Цей моніторинг — докладний аналіз ефіру спільного марафону (новин, прямих ввімкнень, гостьових студій) на дотримання стандартів і вагомі професійні помилки ведучих і журналістів. Автор моніторингу — Ігор Куляс, медіатренер та автор основної методології моніторингових досліджень «Детектора медіа». Докладний розбір роботи ведучих і журналістів під час моніторингу потрібен і глядачам, і самим медійникам, які зможуть врахувати свої помилки та робити якісніший продукт. В аналізі ми враховуємо специфіку воєнного часу та фіксуємо лише порушення стандартів, яких журналісти й ведучі могли б уникнути.

Детальніше — в методології моніторингу, яку ми оновили з 2024 року з урахуванням думки телевізійників. Резюме моніторингових звітів читайте тут. У рубриці «Щоденні теленовини» щодня виходить короткий огляд марафону. А підсумки моніторингу телемарафону «Єдині новини» за січень — березень 2024 року читайте тут (перша частина) і тут (друга).

21 травня Перший канал Суспільного вийшов із телемарафону і відправився у самостійне плавання 24/7. Для моніторингу ця зміна не є принциповою. Робота інформаційної редакції Суспільного мовника оцінюватиметься так само як і раніше. Для цього в моніторинг почергово потраплятимуть 4-годинні блоки роботи каналу в ті ж дні, у які моніторитимуться й учасники спільного телемарафону. По черзі ці блоки братиму з різних слотів (ранкового, денного, вечірнього). Методологія оцінки ефірного продукту Суспільного мовника залишається тією ж самою.

Телеканал «Ми — Україна» (8:00–12:00 13 червня)

Зміст ефіру

Структура ефірного блоку каналу була такою: до 10-ї ранку щопівгодини були 10-хвилинні випуски новин, решту часу займали гостьові студії. З 10-ї ефірні години починалися випусками новин (то 10-хвилинним, то 15-хвилинним), продовжувалися гостьовими студіями. Новини вів спочатку Ігор Пупков, згодом — Марина Кухар, гостьові студії спочатку вели Сергій Чернишов і Микита Міхальов, згодом — Вікторія Малосвітна і Максим Сікора.

В ефірі були такі сюжети:

про бойову роботу зенітників на Донеччині,

про масове викрадення автономерів у Кропивницькому,

про те, як рятуватися від спеки,

про підпали автівок військових в Одесі та в Дніпрі,

про ситуацію на різних ділянках фронту,

про роботу рекрутингового центру на Київщині,

про втрати росіян на війні,

про результати перших атак західною зброєю по території Росії,

про жінку, яка Антонівським мостом тікала з окупації,

про відкритий ветераном із дружиною зал йоги для реабілітації поранених.

Були прямі ввімкнення:

про вибух у будинку в Кропивницькому,

два ввімкнення про пошуково-рятувальні роботи на місці влучання ракети у Кривому Розі,

про саміт Великої сімки в Італії.

Гостями ефіру були:

Олексій Леонов, член Комітету ВР з питань фінансів, податкової та митної політики, про експортні спроможності України, про передачу військового податку від громад до держбюджету.

Руслан Слободян, голова Держенергонагляду, про ситуацію в енергосистемі, про ліквідацію наслідків негоди в кількох областях, про графіки планових відімкнень електрики найближчими днями, про відновлення зруйнованого ворогом.

Олег Синєгубов, голова Харківської ОВА, про наслідки ворожих обстрілів і бомбардувань в області, про певне зменшення обстрілів Харкова ракетами С-300, про евакуацію з фронтових районів області, про постачання гуманітарної допомоги в прифронтові громади, про ситуацію з відновленням електропостачання, про підготовку до зимового сезону.

Андрій Ковальов, речник Генштабу, про ситуацію на різних ділянках фронту, про добові втрати ворога.

Андрій Демченко, речник Держприкордонслужби, про ситуацію на кордоні з Росією в Сумській області, про обстріли прикордоння ворогом.

Владислав Власюк, радник керівника Офісу президента, про новий пакет американських санкцій проти Росії, про санкції проти китайських компаній, про санкції щодо торгівлі російською нафтою, про кредит Великої сімки під гарантії доходів заморожених російських активів.

Петро Андрющенко, радник міського голови Маріуполя, про ситуацію в окупованому місті, про логістичні хаби ворога і використання ним цивільних як «живого щита», про будівництво ворогом залізниці, про знищення окупантами історичної забудови в Маріуполі.

Сергій Грабський, воєнний експерт, про важкий період на фронті та посилення можливостей ЗСУ, про ситуацію на Покровському напрямку, про питання нарощування виробництва зброї на заході для постачання Україні, про вплив дозволів бити по території Росії на загальну ситуацію на фронті, про причини повільності процесу надання Україні F-16.

Богдан Ференс, кандидат політичних наук, про позику Україні від Великої сімки, про необхідність політичних рішень різних держав щодо конфіскації російських активів на користь України, про безпекову угоду України зі США.

Костянтин Криволап, авіаційний експерт, про тактику знищення засобів ППО ворога, про ослаблення ворожого захисту Криму, про передачу Німеччиною «Patriot», про значення знищення двох ворожих Су-57.

Роман Погорілий, співзасновник Deep State, про ситуацію на різних ділянках фронту, про можливі стратегічні цілі ворога, про будівництво ворогом фортифікацій на Харківщині.

Олег Шамшур, посол України у Франції у 2014–2020 роках, про намір США підписати безпекову угоду з Україною, про ризики від можливої зміни президента США, про очікування рішення Великої сімки щодо кредиту Україні на 50 млрд доларів.

Олексій Буряченко, виконавчий директор Міжнародної асоціації малих громад, про підготовку до Саміту миру в Швейцарії, про позицію Китаю щодо підтримки Росії, про очікування від саміту Великої сімки, про підписання безпекових угод з Японією і США.

Порушення стандартів

Стандарт достовірності інформації

Стандарт порушували 77 разів (більш як по 19 порушень на годину ефіру в середньому). З телеграм-каналів і соцмереж брали відео та фото у 9 випадках. Користувалися телеграм-каналами різних підрозділів ЗСУ, а також анонімними ворожими «Досье шпиона», Astra, «Подслушано Брянск» тощо. Брали відео зі сторінок ДСНС і ДСНС Кіровоградщини.

Узагальнених розмитих псевдопосилань було найбільше — 37. У такий спосіб «посилалися»» на Генштаб, Повітряні сили, Сили спеціальних операцій, Держприкордонслужбу, Міненерго, «Укренерго», Харківську ОВА, Раду оборони й міськраду Кривого Рогу, а також на Білий Дім, Пентагон і американський Мінфін. Крім того, були геть розмиті «кажуть військові», «лікарі повідомили», «правоохоронці повідомили», «поліцейські застерігають», «розповіли медики», «сусіди розказали».

Було 12 абстрактних псевдопосилань: «за попередніми даними», «попередньо», «знаємо», «ми знаємо», «є повідомлення», «відомо», «зазначають» (невідомо хто). 7 разів наводили факти без посилань на джерела.

Було 12 узагальнених псевдопосилань на авторство суб’єктивних думок: «потерпілі впевнені», «експерти припускають», «лікарі не радять», «фахівці підозрюють», «мешканці будинку кажуть», «сусіди розповіли», «на переконання експертів», «кажуть військові аналітики», «кажуть експерти», «військові не радять».

Стандарт точності інформації

Було 25 порушень, це більш як по 6 порушень на годину. Більшість із них були невідповідностями картинки й тексту в сюжетах і БЗ. У більшості — бездумне «перекривання» текстів абиякими архівами.

Невідповідно «ілюстрували» одне пряме ввімкнення й одну розмову з гостем. Ведучі плутали числа з цифрами.

Стандарт відокремлення фактів від думок

Стандарт порушували найчастіше — 136 разів, це по 34 порушення на годину ефіру в середньому. 127 із цих порушень були суб’єктивними думками журналістів у новинах і в новинних елементах гостьових студій.

Траплялися суто емоційні оцінки: «на найгарячішому напрямку» «найспекотніше на Покровському напрямку» «також спекотно» «ця війна стала найкривавішою», «на місці трагедії», «росіяни гатили з артилерії», «люди не ушкоджені, на щастя», «як оговтується місто».

Були оцінки з будь-яких приводів: «важкі бої точаться», «найважчі бої», «сильний вибух», «позиції військових надійно заховані», «завдають окупантам значних втрат», «відправились на концерт до Кобзона», «рясно замінована», «історія завершилася добре», «і це лише початок», «і що важливо», «активно будують ангари», «активно відвідують країни», «наймасштабніша в Європі», «ця риторика теж з’явилася недаремно», «такі стрімкі наслідки нових санкцій», «підсанкційний список великий».

Було також кілька міркувань журналістів: «Після влучного пострілу наших спецпризначенців зв’язку між командним пунктом ворога та його підрозділами більше немає» (ведучі новин по черзі). «Екстремальна спека може призвести до сонячного або теплового удару. У зоні ризику в першу чергу літні люди, діти, а також сердечники і діабетики» (сюжет Ельвіни Сеітбулаєвої). «Проговорився про втрати і сам Путін, ймовірно їх применшивши» (сюжет Ганни Брикової). «Втратити авіацію — чи не найбільший страх росіян, тому вони вже почали думати, як вберегти свої літаки від наших атак» (сюжет Людмили Гаврилюк).

Ведучі гостьових студій 8 разів не авторизували власних міркувань. І було одне узагальнення: «кадри, на яких жінка йде зруйнованим Антонівським мостом, облетіли всю країну».

Стандарт повноти інформації

Було 29 порушень стандарту (більш як по 7 порушень на годину).

Було псевдопосилання «повідомила місцева влада», незрозуміло було, про яку саме владу йдеться.

Не досить було представляти Сергія Грабського лише як «військового (себто воєнного) експерта», Костянтина Криволапа лише як «авіаційного експерта й аналітика». Не досить було в сюжеті Анатолія Храпчинського представляти лише як «експерта з авіації», Олександра Коваленко лише як «військового (правильно — воєнного) експерта», того-таки Костянтина Криволапа лише як «авіаексперта».

Ведучий представляв Олега Шамшура як «дипломата, надзвичайного і повноважного посла України». Не сказавши, де саме (у Франції), а що ще важливіше — коли саме гість був послом (у 2014–2020 роках). А від того, чинний він посол чи був послом у минулому, залежить статус гостя — експерт він чи ньюзмейкер. У титрі так само гість був представлений неповноцінно.

У 22 матеріалах на відео не було інтершуму.

Стандарт доступності подачі інформації

Було 5 порушень.

Знову показували геть неадаптовану для телеперегляду інфографіку втрат ворога зі сторінки Генштабу в фейсбуці. І двічі показували надзвичайно складну для сприйняття інфографіку ворожих втрат.

Не було жодного сенсу показувати на екрані скриншот із телеграм-каналу президента Зеленського. Все одно такий дрібний текст ніхто на екрані не прочитає.

У сюжеті було: «втрати Росії та її проксі».

Інші зауваження

На прощання ведучі не анонсували своїх колег з каналу «Інтер».

У двох сюжетах Ельвіни Сеітбулаєвої не використовували фемінітиви в титрах: «Наталія Птуха, синоптик…», «Мар’яна Селюк, терапевт», «Інна Фурсенко, рекрутер…». «Ірина Горбань, інспектор…».

