Цей моніторинг — докладний аналіз ефіру спільного марафону (новин, прямих ввімкнень, гостьових студій) на дотримання стандартів і вагомі професійні помилки ведучих і журналістів. Автор моніторингу — Ігор Куляс, медіатренер та автор основної методології моніторингових досліджень «Детектора медіа». Докладний розбір роботи ведучих і журналістів під час моніторингу потрібен і глядачам, і самим медійникам, які зможуть врахувати свої помилки та робити якісніший продукт. В аналізі ми враховуємо специфіку воєнного часу та фіксуємо лише порушення стандартів, яких журналісти й ведучі могли б уникнути. Детальніше — в методології моніторингу. Резюме моніторингових звітів читайте тут. У рубриці «Щоденні теленовини» щодня виходить короткий огляд марафону.

Нагадуємо, що у зв'язку зі зміною сітки марафону в кожному моніторингу аналізуються всі шість каналів, але по 4 години ефіру. Та за два суміжних дні: понеділок і вівторок, вівторок і середа тощо. Ці дві доби на тиждень і години з ефірних блоків кожного каналу ми обираємо довільно. У розділі подій / тем, які не висвітлювалися телемарафоном, зазначаємо лише ті, які оприлюднювалися більшістю стрічок новин інших медіаресурсів протягом того часу доби, який аналізується.

Суспільне (8:00–12:00 19 серпня)

Зміст ефіру

Структура ефірного блоку каналу була звичною: кожна ефірна година починалася з короткого випуску новин (різним хронометражем — від 11 до 15 хвилин), продовжувалася гостьовою студією. Новини вела Майя Підгородецька, гостьові студії по черзі вели Євген Агарков і Олеся Ніцевич.

В ефірі були такі сюжети:

про евакуацію людей із Куп’янського району;

про майбутній навчальний рік для школярів Херсона;

про черги на кордоні з Польщею;

про роботу льотчиків бойових гелікоптерів на східному фронті;

про урядову програму «єОселя»;

про дніпровський притулок для тварин, евакуйованих із зони бойових дій.

Були прямі ввімкнення:

про ракетний удар по центру Чернігова;

про ворожі обстріли Херсона й області;

про наслідки атаки дронами на Хмельниччині;

про ситуацію з обстрілами на Запоріжжі;

про обстріли Харківської області й евакуацію людей із прифронтових населених пунктів;

про акцію військових із навчання охочих поводження з дронами та зброєю в Києві;

про святкування Яблучного Спаса;

про Одеський кінофестиваль у Чернівцях.

Гостями ефіру були:

Іван Федоров, міський голова Мелітополя, про ситуацію в окупованому місті, про підрив партизанами поліцейського відділку окупантів в Енергодарі, про створення окупантами «батальйону Судоплатова», про підготовку окупантами «виборів».

Андрій Беседін, голова Куп’янської РВА, про перебіг евакуації населення із прифронтових територій району.

Роман Власенко, голова Сіверськодонецької РВА, про гуманітарну ситуацію в місті, про підготовку окупантів до псевдовиборів, про відсутність успіху окупантів на фронті.

Арсеній Приліпко, речник 72-ї окремої механізованої бригади, про позиційні й артилерійські бої під Енергодаром, про більш активне використання ворогом БПЛА.

Олександр Толоконніков, речник Херсонської ОВА, про ситуацію на Херсонщині, про обстріли Херсона й області, про примусову паспортизацію на окупованих землях.

Сергій Череватий, речник Східного угруповання ЗСУ, про бої на сході, зокрема на Бахмутському напрямку.

Юрій Повх, речник Об’єднаного пресцентру Сил оборони північного напрямку, про ситуацію на півночі, про загрози з території Білорусі.

Анжеліка Зборошенко, керівниця з комунікацій компанії «Укрфінжитло», про урядову програму «єОселя».

Олександр Мусієнко, керівник Центру військово-правових досліджень, про недостатність зброї для успіху українського контрнаступу, про загальну логіку контрнаступу ЗСУ, про складнощі з майбутнім звільненням Криму, про перспективи використання F-16.

Андрій Харук, професор кафедри Академії Сухопутних військ, про негативні оцінки «джерел CNN» дій ЗСУ з ураження цілей на території окупованого Криму, про сенс ударів ЗСУ по глибоких тилах ворога на окупованих територіях.

Валерій Рябих, директор із розвитку інформаційно-консалтингової компанії Defense Express, про строки постачання літаків F-16, про перспективи використання літаків, про намагання росіян знищити наші бойові літаки та злітно-посадкові смуги.

Олег Чабан, доктор медичних наук, клінічний психолог, психіатр, про кризу похилого віку й про те, як її долати.

Денис Попович, військовий оглядач, головний редактор видання «Апостроф», про вибухи в Криму, про ракети С-200, про різні проросійські заяви щодо неправильності українських дій на фронті.

Олег Пендзин, член Економічного дискусійного клубу, про ціни на овочі.

Роман Подкур, старший науковий співробітник відділу історії державного терору радянської доби Інституту історії України, про культ Сталіна в Росії, про відмінності між росіянами й українцями у ставленні до історії.

Павло Лисянський, директор Інституту стратегічних досліджень та безпеки, про підготовку окупантами псевдовиборів на окупованих територіях.

Юліан Чаплінський, архітектор, про досвід відновлення міст після Другої світової війни та прийнятність його для України, про основні сучасні підходи до містобудування.

Павло Зібров, співак і композитор, про відмінності між росіянами й українцями у ставленні до історії, про ставлення до Дня незалежності.

Віталій Маматюк, кулінар, про те, як приготувати швидкий і смачний сніданок.

Олесь Санін, кінорежисер, про свій фільм «Довбуш», про вплив великої війни на український кінематограф.

Олександр Алієв, військовослужбовець, футболіст, про благодійний матч у Києві зірок українського футболу з командою ЗСУ.

Порушення стандартів

Стандарт достовірності інформації

З кількістю порушень цього найвідповідальнішого стандарту цього дня канал встановив «персональний рекорд», порушивши його протягом чотирьох годин ефіру 83 рази (це майже по 21 разу на годину ефіру в середньому). При цьому більше половини порушень (43) були інформацією з інтернету. Тобто уявіть собі, в середньому більш як 10 інформацій на годину були просто і без перевірки ретрансльовані з інтернету! «Посилалися» найбільше, звісно ж, на телеграм-канали: Повітряних сил, Сумської ОВА, міністра цифрової трансформації Михайла Федорова та голів різних ОВА: Дніпропетровської — Сергія Лисака, Хмельницької — Сергія Тюріна, Херсонської — Олександра Прокудіна, Харківської — Олега Синєгубова, Житомирської — Віталія Бунечка та Запорізької — Юрія Малашка. Було й таке «узагальнене» «про це у телеграмі у своїх ранкових зведеннях повідомляють обласні військові адміністрації» . Крім того, «посилалися» на телеграм-канал Міноборони Росії та використовували відео з анонімного російського телеграм-каналу «Мариуполь 24». Також згадували твітер міністра оборони Олексія Резнікова, фейсбук литовського депутата Лаурінаса Кащунаса, фейсбук Повітряного командування «Схід» і сайт Міністерства розвитку громад. І був один дуже симптоматичний, як на мене, момент. Ведуча казала «вибух, який стався щойно, за повідомленням в офіційному телеграм-каналі», хоча щойно перед цим про цей вибух із місця розповідала власна ж кореспондентка! От до чого ж тут якийсь телеграм-канал, та ще й, прости господи, «офіційний»!

Попри те, що канал чесно (на відміну від інших своїх колег по телемарафону) в «посиланнях» згадує інтернет-платформи, все одно було ще й 20 узагальнених розмитих псевдопосилань, зокрема на невідомо кого в Генштабі, Повітряних силах, Держприкордонслужбі, ДСНС, Херсонській облпрокуратурі та в Міноборони Росії. Крім того були ще такі: «про таке повідомили представники Данії та Нідерландів», «за інформацією прикордонників» і «окупанти кажуть».

8 разів робили абстрактні псевдопосилання, такі як: «попередньо», «відомо» і «це непідтверджена інформація». І 8 разів давали факти без будь-яких посилань. Соцопитування щодо ставлення до Сталіна і ведучий, і в начитці під інфографікою подавали без згадки про те, що його провів Київський міжнародний інститут соціології. Звісно ж, дрібним текстом на інфографіці це було написано, але прочитати це глядачі навряд чи могли. І ще одне до цього ж опитування — в останньому слайді інфографіки наводили дані, що позитивно до Сталіна ставиться 4% українців і 63% росіян. Усе це знову-таки за бісерним підписом, що опитування проводив КМІС. Але, даруйте, невже КМІС опитував росіян? Так що джерело, з якого взяли дані по Росії, так узагалі й не було названо. Ще 4 рази робили узагальнені псевдопосилання на авторство суб’єктивних думок: «так вважають українські пілоти», «на думку експертів», «ріелтори також зауважують».

Стандарт точності інформації

Було 11 порушень стандарту (майже по 3 порушення на годину ефіру в середньому). 6 із них були невідповідністю картинки й тексту в сюжетах і БЗ. Тричі невідповідно «ілюстрували» прямі ввімкнення, двічі — розмови з гостями. Зокрема, розмову з воєнним експертом Олександром Мусієнком просто «ілюстрували» динамічною мапою бойових дій, хоча він говорив не про бойові дії на якихось ділянках, а про загальні речі, зокрема про брак західної зброї для потужності українського контрнаступу.

Стандарт відокремлення фактів від думок

Стандарт порушували 42 рази (по 10,5 порушення на годину в середньому). Майже все це були суб’єктивні думки журналістів у новинах. Дуже велика кількість лексики урочистого стилю. І певна кількість емоційних оцінок: «здригалася земля», «вікна і двері ходили ходором», «спати було неможливо», «ніч у місті пройшла спокійно», , «які, на жаль, ледь не щодня у нас відбуваються» тощо.

Було одне «експертне» міркування: «Пільгові іпотечні кредити — це гарний крок для пожвавлення ринку нерухомості, а це — нові робочі місця, постійний обіг коштів у державі» (сюжет Катерини Данилович). Тричі ведучі гостьових студій не авторизували власні думки, наприклад, таке міркувння Олесі Ніцевич: «І, зокрема, через такі історичні картини, через такі кінострічки, які показують, які повертають нас у свою історію, в свою автентичність і культуру українську, от на прикладі вашої кінокартини "Довбуш" ми також можемо повертати і зміцнювати нашу силу, і боротися, і протистояти ворогу».

Стандарт повноти інформації

Було 8 порушень стандарту (по 2 на годину ефіру в середньому). Кореспондентка з Херсона повідомляла про одного загиблого і двох поранених внаслідок обстрілу окупантами селища в передмісті Херсона, а назву цього селища не сказала. У підводці ведучий казав, що кореспондентка перебуває «в храмі Української греко-католицької церкви», але  не сказав, що це в Києві. І кореспондентка не сказала. Добре, хоч геотитр не забули. У повідомленні про соцопитування щодо ставлення до Сталіна не було сказано, кого саме репрезентували опитані, де проводилося опитування.

Ведучий представляв гостя Андрія Харука як «професора кафедри Сухопутних військ». Це явно недостатнє представлення, в якому забракло того, що це кафедра Академії сухопутних військ. У титрі згодом це було. Валерія Рябих ведучий представляв як «директора із розвитку інформаційно-консалтингової компанії Defense Express». На мій погляд, цілком зрозуміло, що майже вся аудиторія телемарафону поняття не має, що таке компанія Defence Express. Таким чином компетенція експерта в питаннях, пов’язаних із літаками F-16, аудиторії залишилася невідомою. У таких випадках належить коротко пояснювати, що це за компанія.

Не досить було представляти Дениса Поповича як «військового (в сенсі воєнного) оглядача» і «головного редактора видання “Апостроф”». Зокрема, я так і не зрозумів, як це пояснює компетентність експерта в питаннях, наприклад, модернізації та далекобійності ракет С-200. Хоч він і є головним редактором одного з багатьох суспільно-політичних (тобто геть не спеціалізованих на воєнній тематиці) інтернет-видань. А ще був своєрідний «рекорд»: у сюжеті про дніпровський притулок для тварин, евакуйованих із зони бойових дій, волонтерку в синхроні титрували рівно пів секунди. У редакції, певно, вважають, що глядач встигне щось за пів секунди прочитати?

Стандарт доступності подачі інформації

Стандарт порушували 7 разів. Текст ведучої Майї Підгородецької був ось такий: «Ідея встановлення фортифікаційних укріплень і засобів контрмобільності з’явилася минулого року. Планують створити 19 парків, де зберігатимуть спецзасоби». Це непідйомно для сприйняття на слух. До того ж, що взагалі означають усі ці «засоби контрмобільності», «парки» і «спецзасоби»? Експерт Валерій Рябих казав про літаки F-16: «Це буде достатньо добротна версія, яка пройшла апгрейд по програмі Midnight Update». Ведучий не попросив гостя «перекласти» це людською мовою, зрозумілою аудиторії.

