Телемарафон «Єдині новини» стартував 24 лютого 2022 року. «Детектор медіа» почав моніторити телемарафон 21 березня того ж року за такою методологією. У січні цього року «Детектор медіа» уточнив і доповнив цю методологію, відповідно до зауважень і побажань від редакцій учасників телемарафону. Автор моніторингу — Ігор Куляс, медіатренер та автор основної методології моніторингових досліджень «Детектора медіа».

З березня 2022-го по вересень 2024 року у фокусі уваги моніторингу були фіксація й аналіз ефірних сіток різних каналів, основний контент, який продукували редакції (сюжети, прямі ввімкнення, гостьові студії), порушення стандартів інформаційної журналістики учасниками телемарафону, прояви політичного піару, представлення в ефірі різних парламентських фракцій і депутатських груп, російські наративи й токсичні медійні персонажі в ефірі марафону, замовчані телемарафоном події та теми.

21 травня 2024 року Перший канал Суспільного вийшов із телемарафону й вирушив у самостійне плавання 24/7. Для моніторингу ця зміна не є принциповою. Робота інформаційної редакції Суспільного мовника оцінюється так само як і раніше. Методологія оцінки ефірного продукту Суспільного мовника залишається такою ж, як до телемарафону.

З жовтня 2024 року моніторинг телемарафону змінив формат. Тепер його основу становить аналіз висвітлення головних суспільно важливих тем у марафоні та — для порівняння — на Першому каналі Суспільного. Відстежується висвітлення учасниками телемарафону головних тем кожного дня й тижня, представлення народних депутатів різних фракцій / депгруп в ефірі каналів, як і раніше, прояви політичного піару у формі сюжету або ж гостьової студії, наявність токсичних медіаперсонажів і російських наративів. Детальніше про новий формат моніторингу читайте тут.

Резюме моніторингових звітів читайте тут. У рубриці «Щоденні теленовини» щодня виходить короткий огляд марафону.

Вступ

У цьому звіті проаналізовано висвітлення основної тематики 24—26 березня. В ці дні на фронті значно зростала інтенсивність боїв, до третини всіх боєзіткнень були на Покровському напрямку, високою була інтенсивність також на Курському, Торецькому, Новопавлівському і Лиманському.

Телемарафон зосереджував основну увагу на Покровському напрямку, іншим активним напрямкам приділив значно менше уваги. В ефірі Першого каналу Суспільного основним напрямкам, крім хіба Новопавлівського, приділили достатньо уваги.

Основною зовнішньополітичною тематикою звітних днів були багатораундові переговори делегацій США й України, США й Росії у Саудівській Аравії. Перший канал Суспільного давав цій події значно ширшу і кваліфікованішу за телемарафон експертизу, репортажно ж події висвітлювали однаково якісно.

З масштабних за наслідками ворожих атак по цивільних у ці дні був ракетний удар по житловому масиву в Сумах 24 березня. І телемарафон, і Перший канал Суспільного загалом були доволі оперативними й повними у репортажному висвітленні подій.

З інших подій усі три дні тривало відновлення онлайн-сервісів «Укрзалізниці». Перший канал Суспільного висвітлював цю тему ретельно, у телемарафоні ж тема висвітлювалася різними редакціями дуже по-різному.

24—26 березня в телемарафоні, як і зазвичай, найбільше було грубих порушень стандартів відокремлення фактів від думок і достовірності. В ефірах Першого каналу Суспільного в ці дні було найбільше порушень стандарту достовірності.

Протягом тижня 24—30 березня у гостьових студіях телемарафону традиційно було повне домінування гостей-нардепів від «Слуги народу». Представників «Європейської солідарності» в телемарафон традиційно не запрошували. В ефірах Першого каналу Суспільного представлення владної та опозиційних фракцій парламенту як завжди було збалансованим.

24—26 березня в телемарафоні найбільше проявів політичного піару було в ефірах каналу «Рада» й каналів ICTV з СТБ. В ефірі Першого каналу Суспільного було два прояви політичного піару.

1. Висвітлення основних тем тижня

СИТУАЦІЯ НА РІЗНИХ ДІЛЯНКАХ ФРОНТУ:

24—26 березня, за інформацією Генштабу, інтенсивність бойових дій по всьому фронту значно зростала: зі 165 за добу 24 березня до 224 26 березня. Близько третини боєзіткнень щодоби припадало на Покровський напрямок фронту (аж до 88 боєзіткнень в останній зі звітних днів). Ще на чотирьох ділянках фронту кількість боєзіткнень була значною: на Курському (до 29 за добу), Торецькому (до 26), Новопавлівському (до 25) і Лиманському (до 24) напрямках. 26 березня відчутно зросла інтенсивність боїв ще на двох напрямках, де до того вони були одиничними — на Гуляйпільському (до 16 боєзіткнень на добу) і Сіверському (до 11).

У телемарафоні в ці дні редакції сукупно найбільшу увагу приділяли Покровському напрямку (було 8 обговорень з гостями й одне пряме ввімкнення), і ще Лиманському (8 обговорень). Іншим інтенсивним напрямкам приділили набагато менше уваги: Курський (4 обговорення), Торецький (два обговорення і репортаж), Новопавлівський (одне обговорення).

На підвищення інтенсивності боїв на Гуляйпільському напрямку реагувала лише редакція «1+1», а на Сіверському — лише ICTV з СТБ. І загалом найбільше уваги фронту в звітні дні приділяли саме ці двоє учасників телемарафону, зокрема «1+1» — у традиційній рубриці «Оперативний черговий». Інші учасники марафону були значно менш активними у висвітленні подій на фронті, а на каналі «Рада» вже традиційно про фронт узагалі не згадували у випусках новин (крім зведення від речника Генштабу).

Обговорювати ситуацію на фронті учасники телемарафону найчастіше в ці дні кликали речників різних підрозділів Сил оборони (14 разів), військових-фронтовиків і експертів запрошували по 10 разів. Фронтові репортажі робили лише на «1+1» (два прямих ввімкнення) і на ICTV з СТБ (один репортажний сюжет і одне пряме ввімкнення). В ефірах інших учасників телемарафону репортажів із фронту в ці дні не було.

В ефірі Першого каналу Суспільного найбільше уваги в ці дні приділили Покровському напрямку (ситуацію там обговорювали з 13 гостями), Лиманському (9 обговорень), Курському (8) і Торецькому (7). Менше уваги приділили Новопавлівському напрямку (лише 3 обговорення) і не звернули належної уваги на інтенсифікацію боїв на Гуляйпільському напрямку. Загалом же в гості говорити про фронт у ці дні найчастіше кликали речників різних підрозділів Сил оборони (11 разів), експертів запрошували 9 разів, військових-фронтовиків 5. Фронтових репортажів у ці дні не робили.

Телемарафон:

24 березня

У ранковому ефірі каналу «Рада» зведення від речника Генштабу Андрія Сміяна було єдиною згадкою про фронт у випусках новин. Натомість у гостьових студіях говорили з речником Української добровольчої армії «Південь» Сергієм Братчуком про Оріхівський, Придніпровський і Покровський напрямки. Про Покровський говорили з речником ОСУВ «Хортиця» Віктором Трегубовим, про Лиманський — із головою Ради резервістів Сухопутних військ Іваном Тимочком і командиром підрозділу «Terra» в складі 3-ї ОШБР Миколою Волоховим. З заступником командира батальйону 42-ї ОМБР Святославом Лисюком говорили про Торецький напрямок, а з командиром батальйону 153-ї ОМБР Романом Левчуком — про Оріхівський.

У денному ефірі каналу «1+1» в новинах фронтові зведення подавали усно на мапі або ж у традиційних БЗ. У гостьових студіях про фронт говорили лише зі співзасновником і виконавчим директором Українського центру безпеки та співпраці Дмитром Жмайлом про Лиманський, Покровський і Новопавлівський напрямки, і з заступником командира батальйону 47-ї ОМБР на позивний «Шерхан» — про Курський.

У вечірньому ефірі каналів ICTV та СТБ у новинах крім коротких фронтових зведень був якісний фронтовий репортаж Єгора Ромахла про бойову роботу артилеристів 100-ї ОМБР на Торецькому напрямку і його ж пряме ввімкнення з Донеччини. Втім традиційно ведуча не ідентифікувала, звідки саме, а воєнкор переважно розповідав про ситуацію на різних напрямках фронту. Інформацію цю, звісно ж, було взято з інтернету. В розмовних студіях про Покровський напрямок говорили з речником ОСУВ «Хортиця» Віктором Трегубовим і з начальником відділення комунікацій 46-ї аеромобільної бригади ДШВ Олександром Невідомим. З воєнним аналітиком Олександром Мусієнком говорили про дії Сил оборони на Бєлгородщині та про загальні тенденції на фронті.

