Цей моніторинг — докладний аналіз ефіру спільного марафону (новин, прямих ввімкнень, гостьових студій) на дотримання стандартів і вагомі професійні помилки ведучих і журналістів. Автор моніторингу — Ігор Куляс, медіатренер та автор основної методології моніторингових досліджень «Детектора медіа». Докладний розбір роботи ведучих і журналістів під час моніторингу потрібен і глядачам, і самим медійникам, які зможуть врахувати свої помилки та робити якісніший продукт. В аналізі ми враховуємо специфіку воєнного часу та фіксуємо лише порушення стандартів, яких журналісти й ведучі могли б уникнути.

Детальніше — в методології моніторингу, яку ми оновили з 2024 року з урахуванням думки телевізійників. Резюме моніторингових звітів читайте тут. У рубриці «Щоденні теленовини» щодня виходить короткий огляд марафону. А підсумки моніторингу телемарафону «Єдині новини» за квітень — червень 2024 року читайте тут (перша частина) і тут (друга).

21 травня Перший канал Суспільного вийшов із телемарафону і вирушив у самостійне плавання 24/7. Для моніторингу ця зміна не є принциповою. Робота інформаційної редакції Суспільного мовлення оцінюватиметься так само як і раніше. Для цього в моніторинг почергово потраплятимуть 4-годинні блоки роботи каналу в ті ж дні, у які моніторитимуться й учасники спільного телемарафону. По черзі ці блоки братиму з різних слотів (ранкового, денного, вечірнього). Методологія оцінки ефірного продукту Суспільного залишається тією ж самою.

Ефірна сітка та новації телемарафону

У третьому кварталі року, як і у попередньому кварталі після виходу Суспільного мовника з телемарафону, розподіл ефірів між учасниками є доволі строкатим. У будні переважно ще зберігається розподіл добових ефірів на 6-годинні слоти (ніч, ранок, день і вечір), які розподілені між телеканалами більш-менш рівномірно, у вихідні дні графіки різні — слоти каналів становлять від 7 до 15 годин, причому порядок розподілу цих ефірів має два варіанти, які чергуються через тиждень. Імовірно, у такий спосіб намагалися «чесно» розподілити ефір між усіма учасниками, але з такою «математикою» чомусь не склалося. Знову-таки, певно щоб «підрівняти» (?), канал «Інтер» у своїх нічних слотах віддає по 3 години ефірного часу телеканалу «Рада». У підсумку в кожному двотижневому циклі канали мають таку кількість ефірних годин (я свідомо не враховую ефірний час «Ранку», хоч формально він і продукується холдингом «1+1 Медіа», але ж це не інформаційний продукт):

Так що зрештою в телемарафоні за кількістю ефірного часу домінує державний телеканал «Рада». І це навіть без урахування того, що бюлетені «Ради» «Парламентський тиждень» періодично вигулькують посеред ефірів інших каналів, цього разу «Ми — Україна».

У третьому кварталі в ефірній сітці марафону якихось принципових новацій не було. Уже усталено по суботах і неділях з 7-ї до 10-ї ранку з перервами на новини тепер іде розважальний «Ранок. Марафон». Цей продукт медіахолдингу «1+1» є, безумовно, якісним, але ж він є абсолютно чужорідним саме для інформаційного каналу.

З усталених у попередні квартали елементів марафону залишилися підсумкові випуски новин о 20-й годині, на всіх каналах вони тривали по годині, а от на «1+1» — то 1 годину 15 хвилин, а то й 1 годину 25 хвилин. Після підсумкового випуску на більшості каналів наступні ефірні години були суцільно гостьовими.

У ранкових слотах на більшості каналів з 6-ї до 10-ї ранку щогодини було по два короткі випуски новин — на початках годин і «посередині», на 30-х хвилинах. На «Інтері» та на «Ми — Україна» ці випуски були 10-хвилинними, на «1+1» — 15- і 10-хвилинними, на каналі «Рада» на початках годин були 15-хвилинні випуски, а «посередині» — то 5-, то 10-хвилинні. А у каналів ICTV та СТБ був свій звичний графік — 15-хвилинні новини чергувалися з 15-хвилинними гостьовими студіями.

У денних і вечірніх слотах на всіх каналах (крім уже згаданих ICTV та СТБ і крім уже згаданих гостьових після підсумкових випусків) ефірні години починалися з випусків новин, продовжувалися гостьовими студіями. Хронометражі новин у різних каналів були різними. На «1+1» вони бували по 15, 30, 45 хвилин і навіть цілу годину. На інших каналах випуски новин були зазвичай по 15 хвилин. У денних ефірах каналу «Рада» цілком хаотично часом з’являється, а потім зникає якась дивна опція «коротких новин», коли ведучі гостьової студії під музичку тривожними голосами начитують якісь усняки, які були до того в штатних випусках новин, вибірково, причому принцип цієї вибірковості мені зрозуміти жодного разу не вдавалося. Як і сталої хвилини виходу таких «новин» в ефір (вони можуть з’являтися і на 30-й хвилині години, і на 40-й тощо).