Ще ведуча Олеся Ніцевич казала: «за допомогою ґаджету». Сленг, зрозумілий не всій аудиторії. І традиційно — інфографіка ворожих втрат. Тут усе було без змін. Ведуча скоромовкою намгалася з перемінним успіхом встигати за миттєвими змінами слайдів, які прочитати глядачу все одно неможливо за 1 секунду в ефірі. І так було тричі.

Інші зауваження

От геть незрозуміло, навіщо, по-перше, повторювати в гостьових студіях БЗ, які щойно були у випуску новин, а по-друге, повторювати ще й сюжети, які вже перед тим показували в новинах. Щоб «ефір заповнити»? Так, наприклад, сюжет про евакуацію з Куп’янська повторювали тричі в новинах і ще двічі в гостьових студіях!

Або ще таке питання: навіщо було робити останній випуск новин об 11-й довшим за інші (15 хвилин), якщо він майже повністю (крім одного прямого ввімкення) складався з повторів БЗ і сюжетів, більшість із яких уже були показані до того неодноразово?

Часом гості дають ведучим телемарафону доволі якісні, на мою думку, уроки журналізму. Ведучий Євген Агарков запитував експерта професора Андрія Харука про наведені американським каналом CNN думки, з посиланням на «власні джерела», що буцімто «деякі військові та чиновники з адміністрації Байдена критикували Україну за удари по окупованому Криму» і так далі. Гість у відповідь сказав таке: «Думки анонімних, невідомо яких джерел, невідомо звідки взятих, незрозуміло чи це адміністрація Байдена, а чи може це адміністрація Путіна дає таку інформацію, нас цікавити не повинні». Золоті слова! Різна західна преса, зокрема американська, доволі часто подає недостовірну інформацію, часом дезінформує. А наші журналісти так досі й не збагнули, що, по-перше, в природі не буває анонімних суб’єктивних думок, а по-друге, слід дивитися на джерела та недостовірну інформацію (навіть якщо її подають CNN, WP, NYT або інші «авторитетні видання») взагалі-то не слід ретранслювати в ефірі телемарафону. Бо ж, знаєте, великі американські медіа цілком можуть грати у власні інформаційні ігри на користь певних політиків, що вже заповзято готуються до президентських виборів у США. Відтак дези на українську тематику буде дедалі більше і на CNN, і у WP, NYT чи інших американських великих медіа. Характерно, що навіть після такого спічу гостя ведучий Агарков наступне запитання поставив йому знову-таки з псевдопосиланням, на що гість уже роздратовано сказав: «І знову ми впираємося в думки невідомо кого. Обговорювати невідомо чиї тези я не розумію, як!». Але все це нічого не навчило ведучого Агаркова, бо згодом він уже іншому гостю Денису Поповичу ставив ці ж запитання. І той теж (хоч і більш дипломатично, ніж професор Харук) звернув увагу ведучого на недостовірність джерел CNN.

У прямому ввімкненні про святкування Яблучного Спасу кореспондентка Марія Коваленко розповідала, що «я і сама зібрала корзину, у мене тут...» і так далі. В такий спосіб вона перестає бути журналісткою, а стає учасницею події. А це категорично неправильно, нічим не краще, ніж коли журналісти в «стендапі» пірнають в ополонку на Водхреща, хіба що не так ефектно.

Погана манера ведучого Євгена Агаркова постійно казати глузливе «на Росії». Хай там як, це елементарно неграмотно.

Ведучим каналу слід позбуватися недолугих суто телевізійних штампів «дочекайтеся», «не перемикайтеся» тощо. Тим більше, що навряд чи глядачам подобається, коли їм хтось із телевізора розповідає, що їм слід робити чи навпаки не слід робити.

Таки забули про фемінітиви: «таку послідовність підтвердила і міністр оборони Нідерландів» (так казали по черзі всі троє ведучих цього дня — і Майя Підгородецька, і Олеся Ніцевич, і Євген Агарков, хоч би хтось із них здогадався виправити помилку в тексті), «Кайса Оллонгрен, міністр оборони Нідерландів» (титр у синхроні).

Резюме

Новинна складова чотирьох годин ефіру каналу була такою: лише один репортажний сюжет, натомість 8 прямих ввімкнень, у гостьових студіях побувало 3 ньюзмейкери. Надзвичайно оперативно канал повідомляв про ракетну атаку по центру Чернігова, яка сталася приблизно об 11:30. І швидко (за 20 хвилин) організували пряме ввімкнення кореспондентки з місця події. Це пряме ввімкнення Олександри Денисенко було дуже якісним, попри, зрозуміло, шоковий стан. І дуже якісне було пряме ввімкнення Андрія Тітка вже в ефірному блоці телеканалу «Інтер».

Стандарти журналісти каналу порушували 151 раз, це майже по 38 разів на годину ефіру в середньому. Неприпустимо багато для Суспільного мовника було порушень стандарту достовірності — 83. Більше половини з них було інформацією, поданою без перевірки з телеграм-каналів і соцмереж. Стандарт відокремлення фактів від думок порушували 42 рази, майже все це були суб’єктивні думки журналістів у новинах. Стандарт точності було порушено 11 разів, стандарт повноти інформації — 8 разів, стандарт доступності — 7 разів. Інші стандарти не порушували.

Проявів політичного піару, російських наративів і токсичних медіаперсонажів у проаналізованих чотирьох годинах ефіру каналу не було.

Телеканал «Інтер» (14:00–18:00 19 серпня)

Зміст ефіру

Структура ефірного блоку була стандартною: кожна ефірна година починалася 13-хвилинним випуском новин, продовжувалася гостьовою студією. Новини вела Анастасія Даугуле, гостьові студії по черзі вели Олександр Васильченко й Олексій Фадєєв.

В ефірі були такі сюжети:

про бої під Бахмутом;

про звільнене Урожайне в Донецькій області;

про навчання на Київщині з порятунку людей при газових вибухах;

про ретроавтопробіг на Вінниччині;

про програму «Нова оселя»;

про економічні проблеми окупантів у Криму;

про шведські броньовані машини піхоти СV90;

про російський форум «Армія-2023»;

про артсистеми Archer;

про шведські літаки Gripen;

про придбання Німеччиною ізраїльської системи ПРО;

про затримання у Великій Британії російських шпигунів;

про відбудову поруйнованих російськими ракетами київських багатоповерхівок;

про те, як Черкащина допомагає відбудовувати три села на Херсонщині;

про вирощування лохини на Черкащині.

Були прямі ввімкнення:

два ввімкнення про наслідки ракетного удару по центру Чернігова;

про наслідки ворожих обстрілів Дніпропетровщини;

про наслідки атаки «шахедами» по Хмельниччині;

про ситуацію на Херсонщині та Миколаївщині;

про наслідки обстрілів на Запоріжжі;

про відкриття Одеського кінофестивалю у Чернівцях.

Гостями ефіру були:

Ескендер Барієв, член Меджлісу кримськотатарського народу, голова Кримськотатарського ресурсного центру, про депресивну економічну ситуацію в окупованому Криму, про посилення проблем в окупантів з логістикою.

Сергій Ткачук, заступник начальника Хмельницької ОВА, про допомогу області у відбудові на Херсонщині.

Ростилав Шурма, заступник керівника Офісу президента, про те, чим може Швеція допомагати Україні, про можливості шведських інвестицій в економіку України, про перспективи перетворення України на світовий інвестиційний хаб після перемоги.

Руслан Стрілець, міністр захисту довкілля та природних ресурсів, про забезпечення питною водою територій, що постраждали внаслідок підриву Каховської греблі, про притягнення Росії до відповідальності за екологічні злочини.

Анжеліка Зборошенко, керівниця комунікацій «Укрфінжитла», про програму «єОселя».

Сергій Нікіфоров, речник президента, про візит президента Зеленського до Швеції, про теоретичну можливіть отримання Україною шведських винищувачів, про спільне виробництво шведських БМП CV90, про допомогу Швеції з відбудови.

Віктор Ягун, заступник голови СБУ у 2014–2015 роках, про ймовірну роботу навідників при ударі по центру Чернігова, про небезпеку ракетних атак ворога на День Незалежності, про способи викриття ворожих агентів, про агентурні мережі Росії в ЄС, в Молдові, про висилку російських «дипломатів» із різних європейських країн.

Олег Саакян, політолог, співзасновник Національної платформи стійкості та згуртованості, про страхи світу перед розпадом Росії, про російську збройову виставку та місце нинішньої Росії на світовому ринку зброї, про сенс виборів у Росії, про політичну складову питання з F-16, про початок спільного виробництва зброї в Україні, про псевдовибори на окупованих територіях України.

Єгор Фірсов, сержант 109-го батальйону, про бої під Авдіївкою та Бахмутом.

Валерій Боровик, очевидець ракетного удару по Чернігову, про ракетний удар і його наслідки.

Крім того, в ефірі була пряма трансляція спільної пресконференції президента Володимира Зеленського та прем’єр-міністра Швеції Ульфа Крістерссона у Стокгольмі.

Порушення стандартів

Стандарт достовірності інформації

Стандарт порушували 75 разів (це майже по 19 порушень на годину ефіру в середньому). З інтернету давали відео та інформацію 7 разів. Використовували відео з телеграм-каналів «Київ Інфо» і «Труха», а також із російських анонімних телеграм-каналів.

14 разів подавали фактичну інформацію з узагальненими розмитими псевдопосиланнями. Зокрема, «посилалися» в такий спосіб на Генштаб, Міноборони, МОЗ, Чернігівську, Херсонську ОВА, а також на якусь неназвану адміністрацію, «Укргідроенерго» та на британський Департамент боротьби з тероризмом. Ще були: «кремлівські пропагандисти заявили» та «за даними правоохоронців».

Абстрактних псевдопосилань було 22. Найбільше журналістам було просто «відомо», хіба що з варіаціями: «було відомо», «на даний момент відомо», «попередньо відомо», «ще відомо» і навіть «офіційно відомо». Ще були псевдопосилання: «за попередніми даними», «надходить інформація», «знаємо ми», «є дані», «там ідеться». І були безособові «кажуть», «називають», «обіцяють». 6 разів наводили факти без посилань взагалі.

Найбільше ж цього разу було узагальнених псевдопосилань на авторство суб’єктивних думок — 26 випадків. Лише одне з цих «посилань» було відносно визначеним: «в ГУР припускають». Решта були повністю розмитими: «будівельники обіцяють», «експерти наголошують», «організатори кажуть», «посадовці зазначають», «розповідають волонтери», «люди кажуть», «розповідають воїни», «критики охрестили», «за словами розробників» тощо.

Стандарт точності інформації

Було 25 порушень стандарту (більш як по 6 на годину в середньому). 12 із них були невідповідностями картинки й тексту в сюжетах і БЗ, переважно це були архіви. Наприклад, повідомлення про заяву болгарського міністра щодо можливості конфлікту між НАТО і Росією в Чорному морі «перекривали» абиякою картинкою суден у Босфорі, не титрованою як архів. Повідомлення про затримання в Латвії російського шпигуна «перекривали» відео кордону Литви та Білорусі. Логічно. А потім ще й зимовим відео вулиць, певно, латвійських.

Повідомлення про поранених унаслідок ракетного удару по Чернігову «перекривали» невідповідно, бо ведуча розповідала про стан поранених, а показували вулицю, говорила про руйнації Драмтеатру, а показували ресторани, йшлося про площу, показували вузьку вуличку тощо.

Тричі невідповідно «ілюстрували» прямі ввімкнення і тричі — розмови з гостями. Наприклад, член Меджлісу Барієв говорив про ціни на готелі, а показували ціни на овочі й так далі.

Журналісти постійно плутали числа з цифрами. От, наприклад, коли кажуть: «на даний момент цифра сягає вже понад 500», то це аж ніяк не «цифра». Бо цифр насправді тут три, а разом вони складають число. Ще ведучий Олексій Фадєєв казав у запитанні до гостя: «Чи здатна Україна, чи має вона потенціал дійсно перетворитися на інвестиційний хаб великої потужності, як про це говорили навіть на початку війни». Це про 2022-й рік, а війна триває з 2014-го.

Стандарт відокремлення фактів від думок

Стандарт порушували найбільше — 216 разів, це по 54 порушення на годину ефіру в середньому. 208 із них були суб’єктивними думками журналістів у новинах і новинних елементах (зокрема, в підводках до сюжетів, що їх зачитують ведучі гостьових студій).

Емоційні оцінки: «це суцільний жах», «такий страшний факт», «наробили дуже багато лиха та горя», «обвугленим залізяччям», «дійсно цифра вражає» тощо.

І просто оцінки з будь-якого приводу: «вони були не надто потужними», , «справи кепські», «важко запроторити шпигунів за грати», «триває велика відбудова», «цю угоду вже називають історичною»,  «красномовні автографи», «що є символічно» і подібні.