25 березня

У ранковому ефірі каналу «Інтер» у перших чотирьох випусках новин про фронт не було нічого (беруть поганий приклад з каналу «Рада»?), о 8-й — було зведення від речника Генштабу Сміяна. У гостьових студіях був оглядовий сюжет про ситуацію на різних ділянках фронту. Говорили з командиром групи «Terra» 3-ї ОШБР Миколою Волоховим і командиром екіпажу БПЛА 4-ї бригади оперативного призначення «Рубіж» Андрієм Отченашем про Лиманський напрямок. З виконавчим директором Українського центру безпеки й співпраці Дмитром Жмайлом говорили про загальне гальмування наступу ворога, а також про Курський, Покровський і Лиманський напрямки.

У денному ефірі каналу «Рада» в новинах про фронт не було нічого. У гостьових студіях говорили про Покровський напрямок із командиром дивізіону артрозвідки окремої артбригади НГУ Віталієм Литвином, а про Курський — зі співзасновником і виконавчим директором Українського центру безпеки та співпраці Дмитром Жмайлом. Загальні тенденції на фронті обговорили з воєнним оглядачем Денисом Поповичем.

У вечірньому ефірі каналу «Ми — Україна» в новинах фронтові зведення давали на якісній мапі. У підсумковому випуску зробили оглядовий сюжет про ситуацію на різних ділянках фронту. У гостьовій студії говорили з керівником Центру військово-правових досліджень Олександром Мусієнком про загальну динаміку по фронту, про Курський і Лиманський напрямки. З заступником командира протитанкового батальйону 3-ї ОШБР на позивний «Тічер» говорили про Лиманський напрямок (звільнення Надії).

26 березня

У ранковому ефірі «1+1» у новинах крім коротких фронтових зведень і зведення від речника Генштабу о 8-й було два якісних прямих ввімкнення воєнної кореспондентки каналу Наталії Нагорної — про ситуацію на Покровському напрямку та про роботу фронтових лікарів на Куп’янському. У рубриці «Оперативний черговий» Олександр Моторний аналізував ситуацію на Лиманському, Краматорському, Покровському, Оріхівському і Гуляйпільському напрямках фронту з виконавчим директором Українського центру безпеки та співпраці Дмитром Жмайлом. Крім того, зв’язувалися з пресофіцером 24-ї ОМБР Іваном Петричаком на Краматорському напрямку і з пресофіцеркою 128-ї ОГШБР Ганною Дзундзою на Гуляйпільському.

У денному ефірі каналів ICTV та СТБ у новинах були короткі фронтові зведення в формі БЗ. У розмовних студіях говорили з речником ОТУВ «Луганськ» Дмитром Запорожцем про Торецький, Краматорський і Сіверський напрямки, з пресофіцером 25-ї ОПДБР ДШВ Сергієм Окішевим — про Покровський, із командиром 15-ї бригади НГУ Олександром Букатаром — про Куп’янський.

У вечірньому ефірі каналу «Рада» в новинах про фронт нічого не було. В гостьових студіях говорили про Харківський напрямок із командиром штурмової роти 92-ї ОШБР Євгеном «Червоним» і з пресофіцером бригади «Форпост» Владиславом Дячуком. З керівником Центру військово-правових досліджень Олександром Мусієнком говорили про дії ЗСУ в Бєлгородській області.

Перший канал Суспільного:

24 березня

У новинах були короткі зведення. В гостьових студіях говорили з начальницею відділення комунікацій 117-ї ОМБР Юлією Степанець про Покровський напрямок, із заступником командира 429-го окремого полку безпілотних систем «Ахіллес» Олесем Маляревичем — про Куп’янський. Про Лиманський напрямок говорили з начальником відділення комунікацій 60-ї ОМБР Максимом Білоусовим і з пресофіцером 3-ї ОШБР Олександром Бородіним, зокрема про звільнення бійцями бригади села Надія. У чотирьох студіях обговорювали ситуацію на фронті з експертами: з полковником запасу Сергієм Грабським говорили про Торецький, Покровський, Новопавлівський, Куп’янський, Сіверський і Курський напрямки, з головою Служби зовнішньої розвідки у 2005—2010 Миколою Маломужем — про Лиманський, Курський, Покровський і Торецький, із ветераном російсько-української війни, майором запасу Олексієм Гетьманом — про Покровський, Харківський, Куп’янський, Лиманський і Курський, із головою Ради резервістів Сухопутних військ Іваном Тимочком — про Покровський, Торецький, Новопавлівський і Оріхівський.

25 березня

У новинах робили короткі усні повідомлення і БЗ. У гостьових студіях цього дня про ситуацію на Харківському напрямку говорили з заступником командира роти 42-ї ОМБП Євгеном Ковчаром і начальником відділення планування 13-ї бригади НГУ «Хартія» Андрієм Помагайбусом. Про Краматорський напрямок говорили з головним сержантом 93-ї ОМБР Віталієм П’ясецьким і пресофіцером 24-ї ОМБР Іваном Петричаком. З військовослужбовцем ЗСУ Сергієм Пархоменком говорили про Покровський, Лиманський і Новопавлівський напрямки. Обговорювали ситуацію на фронті з експертами: з воєнним оглядачем Денисом Поповичем говорили про Курський і Покровський напрямки, зі співзасновником проєкту «Deep State» Русланом Микулою — про Курський, Покровський, Новопавлівський, Торецький і Харківський, із воєнним експертом Павлом Нарожним — про Курський, Придніпровський, Сіверський, Покровський і Торецький напрямки.

26 березня

У новинах біли короткі повідомлення. З речником Нацгвардії Русланом Музичуком говорили про Харківський, Лиманський і Покровський напрямки, з речником ОСУВ «Хортиця» Віктором Трегубовим — про Покровський, Торецький і Лиманський, із речником ОТУВ «Луганськ» Дмитром Запорожцем — про Торецький, Краматорський і Сіверський. З пресофіцером 28-ї ОМБР Євгеном Алхімовим обговорювали ситуацію на Торецькому напрямку, з начальником пресслужби 14-ї бригади НГУ Миколою Ковалем — на Покровському, з начальником відділення комунікацій 60-ї ОМБР Максимом Білоусовим — на Лиманському напрямках. Ситуацію на фронті також обговорювали і з експертами: з керівником безпекових програм Центру глобалістики «Стратегія ХХІ» Павлом Лакійчуком говорили про Курський і Покровський напрямки, а з головою Служби зовнішньої розвідки у 2005—2010 роках Миколою Маломужем — про Покровський, Лиманський і Курський.

ІНШІ БОЙОВІ ПОДІЇ НА ФРОНТІ І В ТИЛУ ВОРОГА:

24 березня

• Сили оборони знищили 4 гелікоптери в тилу ворога

Телемарафон:

У ранковому ефірі каналу «Рада» робили БЗ, а обговорювали подію з авіаекспертом Валерієм Романенком. У денному ефірі каналу «1+1» також робили БЗ, говорили зі співзасновником і виконавчим директором Українського центру безпеки та співпраці Дмитром Жмайлом. У вечірньому ефірі каналів ICTV та СТБ також робили БЗ, обговорювали подію в розмовній студії з керівником Центру військово-правових досліджень Олександром Мусієнком.

Перший канал Суспільного:

Повідомляли у формі БЗ. У гостьових студіях обговорювали подію з головою Служби зовнішньої розвідки у 2005—2010 Миколою Маломужем, із заступником директора компанії з виробництва РЕБів Анатолієм Храпчинським, з оглядачем порталу «Мілітарний» Вадимом Кушніковим, із ветераном російсько-української війни, майором запасу Олексієм Гетьманом і з головою Ради резервістів Сухопутних військ Іваном Тимочком.

ЗОВНІШНЯ ПОЛІТИКА УКРАЇНИ І СВІТОВА ПОЛІТИКА:

Протягом звітних днів основною зовнішньополітичною темою були багатораундові переговори делегацій США й України, а також США і Росії в Саудівській Аравії, їхні підсумки, а також офіційні реакції різних політиків.