На більшості каналів нічні ефіри продовжували бути вторинним продуктом. У кращому разі там могли показувати якісь записані інтерв’ю або документалку, але переважна більшість нічних ефірів заповнювалася повторами як випусків новин, так і гостьових студій із вечірнього ефіру. В нічних ефірах каналу «Рада» доволі часто показували запис засідання Верховної Ради. Натомість записані гостьові студії каналу, як я вже писав, часто йшли у нічних блоках «Інтера». Оригінальний ефір у третьому кварталі цього року, як і раніше, вночі робили лише на каналі «Ми — Україна»: там перші три години ефіру починалися оригінальними випусками новин, а далі йшли записані оригінальні гостьові студії та записані ж інтерв’ю й авторські програми ведучих.

На нічних повторах випусків новин попереднього дня чесно позначали, що це повтори, на каналах ICTV та СТБ і «Рада». Щоправда, на «Раді» продовжував жити когнітивний дисонанс, бо титр «Повтор ефіру» часом межував із титром «Наживо». Так ніхто в редакції цього абсурду у власному ефірі й не роздивився. Втім, у редакціях «1+1» і «Інтера» взагалі вважають зайвим позначати нічні повтори випусків новин. Не кажучи вже про повтори гостьових студій, на яких висить титр «наживо».

Завершують загальну картину ефірної сітки телемарафону тижневики, що їх по черзі видають в ефір канали «1+1» і ICTV по неділях о 20-й годині.

Новою постійною «окрасою» телемарафону стала повсякчасна іміджева реклама «Нафтогазу України».

Крім випусків новин і гостьових студій, в ефірі марафону були й деякі інші елементи. Канали часом (хоч і не щодня) показують вечірнє відеозвернення президента Володимира Зеленського (найбільш «обов’язковими» у цьому є канали «Рада» і «Ми — Україна», інші вряди-годи). Трансляцій важливих подій у проаналізованих мною ефірах було лише дві: підписання безпекової угоди України з Польщею та спільного брифінгу президента Володимира Зеленського й прем’єра Дональда Туска (8 липня в ефірі «1+1») і Форуму за участі керівників державних інституцій (27 серпня в ефірі «Інтера»). Власні документальні проєкти показували лише на «Раді» й «Інтері». На каналі «1+1» була якісна постійна рубрика «Оперативний черговий». ICTV з СТБ, як і раніше, часом замість гостьових студій показували фрагменти тижневика «Факти тижня» та неформатні пропагандистські фільми проєктів «Антизомбі» й «Громадянська оборона». На «Раді» мало не щоразу були однобічні опитування народних депутатів на різні теми й традиційні бюлетені «Парламентський тиждень». І періодично показували «Щоденник “Культурного десанту”».

Самостійний марафон Першого каналу Суспільного за структурою трохи відрізнявся від спільного телемарафону «Єдині новини». Нічний ефір до 7-ї ранку канал продовжував заповнювати повторами ефіру попереднього дня. Вони всі були позначені титром «повтор», але цей титр був настільки невиразний, що його не завжди було видно на екрані, а коли на відео з’являвся титр «наживо», то він повністю «з’їдав» титр повтору.

З 7-ї ранку до 18-ї в ефірі йшли гостьові студії, які роблять регіональні хаби Суспільного мовника. Вони доволі різні за якістю виконання (дається взнаки різний професійний рівень різних редакцій), хоча загалом якість ефіру була прийнятною. З 18-ї години гостьові студії робила центральна редакція Першого каналу Суспільного. У ранкових ефірах не було лінійних випусків новин, тож на початках годин ведучі гостьових студій подавали останні новини короткими повідомленнями, і це не краще рішення. Повноцінні випуски новин з’являлися з 10-ї години ранку, більшість із них мала 15-хвилинний хронометраж, о 15-й і 18-й — випуски новин тривали по 30 хвилин. Підсумковий випуск виходив в ефір о 20-й і тривав 40 хвилин. Після нього був 20-хвилинний випуск спортивних новин. Наступна година була повністю гостьовою.

Суспільний мовник частіше за марафонців робив прямі трансляції, зокрема, транслював змагання Олімпіади й Паралімпіади в Парижі, брифінгу міністра внутрішніх справ Ігоря Клименка, міністра охорони здоров’я Віктора Ляшка та гендиректора «Охматдиту» Володимира Жовніра щодо ліквідації наслідків ракетної атаки ворога на «Охматдит» (8 липня), зустрічі президента Володимира Зеленського зі Всеукраїнською радою церков (17 серпня). Крім того, доволі регулярно давав відеозвернення президента Володимира Зеленського.

Новинна складова ефіру телемарафону

Новинна складова — умовний показник для оцінки того, скільки реальних новин кожний учасник марафону додає до загального ефіру власними зусиллями (тобто зйомками подій і спілкуванням з тими, хто може в ефірі озвучити реальні новини) — це сума кількості репортажних сюжетів, репортажних же прямих ввімкнень і гостей-ньюзмейкерів у студії каналу.