Були численні різноманітні міркування журналістів: «На Київщині тривають навчання напередодні опалювального сезону, адже це час підвищеної небезпеки через активне використання обігрівачів і газових приладів» (ведуча Анастасія Даугуле). «Міф про потужну російську економіку може конкурувати хіба що з легендою "Росія — надійний зовнішньополітичний партнер". Збройна виставка "Армія-2023", що розгорнулся в Москві, демонструє це якомога краще» (ведучий Олександр Васильченко). «Тож у разі продуманого застосування та ще й з урахуванням збільшення кількості СV90, може стати ефективною заміною радянських БМП-1 і БМП-2 та фактором переваги у війні з Росією» (сюжет Ігоря Левенка). «Висока мобільність — одна з головних переваг САУ "Арчер"». «Здатність нанести удар по ворогу та швидко змінити позицію дає можливість врятувати коштовну техніку від удару у відповідь» (сюжет Романа Барашева). «А Gripen, як перші ластівки, можуть стати потужним поштовхом до появи в українському небі і ваговиків F-16» (сюжет Ірини Баглай).

Потім із традиційного в телемарафоні: коли вже роблять журналісти якісь оглядові сюжети про країну-агресорку, тут ніяк не можуть позбутися глузливого тону, як було цього дня в сюжеті Ганни Басової: «свою удавану військову міць Росія традиційно демонструє із неабияким пафосом», «головнокомандувач "другої армії", якій "аналоговнєт"», «замість Кобзона, який із поважних причин не зміг бути присутнім, за урочистості відповідали духовий оркестр і військовий хор» і подібне.

Крім того, часто журналісти використовують різні маркери авторизації (якої не мало би бути в новинах як явища) чи привертання уваги: «хочу зазначити», «хочу сказати», «до слова».

Ведучі гостьових студій цього дня майже завжди, крім одного випадку, авторизували власні думки. Натомість було ще й 7 безпідставних узагальнень: «росіяни масово відмовляються їхати на півострів», «російські туристи вирішили просто не ризикувати», «Запорожець» Романа Щипкова відомий у всьому світі» (ну так уже й у «всьому», світ занадто великий для цього), «всесвітньо відомі каскадери із Кривого Рогу», «наші бійці від цього панцерника у захваті», «люди дуже перелякалися», «на даний момент всі працюють».

Стандарт повноти інформації

Стандарт порушували 10 разів (по 2,5 порушення на годину). У прямому ввімкненні Олена Мендалюк «посилалася» на якусь «військову адміністрацію». З контексту було геть незрозуміло, про яку саме адміністрацію йдеться — чи то Дніпропетровську обласну, чи про Нікопольську районну.

У сюжеті про шведські літаки Gripen один з експертів Денис Томенчук не був титрований у першому синхроні. Тобто з’являється людина, яка говорить щось на вузькофахову тему, але глядачу не кажуть, хто ця людина, якою є її компетентність. У сюжеті про шведські БМП не досить було представляти Михайла Жирохова, а в сюжеті про про артсистеми Archer Ігоря Романенка лише як «військових (у сенсі звісно ж воєнних) експертів». У сюжеті про Крим не були титровані частина синхронів.

У чотирьох випадках у сюжетах і БЗ не позначали датами чи хоча б як архівні бекґраундові відео. Наприклад, у сюжеті про відбудову багатоповерхівок у Києві бекґраундове відео зруйнованих будинків після торішніх ракетних обстрілів не було титроване ні датою, ні як архів, натомість був геотитр «Київ». Це цілком може сприйматися глядачем як сьогоденне відео, що, звісно ж, вводить в оману. Цікаво, що при тому відео, яке було зняте в момент будівельних робіт, таки титрувалося датами.

Стандарт доступності подачі інформації

У сюжеті Ігоря Левенка було: «... що є трендом сучасних БМП». А ведучий Олексій Фадєєв запитував у гостя: «Я б хотів ще запитати про BlackRock». Ну хто ж із глядачів не знає старого доброго BlackRock-а!

Інші зауваження

Не бачу сенсу у прямому ввімкненні з Миколаєва розповідати про події на Херсонщині. Зрозуміло ж, уся ця інформація в такому разі береться з телеграм-каналів і фейсбуків. Тож із таким же успіхом її можна повідомляти і з Києва, та хоч із Варшави.

Геть незрозуміло, навіщо у прямому ввімкненні з місця ракетного влучання у центрі Чернігова розповідати, що сказав із цього приводу президент Зеленський (сказав, до речі, аж у далекій Швеції).

На прощання ведучий казав лише: «Передаємо слово колегам». Канал «Ми — Україна» при цьому не згадав.

І про фемінітиви, точніше про їх відсутність: «відео РФ, країни-агресора» (так позначене все російське відео, яке показує канал, а показує він його багато), «вона була лаборантом» (сюжет Світлани Чернецької).

Наративи роспропаганди і токсичні медіаперсонажі

Наративів ворожої пропаганди не було, новини вела токсична ведуча каналу Анастасія Даугуле, яка раніше поширювала російську пропаганду.

Резюме

Новинна складова чотирьох годин ефіру каналу була такою: 4 репортажних сюжети й 7 прямих ввімкнень. У студії побували 4 гості-ньюзмейкери. Із сюжетів найкращим був репортаж Руслана Смещука про бої під Бахмутом (оператори Вадим Ревун, Віталій Більський).

Стандарти журналісти каналу порушували протягом чотирьох годин ефіру 329 разів (це більш як по 82 порушення на годину в середньому). Найбільше традиційно порушували стандарт відокремлення фактів від думок, було 216 порушень, майже все це були суб’єктивні думки журналістів у новинах і новинних елементах ефіру. Стандарт достовірності порушували 75 разів, понад третиною з цих порушень були узагальнені псевдопосилання на авторство суб’єктивних думок. Стандарт точності порушували 25 разів, переважно некоректним використанням картинки. Стандарт повноти було порушено 10 разів, стандарт доступності — 3 рази. Інші стандарти не порушували.

Проявів політичного піару в проаналізованому ефірі каналу не було. Російських наративів теж не було, новини вела токсична ведуча каналу Анастасія Даугуле.

Телеканал «Ми — Україна» (18:00–22:00 19 серпня)

Зміст ефіру

Структура ефірного блоку каналу була звичайною. Ефірні години починалися 15-хвилинними випусками новин, продовжувалися гостьовими студіями. О 20-й був годинний підсумковий випуск новин, наступна година була гостьовою. Новини вели Олег Панюта і Людмила Добровольська, гостьові студії — Олена Цинтила і Сергій Чернишов.

В ефірі були такі сюжети:

про евакуацію волонтерами людей із Куп’янського району Харківщини;

про оборону на кордоні з Росією в Сумській області;

про життя прифронтового Нікополя;

про відбудову села на Чернігівщині волонтерами;

про питання постачання Україні F-16;

про пресконференцію російських військовополонених;

про західні мікросхеми та інші деталі в російській зброї;

про перевірки ВЛК;

про дезинсекцію від комах у раніше затоплених районах Херсонщини;

про програму отримання житла на Київщині взамін зруйнованого ворогом;

про шведські літаки Gripen.

Було 3 прямих ввімкнення з місця ракетного удару по центру Чернігова.

Гостями ефіру були:

В’ячеслав Чаус, голова Чернігівської ОВА, про наслідки ракетного удару по центру Чернігова, про ліквідацію наслідків теракту.

Андрій Сибіга, заступник керівника Офісу президента, про перші підсумки візиту Зеленського до Швеції, про склад оборонного пакету, який надає Швеція Україні.

Микола Олещук, командувач Повітряних сил, про роботу Повітряних сил у перші дні повномасштабного нападу Росії, про посилення українських Повітряних сил і ППО західною технікою, про західні літаки різних типів, про готовність інфраструктури для використання F-16, про підготовку пілотів для F-16 (записане інтерв’ю Олега Панюти).

Олексій Леонов, член Комітету ВР з питань фінансів і митної політики, про звільнення від мита ввезення антидронових рушниць, тепловізорів тощо, про «формулу миру» Зеленського й інтеграційні процеси з НАТО.

Сергій Нікіфоров, прессекретар президента, про візит президента Зеленського до Швеції, про шведські літаки Gripen, про шведську збройову допомогу загалом.

Олександр Бородін, пресофіцер 3-ї окремої штурмової бригади, про бої під Бахмутом.

Сергій Куюн, експерт паливного ринку, директор консалтингової компанії «А-95», про причини підвищення цін на пальне та прогнози щодо цін, про неймовірність сценарію щодо дефіциту пального, про сенс ембарго на російську нафту.

Валерій Романенко, провідний науковий співробітник НАУ, про переваги та недоліки шведських літаків Gripen, про складність використання кількох типів літаків, про успішні атаки українських дронів на Москву й проблеми російської ППО, про логіку бомбування ворожих аеродромів, про важливість ракет Taurus для ураження Керченського мосту.

Олександр Мусієнко, керівник Центру військово-правових досліджень, про літаки F-16 і Gripen, про проблеми з одночасним обслуговуванням і використанням різних типів зброї, про спільне виробництво зброї України з західними компаніями, про перезапуск європейського ВПК, про успішні атаки по Керченському мосту, про можливі сценарії звільнення Криму, про ситуацію на різних ділянках фронту.

Олег Гороховський, співвласник «Монобанку», про збір на дрони-камікадзе для ЗСУ.

Крім того, в ефірі була неформатна рубрика «Антипропаганда» у виконанні гостьових ведучих. Детальніше про неї — в розділі інших зауважень.

Порушення стандартів

Стандарт достовірності інформації

Стандарт журналісти каналу порушували 56 разів за чотири години ефіру (в середньому по 14 разів на годину). З інтернету подавали інформацію 4 рази, зокрема були й такі: «російські соцмережі повідомляють» і «російські соцмережі журяться».

Узагальнених розмитих псевдопосилань було найбільше — 25. У такий спосіб «посилалися» на Офіс президента, СБУ, ДБР, МВС, ГУР, Східне угруповання військ ЗСУ, Чернігівську ОВА та НАЗК. «Посилалися» також на вороже Міноборони, просто на «Молдову» й просто на «США». Крім того, частина інформації була з «посиланнями» «за словами очевидців».

5 разів робили абстрактні псевдопосилання: «попередньо», «відомо», «з’явилась інформація», «так звітують» і «кажуть». 8 разів давали фактичну інформацію без посилань взагалі.

14 разів робили узагальнені псевдопосилання на авторство суб’єктивних думок. На невідомо кого в ГУР і в Повітряних силах. Усі решта псевдопосилань були повністю розмитими: «тамтешні урядовці переконують», «на думку західних експертів», «є експертна думка», «не виключають наші військові», «жителі Херсонщини кажуть», «кажуть волонтери», «у народі його звуть» тощо.

Стандарт точності інформації

Стандарт точності порушували 27 разів (майже по 7 разів на годину ефіру в середньому). З них 18 було некоректним «перекриванням» картинкою текстів у сюжетах і БЗ. Наприклад, у повідомленні про наслідки «шахедної» атаки на Хмельниччині ведучий казав про двох поранених жінок, а показували якихось двох не поранених чоловіків. Розповідь про властивості шведської бойової машини піхоти CV90 «перекривали» відео Зеленського та прем’єра Швеції на пресконференції. Повідомлення про бої на різних ділянках фронту «перекривали» випадковим архівним відео бойових дій і без позначення, що це архів. В «експертному» сюжеті за кадром ішлося про F-16, а показували шведські Gripen. І подібне.

Невідповідно «ілюстрували» одне з прямих ввімкнень із Чернігова. І невідповідно «ілюстрували» абияким відео розмови з трьома різними гостями.

Ще ведучий Сергій Чернишов двічі казав про шведську допомогу: «з приводу допомоги, ще ж про 3 і 4 мільярди доларів йде». 3+4 дорівнює, як відомо, 7. Так ведучий невимушено подвоїв заявлену суму в 3,4 мільярда. У сюжеті про отримання житла жителями Київщини взамін зруйнованого окупантами показували торішнє відео зруйнованих будинків у Бородянці, а геотитр при цьому був «Бровари Київської області». І традиційно ведучі плутали числа з цифрами.

Стандарт відокремлення фактів від думок

Цей стандарт порушували найбільше — протягом чотирьох годин ефіру 162 рази, це по 40,5 раза на годину ефіру. Більшість із цього (149 порушень) становили суб’єктивні думки журналістів у новинах.

Традиційно багато було суто емоційних оцінок, наприклад: «підступної ракетної атаки», «гатили всюди», «руїною стала», «носії смертоносних ракет», «не залишилося живого місця», «дуже трагічний день», «спалахнув миттєво», «під дих давала окупантам» і подібні.

Багато було різних оцінок з будь-яких приводів: «він має вкрай важливі параметри», «контрнаступ неухильно просувається», «одна з найтехнологічніших у світі», «найважливіших поставок», «їдуть вони звідти вкрай неохоче», «активно почали збиратися люди», «довгоочікуваних винищувачів», «з величезним бажанням працювати», «пильно контролює», «потужних шведських БМП», «тримають під особливим контролем», «триває всеосяжна інспекція» тощо. І оцінок, які підміняють факти: «велика кількість боєприпасів до них», «перебувало досить багато людей», «багато постраждалих у лікарнях», «постраждало і багато автомобілів» тощо.

