Цей моніторинг — докладний аналіз ефіру спільного марафону (новин, прямих ввімкнень, гостьових студій) на дотримання стандартів і вагомі професійні помилки ведучих і журналістів. Автор моніторингу — Ігор Куляс, медіатренер та автор основної методології моніторингових досліджень «Детектора медіа». Докладний розбір роботи ведучих і журналістів під час моніторингу потрібен і глядачам, і самим медійникам, які зможуть врахувати свої помилки та робити якісніший продукт. В аналізі ми враховуємо специфіку воєнного часу та фіксуємо лише порушення стандартів, яких журналісти й ведучі могли б уникнути.

Детальніше — в методології моніторингу, яку ми оновили з 2024 року з урахуванням думки телевізійників. Резюме моніторингових звітів читайте тут. У рубриці «Щоденні теленовини» щодня виходить короткий огляд марафону. А підсумки моніторингу телемарафону «Єдині новини» за січень — березень 2024 року читайте тут (перша частина) і тут (друга).

21 травня Перший канал Суспільного вийшов із телемарафону і відправився у самостійне плавання 24/7. Для моніторингу ця зміна не є принциповою. Робота інформаційної редакції Суспільного мовника оцінюватиметься так само як і раніше. Для цього в моніторинг почергово потраплятимуть 4-годинні блоки роботи каналу в ті ж дні, у які моніторитимуться й учасники спільного телемарафону. По черзі ці блоки братиму з різних слотів (ранкового, денного, вечірнього). Методологія оцінки ефірного продукту Суспільного мовника залишається тією ж самою.

Телеканал «1+1» (8:00–12:00 5 червня)

Зміст ефіру

Структура ефірного блоку каналу була звичною для ранкового слота: щогодини було по два випуски новин (15-хвилинні на початках годин і короткі в середині), о 10-й був 15-хвилинний випуск новин, решту ефіру займали гостьові студії. В останній годині ефіру був 30-хвилинний випуск новин, далі показували фільм-розслідування. Новини вів Святослав Гринчук, гостьові студії вели Марічка Падалко і Руслан Шаріпов, рубрику «Оперативний черговий» вів Руслан Ярмолюк.

В ефірі були такі сюжети:

про бойові дії під Очеретиним на Донеччині,

про ворожі обстріли Нікополя,

про наслідки ракетної атаки по Дніпру,

про акцію під канадським парламентом зі згадуванням загиблих українських дітей,

про те, як російська пропаганда розвивала наратив про «український нацизм»,

про українські морські дрони, оснащені системами залпового вогню,

про екологічні наслідки бойових дій на мешканців Чорного моря,

про значення дозволів бити західною зброєю по території Росії,

про кінологічні курси для дітей, організовані київськими поліцейськими.

Були прямі ввімкнення:

про акцію інвесторів «Київміськбуду» під КМДА,

про підготовку волонтерами продуктових наборів для переселенців з Харківщини та Сумщини.

Гостями ефіру були:

Микола Колісник, заступник міністра енергетики, про стан енергосистеми, про дефіцит електрики та про відімкнення електрики, про резервні потужності для заживлення критичної інфраструктури, про митні навантаження на імпортовані громадами генератори тощо, про відімкнення мобільного зв’язку через брак електрики.

Арсен Жумаділов, гендиректор Державного оператора тилу, про економію на закупівлях харчів, палива й одягу для війська, про зміни в організації закупівель.

Андрій Ковальов, речник Генштабу, про ситуацію на різних ділянках фронту, про добові втрати ворога.

Дмитро Жмайло, виконавчий директор Українського центру безпеки та співпраці, про тактику ворога на Донеччині, про ситуацію зі снарядами, про дозволи бити західною зброєю по території Росії, про бої за Вовчанськ.

Валерій Клочок, керівник Центру громадської аналітики «Вежа», про підготовку до Саміту миру в Швейцарії, про неучасть Китаю і Байдена і саміті, про дозволи бити західною зброєю по Росії.

«Равлик», офіцер 12-ї бригади полку «Азов», про бойові дії в Серебрянському лісі, про тактику ворожих штурмів на напрямку, про потребу підрозділу в РЕБах, про постачання артснарядів.

«Азимут», військовослужбовець 47-ї ОМБР, про бойові дії на Покровському напрямку, про ситуацію з постачанням боєприпасів, зокрема мін і снарядів.

Костянтин «Умка», командир 17-го окремого мотопіхотного батальйону 57-ї ОМБР, про бої за Вовчанськ, про використання ворогом своїх резервів, про незмінність тактики ворога, про цивільних людей у зоні боїв, про значення розвитку українських морських дронів.

Денис Іванов, директор фестивалю дитячого кіно «Чілдрен кінофест», про історію й організацію фестивалю, про безпекові питання фестивалю, про фільми для різних вікових категорій дітей, про фільми, зняті дітьми, про українську озвучку фестивального кіно.

Крім того, в ефірі були:

Рубрика «Оперативний черговий» із Русланом Ярмолюком.

Документальний фільм-розслідування Вікторії Ковцун про статки львівських митників.

Порушення стандартів

Стандарт достовірності інформації

Стандарт порушували 101 раз (більш як по 25 порушень на годину ефіру в середньому). 19 разів брали картинку з телеграм-каналів і соцмереж. Зокрема з телеграм-каналу Херсонської ОВА, різних підрозділів ЗСУ, телеграм-каналу «Одеса інфо» та з ворожих анонімних телеграмів. Брали фото й відео зі сторінок Нацполіції, Держприкордонслужби, ДСНС Харківщини. Було «посилання» «на оприлюднених в мережі кадрах видно».

Узагальнених розмитих псевдопосилань було 28. У такий спосіб «посилалися» на Генштаб, Повітряні сили, ГУР, Міноборони, Держприкордонслужбу, Держоператора тилу, «Укренерго», Нікопольську РВА, посольство США в Україні та на Білий Дім. Були й більш розмиті: «в Китаї заявили», «Піднебесна наполягає», «посадовці не відкидають», «розвідники казали», «у місті вже підрахували» (невідомо хто).

Було 7 абстрактних псевдопосилань: «відомо», «наразі відомо», «знаємо», «ми знаємо», «шириться інформація», «ми дізналися з власних джерел» (невідомо яких).

Найбільше цього дня було фактичної інформації без будь-яких посилань на джерела — у 33 випадках.

Ще було 14 узагальнених псевдопосилань на авторство суб’єктивних думок: «СБУ обіцяє», «прогноз надала компанія «Укренерго», «пояснюють енергетики», «кажуть рятувальники», «поліцейські попереджають», «заспокоюють медики», «кажуть вчені», «люди запевняють».

Стандарт точності інформації

Стандарт порушували 47 разів (майже по 12 порушень на годину). 43 з них були невідповідностями картинки й тексту в сюжетах і БЗ. Традиційно некоректно «перекривали» повідомлення про наслідки ворожих обстрілів різних населених пунктів, традиційно некоректно — зведення з різних ділянок фронту, а все решта було недоладним використанням архівів, аби перекрити хоч чимось якісь тексти. Наприклад, цитували президента Байдена про Україну без НАТО. Це він сказав у інтерв’ю виданню Time, а показували взятий з архіву виступ президента перед публікою з трибуни. Так само неправильно анонс майбутньої зустрічі президентів Зеленського і Байдена «перекривати» архівним відео якоїсь з попередніх зустрічей. Абичим архівним «перекривали» повідомлення про заяву посольства США в Україні щодо людей із подвійним громадянством. От до чого тут відео Капітолія? А згодом цим же набором відео «перекривали» і заяву Держприкордонслужби з цього приводу.

Двічі невідповідно «ілюстрували» розмови з гостями.

У сюжеті показували архівне відео повернення українських дітей на підконтрольну територію, а геотитр при цьому був «Канада». Ведуча гостьової студії казала: «цифра в 13 мільярдів». Нічогенька собі «цифра»! Це направду аж 11 цифр.

Стандарт відокремлення фактів від думок

Стандарт порушували найчастіше — 166 разів, це по 41,5 порушення на годину ефіру в середньому. Більшістю з цих порушень (158) були суб’єктивні думки журналістів у новинах.

Суто емоційні оцінки: «найзапекліші бої», «найгарячіша ділянка фронту», «гатили з артилерії», «вгатили з авіації», «несуть смерть і руйнування», «в нелюдських умовах», «прилітали вибухові сюрпризи», «жінка дивом вціліла», «скандальні контракти», «сумнозвісного ЖК «Медовий», «приголомшливу для всіх новину», «з подекуди вражаючою кількістю статків», «ця новація вже наробила галасу», «глядачі у захваті» тощо.

Різні оцінки з різних приводів: «успішно відбили», «успішно випробували», «не набагато краща ситуація», «чимало сил та резервів», «кожен постріл — це практично снайперський постріл», «не все так райдужно», «славнозвісний морський дрон», «потужні вибухи», «завдав найсильніший удар по екології», «велетенська хвиля», «за суворими графіками», «столичні копи» (це англійською жаргонне «менти»), «дорогі автомобілі», «стали більш помпезними», «за символічні для квартири гроші», «але насправді це крапля в морі», «у наймальовничіших і найдорожчих куточках Карпат», «у неї є потужна мотивація», «починаємо з доброї справи», «відбувається такий собі мурашник», «тут просто робота кипить», «зіркова гостя», «щедро діляться», «з промовистим написом», «однак це непросто», «у неї нерви залізні», «на колись красивому подвір’ї» і подібні.

Було кілька міркувань: «Нині Росія накопичує солдатів у Курській та Брянській областях, які межують з Сумською, відтак навіть обмежене угруповання в цьому районі дасть ворогу змогу відтягнути деякі сили ЗСУ з інших напрямків». «Та змінити ситуацію на фронті може лише зняття обмежень бити по цілям ворога на його території, глибоко в тилу» (сюжет Маріам Оганесян). «Вочевидь свою проблему хочуть зробити чужою, а тут вже нехай кожен робить висновки сам» (пряме ввімкнення Карини Вакарєвої).

Були й зайві маркери суб’єктивної думки та маркери посилення уваги: «швидко додам», «зайшла на сайти й побачила оголошення», «до слова», «і що важливо».

Ведучі гостьових студій у 7 випадках навпаки не авторизували власних міркувань.

У сюжеті про значення дозволів бити західною зброєю по території Росії велика (з трьох речень) цитата висновків Інституту вивчення війни була невірно маркована, відтак останнє речення сприймалося як думка авторки сюжету.

Стандарт повноти інформації

Було 6 порушень.