У таблиці наведено середні показники на одну годину ефірного часу кожного каналу / медіагрупи у третьому кварталі цього року:

У звітному кварталі цей рейтинг очолив канал «1+1», який зумів обігнати попереднього лідера — канал «Інтер» за кількістю репортажних прямих ввімкнень і паралельно збільшив кількість гостей-ньюзмейкерів, а на «Інтері» цей показник чомусь є найнижчим серед усіх учасників марафону. Усі інші канали істотно відстали від двох лідерів. Навіть канали ICTV з СТБ, попри те, що у третьому кварталі робили найбільше серед усіх учасників марафону репортажних сюжетів. Слабкими як для інформаційного ефіру були репортажні показники каналу «Ми — Україна», хоча й трохи вищими, ніж у попередньому кварталі. Найнижчою ж була новинна складова на каналі «Рада». Чесно скажу, така жалюгідна кількість репортажів (0,3 сюжету й 0,4 прямого ввімкнення на годину ефіру) — це не про інформаційний канал.

Середні показники в ефірах Першого каналу Суспільного були, як видно з таблиці, незначно вищими за середній тренд марафону. За кількістю репортажних сюжетів канал був на рівні з лідерами марафону, прямих ввімкнень було відчутно менше, натомість було більше гостей-ньюзмейкерів, ніж у лідерів марафону.

А ось як змінювалася новинна складова загалом по марафону протягом усього часу його існування (нагадаю, всі показники є середніми на одну ефірну годину):

Порівняно з попереднім кварталом сам кількісний показник новинної складової в марафоні не змінився, трохи змінилася її структура — стало більше прямих ввімкнень, натомість менше гостей-ньюзмейкерів.

Сюжети та прямі ввімкнення в ефірі телемарафону

Жанровий розподіл усіх сюжетів, що їх виробляли телеканали в першому кварталі цього року був такий:

Порівняно з попереднім кварталом учасники марафону знову зменшили середню кількість сюжетів (було 3,2 на годину ефіру, стало 3). Два лідери за кількістю вироблених сюжетів трохи зменшили їхнє виробництво: «Інтер» — з 4,2 на годину ефіру в другому кварталі до 3,8 в третьому, ICTV з СТБ — з 4,1 до 3,7. Трохи наростили виробництво сюжетів на «1+1» (було 2,8, стало 3,1 на годину ефіру). І ще зменшили (хоча куди вже менше!) виробництво сюжетів на «Раді», де в другому кварталі цей показник становив 1,9, а в третьому став 1,6.

Що ж до розподілу жанрів серед учасників телемарафону, то найвищою частка репортажних сюжетів є на ICTV з СТБ — 28,6% від усіх сюжетів. Не набагато від них відстав телеканал «1+1» з 27,6%. Найнижчою ця частка була на каналі-аутсайдері «Рада» — 19,6. І це було лише 10 репортажів у ті 32 години ефіру каналу, які я проаналізував. Це, даруйте, 0,3 репортажу на годину ефіру інформаційного таки каналу.

На Першому каналі Суспільного в «самостійному плаванні» середня кількість сюжетів стала на порядок меншою. У другому кварталі канал виробляв їх 3,8 на годину, а в третьому — лише 2,1. Можу висловити своє припущення: редакція, певно, поки що не зуміла в цьому сенсі перелаштуватися на цілодобове мовлення і тепер «розмазує» приблизно таку ж кількість сюжетів на значно більшу кількість ефіру. Мені також здається, що редакція поки що слабко використовує свій потужний ресурс — регіональні хаби — для виробництва сюжетів. Натомість значно вищою за марафонців на каналі була частка суто репортажних сюжетів — 47%, порівняно з 24,6% середнього показника марафону. Це, вважаю, дуже позитивний момент для формату саме інформаційного каналу, де репортажі мають бути основою ефіру.

Тематика сюжетів і прямих ввімкнень

Як і в попередніх підсумкових квартальних звітах, показники окремих каналів за різною тематикою порівнюємо із середніми показниками по телемарафону (умовний «колективний розум» усіх редакцій або ж загальний тренд телемарафону, і порівнюємо, звісно ж, з Першим каналом Суспільного). У колонці кожного каналу — показники у відсотках від загальної кількості сюжетів і прямих ввімкнень, які кожен канал робив у проаналізовані мною дні протягом липня-вересня цього року. В цій таблиці я залишив лише ту тематику, яка у третьому кварталі року загалом у марафоні мала частку більш як 1 відсоток.

У третьому кварталі цього року в телемарафоні однозначно домінувала тематика наслідків ворожих атак по цивільних об’єктах (22,5% від усіх матеріалів), причому майже на всіх каналах (крім каналу «Ми — Україна», де все ж віддали більше уваги міжнародній тематиці). Найбільше ж уваги висвітленню цих подій приділили на каналі «1+1» (31,1%). Близьким до загального тренду марафону був і канал «Інтер», трохи менше уваги приділяли цій тематиці редакції ICTV з СТБ і каналу «Ми — Україна». І дуже далекими від загального тренду були на «Раді» (лише 13,6% матеріалів).

Друге місце було за міжнародною тематикою і зовнішньою політикою (14,1% від усіх матеріалів марафону). Традиційно цій тематиці значно більше за загальний тренд марафону приділяли увагу редакції «Інтера» (на 6,6 відсоткового пункту) і «Ми — Україна» (на 6,1 в.п.). «1+1» і ICTV з СТБ наближалися до середнього показника марафону, а от «Рада» відстала від нього на 11,1 відсоткового пункту.