Журналісти продовжуть вживати маркери авторизації та маркери привертання уваги: «ну і до слова», «хочу сказати», «хочу додати», «додам», «і це важливо», «і це є надважливим». Часом вдаються до сумнівної образності (у якій також завжди «зашиті» оцінки): «російським небом все частіше майорять тіні безпілотників» або «фейєрверки на стратегічно важливому для росіян шляхопроводі». Або ж пафосні такі заяви, як ведуча Людмила Добровольська казала: «помалу знайдемо і покараємо кожного, хто доклався до цієї нелюдської агресії». Точно ж не журналісти будуть «знаходити» і вже тим більше «карати».

Крім того, різноманітні висновки, «експертні» думки і припущення, кілька прикладів: «Тож є сподівання, що збитки у окупантів значущі». «Коли це станеться, Україна нарешті матиме перевагу в повітрі та докорінно змінить розклад сил на фронті» (ведуча Людмила Добровольська). «Тільки з цими літаками ми зможемо завойовувати пріоритет у повітрі над ворогом, збивати ще більше крилатих ракет та наносити точні удари по складам окупантів» (сюжет Влади Цимбаленко). «За що воюють ці четверо, важко пояснити навіть їм» (сюжет Олени Чернякової). «Аби посилити тиск на Росію потрібні персональні санкції проти ключових осіб, які відповідають за налагодженнгя та постачання заборонених складових до озброєння» (сюжет Марини Асмолової). Або й узагалі «настанова союзникам» у цьому ж сюжеті: «Саме тому союзники мають тиснути на компанії, від електроніки й обладнання яких залежить і російська армія».

Ведучі гостьових студій 8 разів не авторизували власних думок. Наприклад таких: «Ми запам’ятаємо цей символічний Яблучний Спас. Яблука тепер назавжди асоціюватимуться з пронизливим звуком і абсолютно неяблучним смаком і ароматом» (ведуча Олена Цинтила). «Взагалі зустріч у Джидді показала, що «формула миру» президента Зеленського об’єктивно вона зростає» (ведучий Сергій Чернишов).

І ще тричі були безпідставні узагальнення: «українці тішаться із дронових атак по ворогу», «окупанти, що склали зброю, вдячні за їжу, за безпечний сон і навіть за роботу в Україні». Крім того, двічі ведучі новин неправильно позначали межі цитат, зокрема прем’єр-міністра Швеції Ульфа Крістенссона та керівника ОП Андрія Єрмака, відтак частини думок звучали, як думки самих ведучих.

Стандарт повноти інформації

Було 15 порушень стандарту (майже по 4 на годину в середньому). У всіх прямих ввімкненнях із Чернігова не титрували частину синхронів. А в сюжеті про західні деталі в російській військовій техніці не досить було представляти Івана Ступака лише як «військового (в сенсі воєнного) експерта».

У сюжеті про отримання житла жителями Київщини взамін зруйнованого окупантами не титрували датою бекграундове архівне відео минулого року.

І дуже багато відео було без інтершуму, загалом у 10 випадках. Особливо це доречно, коли показують бойові дії, де «безшумно» стріляють гармати і танки, літають дрони тощо. У сюжеті про евакуацію людей із Куп’янського району Харківщини на частині відео не було інтершуму. А це відео з прифронтових районів, де інтершум є більш як промовистим. Тим більше, що навіть у тексті йшлося про постійні вибухи, а на картинці їх не було чутно. У сюжеті про пресконференцію російських військовополонених замість інтершуму навіщось підклали музичку.

Стандарт доступності подачі інформації

Цей стандарт було порушено щонайменше 5 разів. Ведучі представляли Валерія Романенка як «провідного наукового співробітника НАУ». Цю абревіатуру точно далеко не вся аудиторія знає. Саме у стартовому представленні подібні скорочення є вкрай неприпустимими з точки зору стандарту.

У псевдоекспертних сюжетах, де журналісти безневинно від себе кажуть те, чого наслухалися чи начиталися у справжніх експертів (і це доволі типово), вони починають говорити мовою самих експертів. Так було цього дня в сюжеті неназваної авторки про шведські літаки Gripen: “спроєктований літак за аеродинамічною схемою», «його рулі керування дозволяють створювати позитивну підіймальну силу на всіх швидкостях польоту». Звучить, звісно «розумно» і переконливо, але що означає, гадаю, і сама авторка сюжету до ладу не знає, а що вже казати про глядачів, далеких від авіації. Або ще таке: я от відразу ж замислився, невже існують в природі літаки, які спроєктовано не за аеродинамічною схемою? І, звісно ж, перестав слухати подальший текст. Так і допитливий глядач може втратити «червону нитку» сюжету.

Авіаційний експерт Валерій Романенко під час розмови казав «щодо "зоопарку"». Це суто військовий жаргонізм, що означає наявність занадто великої кількості різних типів зброї. Ведучі не попросили гостя «розшифрувати» це, а глядачі точно не всі зрозуміли, що мав на увазі експерт.

Ще, звісно, дуже добре, коли ведучі погуглили перед розмовою з експертами, але дуже погано, коли вони замість бути для глядачів «перекладачами» з мови експертів, починають цією ж мовою формулювати власні запитання. Так, наприклад, ведучий Сергій Чернишов казав: «зараз ми використовуємо Storm Shadow завдяки перехіднику штанга від Tornado, до речі, їх звідти зняли, йому поставили і нормально він може піднімати цю вагу і Су-24 він відпрацьовує відповідно». А ще він казав: «зрозуміти всі інсайди». Суто професійний жаргонізм, не всій аудиторії зрозумілий.

Інші зауваження

По-моєму, ось таке «ілюстрування» гостей є оригінальною «знахідкою» каналу.

Нічого, що в гостя обличчя «не вміщається» в кадрі?

Журналістам слід мати на увазі, що в прямих ввмікненнях із таких подій, як ракетна атака по Чернігову, насамперед слід розповідати про людей загиблих і вцілілих, а вже потім про руйнування та збитки. Бо в усіх трьох ввімкненнях кореспондента з Чернігова це було з точністю до навпаки.

Двічі забували про фемінітиви: «Дар’я Герасимчук, радник...» (титр у синхроні), «Ольга Чиканова, спікер Державного бюро розслідувань» (титр у сюжеті Ростислава Сисоєва).

Я вже писав, що рубрика «Антипропаганда» повністю випадає з формату інформаційного каналу. Тим більше, що роблять її ті ж ведучі, які говорять із гостями на серйозні теми. Я розумію, що ведучим каналу не дають спокою лаври «95-го кварталу» з його «Байрактар-ньюзом», але навіщо свою сатиру доводити до повного гротеску, ще й намагаючись її віршувати? «Їм там ніби тривожно, але з тривогами нємного сложно. Та їм своїх не шкода — тисяча туда, тисяча сюда. Тим часом Соловйов погрожує перетворити концерн "Мерседес" на банкрут. Санітари, ви вже тут? Два десятки "мерседесів", "фольксвагенів" і "тойот", а як їм та брехня вміщається в рот?» Часом сатира опускається до рівня плінтусу: «Що було в рублях, рахуватимуть в соплях». Таке ж вже ж точно було — провальний «йота-фон» і «а-я-я те один де? Отож, щоб у риму не казати». І вся ця пропагандистська мова: «Рубль, себто "дерев’яний", поступово перетворюється на дерев’яний макінтош для російської економіки. Носії зайвих хромосом знову ділять Україну» тощо. Зрозуміло, що оцінювати все це з точки зору стандартів нема сенсу. Але навіщо це робити в ефірі телемарафону? Мені здається, що ведуча Цинтила явно перебільшує, коли каже про цю рубрику: «А далі і наших гостей улюблена рубрика, і наших глядачів насправді». І останнє. Дуже погане акторство ведучих, не їхнє це. Гірше за акторство творців «Байрактар-ньюзу», які теж не є, м’яко кажучи, видатними.

Елементи політичного піару

Було «паркетне» повідомлення із синхроном керівника Офісу президента Андрія Єрмака, в якому власне «новиною» було лише те, що «екологічна безпека — це важливий пункт української "формули миру" — таке заявив Єрмак». І що «аби подолати екологічні наслідки російського вторгнення, необхідно створити дієвий механізм». З цим не посперечаєшся, звісно. Але ж жодної новини в цьому нема.

Резюме

Новинна складова чотирьох годин ефіру каналу була такою: 3 спецрепортажі та 3 прямих ввімкнення, в гостях побувало 4 ньюзмейкери. З сюжетів кращим був спецрепортаж Ірини Антонюк про евакуацію волонтерами людей із Куп’янського району Харківщини (оператор Олексій Жучков).

Стандарти журналісти каналу порушували протягом чотирьох годин ефіру 265 разів (це більш як по 66 порушень на годину ефіру в середньому). Найчастіше порушували стандарт відокремлення фактів від думок — загалом було 162 порушення, більшість із них були різноманітними суб’єктивними думками журналістів у новинах. Стандарт достовірності було порушено 56 разів, майже половину з цих порушень становили узагальнені розмиті псевдопосилання на джерела фактичної інформації. Стандарт точності порушували 27 разів, більшість із них були некоректною роботою з картинкою. Стандарт повноти інформації було порушено 15 разів, із них дві третини припали на відсутність інтершуму на відео. Стандарт доступності інформації порушували 5 разів, інші стандарти не порушували.

Був один прояв політичного піару — типове «паркетне» повідомлення з синхроном керівника ОП Андрія Єрмака, без новини. Російських наративів і токсичних медіаперсонажів у проаналізованих чотирьох годинах ефіру каналу не було.

Телеканал «Рада» (8:00–12:00 20 серпня)

Зміст ефіру

Структура ефірного блоку каналу була такою: кожна ефірна година починалася 15-хвилинним випуском новин, продовжувалася гостьовою студією. Посередині (приблизно на 30-й хвилині) кожної години був ще й короткий випуск новин. Незрозуміло, навіщо робити таку кількість випусків новин, у яких ідуть майже суцільні багаторазові повтори одних і тих же повідомлень. Плюс до цього ще й частину з цих повідомлень потім час від часу дублюють ведучі у гостьових студіях. Новини вів Андрій Сініцин, гостьові студії вела Тетяна Гончарова спочатку з Назаром Довгим, згодом — із Вадимом Колодійчуком.

В ефірі були такі сюжети:

про наслідки влучання ракети в центр Чернігова;

про військовий вишкіл для підлітків у Полтаві;

про роботу аеророзвідників на Донеччині;

про ремонт волонтерами даху на херсонській гімназії;

про нашестя лисиць у села на Кіровоградщині.

Були прямі ввімкнення:

два ввімкнення з Чернігова про наслідки ракетної атаки напередодні;

про роботу проєкту «Армія відновлення» у Дніпрі;

про стан львівського будинку, пошкодженого ракетним обстрілом 15 серпня;

про допомогу Чернівецької області у відбудові села на Херсонщині;

про відкриті одеські пляжі.

Гостями ефіру були:

Федір Веніславський, член Комітету ВР із питань нацбезпеки, оборони і розвідки, про реакції на російський удар по Чернігову, про майбутнє міжнародних організацій, про підсумки візиту Зеленського до Швеції, про гарантії безпеки Україні, про реформування військово-лікарських комісій.

Іван Федоров, міський голова Мелітополя, про ліквідацію керівника окупаційної «міліції» в Енергодарі, про дії окупантів на окупованому Запоріжжі, про підготовку ворога до псевдовиборів, про розбудову ворогом нових ліній оборони.

Олексій Леонов, член Комітету ВР із питань фінансів, податкової та митної політики, про створення парламентом ТСК для розслідування зловживань у закупівлях під час війни, про можливості місцевих бюджетів виділяти гроші на оборону, про розмінування моря.

Олександр Новіков, директор Національного агентства з запобігання корупції, про оцінки ЄС зусиль України у боротьбі з корупцією, про повернення обов’язкового декларування і декларування партіями, про автоматизацію процесу перевірок декларацій НАЗС, про відсутність взаємодії з профільним парламентським комітетом, про портал викривачів.

Сергій Рудик, підполковник ЗСУ, народний депутат, про неправильне використання грошей місцевими владами, про способи боротьби з невиправданими витратами місцевих грошей.

Сергій Євтушок, перший заступник голови Комітету ВР з питань регламенту та депутатської етики, про поновлення електронного декларування для чиновників та депутатів і політичних партій, про безпекові моменти, відображені в законопроєктах.

Юлія Свириденко, перша віцепрем’єр-міністерка, міністерка економіки, про поточний стан української економіки, про переорієнтацію бізнесів у зв’язку з війною, про мікрогрантову допомогу уряду підприємцям.

Олександр Толоконніков, речник Херсонської ОВА, про ворожі обстріли області та Херсона, про роботи з відновлення електропостачання.

Андрій Демченко, речник Держприкордонслужби, зміни в порядку перетину кордону окремими категоріями громадян, про систему «Шлях», про динаміку перетину західного кордону України.