Олега Каткова в сюжеті представляли титром як «головного редактора Defense Express». Не вся аудиторія знає, що це мілітарне видання. І не вся аудиторія володіє англійською. Тож бекграунд був необхідний. Не досить було Петра Черника в сюжеті представляти лише як «військового експерта». У трьох сюжетах були нетитровані синхрони.

Ще в одному сюжеті не титрували ні датою, ні як архівне відео повернення українських дітей на підконтрольну територію.

Стандарт балансу думок

Було одне порушення. У повідомленні про суд за позовом фірми «Трейд Граніт Інвест» до Державного оператора тилу слова представникам фірми не надали, обмежилися лише синхроном представника ДОТу.

Стандарт доступності подачі інформації

Було 10 порушень (по 2,5 на годину).

Ведучий представляв гостя як «військовослужбовця 47-ї ОМБР», так само було і в титрі. Там же так само було і: «командир 17-го окремого мотопіхотного батальйону 57-ї ОМБР». Військові абревіатури знають далеко не всі глядачі марафону, відтак спочатку їх слід розшифровувати.

Ведучий у запитанні до гостя казав: «чи вони показують свою маржинальність». Відтак і гість у відповіді використовував термін, якого гарантовано більшість аудиторії марафону не знає.

Крім того, були «дедлайни», «меседжі», «для такого івенту», «давати фідбеки», «всі з гаджетами зараз», «топ-5 країн Європи».

Інші зауваження

Двічі забули про фемінітиви: «посол України в Канаді каже» (в сюжеті Алли Хоцянівської про Юлію Ковалів), «країни-агресора» (ведучий Руслан Ярмолюк).

Резюме

Новинна складова чотирьох годин ефіру каналу була такою: 4 репортажні сюжети, 2 прямі ввімкнення і 2 гостей-ньюзмейкерів. З сюжетів кращим був огляд Наталії Ярмоли про те, як російська пропаганда розвивала наратив про «український нацизм» (оператор Олександр Аліфанов).

Стандарти порушували 331 раз. Це майже по 83 порушення на годину ефіру в середньому або ж майже по 1,5 порушення щохвилини. Найчастіше порушували стандарт відокремлення фактів від думок — 166 разів, майже все це були суб’єктивні оцінки журналістів у новинах. Зі 101 порушення стандарту достовірності найбільше (майже третина) були факти без будь-яких посилань на джерела інформації. 47 разів порушували стандарт точності, більшістю з цих порушень були невідповідності картинки й тексту в БЗ і сюжетах. 10 разів порушували стандарт доступності подачі інформації, 6 разів — стандарт повноти інформації й одного разу порушили стандарт балансу думок.

Проявів політичного піару, російських пропагандистських наративів і токсичних медійних персонажів у проаналізованому ефірі каналу цього дня не було.

Телеканали ICTV та СТБ (14:00–18:00 5 червня)

Зміст ефіру

Структура ефіру медіагрупи була звичною: 15-хвилинні новини чергувалися з 15-хвилинними розмовними студіями або ж замість них у ці проміжки часу показували фільми та фрагмент тижневика «Факти тижня» за попередню неділю. Новини спочатку вела Тетяна Висоцька, згодом — Петро Дем’янчук, розмовні студії вела Яна Брензей, фрагмент тижневика вів Сергій Кудімов.

В ефірі були такі сюжети:

про бойову роботу бійців 148-ї окремої бригади ДШВ під Вугледаром,

про евакуацію «Білими янголами» людей із селища Дробишеве на Донеччині,

про засідання Верховної Ради,

про нинішній стан будинків, затоплених після підриву Каховської ГЕС,

про воєнну цензуру і про інформаційну тишу,

про ситуацію з водою в Нікополі за рік після підриву Каховської греблі,

про графік міжнародних заходів за участі президента Зеленського,

про вишколи й укріплення на прикордонні Рівненської області,

про полонених росіян,

про підриви піротехніками вибухонебезпечних предметів,

про тренінг із безбар’єрності для співробітників «Кредобанку»,

про плани з впровадження безбар’єрності на Львівському залізничному вокзалі,

про розподілену генерацію електроенергії,

про американця-ветерана, який нині займається евакуацією поранених,

про роботу бойових медиків 128-ї бригади ТрО Дніпра,

про добровольця з Великої Британії, який долучається до Інтернаціонального легіону ЗСУ,

про кав’ярню, яку жінка відкрила у Львові в пам’ять про загиблого на фронті чоловіка,

про вдову загиблого військового, яка робить ювелірку з гільз, а гроші передає на дрони для фронту,

про ремонтників 67-ї окремої мехбригади.

Були прямі ввімкнення:

про підсумки засідання Верховної Ради,

про виставку фотографій зниклого безвісти військового Олександра Господа.

Гостями ефіру були:

Олег Синєгубов, голова Харківської ОВА, про примусову евакуацію дітей із півночі Харківщини, про лісові пожежі в області, про ситуацію з електрикою в області й у Харкові.

Катерина Черногоренко, заступниця міністра оборони з питань цифрового розвитку, про роботу застосунку «Резерв+», про оновлення даних громадянами зокрема за кордоном.

Тарас Висоцький, в.о. міністра аграрної політики та продовольства, про нове блокування польськими фермерами пункту перепуску Гребенне — Рава-Руська, про угоду України з ЄС про безмитну торгівлю.

Анастасія Блищик, пресофіцерка 47-ї окремої механізованої бригади, про ситуацію на фронті на Авдіївському напрямку, про потреби бригади в засобах РЕБ.

Олександр Мусієнко, керівник Центру військово-правових досліджень, про ситуацію на фронті на півночі Харківщини, про зменшення загрози наступу ворога на Сумщині, про ситуацію на Покровському напрямку, про дозволи використання західної зброї по території Росії, про можливості тиску на окупантів у Криму.

Олена Лапенко, експертка з енергобезпеки аналітичного центру Dixi Group, про поради як виживати в умовах великих відімкнень електрики, про необхідність заощадження електроенергії, про прогноз з ситуацією з електрикою на зиму.

Крім того, в ефірі були:

Фрагмент тижневика «Факти тижня».

Фільм проєкту «Антизомбі» про російську пропаганду щодо «гуманності» російського наступу.

Фільм проєкту «Громадянська оборона» про втрати ворога на окупованих територіях і на території Росії.

Фільм проєкту «Антизомбі» про дійсність російської глибинки.

Порушення стандартів

Стандарт достовірності інформації

Стандарт порушували 67 разів, це майже по 17 порушень на годину ефіру в середньому.

З соцмереж і телеграм-каналів брали картинку 9 разів. Зокрема з телеграм-каналів різних підрозділів ЗСУ та зі сторінок Держприкордонслужби, Нацполіції, Київської міської прокуратури в соцмережах. Було «посилання» «написала сама потерпіла у соцмережах».

Найбільше було узагальнених розмитих псевдопосилань — 33. У такий спосіб «посилалися» на Генштаб, Повітряні сили, Сили оборони півдня, ОСУВ «Хортиця», Оперативне командування «Північ», Держприкордонслужбу, МВС і Нацполіцію, «Укренерго» і «Укргідроенерго», Донецьку, Сумську і Дніпропетровську ОВА, а також на Єврокомісію, Мінфін США і «Роскомнадзор». І були ще більш розмиті: «західні ЗМІ повідомляли», «пишуть мас-медіа з посиланням на Єлисейський палац», «західні ЗМІ повідомляли», «за інформацією Вашингтона», «у ЄС обіцяють», «повідомляє місцева влада» (невідомо яка), «військові попереджають», «прикордонники повідомляють» і «інформацію підтвердили наші джерела в правоохоронних органах».

Було 3 абстрактні псевдопосилання: «сьогодні стало відомо», «я читала», «називають» (невідомо хто). Ще тричі наводили факти без посилань на джерела.

19 разів робили узагальнені псевдопосилання на авторство суб’єктивних думок: «в уряді це рішення назвали», «як в Генштабі говорять», «на думку депутатів», «кажуть в опозиції», «запевняють чиновники», «місцева влада закликає» (якась донецька), «американські економісти зазначили», «твердять окупанти», «росіяни кажуть», «копи попереджають», «поляків, вони кажуть», «армійці називають», «бійці кажуть», «поліцейські-піротехніки нагадують», «за прогнозами аналітиків», «фахівці кажуть».

Стандарт точності інформації

Стандарт порушували 28 разів (по 7 порушень на годину в середньому). Майже все це (26) було невідповідностями картинки й тексту в сюжетах і БЗ, переважно некоректним «перекриванням» будь-яких текстів абиякими архівами. Невідповідно «перекривали» також пряме ввімкнення про засідання ВР.

Була неточність у розрахунку. Ведучий тижневика казав про тарифи на електрику, що «уряд їх підвищив у півтора раза». Було 2,64, стало — 4,32. Це аж ніяк не «в півтора раза». Це більш як в 1,6 раза.

Стандарт відокремлення фактів від думок

Стандарт традиційно порушували найбільше — 256 разів. Це по 64 порушення на годину ефіру в середньому або ж більш як по порушенню щохвилини. У 244 випадках це були суб’єктивні думки журналістів у новинах.

Зокрема суто емоційні оцінки: «такі жахливі події», «знову гатили», «вибухового залізяччя», «розгатили росіяни», «дорога була у жахливому стані», «після трагедії», «вже було чимало скандалів», «розлютило», «шалені наслідки», «легендарним командиром», «ефект не менш вражаючий», «опозиція обурювалася і не добирала слів» тощо.

Оцінки з різних приводів: «один з наймасштабніших терористичних актів», «пролунав потужний вибух», «найактивніші атаки», «активно вдаються до авіаударів», «активне використання росіянами бронетехніки», «та й артилеристи задніх не пасуть», «ситуація напружена», «складною залишається ситуація», «ще один складний відтинок фронту», «нашим бійцям відповідати складніше», «підступні плани», «успішно працюють», «сповнений рішучості», «масштабної хакерської атаки», «ухвалив чимало важливих законопроєктів», «законопроєкт вкрай необхідний», «численні перемовини», «ціла лавина важливих міжнародних зустрічей», «кілька надзвичайно важливих візитів», «теми перемовин класичні», «безпрецедентною за кількістю обмежень», «сувора цензура», «ретельно моніторить», «ми прозоро висвітлюємо війну», «безліч островів», «чітко видно», «завжди людно», «у більш-менш безпечній частині мікрорайону», «копи попереджають» (американський аналог зневажливого «менти»), «то найбільша проблема», «пильно стежать», «постійно тренуються», «готові застосувати всі свої навички», «нестачу гостро відчули», «здолали чималу відстань», «цікава така конструкція», «їхня служба нехай і не така видовищна», «дату для цієї виставки вибрали символічно» і подібні.

