Цей моніторинг — докладний аналіз ефіру спільного марафону (новин, прямих ввімкнень, гостьових студій) на дотримання стандартів і вагомі професійні помилки ведучих і журналістів. Автор моніторингу — Ігор Куляс, медіатренер та автор основної методології моніторингових досліджень «Детектора медіа». Докладний розбір роботи ведучих і журналістів під час моніторингу потрібен і глядачам, і самим медійникам, які зможуть врахувати свої помилки та робити якісніший продукт. В аналізі ми враховуємо специфіку воєнного часу та фіксуємо лише порушення стандартів, яких журналісти й ведучі могли б уникнути.

Детальніше — в методології моніторингу. Резюме моніторингових звітів читайте тут. У рубриці «Щоденні теленовини» щодня виходить короткий огляд марафону.

Нагадуємо, що у зв’язку зі зміною сітки марафону в кожному моніторингу аналізуються всі шість каналів, але по 4 години ефіру. Та за два суміжних дні: понеділок і вівторок, вівторок і середа тощо. Ці дві доби на тиждень і години з ефірних блоків кожного каналу ми обираємо довільно. У розділі подій / тем, які не висвітлювалися телемарафоном, зазначаємо лише ті, які оприлюднювалися більшістю стрічок новин інших медіаресурсів протягом того часу доби, який аналізується.

Телеканал «1+1» (8:00–12:00 13 вересня)

Зміст ефіру

Структура ефіру каналу була звичайною для ранкових блоків марафону: щогодини було по два випуски новин (один починався на старті кожної години, другий був на 30-й хвилині), випуски були «різнокаліберними» (від 15 до 7 хвилин, системи в цьому не прослідковувалося). Решту ефірного часу займали гостьові студії, був один документальний фільм. Новини вів Святослав Гринчук, гостьові студії — Євген Плінський із Наталією Островською, згодом — Марічка Падалко з Русланом Шаріповим, гостьову рубрику «Оперативний черговий» вів Олександр Моторний.

В ефірному блоці були такі сюжети:

про дистанційну зустріч студентів із Гааги з президентом Зеленським;

про відновлення звільненої Олександрівки на Херсонщині;

про блокування українського агроімпорту європейськими сусідами;

про повінь у Лівії;

про спроби контрабанди українських культурних цінностей за кордон;

про ситуацію на Куп’янсько-Лиманському напрямку;

про ситуацію на ділянці фронту поблизу Бахмута;

про ситуацію на Токмацькому та Бердянському напрямках;

про використання ЗСУ безпілотників;

про повернення бійців на фронт після поранень.

Було пряме ввімкнення про ситуацію на фронті поблизу Торецька та Куп’янська.

Гостями ефірного блоку каналу були:

Сергій Колебошин, заступник голови Комітету Верховної Ради з питань освіти, науки та інновацій, про початок навчального року, про онлайн- і офлайн-навчання, про ситуацію з бомбосховищами у школах, про проблеми навчання дітей біженців у місцевих школах і онлайн — в українських, про другу вищу освіту як спосіб уникнути мобілізації.

Володимир Кудрицький, голова правління «Укренерго», про стан і відновлення енергетичних мереж після російських атак, про готовність енергетиків до роботи в умовах нових атак ворога, про зацікавленість інших країн досвідом українських енергетиків, про ймовірність графіків відімкнень електрики, про імпорт електроенергії з ЄС.

Андрій Ковальов, речник Генерального штабу, про ситуацію на різних ділянках фронту, про нічну атаку дронами, про втрати ворога, про перекидання ворогом підрозділів на окупанованих територіях, про псевдовибори.

Олександр Бородін, пресофіцер 3-ї окремої штурмової бригади, про бої на Бахмутському напрямку, про тактику та втрати ворога.

Олексій Гетьман, воєнний експерт, про результат ракетної атаки ЗСУ по судноремонтному заводу в окупованому Севастополі, про бої на Бахмутському напрямку, про бої на Запоріжжі, про нарощування ворогом виробництва танків.

Роман Погорілий, співзасновник онлайн-мапи бойових дій DeepState, про ситуацію на різних ділянках фронту, на Куп’янсько-Лиманському зокрема, про втрати ворога, про нову російську артилерійську доктрину.

Ігор Ганенко, військовослужбовець 47-ї механізованої бригади, про бої на Запорізькому напрямку в районі Роботиного, про цивільних на звільнених територіях.

Італієць, командир батальйону 68-ї єгерської бригади, про ситуацію на Куп’янсько-Лиманському напрямку.

Ганна Оліцька, біженка в США, про проблеми навчання сина в американській школі.

Ганна Турек, біженка в Німеччині, про проблеми паралельного навчання доньки в американській і онлайн в українській школі.

Крім того, в ефірі був докфільм Вікторії Гаврюшової спецпроєкту «Вільні міста» про Харківщину.

Порушення стандартів

Стандарт достовірності інформації

Стандарт журналісти каналу порушували протягом чотирьох годин ефіру 154 рази, або ж по 38,5 раза на годину ефіру в середньому. Це абсолютний «рекорд» і каналу, і телемарафону в цілому. Який означає, що канал більш як раз на кожних дві хвилини подавав недостовірну інформацію.

21 раз подавали в ефір відео/інформацію з інтернету. Широко користувалися російськими анонімними телеграм-каналами (на кшталт «Крымский ветер», «сhp_sevastopol», «mash на волне»), анонімним же телеграм-каналом «Одесса Инфо» й телеграм-каналом 3-ї окремої штурмової бригади. І ще були «посилання» «місцеві соцмережі діляться численними відео» і «в мережу свідки обстрілу виклали відео».

48 разів робили узагальнені розмиті псевдопосилання. Так «посилалися» на Генштаб, Оперативне командування «Південь», МЗС Данії, «Червоний Хрест» і Єврокомісію. Надзвичайно «достовірними» були «посилання» ось такі: «інформують в міноборони Росії», «зазначають у військовому відомстві Росії», «місцева влада заявляє» (севастопольська «влада»), «повідомляє місцева окупаційна влада», «місцева влада твердить» (теж якась російська) і «стверджують російські ЗМІ» (які насправді ніякі не ЗМІ, а пропагандистські інструменти Кремля), «також росіяни пишуть», «також вороги пишуть». У «1+1», схоже, взагалі нема розуміння, що будь-які російські ресурси є за визначенням брехливими, а отже нема жодного виправдання подавати з них будь-яку інформацію в телемарафоні. Крім усього цього було ще багато різноманітних «достовірних» псевдопосилань, як-от: «бійці відзначають», «кажуть медики», «за даними ЗМІ», «повідомляють місцеві жителі», «Сполучені Штати вже заявили», «у Копенгагені не уточнили», «в латвійській митній службі зазначили», «в Єврокомісії наголошують», «була інформація деяких експертів», «кажуть чиновники», «місцева влада обіцяє».

Але навіть і всього цього виявилося для редакції обмаль. Тож ще було цілих 37 повністю абстрактних псевдопосилань на джерела фактів. Найбільше було просто «відомо». Тобто нізвідки журналістам «1+1» щось «відомо», щоправда з модуляціями: «попередньо відомо», «наразі відомо» тощо. Було також чимало інформації з псевдопосиланнями на кшталт: «пишуть», «кажуть», «повідомляється», «очікується», «ми постійно чуємо». Були всі оці: «за офіційною інформацією», «за попередньою інформацією мова йде», «за прогнозами», «були повідомлення», «з’явилась інформація» і навіть «неодноразово лунали повідомлення». При тому навіть абстрактних псевдопосилань редакції не вистачило, тож цілих 30 разів фактичну інформацію подавали (переважно скоромовкою) без будь-яких посилань на джерела взагалі.

А ще плюс до всього перерахованого 18 разів журналісти робили узагальнені псевдопосилання на авторство суб’єктивних думок. Так «посилалися» на невідомо кого в СБУ та Музеї історії Києва. А решта псевдо була повністю розмитими: «бійці відзначають», «військові жаліються», «говорять командири», «українські захисники кажуть», «кажуть розвідники», «мешканці нарікають», «хлопці думають» , «митники застерігають», «археологи скаржаться», «музейники переконують» і «музейники закликають», «знавці ринку історичних знахідок кажуть», «фахівці кажуть» і навіть ось таке (це взагалі-то мегаузагальнення, як на мене) «буквально всі нам говорять».

Стандарт точності інформації

Стандарт порушували 44 рази (тобто по 11 разів на годину ефіру в середньому) 37 разів це були невідповідності картинки й тексту в сюжетах і БЗ. Тут без сюрпризів, усі повідомлення про наслідки ворожих обстрілів різних населених пунктів у різних областях «перекривали» фото невідомо яких із них. Усі повідомлення про бої на різних ділянках фронту «перекривали» випадковим архівним відео якихось бойових дій (які відбувалися невідомо де й невідомо коли). І всі повідомлення, де можна було знайти будь-яке архівне відео типу «за темою», «перекривалися» саме таким відео (типу «за темою», але насправді геть не за темою). Наприклад, сюжет про блокування українського агроімпорту європейськими сусідами «перекривали», звісно ж, архівним відео пшениці в різних її виглядах і портами із суднами в різних їх виглядах. Ще й не позначали це все як архів. Або ж ще таке: повідомлення про заборону Латвією в’їзду російських авто «перекривали», звісно ж, просто архівом якогось пункту перепуску, але з якогось дива естонським (попри те, що сам же ведучий казав, що Естонія подібного рішення ще не ухвалювала). І на відео з Естонії при цьому був, звісно ж, геотитр «Латвія».

Пряме ввімкнення кореспондентки з Донеччини «перекривали» невідповідним відео. І мінімум три розмови з гостями «перекривали» невідповідним відео. Наприклад, розмову з речником Генштабу «перекривали» просто випадковим архівним відео бойових дій. Нічого, що він розповідав про конкретні бої на конкретних локаціях? Або ще таке: розмову з військовослужбовцем 47-ї механізованої бригади про бої в районі Роботиного на Запоріжжі «перекривали» мапою бойових дій від Херсонської до Луганської області. Шукай, глядачу, там Роботине, про яке говорять у подробицях.

Ще традиційно недоречно до змісту використовували слово «епіцентр» придатно до величезної зони стихійного лиха в Лівії та називали «початком війни» лютий 22-го року.

Стандарт відокремлення фактів від думок

Цей стандарт традиційно порушували найбільше — 231 раз (це майже по 58 разів на годину ефіру в середньому). Майже все це (219) були суб’єктивні думки журналістів у новинах.

Як і завжди («ТСН» же «вражає») було дуже багато суто емоційних оцінок: «запеклі бої спалахують», «один із найзапекліших боїв», «на одному з найгарячіших напрямків», «смертельною пасткою», «принесли сюди лише страх і смерть», «моторошні наслідки», «жахливу стихію», «рясно горить», «змітаючи все на своєму шляху», «кадирівських відморозків», «дивом врятувалася», «цілими зграями», «понівечені нежитлові будівлі», «понівечене житло», «добряче пошматована», «смалили по будівлях з важкої артилерії» (це знахідка редакції, досі вороги переважно «гатили»), «ця зброя наводить справжній жах на ворогів», «дається це титанічними зусиллями», «вщент винищив “русскій мір”», «таким понівеченим», «вдалося вижити», «в двох величезних аудиторіях», «політичні чвари дещо стихли» тощо і тощо.

Чимало було й просто оцінок із будь-яких приводів: «активно посилюють», «активно йдуть вперед», «активні бойові дії», «ризиковано приземлився», «численними відео», «потужними вибухами», «безпрецедентної повені», «значні запаси», «сильною пожежею», «цінні трофеї», «унікальної спецоперації», «сумнівних посилок», «колись живописне містечко», «всередині гігантського корпусу», «незвичне спільне фото» і подібних.

І чимало було урочистих або ж оцінкових дієслів на позначення простої дії «сказав»: «закликали», «зазначають», «наголошують», «закликають», «нарікають», «обурювався», «скаржаться» тощо.

У гостьових студіях ведучі 9 разів не авторизували власних думок. І було 3 безпідставних узагальнення: «всі вже прочитали новину про підготовку графіків відключень із 1 жовтня», «до цього найбільше запитань у батьків», «харків’яни не втрачають пильність навіть коли тихо».