Резюме

Новинна складова чотирьох годин ефіру каналу була такою: один репортажний сюжет і 4 прямі ввімкнення. У гостях побувало 3 ньюзмейкери.

Стандарти журналісти каналу порушували 272 рази, це по 68 порушень на годину ефіру в середньому або ж більш як по порушенню щохвилини. Найчастіше порушували стандарт відокремлення фактів від думок — 136 разів, більшістю з цих порушень були суб’єктивні оцінки журналістів у новинах і в новинних елементах гостьових студій. Стандарт достовірності порушували 77 разів, майже половиною з цих порушень були узагальнені розмиті псевдопосилання на джерела фактичної інформації. З 29 порушень стандарту повноти інформації переважною більшістю була відсутність інтершуму на відео в сюжетах і БЗ. З 25 порушень стандарту точності більшістю були невідповідності між картинкою і текстом. Крім того 5 разів порушили стандарт доступності подачі інформації. Інші стандарти не порушували.

Проявів політичного піару, російських пропагандистських наративів і токсичних медійних персонажів у проаналізованому ефірі каналу цього дня не було.

Телеканал «Інтер» (18:00–22:00 13 червня)

Зміст ефіру

Структура ефіру каналу була звичною для вечірнього слота: ефірні години починалися 15-хвилинними випусками новин, продовжувалися гостьовими студіями. О 20-й був годинний підсумковий випуск, наступна година була гостьовою. Короткі новини вела Лілія Налягака, підсумковий випуск вів Олексій Фадєєв, гостьові студії вели по черзі Олексій Фадєєв і Ірина Баглай.

В ефірі були такі сюжети:

про бої 110-ї окремої механізованої бригади на Покровському напрямку,

про прибуття евакуаційного потягу з Донеччини до Рівного,

про вибух газу в будинку у Кропивницькому,

про рятувально-пошукові роботи на місці влучання ракети в Кривому Розі,

про презентацію Сил безпілотних систем,

про саміт Великої сімки в Італії,

про життя прифронтового Гуляйполя,

про бойові дії на різних ділянках фронту,

про поради щодо життя з відімкненнями електрики,

про роботу мобільних протиповітряних груп 108-ї бригади тероборони,

про пошуки тіл потонулих у Дністрі підлітків,

про збереження харчів в умовах відімкнення електрики,

про питання бронювання від мобілізації,

про виробництво українських керованих авіабомб,

про західні компанії, які допомагають Росії обходити санкції,

про скасування американської заборони на постачання зброї «Азову»,

про імовірне здорожчання хліба,

про те, як зберігати харчі при тривалих відімкненнях електрики,

про підсумки виборів до Європарламенту,

про підготовку до Саміту миру в Швейцарії,

про результати українських атак по військових об’єктах ворога в окупованому Криму.

Були прямі ввімкнення:

про наслідки ворожих обстрілів Сумщини та Чернігівщини,

два ввімкнення про нові санкції США проти Росії,

про наслідки обстрілів Запорізької області,

про перебіг саміту Великої сімки в Італії.

Гостями ефіру були:

Євген Іванов, заступник голови Харківської ОВА, про ситуацію у прифронтових населених пунктах області, про певне зменшення кількості ворожих обстрілів після дозволу партнерів бити по території Росії.

Світлана Гринчук, заступниця міністра енергетики, про поточну ситуацію в енергосистемі, про графіки відімкнень електрики, про відновлення зруйнованого ворогом, про створення фізичного захисту енергооб’єктів і посилення ППО енергооб’єктів, про допомогу західних партнерів.

Олена Шуляк, голова Комітету ВР з питань організації держвлади, про підсумки конференції в Берліні, про програми допомоги Україні на відбудову, про допомогу українському енергетичному сектору, про майбутній старт переговорів щодо вступу до ЄС, про програму «єВідновлення».

Олександр Гливинський, прессекретар національної збірної України з футболу, про розташування української команди в Німеччині на чемпіонаті Європи, про травму Миколенка, про атмосферу в команді.

Михайло Подоляк, радник керівника Офісу президента, про рішення саміту Великої сімки щодо російських активів, про безпекові угоди України зі США та Японією, про механізми міжнародних безпекових гарантій.

Владислав Власюк, радник керівника Офісу президента, про нові санкції США та Великої Британії проти Росії, про паніку на російському валютному ринку, про санкції проти «тіньового флоту» Росії.

Дмитро Кожубенко, офіцер секції планування бригади «Рубіж» НГУ, про ситуацію на Харківському напрямку в районі Вовчанська, про потреби бригади в дронах, про рекрутинг бригади й підготовку новобранців у бригаді.

Крім того, в ефірі була трансляція спільної пресконференції президентів Володимира Зеленського і Джо Байдена в Італії за підсумками підписання безпекової угоди України зі США.

Порушення стандартів

Стандарт достовірності інформації

Стандарт порушували 107 разів, це майже по 27 порушень на годину ефіру в середньому.

З соцмереж і телеграм-каналів брали відео й інформацію в 15 випадках. Зокрема користувалися телеграм-каналами «Укренерго», очільника Харківської ОВА Олега Синєгубова, різних підрозділів ЗСУ, зокрема полку «Азов», телеграм-каналу «Спільнота Стерненка», телеграм-каналом «Кримський вітер» і анонімними телеграм-каналами. Брали відео зі сторінок Держприкордонслужби, ДСНС Кіровоградщини в соцмережах. Цитували з фейсбук-сторінок Одеського обласного ТЦК і полку «Азов». Було «посилання» «мережею ширяться фото».

Найбільше порушень (42) були узагальненими розмитими псевдопосиланнями. У такий спосіб «посилалися» на Генштаб, ГУР, СБУ, ДСНС, Офіс президента, «Енергоатом», «Укренерго», Комітет ВР з питань нацбезпеки, Мінцифри, Дніпропетровську і Запорізьку ОВА, Одеський обласний ТЦК, Спілку українських підприємців, МЗС Німеччини. Були й більш розмиті: «повідомили у Берліні на засіданні групи G7», «в обласній владі кажуть» (якійсь херсонській), «місцеві жителі розповідають», «за словами місцевих мешканців», «у школі, де навчалися хлопці, кажуть», «у прокуратурі повідомили», «у поліції кажуть».

Було 3 абстрактні псевдопосилання: «відомо», «кажуть», «зафіксовано» (невідомо ким). 10 разів наводили факти без будь-яких посилань на джерела.

Узагальнених псевдопосилань на авторство суб’єктивних думок було 37: «у Міністерстві економіки нарікають», «пояснили в Офісі президента», «кажуть у дипломатичних колах», «у Кремлі назвали», «військові кажуть», «бійці кажуть», «у бригаді кажуть», «поліцейські наголошують», «правозахисники пропонують», «заявили виробники хлібобулочних виробів», «у галузі очікують», «аграрії пояснюють», «фахівців дивує», «науковці радять», «економісти не бачать», «експерти запевняють», «попереджають експерти», «наголошують військові аналітики», «авіаексперти припускають», «політологи зауважують», «економісти вважають» тощо.

Стандарт точності інформації

Стандарт порушували 24 рази (по 6 порушень на годину).

Як і завжди, найбільше було невідповідностей картинки й тексту в сюжетах і БЗ — 14. Переважно не до ладу використовували архівне відео для «перекривання» різних текстів. Або було ще таке, що розповідали про саміт Великої сімки в Італії, а показували засідання у форматі «Рамштайн» у Брюсселі.

Тричі невідповідно «ілюстрували» прямі ввімкнення і тричі — розмови з гостями.

Були й фактичні неточності. У сюжеті про західні компанії, які допомагають Росії обходити санкції, авторка стверджувала, що Росії «вже до осені 2022 вдалося налагодити рекордний експорт мікроелектроніки». Насправді ж із точністю до навпаки, бо йшлося про імпорт. У сюжеті про результати українських ударів по окупованому Криму було таке твердження: «ЗРК для закриття всієї площі РФ росіянам не вистачає». Це про Крим, який є ніякою не «площею РФ», а українською суверенною територією. Ще було: «на суму один і чотири мільярди євро». Це 5. А йшлося про 1,4. І плутали числа з цифрами.

Стандарт відокремлення фактів від думок

Стандарт порушували найбільше — 353 рази. Це більш як по 88 порушень на годину ефіру в середньому або ж майже по півтора порушення щохвилини. Майже все це були суб’єктивні думки журналістів у новинах і в новинних елементах гостьових студій — 339 таких порушень.

Як і завжди, були суто емоційні оцінки: «найгарячіший напрямок», «запеклий бій», «смертельно небезпечної операції», «кривавий ринок», «понівечена адмінбудівля», «росіяни гатили», «ворог як і раніше гатив», «і далі гатять», «перетворювати українські міста і села на суцільну руїну», «причину трагедії», «де і сталася трагедія», «страшно навіть уявити», «на щастя, вимкнення зараз недовготривалі», «місцеві жителі приголомшені», «скандальна “Альтернатива для Німеччини”», «цифри вражають», «це ж і не дивно» тощо.

Різні оцінки з різних приводів: «напрямок залишається важким», «невпинно штурмують», «мужньо стримував ворога», «залишається найактивнішим», «героїчна 110-та бригада», «найрезультативніший пілот», «гучно на Казантипі», «це вже рідкість», «ворогові може бути дуже несолодко», «в найскладніші часи», «зосереджена велика кількість сил», «дві важливі події», «важливі рішення», «найочікуванішу подію», «темпи мобілізації зростають», «потужні авіаційні бомби», «щось нове важко вигадати», «звинувачувала бійців у нацизмі, антисемітизмі та всіх смертних гріхах», «одна з головних дипломатичних подій цього року», «це ще один виклик», «справжній квест», «винахідливі українці», «стає вкрай актуальним», «вкотре наголошують», «йдеться про відверто злочинну діяльність», «доволі великі і начебто поважні компанії», «другий напрямок дуже цікавий», «алгоритм дій відпрацьований до автоматизму», «був жупелом для Кремля», «засуджують на велетенські терміни», «у найсуворіших умовах», «Європу ультрасильно хилить вправо», «люди знесилені, але спокійні», «під максимальною охороною», «якогось сильного дискомфорту не відчувається», «асортимент великий», «стали життєво важливою технологією», «можуть виникнути проблеми», «невеличку електростанцію», «надійний помічник», «пакету дуже масштабного», «величезна кількість людей», «раптово накрила бурхлива хвиля», «і це теж символічно», «з давніх-давен», «дуже серйозне питання», «чудовим холодильником», «хліб всьому голова — усім відоме українське прислів’я», «ллє мов з відра» і подібні.

Чимало було різноманітних міркувань журналістів: «Примітно, що тут Вашингтон перетнув свою ж “червону лінію”, адже більше не боїться бити й по китайських компаніях, що працюють в інтересах Москви» (ведучий Олексій Фадєєв у підводці). «Енергетична ситуація неабияк мотивує українців встановлювати вдома сонячні панелі» (сюжет Жанни Дутчак). «Головне, що більше ворога зустрічатимуть на “нулі”, то більше вдасться зберегти життів наших воїнів» (сюжет Ніни Коломієць). «Щоправда, бомб, які передають західні партнери, замало, аби отримати бодай якусь перевагу над ворогом» (сюжет Михайла Манилюка). «Китай теж постачає напівпровідники, але вони не здатні повністю замінити західні» (сюжет Світлани Чернецької). «Та найгірше, що чорні зерна пропаганди росіянам вдалося свого часу посіяти в головах західних партнерів» (сюжет Ольги Жидецької). «Будь-яка інформація щодо проблем з хлібом завжди може викликати соціальне невдоволення» (сюжет Євгена Лісного). «Єдиний, хто може бути зацікавлений у диверсіях, — Росія» (сюжет Ганни Басової). «Це дорогий літак, тому росіяни нечасто використовували його біля українського кордону, тож втрата не так технічна, як репутаційна» (сюжет Наталії Косінової).