Були й різні міркування журналістів — «експертні» думки, припущення, «настанови» тощо: «Завдяки збільшенню виробництва у Сполучених Штатах імовірно згодом ми теж зможемо отримати більше цих ракетних систем» (ведуча Тетяна Висоцька). «Ймовірно, це була керована кількасоткілограмова авіабомба» (ведучий Петро Дем’янчук). «Цю війну недаремно називають “війною у прямому ефірі”, адже будь-хто, не лише ЗМІ, кожен користувач соцмереж, коментують війну, тактику на фронті, поставку зброї, втрати» (ведучі новин по черзі). «Війна не час для гонитви за рейтингами чи першістю у демонстрації крові — цей урок уже засвоїли українські журналісти, але не завадить нагадати: навіть попри відсутність воєнної цензури, відповідальність за сказане слово ніхто не скасовував» (сюжет Данила Самсонова). «Та недооцінювати підступні плани ворога не можна» (сюжет Катерини Курбанової). «Окрім цього підтримка свідомого бізнесу в Україні є неабияк важливою нині для Superhumans та інших таких центрів» (сюжет Мирослави Соколовської). «Але ворог лізе, бо задача у загарбників одна і ціна для них неважлива» (сюжет Костянтина Мельникова). «Ситуація, коли цивільні суди судять військових, неправильна та викликала багато скандалів» (сюжет Василя Саф’янюка).

Траплялися зайві для новин маркери авторизації чи посилення уваги: «спершу скажу», «до слова», «як не дивно», «цікаво», «не завадить нагадати».

У фрагменті тижневика «Факти тижня» ведучий і автор сюжету в 11 випадках не авторизували, як належить, власних міркувань.

Ведуча новин некоректно позначила межі цитати польського прем’єра Дональда Туска, тож частина думки сприймалася як думка самої ведучої.

Стандарт повноти інформації

Було лише 2 порушення. Двічі бекграундове архівне відео підриву Каховської греблі не титрували ні датою, ні як архівне.

Стандарт доступності подачі інформації

Було 4 порушення. Ведуча в запитанні до гостя казала: «стане геймчейнджером». Відтак і гість вживав це англійське визначення. А не вся аудиторія знає англійську.

У підводці до сюжету було: «бійці 148-ї окремої бригади ДШВ». А в сюжеті в титрах було ще складніше: «148 ОАБр ДШВ». Не всі глядачі телемарафону знають військові абревіатури.

Ще було: «завдяки цим маленьким гаджетам».

Стандарт оперативності

Уже застарілою виглядала інформація про підвищення тарифів на електрику для населення у підводці в повторі фрагмента недільного випуску тижневика «Факти тижня». Показово, що сам факт повтору ніяк не позначається титром. При цьому, погодьтеся, якось геть ненормально виглядає, коли 5 червня ведучий в ефірі каже: «отже з 1 червня, тобто від учора».

Інші зауваження

Що називається всім колегам на замітку. У розмові з речницею 47-ї окремої мехбригади ведуча Яна Брензей дуже якісно коментувала показане відео, показане саме до обговорення. Це єдиний коректний спосіб використання відео під час гостьових студій.

Двічі забули про фемінітиви: «дружина Микити — також медик» (сюжет Христини Венгеляускайте), «Софія Возниця, фахівець з координації…» (титр у сюжеті Мирослави Соколовської).

Елементи політичного піару

Був сюжет про тренінг з безбар’єрності Superhumans для співробітників «Кредобанку». Називати банк потреби не було, вийшло, що саме «Кредобанк» надзвичайно дбає про своїх клієнтів.

Резюме

Новинна складова чотирьох годин ефіру медіагрупи була такою: 4 репортажні сюжети та 2 прямих ввімкнення. У розмовній студії побували 3 ньюзмейкери. З сюжетів я би відзначив спецрепортаж Ольги Чайко про нинішній стан будинків, затоплених після підриву Каховської ГЕС (оператор Захар Комах).

Стандарти журналісти медіагрупи порушували 358 разів, це по 89,5 порушення на годину ефіру в середньому або ж майже по 1,5 порушення щохвилини. Найчастіше традиційно порушували стандарт відокремлення фактів від думок — 256 разів, у більшості випадків це були суб’єктивні думки журналістів у новинах. Стандарт достовірності порушували 67 разів, майже половиною з цих порушень були узагальнені розмиті псевдопосилання на джерела фактичної інформації. З 28 порушень стандарту точності майже всі були невідповідністю картинки й тексту в сюжетах та БЗ. Крім того, 4 рази порушили стандарт доступності подачі інформації, 2 рази – стандарт повноти інформації та в одному випадку було порушення стандарту оперативності.

У позитивному контексті згадували в сюжеті про тренінги з безбар’єрності «Кредобанк».

Російських пропагандистських наративів і токсичних медіаперсонажів у проаналізованому ефірі медіагрупи цього дня не було.

Телеканал «Рада» (18:00–22:00 5 червня)

Зміст ефіру

Структура ефіру каналу була такою: перші дві ефірні години починалися випусками новин (20- та 15-хвилинними), на 30-й хвилині були коротші новини (10- й 5 хвилинні), решту часу займали гостьові студії, але в них ведучий теж зачитував дуже багато інформаційних повідомлень. О 20-й був годинний підсумковий випуск новин, наступна година була гостьовою. Новини вела Ольга Бутко, вона ж з Андрієм Сініциним вели підсумковий випуск новин, усі гостьові студії вів Назар Довгий.

В ефірі були такі сюжети:

про курси з першої домедичної допомоги,

про відбудову поруйнованих ворогом сіл на Миколаївщині,

про компенсації фермерам за купівлю української сільгосптехніки,

про польських волонтерів із Вроцлава, які складають дрони для ЗСУ,

про програму «єВідновлення» в Запорізькій області,

про дозволи союзників бити їхньою зброєю по території Росії,

про віддалені наслідки підриву Каховської греблі окупантами,

про втікачів від мобілізації,

про фортифікації,

про родинні стосунки військових із сім’ями на відстані та після повернення,

про полоненого захисника «Азовсталі» Сергія Овчаренка,

про загиблого Героя України протитанкіста Сергія Міщенка,

про розвідників 24 окремої механізованої бригади.

Було пряме ввімкнення про підготовку до роковин висадки десанту в Нормандії.

Гостями ефіру були:

Арсеній Пушкаренко, заступник голови Комітету ВР із питань зовнішньої політики, про прогнози щодо саміту G7 і можливих зустрічей президентів Зеленського і Байдена, про ухвалений ВР закон про англійську мову в Україні.

Олександр Мережко, голова Комітету ВР з питань зовнішньої політики, про можливі зміни в Європарламенті після виборів і їхній вплив на підтримку України ЄС.

Іван Федоров, голова Запорізької ОВА, про масовані обстріли прифронтових населених пунктів області, про будівництво фортифікацій в області, про відновлення руху греблею ДніпроГЕСу.

Дмитро Сахарук, виконавчий директор концерну «ДТЕК», про ситуацію в енергосистемі та про дефіцит електроенергії, про відімкнення від електрики, про роботу енергетиків із подолання енергетичної кризи.

Михайло Подоляк, радник керівника Офісу президента, про майбутній Саміт миру у Швейцарії, про позицію Китаю та інших лідерів Глобального Півдня щодо російсько-української війни, про російські погрози ядерною зброєю, про майбутні зустрічі Зеленського з Байденом, про позицію Угорщини, про дозволи бити по Росії західною зброєю, про закон щодо англійської мови в Україні.

Олександр Мусієнко, керівник Центру військово-правових досліджень, про закон про англійську мову для військових, про вплив останніх надходжень західної зброї в Україну на ситуацію на фронті, про дозволи бити по території Росії.

Андрій Полторацький, командир розвідки підрозділу «Фенікс» бригади Гвардії наступу «Помста», про бої під Кліщіївкою та Андріївкою.

Тарас Тополя, фронтмен гурту «Антитіла», про збір грошей на ГУР концертами у Великій Британії, про благодійні аукціони.

Крім того, в ефірі були:

Опитування народних депутатів щодо ухваленого законопроєкту про англійську мову в Україні.

Проєкт «Патріот» Сергія Позняка.

Порушення стандартів

Стандарт достовірності інформації

Стандарт журналісти каналу порушували 57 разів (більш як по 14 порушень на годину ефіру в середньому). 8 разів брали картинку з телеграм-каналів і соцмереж, зокрема з телеграм-каналу Херсонської ОВА, зі сторінок Одеської облпрокуратури та ДСНС Дніпропетровщини. Були «посилання» «комент такий пишуть в соцмережах», «інтернетом почали поширюватися повідомлення».

Узагальнених розмитих псевдопосилань було найбільше — 27. Так «посилалися» на Генштаб, ДСНС, Міндовкілля, Мінекономіки, Мін’юст, Херсонську ОВА та якісь невизначені адміністрації Харківщини й Сумщини, Запорізьку міськраду, Патрульну поліцію Львівщини, Одеську облпрокуратуру, «Укренерго», Єлисейський палац. І більш розмито: «поліція повідомляла», «повідомляли французькі ЗМІ».

Було 6 абстрактних псевдопосилань: «була інформація», «є повідомлення», «ми знаємо», «зазначається» (невідомо ким), «читав сьогодні новину» і навіть «десь бачив я». Тричі наводили факти без посилань.

13 разів робили узагальнені псевдопосилання на авторство суб’єктивних думок: «розвідники «Hate Group» кажуть», «побратими називали», «стверджує влада», «вроцлавські волонтери кажуть», «кажуть дипломати», «організатори кажуть», «твердять психологи» тощо.

Стандарт точності інформації

Стандарт порушували 26 разів (по 6,5 порушення на годину). 15 із них були невідповідністю картинки й тексту в сюжетах і БЗ. Традиційно невідповідно «перекривали» повідомлення про обстріли різних областей і повідомлення про події на фронті. Було ще таке: ведучий за кадром розповідав про збитки, яких завдали українській енергосистемі ворожі атаки, а «перекривали» це табличкою нових тарифів на електрику. Різні числа на екрані та за кадром — це гарантований спосіб заплутати глядача.

Абияк перекривали пряме ввімкнення й абияк «ілюстрували» розмови з 5 гостями.

Були й 5 фактичних неточностей. Тричі у новинах Саміт миру в Швейцарії називали «самітом світу». Що, м’яко кажучи, трошки різні поняття. А грубо кажучи, геть різні. І нікого в редакції це протягом трьох випусків новин не бентежило. Лише потім спохопилися.