Цього разу назовні про зміст і підсумки переговорів оприлюднювалося мінімум інформації, тож в гостьових студіях і телемарафону, і Першого каналу Суспільного протягом цих трьох днів переважали експертні обговорення, які більше були присвячені можливим інтерпретаціям тієї обмеженої фактичної інформації, яка була. В подібній ситуації вирішальним чинником є якісний склад експертів. Як це часто було і раніше, обговорювали відповідальну тематику більш глибоко, сегментовано і якісно в гостьових студіях Першого каналу Суспільного — тут був і більш широкий і якісний склад експертів, бо в телемарафоні пул експертів є доволі обмеженим, і запрошення спеціалізованих експертів по окремих аспектах основної теми. Крім того, редакція суспільного мовника цілком доречно долучає до обговорення таких чутливих зовнішньополітичних тем представників різних політичних сил, представлених у парламенті. У телемарафоні знову-таки, якщо й обговорюють тему з політиками, то справжніх опонентів чинної влади не запрошують. Ще Перший канал Суспільного, на відміну від телемарафону, цікавився ставленням до переговорної ідеї тимчасового перемир’я військових-фронтовиків.

Серед учасників телемарафону найбільш якісним було експертне обговорення тематики в гостьових студіях каналу «Ми — Україна», зокрема й у нічному слоті 26 березня (цей канал є єдиним, який заповнює нічний ефір оригінальним продуктом, усі інші учасники марафону заповнюють ефіри повторами). Для репортажного висвітлення переговорів Перший канал Суспільного делегував до Ер-Ріяда власну кореспондентку, яка оновлювала доступну інформацію в режимі регулярних прямих ввімкнень. У телемарафоні всі редакції послуговувалися прямими ввімкненнями з Ер-Ріяда кореспондентки каналу IСTV, а редакції, які мають власних кореспондентів у США («1+1» та «Інтер») доповнювали картину їхніми прямими ввімкненнями. В підсумку репортажне висвітлення переговорів було однаково якісним як в ефірах телемарафону, так і в ефірах Першого каналу Суспільного.

Як це вже бувало раніше, знову здивував телеканал «Рада», який у своєму ранковому слоті 24 березня взагалі проігнорував початок переговорів між США і Росією, що якраз припадали на ефірний час каналу.

24 березня

• Підсумки переговорів делегацій України та США в Саудівській Аравії (що завершилися напередодні ввечері) і реакції на них

Телемарафон:

У ранковому ефірі каналу «Рада» наводили цитату міністра оборони Рустема Умєрова і синхрон президента Володимира Зеленського з вечірнього відеозвернення. О 8-й ранку робили пряме ввімкнення кореспондентки ICTV з Ер-Ріяду. В гостьових студіях тему обговорювали з політологом-міжнародником Дмитром Левусем і політологом Олегом Лісним. А ще — з радником керівника Офісу президента Сергієм Лещенком.

У денному ефірі каналу «1+1» робили БЗ. Говорили з політологом Вадимом Денисенком, із керівником центру громадської аналітики «Вежа» Валерієм Клочком і з керівницею Центру громадянських свобод Олександрою Матвійчук (про питання щодо повернення викрадених Росією українських дітей у переговорах).

У вечірньому ефірі каналів ICTV та СТБ робили пряме ввімкнення власної кореспондентки з Ер-Ріяду.

Перший канал Суспільного:

У ранковому ефірі цитували міністра оборони Рустема Умєрова, давали синхрон президента Зеленського. У гостьових студіях обговорювали тему з експертами: кандидатом політичних наук Станіславом Желіховським і полковником запасу Сергієм Грабським (суто воєнний вимір можливих домовленостей). Крім того, обговорили тему з народними депутатами: Володимиром Крейденком від «Слуги народу» та Марією Іоновою від «Європейської солідарності».

• Переговори між США і Росією у Саудівській Аравії

Телемарафон:

У ранковому ефірі каналу «Рада», хоч як дивно, але нічого не було про це.

У денному ефірі каналу «1+1» робили пряме ввімкнення кореспондентки ICTV з Ер-Ріяда й два прямих ввімкнення власної кореспондентки з Вашингтона. В гостьових студіях тематику обговорювали зі співзасновником і виконавчим директором Українського центру безпеки та співпраці Дмитром Жмайлом (про проблематичність припинення ударів по енергетичній інфраструктурі), політологом Вадимом Денисенком і керівником центру громадської аналітики «Вежа» Валерієм Клочком.

У вечірньому ефірі каналів ICTV та СТБ двічі робили прямі ввімкнення власної кореспондентки з Ер-Ріяда. В розмовній студії обговорили тематику з директоркою програм безпекових студій Ради зовнішньої політики «Українська призма» Ганною Шелест.

Перший канал Суспільного:

Протягом дня робили п’ять прямих ввімкнень власної кореспондентки з Ер-Ріяда (щоправда, часом вони були надлишковими, бо жодної нової інформації не додавалося). Тематику широко й різнобічно обговорювали з експертами різної спеціалізації: експертом програми російських і білоруських студій Ради зовнішньої політики «Українська призма» Анатолієм Чернишем (аналіз персонального складу російської делегації), експертом з політики США, політичним і медійним аналітиком Артуром Колдомасовим, кандидатом політичних наук Станіславом Желіховським, дипломатом, радником департаменту ЄС і НАТО МЗС із 2019—2021 Володимиром Джиджорою, заступником директора Національного інституту стратегічних досліджень В’ячеславом Потапенком, доктором філософії Андрієм Городницьким, виконавчим директором Міжнародного фонду «Відродження» Олександром Сушком, виконавчим директором Інституту трансформації Північної Євразії Володимиром Горбачем, експертом-міжнародником аналітичного центру «Solid Info» Тарасом Семенюком, полковником запасу Сергієм Грабським. Говорили з народними депутатами: Олексієм Кучеренком від «Батьківщини» й Олегом Дундою від «Слуги народу». Давали добірку синхронів військових-фронтовиків щодо їх ставлення до можливого перемир’я з ворогом.

25 березня

• Другий раунд переговорів між Україною і США в Саудівській Аравії. Заборона ударів по енергетиці. Питання про припинення вогню в Чорному морі. Питання передачі ЗАЕС під контроль США. Вимоги Росії про часткове зняття санкцій

Телемарафон:

У ранковому ефірі каналу «Інтер» давали синхрони президента Зеленського, президента США Дональда Трампа, речниці Держдепу США Теммі Брюс. Робили пряме ввімкнення власного кореспондента з Вашингтона. У гостьових студіях тематику обговорювали з керівним партнером Національної антикризової групи Тарасом Загороднім, аналітикинею ГО «САТ.UA» Оленою Захарченко (про кремлівські наративи довкола переговорів) і з радником керівника Офісу президента Сергієм Лещенком.

У денному ефірі каналу «Рада» в новинах, як не дивно, про переговори майже нічого не повідомляли. Ця тематика жила собі окремим життям у гостьових студіях. Де зробили одне пряме ввімкнення кореспондентки ICTV з Ер-Ріяда. А говорили з експертами: політологом Володимиром Фесенком, кандидатом політичних наук Олексієм Буряченком, доктором соціологічних наук, керівником Інституту конфліктології та аналізу Росії Олександром Шульгою.

У вечірньому ефірі каналу «Ми — Україна» цитували міністра Умєрова. Давали пряму трансляцію пресконференції президента Зеленського, далі наводили його окремі синхрони. Робили пряме ввімкнення кореспондентки ICTV з Ер-Ріяда про підсумки брифінгу Умєрова, а в підсумковому випуску новин зробили оглядовий сюжет. У гостьових студіях говорили з радником керівника Офісу президента Михайлом Подоляком. Експертно різні аспекти теми обговорювали з політологом Володимиром Фесенком, кандидатом політичних наук Богданом Ференсом, керівником Центру військово-правових досліджень Олександром Мусієнком і речником Військово-морських сил Дмитром Плетенчуком про перемир’я в Чорному морі.