Сюжети та прямі ввімкнення про бойові дії традиційно займали у звітному кварталі третю позицію, їхня частка незначно зросла, порівняно з попереднім періодом (з 9,1% до 9,5). Найбільше уваги цій ключовій тематиці приділяла редакція каналу «1+1» (13,5% всіх матеріалів). Об’єднана редакція ICTV та СТБ була близькою до загального показника телемарафону. Найменше уваги фронтовим подіям приділяли на каналі «Рада» (лише 6,1% з усіх матеріалів).

Порівняно з попереднім періодом найвідчутніше зменшилися частки розповідей про військових (на 1,6 відсоткового пункту), про підготовку до оборони (на 1,1 в.п.), розповідей про волонтерів (на 1,5 в.п.), про життя прифронтових населених пунктів (на 0,9 в.п.), про події у Росії, що мають стосунок до війни (на 1,1 в.п.) і про кримінал (на 0,9 в.п.). Натомість у третьому кварталі, крім теми наслідків ворожих атак, найбільш відчутно зросли частки тематики, пов’язаної з внутрішньою політикою (на 1,6 в.п.), спортом (на 1,2 в.п., що було пов’язано з Олімпіадою і Паралімпіадою в Парижі) та з освітою (на 0,9 в.п.).

Порівнюючи показники окремих каналів із середнім трендом у телемарафоні, можна звернути увагу на такі основні моменти.

Канал «1+1» набагато більше уваги за колег приділяв, як уже було згадано, тематиці наслідків ворожих обстрілів (на 8,6 відсоткового пункту більше за середній показник марафону), бойових дій (на 4 в.п.). Натомість відчутно меншими за тренд були частки міжнародної тематики й тематики підготовки до оборони (обидві — на 3,3 в.п.), на 2,1 в.п. менше за показник марафону було і розповідей про волонтерів.

В ефірах каналів ICTV та СТБ у третьому кварталі цього року відчутно вищими за тренд марафону були частки таких тем: підготовка до оборони (на 3,5 в.п.), лікування і реабілітація поранених (на 2,9 в.п.), розповіді про волонтерів (на 3,1 в.п.). Відчутно меншими за середній показник були в ефірі каналів висвітлення міжнародної тематики та зовнішньої політики (на 3,8 в.п.), наслідків ворожих обстрілів (на 2,6 в.п.), економіки (на 1,6 в.п.).

Телеканал «Інтер» відчутно більше за тренд висвітлював міжнародну тематику (на 6,6 в.п.), освітню (на 2,4 в.п.) і соціальну тематику (на 1,4 в.п.). Відставав канал від загального тренду найбільше у висвітленні тем внутрішньої політики (на 1,7 в.п.) і бойових дій (на 1,6 в.п.).

Телеканал «Рада» за багатьма темами був віддалений від загального тренду. Значно менше за середні показники марафону висвітлював такі теми: міжнародна тематика (на 11,1 в.п.), наслідки ворожих обстрілів (на 8,9 в.п.), бойові дії (на 3,4 в.п.). Натомість значно більше за тренд висвітлював теми: розповідей про військових (на 6,4 в.п.), спорт (на 4,8 в.п.), переселенців (на 4,2 в.п.) і соціальну тематику (на 3,8 в.п.).

На каналі «Ми — Україна» значно вищою за загальний показник телемарафону була частка матеріалів міжнародної тематики (на 6,1 в.п.) й економіки (на 3,2 в.п.). Натомість значно менше за колег приділив уваги наслідкам ворожих обстрілів (на 4,2 в.п.), культурі (на 2,9 в.п.).

Тепер погляньмо на загальну динаміку змін у телемарафоні часток різної тематики сюжетів і прямих ввімкнень протягом останніх 12 місяців (у таблиці лише ті тематичні напрямки, які у звітному кварталі набрали загалом по марафону більш як 1 відсоток):

Якщо брати останні 12 місяців, то в марафоні певна тематика мала сталі тенденції до зростання, певна — до зменшення, і були теми, яким марафонці приділяли то більше уваги, то менше, але без чітких тенденцій. Стабільно зростали частки таких тем: внутрішня політика (від 1,5% в останньому кварталі минулого року до 4,7% у третьому кварталі нинішнього), соціальна тематика (відповідно від 1,8% до 2,3%), теми вимушених переселенців і біженців (від 1,1% до 1,9%) й евакуація людей із прифронтових територій (від 1,3% до 1,9%).

І були теми, які навпаки поступово втрачали свої частки в телемарафоні: міжнародка і зовнішня політика (від 17,6% до 14,1%), розповіді про волонтерів (від 6,1% до 2,8%), відбудова зруйнованого ворогом (від 4,8% до 2,1%) і культура (від 4,1% до 2,9%).

Усі ці тенденції, на мій погляд, просто відповідають змінам настрою в суспільстві. Єдине, що є недобре, це те, що попри зростання частки тем внутрішньої політики, в телемарафоні ці теми висвітлюються гранично однобоко та незбалансовано. На користь чинної влади, звісно ж.