Стандарт повноти інформації

Стандарт порушували 13 разів. Ведучий Святослав Гринчук чотири рази казав: «губернатор Севастополя відзвітував». Слід обов’язково при називанні будь-яких подібних «посадовців» на окупованих територіях України позначати їхню нелегітимність, як мінімум, словом «окупаційний». Бо інакше виходить, що ми їх вербально легітимізуємо.

Не досить було представляти Олексія Гетьмана лише як «військового (в сенсі воєнного) експерта». У сюжеті про дистанційну зустріч студентів із Гааги з президентом Зеленським не були титровані синхрони студентів. У сюжеті про відновлення звільненої Олександрівки на Херсонщині не було титрів на частині синхронів. У прямому ввімкненні з Донеччини не було титровано бійця, який відповідав на запитання кореспондентки.

Бекґраундове відео ракетного удару по Кривому Рогу 8 вересня не титрували ні датою, як належить, ні навіть просто як архівне. У повідомленні про новий пакет допомоги від Данії не титрували датою бекґраундове відео візиту прем’єрки цієї країни до Києва.

Стандарт доступності подачі інформації

Двічі показували дуже красиву, але дуже складну для сприйняття мапу бойових дій.

Тут забагато населених пунктів (поки там глядач серед них знайде, наприклад, Роботине, про яке в цей момент ідеться). Для якісного сприйняття слід залишати лише кілька ключових назв, які безпосередньо стосуються того, про що йдеться за кадром. Багато спеціальних позначок, значення яких не є очевидним (якщо «спалахи», ймовірно, символізують боєзіткнення, то що саме означають червоні та чорні квадратики на окремих окупованих населених пунктах, не зрозуміло). Абсолютно зайвими є деталі рельєфу місцевості, які просто створюють візуальний шум, що також ускладнює для глядача сприйняття.

Ведучий Святослав Гринчук казав: «бан на імпорт». І в сюжеті кореспондентки «Радіо Свобода» Зоряни Степаненко було: «скільки національний бан може діяти», «проти подальшого бану». Жаргонізм, яким значна частина аудиторії не послуговується та не розуміє.

В оглядовому сюжеті про ситуацію на на Куп’янсько-Лиманському напрямку було: «силами 125-ї та 138-ї мсбр». Титри на синхронах в «Оперативному черговому» теж такі: «67 омбр ДУК», «розгорнули 104-й дшп». Усе ж таки далеко не вся аудиторія телемарафону розуміє військові абревіатури.

Я вже писав у попередньому огляді, що в «Оперативному черговому» не варто було б мапи бойових дій, із якими працюють на столі ведучий і експерт, показувати догори ногами, бо сторони протистояння «міняються місцями» й глядачам це важко сприймати в єдиній системі координат.

Стандарт оперативності

Гостьова студія «Нічної варти» йшла у повторі, відтак деякі теми вже істотно застаріли, як-от тема другої вищої освіти для уникнення чоловіками мобілізації. Цю тему публічно та всебічно обговорювали ще тиждень тому, понад те, у ВР ще 4 вересня навіть було зареєстровано відповідний законопроєкт для врегулювання цього питання.

Резюме

Новинна складова проаналізованого ефіру каналу була не дуже виразною: два репортажних сюжети (та й те — один із них був спецрепортажем), одне пряме ввімкнення та лише 2 гості-ньюзмейкери. Із сюжетів як найкращі я відзначив би спецрепортаж Маргарити Потапової про відновлення звільненої Олександрівки на Херсонщині (оператори Олександр Шиян, Віталій Овсянников) і фронтовий нарис Наталії Нагорної про повернення бійців на фронт після поранень і відпусток (оператори Ігор Сірий, Вадим Орехва).

Кількість порушень стандартів в ефірі телеканалу продовжує залишатися надзвичайно великою, протягом чотирьох годин ефіру було 459 порушень, це майже по 115 порушень на годину ефіру в середньому, або ж майже по 2 порушення на хвилину. Найбільше традиційно порушували стандарт відокремлення фактів від думок — 231 раз, майже все це були суб’єктивні думки журналістів у новинах. Стандарт достовірності порушували 154 рази, найбільше з цього було узагальнених розмитих псевдопосилань на джерела фактичної інформації та суто абстрактних псевдопосилань. Стандарт точності було порушено 44 рази, більшість із цих порушень становили невідповідності картинки й тексту в сюжетах і БЗ. 16 разів було порушено стандарт доступності подачі інформації, 13 разів у різні способи порушували стандарт повноти інформації та в одному випадку було порушення стандарту оперативності.

Проявів політичного піару, російських наративів і токсичних медіаперсонажів у проаналізованому ефірі каналу цього дня не було.

Телеканали ICTV та СТБ (14:00–18:00 13 вересня)

Зміст ефіру

Структура ефірного блоку медіагрупи була звичною: 15-хвилинні випуски новин чергувалися з 15-хвилинними гостьовими студіями. Новини вели спочатку Андрій Ковальський, згодом Тетяна Висоцька. Гостьові студії вів Вадим Карп’як.

В ефірному блоці були такі сюжети:

про бої на Сватівському напрямку;

про гуманітарну й евакуаційну поїздку правоохоронців до прифронтового Вугледара;

про виставку костюмів зі зйомок фільму «Довбуш»;

про звільнене прифронтове село Кам’янка Ізюмського району;

про збереження Троєщинських луків від забудови;

про зустріч Кім Чен Ина з Путіним;

про «Ялтинську європейську стратегію»;

два сюжети про знищення в Севастополі десантного корабля та підводного човна окупантів;

про навчання тероборони в Польщі;

про центр реабілітації поранених військових;

про освітній проєкт Фонду «Діти героїв»;

про волонтерів-бізнесменів, які купують броньовані машини для порятунку поранених на фронті;

про двох бійців-прикордонників;

про танкістів, які воюють на Харківщині;

про допомогу одеських волонтерів опікунам дітей-сиріт;

про волонтерський центр у Коломиї;

про дитячі щоденники про окупацію.

Було пряме ввімкнення про наслідки нічної атаки безпілотників на Одещину.

Гостями ефірного блоку були:

Олег Синєгубов, голова Харківської ОВА, про евакуацію людей із прифронтових населених пунктів Харківщини, про ситуацію на фронті на Куп’янському напрямку.

Олександр Кубраков, віцепрем’єр-міністр, міністр розвитку громад, територій та інфраструктури, про підготовку до опалювального сезону, про будівництво водогону на Дніпропетровщині, про програму «єВідновлення».

Олександр Корнієнко, перший заступник голови Верховної Ради, про ветування президентом закону щодо відновлення електронного декларування, про сенс таємності дат і часу засідань парламенту, про недопуск журналістів до засідань ВР, про можливість виборів під час війни.

Ганна Маляр, заступниця міністра оборони, про проблеми з тактичними медичними засобами на фронті, про ситуацію на різних ділянках фронту.

Андреас Умланд, німецький політолог, про посилення Німеччиною військової підтримки України, про перспективи передачі ракет Taurus, про зменшення впливу російської пропаганди в Німеччині.

Олена Гетьманчук, директорка аналітичного центру «Нова Європа», про намір чотирьох країн ЄС продовжити заборону на український агроекспорт попри можливе її скасування ЄС, про вплив виборів у різних країнах на ставлення до України, про україно-польські відносини.

Олег Катков, головний редактор спеціалізованого воєнного видання Defense Express, про значення ураження десантного корабля та підводного човна окупантів у Севастополі, про ймовірні варіанти ракет для ураження, про загальні проблеми ворогів зі збереженням флоту.

Юлія Паєвська Тайра, військова-парамедикиня, про Ігри нескорених у Дюссельдорфі, у яких вона бере участь у складі української збірної.

Олександр Данилюк, офіцер Центрального лікувально-евакуаційного управління Медсил ЗСУ, про проблеми з тактичними медичними засобами на фронті.

Крім того, в ефірі були:

Пропагандистський фільм проєкту «Антізомбі» про пропаганду «русского міра» щодо вугілля Донбасу.

Пропагандистський фільм проєкту «Громадянська оборона» про російську пропаганду.

Порушення стандартів

Стандарт достовірності інформації

Стандарт журналісти медіагрупи порушували 94 рази (23,5 раза на годину ефіру в середньому). З інтернету брали відео та інформацію 31 раз. Зокрема, було дуже багато інформації та відео з ворожих телеграм-каналів (це подвійна недостовірність), як-от російського міноборони, окупаційного «губернатора Севастополя», брали відео з телеграм-каналу «РИА Новости», анонімних телеграм-каналів «Chp_Simferopol», «Mash на волне», «Крымский ветер», «Крым вести». І були отакі «посилання»: «російські пабліки пишуть», «за інформацією з кримських телеграм-каналів», «російські телеграм-канали із посиланням на свої джерела пишуть».

Найбільше порушень було у вигляді узагальнених розмитих псевдопосилань на джерела фактичної інформації — 44. У такий спосіб «посилалися» на Офіс президента, Генштаб, Повітряні сили, Оперативне командування «Південь», ГУР, поліцію Донецької області, Херсонську ОВА, Мінекономіки, Офіс омбусмена та Фонд Save Ukraine, а також на міноборони Румунії та міноборони Росії. І ще більш розмитими були псевдопосилання: «написали опозиційні російські розслідувачі», «офіційна окупаційна влада Криму заявила», «за повідомленням окупаційної адміністрації Севастополя», «це підтверджують і в російських медіа», «місцеві ЗМІ повідомили», «російські ЗМІ стверджують», «німецькі ЗМІ пишуть», «у Польщі вже заявили», «каже керівництво тероборони».

10 разів робили абстрактні псевдопосилання: «відомо», «повідомляється», «за попередніми даними», «попередньо», «за відкритими даними», «за різними оцінками» тощо. У 4 випадках подавали фактичну інформацію без посилань узагалі. Ще в 5 робили узагальнені псевдопосилання на авторство суб’єктивної думки: «низка аналітиків, переглянувши супутникові знімки, припустили»,«ЗМІ припускають», «в США вважають», «кажуть на полях щорічної зустрічі “Ялтинська європейська стратегія”», «доброчинці впевнені».

Стандарт точності інформації

Стандарт порушували 29 разів, це більш як по 7 разів на годину в середньому. Майже все це були невідповідності картинки й тексту в сюжетах і БЗ (25 разів). Як і завжди, невідповідно «перекривали» повідомлення про ситуацію на різних ділянках фронту випадковим архівним відео бойових дій. І так само невідповідно — повідомлення про обстріли різних населених пунктів фото чи відео невідомо яких зі згаданих, та й не відповідних за змістом до слів ведучих за кадром.

І як завжди абстрактними архівами «на тему» «перекривали» різноманітні повідомлення. Наприклад, повідомлення про заборону Естонією в’їзду російських автівок — просто краєвидами країни. Повідомлення про ветування президентом закону про декларування навіщось «перекривали» відео будівлі Верховної Ради. Інформацію про перебіг програми «єОселя» «перекривали» відео якихось багатоповерхівок. Повідомлення про уламки російських дронів у Румунії «перекривали» відео якоїсь дуже красивої будівлі, але незрозуміло, що це було таке та який ця будівля має стосунок до падіння уламків дронів. Розповідь про те, що чоловік підірвався, взявши в руки боєприпас, «перекривали» відео з розмінування. Бекґраунд про збройову допомогу Данії «перекривали» відео винищувачів F-16, хоча в закадровому тексті йшлося не про літаки. Повідомлення про кількість знищеного Росією українського зерна «перекривали» невідповідними архівами гасіння пожежі в якійсь багатоповерхівці. Повідомлення про намір Болгарії скасувати обмеження на український агроекспорт навіщось «перекривали» архівним відео жнив. Повідомлення про те, що міністр сільського господарства Угорщини сказав про нібито домовленість між кількома державами щодо продовження блокування українського агроекспорту, було «перекрите», зокрема, архівним відео зустрічі Зеленського з Дудою. Тощо і тощо. Зрозуміти логіку таких «перекривань» часто неможливо.

Пряме ввімкнення з Одещини «перекривали» фото невідповідно до змісту. І ще були фактичні неточності, зокрема ведуча Тетяна Висоцька повідомляла у зведенні ворожих втрат: «Також знищено понад 7 тисяч 600 реактивних систем залпового вогню». Насправді ж на цей день їхня кількість становила 766. Ще вона казала: «Уряд Німеччини надав військової допомоги майже на п’ять і п’ять мільярдів євро». 5+5 — це 10. А йшлося ж про 5,5. А ведучий Вадим Карп’як плутав числа з цифрами.

