Як уже повідомляла «ТК», сьогодні нарешті було ухвалено в першому читанні закони, які дають старт створенню Суспільного мовлення в Україні. О першій по обіді на голосування поставили включення до порядку денного проекту Закону про внесення змін до Закону України "Про систему Cуспільного телебачення і радіомовлення" (нова редакція). Над цим законопроектом працювала робоча група у складі народних депутатів-членів профільного Комітету з питань свободи слова та інформації та експертів, у тому числі, представників громадських організацій. До складу робочої групи входили: Сергій Правденко (голова), Володимир Яворівський, Валерій Мішура, Сергій Гмиря, Наталія Лигачова, Віталій Шевченко, Тарас Шевченко, Валерій Іванов, Катерина Мяснікова, Віталій Замніус, Олексій Дніпров та Юрій Гирик.

Як відомо, цей законопроект вже кілька разів вносився до проекту денного сесії, але до нього, як то кажуть, в депутатів не доходили руки. І от, все ж таки, в останній день, дуже важливий для всієї медійної корпорації та державного інформаційного простору, законопроект був прийнятий у першому читанні. Можна вважати це великою перемогою і громадськості, зокрема, створеної на початку року Коаліції громадських організацій «Суспільне мовлення». Коаліція дуже багато зробила і для популяризації ідеї СМ в суспільстві, і для широкого обговорення засад СМ, і для розробки конкретних механізмів його створення.

Сьогодні в парламенті Сергій Правденко, виконуючий обов’язки голови профільного Комітету, один із авторів законопроекту, представляючи його, наголосив, що головним в цьому законі є те, хто обирає Наглядову раду СМ і наскільки вона незалежна від усіх гілок влади. "Ми дійшли висновку, - зазначив депутат, - що Наглядова Рада має складатися з 30 осіб, 15 з яких проходять через Верховну Раду, 15 – за представленням громадських організацій, які діють не менше 3 років. І вже Наглядова Рада призначає президента каналів Cуспільного мовлення і правління цих каналів. НР обирається на 6 років, тобто, вона не пов'язується ні з президентськими виборами, ні з парламентськими". Володимир Яворівський, депутат фракції «Наша Україна», виступаючи з мотивів, зауважив, що закладена в законопроекті норма щодо способу обрання Наглядової ради дуже дискутабельна. За словами Яворівського, члени профільного комітету прийшли нібито до оптимального варіанту, але це не означає, що він є фінальний.

В той же час, комуніст Юрій Соломатін застеріг від «так званої виборчої буржуазної демократії». Мовляв, «що це за організації будуть, які будуть пропонувати п'ятнадцять від громадськості, тут самий великий знак запитання. Я не впевнений у тому, що всі ці особи і всі ці організації не будуть перекуплені і будуть працювати на його препохабіє капітал».

«Регіони України» вустами Тараса Чорновoла виступили проти створення Cуспільного телебачення і радіомовлення в Україні, мотивуючи тим, що, нібито, це призведе до приватизації державного телебачення. (насправді прийнятим законопроектом залишається державна форма власності на СМ. – «ТК»). Також Чорновіл впевнений, що формування Наглядової ради буде такою ж профанацією паритету різних політичних сил, якою було обирання членів Нацради з питань телебачення і радіомовлення.

Попри все, за Закон у першому читанні проголосували 273 депутати. За прийняття цього закону проголосували: “Наша Україна” - 63, комуністи - 56, Народна партія - 41, Блок Тимошенко - 38, СПУ - 6, Українська народна партія - 1, "Єдина Україна" - 20, СДПУ(о) - 20, Демократична Україна - 18, Партія промисловці і підприємці України - 11, Демократичні ініціативи - 3, позафракційні - 15. “Регіони України” – 0.

Одразу ж після цього поставили на голосування питання щодо включення до порядку денного проекту Закону про внесення змін до Закону України «Про телебачення і радіомовлення», щодо фінансово-господарської діяльності НТКУ і Національної радіокомпанії України. Понад триста депутатів проголосували «за» розгляд нової редакції цього закону.

Сергій Правденко, представляючи і цей законопроект, зазначив: «Нинішнє державне телебачення і державне радіо є, за Законом, державними установами. Можливо, для минулої влади це було дуже зручно, оскільки завжди можна було причепитися: куди ти витрачаєш рекламні кошти, куди інші, куди інші? Жодних прав у керівника немає. Президент розчерком пера міняє президента, якщо він опирається. Можна знайти завжди порушення.