Але попри все, не можу не згадати про ті якісні сюжети й прямі ввімкнення, які прикрашають загалом рафінований телемарафон. Де журналісти уміло та кваліфіковано розповідають про реальні події, розкриваючи їхню суть через цікавих людей і через увагу до промовистих деталей. Традиційно заздалегідь перепрошую, якщо неправильно напишу чиїсь прізвища (бо на більшості каналів авторів не титрують, а на слух можна помилитися), або якщо помилково раптом «зміню комусь фах» (назву репортером оператора чи оператором водія тощо, бо ж у «підписах» наприкінці сюжетів фах кожного з названих авторів не уточнюється). Отже, до кращих у цьому моніторингу потрапляли репортери каналу «1+1» Наталія Нагорна, Юлія Кирієнко й Олександр Моторний. І оператори каналу Сергій Шпортило, Павло Бориско й Ігор Сірий. Репортери редакцій ICТV та СТБ Тетяна Наконечна, Олег Корнієнко, Марія Малевська та Костянтин Мельников. І оператори цих каналів Дмитро Матвієнко, Юрій Остапчук, Олександр Бринза, Ігор Серебріян і Віктор Зеленков. Репортери «Інтера» Станіслав Кухарчук, Руслан Смещук і Олена Мендалюк, оператори каналу Ярослав Засоба, Ігор Щепет і В’ячеслав Ромодан. Репортерка «Ради» Софія Куценко. Репортери «Ми — Україна» Олена Каптюх, Марина Асмолова й Ірина Антонюк. І оператори каналу Дарина Зорянова, Олексій Жучков і Михайло Головненко.

Гостьові студії телемарафону

Активність різних учасників телемарафону в гостьовій політиці у третьому кварталі цього року була такою (для порівняння динаміки змін одночасно даю і дані попередніх трьох кварталів), показники Першого каналу Суспільного за другий квартал цього року — до 20 травня. Отже, середня кількість гостей на годину ефіру:

Як видно з таблиці, середня кількість гостей в ефірі телемарафону весь час поступово зменшувалася. Найбільше гостей у третьому кварталі року запрошували на телеканал «Рада». Хоча, як і раніше, кількість не завжди означала якість, бо на розмову з окремими гостями виділялося обмаль часу. Що не заважало, наприклад, «безрозмірним» студіям із радником керівника Офісу президента Михайлом Подоляком. На нього редакції ніколи не шкода і по пів години ефіру. Не кажучи вже про те, що пан Подоляк по середах узагалі ходить в ефір «Ради» як на роботу. Відчутно вищою за середній тренд телемарафону була кількість гостей в ефірах каналу «Ми — Україна». Тут, попри велику кількість гостей, розмови з ними були більш ґрунтовними. Телеканал «1+1» був близьким до середнього значення по телемарафону. Відставали від загального тренду на «Інтері». Річ у тім, що мало не половину формально гостьових студій на каналі показують різні оглядові сюжети, яких редакція продукує найбільше серед усіх учасників марафону. І дуже сильно відставали від тренду об’єднані редакції ICTV та СТБ. Там очевидною є стала тенденція до зменшення кількості гостей в ефірі. Дедалі частіше замість гостьових студій показують або фрагменти свого тижневика, або ж неформатні пропагандистські фільми про Росію. І це при тому, що медіахолдинг має відмінних гостьових ведучих.

Перший канал Суспільного у третьому кварталі був дуже активним у гостьовій політиці. Середня кількість гостей в ефірі каналу значно переважала подібний показник телемарафону. При цьому не можу не відзначити доволі високу якість гостьових студій окремих хабів і особливо ж — центральної редакції Першого каналу. Справжньою ж «родзинкою» Суспільного мовника є постійні дискусійні студії, коли обговорювати контроверсійні питання до ефіру одночасно запрошують двох або трьох гостей, переважно народних депутатів, які представляють позиції різних фракцій. На відміну від телемарафону, тут глядачу дають можливість почути не лише аргументацію влади, але й контраргументи опозиції, справжньої, а не рафінованої формальної, яку «допускають» до ефіру телемарафону. Крім змістовності ці дискусійні студії часом виходять ще й доволі видовищними, як невеликі токшоу.

Загалом у проаналізованих моніторингом ефірах третього кварталу цього року в гостьових студіях телемарафону побувало 428 гостей. Продовжилася тенденція до скорочення їхньої кількості (в першому кварталі року їх було 738, у другому — 544). За категоріями (чи то статусами) вони були розподілені ось так:

У відсотках від загальної кількості гостей по кожному каналу це виглядало так:

Як бачимо, у третьому кварталі редакції телемарафону найчастіше кликали в гості експертів, далі йшли посадовці й учасники різних подій.

На каналі «1+1» переважали також гості-експерти, вищими за середній тренд марафону були також частки посадовців і учасників подій. Натомість у гості канал запрошував менше речників і народних депутатів, майже не запрошував радників. І більше за інших звертався до обраних представників місцевої влади. У порівнянні з попереднім кварталом, на канал запрошували відчутно більше посадовців (було 18%, стало 23%), народних депутатів (було 1%, стало 6%), натомість значно скоротилася частка учасників подій (з 39% у другому кварталі до 25% у звітному).

В ефірах каналів ICTV та СТБ, як і в попередньому кварталі, продовжували домінувати посадовці, їхня частка була відчутно більшою за загальний тренд марафону, хоча в порівнянні з попереднім кварталом вона і доволі скоротилася (з 34% до 29%). Натомість мало не вчетверо меншою за тренд була частка експертів, яка також скоротилася, порівняно з попереднім кварталом (на 5 відсоткових пунктів). Відчутно вищою за загальний тренд марафону була частка учасників подій. Інші показники були наближеними до середніх по марафону.