Стандарт відокремлення фактів від думок

Стандарт порушували 189 разів, це більш як по 47 разів на годину ефіру в середньому. 183 таких порушення становили суб’єктивні думки журналістів у новинах. Тут було без сюрпризів. Велика кількість емоційних оцінок: «жахи війни», «спогади про пережиті жахи», «гучною видалася ця ніч», «непробивний танк чудово горить і вибухає», «на жаль, є влучання», «фактично спопелили», «у дивом вцілілому», «емоційно розповідає», «дивом вдалося евакуюватися», «завітала “бавовна”», «на щастя, цього разу все тихо» і подібні.

Велика кількість просто оцінок із будь-яких приводів, часто тих, що підміняють собою факти: «був не менш потужним», «великими втратами», «суттєво пошкоджено», «великі осередки вогню», «тривала психологічна реабілітація», «унікальна місцина», «старенький комп’ютер», «слушно зауважив», «філігранної роботи», «всесвітньовідомий журналіст», «легендарні костюми», «унікального вбрання», «поважного гостя», «амбітну ціль», «докладають максимум зусиль», «а важко буває часто», «цінний вантаж», «рясні іноземні інвестиції», «пронизаний оптимізмом» тощо.

Як і завжди, було доволі багато дієслів урочистого стилю та дієслів з оцінкою характеру дії. Особливо недоречним це виглядає, коли «заявляють» і «зазначають» ворожі відомства чи посадовці.

Траплялися маркери привернення уваги та маркери авторизації: «маю зазначити», «варто зазначити», «до речі».

І чимало було різноманітних міркувань, лише кілька прикладів: «Навіть повномасштабна війна не зупинила деяких ділків» (ведучий Андрій Ковальський). «Наша держава дійсно приваблива для міжнародних бізнесменів, однак світові компанії готові вкладати мільйони доларів лише у прозору економіку». «Відновлення випуску цього раритету — черговий доказ, що росіяни втратили тисячі танків на фронті» (ведуча Тетяна Висоцька). «А візит швидше нагадував відвідини покупцем збройного мазазину» (сюжет Олександра Мужичука). «Україна цікава інвесторам у всьому світі, але нині нам вкрай необхідно швидко закінчити війну, побороти корупцію. Наша держава після перемоги має стати кращою версією самої себе, і тоді охочих допомогти нам не доведеться шукати» (сюжет Наталії Луценко). «Як би в Росії не намагалися залякати українців, Крим рашистам все ж доведеться покинути» (сюжет Владислава Круглова).

Ще було 6 безпідставних узагальнень: «наші військові люблять розвіювати російські міфи», «місцеві думають, як пережити прийдешню зиму», «на Харківщину, жителі якої і досі відчувають на собі всі наслідки війни», «люди йдуть не лише з бажанням допомоги, тут вони лікують свої рани», «але бійці знають, для чого вони тут», «дедалі більше окупантів уже пакують валізи».

Стандарт повноти інформації

Було лише одне порушення: у сюжеті про дітей-сиріт частково на відео не було інтершуму.

Стандарт оперативності

Був сюжет про щорічну зустріч «Ялтинської європейської стратегії», яка насправді відбувалася минулої суботи-неділі.

Інші зауваження

Тричі забували про фемінітиви: «Тайра, військова-парамедик» (ведучий Вадим Карп’як), «Ольга Кравчик-Маєран, капрал війська...» (титр на синхроні), «з країною-агресором» (ведуча Тетяна Висоцька).

Елементи політичного піару

Був сюжет про центр реабілітації поранених, заснований Віктором та Оленою Пінчуками. З неодноразовими нав’язливими згадками про засновників — і в підводці, і в закадровому тексті, й навіть у синхронах.

Резюме

Новинна складова проаналізованого ефіру медіагрупи була такою: 4 репортажних сюжети, одне пряме ввімкнення і 4 гості-ньюзмекери. Із сюжетів найкращими були репортаж Марії Малевської про бої на Сватівському напрямку (оператори Олександр Бринза, Ігор Серебріян) і спецрепортаж Костянтина Мельникова про звільнене прифронтове село Кам’янка Ізюмського району та його оборону (оператори Дмитро Матвієнко, Юрій Остапчук). Також відзначу дуже якісне ведення гостьових студій Вадимом Карп’яком, зокрема, доволі жорстке в розмовах із першим заступником голови ВР Олександром Корнієнком щодо недопуску журналістів до засідань парламенту та із заступницею міністра оборони Ганною Маляр щодо наявності якісного такмеду в бійців на фронті. І, до речі, Карп’як цього дня жодного разу не порушував стандарту відокремлення фактів від думок, якісно авторизуючи власні судження.

Загалом журналісти медіагрупи порушували стандарти 314 разів протягом чотирьох годин ефіру, це по 78,5 порушення на годину ефіру в середньому. Найбільше порушували стандарт відокремлення фактів від думок — 189 разів, майже все це були суб’єктивні думки журналістів у новинах. Стандарт достовірності порушували 94 рази, найбільше було узагальнених розмитих псевдопосилань на джерела фактів, чимало було також інформації та відео, взятих без перевірки з інтернету. Стандарт точності порушували 29 разів, більшість із цих порушень було некоректною роботою з картинкою в сюжетах та БЗ. І по одному разу порушили стандарт повноти інформації й оперативності. Інші стандарти не порушували.

Був один прояв політичного піару — сюжет про центр реабілітації поранених, заснований Віктором та Оленою Пінчуками. Російських пропагандистських наративів і токсичних медіаперсонажів у проаналізованому ефірі медіагрупи не було.

Телеканал «Рада» (18:00–22:00 13 вересня)

Зміст ефіру

Структура ефірного блоку була такою: перші дві години починалися з випусків новин (20- і 13-хвилинних), о 20-й був годинний підсумковий випуск і далі годинна гостьова студія. Новини вела Ольга Бутко, підсумковий випуск вона вела з Андрієм Сініциним, гостьові студії вели Катерина Федотенко з Вадимом Колодійчуком.

В ефірному блоці були такі сюжети:

про село Благодатне на Миколаївщині, яке пережило окупацію;

про вогнеметників 30-ї окремої мехбригади на Донеччині;

про спорудження будинків для багатодітних родин фундацією Олени Зеленської;

про затримку з наданням Україні далекобійних ракет;

про українську цивільну авіацію в умовах війни;

про зволікання влади з перейменуванням вулиць в Одесі на честь загиблих героїв;

про знахідки археологів на дні обмілілого Каховського водосховища;

про укриття в школах;

про реабілітацію та протезування поранених у Чернівецькій області;

про 90-річну вчительку-переселенку на Кіровоградщині;

про волонтера, який на 3D-принтері друкує деталі для дронів;

про партизана Артема Карякіна;

про американську бойову медикиню, яка волонтерить в Україні.

Прямих ввімкнень не було.

Гостями ефірного блоку були:

Олег Кіпер, голова Одеської ОВА, про наслідки атаки дронів на портову інфраструктуру.

Юрій Малашко, голова Запорізької ОВА, про підсумки Конгресу місцевих і регіональних влад, про ворожі обстріли прифронтових населених пунктів області, про евакуацію людей із цих населених пунктів, про підготовку області до зимового сезону.

Ірина Верещук, віцепрем’єр-міністерка, міністерка з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій, про псевдовибори на окупованих територіях, про організацію виїзду людей з окупованих територій, про перегляд владою виплат людям на окупованих територіях, про питання виплат за іпотекою на зруйноване окупантами житло на окупованих територіях.

Руслан Стрілець, міністр захисту довкілля та природних ресурсів, про проєкт створення спільно з Німеччиною вітроелектростанції в Чорнобильській зоні, про збитки для довкілля від лісових пожеж унаслідок дій окупантів, про заготівлю дров до опалювального сезону.

Роксолана Підласа, голова Комітету ВР з питань бюджету, про збільшення видатків на оборону в бюджеті цього року, про перерозподіл грошей місцевих бюджетів на потреби оборони, про ідеї щодо бюджету наступного року.

Давид Арахамія, народний депутат, про ухвалення закону про електронне декларування з правкою президента, про роботу антикорупційних органів, про плани забрати у громад податки на доходи військовослужбовців, про розвиток українського ВПК, про законопроєкт про публічних осіб.

Дмитро Кулеба, міністр закордонних справ, про переговори із союзниками щодо надання далекобійних ракет, про Форум оборонних індустрій для залучення технологій в український ВПК, про пріоритети роботи української дипломатії на Генасамблеї ООН, про можливості «зернової угоди» без участі Росії, про ситуацію з викраденими Росією дітьми та з цивільними полоненими.

Євгенія Кравчук, заступниця голови Комітету ВР з питань гуманітарної та інформаційної політики, про голосування закону про електронне декларування з поправками президента, про плани забрати у громад податки на доходи військовослужбовців, про визнання ПАРЄ Росії диктатурою.

Микола Точицький, заступник міністра закордонних справ, про наміри Польщі та інших сусідніх країн ЄС продовжувати заборону на імпорт українського зерна, про переговори Путіна з Кім Чен Ином і про ймовірне постачання Північною Кореєю зброї Росії.

Юрій Повх, речник Сил оборони північного напрямку, про розміщення Росією ракетних комплексів «Іскандер» у Білорусі, про ситуацію на кордоні з Росією.

Андрій Юсов, речник Головного управління розвідки, про вдалу атаку ЗСУ по Севастопольському судноремонтному заводу, про збільшення виробництва Росією ракет, про перекидання російських резервів на Луганщину, про переговори Путіна з Кім Чен Ином, про псевдовибори на окупованих територіях.

Юрій Ігнат, речник Повітряних сил, про модернізацію ворогом дронів, про роботу мобільних вогневих груп ЗСУ проти «шахедів», про осучаснення української ППО, про навчання українських пілотів на F-16, про атаку по судноремонтному заводу в Севастополі.

Крім того, в ефірі були:

відеозвернення президента Володимира Зеленського;

черговий випуск «Байрактар-ньюз».

Порушення стандартів

Стандарт достовірності інформації

Стандарт порушували 88 разів (це по 22 рази на годину в середньому). З інтернету без перевірки давали інформацію і відео 17 разів. Використовували відео з телеграм-каналів ГУР, Сил оборони півдня, Херсонської ОВА, а також з анонімних російських телеграм-каналів. І були ще такі «посилання»: «фото підбитих російських кораблів з’явилось в мережі», «моніторингові ресурси пишуть», «в мережі є фото», «фото знищеного десантног окорабля “Мінськ” з’явилося в мережі».

Узагальнених розмитих псевдопосилань на джерела фактів було 40. У такий спосіб «посилалися» на Генштаб, Стратком, Повітряні сили, ГУР, ВМСУ, «Генпрокуратуру», СБУ, Кабмін, Міндовкілля, Міносвіти, Херсонську ОВА, Раду ЄС, польський уряд, МНС і міноборони Румунії та міноборони Росії. Решта «посилань» були ще більш розмитими: «у Румунії заявили», «за даними слідства», «про таке повідомили в прокуратурі» (причому невідомо в якій), «з’являється інформація в засобах масової інформації зарубіжних», «в українській розвідці підтвердили», «називала самопроголошена влада півострова».

Було 11 абстрактних псевдопосилань: «з’явилась інформація», «повідомлялося», «було повідомлення», «відомо», «стало відомо», «ми знаємо», «говорили», «називають», «за попередніми даними», «маємо інформацію з відкритих джерел» і навіть «я неодноразово чую і чув». Одного разу давали факти без посилань узагалі.

І 19 разів робили узагальнені псевдопосилання на авторство суб’єктивних думок. Найбільш конкретним було: «вогнеметники 30-ї окремої механізованої бригади імені князя Костянтина Острозького кажуть». Все інше було максимально розмитим: «активісти закликають», «влада запевняє», «кажуть поранені військові», «громадські діячі кажуть», «OSINT-спостерігачі говорять», «пропагандисти почали кричати російські», «українські правозахисники наголошують», «про таке говорять військові експерти, авіаексперти», «військові кажуть», «рятувальники кажуть», «кажуть захисники», «активісти вимагають», «стверджують спеціалісти» тощо.