У сюжеті про дозволи бити західною зброєю по території Росії стверджувалося: «Бити по Москві можна». Наскільки мені відомо, ніхто з західних партнерів таким чином свої дозволи не артикулював, навпаки говорили про значні обмеження можливих ударів, зокрема й територіальні.

Єнса Столтенберга «оригінально» титрували в сюжеті як «дежавного сектератя НАТО».

Стандарт відокремлення фактів від думок

Стандарт порушували найчастіше — 165 разів або ж більш як по 41 порушенню на годину в середньому.

149 із цих порушень були суб’єктивними думками журналістів у новинах і в новинних елементах гостьових студій.

Траплялися суто емоційні оцінки: «в самому пеклі», «у запеклих боях», «понівечені будинки», «у сумнозвісній Оленівці», «де сталася трагедія», «роковини трагедії», «стають смертельними бар’єрами», «щодня поливав варварським вогнем», «скандальний заступник секретаря Радбезу», «скандального військкома», «наробили такого галасу», «родину дивом врятували», «цій родині пощастило вціліти», «не могла стримати емоцій», «легендарного авіапрориву», «гострий спалах емоцій».

Більше було просто різних оцінок з різних приводів: «інтенсивні бої тривають», «тривають жорсткі бої», «прицільними ударами», «зазнає значних втрат», «традиційно викликали бурхливу емоційну реакцію», «складна ситуація», «у складних операціях», «нині вже не впізнати», «непередбачувано різкі агресивні реакції», «двоє досвідчених пілотів», «гучною стала справа», «безліч екосистем», «активно штурмують», «активно допомагають», «успішні завдання», «незвичні тренінги», «галасливі та активні в житті» тощо. І багато було всіх оцих «закликають», «наполягають» чи то «постійно наголошують».

Були й міркування журналістів: «Тому підвищення тарифів на електроенергію для населення до 4 гривень 64 копійок — це вимушений крок, уникнути якого було би просто неможливо» (ведучий Назар Довгий в інформаційному повідомленні). «Однак такі поступальні кроки союзників доводять РФ, що Захід готовий до підвищення рівня напруги у питанні збереження української держави» (сюжет Ганни Янько). «Значна частина цих заяв мала виразні ознаки російської ІПСО» (сюжет анонімного автора).

І маркери посилення уваги: «уявіть собі», «до слова», «до речі».

Натомість ведучий гостьових студій 13 разів не авторизував власних «експертних» міркувань.

Тричі були безпідставні узагальнення: «те, що українці все ж таки намагаються, опираючись на заклики енергетиків, заощаджувати якось, це зрозуміло, всі ми це робимо». «також місцеві жителі купують дрони, гроші збирають всією громадою».

Стандарт повноти інформації

Стандарт було порушено 31 раз (майже по 8 порушень на годину).

Ведучий гостьової студії чотири рази «посилався» на невизначені «військові адміністрації». Невідомо було і незрозуміло з контексту, чи то обласні, чи то міські, чи районні.

Бекграундове відео підриву Каховської греблі не було титроване ні датою, як це належить, ні навіть як архівне. Не титрували датами бекграундове відео Маріуполя 2022 року.

Показували синхрон Кемерона в Києві про дозвіл бити британською зброєю по Росії та не титрували його датою. Типу це він саме у день ефіру сказав, а насправді він це в Києві сказав ще 3 травня!

У 24 випадках на відео не було інтершуму. «Безшумними» в ефірі каналу були й вибухи, і літаки на летовищі, й концерти тощо.

Стандарт доступності подачі інформації

Було 6 порушень.

Інфографіка ворожих втрат на каналі раніше була дуже поганою, а стала нічим не кращою. Хіба що колірна палітра стала менш депресивною. Але сприйняти це дуже важко з екрана.

У підводці та в сюжеті про розвідників «Hate Group» цю назву не переклали з англійської. А ще були: «топовою такою подією», «і прайси за такими послугами», «такі вкидаються меседжі», «тренд».

Інші зауваження

На каналі «Рада» запустили суто пропагандистський проєкт «Патріот». У ньому нема жодних питань до ведучого Сергія Позняка, який є не журналістом, а ветераном і військовим, причому з 2014 року. Але я би звернув увагу на те, що якраз Сергій Позняк, на відміну від журналістів, дуже чітко авторизує власну думку, а не проголошує «експертні міркування» або тим більше «істини в останній інстанції». Хоча, на відміну від журналістів, зовсім не зобов’язаний цього робити. А от зроблені якимись анонімами сюжети в рамках цього проєкту видають ці «експертні думки» й «істини».

Незрозумілим залишається ще таке: навіщо починати гостьову студію повідомленням про приїзд Зеленського до Катару, яким майже завершувався попередній випуск новин? Якось занадто нав’язливо це виглядає. Загалом значні частини гостьової студії цього дня ведучий зачитував якісь нескінченні усні інформаційні повідомлення.

Новація в режисурі на каналі. Тепер гостя (це основна змістовна картинка) в кадрі заганяють в маленьке віконечко, а у великому вікні йде відео — цілковито беззмістовна і недоладна до розмови «ілюстрація». Я би радив узагалі чесно писати, як у соцмережах це часом роблять, що «відео для привернення уваги». Хоча дуже сумніваюся, що невідповідне розмові відео здатне привертати чиюсь увагу.

Двічі забули про фемінітиви: «Юлія Свириденко, міністр економіки» (титр у сюжеті Лілії Кочерги), «Оксана Савчук, член Комітету ВР…» (титр на синхроні).

Наративи роспропаганди і токсичні медіаперсонажі

У проаналізованому ефірі каналу не було російських пропагандистських наративів, гостьові студії вів токсичний ведучий каналу Назар Довгий, який раніше працював на проросійських каналах Медведчука.

Резюме

Новинна складова проаналізованого ефіру каналу була надзвичайно слабкою в репортажній частині — жодного репортажного сюжету і лише одне пряме ввімкнення. У гостьовій студії побувало 4 ньюзмейкери. З сюжетів якісними були нариси Карини Подленко про курси з першої домедичної допомоги (оператор Володимир Ситюк) і Софії Куценко про полоненого захисника «Азовсталі» Сергія Овчаренка (оператор Андрій Сокоренко).

Стандарти журналісти каналу порушували 285 разів. Це більш як по 71 порушенню на годину ефіру в середньому або ж більш як по порушенню щохвилини. Найчастіше порушували стандарт відокремлення фактів від думок — 165 разів, більшістю з цих порушень були суб’єктивні оцінки журналістів у новинах і в новинних елементах гостьових студій. Стандарт достовірності порушували 57 разів, майже половиною з цих порушень були узагальнені розмиті псевдопосилання на джерела фактичної інформації. З 31 порушення стандарту повноти інформації переважною більшістю було відео без інтершуму в сюжетах і БЗ. Стандарт точності порушували 26 разів, найбільше було невідповідностей між картинкою і текстом у БЗ та сюжетах. Крім того, 6 разів порушили стандарт доступності подачі інформації.

Проявів політичного піару у проаналізованому ефірі каналу цього дня не було. Не було і російських пропагандистських наративів, гостьові студії вів токсичний ведучий каналу.

Телеканал «Ми — Україна» (8:00–12:00 6 червня)

Зміст ефіру

Структура ефіру каналу була звичною для ранкового блоку. Щопівгодини були 10-хвилинні випуски новин, решту часу займали гостьові студії. З 10-ї ранку години починалися 13-15-хвилинними випусками новин, продовжувалися гостьовими. Новини вів спочатку Ігор Пупков, згодом — Віра Свердлик. Гостьові студії вели Юлія Галушка й Олег Білецький, згодом — Олена Цинтила й Микита Міхальов.

В ефірі були такі сюжети:

про наміри Росії переглянути кордони у Балтійському морі,

про життя людей, чиї оселі були затоплені після підриву Каховської греблі,

про надання американським меценатом безоплатного житла на Київщині для вимушених переселенців,

про ситуацію на різних ділянках фронту,

про роковини підриву окупантами Каховської греблі,

про саморобну поромну переправу у Рівненській області,

про підлітка з Кропивницького, який збирає дрони для фронту.

Були прямі ввімкнення:

з Чопа про залізничну катастрофу в Чехії,

два ввімкнення про приїзд лідерів до Франції до річниці висадки у Нормандії.

Гостями ефіру були:

Руслан Стрілець, міністр захисту довкілля та природних ресурсів, про безповоротні екологічні втрати через підрив Каховської греблі, про можливі подальші плани щодо відновлення чи невідновлення Каховського водосховища, про проблеми з водопостачанням на півдні, про зміни в Чорному морі, про лісові пожежі та втрати лісів через бойові дії.

Артем Некрасов, в.о. директора підприємства «Гарантований покупець», про ліміти й графіки відімкнення електрики, про плани щодо відновлення пошкоджених генерацій і ліній передачі електрики, про сонячну енергетику.

Андрій Ковальов, речник Генштабу, про ситуацію на різних ділянках фронту, про добові втрати ворога.

Андрій Демченко, речник Держприкордонслужби, про посилення угруповань ворога на північному кордоні, про ситуацію на кордоні з Білоруссю, про блокування поляками пункту пропуску Рава-Руська.

Дмитро Плетенчук, речник Сил оборони півдня, про спроби окупантів захистити Керченський міст від неминучих українських ударів, про відсутність активності кораблів Чорноморського флоту в акваторії Криму.

Андрій Юсов, речник Головного управління розвідки, про завершення збору на безпілотники «Сич» для ГУР, про хакерську атаку ГУР на російські ресурси, про знищене вороже судно, про настрої окупантів через дозвіл партнерів бити по території Росії, про кількість окупантів на території України, про зміни в російському військовому керівництві.

Дмитро Лазуткін, речник Міністерства оборони, про оновлення військовозобов’язаними своїх даних через «Резерв+», про різні ситуації при оновленні даних, про електронні черги в ТЦК, про рекрутинг на операторів безпілотників.

Владислав Власюк, радник керівника Офісу президента, про неефективність санкцій проти торгівлі Росії нафтою, про плани щодо вдосконалення міжнародних санкцій проти Росії, про продовження роботи деяких західних банків і компаній у Росії.

Олексій Гетьман, воєнний оглядач, майор запасу, про ймовірність нападу Росії на країни НАТО в майбутньому, про підготовку Європи до такої війни, про ракети Taurus, про можливості ударів західною зброєю по території Росії, про потреби України в далекобійних ракетах.

Олег Пендзин, член Економічного дискусійного клубу, про економічні збитки бізнесу й держави в цілому від тривалих відімкнень електрики, про захист ППО об’єктів, про підвищення акцизів на пальне.