Були й маркери суб’єктивної думки й маркери посилення уваги: «я буду», «беру контейнер, наливаю олію, занурюю шматок яловичини і чекаю», «вирішила», «бачу», «йду», «продовжую», «слід нагадати», «будемо відвертими», «і це важливо», «це смішно», «до речі», «і цікавий момент».

Ведучі гостьових студій 7 разів не авторизували власних думок.

І було 7 безпідставних узагальнень: «українці такі загартовані, їх уже не залякаєш», «забиті шухляди, холодильники чи морозильні камери — звична річ для українців і сьогодні», «погодинні відключення електроенергії — до них ми вже звикли», «місцеві жителі сподівались, що фронт сюди не дійде», «хто їх організовує, здається, розуміють усі, однак уголос поки не говорять».

Стандарт повноти інформації

Було 9 порушень.

У повідомленні про обстріли Херсонщини було псевдопосилання «в обласній владі кажуть», тут незрозуміло, яка саме влада мається на увазі — ОВА чи облрада.

У сюжеті про керовані авіабомби якогось експерта не титрували. Там же не досить було титрувати Костянтина Криволапа лише як «авіаексперта». І там же Валерія Рябцева представляли як «аналітика видання “Дефенс-експрес”». Що нічого не каже про компетенцію значній частині аудиторії. Не досить було в сюжетах представляти Тараса Загороднього лише як «політолога», Сергія Фурсу й Олега Пендзина лише як «економістів». Не досить також було Олександра Коваленка представляти лише як «військового (правильно — воєнного) оглядача».

Не титрували датою бекграундове відео збиття російського винищувача в Харкові у 2022 році.

Стандарт доступності подачі інформації

Цього дня було дуже багато порушень цього стандарту — 33. Це більш як по 8 порушень щогодини в середньому.

Двічі скролили допис у телеграм-каналі «Укренерго», за кадром ведуча переказувала текст не в тому порядку. Надійний спосіб заплутати глядача — це показувати на екрані й начитувати за кадром відмінні тексти. Так само тричі показували і скрин зі сторінки президента Зеленського в мережі Х, ще й щось там виділяли маркером, а за кадром в цей момент був інакший текст ведучої. Наводили скриншот із фейсбук-сторінки Одеського обласного ТЦК, ще й виділяли щось маркером. Все одно прочитати це більшість глядачів з екрана не можуть.

Показували динамічний скриншот з телеграм-сторінки «Укренерго». По-перше, цей дрібний текст не всі глядачі зможуть прочитати з екрана. А по-друге, слова ведучого за кадром не відповідали тексту, тож ті глядачі, які могли текст читати, зрештою заплутувалися.

Ось цю інфографіку англійською і без пояснень сенсу показувати не було. Тим більше, що на екрані вона була менш як дві секунди.

У титрах тричі було скорочення «ГУНП». Навряд чи більшість аудиторії розуміє, що це означає «головне управління Нацполіції».

Цього дня ведучі й журналісти дуже сильно зловживали термінами й жаргонізмами, незвичними для значної частини аудиторії марафону. Слово «рестрикції» звучало в ефірі цілих 10 (!) разів. Слово «лайфхаки» — 8 разів. Крім того, були: «бан на поставки Росії мікрочипів», «справжній квест», «залишитися без гаджетів чи девайсів».

Інші зауваження

У проаналізованому ефірі було як мінімум три сюжети з рубрики «корисні поради», що є неформатом для новин. Бо не справа новин — роздавати сумнівні поради. Тим більше, коли ще й в одному з них авторка займалася експериментами самотужки.

Часто ігнорували фемінітиви: «відео РФ, країни-агресора» (все вороже відео на каналі), «Світлана Ізосімова, керівник…», «Поліна Марченко, адвокат» (титри у сюжеті Ніни Коломієць і Андрія Анастасова), «Валентина, фермер» (титр у сюжеті Романа Барашева й Андрія Анастасова), «Віола Амхерд, президент Швейцарії», «віцепрезидент Камала Харіс» (титри у сюжеті Ганни Басової).

Резюме

Новинна складова проаналізованих чотирьох годин ефіру каналу була такою: 7 репортажних сюжетів і 5 прямих ввімкнень. У гостях побувало 3 ньюзмейкери. З сюжетів кращим був фронтовий репортаж Станіслава Кухарчука про бої 110-ї окремої механізованої бригади на Покровському напрямку (оператори В’ячеслав Ромодан, Ігор Щепет).

Стандарти журналісти порушували рекордну для каналу кількість разів — 526. Це по 131,5 порушення на годину ефіру в середньому або ж більш як по два порушення щохвилини. Найбільше порушували стандарт відокремлення фактів від думок — 353 рази, майже все це були суб’єктивні думки журналістів у новинах і в новинних елементах гостьових студій. Стандарт достовірності порушували 107 разів. Найбільше було узагальнених розмитих псевдопосилань на джерела фактичної інформації, майже стільки ж було й узагальнених псевдопосилань на авторство суб’єктивних думок. Цього дня журналісти каналу встановили абсолютний рекорд марафону за кількістю порушень стандарту доступності подачі інформації — 33 порушення, більшістю з яких були незвичні для значної частини аудиторії терміни й жаргонізми. Крім того, 24 рази порушили стандарт точності інформації та 9 разів — стандарт повноти. Інші стандарти не порушували.

Проявів політичного піару, російських пропагандистських наративів і токсичних медійних персонажів у проаналізованому ефірі каналу цього дня не було.

Телеканали ICTV та СТБ (8:00–12:00 14 червня)

Зміст ефіру

Структура ефіру медіагрупи була майже звичною — 15-хвилинні новини чергувалися з 15-хвилинними розмовними студіями. Але в блоці з 10-ї години цей сталий порядок порушили задля розмови з гостем. Новини вели спочатку Андрій Ковальський, згодом — Оксана Гутцайт, розмовні студії вів Вадим Карп’як.

В ефірі були такі сюжети:

про бойову роботу груп вогневої підтримки бригади «Рубіж» на Лиманському напрямку,

про наслідки влучання ракети в житловий будинок у Кривому Розі,

про прощання з загиблим на фронті військовим фотокореспондентом Арсеном Федосенком,

про життя прикордонного Славгорода на Сумщині,

про полювання ворогів на евакуаційні бригади поліції на Харківщині,

про розроблену павлоградськими школярами сонячну електростанцію,

про безпекові угоди зі США та Японією і кредит G7,

про безпекові угоди зі США та Японією,

про підготовку до Саміту миру в Швейцарії,

про День донора,

про День батька,

про американську електроніку в російських військових літаках,

про літній табір відпочинку для тимчасових переселенців із дітьми на Вінниччині.

Було пряме ввімкнення про День донора.

Гостями ефіру були:

Тетяна Вакуленко, директорка Українського центру оцінювання якості освіти, про цьогорічний національний мультипредметний тест, про проблеми з частими тривогами й відімкненнями електрики під час проведення тесту.

Артем Мартинюк, в.о. гендиректора «Українських розподільних мереж», про ситуацію в енергосистемі, про графіки відімкнень електрики.

Ростислав Карандєєв, т.в.о. міністра культури та інформполітики, про плани повоєнної відбудови української культури, про підтримку українських культурних діячів, про збереження і відновлення об’єктів культурної спадщини, що постраждали від війни, про питання виключення Росії з ЮНЕСКО, про боротьбу з російською неправдивою інформацією і про стратегію медіаграмотності.

Андрій Єрмак, керівник Офісу президента, про підписані безпекові угоди України зі США та Японією, про рішення Великої сімки щодо кредиту за прибуток від заморожених російських активів, про очікування від Саміту миру.

Андрій Ковальов, речник Генштабу, про ситуацію на різних ділянках фронту, про добові втрати ворога.

Ілля Євлаш, речник Повітряних сил, про дві нічні ракетно-дронові атаки, про знищені Повітряними силами ворожі цілі, про поширення неправдивої інформації щодо великої кількості знищених ворогом українських літаків, про ворожий комплекс С-500 у Криму.

Іван Тимочко, голова Ради резервістів Сухопутних військ, про перебіг мобілізації та про стан комплектації Збройних Сил, про вплив нового закону на мобілізаційні процеси, про критику ЗСУ народною депутаткою Безуглою.

Володимир Фесенко, політолог, про підсумки саміту Великої сімки, про безпекові угоди України зі США і Японією.

Ірина Славінська, співзасновниця «Донор.ua», президентка ГО Всеукраїнська асоціація донорів, про нинішню логістику в пунктах здачі крові, про виїзні пункти збору донорської крові, про показання і протипоказання до донорства, про «колективний портрет» українських донорів.

Маркіян Лопачак, військовослужбовець 45-ї окремої артбригади, про ситуацію на фронті на Донеччині, про стабілізацію ситуації з боєприпасами, про відмінність бойових дій тепер і до повномасштабного вторгнення ворога, про різницю між рекрутами й мобілізованими.

Олег Скрипка, співак і організатор фестивалю «Країна мрій», про всі подробиці планів цьогорічного фестивалю «Країна мрій».

Крім того, в ефірі був фільм проєкту «Громадянська оборона» про суперечливість російських пропагандистських наративів.

Порушення стандартів

Стандарт достовірності інформації

Стандарт порушували 78 разів (це по 19,5 раза на годину ефіру в середньому).

З соцмереж і телеграм-каналів брали інформацію і картинку в 14 випадках. Зокрема скористалися телеграм-каналами ГУР, ворожими анонімними «Это Ростов», «Astra» і «Шепот Шебекино». Фейсбук-сторінками міністра оборони Рустема Умєрова, Дани Ярової та дружини загиблого Арсена Федосенка. Брали відео зі сторінок Нацполіції й ДСНС Дніпропетровщини в соцмережах. Було «посилання» «відео, яке шириться телеграм-каналами».

Узагальнених розмитих псевдопосилань на джерела фактичної інформації було 21. У такий спосіб «посилалися» на Генштаб, Повітряні сили, ГУР, Міноборони, Сумську і Донецьку ОВА, також на вороже Міноборони. Були ще більш розмиті: «повідомила і влада Запоріжжя», «місцеві чули», «місцеві жителі розповіли», «частина моїх українських колег пише».

Було 12 абстрактних псевдопосилань: «в Україні назвали» (невідомо хто), «називають» (невідомо хто), «попередньо», «повідомляють», «за деякими даними», «стало відомо». 8 разів наводили факти без посилань.

Найбільше ж (23) було узагальнених псевдопосилань на авторство суб’єктивних думок: «в Офісі президента пояснюють», «наголошують у МОЗ», «місцева влада закликає», «КНР це заперечує», «кажуть представники швейцарської влади», «європейські представники з питань притулку та міграції зазначили», «бійці просять», «кажуть військовослужбовці», «за прогнозами лікарів», «стверджують розробники», «місцеві кажуть» тощо.

Стандарт точності інформації

Стандарт порушували 25 разів (більш як по 6 порушень на годину). 22 з них були невідповідностями картинки й тексту в сюжетах і БЗ. Доволі традиційних, переважно з недоладним використанням архівів.