Стандарт точності інформації

Стандарт порушували 16 разів (по 4 порушення на годину в середньому). 9 із них були невідповідностями картинки й тексту в сюжетах і БЗ. Майже все це було недоречне архівне відео за принципом: кажуть щось про рішення інституцій — показують адмінбудівлі, кажуть про ембарго на агроекспорт — показують пшеницю в різних виглядах тощо. А коли намагаються прив’язатися до актуальної картинки — роблять це вкрай незграбно. Наприклад, у БЗ про удар по судноремонтному заводу в Севастополі ведучий казав «на знімку видно, що судно суттєво поруйновано», а показували не знімок, а відео задимленого міста.

4 рази не до ладу «ілюстрували» архівами (знов-таки і вже згаданою пшеницею, і суднами на морі) розмови з гостями. Ще була суто термінологічна неточність, ведуча Ольга Бутко двічі казала про Офіс генпрокурора: «за даними Генпрокуратури». А ведуча Катерина Федотенко плутала числа з цифрами.

Стандарт відокремлення фактів від думок

Стандарт порушували цього разу менше, ніж зазвичай, було «лише» 89 порушень (більш як по 22 на годину в середньому). 77 із них були суб’єктивними думками журналістів у новинах.

Найбільше було оцінкових і урочистих дієслів, це доволі традиційно. До того ж оце використання урочистого стилю у визначеннях на кшталт «самопроголошена влада півострова» — є подвійно недоречним, як на мене. До них час від часу додавалися емоційні оцінки: «Каховську трагедію», «виживають на руїнах», «із незламними захисниками», «знову неспокійно», «вигоріла вщент» тощо.

Чимало було й просто оцінок із будь-яких приводів: «вцілілих будинків обмаль», «унікальну операцію», «унікальні кадри», «оперативно ліквідували», «партнери так зволікають», «питання загострилося», «сотні цінних артефактів», «значно обмілів», «безпрецедентну можливість», «активно обговорюють», «велика перевага» і подібні.

Ведучі гостьової студії 10 разів не авторизували власні міркування. Ще двічі журналісти робили безпідставні узагальнення: «особливо обурюють ветеранів», «археологи впевнені: найцінніші знахідки ще попереду».

Стандарт повноти інформації

Було лише 3 порушення цього стандарту. У сюжеті про село Благодатне на Миколаївщині та в сюжеті про шкільні укриття на відео не було інтершуму.

Стандарт балансу думок

Було 2 серйозних порушення стандарту. По ефіру геть не був дотриманий баланс думок у темі про намір забрати у громад надходження від податків на доходи фізичних осіб. Тема явно дискусійна й неоднозначна, але ж протягом чотирьох проаналізованих годин ефіру канал надав слово для аргументації необхідності такого кроку винятково представникам владної політсили в парламенті — народним депутатам Роксолані Підласій, Давиду Арахамії та Євгенії Кравчук. Слова опонентам подібного рішення надано не було.

Так само лише представники «Слуги народу» в цьому ефірі коментували тему щодо заветованого президентом закону про повернення обов’язкового електронного декларування. Де також слід було надати слово і опонентам.

Стандарт доступності подачі інформації

Стандарт було порушено 10 разів. У сюжеті про українську цивільну авіацію в умовах війни наводили і титрами, і начиткою ось таку цитату від «Украероруху»: «Наші колеги за участі фахівців та використання найсучасніших технологій ОПР, здійснюють навчання за програмою підготовки UARC Reneval Training Course, що дозволить забезпечити вдосконалення професійних навичок в якості диспетчера УПР та власника допуску OJTI і експерта під час тренажерної підготовки». Крім несамовитого канцеляриту, тут ще й було чотири нікому з простих глядачів невідомих термінів та абревіатур.

Ведучий Вадим Колодійчук казав: «OSINT-спостерігачі говорять». Гадаю, далеко не вся аудиторія телемарафону знає, що означає ця абревіатура. Ведуча Ольга Бутко казала: «Атаку підтвердили у ГУРі». Як би це дивно не звучало для журналістів, але ця абревіатура точно не є настільки загальновживаною, щоби можна було сподіватися, що всі глядачі її зрозуміють.

У розмові нардеп Давид Арахамія говорив: «З точки зору комплаєнсу так званого...» Ведучі не уточнювали термін, якого точно більшість аудиторії взагалі не знає.

Інші зауваження

От так і не розумію, в чому сенс того, що гостьові ведучі час від часу з доброго дива зачитують БЗ-шки, які до того вже були у формальному випуску новин.

Кілька разів забували про фемінітиви: «Ірина Верещук, віцепрем’єр-міністр, міністр з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій», «держави-агресора» (ведуча Катерина Федотенко), «вона ... прослужила бойовим медиком», «Кейтлін служить провідним інструктором» (сюжет Олега Янка), «медикиня-волонтер» (у тематичному титрі).

Елементи політичного піару

Двічі цитували думку радника керівника ОП Михайла Подоляка стосовно атаки на кораблі в Севастополі. Найімовірніше, взяту зі сторінки в телеграмі чи іншій соцмережі. Не зрозуміло, чому думці Подоляка, в якій не було нічого принципово нового, була приділена така увага.

Резюме

Новинна складова в репортажній частині була дуже невиразною — лише два сюжети, і це були спецрепортажі скоріше нарисового характеру, прямих ввімкнень не було взагалі. Натомість було 9 гостей-ньюзмейкерів.

Стандарти журналісти каналу порушували 208 разів, це по 52 рази на годину ефіру в середньому. Найчастіше порушували стандарт відокремлення фактів від думок — 89 разів, у більшості це були суб’єктивні оцінки журналістів у новинах. Стандарт достовірності порушували 88 разів, майже половиною з цих порушень були розмиті узагальнені псевдопосилання на джерела фактичної інформації. 16 разів порушували стандарт точності, більшість із цих порушень була некоректною роботою з картинкою. Стандарт доступності подачі інформації було порушено 10 разів, стандарт повноти інформації — тричі, стандарт балансу думок — двічі.

Було 2 прояви політичного піару: двічі недоречно цитували допис радника керівника ОП Михайла Подоляка. Російських наративів і токсичних медійних персонажів у проаналізованому ефірі каналу цього дня не було.

Телеканал «Ми — Україна» (8:00–12:00 14 вересня)

Зміст ефіру

Структура ефіру каналу була такою: перші дві проаналізовані години мали по два 10-хвилинних випуски новин (на початку годин і на 30-х хвилинах), решта ефіру були гостьові студії, з 10-ї ранку години починалися з «різнокаліберних» випусків новин (по 13 і 18 хвилин), продовжувалися гостьовими студіями. Новини вів Ігор Пупков, згодом — Ольга Грицик, гостьові студії спочатку вели Олена Чабак із Костянтином Лінчевським, згодом — Юлія Галушка з Олегом Білецьким.

В ефірі каналу були такі сюжети:

про державні військові облігації;

про повернення «вишок Бойка» під контроль ЗСУ;

про постачання Данією танків Leopard 1 в Україну;

про плани влади Сум встановити екран на площі;

про вибухи в Євпаторії;

про те, що жителі Кропивницького не можуть брати кредити за програмою «єОселя»;

про «Армію відновлення»;

про бої прикордонників на Харківщині;

про іранські «шахеди»;

про зустріч Путіна з Кім Чен Ином;

про життя села Богородичне на Донеччині через рік після окупації;

про школярів-волонтерів села Плоске на Київщині, які зробили в зруйнованій школі освітній коворкінг;

про вівчарку Багіру, врятовану з затопленого Херсону;

про ящірку-агаму.

Прямих ввімкнень не було.

Гостями ефірного блоку були:

Ігор Табурець, голова Черкаської ОВА, про прибуття хасидів до Умані, про безпекові заходи.

Іван Федоров, міський голова Мелітополя, про російські агітаційні мурали на будівлях окупованого міста, про заселення міста росіянами та конфіскацію у людей квартир.

Ігор Терехов, міський голова Харкова, про перші тижні досвіду навчання дітей у підземці, про підтримку містом людей похилого віку.

Дмитро Лубінець, Уповноважений ВР з прав людини, про поїздку до Гааги українських дітей для свідчень про злочини росіян, про дієвість санкцій проти Росії.

Ігор Вернер, голова Держстату, про цифрове опитування щодо зайнятості населення.

Ганна Маляр, заступниця міністра оборони, про ситуацію на різних ділянках фронту, про обстріли Криму.

Андрій Ковальов, речник Генерального штабу, про ситуацію на різних ділянках фронту, про втрати ворога за добу.

Дмитро Плетенчук, речник Військово-морських сил, про участь ВМСУ у навчаннях See Breezе.

Юрій Ігнат, речник командування Повітряних сил, про нічну атаку «шахедами» та про роботу ППО, зокрема мобільних груп, про спроможності ворога з виробництва ракет.

Олександр Мусієнко, керівник Центру військово-правових досліджень, про останні успішні обстріли військових об’єктів ворога в окупованому Криму, про витоки інформації з Росії, про стратегію дій ЗСУ з винищення російського ППО, про позиції Румунії та Болгарії щодо російських дій у Чорному морі, про позицію НАТО, про підсумки зустрічі Путіна з Кім Чен Ином та інтереси Китаю.

Олена Білоусова, консультантка зі стратегічних проєктів Київської школи економіки, про причини неефективності санкцій проти Росії, про запровадження нових санкцій.

Наталія Бутирська, експертка з питань Східної Азії, магістерка зовнішньої політики, про підсумки переговорів Путіна та Кім Чен Ина, про можливості США впливати на Північну Корею.

Валерій Романенко, авіаційний експерт, провідний науковий співробітник НАУ, про атаку ЗСУ по Севастополю та Євпаторії, про прорідження ЗСУ системи ППО ворога, про логіку захищення ворогом повітряного простору Москви.

Геннадій Дубов, політичний оглядач, про наслідки переговорів Путіна з Кім Чен Ином, про причини повільного збільшення виробництва зброї на Заході, про можливості й недоліки санкційної політики, про недієвість санкцій для революцій у Північній Кореї чи в Росії, про вплив на Росію вдалих українських ударів по російських тилах, про резолюцію Європарламенту щодо Лукашенка.

Порушення стандартів

Стандарт достовірності інформації

Стандарт порушували 123 рази, або ж більш як по 30 разів на годину ефіру в середньому, і це був рекорд каналу за цим показником.

З інтернету брали інформацію та відео 26 разів і це також рекордний показник для каналу. Зокрема використовували фото й відео з анонімних російських телеграм-каналів «Крымский ветер», «mash», «chp_Simferopol». А ще «посилалися» ось так: «світлини публікує місцевий телеграм-канал», «телеграм-канали публікують відео» (російські) і «у мережі відразу з’явилися відео».

Більше половини порушень стандарту було узагальненими розмитими псевдопосиланнями (загалом їх було 74). У такий спосіб «посилалися» на Офіс президента, Міноборони й на Сили оборони, Генштаб, Головне управління розвідки, Повітряні сили та Військово-морські сили, Сили оборони півдня, СБУ, Мінфін, Мінцифри, Сумську та Черкаську ОВА. Крім того робили псевдопосилання на міноборони Данії, Великої Британії і навіть Росії, на Держдеп США й МЗС Румунії. Майже впевнений, що за більшістю з цих «посилань» знову-таки був просто інтернет. Решта ж псевдопосилань були геть розмитими: «окупанти нарікають» і «окупанти скаржаться», «очевидці повідомляють», «екстрені служби заявляють» (російські), «за даними місцевих ЗМІ» (російських), «за словами очевидців» (теж російських), «окупаційна влада поки що ситуацію не коментує», «румунські урядовці заявили», «повідомляє низка українських ЗМІ з посиланням на джерела в СБУ», «повідомила місцева влада» (взагалі невідомо яка), «за інформацією російських ЗМІ», «у США заявили», «чиновники вирішили поточнити», «у Москві заявили» тощо.

Було 3 абстрактних псевдопосилання: «відомо», «зараз от свіжа новина», «я не вперше чую таке припущення». 8 разів подавали факти без посилань узагалі. Ще 12 разів робили узагальнені псевдопосилання на авторство суб’єктивної думки: «за прогнозами місцевої влади» (лівійської), «чуємо від експертів», «так вважають в нашій розвідці», «місцеві скаржилися», «бійці “Сталевого кордону” кажуть», «впевнені експерти», «такі приблизні підрахунки наших експертів», «за оцінками українських експертів» тощо.