Олександр Мусієнко, керівник Центру військово-правових досліджень, про можливості виробництва військової техніки в Україні, про українські перспективи на світовому ринку зброї.

Олексій Буряченко, кандидат політичних наук, керівник Міжнародної асоціації малих громад, про практичні результати візиту Зеленського до Швеції, про значення виробництва в Україні шведських БМП, про перспективи використання західних літаків.

Максим Джигун, політолог, про підсумки візиту президента Зеленського до Швеції, про значення переговорів щодо літаків Gripen як поштовху до прискорення постачання F-16, про значення створення виробництв західної зброї в Україні.

Юрій Федоренко, командир роти ударних безпілотників «Ахіллес» 92-ї окремої мехбригади, про бої на Бахмутському напрямку, про роботу БПЛА на фронті загалом і застосування різних їх видів, про якість підготовки операторів дронів різними центрами.

Агія Загребельська, представниця НАЗК, про список компаній-спонсорів війни та способи України впливати на них, про політику санкцій проти світових компаній, що працюють на російському ринку.

Порушення стандартів

Стандарт достовірності інформації

Стандарт порушували 56 разів (це по 14 порушень у середньому на годину ефіру). 4 рази давали інформацію з інтернету. Було «посилання»: «в мережу потрапило відео».

Найбільше було узагальнених розмитих псевдопосилань — 29. У такий спосіб «посилалися» на Офіс президента, Генштаб ЗСУ, Головне управління розвідки, Держприкордонслужбу, Кабмін, Чернігівську, Одеську і Харківську ОВА, пресслужбу НАЗК, Пенсійний фонд. Були ще більш розмиті: «кажуть бійці», «місцева влада обіцяє», «як повідомляло керівництво України».

Було одне абстрактне псевдопосилання «кажуть». Тричі подавали факти без посилань узагалі.

19 разів робили узагальнені псевдопосилання на авторство суб’єктивних думок. Так «посилалися» на невідомо кого в Держспоживслужбі, а все решта було геть розмитим і невизначеним: «кажуть оператори дронів», «на фронті кажуть», «військові наголошують», «військові експерти кажуть», «кажуть волонтери», «одесити кажуть», «деякі екологи та активісти кажуть», «підприємці і бізнесмени кажуть» і подібні.

Стандарт точності інформації

Стандарт точності цього дня протягом чотирьох годин ефіру порушували 44 рази (по 11 разів у середньому на годину). 31 із цих порушень було невідповідністю картинки і тексту в сюжетах і БЗ. Зокрема динамічна мапа бойових дій живе своїм життям, на ній не ті ділянки фронту, про які розповідає ведучий за кадром. Та й наведено не ті населені пункти, які згадуються в повідомленні. Повідомлення про підписання декларації президентом Зеленським і шведським прем’єром Крістерссоном чомусь «перекривали» відео зустрічі подружжя Зеленських зі шведським королівським подружжям.

У випуску новин о 9-й ведучий казав: «на екранах ви бачите зараз к'юар-код», а на екранах к'юар-коду вже якраз не було, він там був, але саме перед цими словами ведучого зник. Що не завадило ведучому за кадром пояснювати, що з тим кодом робити. Цікаво, а що, у ведучого нема контрольного монітора чи він на нього геть не дивиться?

Повідомлення про подробиці першого удару по Керченському мосту «перекривали» фото невідповідно тексту. Бо ведучий за кадром розповідав про замотану у плівку вибухівку, а показували фото морських дронів.

4 рази невідповідно «ілюстрували» прямі ввімкнення. Наприклад, у прямому ввімкненні зі Львова кореспондент у подробицях розповідав про квартири, в яких «нереально жити», бо вони «вигоріли вщент», а в якості «ілюстрації» в цей момент показували чистенькі квартири зі свіжим ремонтом. А в прямому ввімкненні з Одеси кореспондентка казала, що на пляжах «справді нема де яблуку впасти», а показували напівпорожній пляж тощо.

Двічі не до ладу «ілюстрували» розмови з гостями. Наприклад, незрозуміло, навіщо розмову з гостем про конкретні норми конкретних законопроєктів було «ілюструвати» загальними планами сесійної зали ВР і крупними планами спікера Стефанчука.

Були й фактичні неточності. Ведуча Тетяна Гончарова в запитанні до нардепа Веніславського несподівано казала ось таке: «після того, як Швеція стала членом НАТО, періодично виникає питання зближення Швейцарії з НАТО». Але ж Швеція ще не стала членом НАТО, що вже тоді казати про Швейцарію. До речі, щось я також пропустив, де це взагалі таке питання «виникало»?

У ведучих гостьової студії був якийсь термінологічний різнобій, коли розповідали про удар українським дроном в Енергодарі. Вадим Колодійчук говорив про «самопроголошених керівників так званої міліції», а за пів хвилини Тетяна Гончарова вже казала: «самопроголошених керівників так званої поліції». Не кажучи вже про те, що «самопроголошених» — це урочистий стиль, забагато честі для насправді самоназваних.

У сюжеті про роботу аеророзвідників на Донеччині був такий текст авторки: «розробляє дрони-камікадзе, що повертаються із завдання». Якщо вони повертаються, то вони не камікадзе, а якщо вони камікадзе — то вони не повертаються. Не за значенням вжите слово. Ще ведучий Вадим Колодійчук мільйони називав «цифрами» і казав: «наскільки я пам’ятаю, 6 і 2 мільйони». 6+2 — це 8. А йшлося про 6,2.

Стандарт відокремлення фактів від думок

Цього дня була рекордна для каналу кількість порушень цього стандарту — 205 (це більш як по 51 порушенню на годину ефіру в середньому). 180 із цих порушень були суб’єктивним думками журналістів у новинах і новинних елементах гостьових студій. Зашкально великою була кількість дієслів урочистого стилю на позначення простої дії «сказав». Дуже багато було оцінок журналістів із будь-якого приводу: «активно поставляють», «активно постачають», «активно їдуть», «активно розвивається», «активно застосовує», «активно долучаються», «справжнє нашестя», «було досягнуто важливих домовленостей», «на кадрах добре видно», «відомі компанії», «суспільний резонанс і скандали», «техніка дороговартісна», «два величезних сміттєвих контейнери», «попри юний вік», «набирає обертів», «певний ажіотаж», «масовий ажіотаж», «справді нема де яблуку впасти», «насправді список там величезний» і подібні. Траплялися й суто емоційні оцінки журналістів: «немає живого місця», «вигоріли вщент» тощо.

І час від часу журналісти вживали маркери авторизації (якої бути б не повинно було взагалі) і маркери привернення уваги: «зазначу», «хочу додати», «хочеться сказати», «цікаво», «я хочу наголосити».

Ведучі гостьових студій 12 разів не авторизували, як належить, власні думки, наприклад: «і в контексті наповнення державного бюджету важлива боротьба з корупцією» (Вадим Колодійчук). «Але ж коли безпосередньо ми говоримо про заяви тих організацій, які не відповідають за постачання нам зброї, і ви кажете, риторика їх має бути більш рішучою, коли воии кажуть, що глибше уже нікуди в своєму терорі, то це все одно слова, і напевне, цивілізований світ теж має ними обмінюватися, коли не ти відповідаєш за постачання зброї». «Парадоксальна ситуація, мер міста, який знаходиться не там, про місто знає більше, ніж очільники деяких міст, які керують ними, які є не окупованими». «Ідіть до нього, а не розвивайте суперечки в соціальних мережах, тому що є пряма дія. Масово зібратися не можна, але писати листи, телефонувати на гарячі лінії і напрошуватися на персональні прийоми — це прям пряме зобов’язання на всі напрошення реагувати місцевій владі» (Тетяна Гончарова).

13 разів журналісти робили безпідставні узагальнення: «водночас українці активно долучаються до збору коштів на дрони», «одесити масово відпочивали на пляжах», «багато одеситів чекало на цю мить», «багато людей боялися купатись», «одесити все одно масово купались», «насправді список там величезний, але мало хто його дотримується», «дуже радіють підприємці і бізнесмени», «тим часом селяни гадають, як берегтись від хижаків», «більшість учасників змагань хочуть захищати країну», «однак у цьому вбачають і позитив».

Стандарт повноти інформації

Було 17 порушень стандарту (це більш як по 4 порушення на годину в середньому). Всі сім разів у повідомленні про наслідки ракетного удару по Чернігову ведучий новин казав: «... по Драмтеатру у середмісті. Там в той час проходила зустріч представників бізнесу та волонтерської спільноти». І жодного разу не згадував, що це була закрита виставка дронів.

Повідомляли про ліквідацію в Енергодарі керівника окупаційної «міліції». Казали, що ГУР «надали відео з дрону-камікадзе, на якому видно момент влучання в будівлю». А сам момент на відео так і не показали, бо ж текст повідомлення закінчився, отже й відео обірвали. Далі ведучий ще й казав: «відео, яке ми показували, вражає насправді, особливо маневрування і влучність». Це при тому, що саме «влучність» глядачам на цей момент і не показали. Згодом, щоправда, таки виправились. Це насправді наочний приклад того, що відео на телеканалі є абсолютно вторинним, домінує текст. Може, редакції з таким підходом краще радіо робити?

У сюжеті про ракетний удар по Чернігову не були титровані частина синхронів. Не досить було представляти Максима Джигуна лише як «політолога». У сюжеті не було титровано датою бекґраундове відео влучання ракети в центр Чернігова. У сюжеті про ремонт пошкодженої обстрілами херсонської гімназії і в сюжеті про військовий вишкіл для підлітків у Полтаві не було інтершуму на відео.

Стандарт доступності подачі інформації

Було одне порушення. Гостя представниця НАЗК говорила багато про «комплаєнс-офіцерів» і про «комплаєнс-програми». Гадаю, лише дуже незначна частина глядачів марафону знає, що це таке. Ведучі не попросили гостю пояснити глядачам це поняття й самі не пояснили його.

Інші зауваження

Так і залишається для мене великою загадкою, в чому власне сенс на початку гостьової студії повторювати ті ж усні повідомлення, які щойно були у випуску новин. Це у каналу «Рада» якась така постійна «фішка». Це попри те, що самих випусків новин було дуже багато і значною мірою вони складалися з безкінечних повторів зокрема цих же повідомлень.

Часом ведучі каналу просто на півслові переривають гостей. Наприклад, так перервали експерта Олексія Буряченка, як гадаєте, для чого? А щоб встигнути показати піарівський матеріал про Олену Зеленську, ось для чого.

Загалом ведучі телемарафону, а особливо ж — ведучі телеканалу «Рада», є великими умільцями з формулювання запитань гостям. Ось один лише приклад, авторка якого ведуча «Ради» Тетяна Гончарова: «Після того, як Швеція стала членом НАТО, періодично виникає питання зближення Швейцарії з НАТО... Поясніть, будь ласка, зараз порядок денний такий, і останні десятиріччя, що мали існувати умовно нейтральні держави, але зараз порядки ведення війни, вони повністю переписуються і от питання про те, що Швейцарія може припинити свій статус як такої, тому що періодично їхні військовослужбовці заявляють про те, що варто зближуватися з Альянсом. Як воно перекроїться безпосередньо в цілому те, що маємо на зараз, щодо війн і щодо миру і тих майданчиків, де про цей мир домовляються»? Співчуваю гостю, бо тут дуже важко зрозуміти, чого від тебе хочуть почути.

Логіка прямих ввімкнень на каналі «Рада» дуже часто є, м’яко кажучи, дивною. По-перше, їх велика кількість є нерепортажними, тобто вони — не про певну подію, а про якісь процеси або ж узагалі є спробами розповідати нариси у формі прямого ввімкнення. А по-друге, часто алогічним є й вибір локацій для цих прямих ввімкнень. Так, цього дня кореспондент робив пряме ввімкнення з Чернівців про те, як буковинські будівельники допомагають відбудовувати село Зарічне на Херсонщині. З Чернівців розповідати про Херсонщину — не дуже логічно, як на мене. Або ж про роботу відкритих у Одесі пляжів кореспондентка розповідала з однієї з центральних вулиць міста.

Ведучий новин на початку випуску мало не щоразу обіцяє «представити чергову добірку актуальної інформації» і навіть анонсує при тому теми, про які вже розповідав у попередніх випусках, і далі йдуть майже суцільні повтори. А у випуску новин об 11-й «актуальну інформацію» складали взагалі стовідсоткові повтори!

Теж незрозуміло мені таке: протягом ефіру робили кілька прямих ввімкнень із Чернігова, кореспондент розповідав про саму ракетну атаку (тобто про події, які сталися напередодні), про прибирання наслідків комунальниками й містянами тощо. І так і не побував у лікарнях, щоб розповісти про стан поранених. А це на момент ефіру якраз і було основним. Понад те, про поранених загалом у інформаційному блоці розповідали лише скупу статистичну інформацію, яку отримали від голови Чернігівської ОВА. І цю інформацію від випуску до випуску новин уже не оновлювали.