У гостьових студіях «Інтера» більшість показників були близькими до тренду. Відчутно вищою за тренд була хіба лише частка речників. Порівняно з попереднім кварталом, канал майже вдвічі скоротив частку посадовців (з 32% до 19%). Натомість значно наростив частки учасників подій (з 9% до 22%) і речників (з 16% до 23%).

В ефірах каналу «Рада» більшість показників були близькими до загального тренду. Відчутно від нього відрізнялася хіба що частка народних депутатів, і це при тому, що у звітному кварталі їхня частка на каналі зменшилася порівняно з попереднім кварталом на 5 відсоткових пунктів. Також канал значно частіше запрошував посадовців (у другому кварталі їхня частка була 15%, стала 27%)

На телеканалі «Ми — Україна» у звітному кварталі частка гостей-експертів була найвищою серед усіх учасників телемарафону (35% при тренді 27%). Відчутно меншими за середній показник були частки учасників подій і речників. Порівняно з попереднім кварталом, на канал значно частіше запрошували учасників подій (було 9%, стало 17%). Натомість відчутно знизилися частки посадовців (з 23% до 19%) і речників (з 17% до 10%).

У гостьових студіях Першого каналу Суспільного у третьому кварталі року абсолютно домінували експерти. Їхня частка в гостьових студіях каналу була значно вищою за частку в марафоні (відповідно 41% проти 27%). Вищою за марафон була і частка народних депутатів. Натомість канал кликав у гості значно менше, ніж у марафоні, посадовців (відповідно 9% проти 21%). Порівняно з попереднім кварталом канал відчутно частіше кликав у гості народних депутатів (було 9%, стало 13%) і учасників подій (було 13%, стало 19%), натомість менше запрошував посадовців (було 15%, стало 9%).

А ось як по ефіру телемарафону загалом виглядав розподіл гостей за статусами за останні 12 місяців (у відсотках від загальної кількості гостей):

Загалом усі тенденції в третьому кварталі збереглися й розподіл гостьових ефірів ніяких значних змін не зазнав.

Найчастіші гості у проаналізованому ефірі телемарафону

Загальний список гостей телемарафону, які побували в ефірах в ті дні, які я моніторив, знову є дуже великим, тож я наведу лише тих людей, які побували в проаналізованих за цей період ефірах марафону по 4 рази й більше. Наводжу також, хто з цих гостей за цей же період побував у проаналізованих ефірах Першого каналу Суспільного:

Цього разу воєнний експерт Олександр Мусієнко поступився першим місцем заступниці міністра енергетики Світлані Гринчук не лише тому, що теми ліквідації наслідків ворожих ударів по енергосистемі та відімкнень електрики набрала в третьому кварталі значної актуальності. А ще й тому, що нині пані Гринчук запросили в марафоні робити щоденні звіти. Так само як уже давно речники Генштабу Андрій Ковальов і Дмитро Гуцуляк щодня дають у ранкових новинах добові зведення з фронту. Високе місце речника Київської МВА Михайла Шаманова пояснюється значними ракетними й дроновими атаками ворога по столиці, яких було чимало у третьому кварталі року, включаючи й удар ворога по «Охматдиту». Так само постійні ворожі обстріли Харкова канали найчастіше запрошують коментувати міського голову Ігоря Терехова та голову Харківської ОВА Олега Синєгубова.

Цікаво, що при абсолютному домінуванні експертів у гостьових студіях телемарафону, в першій десятці крім Мусієнка опинився лише Денис Попович, хоча його експертний статус, як на мій погляд, є умовним, адже насправді він журналіст, який спеціалізується на воєнній тематиці. Для коментування внутрішньо- і зовнішньополітичної тематики канали, як і раніше, найчастіше запрошують Володимира Фесенка. А от Дмитро Жмайло опинився нагорі списку вперше.

Незмінним у першій десятці гостей залишався у третьому кварталі радник керівника ОП Михайло Подоляк, якого запрошують в ефір більшість редакцій телемарафону, а вже згаданий канал «Рада» робить це на постійній основі. З цієї таблиці цього не видно лише через «дискретність» моніторингу. І знову змушений нагадати, що формальний статус радника насправді аж ніяк не мав би бути настільки універсальним для каналів, які обговорюють із паном Подоляком усі на світі теми. Бо ж він не є ні ньюзмейкером (бо не ухвалює рішень), ні речником (бо про подібні повноваження жодного разу не було публічно заявлено), ні політиком (бо ж не обирався електорально), ані експертом у більшості питань, які коментує. Усе це не заважає пану раднику виступати по черзі у всіх згаданих ролях.

Чи не вперше у верхній частині списку гостей не опинилося жодного народного депутата. Представники «Слуги народу» Арсеній Пушкаренко та Єгор Чернєв опинилися лише в третій десятці гостей, що потрапили до цього моніторингу. Розділ же щодо представлення народних депутатів різних фракцій по повному ефіру марафону буде в другій частині квартального звіту, бо для повноти даних треба дочекатися до кінця вересня. Обіцяю, що там буде дуже цікаво.