Стандарт точності інформації

Було 17 порушень стандарту (більш як по 4 на годину в середньому). 13 разів це були невідповідності картинки й тексту в сюжетах і БЗ. Переважно різну інформацію «перекривали» недоречними архівами «на тему». Часом аж до повного абсурду. Наприклад, повідомлення про знищення силами ППО 17 дронів-камікадзе «перекривали» відео ворожих гелікоптерів над Гостомелем у лютому 2022 року. Або ж на словах ведучої «загарбники обстрілювали позиції українських військових і мирне населення» показували українських бійців, що стріляють з автоматів. Текст про роботу сил ППО зі знищення ворожих «шахедів» «перекривали» архівним відео з безпілотника вибухів на землі тощо.

Двічі архівами не до ладу «ілюстрували» розмови з гостями.

У сюжеті Владислава Паливоди була суто мовна помилка, яка повністю спотворювала зміст сказаного: «комплекс цих дій призводить до підвищення ефективності». Річ у тім, що «призводити» щось може переважно до негативного результату чи наслідків. Тож зі сказаного виходить, що підвищення ефективності нашої ППО — це погано. Ведучий Костянтин Лінчевський плутав числа з цифрами.

Стандарт відокремлення фактів від думок

Стандарт порушували найбільше — 204 рази (це по 51 разу на годину ефіру в середньому). 186 із цих порушень були суб’єктивними думками журналістів у новинах. Тут було, як і зазвичай, чимало суто емоційних оцінок: «нещадно гатив», «понівечені приміщення», «ніч знову була неспокійною», «звірства росіян», «перетворили у селище-примару», «бурхливі обговорення», «катастрофічна повінь», «блискучої спецоперації», «відреагував різко», «після обурення містян», «яскраві спалахи», «якимось дивом хоч трохи вціліли», «просто обожнює увагу» тощо.

Просто оцінки з різних приводів: «гучно було», «чи не найвищий на ринку», «традиційно не повідомляють», «докладно перераховує», «безліч злочинів», «скандал у Сумах», «відповідають коротко», «масштабної пожежі», «виявилося не так просто», «знищили багато ворожої техніки», «унікальну спецоперацію», «активно працює», «суттєвий прорив», «ефективно відпрацювали», «гарною оптикою», «пройшло швидко і легко», «технологія проста», «надійні та безпечні», «легендарна вівчарка» і багато подібних.

Традиційно багато було дієслів урочистого стилю та просто оцінкових. І знову ж таки було «самопроголошеного білоруського президента» (забагато честі для самозванця).

Були й різного роду міркування журналістів — від «експертних» оцінок і припущень до «корисних порад», наприклад: «На “Леопардах” важко проривати перші ешелони замінованих укріплень, більше користі вони принесуть, коли ворожу оборону вдасться подолати» (сюжет Ростислава Сисоєва). «Обмежили рух Кримським мостом, мабуть чогось злякались». «Адже народна “бавовна” в тимчасово окупованому Криму вже стала традиційною». «Та попри відносно невелику висоту та швидкість польоту боротися з ними дійсно було важко, принаймні на початку» (сюжети Владислава Паливоди). «Здавалося б, щасливих володарів власних квадратних метрів мало б побільшати — та тільки не в Кропивницькому» (сюжет Юлії Бабак). «Геополітичний клімат змінився, і вочевидь ці зміни становлять небезпеку не лише для України» (сюжет Марини Асмолової). «Тому купуючи їх (облігації), ретельно вивчіть умови» (сюжет Людмили Гаврилюк).

Ведучі гостьових студій 14 разів не авторизували власних міркувань. Ще було 4 (з повторами) безпідставних узагальнення: «в Криму цієї ночі знову не спали», «ця світлина облетіла весь світ».

Стандарт повноти інформації

Було 11 порушень стандарту. Ведучий Олег Білецький ставив таке запитання до експерта: «повертаючись до цієї зустрічі Путіна і Кім Чен Ина, оцінка Сполучених Штатів Америки, Джон Кірбі її озвучив, наскільки вона є співмірною, скажімо, загрозі». Той випадок, коли гарантовано значна частина аудиторії навряд чи пам’ятає, про що говорив Кірбі напередодні, а ще більша частина взагалі не знає, що він говорив. Тобто без повного бекґраунду тут було ніяк.

У сюжеті про «шахеди» не досить було представляти Владислава Селезньова лише як «військового (в сенсі воєнного) експерта». А в студії не досить було представляти Геннадія Дубова лише як «політичного оглядача».

У сюжеті про повернення «вишок Бойка» показували чимало бекґраундового відео конкретних подій минулого, але не титрували його датами цих подій. У сюжеті про вибухи в Євпаторії на бекґраундовому відео вибухів у Севастополі, на Тарханкуті тощо не було титрів дати цих подій. Ба навіть хоча б титру «архів». А в сюжеті про селище Богородичне на Донеччині відео його звільнення торік не було титроване ні датою події, як це належить, ні навіть просто як архівне.

У БЗ про наслідки повені в Лівії відео було без інтершуму. А в сюжеті про зустріч Путіна з Кім Чен Ином замість інтершуму була підкладена музичка.

Стандарт доступності подачі інформації

Було 6 порушень. Для сюжету про повернення «вишок Бойка» намалювали красиву інфографіку, але в ефірі вона була лише 3 секунди, тож численні багатослівні написи на ній глядачі прочитати точно не встигли. Ведучий Олег Білецький казав: «у ГУР заявили», абревіатура не загальновживана. Ведуча Юлія Галушко казала: «провідний науковий співробітник НАУ». У сюжеті про «шахеди» в титрі Валерія Романенка теж представляли як «провідного наукового співробітника НАУ». Абревіатура, яку точно не вся аудиторія знає. Ведуча Ольга Грицик казала: «Перетворили занедбану бібліотеку на сучасний коворкінг». Ведучий Костянтин Лінчевський казав: «Що це за перформанс...» Обидва слова навряд чи знає вся аудиторія.

Інші зауваження

Забували про фемінітиви: «Наталія Бутирська, експертка з питань Східної Азії, магістр зовнішньої політики» (і ведуча Юлія Галушка, і ведучий Олег Білецький, обидва через раз згадували про їх існування), «Інна Ігнатченко, консультант...» (титр у сюжеті Дарини Цисарук), «Ганна Маляр, заступник міністра оборони» (ведучий Олег Білецький).

Резюме

Новинна складова чотирьох проаналізованих годин каналу не містила в собі жодного репортажного сюжету чи прямого ввімкнення (це «рекорд» телемарафону, який позиціюється як інформаційний канал!). У гостьових студіях побувало 6 ньюзмейкерів.

Стандарти журналісти каналу протягом чотирьох годин ефіру порушували 361 раз (це більш як по 90 разів на годину ефіру в середньому або ж по 1,5 порушення щохвилини в середньому). Найчастіше порушували стандарт відокремлення фактів від думок — 204 рази, більшість із цих порушень була суб’єктивними думками журналістів у новинах і новинних елементах. Стандарт достовірності порушували рекордну для каналу кількість разів — 123, більше половини з цих порушень були узагальненими розмитими псевдопосиланнями на джерела фактичної інформації. 17 разів порушували стандарт точності, переважно некоректним поєднанням картинки й тексту. Стандарт повноти інформації в різні способи порушили 11 разів, стандарт доступності — 6 разів. Інші стандарти не порушували.

Проявів політичного піару, російських пропагандистських наративів і токсичних медіаперсонажів у проаналізованому ефірі каналу цього дня не було.

Суспільне (14:00–18:00 13 вересня)

Зміст ефіру

Структура ефіру каналу була звичайною: кожна година починалася випусками новин (15- й 30-хвилинними), продовжувалася гостьовою студією. Новини вів спочатку Дмитро Грінченко, згодом Роман Сухан. Гостьові студії по черзі вели Інна Москвіна й Анатолій Єрема.

В ефірі каналу були такі сюжети:

про вивезення для експертизи й обміну тіл окупантів із-під Бахмута;

про плани щодо держбюджету на 2024 рік;

про курси української в Університеті Амстердама;

про заняття харківських школярів у підземці;

про львівський притулок для собак, що внаслідок війни втратили господарів;

про бійців 7-го окремого батальйону «Арей»;

про родину з прифронтового села Залізничне на Запоріжжі;

про жителя Кривого Рогу, який вижив після двох ракетних ударів Росії.

Були прямі ввімкнення:

про ситуацію в Запорізькій області;

про свято Воздвиження за новим календарем у греко-католицькій церкві;

два ввімкнення про виступи української збірної на «Іграх нескорених» у Дюссельдорфі.

Гостями ефірного блоку були:

Юрій Соболевський, заступник голови Херсонської облради, про наслідки ворожих обстрілів області, про забезпечення громад питною водою.

Руслан Марцінків, міський голова Івано-Франківська, про підготовку міста до опалювального сезону.

Артем Лисогор, голова Луганської ОВА, про ситуацію на Луганщині, про закриття окупантами вугільних шахт на Луганщині.

Леся Забуранна, членкиня Комітету ВР з питань бюджету, про плани щодо основних параметрів державного бюджету наступного року, про рівень індексації пенсій, про фінансову допомогу партнерів Україні наступного року.

Ігор Миклащук, голова Уманської РВА, про прибуття до міста паломників-хасидів, про заходи безпеки, про забезпеченість паломників укриттями.

Ігор Терехов, харківський міський голова, про підготовку міста до опалювального сезону, про забезпечення міста альтернативними джерелами електрики та теплопостачання.

Ірина Карчевич, заступниця міністра охорони здоров’я, про програму «Доступні ліки» за 5 років її дії, про подальший розвиток програми.

Ілля Євлаш, керівник пресслужби Східного угруповання військ ЗСУ, про ситуацію на східному фронті.

Сергій Братчук, речник Української добровольчої армії, про бойові дії на південному напрямку, про значення успішних ракетних атак по окупованому Криму.

Іван Тимочко, голова Ради резервістів Сухопутних військ ЗСУ, про вдалу атаку на комплекс ППО в Євпаторії, про значення та різні наслідки цієї атаки для послаблення ворожої оборони.

Андрій Длігач, доктор економічних наук, про прогнози щодо бюджету на наступний рік, про плани уряду підвищити мінімальну зарплату, про реалістичність податкових надходжень, про можливу податкову реформу.

Наталія Птуха, синоптикиня Українського гідрометцентру, про продовження метеорологічного літа, про прогнози погоди на найближчий час.

Олександр Коваленко, військово-політичний оглядач групи «Інформаційний спротив», про значення для ворога й для нас Андріївки та Кліщіївки, про знищення комплексу ППО ворога в Євпаторії.

Ярослав Божко, голова Центру політичних студій «Доктрина», про відкриття офісу МКС в Києві, про заплановану зустріч міністрів закордонних справ Росії та Китаю, про зустріч Путіна з Кім Чен Ином.

Павло Коваль, гендиректор Української аграрної конфедерації, про готовність Болгарії скасувати ембарго на український агроімпорт, про намір інших країн-сусідів продовжити ембарго попри будь-яке рішення ЄС із цього приводу.

Павло Лисянський, засновник Східної правозахисної групи, про закриття окупантами шахт на Донбасі.

Сергій Громенко, кандидат історичних наук, експерт Українського інституту майбутнього, про встановлення в Москві пам’ятника Дзержинському, про сталінізацію Росії.

Ірина Сушко, керівниця громадської організації «Європа без бар’єрів», про сумнівні перспективи щодо повернення «ухилянтів» із країн ЄС.

Володимир Дубовик, директор Центру міжнародних досліджень, про ймовірність імпічменту президенту США Байдену, про вплив спроб імпічменту Байдену на допомогу Україні.

Костянтин Денисов, військовослужбовець легіону «Свобода», про ситуацію на Запорізькій ділянці фронту, зокрема біля Роботиного.

Євген Ієвлєв, військовослужбовець ЗСУ, про бої на Горлівському напрямку.

Юрій Федоренко, командир роти ударних БПЛА «Ахіллес» 92-ї ОШБ, про ситуацію на фронті під Бахмутом, про ситуацію з передчасною заявою Маляр про звільнення Андріївки.

Артем Пивоваров, співак, про текст, який увійшов до шкільного підручника, про благочинні концерти зі збирання грошей для протезування поранених військових у США, про автівки для передової.