Пропонується в цьому Законі змінити статтю 12. Дати державному телебаченню і радіомовленню статус державного підприємства. Це дозволяє цілком легально заробляти кошти рекламні, інші, знімати фільми і так далі. І законно ними розпоряджатися на розвиток того ж телебачення, радіомовлення, на підтримку своїх працівників соціально, на підвищення зарплат, гонорарів і так далі. Бо ви знаєте, що комерційні, значно багатші недержавні канали, багатьох творчих людей давно уже переманили, у президента державного телебачення немає матеріальних можливостей утримувати кращі кадри. Одним словом, тут дуже багато питань. Повірте, я це пройшов як редактор газети. Ми довго добивалися статусу і державного підприємств, і колективного, і так далі. Це дуже і дуже важливо, це на користь справі». Проект Закону про внесення змін до Закону України "Про телебачення і радіомовлення" (щодо фінансово-господарської діяльності НТКУ та НРКУ) підтримали 307 депутатів.

Прийняття Парламентом у першому читанні Закону щодо Cуспільного мовлення, а також поправок до Закону «Про телебачення та радіомовлення» щодо фінансового боку діяльності НТКУ та РНКУ для «Детектор медіа» коментують:

Сергій Правденко, заступник голови Комітету з питань свободи слова й інформації:

- Раніше державний канал та радіо були державними установами і не могли належним чином діяти. Вони могли укладати договори (наприклад, про фінансування) тільки з державою. Цим їм зв'язували руки. А тепер (після прийнятих поправок, які передбачають перехід до статусу державного підприємства – «ТК») можуть, для прикладу, отримувати кошти і від рекламодавців. Сьогодні ми дали їм таку можливість, прийнявши поправки до Закону, щоправда, лише у першому читанні. Тепер треба подумати, як створити Наглядову Раду СМ, яка б стежила за виконанням і дотриманням всіх вимог, поставлених перед Суспільними телебаченням та радіо. Також ми плануємо затвердити термін обрання членів цієї комісії на 6 років, щоб це не залежало від жодних політичних віянь.

Я сподіваюся, що рівень моральний і творчий цього ТБ задаватиме тон і іншим телеканалам. У вересні-жовтні цього року ми, думаю, ухвалимо цей Закон у цілому.

Дуже добре, що нам вдалося провести цей закон саме сьогодні, а не відкладати його на осінь. Сподіваюсь, суспільне ТБ стане, нарешті, своєрідним духовним осередком українського суспільства.

Андрій Шкіль, народний депутат, фракція БЮТ: - Ухвалений сьогодні Закон щодо Суспільного мовлення дозволить вивести українське телебачення на той рівень, який допоможе йому бути загальнонаціональним каналом, а не тим, який має загальноукраїнське покриття, а насправді національним каналом не є. Цей закон, здається, вп’яте стояв у повістці денній. Нарешті, його ухвалили в першому читанні. Як на мене, це є оптимальний, оптимізований закон. Я не бачу тут жодних застережень. Як кажуть, вовка боятися – у ліс не ходити. Але хочу сказати: якщо ми хочемо мати добре телебачення, то не мусимо вимагати в держави його фінансування. Якщо держава буде його фінансувати, а не глядачі, або не ухвалимо інший спосіб фінансування, який виводить телебачення з-під впливу держави. Власне, фінансувати держава може – впливати ні.

- А як щодо поправки до іншого закону, який має надати можливість НТКУ стати державним підприємством?

- Я не підтримував цей законопроект. Але за нього проголосували.

- Чому не підтримували?

- Вистачає у мене запитань щодо того, як на базі державного підприємства робити Cуспільне телебачення.

Лілія Григорович, фракція «Наша Україна»:

- Сьогодні навдивовижу нормально ухвалювалися закони, які раніше викликали заперечення. Ведучий запропонував внести до порядку денного Закон щодо Суспільного мовлення. Спокійно проголосували й спокійно підтримали цей закон у першому читанні.

Олександр Мороз, СПУ: - Закон щодо Суспільного мовлення аналізувався, спеціалісти над ним працювали, вдосконалювали, i, як тільки він став досконалим, його ухвалили.

- Не було жодних узгоджень, домовляння на зразок: ми вам за цей закон проголосуємо, а ви нам – за інший?

- Мені про це не відомо. Не думаю, що цей Закон ще не буде удосконалюватися. Межі прекрасному, кажуть, немає. Але, вважаю, закон цей став кращим, ніж був раніше.