Було 3 фактичні неточності у показаному двічі сюжеті було псевдопосилання «в адміністрації президента України заявили». Це якесь стародавнє визначення президентського офісу на Банковій. Востаннє таку назву він носив у 2019 році. А ще дрібниця, звісно, але все ж — у сюжеті Наталії Луценко титром було вказано як авторів Оксану Лотоцьку і Вероніку Бойко.

Стандарт відокремлення фактів від думок

Стандарт порушували найбільше — 261 раз, це більш як по 65 порушень на годину ефіру в середньому або ж більш як по порушенню щохвилини. Майже все це були суб’єктивні думки журналістів у новинах.

Емоційні оцінки: «найгарячішими точками», «ворог гатив», «ворог вгатив ракетою», «кошмарять усі області», «з понівеченого будинку», «на жаль, загинув», «на щастя, без загиблих і поранених», «через жорстоку загарбницьку війну», «все це неможливо пробачити», «дорівнює смертельній небезпеці», «дивом вижив», «шалений тиск», «в легендарній 25-й бригаді», «страшні обстріли», «жахіття, які чинили російські окупанти» тощо.

Просто оцінки з різних приводів: «цинічно цілячись», «вороги були дуже активні», «роблять все можливе», «головна дипломатична подія», «чітко зазначено», «документ та рівень підтримки безпрецедентні», «історичну безпекову угоду», «дві надзвичайно важливі угоди», «активно працювали наші дипломати», «Україна зробила важливу річ», «беззаперечний успіх України», «найнагальніші потреби», «широкий спектр військової допомоги», «потужний пакет підтримки», «чимало африканських країн», «нарешті зробили дієві кроки», «Україна вже має невдалий досвід», «хороший привід», «чергова “бавовна” на Росії», «вкотре закликає», «відомий багатьом», «важка реабілітація», «невелика сонячна панель», «потужні батареї», «чимало простих українців», «коротка консультація», «у цій найвідомішій в Україні дитячій лікарні», «ретельно контролюють» і подібні.

Міркування журналістів — «експертні думки», припущення тощо: «І це беззаперечний дипломатичний успіх, адже Росія чинила шалений тиск на багато держав, аби зірвати саміт» (ведуча Оксана Гутцайт). «Якщо уважно придивитись до будинків та парканів, то стає зрозуміло, що ця тиша ілюзорна» (сюжет Ольги Читайло). «Своєю відсутністю Пекін лише продемонстрував більшу підтримку Росії та її війни проти України». «Очевидно Кремль усвідомлює важливість події» (сюжет Наталії Луценко). «Тим паче, що кожен компонент конкретного виробника можна прив’язати до конкретного злочину Росії — і це вже не просто про обхід санкцій, а співучасть у воєнних злочинах проти мирних українців» (сюжет Наталії Кулик).

Маркери авторизації та маркери посилення уваги: «я тут ще кров не здавала», «мені треба», «я б не сказала», «додам», «до слова», «до речі», «ба більше».

Ведучий розмовної студії одного разу не авторизував власне міркування.

Стандарт повноти інформації

Було 5 порушень.

У першому показі сюжету про підготовку до Саміту миру в Швейцарії не титрували синхрони двох маловідомих експертів — Владислава Фарапонова й Артура Харитонова. Коли показували сюжет вдруге, то вже титрували. Не досить було представляти Володимира Фесенка лише як «політолога».

Двічі не титрували датою бекграундове відео перших хвилин після ракетного удару по будинку в Кривому Розі.

Стандарт доступності подачі інформації

Теж було 5 порушень.

Не було сенсу показувати скриншот, ще й виділяти маркером частину тексту, який значна частина аудиторії з екрана прочитати не зможе, бо розмір шрифту занадто дрібний, а маркер ще більш ускладнює сприйняття.

Таких скріншотів було два.

У сюжеті про День донора на синхроні лікаря був непіднімний для розуміння титр: «завідувач відділення трансфузіології та екстракорпоральних методів гемокорекції…». Навряд чи є сенс писати в титрі те, чого переважна більшість аудиторії марафону не зрозуміє. Той випадок, коли слід було обмежитися «завідувачем відділення».

Ведучий казав у розмові з Олегом Скрипкою «the best of» і не переклав для тієї частини аудиторії, яка не знає англійської.

Інші зауваження

У сюжеті про День донора кореспондентка сама здавала кров. Журналісти новин у жодному разі не повинні ставати учасниками подій, про які розповідають, «змінювати професію» тощо. Їхнє завдання — бути спостерігачами за подіями.

Одного разу ведуча Оксана Гутцайт забула про фемінітив: «країни-терориста».

Елементи політичного піару

Була класична «тепла ванна» для гостя — керівника Офісу президента Андрія Єрмака. З дуже зручними запитаннями від ведучого. Говорили про підписані безпекові угоди зі США та Японією, про підготовку Саміту миру. Хоча загалом ця розмова більше нагадувала монолог. У якому пан Єрмак багато і дуже схвально розповідав про президента Зеленського, про зусилля Офісу президента, ну і звісно ж про власні зусилля на дипломатичному фронті. Чесно кажучи, суто інформаційно ця розмова була не дуже змістовна, бо гість переважно висловлював власні оцінки з лексикою на кшталт «велика дипломатична перемога», «історична угода», «успішний результат», а слово «потужна» («потужна угода», «потужна підтримка», «потужна дипломатична подія» тощо) звучало чи не щохвилини. Крім того, пан Єрмак, як і зазвичай, робив і суто політичні заяви, хоча і не вповноважений на це жодним чином. І було дві абсолютно незвичні речі для об’єднаної редакції медіагрупи. По-перше, ведуча новин двічі урочисто анонсувала цю «ексклюзивну» розмову з Єрмаком, на початку випуску новин і в кінці. Раніше за два з гаком роки в марафоні я такого у виконанні медіахолдингу ще не бачив (я би ще якось зрозумів, якби гостем був, наприклад, сам пан президент, але ж не керівник його канцелярії). А по-друге, сталося ще більш незвичне — заради цієї розмови медіагрупа пожертвувала власною ж ефірною сіткою, бо розмова тривала значно довше, ніж усталені 15-хвилинні розмовні студії. І заради цього пересунули випуск новин з 10:30 на 10:42.

Резюме

Новинна складова чотирьох годин ефіру медіагрупи була такою: 4 репортажні сюжети (єдине пряме ввімкнення було не подієвим). У гостьових студіях побувало 4 ньюзмейкери. З сюжетів я би виділив репортаж Софії Богуцької про наслідки влучання ракети в житловий будинок у Кривому Розі (оператор Ярослав Шейко).

Стандарти журналісти медіагрупи порушували 374 рази, це по 93,5 порушення на годину ефіру в середньому або ж більш як по півтора порушення щохвилини. Найбільше порушували стандарт відокремлення фактів від думок — 261 раз, майже все це були суб’єктивні думки журналістів у новинах. Стандарт достовірності порушували 78 разів. Найбільше було узагальнених розмитих псевдопосилань на авторство суб’єктивних думок. 25 разів порушували стандарт точності, переважною більшістю з цих порушень були невідповідності між картинкою і текстом за кадром у сюжетах та БЗ. Крім того, по 5 разів порушували стандарти повноти інформації та доступності її подачі. Інші стандарти не порушували.

Був один прояв політичного піару — відверто компліментарна розмова з керівником Офісу президента Андрієм Єрмаком, який щедро, зі згоди ведучого, роздавав позитивні оцінки президенту Зеленському, Офісу президента та й собі особисто.

Російських пропагандистських наративів і токсичних медійних персонажів у проаналізованому ефірі медіагрупи цього дня не було.

Телеканал «1+1» (18:00–22:00 14 червня)

Зміст ефіру

Структура ефіру каналу була звичною для вечірнього слота: години починалися випусками новин (30- й 15-хвилинними), продовжувалися гостьовими студіями. О 20-й був годинний підсумковий випуск, наступна година була гостьовою. Новини вела Соломія Вітвіцька, підсумковий випуск — Алла Мазур, гостьові студії — Наталія Мосейчук і Максим Сухенко.

В ефірі були такі сюжети:

про засідання міністрів оборони країн НАТО,

про безпекову угоду України зі США,

про День донора,

про потяг «Жовта стрічка»,

про соціальний експеримент у Луцьку щодо життя на милицях,

про зростання продажів автівок,

про утилізацію і переробку будівельних відходів від бойових дій,

про пропагандистські методички для вояків-окупантів,

про переговори з Росією в 2022 році й очікування від Саміту миру,

про переможницю конкурсу Малої академії наук з розробкою захисного матеріалу для фронту,

про 98-річну жінку з Хмельниччини, яка веде щоденник війни.

Були прямі ввімкнення:

про затор на виїзді з Києва,

про засідання у форматах «Рамштайн» та Ради Україна — НАТО.

Гостями ефіру були:

Оксана Жолнович, міністерка соціальної політики, про підсумки конференції з відновлення України в Берліні, про соціальні послуги за гроші ЮНІСЕФ.

Микола Точицький, заступник керівника Офісу президента, про рішення Великої сімки щодо кредиту Україні під доходи від заморожених російських активів, про майбутній Саміт миру в Швейцарії, про можливі способи впливу на політику Китаю щодо війни в Україні, про безпекову угоду зі США, про черговий ультиматум Путіна.

Олександр Порхун, т.в.о. міністра в справах ветеранів, про супроводження родин тяжко поранених ветеранів, про центри реабілітації й соціальної підтримки ветеранів, про навчання і працевлаштування ветеранів.

Саманта Пауер, адміністраторка Агенції США із міжнародного розвитку, про допомогу США у підтримці й відновленні української енергосистеми, про передачу Україні газової турбіни та створення малої генерації, про втрати посад Кубраковим і Наємом, про прогнози й очікування від Саміту миру та про склад його учасників і зусилля Росії з його дискредитації (записане інтерв’ю Ольги Кошеленко).

Дмитро Лазуткін, речник Міністерства оборони, про темпи мобілізації після набуття чинності нового закону, про порядок вручення повісток зокрема поштою, про оновлення даних для студентів за кордоном, про роботу центрів підготовки ЗСУ, про запити ЗСУ і від мобілізованих у різних військових спеціальностях, про позицію Міноборони щодо конфліктів зі співробітниками ТЦК.

Михайло Самусь, воєнний експерт, про зміни в керівництві військово-промислового комплексу Росії, про стабілізацію на фронті на півночі Харківщини, про ситуацію під Часовим Яром, про можливі стратегічні задуми ворога, про ставлення Росії до Форуму миру, про заяву Байдена щодо ударів американськими ракетами по Росії, про знищення ворожого ППО, про безпекову угоду зі США.

Валерій Клочок, керівник Центру громадської аналітики «Вежа», про безпекові угоди зі США та Японією, про перспективи Саміту миру в Швейцарії, про черговий ультиматум Путіна, про позицію Китаю, про протидію Заходу Китаю першими санкціями.

Володимир Фесенко, голова правління Центру прикладних політичних досліджень «Пента», про безпекові угоди зі США та Японією, про перспективи Саміту миру в Швейцарії, про черговий ультиматум Путіна, про позицію Китаю.

Євген Захаров, сапер, про складності роботи розміновувачів.

Сергій Рева, заступник керівника управління піротехнічних робіт ДСНС, про потреби розміновувачів у фізичному захисті, про проблематику розмінування в Україні.

Анастасія Мініцька, розробниця захисного матеріалу для розмінування і для фронту, про свій винахід.