Порушення стандартів

Стандарт достовірності інформації

Стандарт порушували 84 рази (по 21 разу на годину ефіру в середньому). З інтернету без перевірки подавали інформацію та відео 53 рази. Зокрема використовували відео з російських анонімних телеграм-каналів «chp_Simferopol», «Крымский ветер», «mash», «Readovka». Брали інформацію з фейсбук-сторінок президента Володимира Зеленського, Генштабу, Повітряних Сил і Міноборони Румунії. І ще було «посилання»: «дослідники OSINT опублікували в твітері». Коротше кажучи, даруйте, але це якийсь суцільний огляд інтернету.

І попри це все одно було багато й узагальнених розмитих псевдопосилань — 26. Так «посилалися» на Генштаб, Військово-Морські Сили, Повітряні Сили, САП, СБУ та на парламентську фракцію партії «Батьківщина». Були ще такі «посилання» як «про це Суспільне дізналося від джерел в СБУ». Якщо це були джерела, які не бажали бути названими, то слід було цю обставину чітко позначати в повідомленнях. І були повністю розмиті «за даними слідства», «розповіли Суспільному місцеві жителі», «високопосадовці назвали».

Було доволі оригінальне абстрактне «самопосилання»: «за інформацією Суспільного». І чотири рази робили узагальнені псевдопосилання на авторство суб’єктивних думок: «бійці кажуть», «військові кажуть», «люди кажуть» й «учасники нашої збірної, представники кажуть».

Стандарт точності інформації

Стандарт точності було порушено 22 рази (по 5,5 раза на годину в середньому). 5 разів картинка не відповідала тексту за кадром в новинних повідомленнях, усе це було недоречне використання архівів. Наприклад, повідомлення про те, що Австрія, Угорщина, Чехія та Німеччина не видаватимуть Україні «ухилянтів», навіщось «перекривали» якимось відео прикордонників із собакою в дозорі.

Невідповідно «ілюстрували» 4 прямих ввімкнення. Наприклад, пряме ввімкнення з церкви про церковне свято «ілюстрували» навіщось архівним відео цієї ж церкви, бо був титр «архів». Як і часто воно буває, невідповідними були «ілюстрації» до прямого ввімкнення кореспондента з «Ігор нескорених» у Дюссельдорфі. Він казав про стрільбу з лука та настільний теніс, а показували баскетбол на візках.

Невідповідно «ілюстрували» 4 розмови з гостями. Наприклад, експерт з економіки Длігач оцінював прогнозні показники бюджету на наступний рік, а при цьому в якості «ілюстрації» навіщось показували друк готівкової гривні.

Ще було 9 великих і малих фактичних неточностей. Відео на повідомленні про те, що Болгарія відновить з 15 вересня український агроімпорт, було титроване «5 квітня 2023». Що ніяк не відповідало дійсності. У сюжеті Карина Галунова казала: «до війни працювала на комунальному підприємстві». У значенні до 24 лютого 2022 року. А війна почалася в 2014-му. Ведучий Анатолій Єрема казав: «Вже вдруге криворіжець Дмитро опиняється в епіцентрі ракетних ударів Російської Федерації. Хлопець проживав у 9-поверхівці, в яку російська армія скерувала балістичну ракету». Дмитро жив на 6-му поверсі. Так що «епіцентром» місце його перебування в момент ракетного удару ніяк не могло бути, бо епіцентр — завжди на рівні землі. І традиційно ведучі й журналісти плутали числа з цифрами.

Стандарт відокремлення фактів від думок

Було 25 порушень стандарту (більш як по 6 на годину в середньому). 22 рази це було суб’єктивні думки журналістів у новинах, переважно оцінки. Більше всього було дієслів урочистого стилю, крім того згадували «самопроголошеного президента Білорусі». Траплялися й суто емоційні оцінки: «гатили», «складною ситуація залишається», «панувала святкова атмосфера», «це його трішки засмутило». У прямому ввімкненні Анастасія Терещук самотужки оцінювала: «За моїми особистими підрахунками, сьогодні в храмі було близько 100 людей». А у прямому ввімкненні Петра Троця були міркування на кшталт: «Насправді, коли питають, скільки медалей здобули спортсмени, мабуть, це не найголовніше питання, оскільки філософія цих змагань зовсім в іншому».

Ведучий гостьової студії Анатолій Єрема двічі не авторизував власні міркування. І було одне безпідставне узагальнення: «Люди не засмучуються».

Стандарт повноти інформації

Стандарт повноти інформації порушували 8 разів (у середньому двічі на годину). Робили пряме ввімкнення про свято Воздвиження з якоїсь греко-католицької церкви, але так і не сказали, ні що це конкретно за церква, ні навіть не згадали, де саме, хоча б в якому місті, ця церква розташована.

У випусках новин о 16-й і 17-й супутникове фото установок С-400 в Євпаторії, зроблене за два тижні до їх знищення, було використане лише в якості «шпалер», якими «перекривали» текст повідомлення, натомість це фото потребувало пояснень за кадром, бо глядачі, які бачили його вперше, навряд чи розуміли, що саме їм показують.

У сюжеті про державний бюджет не досить було представляти Сергія Фурсу лише як «економічного експерта». Не згадали в гостьовій студії, що народна депутатка Леся Забуранна є членкинею Комітету ВР з питань бюджету, що було обов’язковим у контексті розмови про бюджет-2024. А у представленні експерта Володимира Дубовика для розмови про ймовірність імпічменту президента США Джозефа Байдена, як на мене, слід було хоч словом прохопитися, що експерт мешкає та працює у США, це додавало б до контексту розмови хоч такий штрих щодо компетентності цього експерта саме в цьому питанні.

Стандарт балансу думок

Двічі було порушено цей стандарт. У повідомленні про заочний арешт ексміністра охорони здоров’я Степанова у випуску о 14-й ніяк не було представлено позиції самого Степанова чи його захисту. У наступному випуску принаймні казали про те, що Суспільне намагається отримати такий коментар. Але у випуску о 17-й знову подавали це повідомлення незбалансовано.

Стандарт доступності подачі інформації

Було 5 порушень. Ведучий новин Дмитро Грінченко двічі казав: «Дослідники OSINT опублікували в твітері». Значна частина аудиторії телемарафону значення цієї абревіатури точно не знає.

Була якась дуже заплутана підводка ведучої Інни Москвіної до прямого ввімкнення про церковне свято Воздвиження: «Чи прийшли люди в церкву для відзначення великого свята за новим календарем, тому що змістився, тепер ми користуємося новоюліанським календарем. Про все це розкаже нам моя колега Анастасія Терещук, але вона зараз в українській греко-католицькій церкві й користується григоріанським календарем, але тим не менш, чи відбулися якісь зміни для прихожан цієї церкви». У мене тут виникло питання: так свято чи не свято в тій церкві, з якої вмикається кореспондентка Суспільного? Боюся, що ця підводка заплутала як глядача не одного мене.

Двічі показували інфографіку з ютуб-каналу НАБУ, геть не адаптовану до телевізора (зокрема через занадто дрібний розмір шрифту пояснювальних підписів). Плюс до того, в цій же інфографіці було дуже багато тексту, який, зрозуміло, не відповідав тому, що говорив ведучий за кадром. Глядач не може одночасно сприймати два різних тексти.

Інші зауваження

Одного разу ведучий Анатолій Єрема таки забув про фемінітив: «країна-агресор».

Елементи політичного піару

Недоречним було в контексті розмови про бюджет-2024 називати народну депутатку Лесю Забуранну як представницю фракції «Слуги народу». Це могло би бути сяк-так виправдано, якби паралельно або ж далі в гостьовій студії на цю тему говорили з представниками інших, опозиційних фракцій. Але їх не було. Натомість за контекстом розмови належало представляти Забуранну як членкиню Комітету ВР із питань бюджету, а цього сказано теж не було.

Було класичне «паркетне» БЗ про те, що президент привітав зі святом танкістів і вручив нагороди. До слова, чим новина відрізняється від піару. Справжня новина мала би формулюватися так: «танкісти отримали нагороди». Те, що ці нагороди вручив президент, — є важливою, але другорядною обставиною. А піар формулюється так, як він і був сформульований: президент нагородив танкістів.

Резюме

Новинна складова чотирьох годин ефіру каналу була такою: один репортажний сюжет, чотири прямих ввімкнення і 7 гостей-ньюзмейкерів у студії.

Стандарти журналісти каналу порушували протягом чотирьох годин ефіру 146 разів, або ж по 36,5 раза на годину ефіру в середньому. Найбільше було порушень стандарту достовірності — 84. Майже дві третини з цих порушень були інформацією та відео, взятими без перевірки з інтернету, переважно з телеграм-каналів і фейсбук-сторінок. Стандарт відокремлення фактів від думок було порушено 25 разів, більшість порушень були суб’єктивними оцінками журналістів у новинах. Стандарт точності порушували в різні способи 22 рази, стандарт повноти інформації — 8 разів. Крім того, 5 разів було порушено стандарт доступності подачі інформації, двічі було порушено стандарт балансу думок.

Було 2 прояви політичного піару — невиправдана контекстом розмови згадка про приналежність до фракції «Слуга народу» народної депутатки Лесі Забуранної та класичний «паркет» про вручення нагород президентом Зеленським танкістам. Російських пропагандистських наративів і токсичних медіаперсонажів у проаналізованому ефірі каналу не було.

Телеканал «Інтер» (18:00–22:00 4 вересня)

Зміст ефіру

Структура ефірного блоку каналу була звичною: ефірні години починалися з 13-хвилинних випусків новин, продовжувалися гостьовими студіями. О 20-й був підсумковий випуск новин, далі гостьова студія. Короткі новини вела Анастасія Даугуле, підсумковий випуск — Олексій Фадєєв. Гостьові студії по черзі вели Олексій Фадєєв і Олександр Просяник.

В ефірному блоці були такі сюжети:

про артилерійські бої на Лиманському напрямку в Донецькій області;

про Конгрес місцевих і регіональних влад у Харкові;

про приїзд депутатів литовського Сейму до Львова;

про роботу мобільних груп зі знищення дронів-камікадзе;

про відзначення річниці звільнення Харківщини;

про прибуття до Умані паломників-хасидів;

про бойові дії на Донеччині;

про розблокування українського агроімпорту в країнах ЄС;

про відбудову зруйнованого окупантами в селі Мила на Київщині;

про автівки для медиків, надані благодійниками з Литви та Люксембургу;

про останні українські атаки по окупованому Криму та по Москві;

про програму зі здачі росіян у полон разом із технікою;

про фейки щодо України, які росіяни викладають дітям у школах;

про підготовку до опалювального сезону в різних областях;

про зняття санкцій ЄС із російських олігархів;

про минулорічну окупацію Бучі;

про дівчину, яка прожила в окупованому Донецьку до початку повномасштабної війни;

про вівчарку, врятовану із затопленого Херсона.

Були прямі ввімкнення:

про наслідки ворожих обстрілів Сумської області;

про наслідки ворожих обстрілів на Запоріжжі;

про наслідки ворожих обстрілів Дніпропетровщини.

Гостями ефірного блоку були:

Олексій Кулеба, заступник керівника Офісу президента, про Харківський конгрес місцевих і регіональних влад, про плани з перерозподілом ПДФО, про підготовку до опалювального сезону.

Роксолана Підласа, голова Комітету ВР з питань бюджету, про основні параметри бюджету 2024 року, про дофінансування видатків бюджету поточного року на 300 млрд гривень, про переведення військового ПДФО від громад до держбюджету.

Юрій Малашко, голова Запорізької ОВА, про наслідки ворожих обстрілів області, про відбудову зруйнованих окупантами багатоповерхівок, про те, як пройшли фейкові вибори на окупованих частинах області, про підготовку до опалювального сезону, про обов’язкову евакуацію дітей.

Бет Ван Шаак, спецпредставниця Держдепартаменту США з питань глобального правосуддя, про фіксацію воєнних злочинів росіян в Україні, про варіанти судів над російськими воєнними злочинцями (записане інтерв’ю Дмитра Анопченка).

Олег Ганич, перший заступник міського голови Умані, про підготовку до єврейського свята, про заходи безпеки.

Олександр Штупун, речник Сил оборони Таврійського напрямку, про ситуацію під Авдіївкою та на Мелітопольському напрямку, про втрати ворога за добу, про ситуацію на Запорізькій АЕС.

Андрій Юсов, речник Головного управління розвідки, про програму «Хочу жить», про зростання кількості охочих здатися в полон росіян після оприлюднення спецоперації «Синиця», про обміни полонених, про знищення російського ППО в Євпаторії (записане інтерв’ю Лілії Налягаки).