- А ваше ставлення до того, щоб надати НТКУ статус держпідприємства?

- Голосували поправку – мене в цей час на засіданні не було, але ставлення – нормальне.

Віталій Шевченко, голова Нацради з питань телебачення і радіомовлення України:

- На мою думку, сьогодні ми зробили дуже великий крок уперед. Ухваленням поправки до Закону «Про телебачення та радіомовлення» щодо держпідприємства , ми відкрили шлях до нових можливостей. У працівників НТКУ з'явиться новий стимул, і, відповідно, невдовзі ми побачимо якісніший продукт.

Щодо Суспільного ТБ, то ми і так втратили багато часу, тож відкладати це ще на літо було неприпустимо. Головне почати - далі все буде набагато швидше і простіше.

Тетяна Лебедєва, член Нацради з питань телебачення і радіомовлення України:

- Я вітаю те, що Закон про Суспільне телебачення, нарешті, було ухвалено. Звісно, що є багато якихось недомовок, але загалом це все дуже добре. Я підтримувала поправку до Закону „Про телебачення та радіомовлення», яка дозволяє переформувати державну установу, якою досі була НТКУ, на державне підприємство. Адже президент НТКУ Тарас Стецьків неодноразово казав, що неможливо нормально працювати за ті кошти, які надає держава. Тепер можна сподіватися на те, що ті гроші, які вони отримають від спонсорів, підуть на розвиток і технічне оснащення каналу. Кінцева трансформація НТКУ, на мою думку – це Суспільне мовлення.

Юрій Гирик, заступник завідувача Секретаріатом комітету:

- Вважаю, що крок зроблений у правильному напрямку, але попереду ще дуже багато роботи на друге читання Закону. Зараз мова в залі йшла тільки про те, як призначати Наглядову раду суспільних мовників, і таке інше. Сенс був в цих запитаннях, але все ж таки в основі всього лежить проблема фінансування, а також спосіб утворення суспільних компаній. Це те, що до другого читання треба буде чітко прописати в законі: базу на якій створюється суспільне телебачення та радіо. Чи воно створюється поруч з державним телебаченням і радіомовленням, чи воно створюється як замінник. Це все треба буде в другому читанні ще уточнити. Сьогодні концепція будується на тому, що Національна телерадіокомпанія реформується, тобто там вже було доручення КабМіну, як фактичному засновнику (за формальними ознаками статути НТКУ та НРКУ ж Кабмін затверджував), здійснити реформування. Від того, як Кабінет міністрів знайде формулу забезпечення суспільства інформацією про діяльність органів державної влади, буде залежати формула і Cуспільного телебачення. Насправді, іншої бази, на якій можна створювати Cуспільне ТБ і РМ, ну, принаймні, зараз немає. Тільки Національна телекомпанія.

Я трошки розчарований тим, що тільки у першому читанні прийнята Cт.12 Закону „Про телебачення та радіомовлення». Треба було голосувати і в першому читанні, і в цілому, а проголосували тільки в першому читанні. НТКУ та НРКУ потрібно вже сьогодні розв'язати руки для того, щоб вони були не державними установами, а державними підприємствами, могли б виставляти ціну, здійснювати господарську діяльність. Їм треба працювати без застережень. А їх зараз можуть зупинити і податкова, і той же Кабмін.

Коротше кажучи, попереду величезна експертна робота над процесом створення Cуспільного телебачення. Щоб можна було вийти справді на телебачення публічно-правове.

Тарас Шевченко, директор Інституту Медіа Права:

- Дуже добре, що народні депутати все таки встигли в останній момент, перед закриттям сесії, прийняти у першому читанні проект Закону про Cуспільне телебачення і радіомовлення України. Наша організація багато працювала над цим проектом, зокрема, брала активну участь у робочій групі з розробки цього законопроекту, утвореної при Комітеті з питань свободи слова та інформації. Ми також раді, що у тексті законопроекту, прийнятого Верховною Радою України, враховано дуже багато положень проекту Закону України „Про суспільне мовлення”, розробленого Інститутом Медіа Права у квітні 2005 року. Народні депутати повністю погодилися з назвами (Українське телебачення та Українське радіо) та зі схемою управління, яку ми запропонували (єдина Наглядова рада, Правління Українського радіо та Правління Українського телебачення, Президенти Українського радіо та Українського телебачення). Також багато інших розробок Інституту увійшли до законопроекту.