Порушення стандартів

Стандарт достовірності інформації

Стандарт порушували 74 рази (по 18,5 порушення на годину ефіру в середньому).

З соцмереж і телеграм-каналів брали відео у 15 випадках. Скористалися телеграм-каналами різних підрозділів ЗСУ й анонімним «Труха». Брали відео зі сторінок у соцмережах Нацполіції, Держприкордонслужби, ДСНС Миколаївщини, Харківщини й Дніпропетровщини.

Узагальнених розмитих псевдопосилань було 9. Так «посилалися» на Генштаб, МЗС, МОЗ і компанію «Yasno». Були й більш розмиті: «закордонні медіа писали», «в опозиційних засобах масової інформації Російської Федерації поширюється», «за даними слідства», «розповіли друзі».

Абстрактних псевдопосилань було 15 таких: «стало відомо», «уже відомо», «знаємо», «ми знаємо», «ми чули», «я чула», «я чула від моїх джерел», «йдеться», «заявлено» (ким?), «за офіційною статистикою» (чиєю?), «один з ваших колег сказав» (це хто?), «я сьогодні слухала міжнародника-правника» (якого?), «згідно зі статистикою» (чиєю?). Також 15 разів давали фактичну інформацію без будь-яких посилань на джерела.

Найбільше ж було узагальнених псевдопосилань на авторство суб’єктивних думок: «у Генштабі запевняють», «у НАТО вважають», «Київ закликав», «переконують у групі компаній “Нафтогаз”», «за словами українських дипломатів», «адвокати переконують», «медики кажуть», «констатують лікарі», «розповіли його друзі», «у галузі заспокоюють», «переконують експерти», «спеціалісти кажуть», «на думку авторів», «і активісти з волонтерами, і залізничники вірять», «українці кажуть» тощо.

Стандарт точності інформації

Стандарт порушували 28 разів (по 7 порушень на годину в середньому). 24 з них були невідповідностями картинки й тексту в сюжетах і БЗ. Невідповідно «перекривали» повідомлення про наслідки ворожих обстрілів різних населених пунктів, зведення з фронту. І багато було невідповідного використання архівного відео.

Невідповідно «перекривали» також одне з прямих ввімкнень. І традиційно раніше відзняте відео, яким «перекривали» прямі ввімкнення, і раніше записані синхрони були позначені титром «наживо», що є неправдивим.

Стандарт відокремлення фактів від думок

Стандарт порушували найбільше — 209 разів (більш як по 52 порушення на годину ефіру в середньому). 199 із них були суб’єктивними думками журналістів у новинах.

Траплялися суто емоційні оцінки: «запеклі бої», «найгарячіше на Покровському напрямку», «гатили», «за великої біди», «закордонні ж колеги дивуються», «на щастя, жінкам допомагають».

Дуже багато було просто оцінок із будь-яких приводів: «значні пошкодження», «важкою ситуація залишається», «наразі переживає найскладніші часи», «дуже насичені два дні», «події, які були важливі для України», «і ще одна важлива для Києва новина», «перше і головне», «усі принади “тихого терору”», «маніпулятивних заяв», «роздратований Путін», «дуже обережні заяви», «з красномовним пунктом», «стартував парад проросійських ініціатив», «величезний затор», «гігантські затори», «шалена черга», «активно займався спортом», «одіозний мільярдер», «щоби ще раз наголосити на важливості», «встановив такий собі рекорд», «символічний потяг», «символічні вагони», «тривалі місяці підготовки», «цікаво буде», «з людьми, які мислять так нестандартно і глобально», «насправді цікава зустріч», «поділився хорошими новинами», «от тільки одна проблема», «власне все це створює такі певні проблеми», «попри поважний вік», «ретельно записує», «важка праця», «найзаповітніше її бажання», «довгождане слово», «чимало таких історій», «активно купують», «це щось на зразок гігантської м’ясорубки», «надзвичайно небезпечний», «амбітний проєкт» тощо.

Були переважно «експертні» міркування журналістів: «Цей тиждень став надзвичайно важливим для підтримки України на міжнародній арені» (ведуча Алла Мазур). «Але чи впадуть продажі таких машин через проблеми з електроенергією, покаже зима» (сюжет Валентини Доброти). «Саме тому, хоч ефективні методички самозахисту вони вивчають, їх усе одно будуть відправляти на самовбивчі та непідготовлені “м’ясні штурми”» (сюжет Дмитра Святненка). «Тож не дивно, що коли Росії не вдається відвернути більшість держав світу від участі в глобальному Саміті миру, Кремль робить усе, щоб зіпсувати його повістку і руками нейтральних чи лояльних до себе країн майже продавлює у чернетку підсумкової заяви швейцарського саміту небезпечне для України формулювання». «Однак раніше у погоні за максимальною кількістю учасників Україна ризикувала стратегічною втратою — вимушеною згодою обговорювати всі без виключення пропозиції на рівні з власним планом» (сюжет Яни Слісарчук).

Траплялися також маркери авторизації та маркери посилення уваги: «сподіваюся», «можу сказати», «хочу сказати», «до речі».

Ведучі гостьових студій 9 разів не авторизували власних міркувань. Наприклад, Наталія Мосейчук казала таке: «Заявлено що буде трошки менше 100 країн, але до цих пір ця інтрига зберігається, скільки саме країн буде. Врешті-решт зараз не є так важливо після всіх останніх новин, подій і повідомлень, які надійшли після G7, які надійшли після Берлінської конференції, тобто це вже не так сильно обговорюється».

Було одне узагальнення: «за великої біди українці шикуються в черги до пунктів здачі крові».

Стандарт повноти інформації

Було 6 порушень стандарту.

Експерта Михайла Самуся ведучі представили просто як «Михайла Самуся». Ну хто ж із глядачів не знає Михайла Самуся! У сюжеті про потяг «Жовта стрічка» був не титрований синхрон жінки — незрозуміло, чи то пасажирки, чи то організаторки.

Ще в 4 випадках не титрували ні датами, ні навіть отим своїм «досьє» бекграундове архівне відео.

Стандарт балансу думок

У повідомленні про справу Коломойського все викладалося з позиції його адвокатів. Слова стороні обвинувачення і/чи головній свідкині у справі надано не було.

Стандарт доступності подачі інформації

Було 9 порушень стандарту.

Не було жодного сенсу показувати ось таке, та ще й щось там виділяти маркером, більшість аудиторії прочитати ці дрібні літерки не зможе.

І був ще один такий же скриншот.

Ведучі й автори сюжетів періодично вживали терміни й жаргонізми, які не вся аудиторія використовує: «слот каналу», «ще той квест», «міжнародний трек», «паралельний трек», «таке ноухау», «за цими людьми має бути встановлений якийсь супервайзінг».

Стандарт оперативності

У двох випусках новин повідомляли як новину про підписання безпекових угод зі США та Японією, а це було напередодні, тобто за добу до ефіру.

Інші зауваження

Тричі забули про фемінітиви: «Ілона Безкоровайна, лікар…» (титр на синхроні), «вона фігурує як свідок», «трьом жінкам-вчителям» (ведуча Соломія Вітвіцька).

Елементи політичного піару

Було дуже плутане (довелося переслухати його двічі, щоб зрозуміти суть) БЗ+СХ про те, що «завдала збитків на майже 6 мільярдів гривень, проте прокурор із Офісу генпрокурора просить суд, так би мовити, пробачити підозрювану в шахрайстві і звільнити її від кримінальної відповідальності за строком давності». Це про колишню співробітницю «Приватбанку» Вікторію Ладну, яка «фігурує як свідок у так званій справі Коломойського». Рішення суду «мали використати проти Коломойського». Звучало в повідомленні також ось таке: «адвокати (Коломойського) переконують суддів, що подія злочину не відбулася, гроші нікуди не зникали. Відповідними доказами є результати численних міжнародних аудитів банку та свідчення нинішніх керівників “Привату”». І далі детально викладалася позиція адвокатів Коломойського, що Ладна тікає з допитів, що на неї слідство чинило тиск і що в її показаннях є суперечності. З розлогим синхроном адвоката. Слова у відповідь ні стороні обвинувачення Коломойського, ні самій Ладній, звісно ж, надано не було.

Було типове «паркетне» БЗ+СХ про важливість газу для вироблення електроенергії з синхроном голови правління «Нафтогазу» Олексія Чернишова.

Резюме

Новинна складова чотирьох годин ефіру каналу була слабкою в репортажній частині — лише один репортажний сюжет і два прямі ввімкнення. Гостей-ньюзмейкерів було 4.

Стандарти журналісти каналу порушували 329 разів. Це більш як по 82 порушення на годину ефіру в середньому або ж майже по півтора порушення щохвилини. Найбільше традиційно порушували стандарт відокремлення фактів від думок — 209 разів. Майже все це були суб’єктивні оцінки журналістів у новинах. Стандарт достовірності інформації порушували 74 рази, найбільше було узагальнених розмитих псевдопосилань на авторство суб’єктивних думок. 28 разів порушували стандарт точності, більшістю з цих порушень були невідповідності між картинкою і текстом у БЗ і сюжетах. Стандарт доступності подачі інформації порушували 9 разів, стандарт повноти інформації — 6 разів. Крім того, двічі порушили стандарт оперативності подачі інформації й одного разу — стандарт балансу думок.

Було 2 прояви політичного піару. Незбалансоване і в цілому маніпулятивне БЗ щодо справи Ігоря Коломойського, викладене повністю з позицій його захисту. І типове «паркетне» позитивне БЗ+СХ про «Нафтогаз України» і його керівника Олексія Чернишова.

Російських пропагандистських наративів і токсичних медійних персонажів у проаналізованому ефірі каналу цього дня не було.

Телеканал «Рада» (18:00–24:00 15 червня)

(оцінювалося 4 години ефіру, трохи незвичний таймінг пояснюється тим, що значний час у праймі зайняла пряма трансляція з Саміту миру в Швейцарії)

Зміст ефіру

Структура ефіру каналу в праймі цього дня була зміщеною через трансляцію. У першій годині було два випуски новин — 20 хвилин на початку години та 5 хвилин «посередині». Підсумковий випуск новин ішов після трансляції о 21:45 і був скорочений до 15 хвилин, далі була годинна гостьова, наступна година починалася з 15-хвилинного випуску новин і продовжувалася гостьовою студією. Новини вели по черзі Ольга Бутко і Світлана Усенко, гостьову студію вели спочатку Ганна Гомонай і Максим Зборовський, згодом — Назар Довгий.

В ефірі були такі сюжети:

про перший день Саміту миру у Швейцарії,

про зруйновану російськими КАБами школу в Запорізькій області,

про повернення викрадених українських дітей із Росії,

про техніку для дистанційного розмінування,

про малюнки на стіні бомбосховища ліцею в Києві,

про села Мирне на Київщині та Мирне на Миколаївщині,

Були два прямі ввімкнення зі Швейцарії про перебіг Саміту миру.

Гостями ефіру були:

Руслан Стрілець, міністр захисту довкілля, про пункт про глобальну ядерну безпеку в порядку денному Саміту миру в Швейцарії, про розмінування українських земель і значення цього для забезпечення глобальної продовольчої безпеки, про екологічні наслідки підриву Каховської греблі (записане інтерв’ю Олексія Гомона).