Тетяна Пашкіна, HR-експертка, про дефіцит робочої сили при доволі високому рівні безробіття, про найбільш поширені вакансії, про перенавчання людей, про ефективність державного перенавчання.

Ігор Петренко, доктор політичних наук, експерт аналітичного центру «Об’єднана Україна», про причини неучасті Китаю і Саудівської Аравії в Саміті миру, про можливі підсумки майбутнього саміту, про спільне і відмінне в позиціях США, Німеччини та Франції щодо підтримки України.

Надія Адаменко, директорка департаменту цифрового розвитку Мінветеранів, про цифровізацію посвідчення ветерана в «Дії».

Порушення стандартів

Стандарт достовірності інформації

Стандарт порушували 88 разів (по 22 порушення в середньому на годину ефіру). З телеграм-каналів і соцмереж брали картинку й інформацію у 18 випадках. Зокрема користувалися телеграм-каналами ДСНС Херсонщини, «Укренерго» і різних підрозділів ЗСУ, крім того, брали відео з анонімних ворожих телеграмів Baza, Astra тощо. Були ще ось такі «посилання»: «відео займання рясно публікують російські пабліки», «місцеві жителі пишуть» (росіяни), «публікують російські пабліки».

Дуже багато було узагальнених розмитих псевдопосилань — 50. У такий спосіб «посилалися» на Генштаб, Повітряні сили, Міноборони, Офіс президента, ДСНС, «Укрзалізницю», «Укренерго», Дніпропетровську, Херсонську, Хмельницьку ОВА, міські адміністрації Херсона і Селидового. А також на Білий Дім і владу ворожої Бєлгородщини. Були ще більш розмиті псевдо: «з’являлася інформація від представників Сполучених Штатів Америки», «Литва назвала», «писали західні ЗМІ», «з даних, які курсують в чеських засобах масової інформації», «дані оприлюднили українські розвідники».

Було 8 абстрактних псевдопосилань: «відомо», «ми знаємо», «за попередньою інформацією», «за попередніми даними», «мовляв». У 6 випадках наводили факти без посилань узагалі.

Ще в 6 випадках робили узагальнені псевдопосилання на авторство суб’єктивних думок: «припускають західні ЗМІ», «в “АТЕШ” припускають», «порятовані розказували», «кажуть військові», «за словами офіцерів розвідки Нацгвардії», «кажуть в Антонівській громаді».

Стандарт точності інформації

Стандарт порушували 48 разів (по 12 разів на годину в середньому). 38 разів це були невідповідності картинки й тексту в сюжетах і БЗ. Традиційні — у повідомленнях із фронту або в повідомленнях про наслідки ворожих обстрілів у різних областях. І недоладне використання архівів для «перекривання» будь-яких текстів. Тут логіка роботи з картинкою часто аж зашкалює. Наприклад, ведучі розповідали про майбутню зустріч Байдена з Зеленським у Парижі, а «перекривали» це архівним відео Білого Дому і краєвидів Вашингтону. А було ще таке: не до кінця показали відео від ГУР знищення дроном ворожого корабля. Фінальні слова ведучої «це 28-й знищений ворожий корабель», а останні кадри — просто дрон пливе і навіть його цілі, отого самого «28-го ворожого корабля», так і не видно. Це яскрава ілюстрація недолугої роботи з картинкою.

Невідповідно «ілюстрували» і всі три прямі ввімкнення.

У прямому ввімкненні з Чопа про залізничну катастрофу в Чехії кореспондент казав: «Але найголовніше, що постраждалих і загиблих серед українців немає». Твердження було без посилань на джерела, базувалося на гіпотетичній інформації. І, як з’ясувалося згодом, воно не відповідало дійсності, оскільки в цій катастрофі з чотирьох загиблих було дві українки.

І ведучі постійно плутали числа з цифрами аж до такого: «загальна цифра 2 трильйони 200 мільярдів гривень». А це направду аж цілих 13 цифр!

Стандарт відокремлення фактів від думок

Стандарт порушували найчастіше, загалом було 147 порушень (це майже по 37 порушень на годину ефіру в середньому). 130 із них були суб’єктивними думками журналістів у новинах і в новинних елементах гостьових студій.

Суто емоційні оцінки: «найгарячішою залишається ситуація», «гатила по Херсону», «гатили безперестанку», «в той страшний день», «розказували страшні речі», «яскраво палали», «де сталася ця трагедія», «про трагедію, яка сталася», «яскраве відео», «досі нестерпно боляче».

Просто оцінки з будь-яких приводів: «безуспішно намагались», «ефективно обороняються», «активно готує подальший наступ», «наймасштабнішої операції», «миттєво зайнявся», «потужна пожежа», «філігранної роботи», «рясно публікують», «використовують нечасто», «недитяче захоплення», «багато медійників», «масштабний збір», «лічені кілометри», «а радше відхапання», «випадок досить-таки органічний», «те що треба», «і найгірше», «але найголовніше», «подати заявку просто», «ще одне важливе питання», «легко вміщає», «долають швидко», «альтернативи не існує», «часто користуються» тощо.

Міркування — припущення, «експертні оцінки» тощо: «Судячи з кадрів, вогонь охопив велику територію підприємства» (ведучі новин по черзі). «Але світ вже розуміє, що просто так росіяни нічого не роблять» (ведучий Олег Білецький у підводці до сюжету). «До Альянсу приєдналися Фінляндія і Швеція, по суті зробивши Балтійське море внутрішнім озером НАТО, що не може не дратувати Росію». «І хоча вона юридично незначна, а радше технічна, це вкотре свідчить про нехтування Росією всіх норм і правил». «Адже за негативного сценарію країни НАТО і справді стануть наступними» (сюжет Ганни Брикової).

Ведучі гостьових студій 15 разів не авторизували, як це належить, власних «експертних» міркувань.

Було також два безпідставних узагальнення: «уся країна згуртувалась, аби врятувати жителів Херсонщини», «весь світ вкотре побачив українське серце».

Стандарт повноти інформації

Стандарт порушували 27 разів (майже по 7 порушень на годину).

У останньому випуску новин почали показувати обіцяне відео від ГУР про знищення морським дроном ворожого корабля у Криму. І так і не показали найголовніше — сам момент влучання дрона в корабель, обірвавши відео ще до того, як той корабель на ньому з’явився.

Тричі критично бракувало бекграундів. Ведуча гостьової студії в запитанні гостю казала таке: «От те, що вчора ми від нього почули: про “Мінські угоди”, про…, до речі, про Японію, давно не було, а тепер давайте от Японія там якимось чином, не будемо вести з нею мову про острови, на цих умовах, а на яких будете…». Боюсь, без якісного бекграунду тут мало хто з аудиторії зрозумів, про що взагалі йдеться. Гість неодноразово казав про «прайскепи». Це потребувало бекграунду від ведучих, але вони такого бекграунду не зробили. Ведуча казала про те, що нібито в Росію повертається «Starbucks». Що однозначно потребувало бекграунду, бо не вся аудиторія знає, що то за «Starbucks».

Не досить було в сюжеті Дмитра Левуся представляти лише як «експерта-міжнародника», а Петра Олещука лише як «політолога». Ну і вже точно геть не досить було Тетяну Пашкіну представляти лише як «HR-експертку». Починаючи з того, що велика частина аудиторії поняття не має, що це воно за таке той «HR».

Частково не титрували ні датою, ні навіть як архівне бекграундове відео підриву Каховської ГЕС.

Ще в 19 матеріалах (що традиційно для каналу) на відео не було інтершуму.

Стандарт доступності подачі інформації

Було 12 порушень (по 3 на годину).

Інфографіка ворожих втрат продовжує залишатися непіднімною для сприйняття. Ще й ведуча називала позиції не в тому порядку, в якому вони були на інфографіці. Це було тричі.

У чому сенс показували й без того не адаптовану до телевізора інфографіку Генштабу, та ще й ось так?

Дарма давати динамічний скриншот фейсбук-сторінки головкома Сирського, бо прочитати такий дрібний текст явно зможуть не всі глядачі. Навіщо ось такий скриншот було ось так показувати?

А оце навіщо? Невже хтось зможе прочитати?

Ведуча гостьової студії казала: «Путіну ОК в ролі васала, якщо ми вже говоримо про відносини “сюзерен-васал”, то йому ОК в ролі васала». Далеко не вся аудиторія послуговується таким жаргонізмом. Як і «камон, друзі» від тієї ж ведучої.

Крім того, вже згадані «прайскепи», «Starbucks» і пасаж про Японію без бекграунду.

Інші зауваження

Одного разу забули про фемінітив: «Надія Адаменко, директор департаменту…» (титр на гості).

Резюме

Новинна складова чотирьох годин ефіру каналу була слабкою: жодного репортажного сюжету, 3 прямих ввімкнення, 2 гості-ньюзмейкери.

Стандарти порушували 322 рази, це по 80,5 порушення на годину ефіру в середньому або ж майже по півтора порушення щохвилини. Найчастіше порушували стандарт відокремлення фактів від думок — 147 разів, більшістю були суб’єктивні думки журналістів у новинах і в новинних елементах гостьових студій. Стандарт достовірності було порушено 88 разів, більше половини з цих порушень було узагальненими розмитими псевдопосиланнями на джерела фактичної інформації. 48 разів порушували стандарт точності, головно — невідповідністю картинки й тексту за кадром. 27 разів порушували стандарт повноти інформації, більш як дві третини з цих порушень — відсутність інтершуму на відео. Ще 12 разів порушували стандарт доступності подачі інформації. Інші стандарти не порушували.

Проявів політичного піару, російських пропагандистських наративів і токсичних медіаперсонажів у проаналізованому ефірі каналу цього дня не було.

Телеканал «Інтер» (14:00–18:00 6 червня)

Зміст ефіру

Структура ефіру каналу була звичною для денного слота: години починалися 15-хвилинними випусками новин, продовжувалися гостьовими студіями. Новини вів Олександр Просяник, гостьові студії по черзі вели Ірина Баглай і Олександр Васильченко.

В ефірі були такі сюжети:

про прибуття евакуаційного потягу з Донеччини до Рівного,

про портал «Діти війни»,

про курси пілотів БПЛА в рекрутинговому центрі столиці,

про можливість обмеження впливу Угорщини в Європарламенті,

про підрив ворогом Каховської греблі,

про операцію «Оверлорд»,

про штурмовика з позивним «Пакет» із Луганщини,

про матір зниклого безвісти військового з Кропивницького,

про волонтерський центр допомоги переселенцям на Прикарпатті.

Були прямі ввімкнення:

про наслідки ворожих обстрілів на Дніпропетровщині,

про наслідки ворожих обстрілів Херсонщини й Миколаївщини,

про ворожі обстріли Сумщини,

про вибори до Європарламенту,

про урочистості в Нормандії.