Знову і знову забували про фемінітиви: «Людмила Шмідт, директор...» (титр у прямому ввімкненні Валерії Холодової), «посол Сполучених Штатів в Україні Бріджит Брінк відреагувала» (ведучий Андрій Сініцин), «Наталія Жорженко, начальник управління освіти...», «Ольга Мушник, заступник директора гімназії» (титри у сюжеті Наталії Якобсон-Белібової), «Лариса Лета, еколог» (титр у сюжеті Лілії Кочерги), «дівчина вже вирішила стати військовим медиком» (сюжет Ганни Ружін).

Елементи політичного піару

Був суто «паркетний» матеріал про відвідини першою леді Оленою Зеленською у Швеції реабілітаційного центру, де проходять реабілітацію українські поранені бійці.

Ось така «новина» була: «Україна працює з партнерами щодо підписання угод про надання гарантій безпеки нашій країні, заявив в ефірі телеканалу "Рада" керівник Офісу президента Андрій Єрмак. Київ не допустить повторення історії з Будапештським меморандумом, наголосив посадовець». І синхрон цього «посадовця». Терміново в номер, що називається. «Працює» і «не допустить». Де тут новина? А ось де: «заявив» і «наголосив».

І був типовий «паркет» про те, що перший заступник голови ВР Олександр Корнієнко «заявив», що Верховна Рада в найближчі кілька тижнів поновить електронне декларування для чиновників і депутатів, і звітування для політичних партій. Принагідно, те що один із керівників парламенту вважає, що за певні законопроєкти парламент позитивно проголосує, зовсім не означає, що так воно і буде. Відповідь дає лише голосування. Тому подібну «новину» насправді слід би було принципово інакше формулювати журналістам. Якщо взагалі вважати це новиною.

Наративи роспропаганди і токсичні медіаперсонажі

Російських наративів у проаналізованих чотирьох годинах ефіру каналу не було. Гостьові студії вели двоє токсичних ведучих каналу Тетяна Гончарова і Назар Довгий.

Резюме

Новинна складова чотирьох годин ефіру каналу була такою: лише 2 репортажних сюжети (загалом же сюжетів було лише 5) і 2 прямих ввімкнення (ще 4 були нерепортажними, не про події, а про процеси). У гостьових студіях побувало 7 ньюзмейкерів.

Протягом чотирьох годин ефіру журналісти каналу порушували стандарти 323 рази або ж майже по 81 разу на годину в середньому. Це рекордий показник для каналу. Найбільше було порушень стандарту відокремлення фактів від думок — 205, більшість із них були суб’єктивними думками журналістів у новинах і новинних елементах гостьових студій. Стандарт достовірності порушували 56 разів, більше половини з цих порушень були узагальненими розмитими псевдопосиланнями на джерела фактів. Стандарт точності було порушено 44 рази, більшістю з цих порушень були невідповідності тексту з картинкою. Стандарт повноти інформації порушували 17 разів, стандарт доступності — один раз. Інші стандарти не порушували.

Було 3 прояви політичного піару. Усі три були типовими «паркетними» матеріалами: про відвідини першою леді Оленою Зеленською реабілітаційного центру в Швеції та дві цитати — керівника ОП Андрія Єрмака і першого віцеспікера ВР Олександра Корнієнка, які не містили в собі реальних новин.

Російських наративів у проаналізованому ефірі каналу не було. Гостьові студії вели двоє токсичних ведучих каналу Тетяна Гончарова і Назар Довгий.

Телеканал «1+1» (14:00–18:00 20 серпня)

Зміст ефіру

Структура ефіру каналу була такою: з 14-ї були 15-хвилинні новини й далі гостьова студія. З 15-ї починалися новини, які (разом із трансляцією посередині) завершилися до кінця ефірної години, в наступну годину були 15-хвилинні новини та гостьова студія, далі знов були 15-хвилинні новини і до кінця блоку — спецпроєкт каналу «Оперативний черговий». Новини вів Святослав Гринчук, гостьові студії — Наталія Островська та Руслан Шаріпов.

У проаналізованому ефірі каналу були такі сюжети:

про бої на Горлівському напрямку;

про роботу мобільної групи з захисту неба під Бахмутом;

про відкриття Одеського кінофестивалю в Чернівцях;

про наслідки ворожої атаки дронів по Хмельниччині;

про комплексну відбудову у звільненому селі Посад-Покровське на Херсонщині;

про бої на Запоріжжі;

про бої на Куп’янському напрямку;

про те, як поступово змінювався паритет артилерії між ЗСУ і ворогом;

про волонтерів «Будуємо Україну разом» і про «Donor.ua»;

про українських веслувальників, які на чемпіонаті фінішували на затопленому човні;

про те, як бійці на фронті рятують тварин.

Були прямі ввімкнення:

два прямих ввімкнення з Чернігова про наслідки ракетного удару;

чотири прямих ввімкнення з Нідерландів про візит президента Зеленського;

про бої під Бахмутом;

про події на південних ділянках фронту.

Гостями ефіру були:

Сергій Міщук, психолог, провідний тренер Міністерства у справах ветеранів, про прийнятність відпочинку під час війни, про відчуття провини, про спілкування з фронтовиками.

Яна Охріменко, старша економістка Центру економічної стратегії, про падіння російського рубля та про прогнози щодо падіння російської економіки.

Роман Погорілий, співзасновник проєкту «Deep State», про ситуацію на різних ділянках фронту.

Василь Стрілка, директор департаменту високотехнологічної меддопомоги та інновацій МОЗ, про можливості програми медичних гарантій для реабілітації після інсультів і різного виду травм, про реабілітацію поранених військових.

Команда веслувальників на човні «Дракон», про випадок на чемпіонаті світу, де дісталися фінішу на затопленому човні.

Крім того, в ефірі були:

трансляція спільної пресконференції президента Володимира Зеленського та прем’єр-міністра Нідерландів Марка Рютте;

спецпроєкт Олександра Моторного «Оперативний черговий».

Порушення стандартів

Стандарт достовірності інформації

Цей стандарт журналісти каналу порушували 64 рази протягом чотирьох годин ефіру (16 разів на годину ефіру в середньому). 8 разів брали відео й інформацію в інтернеті, зокрема було відео з анонімних телеграм-каналів «Одесса. Инфо», «Новости Одесса» і з анонімного російського «Мистер Бивень».

Узагальнених розмитих псевдопосилань було найбільше (20). Так «посилалися» на Кабмін, Міноборони, Генштаб, Сили оборони півдня, розвідку, Офіс генпрокурора, Хмельницьку ОВА, Інститут серцево-судинної хірургії і «джерела» в «Роскосмосі». Інші були повністю розмитими: «за словами місцевої влади», «у Москві визнали», «кажуть чиновники», «за інформацією партнерів України». Ще було ось таке: «це результати дослідження, проведеного аналітиками на замовлення Міністерства молоді та спорту». Що за «аналітики» проводили дослідження, сказано не було.

14 разів робили повністю абстрактні псевдо: «стало відомо», «вже відомо» і «попередньо відомо», «кажуть» і «всі кажуть», «я знаю», «ми знаємо», «нам сказали» і «нам багато разів підкреслювали». І «зараз тут навіть ходять чутки». Це ж треба — озвучувати в загальнонаціональному ефірі якісь чутки! 10 разів давали фактичну інформацію без будь-яких посилань на джерела.

Ще 12 разів робили узагальнені псевдопосилання на авторство суб’єктивних думок. Усі вони були максимально анонімними: «сапери кажуть», «у селах кажуть», «місцеві кажуть», «лікарі нагадують», «підкреслювали фахівці», «бійці жартують», «кажуть оборонці», «місцеві чиновники нарікають», «за підрахунками військових аналітиків» тощо.

Стандарт точності інформації

44 рази порушували цей стандарт (11 разів у середньому на годину ефіру). 16 разів некоректно «перекривали» картинками тексту в сюжетах і БЗ. Зокрема, ведучий розповідав про поранених у чернігівських лікарнях, а показували поруйновані вулиці. Повідомлення про бої на різних ділянках фронту «перекривали» традиційно випадковою нарізкою архівного відео бойових дій. Повідомлення про наслідки ворожих обстрілів різних міст «перекривали» фото невідомо яких із перерахованих і невідповідних по змісту словам за кадром. Особливо «вдало» «перекривали» повідомлення про вручення Шевченківських премій. Там поетеса Катерина Калитко, згідно з відео, «була» вусатим чоловіком у пікселі, а літературознавець Михайло Назаренко — молодою жінкою.

Традиційно некоректно «перекривали» 7 прямих ввімкнень. Найгірше було з ввімкненнями з Нідерландів, де перебував із візитом президент. Так, наприклад, кореспондентка розповідала про летовище, яке «за її спиною знаходиться», а показували Зеленського та Рютте в ангарі з літаками. Або показували навіщось архівне відео літаків F-16 у польоті. Кореспондентка розповідала про два літаки в ангарі, які показали Зеленському, а показували три літаки в польоті. Але ж це дрібниці, правда? Або ж кореспондентка казала, що «в цій залі проводжають на навчання, на справжні бойові завдання родини справжніх нідерландських військових», а в цей момент показували не «цю залу», а «той ангар», в якому літаки й Зеленський. Кореспондентка розповідає про те, що Зеленський прибув із першою леді, «ілюструють» це відео Зеленського з Рютте, який геть не схожий на першу леді. Я от не розумію, невже випускові групи самі не бачать, яка нісенітниця відбувається у них в ефірі, коли вони бездумно «перекривають» пряме ввімкнення якоюсь картинкою?

І системна вада каналу — це титр «наживо» на раніше відзнятому відео чи на синхронах під час прямих ввімкнень. Так було цього дня в обох увімкненнях із Чернігова і в усіх чотирьох ввімкненнях із Нідерландів. Слід розуміти, що все ж для глядача цей титр асоціюється не зі словами кореспондентів за кадром, а саме з картинкою.

Двічі невідповідним відео «ілюстрували» розмови з гостями. Наприклад, економічна експертка говорила про падіння російського рубля в Росії, а показували курси долара і євро (а не рубля) в українських обмінниках.

У мене виникли дуже великі сумніви щодо точності твердження кореспондентки каналу, що Нідерланди передадуть Україні 42 літаки. Ось що дослівно з приводу кількості літаків казав на пресконференції прем’єр країни Марк Рютте: «На сьогодні Нідерланди мають 42 F-16-х. З цих 42 нам потрібні літаки для тренування в Данії, а пізніше в Румунії. І ми збираємося з’ясувати, чи всі інші літаки можемо надати, чи треба проводити з ними додаткові роботи». Це аж ніяк не є твердженням про передачу саме 42 літаків. І навіть більше, далі сам Рютте казав: «Тож точну кількість я вам зараз надати не можу, але ми працюємо над цим». Підсумуємо: навіть сам Рютте назвати точну кількість не може, а кореспондентка «ТСН» неодноразово стверджувала в ефірі, що їх буде 42, зробивши це число контрапунктом своїх ввімкнень, які були вже після пресконференції. Крім того, вона казала: «найважливіше, що ми маємо — це цифра 42». І ведучий Святослав Гринчук казав «цифра 42». А це насправді дві цифри. З яких складається число. Так що на двох вони 10 разів число називали цифрою. Втім, крім них плутав числа з цифрами і ведучий Руслан Шаріпов, числа називав цифрами і Віталій Афанасієнко в сюжеті.

Стандарт відокремлення фактів від думок

Цього дня журналісти «1+1» встановили новий «персональнй рекорд» каналу за порушеннями стандарту відокремлення фактів від думок — вони зробили це 330 разів, що в середньому становить по 82,5 раза на годину ефіру в середньому. Значний «внесок» у цей поганий «рекорд», звісно зробило, по-перше, «безрозмірне» пряме ввімкнення кореспондентки з Нідерландів, а по-друге, ще два її ввімкнення в умовах, коли фактів було обмаль, тож просто в ефір ішли думки з приводу фактів, інтерпретації з приводу фактів і емоції з приводу фактів і їх інтерпретацій (докладніше про це в розділі «Інші зауваження). Основу «рекорду» становили, як і зазвичай, суб’єктивні думки журналістів у новинах.

Емоційні оцінки: «бої були жорстокими», «запеклі бої», «чи не найзапекліші бої», «після запеклих боїв», «ситуація виглядала відверто жахливо», «чимало руських перетворили на «хароших», «де їх і спіткала кара невідворотна у вигляді ракет», «вчорашнього жаху», «за таких страшних обставин»,, «забезпечують окупантам пекло на землі», «хаотично гатити», «доленосні слова з Вашингтона», «на оцій доленосній для нас всіх пресконференції»,, «настрій у посадовців був піднесений», «їх вітав грім оплесків», «оточили вражені глядачі», «герої вибухового відео», «ця цифра (яка насправді не цифра) справді вражає», «дивом вціліла», «просто на диво» і велика кількість подібних.