Перший канал Суспільного:

У новинах давали синхрони президента Зеленського і президента США Трампа, речниці Держдепу США Брюс, посолки України в США Оксани Маркарової. Давали пряму трансляцію пресконференції президента Володимира Зеленського, де він широко коментував результати переговорів. Згодом давали його заяви окремими синхронами. Давали також пряме ввімкнення власної кореспондентки з Брюсселя про реакції європейських політиків на підсумки переговорів. У гостьових студіях обговорювали різні аспекти теми з експертами: кандидатом політичних наук Ігорем Рейтеровичем, директором програми «Північна Америка» Ради зовнішньої політики «Українська призма» Олександром Краєвим, експертом аналітичного центру «Об’єднана Україна» Ігорем Поповим, політологом-міжнародником Максимом Несвітайловим, головою Центру політичних студій Ярославом Божком, дипломатом, експертом Центру оборонних стратегій із питань зовнішньої та безпекової політики Олександром Харою, колишнім послом України в Хорватії Олександром Левченком. Окремо тему припинення вогню в Чорному морів обговорювали з представником президента в АР Крим у 2017—2018 роках Борисом Бабіним, керівником проєкту «Інститут чорноморських досліджень» Андрієм Клименком, заступником начальника штабу ВМС у 2004—2020 роках Андрієм Риженком, керівником безпекових програм центру глобалістики «Стратегія ХХІ» Павлом Лакійчуком, ветераном російсько-української війни, майором запасу Олексієм Гетьманом і з оглядачем порталу «Мілітарний» Вадимом Кушніковим. Політичний вимір теми обговорили з народними депутатами: Володимиром Ар’євим від «Європейської солідарності», Юрієм Камельчуком від «Слуги народу» і Михайлом Цимбалюком від «Батьківщини».

26 березня

• Продовження обговорень підсумків переговорів у Саудівській Аравії та реакцій на них

Телемарафон:

У нічному слоті каналу «Ми — Україна» зробили якісне експертне обговорення тематики. Зокрема, говорили з доцентом кафедри міжнародного права Київського нацуніверситету Романом Єделєвим, політичним аналітиком центру «Об’єднана Україна» Валентином Гладких, політологом, викладачем Київського нацуніверситету Петром Олещуком, кандидатом юридичних наук Олександром Москалюком, політологом, експертом-міжнародником Максимом Несвітайловим, політологом Олегом Саакяном, експертом із міжнародної безпеки Фонду «Демініціативи» Тарасом Жовтенком, виконавчим директором Фонду «Відродження» Олександром Сушком, політологом-міжнародником Дмитром Левусем і керівником безпекових програм Центру глобалістики «Стратегія ХХІ» Павлом Лакійчуком.

У ранковому ефірі «1+1» зробили оглядовий сюжет, а в гостьових студіях тематику обговорили з керівником Центру військово-правових досліджень Олександром Мусієнком, виконавчим директором Українського центру безпеки та співпраці Дмитром Жмайлом і з політологом, викладачем Київського нацуніверситету Петром Олещуком. У денному ефірі каналів ICTV та СТБ також робили оглядовий сюжет. У розмовній студії говорили з заступником керівника Офісу президента Ігорем Жовквою, який брав участь у переговорах. Крім того, говорили з професором Київського нацуніверситету Петром Олещуком і з речником Військово-морських сил Дмитром Плетенчуком (про перемир’я в Чорному морі).

У вечірньому ефірі каналу «Рада» тематику обговорили з заступником голови Комітету ВР з питань нацбезпеки, оборони й розвідки Єгором Чернєвим. Говорили з двома радниками керівника Офісу президента Сергієм Лещенком і Михайлом Подоляком. Тему перемир’я в Чорному морі обговорили з керівником Центру військово-правових досліджень Олександром Мусієнком.

Перший канал Суспільного:

Показали сюжет кореспондентів Reuters про роботу ВМСУ з охорони «зернового коридору» в Чорному морі. У гостьових студіях тему перемир’я на морі обговорювали з експертами: керівником безпекових програм Центру глобалістики «Стратегія ХХІ» Павлом Лакійчуком, головою Служби зовнішньої розвідки у 2005—2010 роках Миколою Маломужем, експертом Національного інституту стратегічних досліджень Максимом Паламарчуком, а також із першим заступником міністра аграрної політики й продовольства Тарасом Висоцьким і з речником Військово-морських сил Дмитром Плетенчуком. Політичний вимір тематики обговорювали з експертами: кандидатом політичних наук Станіславом Желіховським, головою Центру аналізу і стратегій Ігорем Чаленком, директором Інституту світової політики Євгеном Магдою, керівним партнером Національної антикризової групи Тарасом Загороднім, експертом ГО «Інститут американістики» Олегом Преловським, російським опозиційним політиком Іллею Пономарьовим, експертом із питань національної безпеки Іваном Варченком, надзвичайним і повноважним послом України, президентом Української асоціації зовнішньої політики Володимиром Хандогієм. З директором енергетичних програм Центру Разумкова Володимиром Омельченком говорили про неодноразові удари ворога по енергетичних об’єктах після 18 березня (дати «припинення вогню»). Тему вимог Росії щодо зняття санкцій обговорили з директоркою з розвитку партнерств ГО «Рада економічної безпеки» Агією Загребельською, з аналітиком, який спеціалізується на тематиці санкцій, Ярославом Сидоровичем. З аналітиком досліджень продовольства та землекористування Київської школи економіки Павлом Мартишевим обговорили обіцянку США допомоги Росії з експортом продовольства. А з головним редактором Defence Express Олегом Катковим говорили про заборону ударів по енергетичній інфраструктурі.

• Зеленський у Франції зустрівся з Макроном, той анонсував пакет військової підтримки на 2 млрд євро

Телемарафон:

У денному ефірі каналів ICTV та СТБ було анонсове повідомлення. У вечірньому ефірі каналу «Рада» робили БЗ зустрічі Зеленського з Макроном і трансляцію пресконференції президентів. Згодом робили пряме ввімкнення кореспондентки «Інтера» з Парижа. Обговорювали подію з радниками керівника Офісу президента Михайлом Подоляком і Сергієм Лещенком, із політологом Валентином Гладких. З керівником Центру військово-правових досліджень Олександром Мусієнком обговорювали обіцяний Макроном пакет військової допомоги.

Перший канал Суспільного:

Робили прямі трансляції зустрічі й пресконференції президентів Зеленського і Макрона. Тричі робили прямі ввімкнення власної кореспондентки з Парижа (одне з них перервав у прямому ефірі поліціянт, який у прямому ефірі попросив знімальну групу змінити точку зйомки). Згодом робили також пряму трансляцію пресконференції президента Зеленського для членів Європейської мовної спілки. Подію обговорювали з керівним партнером Національної антикризової групи Тарасом Загороднім, із надзвичайним і повноважним послом у Хорватії у 2010—2017 роках Олександром Левченком і з воєнним оглядачем Богданом Мирошниковим.

• Суд у США тимчасово заблокував закриття «Радіо Свободи»

Телемарафон:

У ранковому ефірі каналу «1+1» повідомляли про це в формі БЗ. У денному ефірі ICTV та СТБ і в вечірньому ефірі каналу «Рада» подію не помітили.

Перший канал Суспільного:

Повідомляли про це усно, а обговорили в гостьовій студії з директором Української служби «Радіо Свобода» у 1989—1991 роках Богданом Нагайлом.

НАСЛІДКИ ВОРОЖИХ ОБСТРІЛІВ І БОМБАРДУВАНЬ ЦИВІЛЬНИХ ОБ’ЄКТІВ:

У звітні дні наймасштабнішим за наслідками, з великою кількістю поранених (106 людей) і руйнувань житлових будинків і інфраструктурних об’єктів, був ракетний удар по Сумах удень 24 березня.

І телемарафон (зокрема канали «1+1» і ICTV з СТБ, на ефіри яких припала сама ворожа атака і рятувальні роботи), і Перший канал Суспільного загалом були доволі оперативними й повними у репортажному висвітленні подій. Хоча Перший канал Суспільного випереджав марафонців на одну годину, як зі стартовим повідомленням про подію, так і з першим прямим репортажним ввімкненням з місця влучання ракети.

24 березня

• 88 поранених унаслідок ракетного удару ворога по житловому кварталу в Сумах

Телемарафон:

У денному ефірі каналу «1+1» о 16-й робили БЗ і давали синхрон голови Сумської ОВА Володимира Артюха. О 17-й робили пряме ввімкнення власної кореспондентки з місця події. У вечірньому блоці каналів ICTV та СТБ о 18-й і о 20-й робили прямі ввімкнення журналістки «Кордон Медіа» з місця удару. О 23-й зробили сюжет. У розмовній студії про наслідки удару, стан поранених і рятувальні роботи говорили з головою Сумської ОВА Володимиром Артюхом.