Стосовно ж персонального складу гостей Першого каналу Суспільного у третьому кварталі цього року можу сказати лише одне: вони були надзвичайно різноманітними, більш ніж двічі в проаналізованих ефірах я не бачив нікого. Що загалом позитивно відрізняє Суспільного мовника від телемарафону, при перегляді якого не полишає перманентний ефект дежавю, бо ж в ефірі постійно в кожній тематиці бачиш одних і тих же спікерів.

Тематика гостьових студій

Основна тематика розмов із гостями за найзагальнішими категоріями виглядала у третьому кварталі року так:

У відсотках від усіх гостьових студій:

Частка гостьових студій, які були присвячені темам війни у всіх її проявах, як і в попередньому кварталі, була найбільшою як у середньому по телемарафону, так і по окремих каналах. При цьому всі канали були тут максимально близькими до загального тренду (58%).

Як і раніше, друге місце в гостьових студіях марафону було за міжнародною тематикою, що стосується України, хоч її частка й трохи зменшилася порівняно з попереднім періодом (з 20% до 18%). А от по каналах цю тематику висвітлювали нарізно. Найбільше уваги цій тематиці приділяв телеканал «Ми — Україна» (аж 27% усіх гостьових студій), найменше говорили про це на каналі «1+1» і в ефірах ICTV з СТБ (по 12%).

У третьому кварталі несподівано на третю позицію піднялася економічна тематика (6% усіх гостьових), переважно стараннями каналів «Інтер» (8%) і «Рада» (7%).

Після виходу з телемарафону Першого каналу Суспільного внутрішньополітична тематика отримала значно меншу частку в студійних обговореннях (5%). Найбільше подібних тем торкалися на каналі «Рада» (8%) і на каналах ICTV та СТБ (7%).

По каналах картина була такою. На каналі «1+1» у звітному кварталі по більшості тем були близькими до тренду телемарафону. Відчутно менше (на 5 відсоткових пунктів) говорили лише на міжнародну тематику. Крім того, на каналі більше за інших обговорювали соціальну тематику (5% при тренді в 3%) й культурну тематику (5% при тренді у 2%). Порівняно з попереднім кварталом канал відчутно збільшив частку тем війни (на цілих 7 відсоткових пунктів) і частку внутрішньополітичної тематики (на 4 в.п.). Натомість на 5 в.п. зменшив частку економічної тематики та міжнародки.

У розмовних студіях каналів ICTV та СТБ так само мало говорили про міжнародку (12% при тренді 17%). Натомість на 3 в.п. вищою за тренд була частка культурної тематики та на 2 в.п. — внутрішньополітичної. Частки інших тем були близькими до загального тренду. Порівняно з попереднім кварталом канал трохи зменшив частку тематики війни (на 3 в.п.), істотніше — міжнародну тематику (на 5 в.п.). Інші теми істотних змін не зазнали.

В ефірі каналу «Інтер» було відчутно менше за тренд марафону обговорень міжнародної тематики (14% проти 17%). І майже не обговорювали внутрішньополітичну тематику (лише 1% усіх студій при середньому показнику марафону 5%). Натомість найбільше серед усіх учасників телемарафону говорили про спорт (7% при середньому значенні 4%). Інші теми були близькими до тренду. Порівняно з попереднім кварталом канал істотно збільшив обговорення воєнної (було 52%, стало 58%) і спортивної тематики (було 1%, стало 7%). Майже вдвічі зменшив обговорення міжнародки (з 23% до 14%). І катастрофічно зменшив частку внутрішньополітичної тематики (з 9% до 1%).

В ефірі каналу «Рада» було найбільше серед марафонців обговорень внутрішньополітичної тематики (8% при тренді 5%), натомість геть не говорили ні про культуру, ні про освіту. Порівняно з попереднім кварталом найбільших змін зазнала спортивна тематика, частка якої становила 4%, а в другому кварталі на спортивні теми не говорили взагалі.

У гостьових студіях телеканалу «Ми — Україна» рекордною для марафону була частка міжнародної тематики (27% при тренді 17%). Натомість узагалі не говорили у гостьових студіях про культуру, медицину й освіту.

На Першому каналі Суспільного частка обговорень воєнної тематики була значно нижчою за таку ж у телемарафоні — 50% проти 58%. Значно нижчою була і частка міжнародної тематики — 10% проти 17%. Натомість у рази вищою за телемарафон була частка обговорень внутрішньополітичної тематики — 20% проти 5%. От і кажіть тепер, що в марафоні нема цензури чи то самоцензури, які витісняють внутрішню політику на майже повний маргінес.

Для порівняння даю загальну динаміку розподілу тематики гостьових студій телемарафону протягом останніх 12 місяців (у відсотках від усіх гостьових ефірів):

У звітному кварталі в марафоні відчутно зросли лише частки воєнної та спортивної тематики. Відчутно зменшилися частки міжнародки та внутрішньої політики. Частки інших тем істотних змін не зазнали. Серед іншого впадає в око стійкий тренд на зростання кількості обговорень воєнної тематики в марафоні, що загалом є цілком логічним.

Прояви політичного й бізнесового піару в ефірі телемарафону

У третьому кварталі цього року в телемарафоні я зафіксував 64 появи політичного й бізнесового піару, що більше, ніж було в попередньому кварталі (49 проявів). У середньому на годину було 0,4 прояву (в попередньому кварталі цей показник становив 0,23).