Гостями ефіру були:

Андрій Кузьменко, посол України в Катарі, про те, як Катар допомагає визволяти з Росії викрадених українських дітей.

Іван Федоров, голова Запорізької ОВА, про оперативну ситуацію в Запорізькій області, про наслідки останніх обстрілів, про відновлення руху автотранспорту греблею ДніпроГЕСу, про терор проти місцевих жителів на окупованих частинах області.

Дмитро Плетенчук, речник командування Сил оборони півдня, про ситуацію в Чорному морі з кораблями ворожого флоту, про застосування ворогом підводних човнів для запуску ракет, про будівництво ворогом залізниці до Криму, про ситуацію з ворожою ППО в Криму.

Євген Єрін, представник пресслужби Головного управління розвідки, про знищений у Криму ворожий буксир, про пожежі на російських НПЗ, про збір на дрони «Магура».

Андрій Демченко, речник Держприкордонслужби, про перетин кордону чоловіків мобілізаційного віку з подвійним громадянством.

Павло Клімкін, міністр закордонних справ у 2014–2019 роках, про очікування від зустрічей Зеленського з Байденом і Макроном, про значення дозволів бити по Росії та про «червоні лінії», про питання російських заморожених активів, про прогноз щодо майбутньої конфігурації Європарламенту з точки зору інтересів України, про майбутнє головування Угорщини в ЄС і можливе позбавлення її права голосу, про позицію Китаю щодо Саміту миру.

Олег Саакян, політолог, співзасновник Національної платформи стійкості та згуртованості, про зустрічі Зеленського з Байденом, про сенси майбутнього Саміту миру, про заяву Байдена про Україну не в НАТО, про дозволи союзників бити по території Росії, про німецькі Taurus і шведські Gripen, про роль Франції у подальшій підтримці України Заходом, про безпековий договір із США, про фактор Угорщини для ЄС у питанні підтримки України.

Руслан Смещук, воєнний кореспондент каналу, про місію роботи українських журналістів, про особливості, ризики й виклики роботи воєнкора на фронті, про пам’ятні фронтові репортажі, про свою історію як воєнкора, про зв’язку з оператором і водієм знімальної групи.

Крім того, в ефірі був документальний фільм Ігоря Левенка в рубриці «Історія війни» про колишнього журналіста Дмитра Купріяна, який воював штурмовиком, а після поранення став пресофіцером.

Порушення стандартів

Стандарт достовірності інформації

Стандарт порушували 68 разів (це по 17 порушень на годину ефіру в середньому).

З телеграм-каналів і соцмереж брали картинку й інформацію в 16 випадках. Користувалися телеграм-каналом Херсонської ОВА, сторінками в соцмережах Нацполіції, ДСНС, Держприкордонслужби, ГУР. Були «посилання» «мережею ширяться десятки відео», «роспабліки пишуть». А ще таке: «повідомив офіційний телеграм-канал Офісу президента». Це ж треба — «офіційний»! З таким же успіхом можна казати «на офіційному паркані написано». А загалом Офіс президента — це не сам президент особисто. В цьому моніторингу не враховуються як порушення посилання на телеграм-канал Володимира Зеленського (як важкодоступної для журналістів людини), але вже в його Офіс нічого не заважає журналістам зателефонувати, а не посилатися на телеграм.

Найбільше було узагальнених розмитих псевдопосилань — 37. Так «посилалися» на Головне управління розвідки, Нацполіцію, ДСНС, Держприкордонслужбу, МЗС, «Укренерго», Дніпропетровську, Херсонську й Запорізьку ОВА, Херсонську МВА, Донецьку облпрокуратуру і Донецьку поліцію, Інститут масової інформації та Міністерство транспорту Чехії. Були й ще більш розмиті: «заявили в Єлисейському палаці», «повідомляють американські ЗМІ», «очевидці кажуть», «фермери кажуть», «у розвідці зауважили», «кажуть представники спільноти».

Було 6 абстрактних псевдопосилань: «за офіційними даними», «попередньо», «нам відомо», «були повідомлення», «наскільки мені відомо», «в зведеннях про це пишуть». 6 разів наводили факти без посилань на джерела.

Тричі робили узагальнені псевдопосилання на авторство суб’єктивних думок: «в обласній адміністрації вкотре закликали», «військові кажуть».

Стандарт точності інформації

Стандарт порушували 24 рази (по 6 порушень на годину). 17 із них були невідповідностями картинки й тексту в сюжетах і БЗ. Також невідповідно «перекривали» чи «ілюстрували» 3 прямі ввімкнення, невідповідно «ілюстрували» розмови з 3 гостями. Ведучий новин казав у підводці про 2022 рік як про «початок війни».

Стандарт відокремлення фактів від думок

Порушень цього стандарту було рекордно (як для каналу) мало — «лише» 97. Це більш як по 24 порушення на годину в середньому і раніше канал такого показника не демонстрував. Більшістю з цих порушень були суб’єктивні думки журналістів у новинах і в новинних елементах гостьових студій.

Траплялися емоційні оцінки: «напрямок став найгарячішим», «понівечено оселю», «гатили ворожі снаряди», «понівечила медичні заклади», «у смертельній небезпеці», «смертоносні пастки», «жорстокості росіян немає меж», «на щастя, поранених людей немає» «на жаль, часто після повідомлення про прильоти доводиться дізнаватись про постраждалих та загиблих».

Оцінки з різних приводів: «найбільш активний напрямок», «потужний ракетний удар», «це одна із переламних операцій», «спалахнула масштабна пожежа», «наймасштабнішого затоплення», «вкотре закликали», «кілька потужних торнадо», «масштабних повеней», «рясні зливи», «прогнози погоди невтішні», «мистецтво як розрада», «несподівані гості», «чимало таких відео», «активно долучилися», «неабияк пишається», «готуються ретельно», «дедалі більше популярності», «легендарний актор» тощо.

Були й різні міркування журналістів: «Так відсторонено Угорщина натякнула: хоче бачити там Росію» (ведучий Олександр Просяник). «Україна переживає найскладніший етап у новітній історії» (ведуча Ірина Баглай у підводці до сюжету). «Тоді рятувальні операції досягли мети лише завдяки злагодженості екстрених служб та військових» (сюжет Юрія Куцого). «Від нього залежатиме не тільки те, які закони Євросоюз ухвалюватиме в наступні 5 років, а і те, хто займе ключові посади у ЄС». «Найбільш імовірно претендентка на сьогодні це все ж Урсула фон дер Ляєн» (пряме ввімкнення Ірини Іванової).

4 рази ведучі гостьових студій не авторизували власних міркувань.

Було таке узагальнення: «коли прокинулися, тамтешні жителі зрозуміли, що перебувають у пастці».

Стандарт повноти інформації

Було 9 порушень стандарту.

Так само як і колеги з «Ми — України», так і не показували до кінця відео ураження російського корабля, обірвавши відео ГУР, і так було тричі.

Було «посилання» «за даними тамтешньої військової адміністрації», з якого незрозуміло, якої саме — обласної, районної чи міської.

Не досить було в сюжеті про урочистості в Нормандії представляти Ігоря Рейтеровича лише як «політичного експерта».

У сюжеті не титрували датою бекграундове відео підриву Каховської греблі. В іншому сюжеті не титрували датами бекграундове відео атак ворога на Харківську і Київську телевежі.

Два БЗ чомусь були без інтершуму, що нехарактерно для «Інтера».

Стандарт доступності подачі інформації

Було одне порушення: «які основні меседжі».

Стандарт оперативності

Було два порушення. Як новину повідомляли про відновлення руху автотранспорту через греблю ДніпроГЕСу. Це було за добу до ефіру. Про що ведуча не згадувала в повідомленні. Як новину повідомляли про заяву посольства США щодо українців з подвійним — українським і американським громадянством. Що було ще напередодні. Про цю обставину часу в повідомленні не згадували.

Інші зауваження

Чесно кажучи, повідомлення в новинах про торнадо в США чи повінь в Колумбії мені нагадали далекі вже абсолютно мирні часи, коли такими повідомленнями «натягували» хронометраж. Зараз це навряд чи доречно, на моє переконання.

Кілька разів нехтували фемінітивами: «відео РФ, країни-агресора» (титр на всьому ворожому відео), «з країною-агресором» (ведучий Олександр Просяник), «Дар’я Мальчикова, проректор…, професор…» (титр на синхроні).

Елементи політичного піару

Було малозмістовне повідомлення про статтю керівника Офісу президента Андрія Єрмака про Туреччину. Така собі «новина», що керівник президентської канцелярії «подякував президенту Туреччини за згоду долучитися до глобального Саміту миру». Зрозуміло, що статус і повноваження пана Єрмака геть не ті, щоби такі «подяки» від імені України роздавати. А вже тим більше, щоб про це повідомляти в новинах.

Резюме

Новинна складова чотирьох годин ефіру каналу була такою: один репортажний сюжет і 5 прямих ввімкнень. У гостях побувало 2 ньюзмейкери. Якісним цього дня був фільм Ігоря Левенка в рубриці «Історія війни» про колишнього журналіста Дмитра Купріяна, який воював штурмовиком, а після поранення став пресофіцером.

Стандарти журналісти каналу порушували рекордно (як для каналу) мало. Було 201 порушення. Це трохи більш як по 50 порушень на годину і цього разу вже менше, ніж по порушенню щохвилини (раніше було стабільно більше). Стандарт відокремлення фактів від думок було порушено 97 разів, більшістю з цих порушень були суб’єктивні оцінки журналістів у новинах і в новинних елементах гостьових студій. Більше половини з 67 порушень стандарту достовірності були узагальнені розмиті псевдопосилання на джерела фактичної інформації. З 24 порушень стандарту точності майже всі були невідповідностями картинки й тексту за кадром, а також картинки як «ілюстрації» до розмов із гостями. Крім того, 9 разів порушили стандарт повноти інформації, 2 рази — стандарт оперативності й одного разу — стандарт доступності.

У проаналізованому ефірі каналу був один прояв політичного піару — цитування керівника Офісу президента Андрія Єрмака з подякою президенту Туреччини Ердогану.

Російських пропагандистських наративів і токсичних медіаперсонажів у проаналізованому ефірі каналу цього дня не було.

Перший канал Суспільного (8:00–12:00 6 червня)

Зміст ефіру

Структура ефіру каналу була такою: до 10-ї ранку були суцільні гостьові студії, на початках яких гостьові ведучі по 6-7 хвилин начитували дайджести новин. З 10-ї ефірні години починалися 15-хвилинними випусками новин, продовжувалися гостьовими студіями. Новини вів Євген Агарков, гостьові студії вели спочатку Тетяна Климчук і Роман Свирида, згодом — Олександр Бодня і Роман, прізвище якого звучало геть нерозбірливо, а титрами ведучих чомусь не представляти.