Перший канал Суспільного:

Про подію повідомляли у випуску новин о 15-й усно з посиланням на власну кореспондентку, протягом цього випуску оновлювали інформацію про поранених. О 16-й робили перше пряме ввімкнення власної кореспондентки з місця влучання ракети з відео пожежі й пошкоджень будівель і синхроном голови Сумської ОВА Володимира Артюха. За годину робили ще одне пряме ввімкнення, а в підсумковому випуску новин — якісний репортажний сюжет Ганни Книш і Валерії Зарудної. У гостьових студіях говорили з заступником голови Сумської районної ради Володимиром Біцаком, який перебував на місці влучання ракети, і з першим заступником міського голови Сум Артемом Кузнецовим.

25 березня

• До 106 зросла кількість поранених унаслідок ракетного удару по Сумах

Телемарафон:

У ранковому ефірі каналу «Інтер» робили репортаж про хронологію подій напередодні. Згодом робили пряме ввімкнення власної кореспондентки про перебіг аварійно-відновлювальних робіт. У гостьовій студії подію не обговорювали. У денному ефірі каналу «Рада» зробили БЗ з синхроном першого заступника міського голови Сум Кузнецова. В гостьовій студії говорили з заступником голови Сумської райради Володимиром Біцаком. У вечірньому ефірі каналу «Ми — Україна» зробили репортажний сюжет. Неоперативно оновлювали дані про кількість поранених (див. у розділі стандартів).

Перший канал Суспільного:

У першій половині дня робили два прямих ввімкнення власної кореспондентки про поновлення і перебіг аварійно-відновлювальних робіт. Наводили синхрони речника ДСНС Сумщини Олега Стрілки й жителів пошкоджених будинків. У другій половині дня зробили репортажний сюжет про стан поранених у лікарнях. Ще один якісний репортаж Діани Крахматової, Катерини Гладенко і Світлани Дараган був про ліквідацію наслідків ракетного удару. В гостьових студіях тему обговорювали з речником ДСНС Сумщини Олегом Стрілкою, волонтеркою «Добробату» Юлією Борисовою, в.о.голови Сумської організації «Червоного хреста» Ігорем Шаповалом і з першим заступником міського голови Сум Кузнецовим.

ВНУТРІШНЯ ПОЛІТИКА:

25 березня

• Соцопитування КМІС: дві третини респондентів проти виборів під час війни, українці позитивно ставляться до 30-денного перемир’я, але категорично проти вимог Росії

Телемарафон:

У ранковому ефірі «Інтера» й у денному ефірі «Ради» про це не повідомляли. У вечірньому ефірі каналу «Ми — Україна» давали якісну інфографіку.

Перший канал Суспільного:

Давали якісну інфографіку. Обговорили результати соцдослідження з головою Центру політичних студій Ярославом Божком.

ІНШІ ПОДІЇ ТА ТЕМИ:

Усі ці три звітних дні тривало відновлення онлайн-сервісів «Укрзалізниці» після потужної ворожої кібератаки. Відтак пасажири змушені були купувати квитки на потяги як у доцифрову епоху винятково в касах. Подія, яка безумовно зачепила дуже велику кількість людей. Протягом усіх трьох днів Перший канал Суспільного висвітлював цю тему ретельно, як репортажно, так і експертно. У телемарафоні тема висвітлювалася різними редакціями дуже по-різному. Найбільш уважними до теми були на «1+1» і на ICTV з СТБ. Натомість телеканал «Рада» в перший день обмежився коротким повідомленням, а у два наступних узагалі ігнорував цю тему. Як, утім, проігнорував і ще дві важливих новини 26 березня — про незаконне засудження в Росії полонених «азовців» і співробітника ЗАЕС.

24 березня

• Збій у системі «Укрзалізниці» стався через масштабну кібератаку, тривало відновлення

Телемарафон:

У ранковому ефірі каналу «Рада» обмежилися коротким усним повідомленням. У денному ефірі «1+1» робили пряме ввімкнення кореспондентки з Київського залізничного вокзалу, наводили синхрони пасажирів і голови правління «Укрзалізниці» Олександра Перцовського. У вечірньому ефірі каналів ICTV та СТБ зробили репортажний сюжет, а в розмовній студії говорили з головою правління «Укрзалізниці» Олександром Перцовським.

Перший канал Суспільного:

Протягом дня робили прямі ввімкнення з залізничних вокзалів різних міст — Києва, Одеси, Дніпра, а зі Львова зробили БЗ з синхронами. На вечір зробили репортажний і оглядовий сюжети. Промовиста деталь: усі учасники телемарафону вірили на слово «Укрзалізниці» та повідомляли своїй аудиторії про можливість придбати квитки прямо в потягах. А от кореспонденти Суспільного поцікавилися цим у пасажирів, які розповідали, що ця опція насправді не працювала і з потягів їх відправляли до кас. У гостьових студіях спілкувалися з керівником пасажирських комунікацій «Укрзалізниці» Олександром Шевченком, експертом з питань кібербезпеки Павлом Бєлоусовим і з заступником керівника відділу боротьби з комп’ютерною злочинністю СБУ в 2000—2005 роках Костянтином Корсуном.

25 березня

• «Укрзалізниця» продовжувала відновлювати сервіси з онлайн-продажу квитків

Телемарафон:

У ранковому ефірі каналу «Інтер» говорили з головою правління «Укрзалізниці» Олександром Перцовським. На каналі «Рада» про тему геть забули. У вечірньому ефірі каналу «Ми — Україна» обмежилися коротким БЗ.

Перший канал Суспільного:

Тему висвітлювали в формі БЗ з синхронами.

26 березня

• «Укрзалізниця» третій день відновлювала онлайн-послуги після кібератаки

Телемарафон:

У ранковому ефірі «1+1» говорили з головою правління «Укрзалізниці» Олександром Перцовським. У денному ефірі ICTV та СТБ зробили БЗ. У вечірньому ефірі «Ради» тему не згадували.

Перший канал Суспільного:

Висвітлювали тему короткими повідомленнями та зробили якісне пряме ввімкнення Влади Колодій із кас залізничного вокзалу Києва. Давали також синхрон голови правління «УЗ» Олександра Перцовського і синхрони пасажирів.

• Росія незаконно засудила українських військовополонених із бригади «Азов» до тривалих термінів ув’язнення

Телемарафон:

У денному ефірі каналів ICTV та СТБ повідомляли про це в формі БЗ. У вечірньому ефірі каналу «Рада» про це не згадали.

Перший канал Суспільного:

Повідомляли усно на фото, згодом давали відео з суду і поспілкувалися з дружиною одного з військовополонених Катериною Бондаренко.

• Співробітника ЗАЕС незаконно засудили у Росії до 18 років ув’язнення

Телемарафон:

У денному ефірі ICTV та СТБ повідомляли про це у формі БЗ. У вечірньому ефірі каналу «Рада» про це не згадували.

Перший канал Суспільного:

Повідомляли усно на фото.

Теми й події, які не згадували в ефірі телемарафону, але згадували в ефірі Першого каналу Суспільного

24 березня

• ЦПК: Офіс генпрокурора не звільнив жодного прокурора з фіктивною інвалідністю (обговорювали з юристом Центру протидії корупції Романом Вербовським, зверталися по коментар до Офісу генпрокурора: «ми скерували відповідне звернення, але поки що воно залишається без відповіді»).
• Громадська організація «Захистимо Протасів Яр» виграла апеляцію у забудовника (давали БЗ і синхрон адвоката ГО Антона Диканя).

25 березня

• Пікет під ВР родичів полонених і зниклих безвісти проти законопроєкту про виплати для родичів (робили БЗ з синхронами пікетувальників).
• Для «Радіо Свобода» частково відновили фінансування (робили БЗ, обговорювали з експертом з політики США, аналітиком «Детектора медіа» Артуром Колдомасовим).

26 березня

• Суд відмовив у зміні запобіжного заходу полковнику Лапіну у справі про неналежну оборону Харківщини, полковник оголосив голодування (робили БЗ з засідання суду і давали синхрони Іллі Лапіна й адвоката Іллі Воробйова).
• Акція під ВР на підтримку полонених з Маріупольського гарнізону (робили пряме ввімкнення з акції та давали синхрони пікетувальників).

На ЗАЕС окупанти пошкодили резервуари з паливом для аварійних генераторів (робили БЗ).

Не повідомляли ні в марафоні, ні в ефірі Першого каналу Суспільного:

24 березня

• Верховна Рада зняла з порядку денного законопроєкт про розширення повноважень Нацгвардії.