Олексій Кущ, економіст, експерт аналітичного центру «Об’єднана Україна», про заборону на ввезення української агропродукції до Польщі, Угорщини, Словаччини та Румунії, про вплив цієї теми на відносини з Польщею.

Анастасія Ренкас, керівниця відділу розвитку Інституту викривання, про портал для повідомлень про корупцію, про винагороди за повідомлення.

Крім того, в ефірі був черговий виріб «Кварталу-95» «Бункер».

Порушення стандартів

Стандарт достовірності інформації

Стандарт журналісти каналу порушували 81 раз (більш як по 20 разів на годину ефіру в середньому). Без перевірки з інтернету подавали інформацію, фото й відео 7 разів. Користувалися телеграм-каналами Херсонської ОВА, 3-ї окремої штурмової бригади, Харківської облпрокуратури, а також анонімними російськими телеграм-каналами та російським телеграм-каналом «РИА Новости». Були й посилання «у мережі показали супутникові знімки», «зафільмували жителі тимчасово окупованої Євпаторії».

Традиційно найбільше було узагальнених розмитих псевдопосилань на джерела фактичної інформації — 35 разів. «Посилалися» так на Генштаб, РНБО, Стратком ЗСУ, Кабмін, Міністерство розвитку громад, Мінінфраструктури, Міненерго, Київську ОВА, СБУ, Офіс генпрокурора, міноборони Росії, Великої Британії та Швеції. Решта псевдопосилань були повністю розмитими: «в ЄС вважають», «в Угорщині та Польщі вже заявили», «в Україні називають», «в ЗМІ шириться інформація», «нарахували місцеві жителі», «у Балаклії кажуть», «столичні чиновники не обіцяють», «за словами будівельників», «місцева влада говорить» (якась російська), «за даними росіян», «за даними українських правоохоронців», «за даними слідства» тощо.

10 разів робили абстрактні псевдопосилання: «наводять деякі джерела відкриті», «ми неодноразово чули», «я вичитав у відкритих джерелах», «стало відомо», «мені відомо», «нам відомо», «були повідомлення», «повідомлялось», «за різними оцінками», «за попередньою інформацією». 13 разів подавали фактичну інформацію взагалі без будь-яких посилань на джерела.

І 16 разів робили узагальнені псевдопосилання на авторство суб’єктивних думок: «у Штатах вважають», «у Вашингтоні пропонують», «переконані в Генпрокуратурі», «в музеї сподіваються», «кажуть розвідники», «військові згадують», «запевняють литовські гості», «на думку європейців», «литовці запевнили», «нардепи кажуть», «кажуть представники громад», «юристи впевнені», «жителі російської столиці бідкалися», «кажуть росіяни», «енергетики запевняють», «фахівці визнавали».

Стандарт точності інформації

Цей стандарт порушували 15 разів (майже по 4 рази на годину в середньому) 8 із цих порушень були невідповідностями картинки й тексту в сюжетах і БЗ. Наприклад, сюжет про бойові дії на Донеччині частково було «перекрито» випадковим набором архівного відео бойових дій, ба більше — таким відео було «перекрито» навіть текст про обстріли цивільного населення. Невідповідно «перекривали» повідомлення про рішення суду щодо знесення каплиці біля Десятинної церкви. Якесь відео інтерв’ю біля якоїсь адмінбудівлі (згодом стало зрозуміло, що це біля суду). А під той текст, який був за кадром у БЗ, слід було показувати сам цей МАФ Московського патріархату. Повідомлення про бюджет 2024 року «перекривали» якоюсь хаотичною добіркою відео то сесійної зали парламенту, то друку готівкових гривень, а то й бойових дій тощо.

У всіх трьох прямих ввімкненнях «ілюстрували» слова кореспондентів невідповідними за змістом картинками, а у ввімкненні з Дніпропетровщини взагалі кореспондентка розповідала про наслідки ворожих обстрілів двох громад області, а показували в подробицях якесь укриття. Двічі невідповідно «ілюстрували» й розмови з гостями. І було пару дрібних неточностей — плутали числа з цифрами та не за значенням використовували слово «епіцентр».

Стандарт відокремлення фактів від думок

Стандарт порушували найбільше — 238 разів або ж по 59,5 раза у середньому на годину ефіру. Було 225 суб’єктивних думок журналістів у новинах і новинних елементах гостьових студій.

Суто емоційні оцінки: «запеклі бої» і «найзапекліші бої», «яскравий спалах», «почнемо з вибухових новин», «салютує там кожного дня», «“бавовна” дуже іронічна», «яскраво було і в Москві», «місто-символ української трагедії», «цей місяць був по-справжньому кривавим», «не можуть оговтатись від тих звірств», «ті страшні часи», «шокували весь світ», «блискавичну спецоперацію», «гучний вибух пролунав», «дивом вижила», «неспокійно пройшов день», «миттєво починає свою пекельну роботу», «важка й кривава», «окупанти гатили», «залишилися самі руїни», «сколихнула інформаційний простір», «пропагандисти немов збісилися», «жахачки російської пропаганди», «душевно і по-домашньому», «ціна захмарна» і чимало подібних.

Різні оцінки з різних приводів: «знищили багато ворожої техніки», «багато пострілів», «значними втратами», «зазнають серйозних втрат», «серйозно пошкоджено», «наробила чимало шкоди», «результативний навідник», «філігранно наводити», «виявлено масштабну схему», «чимало опонентів», «багато-багато-багато грошей», «активно готується до зими», «за короткий час», «енергетичний фронт», «активно висвітлював», «безпрецедентні заходи безпеки», «символом екологічної катастрофи», «гарні результати», «старенькою бабусею», «вже давно поїхали», «в Ізюмі проблема», «однак проблем і тут вистачає», «ремонт тут в активній фазі», «знаний в Україні скелелаз», «кадри, що ввійдуть в історію», «кругленьку суму», «нічого нового» тощо.

Багато урочистих дієслів і дієслів з «зашитою» оцінкою характеру дії: «зазначив», «закликав», «висловив сподівання», «наголосила», «запевнила», «переконана», «наполягає», «сумнівається», «впевнено звітують», «тішиться» тощо.

Траплялися й маркери суб’єктивної думки та привернення уваги: «особисто мені здалося», «уявляєте?».

І були різні міркування журналістів: «А селяни — це п’ята частина електорату, тож провладна партія задобрює їх як може» (сюжет Ольги Жидецької). «Зброя стара, але досить влучна» (сюжет Руслана Смещука). «Ще одна причина, чому росіяни готові ставати “гарматним м’ясом” на фронті — страх потрапити до в’язниці, мати судимість у Росії, виявляється, навіть страшніше за війну» (сюжет Ніни Коломієць). «Росіяни трохи навчились уникати превентивних ударів, та й снарядів досі не шкодують» (сюжет Станіслава Кухарчука). «І цитат диктатора, які нічого не варті, а варті насправді беззаперечні історичні закони, які ніякий Мединський не змінить». «Отже, Карфаген має бути зруйнований» (сюжет Данила Снісаря). «Попри підступні плани рашистів, ми упораємося з усіма викликами» (сюжет великої групи авторів). «Таке враження, що ми перебуваємо не в Україні, а десь в Ізраїлі» (сюжет Ігоря Левенка). «На окупованих територіях досі сподіваються на повернення в Україну» (сюжет Ольги Лучек).

Ще 10 разів ведучі гостьових студій не авторизували власних думок. І було 3 безпідставних узагальнення: «росіяни вже начебто й звикли», «ті ж, хто побував на фронті, іншої думки», «присутність жінок у паломницькому кварталі хасиди не вітають».

Стандарт повноти інформації

Стандарт порушували 9 разів. У відводці від сюжету про програму зі здачі росіян у полон «Хочу жить» ведучий Олексій Фадєєв казав: «після спецоперації “Синиця”». Ні у підводці, ні в сюжеті назва спецоперації не згадувалася, тож тут потрібен був бекґраунд, бо завжди знайдеться певна частина аудиторії, яка не дивилася ефіри попередніх днів або ж просто забула, що ця операція називалася саме так.

Не досить було представляти в сюжеті про розблокування українського агроімпорту в країни ЄС Іллю Несходовського лише як «економіста». У сюжеті про програму «Хочу жить» не досить було представляти Дмитра Карпенка просто як «блогера», бо від того, що він блогер, ніяк не зрозуміло, чому він коментує такі специфічні та закриті речі. А гостю Анастасію Ренкас представляли як «керівницю відділу розвитку Інституту викривання». По-моєму, не цілком зрозуміле пояснення. Що це за Інститут такий, якій структурі він підпорядкований — слід було пояснити, бо я, наприклад, про цей Інститут почув уперше. Гадаю, так само і більшість глядачів марафону.

У сюжеті про Бучу бекґраундове відео подій лютого-березня 2022 року не було позначено датами. У сюжеті про дівчину з Донецька бекґраундове відео 2014 року не було титроване датою. Відео в повідомленні про День танкових військ було без інтершуму — танки їздили «безшумно». У сюжеті про прибуття до Умані паломників-хасидів замість інтершуму була підкладена музичка. В повідомленні про приїзд єврейських паломників до Умані на відео не було інтершуму.

Стандарт доступності подачі інформації

Було 6 порушень стандарту. У сюжеті про російські шкільні підручники історії показували великі набрані титрами цитати, водночас за кадром автор сюжету щоразу говорив щось інше. Глядач не може одночасно сприймати два різних тексти, один очима, другий — вухами, отже заплутується та перестає сприймати інформацію.

Ведуча Анастасія Даугуле казала: «опублікував дослідник OSINT Technical». Далеко не всій аудиторії відомо, що це таке. Ведуча Лілія Налягака в запитанні гостю казала: «скільки взагалі реалізовано кейсів». Слово, яким притомні люди не користуються. Характерно, що слід за ведучою це ж слово використовував у відповіді і гість (є приказка: яке запитання — така і відповідь). Були й інші незагальновживані слова: «пообіцяли додаткові ґаджети» (у сюжеті Світлани Шекери), «це окремий трек» (ведучий Олексій Фадєєв), «житло у лакшері» (у сюжеті Ігоря Левенка).

Стандарт оперативності

Приблизно о 20-й годині Стратком ЗСУ повідомив про нанесення результативного удару по двох російських кораблях у Чорному морі. Це, як на мене, була дуже важлива новина. Але в ефірі каналу про це не повідомили ні в підсумковому випуску новин, який якраз був в ефірі, ні в наступній гостьовій студії до 22-ї години включно.

Інші зауваження

Тричі забували про фемінітиви: «Роксолана Підласа, нардеп...» (титр на гості), «відео країни-агресора» (титр на всьому ворожому відео, якого було чимало), «Людмила Семененко, ріелтор» (титр у сюжеті Ігоря Левенка).

Елементи політичного піару

Було суто «паркетне» БЗ+СХ про нагородження президентом Зеленським танкістів. Як і заведено в подібних «паркетах», головний і єдиний герой був пан президент, який «зазначав», танкістам, яких нагороджували, навіть слова не надали.

Так само був типовий «паркетний» матеріал про зустріч президента Володимира Зеленського з представниками єврейської громади та рабинами. Як заведено, слово синхроном було надано лише президенту.

Наративи роспропаганди і токсичні медіаперсонажі

Російських пропагандистських наративів у проаналізованому ефірі каналу не було, новини вела токсична ведуча каналу Анастасія Даугуле. До повномасштабної війни Даугуле вела концерти до 9 травня на «Інтері», де розповідали про нацистів в Україні.

Резюме

Новинна складова чотирьох проаналізованих годин ефіру каналу була такою: 6 репортажних сюжетів, 3 прямих ввімкнення і 5 гостей-ньюзмейкерів. З сюжетів кращим був репортаж Станіслава Кухарчука про артилерійські бої на Лиманському напрямку в Донецькій області (зокрема, надзвичайно якісною була операторська робота, оператори В’ячеслав Ромодан, Віталій Більський).