В ефірі були такі сюжети:

про нинішню ситуацію з водопостачанням на Дніпропетровщині після Каховського теракту,

про початок урочистостей у Нормандії,

про загиблого у боях колишнього очільника Черкаської філії Суспільного Євгена Старинця,

про луцького телеоператора Юрія Сілюка, який загинув у бою.

Були прямі ввімкнення:

про відкриття у Луцьку меморіального стенда загиблим воїнам,

про початок виборів до Європарламенту і про залізничну катастрофу в Чехії.

Гостями ефіру були:

Тетяна Гасаненко, голова Олешківської МВА, про приховування окупантами реальної кількості загиблих внаслідок знищення ними Каховської греблі.

Анатолій Немченко, голова Селидовської МВА, про наслідки ворожого удару по місту, про стан поранених, про евакуацію жителів міста і громади.

Андрій Канашевич, голова Куп’янської РВА, про ситуацію на фронті під Куп’янськом, про ворожі обстріли міста, про безпекову і гуманітарну ситуацію в районі, про евакуацію жителів району.

Дмитро Юнусов, директор департаменту сільського господарства Херсонської ОДА, про збитки сільського господарства Херсонщини від знищення Каховського водосховища, про те, як нині вирішують питання зрошення сільгоспземель, про скорочення кількості фермерських господарств у області.

Роман Ніцович, директор аналітичного центру Dixi Group, про значення Каховської ГЕС і Каховського водосховища для економіки півдня України, про питання доцільності відбудови Каховської ГЕС.

Ігор Тишкевич, експерт Українського інституту майбутнього, про методологію і результати соцдослідження настроїв росіян щодо війни в Україні, про політичну аморфність російського суспільства.

Златко Златанов, старший науковий співробітник Національного музею історії України у Другій світовій війні, про висадку десанту в Нормандії в 1944 році.

Станіслав Желіховський, кандидат політичних наук, про заплановані зустрічі президента Зеленського з Байденом і Макроном, про незапрошення Росії на урочистості до річниці висадки в Нормандії.

Руслан Микула, співзасновник проєкту Deep State, про просування ворога на Донеччині, про ситуацію на фронті на Запоріжжі під Роботиним, про ситуацію на фронті на півночі Харківщини, про утримання позицій ЗСУ на лівобережжі Херсонщини.

Василь Павлов, воєнний історик, голова ГО «Центр мілітарної історії», про історію і значення висадки десанту в Нормандії в 1944 році, про применшення СРСР і Росією значення цієї операції для перемоги над нацизмом.

Вадим Манюк, кандидат біологічних наук, доцент Дніпропетровського нацуніверситету, про екологічні наслідки знищення Каховського водосховища, про економічні збитки зокрема для сільського господарства, про вплив осушення річища Дніпра на природні середовища, про формування нової екосистеми, про неприродність водосховища.

Оксана Романюк, директорка Інституту масової інформації, про виклики роботи журналістів під час війни, про те, як працювали журналісти на самому початку повномасштабного вторгнення ворога, про значення роботи українських журналістів для всього світу і для підтримки України західними країнами, про загиблих на війні журналістів.

Василь Пехньо, воєнний оглядач, про дозволи від партнерів бити по російській території і їх вплив на подальший перебіг бойових дій, про зміни у тактиці окупантів з використання бронетехніки до піхотних штурмів.

Юлія Домбровська, агентка з нерухомості, про кредити за програмою «єОселя» і на що їх вистачає на реальному ринку житла, про ставлення забудовників до програми.

Сергій Томіленко, голова Національної спілки журналістів, про полонених українських журналістів, про загиблих українських журналістів.

Ірина Заболотна, керівниця впровадження «Дії» у Мінцифрі, про можливість отримання посвідчень ветерана в «Дії», про розв’язання ситуацій, коли посвідчення не підтягується в застосунку.

Вікторія Козарик, пасажирка потягу, який потрапив у катастрофу в Чехії, про подробиці катастрофи та порятунку людей екстреними службами.

Крім того, в ефірі були:

Трансляція урочистостей у Нормандії.

Документальний фільм «Вкрадене «море» про наслідки знищення ворогом Каховського водосховища.

Порушення стандартів

Стандарт достовірності інформації

Стандарт порушували найбільше — 48 разів (це по 12 порушень на годину ефіру в середньому). Дуже забагато інформації брали в телеграм-каналах і соцмережах — 41 порушення. Зокрема користувалися телеграм-каналами голів Дніпропетровської ОВА Сергія Лисака, Хмельницької ОВА Сергія Тюріна, Донецької ОВА Вадима Філашкіна, віцепрем’єра Михайла Федорова, командувача Повітряних сил Миколи Олещука, «Укрзалізниці», Херсонської ОВА, МВА Селидового, Харківської, Донецької й Одеської облпрокуратур. Фейсбук-сторінками «Укренерго», Сергія Жадана й учасника гурту «Жадан і собаки» Євгена Турчинова. Крім того, ворожими телеграм-каналами російських губернаторів і анонімними «Astra» і «Это Ростов». Тобто те, що з міркувань оперативності мало би бути винятками, досі на каналі є правилом. Характерним є і такий момент: у повідомленнях про наслідки ракетного обстрілу Одещини продовжували «посилатися» на телеграм-канал облпрокуратури, хоча цю подію каналу вже особисто коментував речник Сил оборони півдня Дмитро Плетенчук.

Було одне узагальнене розмите псевдопосилання («міноборони країни-агресора відзвітувало»), двічі було абстрактне («відомо») і ще одне узагальнене псевдо на авторство думки («місцеві жаліються»).

Стандарт точності інформації

Було 19 порушень (майже по 5 на годину в середньому). З них 14 були невідповідністю картинки й тексту в сюжетах і БЗ, 4 рази не до ладу «ілюстрували» картинками розмови з гостями. Була одна фактична помилка, я розумію, що обмовка, але ж яка! Ведучий новин казав: «у Росії розпочалися вибори до Європейського парламенту». І не виправився.

Стандарт відокремлення фактів від думок

Було 30 порушень стандарту (по 7,5 на годину). Майже все це (29) були суб’єктивні думки журналістів у новинах і в новинних елементах гостьових студій.

Переважно оцінки: «цієї трагедії», «трагедія сталася», «окупанти гатили з артилерії», «ще один понівечений», «оперативно загасили», «під час заяви заявив» (я такого ще не чув!), «найвідоміших книг», «тривалий час працював», «дуже відомий» тощо.

Ще одного разу гостьовий ведучий не авторизував власне міркування.

Стандарт повноти інформації

Було одне порушення. Геть не досить було представляти Василя Пехньо лише як «військового (себто воєнного, звісно) оглядача». По-перше, «оглядач» чого, якого видання? Не буває ж просто «оглядачів» у вакуумі. По-друге, бекграунд гостя аж ніяк не свідчить про його експертність конкретно в питаннях війни. Він просто журналіст. Тож за великим рахунком узагалі незрозуміло, навіщо його запрошувати як експерта у воєнних питаннях.

Стандарт доступності подачі інформації

Було 3 порушення. Показували мапу бойових дій від Deep State. І навіть підписали Вовчанськ і Часів Яр, але таким дрібненьким шрифтом, який не набагато більше від оригінальних написів на мапі. Тож багато глядачів навряд чи їх могли прочитати.

Ще така от серйозна неохайність редакції.

У текстовій інфографіці, слід враховувати всі постійні елементи ефіру. Щоб частини тексту не виявлялися за ними прихованими. Як тут — за сурдоперекладачкою. По-моєму, це очевидне просте правило. Ще гірше вийшло з цією інфографікою

Тут же слід було враховувати наявність рухомого рядка, який значно перекрив собою змістовну частину інфографіки.

Інші зауваження

Дайджести новин замість повноцінних випусків, як на мене, — не краще рішення в ранковому блоці. Ще й з постійними перебивками, які «рвуть» ефір. Це ж узагалі якийсь атавізм.

Геть незрозуміло, навіщо було на початку гостьової студії о 10:15 повторювати безліч повідомлень, які перед тим були у новинах.

Одного разу ведучий новин Євген Агарков забув про фемінітив: «країни-агресора».

Резюме

Новинна складова чотирьох годин ефіру каналу була слабкою в репортажній частині — лише 2 прямі ввімкнення. У гостях побувало 4 ньюзмейкери.

Стандарти журналісти каналу порушували 101 раз, це більш як по 25 порушень на годину ефіру в середньому. Найбільше було порушень стандарту достовірності — 48. І майже всі вони були використанням як джерел телеграм-каналів і сторінок у соцмережах. Стандарт відокремлення фактів від думок порушували 30 разів, майже все це були суб’єктивні оцінки журналістів у новинах і в новинних елементах гостьових студій. 19 разів порушували стандарт точності, майже все це було недоладне використання картинки в БЗ, сюжетах і в якості «ілюстрацій» до розмов із гостями. Крім того, тричі порушили стандарт доступності подачі інформації й одного разу — стандарт повноти.

Проявів політичного піару, російських пропагандистських наративів і токсичних медійних персонажів у проаналізованому ефірі каналу цього дня не було.

Важливі події / теми, які не були озвучені в телемарафоні

5 червня

Швейцарія і країни Глобального Півдня протискають невигідне Україні рішення Саміту миру.

Керівник Мінкульту стверджує, що в міністерстві не знали про «темники» в Укрінформі.

Пісторіус: Німеччина не відправлятиме своїх військових до України.

У ТЦК на Житомирщині помер доправлений на ВЛК чоловік.

Після звільнення під тиском медійників Гуменюк стала заступницею начальника управління комунікацій ОК «Південь».

Росіяни вдарили по селу на Херсонщині під час видачі гуманітарної допомоги, 2 поранених.

Дослідження КМІС: Половина українців вважає, що Зеленський не впорався з виконанням своїх передвиборчих обіцянок.

6 червня

У Києві ексвійськовий напав на представника ТЦК.

Міжнародні резерви України у травні скоротилися на 8% до 39 млрд доларів.

У ТЦК на Житомирщині помер доправлений туди чоловік, поліція розслідує його смерть як умисне вбивство.

Україна розчарована низькими темпами навчання союзниками пілотів F-16.

ISW: Невизначеність США щодо ударів по території Росії сприяє обстрілу українських міст російськими літаками.