25 березня

• Невідомі у Кривому Розі здійснили напад на місцевого журналіста та погрожували його родині й редакції.
• На Чернігівщині місцева влада знищила масове поховання жертв Голодомору.
• Вищий антикорупційний суд позбавив волі на 7 років нардепа Гунька, колишнього члена фракції «Слуга народу».

2. Порушення стандартів інформаційної журналістики 24—26 березня

Згадано лише найбільш грубі порушення стандартів в матеріалах по основних темах.

Телемарафон:

«1+1»

Достовірність:

Було псевдопосилання «облетіли всі соцмережі». Були узагальнені розмиті псевдопосилання на джерела фактів: «за даними деяких наших аналітиків», «американські ЗМІ із посиланням на джерела повідомляли», «у Кремлі поділилися», «у Кремлі навздогін уточнили». Найбільше було суто абстрактних псевдопосилань: «була інформація», «відомо», «стало відомо», «пізніше стало відомо», «як нам відомо», «ми знаємо це», «за попередніми даними», «за попередньою інформацією». Двічі робили узагальнені розмиті псевдо на авторство суб’єктивних думок: «кажуть військові», «військові наполягають».

Точність:

Традиційно випадковим архівним відео якихось боїв «перекривали» фронтові зведення. Абичим архівним ілюстрували оглядові сюжети. Взагалі незрозумілим архівним відео «перекривали» тексти ведучого про переговори США з Росією в Ер-Ріяді. Ведучий говорив про припинення вогню, а показували якісь судна в морі. Або ж ведучий розповідав про Умєрова, а показували якийсь скриншот із фото ворожого генерала Бєсєди тощо. І вже геть невідповідно «перекривали» пряме ввімкнення про переговори в Ер-Ріяді. Показували кадри попередніх переговорів, зокрема Сергія Лаврова (якого, звісно ж, на цих переговорах і близько не було). Але ж при цьому на відео був (традиційний глюк редакції!) титр «наживо». Так само геть недоречно було показувати в прямому ввімкненні старовинні архівні кадри зустрічі Трампа з Путіним, та ще й титрувати їх «наживо». Спохопилися лише згодом на загальному плані й змінили таки титр на «досьє». Втім, цим відео насправді «перекривали» переказ кореспонденткою слів Стіва Віткоффа в інтерв’ю. А потім у розповіді про переговори в Саудівській Аравії раптом показували українські та єесівські прапори на вулиці, бо ж вулиця та — Хрещатик. Одне слово, якась повна нісенітниця вийшла плюс ошукання глядачів, що все то «наживо». Також традиційно «наживо» було і в інших прямих ввімкненнях.

Відокремлення фактів від думок:

Традиційно чимало було суто емоційних оцінок журналістів у новинах: «найгарячіше на Покровському», «росіяни гатять», «з понівечених будинків», «неспокійно було», «на щастя, не постраждали», «приголомшливі кадри», «грандіозний провал», «гучний скандал», «величезна кількість людей». Журналісти в новинах висловлювали власні суб’єктивні міркування: «Мене завжди шокують українці своїм оптимізмом». «Через те, що ці переговори технічні, здавалося б, уваги до них мало би бути менше, але ні». «Можна уявити лише, що відчули мешканці будинків, розташованих поруч із місцем цього влучання». Чимало було також зайвих у новинах маркерів авторизації та маркерів посилення уваги: «зауважу», «скажу», «хочу сказати», «додам», «прикметно», «до речі», «варто зазначити», «що дивно».

Повнота інформації:

Не досить було Вадима Денисенка представляти лише «політологом». Недоречно і не досить було представляти Олександра Мусієнка «військовослужбовцем ТРО ЗСУ». Це жодним чином не є поясненням його компетентності як експерта.

Доступність подачі інформації:

Навіщось давали скриншот дрібного тексту з сайту «Укрзалізниці».

ICTV та СТБ

Достовірність:

Дуже багато було суто абстрактних псевдопосилань: «відомо», «стало відомо», «на цю хвилину відомо», «точно відомо», «знаємо», «чули», «така інформація є, вона лунає», «попередньо», «за попередніми даними», «за останніми даними», «кажуть» (невідомо хто). Були узагальнені розмиті псевдопосилання на авторство суб’єктивних думок: «в Москві сподіваються», «в Москві покладають надію», «припускають експерти», «залізничники нагадують».

Точність:

Абиякими архівами «перекривали» оглядовий сюжет про домовленості між США й Україною, США й Росією. Цікаво також, до чого було остогидле архівне відео Кремля, коли за кадром ішлося про окупований Крим, Брянську й Курську області Росії? Традиційно випадковим архівним відео боїв «перекривали» БЗ про події на фронті. Пряме ввімкнення воєнкора «перекривали» так само випадковим набором архівного відео бойових дій.

Відокремлення фактів від думок:

Стандарт грубо порушували дуже багато разів. Дуже багато було суто емоційних оцінок журналістів у новинах: «вражаючі атаки», «особливо трагічним видався», «на одному з найгарячіших напрямків», «залишається найгарячішим», «шалених втрат», «запеклі бої точаться», «Донеччина продовжує страждати», «вороже залізяччя», «благають про допомогу», «на щастя, у лікарів роботи не було», «на щастя, немає російської преси», «ми їх бачили під парканом, на щастя», «на щастя, діти були в укритті», «пощастило, що діти були в укритті», «титанічної роботи», «скандальну заяву», «аномально довгі перемовини», «тут справжній ажіотаж», «щасливо усміхається». Дуже багато було також і суто суб’єктивних міркувань журналістів у новинах — припущень, висновків і навіть якихось, даруйте, «політичних заяв» журналістів: «Росія так хоче миру, що нищить українські школи». «Росія не припиняє показувати свої справжні наміри щодо миру». «Намагаються якомога менше випустити інформації назовні для того, щоби чи не наврочити, чи не розлютити когось». «Росіяни знову показали, як вони насправді прагнуть миру». «Дійсно дуже цікаво говорити про подію, яку ти фактично не бачиш». Багато було і маркерів авторизації та маркерів посилення уваги: «я так розумію», «як я вже сказала», «не знаю», «не хочу я коментувати те, що казали росіяни», «що я можу сказати», «не хочу згадувати росіян», «іще важлива інформація», «ми так собі думаємо», «до речі».

Повнота інформації:

У підводці до прямого ввімкнення воєнкора ведуча про його місцеперебування сказала лише, що «на передовій працює наш кореспондент». Передова — це близько тисячі кілометрів.

Доступність подачі інформації:

І навіщо було показувати ось це?

Кореспондентка в прямому ввімкненні казала «цього синхрону немає» — це суто професійний термін, незрозумілий аудиторії.

«Інтер»

Достовірність:

Було псевдопосилання «в соцмережах постять». Було узагальнене розмите «медіа з посиланням на джерело в українській делегації повідомляє» (яке саме «медіа»?). Найбільше було суто абстрактних псевдопосилань: «ми чули», «чуємо новини», «за останніми даними», «за уточненими даними». Частину фактичної інформації в огляді подій на фронті подавали без посилань на джерела. Про кількість і стан поранених у Сумах так само давали без посилань на джерело.

Точність:

Абичим архівним «ілюстрували» пряме ввімкнення з Вашингтона.

Відокремлення фактів від думок:

Найбільше було суто емоційних і образних оцінок журналістів у новинах і в новинних елементах гостьових студій: «важкою була минула доба», «потужний вибух», «величезний стовп диму», «понівечили ворожу БМП», «розносять на попіл укріплення», «блискавично поцілили», «конвертують свою майстерність у точні удари», «залізну міць виявляє», «вибухово пройшлися по антенах російських зайд», «невтомно перетворюють», «влаштовує спеку на ворожих аеродромах», «FPV-дрони в руках наших бійців стали зброєю майбутнього», «ефективно косять рашистів». Було припущення: «Звісно ж, виникають підозри, що одним тільки питанням Чорного моря не обмежились». Траплялися і маркери авторизації, зайві в новинах: «почну з оцінок», «зауважу», «підсумую».

Повнота інформації:

Не титрували синхрони в сюжеті про Суми.

Не досить було Олену Захарченко представляти як «аналітикиню громадської організації САТ, або сі-ей-ті UA». Хто знає таку організацію і на чому вона спеціалізується? Слід було це пояснювати.

Оперативність:

Уже о 10:44 новинні стрічки (зокрема «УП») повідомляли про 101 пораненого, до кінця ранкового блоку (тобто до 12-ї) канал продовжував повідомляти про 94.