Дмитро Лубінець, уповноважений ВР із прав людини, про очікування від Саміту миру в питанні повернення українських дітей і юридичної оцінки геноцидних дій Росії, про повернення українських військовополонених, про повернення викрадених окупантами цивільних українців, про необхідність вдосконалення міжнародного законодавства в питанні покарання за злочини геноциду і воєнні злочини (записане інтерв’ю Вадима Колодійчука).

Михайло Подоляк, радник керівника Офісу президента, про підсумки першого дня Саміту миру в Швейцарії, про черговий ультиматум Путіна, про шляхи примусу Росії до припинення війни, про позицію Китаю щодо російсько-української війни, про ідею економічного бронювання від мобілізації працівників підприємств.

Олександр Бевз, радник керівника Офісу президента, про те, як готували Саміт миру, як працювали з різними державами щодо їх залучення, про другий саміт і про питання залучення Росії, про ультиматум Путіна і реакції країн світу на нього, про позицію Китаю і можливість його залучення до наступного саміту (записане інтерв’ю Вадима Колодійчука).

Олександр Мусієнко, керівник Центру військово-правових досліджень, про вплив Саміту миру на події на фронті, про ультиматум Путіна, про ситуацію у Вовчанську, про бої під Часовим Яром, про ситуацію на Покровському напрямку, про ситуацію з винищенням ворога в Криму, про зростання постачань боєприпасів і зброї.

Віталій Литвин, офіцер відділення розвідки бригади «Рубіж», про ставлення військових до Саміту миру в Швейцарії, про події на фронті на Харківському, Куп’янському і Лиманському напрямках.

«Масло», головний сержант першого батальйону бригади «Азов», про збір на потреби бригади, про бойові дії бригади, про зняття США обмежень на постачання зброї «Азову», про російську пропаганду щодо «Азову».

Крім того, в ефірі були:

Трансляція пленарного засідання Саміту миру в Швейцарії.

Проєкт «Патріот» із Сергієм Позняком.

Фільм документального проєкту «Форма вогню» про роботу рятувальників під час війни.

Порушення стандартів

Стандарт достовірності інформації

Цього дня було значно менше, ніж зазвичай, порушень цього стандарту — 33 (більш як по 8 порушень на годину ефіру в середньому). Було 2 «посилання» на соцмережі: «такі коментарі з’явилися в соцмережах», «я бачив в соціальних мережах».

6 разів робили узагальнені розмиті псевдопосилання — на ГУР, на Одеський ТЦК і на Одеський центр екстреної меддопомоги.

Було 7 абстрактних псевдопосилань: «наскільки мені відомо з моїх джерел», «як кажуть мої джерела», «мої джерела кажуть», «за моїми джерелами» (абстрактних «джерел» не буває, слід би позначати, звідки ті «джерела», а ще пояснювати, чому їх не називають), «за попередніми підрахунками», «вже подейкують». Двічі наводили факти без посилань на джерела.

Найбільше ж (16) було узагальнених псевдопосилань на авторство суб’єктивних думок: «кажуть у Верховній Раді» (це взагалі абсурдне псевдопосилання, там лише самих депутатів під три сотні), «автори законопроєкту пояснюють», «противники твердять», «автори ідеї твердять», «сказали організатори», «кажуть українські представники», «наголошують українські делегати», «багато хто казали», «люди кажуть», «кажуть у Мирному», «зізнаються люди», «кажуть фахівці», «критики говорять» тощо.

Стандарт точності інформації

Було лише 12 порушень стандарту (по 3 порушення на годину). 8 разів картинка не відповідала тексту в сюжетах і БЗ, переважно це було про Саміт миру, де будь-які тексти «перекривали» випадковим набором відео звідти, тож говорили за кадром про Зеленського, а показували Шольца тощо.

Так само просто випадковим набором відео з Саміту миру «ілюстрували» розмову з радником Подоляком. Звісно ж, ця картинка мала до кожних поточних думок гостя суто абстрактне відношення.

Були фактичні неточності. У сюжеті стверджувалося, що половина з 1,5 млрд доларів, наданих США, підуть на українську енергетику. Насправді ж 800 мільйонів, а це значно більше половини.

Було взагалі щось надзвичайно дивне, як на мене. У сюжеті наводили (і титрами на екрані, і начиткою за кадром) фрагмент заяви Міністерства закордонних справ щодо ультиматуму Путіна. Дослівно було таке: «закидаючи такі сигнали в інформаційний простір напередодні проведення інавгураційного Глобального саміту світу» — це замість «саміту миру». А далі ще краще: «свідчить про те, що Росія боїться справжнього світу» — це замість «справжнього миру». Чи не простіше було взяти текст заяви з сайту МЗС, чим так ганьбитися?

Ще кореспондент у ввімкненні казав: «половина з цієї суми, більша половина». Половини завжди однакові.

Стандарт відокремлення фактів від думок

Стандарт порушували найбільше — 147 разів (майже по 37 порушень на годину ефіру в середньому). У 131 випадку це були суб’єктивні думки журналістів у новинах і в новинних елементах гостьових студій.

Було кілька суто емоційних оцінок: «жахіття війни та ув’язнення», «гатили по селу», «попри пережиті поневіряння, розруху і розпач», «дійшов цей скандал», «щемливе повідомлення».

Було чимало оцінок із будь-яких приводів: «цей насичений та цікавий день», «сьогодні він був насичений важливими та цікавими подіями», «побачите та почуєте багато чого цікавого», «дуже важливі заяви», «із символічними назвами», «одного із найважливіших зернових хабів світу», «наразі є три важливі речі», «це вкрай важливо», «робот-гігант», «такого гіганта», «ця важка машина», «більш маневрений та легший», «мальовничою природою та впорядкованою територією», «тут завжди чисто та затишно», «поступово відновлюють», «наповну працює», «це неповний перелік проблем», «схема проста» і подібні. І дуже багато було урочистих і оцінних дієслів («запевнила», «зазначив», «наголосив», «зізнається» тощо).

Були «експертні» думки журналістів: «Якщо Україна не буде представлена у наступному році на глобальному ринку зерна, то ціни зростуть ще більше. Як наслідок у світі почне виникати дефіцит. Щоб експортувати зерно зараз, нагальним питанням є також бронювання фермерів та загалом безперебійна робота агросектору» (ведуча Світлана Усенко). «Вкрай важливо, що тут представлені більше половини учасників Організації Об’єднаних Націй». «В першу чергу це про дипломатію, яка вирішує нагальні проблеми безпеки у світі і в першу чергу для України» (пряме ввімкнення Вадима Колодійчука). І навіть якісь цілі «політичні заяви»: «Зупинити російський терор та повернути мир в Україну понад усе прагнемо ми, українці, попри щоденні ракетні атаки, напружену ситуацію на фронті та важкі втрати, ми не втрачаємо віри, що незабаром на нашій землі настане довгоочікуваний мир» (ведуча Світлана Усенко). «Нині держава залучає усі ресурси, аби кожна вивезена з країни дитина знову опинилася вдома на підконтрольній Україні території» (сюжет Наталії Андрощук, до речі, звідки така вже впевненість, що «усі ресурси» залучено?).

Чимало було й маркерів зайвої авторизації та посилення уваги: «я неспроста обмовився», «в мене дуже позитивні очікування», «я зміг поспілкуватися», «я обговорював», «наголошу», «обіцяю», «розкажу», «наскільки мені відомо», «до речі», «варто зауважити», «варто зазначити», «варто наголосити», «цікавий момент».

Натомість ведучі гостьових студій 13 разів не авторизували власних міркувань, як це належало б робити.

Було два безпідставних узагальнення: «на захист миру в Мирному стали всі односельці», «люди у Мирному вірять у мир, який скоро запанує».

Ще ведуча новин неправильно позначала межі цитати президента Зеленського, тож частина думки президента звучала як суб’єктивна думка самої ведучої.

Стандарт повноти інформації

Було 15 порушень, це майже по 4 порушення щогодини.

Доволі традиційно в розмові з військовим задля збору донатів на потребу підрозділу та частина розмови (доволі побіжна, як завжди в подібних випадках), яка стосувалася ситуації на фронті, жодним чином не була позначена географічно. Бо визначення «на тій ділянці фронту, де ви воюєте» при фронті в майже тисячу кілометрів — це ні про що. Звична вже для телемарафону ситуація, на жаль.

У 14 матеріалах на відео не було інтершуму, в одному з сюжетів його підмінили недоречною музичкою.

Стандарт доступності подачі інформації

Було 4 порушення стандарту.

Ось такий був дуже «інформативний» скриншот.

Крім того було: «у кожного своя гендер-паті», «добувати ексклюзиви і інсайди», «чекаємо ще деякі інсайди».

Інші зауваження

Я перепрошую, але запитувати у свого кореспондента, «які враження у тебе від першого дня Саміту», як це зробила ведуча новин каналу, — це концептуально неправильно. Бо, чесно, нікого з глядачів не цікавлять якісь там «враження» якогось кореспондента, їх цікавлять факти та враження учасників події. А так і справді глядачі марафону від кореспондента зі Швейцарії замість фактів почули враження кореспондента, а ще розповіді про те, з ким йому «вдалося поспілкуватися».

Для мене так і залишається незрозумілим сенс повторювати на початку гостьових студій БЗ, які щойно були у випуску новин. Ще й із тими ж порушеннями стандартів.

Чимало разів не вживали фемінітиви: «дякую віцепрезиденту Гаріс» (у перекладі з англійської синхрону Зеленського), «Камала Гаріс, віцепрезидент США» (титр на синхроні), «країни-агресора» (ведуча Ольга Бутко), «зустрічає лідера президент Швейцарії» (у сюжеті Валерії Дерменжиєвої про Віолу Амгерд), «Віола Амхерд, президент Швейцарії», «Камала Гаріс, віцепрезидент США» (титри у сюжеті Валерії Дерменжиєвої, цікаво, що в начитці якраз були фемінітиви, схоже в редакції права рука не знає, що робить ліва).

Елементи політичного піару

У денному блоці ефіру кореспондент «Ради» в Швейцарії взяв у прямому ефірі інтерв’ю у керівника Офісу президента Андрія Єрмака. Все, що відбувається в прямому ефірі (окрім хіба вибору спікера, але то таке), цілковито на совісті тих, хто в прямому ефірі мовить. Але вже в запису канал неодноразово давав фрагмент цього інтерв’ю, а це вже вибір редакції, за який вона несе повну відповідальність. Ось дослівна підводка до синхрону Єрмака: «Україна допускає участь Росії у другому Саміті миру, про це заявив керівник Офісу президента Андрій Єрмак під час спілкування із нашим колегою. Обговорити майбутню формулу, яку пропонуватимуть країні-агресору, запланували на завтра. Спільний план складатимуть всі країни Саміту. Водночас Єрмак наголосив: будь-яка ініціатива у жодному разі не шкодитиме Україні». «Заявив» і «наголосив» — це, на жаль, звична лексика цього марафону. А ось розшифровка того фрагменту інтерв’ю Єрмака, яку канал подавав в ефірі: «Цей президент ніколи не підпише жодний “Мінськ”, жодний “Будапешт” і так далі. Тому наша позиція, вона не змінюється, колись там хтось щось сказав і так далі. Вона з самого початку є дуже принциповою і дуже проукраїнською. У нас нема жодних компромісів з незалежністю, територіальною цілісністю, суверенітетом». Тут є все: і піар президента, і кпин у бік опозиції та навіть у бік двох різних попередників чинного президента на цій посаді. І — головне — це ж політична заява від імені держави, на яку пан Єрмак не вповноважений жодним чином, бо статус керівника ОП жодним чином не визначений ні Конституцією, ні законодавством України. Попри це, канал «Рада» цього дня «ганяв» цей синхрон по ефіру спільномарафону (лише в проаналізованому мною ефірі) як мінімум чотири рази.