Оцінки різні, зокрема й оцінки замість фактів: «обстрілів суттєво поменшало», «активно працює», «почала досить стрімко змінювати ситуацію», «почала суттєво знижуватись», «все частіше виникають проблеми», «головне питання цього візиту», «важливими зустрічами», «напівутаємничену організацію цих переговорів», «це теж такий вагомий і знаковий момент», «це теж історичні звичайно ж кадри», «чим дивуватимуть кіноманів», «відпочивальники це робили неохоче», «важливого дня для України», «це головний підсумок візиту», «на цій величезній площі», «активно готується до заселення», «це великий аеропорт», «найголовніша новина», «перемовини вкрай позитивні», «в режимі великої секретності», «тобто це дуже тривалий термін», «столи в величезному ангарі», «утворилося таке вагоме лобі», «це маленька країна», «зіркових гостей», «це один з наймасштабніших та найдорожчих українських фільмів», «натхненно наша артилерія відпрацьовує», «прискіпливо стежать», «дуже ефектно», «ретельно відстежили» тощо.

Купа маркерів авторизації та привернення уваги: «що мене цікавить», «наскільки я зрозумів», «варто зазначити», «можемо сказати», «ми розуміємо», «до речі», «що ще можу вам сказати», «можна сказати», «ми розуміємо», «мені особисто цікаво, не знаю, як тобі», «можу ще сказати», «мені особисто здається», «ми всі розуміємо», «адже зрозуміло», «ми розуміємо», «важливо ще додати», «зі стриманим оптимізмом скажу» еtc.

Було чимало висновків, припущень тощо, приклади: «Певним чином Нідерланди можуть бути для когось несподіваними, бо ми так звикли, що нашу війну і наш біль найбільше відчувають ті, хто теж мають Росію на своєму кордоні». «Якщо ці кілька хвилин очікування означатимуть узгодження якихось важливих для нас моментів, тоді це нам тільки на користь» (ведучий Святослав Гринчук). «Швидкість — одна з головних переваг закритих позицій» (сюжет Івана Петричака). «Просто навіть з самого слова, яке він використав, це не буде місяць, але це буде дуже скоро після місяця, ми можемо зробити висновок, що це справді буде набагато швидше, ніж стандартний курс, який, як ми знаємо, триває більш як два роки, яких, зрозуміло, в України немає». «Оскільки ми почули цифру 42, можна озробити висновок, що це буде не менше українців, які будуть проходити ці навчання». «І зрозуміло, що Зеленський знає про ці літаки не менше, ніж нідерландська сторона» (ось це, невідомо звідки «зрозуміле» кореспондентка Олександра Мітіна навіщось повторювала кілька разів у прямих ввімкненнях. Мені от навпаки незрозуміло, звідки їй це «зрозуміло», і ще незрозуміло, навіщо це було так нав’язливо повторювати). «Хоч збитки від російської атаки ще підраховують, не викликає сумнівів, на відновлення підуть мільйони гривень» (сюжет Ганни Махно). «Цим і вирізняємось ми, українці, що не даємо загинути від війни навіть тваринам» (сюжет Юлії Кирієнко). «Напевно це ознака того, що наші відчайдушні «рибалки» у пікселі з різних родів військ точно знають, де є «рибні місця». «Це гарний знак для українців і погана новина для російських військ». «У будь-якому разі завдання-мінімум для наших обронців — це відкинути якнайдалі ворога, подалі від Херсона, і з цим наразі Сили Оборони України натхненно працюють» (пряме ввімкнення Маргарити Потапової).

Попри те, що є «золоте правило» інформаційної журналістики: не робити власні емоції частиною матеріалу, це не про «1+1». І цього дня, звісно ж, головною порушницею цього правила та стандарту відокремлення фактів від думок вимушено була Олександра Мітіна, якій довелося заповнювати величезний шматок ефіру. Відтак змушена була говорити більшою мірою про відчуття й емоції, ось лише частина цього: «настрій тут вкрай піднесений», «настрій хороший», «тож є відчуття, що новини, які нам розкажуть, будуть справді чудовими», «принаймні це таке відчуття, навіть хочеться з вами поділитися, такого «Нового року», «прям хочеться вірити, що нас, які ми тут спостерігаємо, він виллється у хороші новини», «фактично відчуття було в цей момент прямо таке новорічне», «і це прям прекрасна новина», «і це таке власно дуже щемливе відчуття, коли ти бачиш ці стіни і розумієш, скільки вони бачили», «є відчуття, що люди, які знаходяться тут зараз, вони настільки ж, як і я, схвильовані», «це відчувається просто зараз», «тут така атмосфера, максимально, бачите, напружена, при цьому вкрай дружня», «ми розуміємо, що вони радіють не менше за нас», «скажу тобі, що питання реально емоцій», «таке враження, що має бути суперновина», «що була надзвичайно позитивна атмосфера тут», «і це було емоційно приємно», «і це викликає шалений оптимізм», «тож новини сьогодні тут дуже хороші» і «атмосфера в залі була така, ніби справді наступив «Новий рік» тощо.

Крім того 8 разів не авторизували власних думок ведучі гостьових студій та інших авторських елементів ефіру. Було 13 безпідставних узагальнень: «люди в паніці вибігали з хат, нині оговтуються від пережитого та вже взялися відновлювати своє житло», «чекають в гості українських атлетів, про яких недавно говорив весь світ», «якими захоплювались усі соцмережі» (невже навіть російські?), «ми бачили ці кадри, весь світ вони облетіли», «але у місцевих нідерландських медіа, у журналістів, які висвітлюють цю тему з самого початку вторгнення, таке саме відчуття», «пан Зеленський розуміється на цій техніці максимально, як і всі українці, які чекають їхнього прибуття в Україну», «всі вони хвилюються» (нідерландські журналісти), «усі журналісти тут очікують», «всі вірять в те, що хоч це й довготривалий проєкт, але це справді карколомний момент для України», «ці кадри побачив весь світ», «але українці об’єдналися, аби врятувати постраждалих від війни тварин», «з кожною подібною атакою чернігівчани все більше і більше ненавидять ворога».

Ще в сюжеті Тетяни Хомич була нечітко маркована цитата голови Федерації веслування, відтак частина думки звучала як думка самої авторки сюжету.

Стандарт повноти інформації

Стандарт порушували 9 разів. Тричі не титрували синхрони. Тричі в повідомленні не титрували датою відео ракетного удару по Чернігову, яке сталося напередодні. І в повідомленні про бої на різних ділянках фронту на відео не було інтершуму, відтак і гелікоптер літав і стріляв «безшумно», й інші види зброї.

Етичні порушення

В оглядовому сюжеті про бої на Запоріжжі не були запікані нецензурні слова в синхронах бійців. Причому найжорсткіші з таких слів. А показували це в денному блоці, коли біля телевізора є й діти.

Інші зауваження

Яскравим прикладом того, як у редакціях гонитва за «красивою» формою перемагає якість змісту, було пряме ввімкнення кореспондентки Олександри Мітіної з Нідерландів у випуску новин о 15-й. Очевидно, випускова група настільки вже хотіла, щоби пряме ввімкнення «плавно перейшло» у трансляцію пресконференції Зеленського з Рютте, що кореспондентка змушена була «заповнювати ефір» протягом більш як 10 (!) хвилин. Їй можна лише поспівчувати, але зрозуміло ж, майже все це була не інформація (якої об’єктивно було насправді дуже мало, по-чесному вистачило б не більш як на хвилину розповіді), а суцільні емоції, далекоглядні висновки й узагалі просто якийсь, даруйте, «потік свідомості». А коли вже навіть із цим кореспондентка почала повторюватися, то естафету «конферансу» перехопив ведучий Святослав Гринчук. Усе це разом тривало в ефірі 16 хвилин і було однією суцільною наругою над стандартами інформаційної журналістики та й узагалі над здоровим глуздом. Редакції «1+1» слід би було згадати, що на інформаційному каналі домінувати повинна не форма, а зміст. І після цього всього кореспондентку Мітіну ще двічі вмикали в ефір в новинах, хоча ну вже точно їй не було чого нового розповідати.

Одного разу (за всім тим) Мітіна ще й забула про фемінітив: «над державою-терористом».

Резюме

Новинна складова чотирьох годин ефіру каналу була такою: 5 репортажних сюжетів і 8 прямих ввімкнень, натомість жодного ньюзмейкера не було в гостях. Із сюжетів найкращими були репортажі Івана Петричака про бої на Горлівському напрямку (оператори Павло Бориско, Сергій Шпортило), Наталії Нагорної про роботу мобільної групи з захисту неба під Бахмутом (оператори Ігор Сірий, Ігор Калинюк, Олег Мостовий), Ганни Махно про наслідки ворожої атаки дронів по Хмельниччині (оператор Олександр Ковтунець), прямі ввімкнення Юлії Кирієнко про наслідки ракетного удару по Чернігову. Крім того, дуже цікавий та інформативний, на мою думку, спецпроєкт Олександра Моторного «Оперативний черговий» (це доволі вдала спроба комплексно проаналізувати все, що одночасно відбувалося на всьому великому фронті протягом тижня).

Цього дня канал спромігся встановити абсолютний «рекорд» телемарафону — 448 порушень стандартів за чотири години ефіру, що в середньому становило по 112 порушень на годину ефіру! Найбільше порушували, зрозуміло, стандарт відокремлення фактів від думок — 330 разів, переважна більшість із цих порушень була суб’єктивними думками журналістів у новинах. Стандарт достовірності порушували 64 рази, найчастіше це були узагальнені розмиті псевдопосилання на джерела фактичної інформації. Стандарт точності було порушено 44 рази, найбільше було фактичних неточностей. 9 разів порушували стандарт повноти інфомації. Інші стандарти не порушували, натомість було одне порушення етичних норм журналістики.

Проявів політичного піару, російських наративів і токсичних медійних персонажів у проаналізованих чотирьох годинах ефіру каналу не було.

Телеканали ICTV та СТБ (20:00–21:00 20 серпня і 18:00–21:00 21 серпня)

Зміст ефіру

Цього разу до оцінки я взяв тижневик «Факти тижня» (який був в ефірі 20 серпня) і 3 години ефірного блоку 21 серпня. Їхня структура була традиційною для медіагрупи: 15-хвилинні випуски новин чергувалися з 15-хвилинними гостьовими студіями. О 20-й був годинний підсумковий випуск новин. Тижневик вели Сергій Кудімов і Оксана Соколова, короткі новини — Олена Фроляк, підсумковий випуск — Тетяна Висоцька, гостьові студії — Вадим Карп’як.

В ефірі були такі сюжети:

про наслідки ворожого обстрілу села Широке на Запоріжжі;

про те, як бійці батальйону «Свобода» знищують найважливіші цілі ворога FPV-дронами;

про вишкіл, який провели для цивільних бійці київської тероборони;

про життя прифронтового села Кругляхівка на Харківщині;

про ситуацію на фронті в Запорізькій області;

про літак F-16;

про військову співпрацю Росії з Китаєм;

про консервацію на зиму;

про візит президента Зеленського до Данії;

про проєкт з реабілітації поранених військових «Ліга нескорених» у Львові;

про міжнародний трибунал;

про нищення та полон українських медиків ворогами;

про прибирання наслідків затоплення на Херсонщині;

про будинок в Умані, зруйнований російською ракетою;

про військові нагороди;

про російську версію загибелі «Курська»;

про вінницький ліцей, де діти шиють спорядження для бійців на фронті;

про пілота дронів із Харківської бригади тероборони;

про 70-річного француза, який у велоподорожі збирає на допомогу українцям;

про вирощування лохини на Київщині;

про жінок, які народжували на початку великої війни;

про звільнену з полону військову «Азова»;

про Національну академію СБУ.

Було пряме ввімкнення про бої в Донецькій області.

Гостями ефіру були:

Іван Сокіл, директор департаменту цивільного захисту Харківської ОВА, про перебіг евакуації цивільного населення з Куп’янського району області, про можливість примусової евакуації дітей.

Павло Кириленко, голова Донецької ОВА, про поточну ситуацію з обстрілами прифронтових населених пунктів області, про підготовку області до опалювального сезону.

Іван Федоров, міський голова Мелітополя, про ситуацію в окупованому місті, про поведінку окупантів в окупованому місті, про підготовку окупантів до псевдовиборів.

Данило Гетманцев, голова Комітету ВР з питань фінансів, податкової і митної політики, про законопроєкт з унормування роботи мікрокредитних організацій, про погіршення зовнішньоторгового балансу через блокування морського коридору росіянами.

Ганна Маляр, заступниця міністра оборони, про персональні подяки президента найкращим бригадам, про ситуацію на Куп’янсько-Лиманському напрямку, про проблеми з витоками інформації в умовах цифровізованого світу, про жіночу форму в ЗСУ.

Ілля Євлаш, начальник пресслужби Східного угруповання ЗСУ, про бої на Бахмутському напрямку, про поповнення фонду обміну полоненими росіянами, про бої на Куп’янському напрямку.

Крім того, в ефірі було відеозвернення президента Володимира Зеленського.