«Рада»

Достовірність:

Було узагальнене розмите псевдопосилання на джерело фактів: «повідомила міська влада». Найбільше було суто абстрактних псевдопосилань: «відомо», «як відомо», «ми знаємо», «наскільки ми знаємо», «ця інформація наразі не підтверджена», «ця інформація знову ж таки за нашими джерелами». Було і кілька узагальнених розмитих псевдопосилань на авторство суб’єктивних думок: «військові казали», «пояснюють парламентарі», «військові блогери російські пишуть». Без посилань повідомляли про Суми.

Точність:

Випадковим набором відео «ілюстрували» розмови з військовими й воєнними експертами. Геть невідповідно «перекривали» пряме ввімкнення з Парижу.

Відокремлення фактів від думок:

Ведучий гостьової студії неодноразово не авторизував власних суб’єктивних міркувань.

Повнота інформації:

Не досить було Валерія Романенка представляти лише «авіаекспертом», Дмитра Левуся — «політологом-міжнародником», Олега Лісного, Валентина Гладких і Володимира Фесенка — «політологами», Дениса Поповича — «воєнним оглядачем». Недоречно і не досить було Олександра Мусієнка представляти «військовослужбовцем Сил ТРО ЗСУ». Називали Ігоря Романенка «генерал-лейтенантом», але не казали, що у відставці. Без інтершуму були всі БЗ.

Оперативність:

Давали 24 березня репортаж про дронову атаку ворога по Києву, яка сталася на початку доби 23 березня, тобто більш як за добу до ефіру.

«Ми — Україна»

Достовірність:

Було одне узагальнене розмите псевдопосилання на авторство суб’єктивної думки «військові говорять». Без посилань давали інформацію по поранених у Сумах.

Точність:

Традиційно БЗ про ситуацію на фронті «перекривали» випадковим набором відео бойових дій з архіву. Ведуча новин у підсумковому випуску стверджувала про Суми, що «там досі триває рятувальна операція». Насправді ж саме рятувальна операція завершилася ще напередодні ввечері, а тривали аварійно-відновлювальні роботи.

Відокремлення фактів від думок:

Найбільше було суто емоційних оцінок журналістів у новинах і в новинних елементах гостьових студій: «досі найгарячіший», «зараз найгарячіше», «гаряче на Торецькому», «гатять із артилерії», «ворожого залізяччя», «завдають цинічного удару», «за ще не баченою досі човниковою дипломатією», «промовиста відповідь». Була одна «експертна» думка журналістки: «Але те, що сторони навряд цього досягнуть, стає зрозуміло ще до початку процесу. Про це свідчив навіть склад делегацій сторін».

Повнота інформації:

Не досить було Володимира Фесенка називати «політичним експертом», Олега Саакяна «політологом», Максима Несвітайлова «політологом, експертом-міжнародником», Дмитра Левуся «політологом-міжнародником». Геть недоречно і не досить було представляти експерта Олександра Мусієнка «військовослужбовцем ТРО». Всі БЗ були без інтершуму, а в оглядових сюжетах замість інтершуму було музичне шумовиння.

Доступність подачі інформації:

Навіщось давали динамічний скриншот із фейсбук-сторінки міністра Умєрова, ще й з виділенням маркером, хоча прочитати такий дрібний текст з екрана телевізора неможливо.

Оперативність:

Відбувалися повторами однієї й тієї ж інформації. Наприклад, вже о 21-й Сумська міськрада повідомляла про 106 поранених, а у випусках новин каналу до 23:30 продовжували повідомляти про 101 пораненого (а це була ще ранкова інформація).

Перший канал Суспільного

Достовірність:

Чимало було узагальнених розмитих псевдопосилань на джерела фактичної інформації: «сказали в дипломатичних колах ЄС», «пишуть американські ЗМІ», «ряд пропагандистських російських медіа повідомили», «як щойно написали російські пропагандистські ЗМІ», «з’являлися повідомлення в російських пропагандистських медіа». І незвично багато було суто абстрактних псевдопосилань: «почала з’являтись інформація», «повідомило Суспільному джерело», «я чула зі своїх джерел» (просто «джерел» не буває, їх завжди треба описувати), «тут я бачила», «відомо», «було відомо», «наразі відомо», «попередньо відомо», «попередньо», «це дуже попередні дані», «попередньо ми знаємо», «ми знаємо», «ми почули», «я чула повідомлення», «за моєю інформацією», «маємо інформацію». Також було кілька узагальнених розмитих псевдопосилань на авторство суб’єктивних думок: «за словами пасажирів», «залізничники кажуть», «залізничники жартують», «оборонці вважають».

Точність:

Випадковим відео «ілюстрували» розмови з гостями. Геть невідповідно «ілюстрували» пряме ввімкнення з Ер-Ріяда. Кореспондентка говорила про переговори США з Росією, а «ілюстрували» це кадрами з переговорів України та США. Можна, звісно, вважати це дрібницею, але для серйозної редакції, як на мене, дуже дивно, що в новинах 24 і 25 березня ведучі вперто називали Ер-Ріяд Ер-Ріярдом. При цьому ведучі гостьових студій називали це місто правильно.

Відокремлення фактів від думок:

Грубих порушень цього стандарту було у звітні дні дуже багато. Чимало було суто емоційних оцінок журналістів у новинах: «на гарячих напрямках фронту», «найгарячішим напрямком», «на щастя, обійшлося без загиблих», «люди були трошки в шоці», «був доволі утаємниченим», «залишається інтрига», «ажіотажу немає». Траплялися суб’єктивні міркування журналістів: «Говорити про часові межі поки що, на жаль, говорити зарано». «Насправді все схоже на те, що якісь сценарії, якісь прогнози щодо часових меж, коли ці переговори сьогодні можуть завершитися…». Найбільше ж грубих порушень були зайвими в новинах маркерами авторизації та посилення уваги, переважно в прямих ввімкненнях: «я думаю», «зауважу», «одразу зазначу», «одразу зауважу», «можу зазначити», «хочу зазначити», «як я зазначала», «варто зазначити», «наскільки я розумію», «маю сказати», «маю додати», «не можу сказати», «скажу так», «насправді варто зазначити», «до речі», «цікаво».

Повнота інформації:

Не досить було Дениса Поповича представляти лише «воєнним оглядачем», Павла Нарожного лише «військовим експертом», Максима Несвітайлова лише «політологом-міжнародником», Богдана Мирошникова лише «воєнним оглядачем». Геть недосить представляти Іллю Пономарьова лише як «депутата Держдуми Росії в 2007—2016 роках». Слід було хоча би позначати його як опозиційного російського політика, а якщо вже й згадувати його депутатство в Держдумі, то обов’язково нагадувати, що він був єдиним, хто у Держдумі голосував проти анексії Росією Криму в 2014 році.

Доступність подачі інформації:

Показ скриншотів із дрібними текстами, які неможливо прочитати з екрана телевізора, стає вже хронічною хворобою редакції. Навіщось давали скриншот із фейсбук-сторінки міністра оборони Умєрова. Взагалі незрозуміло, навіщо було показувати ось такий скриншот

Або такий.

Або ось такий.

Був титр на гості «аналітик Центру досліджень продовольства та землекористування КШЕ». Рідкісний глядач зрозуміє, що оце «КШЕ» означає Київську школу економіки.

3. Представлення парламентських фракцій і груп у гостьових студіях 24—30 березня

Депутати у телемарафоні:

Протягом звітного тижня народних депутатів у телемарафон запрошували 19 разів (попереднього тижня було 15 запрошень). Як і завжди, в ефірі телемарафону домінували представники владної фракції партії «Слуга народу», вони отримали 11 запрошень, це майже 58% від усіх «депутатських» студій тижня, а з урахуванням формально позафракційного першого віцеспікера парламенту Олександра Корнієнка — більш як 63%. Крім «слуг» в ефірі телемарафону двічі були представники «Батьківщини» (традиційно це були Михайло Цимбалюк і Сергій Євтушок), двічі — представники депутатської групи «Довіра», одна представниця депгрупи «За майбутнє» і одна позафракційна депутатка (традиційно Оксана Савчук). Всіх «не-слуг» запрошували в ефіри каналу «Рада». Натомість «1+1» запросили представницю фракції «Голосу». Усі інші учасники телемарафону запрошували лише представників «Слуги народу». Представників «Європейської солідарності» у телемарафоні протягом цього тижня традиційно не було.