Щодо оцінки самого тексту прийнятого Верховною Радою законопроекту, хочу зазначити таке. Текст Закону достатньо гарний як для першого читання. Однак до другого читання над тим треба ще дуже багато працювати. Надзвичайно важливо отримати експертизи міжнародних організацій та врахувати їх. Багато міжнародних експертів раді допомогти Україні, поділитися своїм досвідом – важливо зуміти прислухатися до них. До речі, вже зараз є експертиза ОБСЄ і вона вказує на те, що проект у деяких питаннях не відповідає демократичним стандартам. Зокрема, є проблема з політизованістю Наглядової ради, яка наполовину складається з представників політичних партій.

Вважаю, що ми маємо хороші шанси до осені доопрацювати проект і потім прийняти його в цілому.

Нагадаємо читачам "ТК" основний зміст прийнятого законопроекту по Суспільному мовленню. Законопроектом передбачено, що державні організації "Національна телекомпанія України" та "Національна радіокомпанія України" реорганізуються шляхом перетворення у юридичні особи – установи: "Українське телебачення" і "Українське радіо" – організації Суспільного телерадіомовлення.

Організації Суспільного телерадіомовлення України забезпечують:

а) телевізійне мовлення ("Українське телебачення") – на двох загальнонаціональних телевізійних каналах;

б) радіомовлення ("Українське радіо") – на трьох загальнонаціональних каналах радіомовлення та у мережі проводового мовлення;

в) виробництво фільмів, програм, впровадження прогресивних технологій та стандартів мовлення.

Держава не бере участі в управлінні організаціями Суспільного мовлення.

Органами управління та контролю Суспільного телерадіомовлення є: Наглядова рада Суспільного телерадіомовлення, Правління Українського телебачення, Правління Українського радіо, президент Українського телебачення, президент Українського радіо.

Наглядова рада складається з 30 осіб, які призначаються Верховною Радою України: 15 осіб – за квотами фракцій у поточному скликанні Верховної Ради України – від політичних партій та блоків; 15 осіб – від всеукраїнських громадських організацій.

Наглядова рада є розпорядником державного майна організацій Суспільного телерадіомовлення, яке передається їй Кабінетом Міністрів України на підставі актів реорганізації НТКУ та НРКУ.

Установчі збори Наглядової ради призначаються Постановою Верховної Ради України.

Організації Суспільного телерадіомовлення є некомерційними установами.

Вони мають право здійснювати господарську діяльність.

Державне замовлення для Суспільного телерадіомовлення здійснюється Національною радою України з питань телебачення і радіомовлення.

Державне замовлення на програми Суспільного телерадіомовлення не може перевищувати 30 відсотків середньодобового обсягу мовлення на одному каналі мовлення.

Рекламна діяльність на каналах Суспільного телерадіомовлення регламентується рішеннями Наглядової ради. Перевага надається суспільно-важливій інформації, яка віднесена до соціальної реклами та спеціально зазначеним у програмі комерційним презентаціям, час трансляції яких не повинен перевищувати шести відсотків мовлення на добу.

Організації Суспільного телерадіомовлення щорічно проходять обов’язковий аудит.

Протягом 2006 – 2008 років утворюється спеціальна система фінансування Суспільного телерадіомовлення за рахунок накопичувального Фонду розвитку Суспільного телебачення і радіомовлення України, який формується на основі спеціальних податків (зокрема, зборів з ігорного бізнесу, реклами, тоталізаторів, лотерей, абонентної плати, спонсорських, меценатських внесків і таке інше).

Фінансування організацій Суспільного телерадіомовлення до встановлення сталого порядку визначається окремим рядком у Державному бюджеті України.

Усі матеріали з проблематики створення Суспільного мовлення в Україні та реформування державних ЗМІ "Детектор медіа" публікує за підтримки МВФ "Відродження".

Читайте також:

Пропозиції Інституту Медіа Права щодо змін до Статуту НТКУ

Закон України про внесення змін та доповнень до Закону України "Про систему Суспільного телебачення і радіомовлення України"(нова редакція)

Микола Томенко: Восени може бути завершене створення правової бази для суспільного мовлення в Україні

До 18 травня має бути розроблений новий текст законопроекту "Про систему Суспільного мовлення в Україні"

Робочою групою коаліції «Суспільне мовлення» ухвалено проект "Засад редакційної політики інформаційних редакцій Громадського мовлення"

По-прежнему нужна ТОЛЬКО политическая воля У Коаліцію "Суспільне мовлення" увійшли 13 недержавних организацій-засновників

Суспільне телебачення: план дій