Наративи роспропаганди і токсичні медіаперсонажі

Російських пропагандистських наративів у проаналізованому ефірі каналу цього дня не було, гостьові студії вели двоє токсичних ведучих каналу Максим Зборовський і Назар Довгий, які раніше працювали на проросійських каналах Медведчука.

Резюме

Новинна складова проаналізованого ефіру каналу цього дня була слабкою: жодного репортажного сюжету, лише 2 прямі ввімкнення і 2 гості-ньюзмейкери.

Стандарти журналісти каналу порушували 211 разів, це майже по 53 порушення на годину ефіру в середньому. Найчастіше порушували стандарт відокремлення фактів від думок — 147 разів, більшістю з цих порушень були суб’єктивні думки журналістів у новинах і в новинних елементах гостьових студій. Стандарт достовірності порушували 33 рази, майже половиною з цих порушень були узагальнені розмиті псевдопосилання на авторство суб’єктивних думок. 15 разів порушували стандарт повноти інформації, більшістю з цих порушень була відсутність інтершуму на відео. Крім того, 12 разів порушили стандарт точності й 4 рази — стандарт доступності подачі інформації. Інші стандарти не порушували.

У проаналізованому ефірі каналу цього дня було 4 прояви політичного піару — 4 рази давали синхрон керівника Офісу президента Андрія Єрмака, в якому він схвально відгукувався про президента Володимира Зеленського і критикував його попередників на посаді.

Російських пропагандистських наративів у проаналізованому ефірі каналу не було, гостьові студії вели двоє токсичних ведучих каналу.

Перший канал Суспільного (18:00–22:00 13 червня)

Зміст ефіру

Структура ефіру була звичною для вечірнього слоту: ефірні години починалися з випусків новин (30-ти і 15-хвилинних), продовжувалися гостьовими студіями. О 20-й був підсумковий 40-хвилинний випуск новин і 20-хвилинні спортивні новини. У наступні півтори години було токшоу «Новий відлік». Короткі випуски новин вів Роман Сухан, підсумковий випуск — Мая Підгородецька, спортивні новини вела Юлія Пазенко, гостьові студії вели Інна Москвіна й Анатолій Єрема, токшоу «Новий відлік» вели Власта Лазур («Радіо Свобода») і Андрій Діхтяренко.

В ефірі були такі сюжети:

про ліквідацію наслідків влучання ракети в будинок у Кривому Розі,

про прощання з загиблим військовим і фотографом Арсеном Федосенком,

про вибух газу в житловому будинку в Кропивницькому,

про майбутній Саміт миру у Швейцарії,

про вбивство 9-річної українки в Німеччині,

про демонтаж двох зруйнованих ворожими бомбами шкіл у Чернігові,

про безплатне навчання на водіїв пасажирського транспорту в Києві,

про ремонт прифронтової лікарні на Дніпропетровщині,

про презентацію нової марки «Укрпошти», присвяченої Євро-2024 з футболу,

про тренування спортсменок-каноїсток до Олімпіади,

про притулок для безхатніх тварин у Вінниці,

про військових, які в 2014 році звільняли Маріуполь після першої окупації,

про дистанційні наземні дрони, які виготовляють у Черкасах.

Були два прямі ввімкнення про засідання в форматі «Рамштайн» і Ради Україна — НАТО в Брюсселі.

Гостями ефіру були:

Олександр Качура, народний депутат, фракція «Слуга народу», про очікування від Саміту миру в Швейцарії, про відсутність послів у важливих країнах, про очікувані результати від Саміту миру, про можливі ризики Саміту миру.

Артур Герасимов, народний депутат, фракція «Європейська солідарність», про очікування від Саміту миру в Швейцарії, про обмеженість проєкту комюніке саміту, про відсутність послів у важливих для України країнах, про блокування владою парламентської дипломатії від опозиції, про можливі ризики Саміту миру.

Ганна Гопко, голова правління Мережі захисту національних інтересів «АНТС», народна депутатка 8-го скликання, про очікування від Саміту миру в Швейцарії, про відсутність послів у важливих для України країнах, про можливі ризики Саміту миру.

Олег Рибачук, голова ГО «Центр спільних дій», віцепрем’єр у 2005 році, голова Секретаріату президента у 2005–2006 роках, про очікування від Саміту миру в Швейцарії, про проблематику призначення послів, про очікувані результати від Саміту миру, про можливі ризики Саміту миру.

Юрій Гайдай, старший економіст Центру економічної стратегії, про рішення Великої сімки надати Україні кредит під доходи від заморожених російських активів.

Павло Клімкін, міністр закордонних справ у 2014–2019 роках, про підписання безпекових угод України зі США, про долю угоди зі США в разі перемоги Трампа, про безпекову угоду з Японією, про очікування від Саміту миру і про дії Китаю з просування власного «мирного плану».

Олег Пендзин, член Економічного дискусійного клубу, про прогноз НБУ щодо зростання темпів інфляції, про можливі зміни обмінного курсу гривні, про вплив на ціни, про кредит від Великої сімки.

Сергій Старенький, адвокат, про зміни Кабміном порядку проходження військово-лікарської комісії, про ненадання державних послуг без військово-облікового документа.

Дмитро Жмайло, співзасновник Українського центру безпеки та співпраці, про обговорення міністрами оборони країн НАТО найближчої допомоги Україні, про недостатність нинішньої допомоги для контратакувальних дій ЗСУ, про безпекові угоди України зі США та Японією.

Сергій Безкресний, військовий фахівець у галузі радіотехнологій, про ураження Силами спецоперацій новітньої російської станції командного зв’язку, про новітні розробки української зброї.

Олександр Оржель, міністр енергетики у 2019–2020 роках, про ремонт енергоблока на одній з АЕС, про відімкнення електрики.

Крім того, в ефірі було токшоу «Новий відлік».

Порушення стандартів

Стандарт достовірності інформації

Стандарт було порушено 38 раз (по 9,5 раза на годину ефіру в середньому).

З телеграм-каналів брали інформацію і картинку 17 разів. Скористалися телеграм-каналами Херсонської ОВА, Держприкордонслужби, 3-ї ОШБ, Сил спецоперацій, підрозділу «Хартія», голови «Енергоатому» Петра Котіна й очільника Дніпропетровської ОВА Сергія Лисака. Ще було загадкове «посилання» «про це звітували регіональні сили оборони у офіційному телеграмі» (тут я не зрозумів, що це за «регіональні сили оборони», а ще — з яких пір телеграм-канали раптом можуть бути «офіційними» — це якийсь нонсенс узагалі-то).

Узагальнених розмитих псевдопосилань було 14. Так «посилалися» на ДСНС, Херсонську облпрокуратуру, «Укренерго», «Енергоатом», САП, «Київпастранс». І більш розмито «розповіли працівники підрядної організації», «у одній з лікарень Кривого Рогу повідомили» (тут я не зрозумів, чому б не назвати лікарню).

Були 3 абстрактні псевдопосилання: «відомо» і «це неофіційна інформація».

І 4 узагальнені псевдопосилання на авторство суб’єктивних думок: «розробники кажуть», «розповіли Суспільному місцеві жителі», «за словами футболістів», «наші футболісти розповіли».

Стандарт точності інформації

Було 17 порушень (більш як по 4 на годину). 13 із них були невідповідностями картинки й тексту в БЗ. Невідповідно «ілюстрували» обидва прямі ввімкнення і дві розмови з гостями.

Стандарт відокремлення фактів від думок

Стандарт порушили 34 рази (по 8,5 порушення на годину в середньому). Усе це були суб’єктивні думки журналістів у новинах. Переважно оцінки: «на місці трагедії», «через трагедію», «понівечили з десяток осель», «у ризиковану відбудову», «оперативно доправили», «у резонансній справі», «вже традиційно організували», «глядачі підтримували на трибунах справді святкову атмосферу», «один із головних стартів цього сезону», «мають чимало нових задумок», «відбулося багато подій», «підготовка дуже насичена», «під час цих виснажливих вправ» тощо. Було три маркери авторизації й посилення уваги: «додам», «зазначу», «до речі».

Стандарт повноти інформації

Було одне порушення: в сюжеті про притулок для собак у Вінниці на відео не було інтершуму, так що собаки гавкали «безшумно».

Стандарт доступності подачі інформації

Було 7 порушень. У показаному тричі сюжеті були титри «інженер-аналітик ПРООН». Навряд чи більшість аудиторії знає, що означає ця абревіатура. І титр «заступник начальника УКБ міськради». Теж абревіатура, якої більшість глядачів не розшифрують.

І ще таке — точно не всі глядачі мають настільки відмінний зір, щоб зчитати ось це з екрана.

Інші зауваження

Уперше в рамках цього моніторингу подивився «Новий відлік». Моя суб’єктивна оцінка: це дуже якісне суспільно-політичне токшоу. Чого в нинішньому телевізійному просторі давно вже не було, хоча насправді мало би бути. Так що Суспільний мовник нині єдиний «в телевізорі», який подає своїм глядачам кваліфіковану дискусію між різними політичними силами на реально важливі для суспільства теми. І, що прикметно, не маю жодних зауважень щодо дотримання професійних стандартів. Браво Суспільне і браво «Радіо Свобода» (ведучі Андрій Діхтяренко з Суспільного і Власта Лазур з «РС»)! І так, в спільнотелемарафоні такого точно не побачиш, на жаль.

Одного разу таки забули про фемінітив: «Інгрід Бургард, старший прокурор» (титр у сюжеті Анастасії Карнаух).

Резюме

Новинна складова чотирьох годин ефіру каналу була такою: 3 репортажні сюжети, 2 прямі ввімкнення, в гостях побувало 2 ньюзмейкери.

Стандарти порушували 97 разів, це більш як по 24 порушення на годину ефіру в середньому. Найчастіше порушували стандарт достовірності — 38 разів, найбільше порушень були «посиланнями» на телеграм-канали. Стандарт відокремлення фактів від думок порушували 34 рази, все це були суб’єктивні оцінки журналістів у новинах. Усі 17 порушень стандарту точності були некоректним використанням картинки. Крім того, 7 разів порушили стандарт доступності подачі інформації й одного разу — стандарт повноти інформації. Інші стандарти не порушували.

Проявів політичного піару, російських пропагандистських наративів і токсичних медійних персонажів у проаналізованому ефірі каналу цього дня не було.

Важливі події / теми, які не були озвучені в телемарафоні

13 червня

Трамп у Капітолії критикував пакет допомоги Україні.

Пентагон продовжив угоду з компанією Маска для використання «старлінків» в Україні.

Об’єднання «Медіарух» засудило тиск американських посадовців на Texty.org.ua.

Через атаку росіян на Дніпропетровщині 6 людей поранено, з них двоє — діти.

Видання Texty.org.ua каже про тиск і погрози після публікації дослідження про противників допомоги Україні в США.

Аргентина стала членом групи «Рамштайн».

Фігурант «зливу» з НАБУ Голик виїхав з України.

Підсумкове рішення Саміту миру, яке було невигідне для України, змінили.

Рух «Чесно»: в Раді більш як 70% всіх компенсацій за житло отримують депутати «Слуги народу».

14 червня

Росіяни обстріляли село Глушківка на Харківщині, загинула жінка.