За персоналіями картина виглядала так:

Тричі (на трьох різних каналах, хоч і для обговорення різних тем) цього тижня був гостем телемарафону нардеп від «Слуги народу» Олексій Леонов, двічі — його колега Єгор Чернєв, всі інші депутати гостювали в телемарафоні по одному разу.

Натомість цього тижня надзвичайно потужним було представництво в телемарафоні Офісу президента. Цілих п’ять разів (по разу на всіх без винятку каналах) у марафоні гостював радник керівника ОП Михайло Подоляк (сумарно він мав одну годину і 17 хвилин ефіру). Його колега Сергій Лещенко мав чотири запрошення і годину 10 хвилин ефіру (двічі на «Раді» та двічі на «Інтері», причому один раз як герой програми «Newsмейкер» 27 березня, з повтором у нічному блоці, хоч він аж ніяк не ньюзмейкер навіть і близько). Принагідно така ось цікавинка: 24 березня канал «Інтер» навіщось у нічному слоті повторював програму «Newsмейкер» із Подоляком ще за лютий місяць! Від Офісу президента в телемарафоні також протягом тижня побували заступник керівника Офісу Ігор Жовква (в ефірі «Ради») й уповноважений президента з питань санкційної політики Владислав Власюк (в ефірі «Ми — Україна»).

Депутати на Першому каналі Суспільного:

Народних депутатів протягом звітного тижня Суспільний мовник запрошував 31 раз (попереднього тижня було 24). Найчастіше в ефірі каналу були представники владної фракції партії «Слуга народу» (13 разів). З опозиційних фракцій найчастіше в ефір кликали представників «Європейської солідарності» (9 разів), представників «Голосу» запрошували 5 разів, представників «Батьківщини» — 3 рази. Одного разу запросили позафракційну Оксану Савчук (як на мене, дивний вибір).

Персонально список гостей-депутатів в ефірах Першого каналу Суспільного цього тижня виглядав так:

4. Прояви політичного піару в телемарафоні 24—26 березня

Протягом трьох проаналізованих днів у телемарафоні я зафіксував 18 проявів політичного піару. За каналами картина була такою:

Фігурантами позитивного політичного піару були:

Проявів негативного політичного піару не було.

Опис проявів на каналах:

«1+1» (проявів не було)

ICTV та СТБ (7 проявів)

• У сюжеті про печери Хмельниччини й у підводці до нього акцентували увагу на підтримці спелеологічного клубу програмою «Ти як», ініційованою першою леді Оленою Зеленською (про що теж обов’язково згадували щоразу).

26 березня

• Тричі показували «паркет» про поздоровлення і нагородження президентом Зеленським нацгвардійців у день їхнього свята.
• Тричі цитували допис у соцмережі Х радника президента з питань комунікацій Дмитра Литвина з суто політичною заявою, він, за словами ведучої «звернувся до партнерів із закликом» не довіряти Росії. Зовнішньополітичні заяви із «закликами до міжнародних партнерів» України аж ніяк не є компетенцією радників. Тож особиста думка пана Литвина ніякою новиною насправді не є.

«Інтер» (проявів не було)

«Рада» (10 проявів)

25 березня

• Тричі показували традиційний «паркет» із засідання Кабміну з синхроном Дениса Шмигаля про перерахунок пенсій.
• Ще один подібний із синхроном Шмигаля про підсумки «зимової єпідтримки».
• Тричі показували «паркет» про привітання та нагородження працівників СБУ президентом Володимиром Зеленським. З президентом у головній ролі та з синхроном президента.

26 березня

• Тричі показували «паркет» про поздоровлення і нагородження президентом Зеленським нацгвардійців у день їхнього свята.

«Ми — Україна» (один прояв)

25 березня

• Був «паркет» про поздоровлення працівників СБУ президентом Зеленським.

В ефірі Першого каналу Суспільного з незрозумілих мені причин теж показували класичні «паркети» про привітання і нагородження президентом Володимиром Зеленським співробітників СБУ 25 березня і нацгвардійців 26 березня. Де в головній ролі був президент і синхрони були лише президента. Зрежисоване і змонтоване відео брали з телеграм-каналу президента. Я розумію, що ніхто цього Суспільному не замовляв, тож є питання до професіоналізму тих, хто ухвалював рішення ставити ці відверті «паркети» в ефір.

5. Російські наративи й токсичні медійні персонажі 24—26 березня

Російських пропагандистських наративів в ефірах телемарафону і Першого каналу Суспільного протягом звітних днів я не зафіксував.

Як і завжди, ефіри вели токсичні ведучі каналів:

Анастасія Даугуле на «Інтері» (25 березня), яка раніше вела концерти до 9 травня;

Тетяна Гончарова (25 і 26 березня), Максим Зборовський (24, 25 і 26 березня) і Назар Довгий (24, 25 і 26 березня) на «Раді», які раніше працювали на проросійських каналах Медведчука.

РЕЗЮМЕ

Протягом 24—26 березня по всій лінії фронту інтенсивність боїв значно зростала. До третини всіх боєзіткнень щодоби припадало на Покровський напрямок фронту. Активними також були бойові дії на Торецькому, Курському, Лиманському і Новопавлівському напрямках.

У телемарафоні в ці дні учасники сукупно найбільше уваги приділили Покровському напрямку, іншим активним напрямкам приділили значно менше уваги. Фронтові репортажі в ці дні були лише в ефірах ICTV та СТБ і «1+1». Обговорювати ситуацію на фронті в гості найчастіше кликали речників різних підрозділів Сил оборони.

В ефірі Першого каналу Суспільного найбільше уваги в ці дні приділили Покровському напрямку, досить уваги приділили й іншим активним напрямкам, крім Новопавлівського. У гості найчастіше кликали речників різних підрозділів. Фронтових репортажів у ці дні не робили.

Головною зовнішньополітичною темою звітних днів були багатораундові переговори України й США, США й Росії в Саудівській Аравії. І Перший канал Суспільного, і телемарафон однаково якісно висвітлювали ці події репортажно. А от експертиза знову була набагато глибшою і всебічнішою в ефірах Першого каналу Суспільного.

У звітні дні з ворожих повітряних атак за масштабами наслідків найгіршим був ракетний удар по житлових кварталах міста Суми 24 березня, внаслідок якого було поранено 106 людей. І телемарафон, і Перший канал Суспільного загалом були доволі повними у репортажному висвітленні подій, а в оперативності Перший канал Суспільного випереджав марафонців.

Серед тем, які телемарафон у ці дні не згадував взагалі, але про них говорили на Суспільному, були зокрема такі:

• ЦПК: Офіс генпрокурора не звільнив жодного прокурора з фіктивною інвалідністю (24 березня).
• Пікет під ВР родичів полонених і зниклих безвісти проти законопроєкту про виплати для родичів (25 березня).
• Для «Радіо Свобода» частково відновили фінансування (25 березня).
• Суд відмовив у зміні запобіжного заходу полковнику Лапіну у справі про неналежну оборону Харківщини, полковник оголосив голодування (26 березня).

Серед тем, які не висвітлювалися ні телемарафоном, ні Першим каналом Суспільного, були такі:

• Верховна Рада зняла з порядку денного законопроєкт про розширення повноважень Нацгвардії (24 березня).
• Невідомі у Кривому Розі здійснили напад на місцевого журналіста та погрожували його родині та редакції (25 березня).
• На Чернігівщині місцева влада знищила масове поховання жертв Голодомору (25 березня).
• Вищий антикорупційний суд позбавив волі на 7 років нардепа Гунька, колишнього члена фракції «Слуга народу» (25 березня).

24—26 березня в телемарафоні, як і зазвичай, найбільше було грубих порушень стандартів відокремлення фактів від думок і достовірності. В ефірах Першого каналу Суспільного в ці дні найбільше було порушень стандарту достовірності.

Протягом тижня 24—30 березня у гостьових студіях телемарафону традиційно було повне домінування гостей-нардепів від «Слуги народу» — більш як 63% від усіх «депутатських» ефірів. Представників «Європейської солідарності» в телемарафон традиційно не запрошували. В ефірах Першого каналу Суспільного представлення владної та опозиційних фракцій парламенту як завжди було збалансованим.

24—26 березня в телемарафоні найбільше проявів політичного піару було на каналах «Рада» і ICTV з СТБ. В ефірі Першого каналу Суспільного було два прояви політичного піару.

Наративів російської пропаганди в ефірах телемарафону та Першого каналу Суспільного у звітні дні не було. Ефіри «Інтера» й «Ради» вели токсичні ведучі цих каналів.