За формами ці прояви піару були такими:

Найбільше проявів піару (20), як і завжди, було на каналі «Рада» (по 0,66 прояву на годину ефіру в середньому). Найменше таких було на каналах «1+1» і «Інтер» (на обох по 7 проявів або ж по 0,22 прояву на годину ефіру).

Як і раніше, найбільш «популярною» формою піару продовжують залишатися суто «паркетні» БЗ+СХ, яких найбільше було на «Раді» (17). В ефірах ICTV з СТБ таких «паркетів» було 11, в ефірі «Ми — Україна» — 9.

Піарівських сюжетів найбільше було на ICTV з СТБ — тут були й традиційні для медіахолдингу сюжети про фонди власників каналу Пінчуків, був і сюжет про «Нафтогаз України» та його очільника Олексія Чернишова, і навіть був класичний бізнесовий піарівський сюжет про курорт Бакота. В ефірі «1+1» був сюжет про «Нафтогаз» і Чернишова й був великий майже сюжет (підряд кілька БЗ+СХ на єдину тему) на виправдання бізнесмена Ігоря Коломойського. В ефірі «Ми — Україна» обидва піарівських сюжети були присвячені тому-таки «Нафтогазу» з Чернишовим у головній ролі.

У гостьових студіях піарівські завдання відпрацьовували на «Раді» та на «Ми — Україна». Невиправдано згадали фракційну приналежність гостя лише одного разу на «Інтері». Натомість у третьому кварталі взагалі не було раніше таких популярних цитувань дописів різних політичних персонажів у соцмережах.

У позитивних контекстах у піарівських матеріалах фігурували (в таблиці лише ті, які мали дві й більше позитивних згадок у піарівських матеріалах):

У третьому кварталі несподівано в лідери серед бенефіціарів політичного піару в марафоні вийшов прем’єр-міністр Денис Шмигаль, йому навіть поступився взагалі-то головний герой марафону (за сукупним перебуванням в ефірі) президент Володимир Зеленський. Піарівські появи Шмигаля були майже на всіх каналах, найбільше на «Раді» й «Ми — Україна». Майже всі вони були класичними «паркетними» БЗ+СХ: текст, «перекритий» занудною картинкою засідання уряду плюс синхрон прем’єра. Зрозуміло, коли в подібних БЗ+СХ була новина, я їх до піарівських проявів не відносив. Але надто часто жодної новини не було, натомість було, що «прем’єр наголосив» і «прем’єр підкреслив». А ще обов’язково про те, як уряд дбає про щось.

Так само більшістю з піарівських проявів із президентом Зеленським були або беззмістовні «паркети» про ті чи ті формальні заходи, або ж ті фрагменти традиційних вечірніх відеозвернень пана президента, в яких насправді не було жодної новини. Президента у цей та інші способи «просували» переважно канали «Рада» й «Ми — Україна». І це при тому, що Володимир Зеленський як чільний ньюзмейкер (глава держави та верховний головнокомандувач) і без того в телемарафоні цілком виправдано має найбільшу представленість у реальних новинах.

З першою леді Оленою Зеленською теж переважно були «паркетні» матеріали, але їх було більше на каналах «1+1», ICTV та СТБ.

І вже не перший місяць у телемарафоні триває потужна промоція компанії «Нафтогаз України» та її очільника Олексія Чернишова. Класичні піарівські сюжети й такі ж «паркетні» БЗ+СХ. Це про тому, що в міжпрограмці ще й постійно йдуть іміджеві рекламні ролики «Нафтогазу».

Цього разу у верхній частині списку бачимо трьох народних депутатів — спікера парламенту Руслана Стефанчука, який мав два піарівських «паркетних» матеріали в ефірі «Ради», нардепа від «Слуги народу» Олексія Леонова в ефірах «Ради» і «Ми — України» та віцеспікерку парламенту Олену Кондратюк, яку традиційно просувають ICTV з СТБ.

Медіагрупа пана Пінчука також традиційно піарила свого власника, його дружину і фонд їхнього імені.

Проявів негативного піару було 3. В ефірі каналу «Рада» двічі негативно і незбалансовано говорили про «Європейську солідарність», а в ефірі «Ми — Україна» так само негативно про її лідера Петра Порошенка.

У проаналізованих ефірах Першого каналу Суспільного в третьому кварталі проявів політичного піару не було.

Наративи російської пропаганди й токсичні медійні персонажі в ефірі телемарафону

У проаналізованому цим моніторингом ефірі третього кварталу поточного року одного разу російський наратив звучав в ефірі каналів ICTV та СТБ. У прямому ввімкненні з місця влучання ворожої ракети в лікарню «Охматдит» кореспондент висловив (причому взагалі невідомо, на якій підставі) припущення: «Вибухнула ракета в повітрі, очевидно її збили українські сили ППО». Це якраз була одна із фейкових версій, які вкидала того дня ворожа пропаганда.

Крім того, ефіри традиційно вели токсичні ведучі телеканалів «Рада» (16 разів) і «Інтер» (7 разів).

(Далі буде)

Скриншот відео: «Факти» ICTV / ютуб