«Укренерго»: Наступного тижня ситуація в енергосистемі буде відчутно складнішою.

Спецслужби Росії вербують підлітків за гроші палити автівки ЗСУ.

На Київщині третю добу не можуть погасити пожежу на промисловому об’єкті.

Ще понад 250 тіл захисників повернули в Україну.

Посольство США в Україні заперечило причетність Держдепу до публікації Texty.org.ua.

15 червня

На Саміт миру в Швейцарії організатори допустили російських пропагандистів, зокрема «РИА Новости», «ТАСС», і «опозиційні» російські медіа.

Сили оборони вибили росіян з позицій у Серебрянському лісництві.

За понад три доби погасили пожежу на промисловому об’єкті Київщини, враженому ворожою атакою.

ЦНС: Росіяни готуються вивозити музейні цінності з окупованого Криму.

Канали в ефірі спільного телемарафону (порівняння)

Структура ефірних блоків

Структура ефірного блоку каналу «Ми — Україна» була такою: до 10-ї ранку щопівгодини були 10-хвилинні випуски новин, решту часу займали гостьові студії. З 10-ї ефірні години починалися випусками новин (то 10-хвилинним, то 15-хвилинним), продовжувалися гостьовими студіями.

Структура ефіру каналу «Інтер» була звичною для вечірнього слота: ефірні години починалися 15-хвилинними випусками новин, продовжувалися гостьовими студіями. О 20-й був годинний підсумковий випуск, наступна година була гостьовою.

Структура ефіру каналів ICTV та СТБ була майже звичною — 15-хвилинні новини чергувалися з 15-хвилинними розмовними студіями. Але в блоці з 10-ї години цей сталий порядок порушили задля розмови з гостем.

Структура ефіру каналу «1+1» була звичною для вечірнього слота: години починалися випусками новин (30- й 15-хвилинними), продовжувалися гостьовими студіями. О 20-й був годинний підсумковий випуск, наступна година була гостьовою.

Структура ефіру каналу «Рада» в праймі була зміщеною через трансляцію. У першій годині було два випуски новин — 20 хвилин на початку години та 5 хвилин «посередині». Підсумковий випуск новин ішов після трансляції о 21:45 і був скорочений до 15 хвилин, далі була годинна гостьова, наступна година починалася з 15-хвилинного випуску новин і продовжувалася гостьовою студією.

Структура ефіру Першого каналу Суспільного була звичною для вечірнього слота: ефірні години починалися з випусків новин (30- й 15-хвилинних), продовжувалися гостьовими студіями. О 20-й був підсумковий 40-хвилинний випуск новин і 20-хвилинні спортивні новини. У наступні півтори години було токшоу «Новий відлік».

Новинна складова

Новинна складова чотирьох годин ефіру каналу «Ми — Україна» була такою: один репортажний сюжет і 4 прямі ввімкнення. У гостях побувало 3 ньюзмейкери.

Новинна складова проаналізованих чотирьох годин ефіру каналу «Інтер» була такою: 7 репортажних сюжетів і 5 прямих ввімкнень. У гостях побувало 3 ньюзмейкери.

Новинна складова чотирьох годин ефіру каналів ICTV та СТБ була такою: 4 репортажні сюжети (єдине пряме ввімкнення було неподієвим). У гостьових студіях побувало 4 ньюзмейкери.

Новинна складова чотирьох годин ефіру каналу «1+1» була слабкою в репортажній частині — один репортажний сюжет і два прямі ввімкнення. Гостей-ньюзмейкерів було 4.

Новинна складова проаналізованого ефіру каналу «Рада» цього дня була слабкою: жодного репортажного сюжету, лише 2 прямі ввімкнення і 2 гості-ньюзмейкери.

Новинна складова чотирьох годин ефіру Першого каналу Суспільного була такою: 3 репортажні сюжети, 2 прямі ввімкнення, в гостях побувало 2 ньюзмейкери.

Гостьові студії

У гостьових студіях каналу «Ми — Україна» протягом чотирьох годин ефіру побувало 13 людей: 3 ньюзмейкери, 2 речники, 2 радники та 6 експертів.

У гостях на каналі «Інтер» побувало 7 людей: 3 ньюзмейкери, один речник, два радники й один учасник подій.

У розмовних студіях каналів ICTV та СТБ побувало 11 гостей: 4 ньюзмейкери, 2 речники, 2 експерти та 3 учасників подій.

У гостьових студіях каналу «1+1» побувало протягом чотирьох годин 11 людей. З них 4 ньюзмейкери, один речник, 3 експерти та 3 учасники подій.

У гостьових студіях каналу «Рада» побувало 7 людей: 2 ньюзмейкери, 2 радники, один експерт і 2 учасники подій.

У гостях Першого каналу Суспільного протягом чотирьох годин ефіру побувало 11 людей — 2 ньюзмейкери і 9 експертів.

Представлення різних фракцій парламенту в гостьових студіях марафону (в межах повних ефірів каналів) у проаналізовані дні як такого не було, бо всі 5 гостей-депутатів були з фракції «Слуга народу» (Олексій Леонов на «Ми — Україна», Олена Шуляк на «Інтері», Марія Мезенцева, Ірина Борзова і Євгенія Кравчук на «Раді»). В ефірах каналів «1+1», ICTV та СТБ народних депутатів не було.

Натомість в ефірі Першого каналу Суспільного у звітний день у гостях побувало по два депутати від фракцій «Слуга народу» (Олександр Качура і Євгенія Кравчук) і «Європейська солідарність» (Артур Герасимов і Олексій Гончаренко).

Порушення стандартів

Стандарти журналісти каналу «Ми — Україна» порушували 272 рази, це по 68 порушень на годину ефіру в середньому або ж більш як по порушенню щохвилини. Найчастіше порушували стандарт відокремлення фактів від думок — 136 разів, більшістю з цих порушень були суб’єктивні оцінки журналістів у новинах і в новинних елементах гостьових студій. Стандарт достовірності порушували 77 разів, майже половиною з цих порушень були узагальнені розмиті псевдопосилання на джерела фактичної інформації. З 29 порушень стандарту повноти інформації переважною більшістю була відсутність інтершуму на відео в сюжетах і БЗ. З 25 порушень стандарту точності більшістю були невідповідності між картинкою і текстом. Крім того, 5 разів порушили стандарт доступності подачі інформації. Інші стандарти не порушували.

Стандарти журналісти «Інтера» порушували рекордну для каналу кількість разів — 526. Це по 131,5 порушення на годину ефіру в середньому або ж більш як по два порушення щохвилини. Найбільше порушували стандарт відокремлення фактів від думок — 353 рази, майже все це були суб’єктивні думки журналістів у новинах і в новинних елементах гостьових студій. Стандарт достовірності порушували 107 разів. Найбільше було узагальнених розмитих псевдопосилань на джерела фактичної інформації, майже стільки ж було й узагальнених псевдопосилань на авторство суб’єктивних думок. Цього дня журналісти каналу встановили абсолютний рекорд марафону за кількістю порушень стандарту доступності подачі інформації — 33 порушення, більшістю з яких були незвичні для значної частини аудиторії терміни й жаргонізми. Крім того, 24 рази порушили стандарт точності інформації та 9 разів — стандарт повноти. Інші стандарти не порушували.

Стандарти журналісти каналів ICTV та СТБ порушували 374 рази, це по 93,5 порушення на годину ефіру в середньому або ж більш як по півтора порушення щохвилини. Найбільше порушували стандарт відокремлення фактів від думок — 261 раз, майже все це були суб’єктивні думки журналістів у новинах. Стандарт достовірності порушували 78 разів. Найбільше було узагальнених розмитих псевдопосилань на авторство суб’єктивних думок. 25 разів порушували стандарт точності, переважною більшістю з цих порушень були невідповідності між картинкою і текстом за кадром у сюжетах та БЗ. Крім того, по 5 разів порушували стандарти повноти інформації та доступності її подачі. Інші стандарти не порушували.

Стандарти журналісти каналу «1+1» порушували 329 разів. Це більш як по 82 порушення на годину ефіру в середньому або ж майже по півтора порушення щохвилини. Найбільше традиційно порушували стандарт відокремлення фактів від думок — 209 разів. Майже все це були суб’єктивні оцінки журналістів у новинах. Стандарт достовірності інформації порушували 74 рази, найбільше було узагальнених розмитих псевдопосилань на авторство суб’єктивних думок. 28 разів порушували стандарт точності, більшістю з цих порушень були невідповідності між картинкою і текстом у БЗ і сюжетах. Стандарт доступності подачі інформації порушували 9 разів, стандарт повноти інформації — 6 разів. Крім того, двічі порушили стандарт оперативності подачі інформації та одного разу — стандарт балансу думок.

Стандарти журналісти каналу «Рада» порушували 211 разів, це майже по 53 порушення на годину ефіру в середньому. Найчастіше порушували стандарт відокремлення фактів від думок — 147 разів, більшістю з цих порушень були суб’єктивні думки журналістів у новинах і в новинних елементах гостьових студій. Стандарт достовірності порушували 33 рази, майже половиною з цих порушень були узагальнені розмиті псевдопосилання на авторство суб’єктивних думок. 15 разів порушували стандарт повноти інформації, більшістю з цих порушень була відсутність інтершуму на відео. Крім того, 12 разів порушили стандарт точності та 4 рази — стандарт доступності подачі інформації. Інші стандарти не порушували.

Стандарти журналісти Першого каналу Суспільного порушували 97 разів, це більш як по 24 порушення на годину ефіру в середньому. Найчастіше порушували стандарт достовірності — 38 разів, найбільше порушень були «посиланнями» на телеграм-канали. Стандарт відокремлення фактів від думок порушували 34 рази, все це були суб’єктивні оцінки журналістів у новинах. Усі 17 порушень стандарту точності були некоректним використанням картинки. Крім того, 7 разів порушили стандарт доступності подачі інформації та одного разу — стандарт повноти інформації. Інші стандарти не порушували.

Прояви політичного піару

У проаналізованому ефірі каналів ICTV та СТБ був один прояв політичного піару — відверто компліментарна розмова з керівником Офісу президента Андрієм Єрмаком, який щедро, з мовчазної згоди ведучого, роздавав позитивні оцінки президенту Зеленському, Офісу президента та й собі особисто.

У проаналізованому ефірі каналу «1+1» було 2 прояви політичного піару. Незбалансоване і в цілому маніпулятивне БЗ щодо справи Ігоря Коломойського, викладене повністю з позицій його захисту. І типове «паркетне» БЗ+СХ, позитивне про «Нафтогаз України» і його керівника Олексія Чернишова.

У проаналізованому ефірі каналу «Рада» було 4 прояви політичного піару — 4 рази давали синхрон керівника Офісу президента Андрія Єрмака, в якому він схвально відгукувався про президента Володимира Зеленського і критикував його попередників на посаді.

Проявів політичного піару у проаналізованих ефірах каналів «Ми — Україна» і «Інтер» не було.

Проявів політичного піару у проаналізованому ефірі Першого каналу Суспільного також не було.

Російські наративи і токсичні медіаперсонажі

Російських пропагандистських наративів у проаналізованому ефірі каналу «Рада» не було, гостьові студії вели двоє токсичних ведучих каналу.

Російських пропагандистських наративів і токсичних медійних персонажів у проаналізованих ефірах усіх інших учасників марафону не було.

Так само не було їх у проаналізованому ефірі Першого каналу Суспільного.

Скриншот відео: ТСН/ютуб