени мають припинити свою діяльність в будь-яких інших організаціях чи структурах, політичних партіях, тощо. Тобто, контроль за мовленням мають здійснювати максимально незалежні та неангажовані люди. До того, ж вони не є підзвітними тим структурам, якими були делеговані.

Рада збирається 1 чи 2 рази на місяць. До її повноважень належить призначення керівників телевізійного та радіо каналів, керівників підрозділів та навіть затвердження програм. Відтак, Рада не є декларативним органом, а постійно відслідковує діяльність каналів мовлення.

*** Нині Литва є членом НАТО та Європейського союзу. ЇЇ інститути працюють у повній відповідності до європейських стандартів. Втім, Литва починала свої реформи з такої ж ситуації, яка була і в Україні. Те, що Київ відстав від Вільнюсу у поступі в напрямку Європи, очевидно. Однак, якщо в Литві суспільне мовлення постало відразу після здобуття країною незалежності, то в Україні через 14 років досі тривають дискусії, чи потрібен Україні такий природний для демократичних країн інститут як суспільне мовлення.

Вікторія Сюмар, Інститут масової інформації.

P.S. ІМІ висловлює подяку міністерству закордонних справ Литви за організацію поїздки українських журналістів до Вільнюсу.

Усі матеріали з проблематики створення Суспільного мовлення в Україні та реформування державних ЗМІ "Детектор медіа" публікує за підтримки МВФ "Відродження".

Читайте також:

Влада та ЗМІ: почути одне одного

Шоу триває (оновлено 08.11. коментарем медіаюриста Тараса Шевченка)

Створення суспільного телебачення підтримали лише 176 народних депутатів

Замість Ющенка суспільне мовлення створив… Чиж

Віктор Павлюк: ми маємо працювати в умовах державного підприємства і одночасно закладати основи суспільного мовлення

Президент не имеет политической воли на создание общественного ТВ

Запитання „ТК”: Який сигнал суспільству подав Віктор Ющенко, призначивши Віталія Докаленка головою НТКУ?

Запитання „Детектор медіа”: Як ви вважаєте, чому Віктор Ющенко досі не зробив публічної заяви щодо необхідності перетворення саме державного ТБ на суспільне, відбуваючись лише загальними фразами, що він за громадське мовлення?

Дмитро Тузов: "Якщо Андрій Шевченко, грубо кажучи, пролітає, то треба було втрутитися у цю боротьбу"

Телеканал "Тоніс" змінив генерального директора й концепцію мовлення

Розгляд змін до законів про ЗМІ та суспільне мовлення перенесено на листопад

Андрій Куликов заперечує можливість прийняти пропозицію очолити НТКУ

Запитання "ТК": - Як ви оцінюєте факт призначень головою Держкомтелерадіо Іваном Чижем керівників НТКУ - Круглова, Каленського? І бездіяльність у цьому контексті Президента України?

Хто в державі керує державним медіапростором? Точно не Президент!

Каленский - новый первый вице-президент НТКУ

Ханна Северінсен: процес перетворення державних телеканалів на суспільні має розпочатись до виборів у березні 2006 року

Суспільному телебаченню - бути!

Робоча група вирішила, що терміново має бути створена Наглядова рада НТКУ, яка і призначить президента компанії.

Призначений Чижом в.о. президента НТКУ Круглов згортає реформи

В Секретариате Президента уже есть три проекта реформирования НТКУ

НТКУ презентувала проект Суспільного телебачення

Андрій Шевченко: "Ми говоримо не про державне замовлення, а про інтереси суспільства"

Підписані Президентом зміни до закону про телебачення і радіомовлення не передбачають ніяких змін статусу НТКУ

Громадське мовлення має бути професійнішим за комерційне

Ірина Геращенко: "Щодо бази створення Суспільного ТБ - то це для Президента питання дискусії"

Заява Коаліції громадських організацій "Суспільне мовлення"

Суспільному мовленню в Україні дано, нарешті, законодавчий старт

Закон України про внесення змін та доповнень до Закону України "Про систему Суспільного телебачення і радіомовлення України"(нова редакція)

Олександр Зінченко та Маркіян Лубківський - за державне мовлення. А Президент Віктор Ющенко?

Концепція програмної політики суспільного мовлення України

ЗАСАДИ РЕДАКЦІЙНОЇ ПОЛІТИКИ інформаційних редакцій Суспільного (громадського) мовлення України. Проект

Робочою групою коаліції "Суспільне мовлення" ухвалено проект "Засад редакційної політики інформаційних редакцій Громадського мовлення"

Украинские банкиры готовы поддержать создание общественного телевидения

Концепція Громадського телебачення України

Звернення представників громадськості до керівництва держави стосовно необхідності створення в Україні Системи Громадського телебачення.