Канали в ефірі спільного телемарафону (порівняння)

Структура ефірних блоків

Структура ефірного блоку каналу «1+1» була звичною для ранкового слота: щогодини було по два випуски новин (15-хвилинні на початках годин і короткі в середині), о 10-й був 15-хвилинний випуск новин, решту ефіру займали гостьові студії. В останній годині ефіру був 30-хвилинний випуск новин, далі показували фільм-розслідування.

Структура ефіру каналів ICTV та СТБ була звичною: 15-хвилинні новини чергувалися з 15-хвилинними розмовними студіями або ж замість них у ці проміжки часу показували фільми й фрагмент тижневика «Факти тижня» за попередню неділю.

Структура ефіру каналу «Рада» була такою: перші дві ефірні години починалися випусками новин (20- й 15-хвилинними), на 30-й хвилині були коротші новини (10- й 5 хвилинні), решту часу займали гостьові студії, але в них ведучий теж зачитував дуже багато інформаційних повідомлень. О 20-й був годинний підсумковий випуск новин, наступна година була гостьовою.

Структура ефіру каналу «Ми — Україна» була звичною для ранкового блоку. Щопівгодини були 10-хвилинні випуски новин, решту часу займали гостьові студії. З 10-ї ранку години починалися 13–15-хвилинними випусками новин, продовжувалися гостьовими.

Структура ефіру каналу «Інтер» була звичною для денного слота: години починалися 15-хвилинними випусками новин, продовжувалися гостьовими студіями.

Структура ефіру Першого каналу Суспільного була такою: до 10-ї ранку були суцільні гостьові студії, на початках яких гостьові ведучі по 6-7 хвилин начитували дайджести новин. З 10-ї ефірні години починалися 15-хвилинними випусками новин, продовжувалися гостьовими студіями.

Новинна складова

Новинна складова чотирьох годин ефіру каналу «1+1» була такою: 4 репортажні сюжети, 2 прямі ввімкнення і 2 гостей-ньюзмейкерів.

Новинна складова чотирьох годин ефіру каналів ICTV та СТБ була такою: 4 репортажні сюжети та 2 прямих ввімкнення. У розмовній студії побували 3 ньюзмейкери.

Новинна складова проаналізованого ефіру каналу «Рада» була надзвичайно слабкою в репортажній частині — жодного репортажного сюжету і лише одне пряме ввімкнення. У гостьовій студії побувало 4 ньюзмейкери.

Новинна складова чотирьох годин ефіру каналу «Ми — Україна» була слабкою: жодного репортажного сюжету, 3 прямих ввімкнення, 2 гості-ньюзмейкери.

Новинна складова чотирьох годин ефіру каналу «Інтер» була такою: один репортажний сюжет і 5 прямих ввімкнень. У гостях побувало 2 ньюзмейкери.

Новинна складова чотирьох годин ефіру Першого каналу Суспільного була слабкою в репортажній частині — лише 2 прямі ввімкнення. У гостях побувало 4 ньюзмейкери.

Гостьові студії

У гостьових студіях каналу «1+1» протягом чотирьох годин ефіру побувало 9 гостей: 2 ньюзмейкери, один речник, 2 експерти та 4 учасники подій.

У гостьових студіях каналів ICTV та СТБ протягом чотирьох годин ефіру побувало 6 людей: 3 ньюзмейкери, одна речниця і 2 експерти.

У гостьових студіях каналу «Рада» побувало протягом чотирьох годин ефіру 8 людей: 4 ньюзмейкери, один радник, один експерт і 2 учасники подій.

У гостях каналу «Ми — Україна» за чотири проаналізованих години ефіру побувало 13 людей: 2 ньюзмейкери, 5 речників, один радник, 4 експерти й одна учасниця подій.

У гостьових студіях «Інтера» протягом чотирьох годин побувало 8 людей: 2 ньюзмейкери, 3 речники, 2 експерти й один журналіст.

У гостьових студіях Першого каналу Суспільного побувало протягом чотирьох годин ефіру 17 гостей: 4 ньюзмейкери, 8 експертів, один журналіст і 4 учасники подій.

Представлення різних фракцій парламенту в гостьових студіях марафону (в межах повних ефірів каналів). Ці два дні були бенефісом «Слуги народу» — в ефірі були лише народні депутати від цієї політсили, їх було 4: Арсеній Пушкаренко й Олександр Мережко (на «Раді»), Юлія Овчинникова і Віталій Безгін (на «Інтері»). Представників інших фракції в ефірі у ці дні не було. До цього ще можна додати повний показ брифінгу спікера парламенту Руслана Стефанчука (формально позафракційний, втім делегований тими ж «слугами народу»). В ефірах каналів «1+1», ICTV та СТБ і «Ми — Україна» народних депутатів у ці дні не було.

Тим часом в ефірі Першого каналу Суспільного протягом цих двох днів побували загалом 9 нардепів: 4 народних депутати від «Європейської солідарності» (Іванна Климпуш-Цинцадзе, Олег Синютка, Олексій Гончаренко і Володимир В’ятрович), 3 народних депутати від «Слуги народу» (Василь Мокан, Олександр Федієнко й Ольга Василевська-Смаглюк, ще в одному випадку «слуги» відмовилися від запрошення), одна представниця «Голосу» (Юлія Клименко) і один представник «Батьківщини» (Іван Крулько).

Порушення стандартів

Стандарти журналісти каналу «1+1» порушували 331 раз протягом чотирьох годин ефіру. Це майже по 83 порушення на годину ефіру в середньому або ж майже по 1,5 порушення щохвилини. Найчастіше порушували стандарт відокремлення фактів від думок — 166 разів, майже все це були суб’єктивні оцінки журналістів у новинах. Зі 101 порушення стандарту достовірності найбільше (майже третина) були факти без будь-яких посилань на джерела інформації. 47 разів порушували стандарт точності, більшістю з цих порушень були невідповідності картинки й тексту в БЗ і сюжетах. 10 разів порушували стандарт доступності подачі інформації, 6 разів — стандарт повноти інформації й одного разу порушили стандарт балансу думок.

Стандарти журналісти каналів ICTV та СТБ порушували 358 разів, це по 89,5 порушення на годину ефіру в середньому або ж майже по 1,5 порушення щохвилини. Найчастіше традиційно порушували стандарт відокремлення фактів від думок — 256 разів, у більшості випадків це були суб’єктивні думки журналістів у новинах. Стандарт достовірності порушували 67 разів, майже половиною з цих порушень були узагальнені розмиті псевдопосилання на джерела фактичної інформації. З 28 порушень стандарту точності майже всі були невідповідністю картинки й тексту в сюжетах і БЗ. Крім того, 4 рази порушили стандарт доступності подачі інформації, 2 рази — стандарт повноти інформації та в одному випадку було порушення стандарту оперативності.

Стандарти журналісти каналу «Рада» порушували 285 разів. Це більш як по 71 порушенню на годину ефіру в середньому або ж більш як по порушенню щохвилини. Найчастіше порушували стандарт відокремлення фактів від думок — 165 разів, більшістю з цих порушень були суб’єктивні оцінки журналістів у новинах і в новинних елементах гостьових студій. Стандарт достовірності порушували 57 разів, майже половиною з цих порушень були узагальнені розмиті псевдопосилання на джерела фактичної інформації. З 31 порушення стандарту повноти інформації переважною більшістю було відео без інтершуму в сюжетах і БЗ. Стандарт точності порушували 26 разів, найбільше було невідповідностей між картинкою і текстом у БЗ та сюжетах. Крім того, 6 разів порушили стандарт доступності подачі інформації.

Стандарти журналісти каналу «Ми — Україна» порушували 322 рази, це по 80,5 порушення на годину ефіру в середньому або ж майже по півтора порушення щохвилини. Найчастіше порушували стандарт відокремлення фактів від думок — 147 разів, більшістю були суб’єктивні думки журналістів у новинах і в новинних елементах гостьових студій. Стандарт достовірності було порушено 88 разів, більше половини з цих порушень було узагальненими розмитими псевдопосиланнями на джерела фактичної інформації. 48 разів порушували стандарт точності, головно — невідповідністю картинки й тексту за кадром. 27 разів порушували стандарт повноти інформації, більш як дві третини з цих порушень — відсутність інтершуму на відео. Ще 12 разів порушували стандарт доступності подачі інформації. Інші стандарти не порушували.

Стандарти журналісти каналу «Інтер» порушували рекордно (як для каналу) мало. Було 201 порушення. Це трохи більш як по 50 порушень на годину і цього разу вже менше, ніж по порушенню щохвилини (раніше було стабільно більше). Стандарт відокремлення фактів від думок було порушено 97 разів, більшістю з цих порушень були суб’єктивні оцінки журналістів у новинах і в новинних елементах гостьових студій. Більше половини з 67 порушень стандарту достовірності були узагальнені розмиті псевдопосилання на джерела фактичної інформації. З 24 порушень стандарту точності майже всі були невідповідностями картинки й тексту за кадром, а також картинки як «ілюстрації» до розмов із гостями. Крім того, 9 разів порушили стандарт повноти інформації, 2 рази — стандарт оперативності й одного разу — стандарт доступності.

Стандарти журналісти Першого каналу Суспільного порушували 101 раз, це більш як по 25 порушень на годину ефіру в середньому. Найбільше було порушень стандарту достовірності — 48. І майже всі вони були використанням в якості джерел телеграм-каналів і сторінок у соцмережах. Стандарт відокремлення фактів від думок порушували 30 разів, майже все це були суб’єктивні оцінки журналістів у новинах і в новинних елементах гостьових студій. 19 разів порушували стандарт точності, майже все це було недоладне використання картинки в БЗ, сюжетах і в якості «ілюстрацій» до розмов з гостями. Крім того, тричі порушили стандарт доступності подачі інформації й одного разу — стандарт повноти.

Прояви політичного піару

В ефірі каналів ICTV та СТБ був прояв бізнесового піару. В позитивному контексті згадували «Кредобанк» у сюжеті про тренінги з безбар’єрності.

У проаналізованому ефірі каналу «Інтер» був один прояв політичного піару — цитування керівника Офісу президента Андрія Єрмака з подякою президенту Туреччини Ердогану.

У проаналізованих ефірах каналів «1+1», «Рада» і «Ми — Україна» проявів політичного піару не було. Так само не було їх у проаналізованому ефірі Першого каналу Суспільного.

Російські наративи й токсичні медіаперсонажі

Російських пропагандистських наративів у проаналізованому ефірі каналу «Рада» не було, гостьові студії вів токсичний ведучий каналу.

У проаналізованих ефірах усіх інших каналів російських наративів і токсичних медійних персонажів не було.

Скриншот відео: ТСН/ютуб