Протягом чотирьох годин ефіру журналісти каналу порушували стандарти 350 разів, це 87,5 порушення в середньому на годину ефіру. Найчастіше порушували стандарт відокремлення фактів від думок — 238 разів, майже все це були суб’єктивні думки журналістів у новинах і новинних елементах гостьових студій. Стандарт достовірності порушували 81 раз, майже половину з цих порушень становили узагальнені розмиті псевдопосилання на джерела фактичної інформації. 15 разів порушували стандарт точності, головно — некоректним використанням картинки. 9 разів у різні способи порушували стандарт повноти інформації. Крім того, 6 разів було порушено стандарт доступності подачі інформації та було одне порушення стандарту оперативності.

У проаналізованих чотирьох годинах ефіру каналу було два прояви політичного піару, обидва — типові «паркетні» БЗ+СХ про офіційні заходи президента Володимира Зеленського. Російських пропагандистських наративів не було, новини вела токсична ведуча каналу.

Важливі події / теми, які не були озвучені в телемарафоні

13 вересня

Росіяни поширюють фейки про нібито підготовку Україною теракту в Умані.

Румунія викликала керівника дипмісії Росії через нові уламки дрона на своїй території.

Конституційний Суд захистив права «чорнобильців» щодо отримання пенсій у повному обсязі.

Євросоюз зняв персональні санкції з чотирьох неназваних росіян.

На півдні окупанти почали облаштовувати нову лінію оборони в глибокому тилу, — Федоров.

Рух «Чесно»: ВР засекретила стенограми засідання комітету, очолюваного Шуляк, стосовно закону про містобудування.

Під час нічної атаки на бухту Севастополя знову були перебої в роботі Starlink.

Українські пілоти можуть літати на F-16 уже через три місяці, — Повітряні сили США.

14 вересня

Сили оборони завдали удару по двох російських кораблях у Чорному морі.

Маляр пояснила свою дезінформацію про Андріївку «комунікаційним збоєм» (новина з’явилася під час ефірного блоку «Інтера», але на каналі про всю цю колізію взагалі не повідомляли, на відміну від попереднього Суспільного)

ЄСПЛ виніс рішення, що обмеження права на навчання російською мовою в Латвії не є дискримінацією.

Німецькі депутати вимагають від Шольца передати Україні ракети Taurus.

Російський пілот рік тому ледь не збив британський розвідувальний літак над Чорним морем, — ВВС.

Пентагон формує в Києві команду інспекторів для контролю за постачанням зброї.

Канали в ефірі спільного телемарафону (порівняння)

Структура ефірних блоків

Структура ефіру каналу «1+1» була звичайною для ранкових блоків марафону: щогодини було по два випуски новин (один починався на старті кожної години, другий був на 30-й хвилині), випуски були «різнокаліберними» (від 15 до 7 хвилин, системи в цьому не прослідковувалося). Решту ефірного часу займали гостьові студії, був один документальний фільм.

Структура ефірного блоку каналів ICTV та СТБ була звичною: 15-хвилинні випуски новин чергувалися з 15-хвилинними гостьовими студіями.

Структура ефірного блоку каналу «Рада» була такою: перші дві години починалися з випусків новин (20- і 13-хвилинних), о 20-й був годинний підсумковий випуск і далі годинна гостьова студія.

Структура ефіру каналу «Ми — Україна» була такою: перші дві проаналізовані години мали по два 10-хвилинних випуски новин (на початку годин і на 30-х хвилинах), решта ефіру були гостьові студії, з 10-ї ранку години починалися з «різнокаліберних» випусків новин (по 13 і 18 хвилин), продовжувалися гостьовими студіями.

Структура ефіру Суспільного була звичайною: кожна година починалася випусками новин (15- і 30-хвилинними), продовжувалася гостьовою студією.

Структура ефірного блоку каналу «Інтер» була звичною: ефірні години починалися з 13-хвилинних випусків новин, продовжувалися гостьовими студіями. О 20-й був підсумковий випуск новин, далі гостьова студія. Короткі новини вела Анастасія Даугуле, підсумковий випуск — Олексій Фадєєв. Гостьові студії по черзі вели Олексій Фадєєв і Олександр Просяник.

Новинна складова

Новинна складова проаналізованого ефіру каналу «1+1» була не дуже виразною: два репортажних сюжети (та й те — один із них був спецрепортажем), одне пряме ввімкнення та лише 2 гості-ньюзмейкери.

Новинна складова проаналізованого ефіру каналів ICTV та СТБ була такою: 4 репортажних сюжети, одне пряме ввімкнення і 4 гості-ньюзмекери.

Новинна складова телеканалу «Рада» в репортажній частині була дуже невиразною — лише два сюжети, і це були спецрепортажі скоріше нарисового характеру, прямих ввімкнень не було взагалі. Натомість було 9 гостей-ньюзмейкерів.

Новинна складова чотирьох проаналізованих годин каналу «Ми — Україна» не містила в собі жодного репортажного сюжету чи прямого ввімкнення (це «рекорд» телемарафону, який позиціюється як інформаційний канал). У гостьових студіях побувало 6 ньюзмейкерів.

Новинна складова чотирьох годин ефіру Суспільного була такою: один репортажний сюжет, чотири прямих ввімкнення і 7 гостей-ньюзмейкерів у студії.

Новинна складова чотирьох проаналізованих годин ефіру каналу «Інтер» була такою: 6 репортажних сюжетів, 3 прямих ввімкнення і 5 гостей-ньюзмейкерів.

Гостьові студії

У гостях каналу «1+1» побувало 10 людей. З них 2 були ньюзмейкерами, 2 речниками, 2 експертами і 4 — учасниками подій.

У гостьових студіях каналів ICTV та СТБ протягом чотирьох годин ефіру побувало 9 людей. 4 з них були ньюзмейкерами, 3 — експертами, 2 — учасниками подій.

Протягом чотирьох годин в ефірі каналу «Рада» побувало 12 гостей: 9 ньюзмейкерів і 3 речники.

На каналі «Ми — Україна» протягом чотирьох годин ефіру в гостях побувало 14 людей: 6 ньюзмейкерів, 3 речники та 5 експертів.

Протягом чотирьох годин ефіру Суспільного у гостях побувало 23 людини: 7 ньюзмейкерів, 2 речники, 10 експертів і 4 учасники подій.

На каналі «Інтер» протягом чотирьох проаналізованих годин ефіру побувало 9 гостей. З них було 5 ньюзмейкерів, 2 речники та 2 експерти.

Представлення різних фракцій парламенту в гостьових студіях марафону було таким (в межах проаналізованого ефіру): було  6 розмов із представниками фракції «Слуга народу» (Сергій Колебошин на «1+1», Євгенія Кравчук, Давид Арахамія та Роксолана Підласа на «Раді», Леся Забуранна на Суспільному та знову Роксолана Підласа на «Інтері»). Крім того на ICTV та СТБ був формально позафракційний, але теж делегований «Слугою народу» перший віцеспікер Олександр Корнієнко. В ефірі каналу «Ми — Україна» народних депутатів не було.

Порушення стандартів

Кількість порушень стандартів в ефірі телеканалу «1+1» продовжує залишатися надзвичайно великою, протягом чотирьох годин ефіру було 459 порушень, це майже по 115 порушень на годину ефіру в середньому, або ж майже по 2 порушення на хвилину. Найбільше традиційно порушували стандарт відокремлення фактів від думок — 231 раз, майже все це були суб’єктивні думки журналістів у новинах. Стандарт достовірності порушували 154 рази, найбільше з цього було узагальнених розмитих псевдопосилань на джерела фактичної інформації та суто абстрактних псевдопосилань. Стандарт точності було порушено 44 рази, більшість із цих порушень становили невідповідності картинки й тексту в сюжетах і БЗ. 16 разів було порушено стандарт доступності подачі інформації, 13 разів у різні способи порушували стандарт повноти інформації та в одному випадку було порушення стандарту оперативності.

Загалом журналісти каналів ICTV та СТБ порушували стандарти 314 разів протягом чотирьох годин ефіру, це по 78,5 порушення на годину ефіру в середньому. Найбільше порушували стандарт відокремлення фактів від думок — 189 разів, майже все це були суб’єктивні думки журналістів у новинах. Стандарт достовірності порушували 94 рази, найбільше було узагальнених розмитих псевдопосилань на джерела фактів, чимало було також інформації та відео, взятих без перевірки з інтернету. Стандарт точності порушували 29 разів, більшість із цих порушень було некоректною роботою з картинкою в сюжетах і БЗ. І по одному разу порушили стандарт повноти інформації та оперативності. Інші стандарти не порушували.

Стандарти журналісти каналу «Рада» порушували 208 разів, це по 52 рази на годину ефіру в середньому. Найчастіше порушували стандарт відокремлення фактів від думок — 89 разів, у більшості це були суб’єктивні оцінки журналістів у новинах. Стандарт достовірності порушували 88 разів, майже половиною з цих порушень були розмиті узагальнені псевдопосилання на джерела фактичної інформації. 16 разів порушували стандарт точності, більшість із цих порушень була некоректною роботою з картинкою. Стандарт доступності подачі інформації було порушено 10 разів, стандарт повноти інформації — тричі, стандарт балансу думок — двічі.

Стандарти журналісти каналу «Ми — Україна» протягом чотирьох годин ефіру порушували 361 раз (це більш як по 90 разів на годину ефіру в середньому або ж по 1,5 порушення щохвилини в середньому). Найчастіше порушували стандарт відокремлення фактів від думок — 204 рази, більшість із цих порушень була суб’єктивними думками журналістів у новинах і новинних елементах. Стандарт достовірності порушували рекордну для каналу кількість разів — 123, більше половини з цих порушень були узагальненими розмитими псевдопосиланнями на джерела фактичної інформації. 17 разів порушували стандарт точності, переважно некоректним поєднанням картинки й тексту. Стандарт повноти інформації в різні способи порушили 11 разів, стандарт доступності — 6 разів. Інші стандарти не порушували.

Стандарти журналісти Суспільного порушували протягом чотирьох годин ефіру 146 разів або ж по 36,5 раза на годину ефіру в середньому. Найбільше було порушень стандарту достовірності — 84. Майже дві третини з цих порушень були інформацією та відео, взятими без перевірки з інтернету, переважно з телеграм-каналів і фейсбук-сторінок. Стандарт відокремлення фактів від думок було порушено 25 разів, більшість порушень були суб’єктивними оцінками журналістів у новинах. Стандарт точності порушували в різні способи 22 рази, стандарт повноти інформації — 8 разів. Крім того, 5 разів було порушено стандарт доступності подачі інформації та двічі було порушено стандарт балансу думок.

Протягом чотирьох годин ефіру журналісти каналу «Інтер» порушували стандарти 350 разів, це 87,5 порушення в середньому на годину ефіру. Найчастіше порушували стандарт відокремлення фактів від думок — 238 разів, майже все це були суб’єктивні думки журналістів у новинах і новинних елементах гостьових студій. Стандарт достовірності порушували 81 раз, майже половину з цих порушень становили узагальнені розмиті псевдопосилання на джерела фактичної інформації. 15 разів порушували стандарт точності, головно — некоректним використанням картинки. 9 разів у різні способи порушували стандарт повноти інформації. Крім того, 6 разів було порушено стандарт доступності подачі інформації і було одне порушення стандарту оперативності.

Прояви політичного піару

В ефірі каналів ICTV та СТБ був один прояв політичного піару — сюжет про центр реабілітації поранених, заснований Віктором та Оленою Пінчуками.

У проаналізованому ефірі каналу «Рада» було 2 прояви політичного піару: двічі недоречно цитували допис радника керівника ОП Михайла Подоляка.

У проаналізованому ефірі Суспільного було 2  прояви політичного піару — невиправдана контекстом розмови згадка про приналежність до фракції «Слуга народу» народної депутатки Лесі Забуранної та класичний «паркет» про вручення нагород президентом Зеленським танкістам.

У проаналізованих чотирьох годинах ефіру каналу «Інтер» було два прояви політичного піару, обидва — типові «паркетні» БЗ+СХ про офіційні заходи президента Володимира Зеленського.

Проявів політичного піару в проаналізованому ефірі каналів «1+1» і «Ми — Україна» не було.

Російські наративи і токсичні медіаперсонажі

В проаналізованому ефірі каналу «Інтер» російських пропагандистських наративів не було, новини вела токсична ведуча каналу Анастасія Даугуле.

У проаналізованому ефірі всіх інших телеканалів російських пропагандистських наративів і токсичних медіаперсонажів цього дня не було.

Ігор Куляс, медіатренер, медіаконсультант, кризовий медіаменеджер

Скриншот відео: «Факти» ICTV / ютуб