Порушення стандартів

Стандарт достовірності інформації

Стандарт порушували 54 рази (по 13,5 раза на годину ефіру в середньому). З інтернету інформацію подавали 6 разів. «Посилалися» на фейсбук українського посольства в Ізраїлі і якогось «мера Бердянська» («якогось» бо без уточнень — легітимного чи окупаційного). У тижневику використовували відео з російських анонімних телеграм-каналів «МММ», «Baza» тощо. Крім того ще «посилалися» на росіян: «в соцмережах вони почали писати». У новинах використовували відео з телеграм-каналу 3-ї окремої штурмової бригади.

Узагальнених розмитих псевдопосилань на джерела фактичної інформації робили 15. У такий спосіб «посилалися» на невідомо кого в Офісі президента, Генштабі, СБУ, ДБР і Київській прокуратурі, Мінвідновленні, Херсонській і Черкаській ОВА. Інші «посилання» були повністю розмитими: «очевидці твердять», «за даними розвідки», «за даними слідства», «жителі повідомляють», «люди розповідають», «правоохоронці кажуть».

10 разів робили повністю абстрактні псевдопосилання: «щойно стало відомо» і «на цей момент відомо», «статистика свідчить», «була інформація», «за однією з версій», «наразі вважається», «почали називати», «обіцяють» і «за попередніми оцінками». В 11 випадках подавали фактичну інформацію без будь-яких посилань на джерела.

Ще в 12 випадках робили узагальнені псевдопосилання на авторство суб’єктивних думок. Усі вони були максимально абстрактними: «нарікають поліцейські», «на думку місцевих жителів та експертів», «за версією російського слідства», «так пишуть місцеві журналісти» (причому російські, які не журналісти, а пропагандисти), «офіційний Київ незгодний», «іноземні юристи пояснюють», «хлопці просять», «медики кажуть», «експерти не виключають», «експерти переконують» і «кажуть експерти».

Стандарт точності інформації

Стандарт порушували 32 рази (по 8 на годину ефіру в середньому). 20 із них були невідповідностями картинки й тексту в сюжетах і БЗ. Зрозуміло, всі псевдоекспертні сюжети тижневика «перекривалися» цілком випадковим архівним відео типу «на тему». Або таке: ведучий тижневика розповідав про тестування українськими пілотами шведських винищувачів Gripen, а «перекрито» це було відео американських F-16. Як завжди, всі зведення з фронту «перекривалися» випадковими наборами архівного відео якихось бойових дій. Повідомлення про обстріли різних населених пунктів «перекривали» якимись фото, незрозуміло звідки саме. Наприклад, ведуча розповідала про обстріли в Гуляйполі, Оріхові та Малій Токмачці, а «перекривали» це відео з села Широке (яке в попередньому випуску показували в сюжеті). Ведуча розповідала про візит президента до Швеції, а показували його зустріч із королевою Данії тощо.

Пряме ввімкнення кореспондента з зони бойових дій на Донеччині «перекривали» невідомо яким відео бойових дій. Крім того, це (явно архівне) відео титрували «пряме включення», що ніяк не відповідало дійсності.

Ведучій Олені Фроляк так ніхто досі не нагадав, що війна триває з 2014 року: «будемо відстежувати ситуацію на війні, сьогодні 544-й її день», «сьогодні 544-й день війни».

Журналісти неодноразово називали напрямки та населені пункти «епіцентрами» (епіцентр — це точка, а не площина чи напрямок), а в сюжеті про зруйнований ракетним ударом будинок в Умані автор казав: «людей, які були в епіцентрі цього пекла». Але ж ракета вибухнула на 7 поверху будинку, а епіцентр — це завжди земна поверхня. І традиційно журналісти постійно плутали числа з цифрами, хоч ішлося про сотні, хоч про мільярди.

Стандарт відокремлення фактів від думок

Цього дня журналісти медіагрупи встановили абсолютний «рекорд» телемарафону за кількістю порушень цього відповідального стандарту — порушили його 331 раз протягом чотирьох годин ефіру. В середньому на годину це становить майже по 83 порушення. Попри те, що новини (та й тижневик) медіагрупи називаються «Факти», з такою динамікою відсебеньок скоро для фактів там просто не залишиться місця.

225 суб’єктивних думок журналістів було в новинах. Емоційні оцінки з будь-яких приводів: «на шаленій швидкості», «одна із останніх атак була і масована, і кривава», «в епіцентрі цього пекла», «у найпекельнішому місці», «з жахів російського полону», «її пошматоване серце», «справжнього пекла», «у найстрашнішому місці на Землі», «світ боязко говорив», «здійснюють неймовірні спецоперації», «неабияк шокували», , «рашисти кошмарять нас», «засипають рясно українську землю своїм непотребом», «остання велика трагедія», «нелюди забрали життя», «росіяни жорстоко і цинічно воюють з цивільними», «медики теж були в шоці» тощо і тощо.

Просто оцінки з будь-яких приводів: «активно застосовують», «активно намагаються», «активно вивчає», «активно наполягають», «найбільший здобуток»,», «знакове рішення», «легендарного винищувача», «філігранно знищують», «за лічені хвилини» і подібні.

Маркери думки й маркери привернення уваги: «до слова», «до речі», «ви собі лише уявіть» «але повірте» тощо.

Сумнівна образність (зате завжди оцінкова): «чергова «бавовна», «знову «бавовна», «в королівстві лохини», «такими ж «пташками», «Херсонщина зализує рани перед зимовим сезоном».

Висновки, «експертні» міркування тощо. Кілька прикладів: «Рішення, яке допоможе суттєво посилити захист українського неба» (ведуча Олена Фроляк). «Кожен новий злочин Росії наближає Путіна та його соратників до покарання» (ведуча Тетяна Висоцька). «Тому що нинішня війна — це війна дронів» (пряме ввімкнення Олега Корнієнка). «Покарати Росію за все зло від кремлівської верхівки — Путіна, Лаврова, Шойгу, — до рядового солдата, який виконує криваві накази, можна тільки створивши спеціальний трибунал» (сюжет Наталії Кулик). «Велика вода, що ринула, коли терористи підірвали Каховську греблю, виявилася страшнішою за масштабний наступ» (сюжет Ольги Чайко). «Та найголовніше, влада повинна нарешті переосмислити політику державних нагород і чітко виписати критерії їх видачі як для військових, так і для цивільних» (сюжет Олега Корнієнка).

Неавторизованих суб’єктивних думок в авторських матеріалах було 99. Це при тому, що ведучий розмовних студій Вадим Карп’як лише одного разу забув авторизувати власну думку. Натомість усі без винятку журналісти тижневика просто принципово (як мені здається) не знають про існування цього стандарту. Проблема тут у тому, що журналісти тижневика вважають себе неабиякими експертами у будь-якій темі, за яку беруться. Тож із приводу будь-чого дуже впевнено висловлюють скорозрілі власні судження та роблять це без авторизації (за годину ефіру я чув авторизацію лише пару разів від ведучого Сергія Кудімова). Тобто подають власні фантазії як якусь «універсальну істини». Було б цікаво провести з редакцією «Фактів тижня» простий експеримент: змусити їх авторизувати кожну суб’єктивну думку, яку вони дають від власного імені. Мені здається, тоді б кількість відсебеньок у тижневику різко скоротилася б.

А поки що до неймовірності «авторитетно» й «експертно» звучать у тижневику різні міркування на кшталт: «Але для ЗСУ ця зона відкриває можливості готувати плацдарм для просування вниз до моря». «Але цікаво інше: фото і кадри велетенської вирви, що утворилася на місці трагедії… Можливо, одна з ракет виявилася трохи несправною і не долетіла, вирва цілком схожа на місце падіння ракети» (ведуча Оксана Соколова). «Тому що успіх українського контрнаступу вимірюється в першу чергу знищенням військового потенціалу окупаційної російської армії, і саме цим методично і невідворотно займаються Сили оборони України, а вже потім — неминучий крах всієї російської оборони на півдні від Вугледару і до Василівки» (сюжет Павла Васильєва). «Очевидно, ідея провести подібний захід у місті, звідки до Росії лише 60 кілометрів, м’яко кажучи, не дуже добра, навіть попри те, що організатори повідомили точний час і місце в останній момент, але вочевидь російські шпигуни оперативно злили інформацію кураторам» (ведучий Сергій Кудімов). «Це допоможе вирішити багато проблем із Кримським мостом та навести порядок у морі, відігнати від кордонів російські літаки, які обстрілюють прифронтові території, ну і ключове — F-16 допоможе нашим військам на землі деокупувати українські території» (сюжет Артема Кулі). «Для Китаю Білорусь вигідна як такий собі форпост біля кордонів НАТО, чудова позиція в антизахідній коаліції Пекіну» (сюжет Оксани Дворецької).

Ще було 7 безпідставних узагальнень: «бо війна за 2–3 тижні не завершиться — це вже всі розуміють», «українці не здаються та шукають вихід», «українські військові згодні», «налякані обстрілами люди повиїжджали, але згодом і повернулися», «Херсонський район "Острів" тепер відомий на весь світ», «люди дуже переймаються про майбутню зиму».

Стандарт повноти інформації

Стандарт порушували 7 разів. Зокрема, не було сказано, звідки саме робили пряме ввімкнення фронтового кореспондента. У підводці ведуча згадувала «Донбас» (це взагалі-то дуже розмите поняття), а на відео був геотитр «Донецька область» (що занадто широко).

У сюжеті про винищувач F-16 не досить було представляти Костянтина Криволапа лише як «авіаексперта», в сюжеті про посилення військової співпраці між Китаєм та Росією якогось нікому не відомого Івана Преображенського представляти лише як «політолога», а Івана Киричевського в тому ж сюжеті представляли як «експерта Defense Express». Навряд чи це про щось каже значній частині аудиторії марафону. Так само не досить було представляти Олега Пендзина лише як «економіста». А в сюжеті про вишкіл для киян частина синхронів не була титрована.

Ще не титрували датою відео судового засідання з обрання Тандиру запобіжного заходу.

Стандарт доступності подачі інформації

Було 6 порушень стандарту. Зробили ось таку інфографіку та написали пояснення бісерними літерками, які з екрану телевізора прочитати неможливо.

Ще й власним же логотипом перекрили власний же напис на інфографіці (показова неохайність). І вживали слова, незрозумілі частині аудиторії: «він постійно проходив різнопланові апгрейди», «пролунав меседж для Сполучених Штатів», «лайфхаки від українських домогосподарок», «які при цьому є лайфхаки», «від топових українських домогоподарок».

Етичні порушення

У своєму сюжеті Оксана Дворецька казала: «делегація країн «третього світу» прибуває на безпековий форум». «Країни третього світу» — це відверто зневажливий термін часів ще «холодної війни». Вживати нині його абсолютно некоректно.

Інші зауваження

Мені незрозуміло, навіщо у прямому ввімкненні з Донеччини кореспондент розповідає про ворожі обстріли на Куп’янському напрямку, що на Харківщині, про «певні успіхи» на Запорізькому напрямку, про обстріли на Лиманському напрямку, про вибухи в окупованих Маріуполі та Бердянську тощо. Зрозуміло ж, що вся ця інформація взята з інтернету. Навіщо розповідати її з Донеччини, та ще й у прямому ввімкненні — для мене велика загадка.

Двічі таки забули про фемінітиви: «особисто зустрічала прем’єр-міністр країни Метте Фредеріксен» (ведучий Сергій Кудімов), «лікар-дієтолог Оксана Скіталінська» (сюжет Сергія Костежа).

Елементи політичного піару

Був типовий піарівський «паркет» про робочу поїздку міністра енергетики Германа Галущенка до Львова. Власне новина була лише в самому факті робочої поїздки та що міністр «провів нараду». За новину було видано хіба що те, що пан міністр уже не раз (зокрема й у телемарафоні) говорив, — про те, що енергосистема готова до зими, все залежатиме від ворожих атак.

Резюме

Новинна складова проаналізованого ефіру медіагрупи була такою: 4 репортажних сюжети й одне пряме ввімкнення, в студії побувало 5 гостей-ньюзмейкерів. З сюжетів якісним був репортаж Олега Корнієнка про те, як бійці батальйону «Свобода» знищують найважливіші цілі ворога FPV-дронами (оператори Євген Задоя, Захар Комах).

Стандарти журналісти каналів ICTV та СТБ порушували рекордну для телемарафону кількість — 431 раз за чотири години ефіру, що в середньому становило майже по 108 порушень на годину. Рекордною була також і кількість порушень стандарту відокремлення фактів від думок — 331 раз, дві третини з цього становили суб’єктивні думки журналістів у новинах, третину — неавторизовані думки журналістів у авторських матеріалах тижневика. Стандарт достовірності порушували 54 рази, найбільше було узагальнених розмитих псевдопосилань на джерела фактів. Стандарт точності порушували 32 рази, найбільше було невідповідностей між картинкою і текстом за кадром. Стандарт повноти інформації було порушено 7 разів, стандарт доступності подачі інформації — 6 разів. Інші стандарти не порушували, натомість раз порушили етичні норми журналістики.

Був один прояв політичного піару — типовий «паркетний» матеріал про робочу поїздку до Львова міністра енергетики Германа Галущенка.

Російських наративів і токсичних медіаперсонажів у проаналізованому ефірі медіагрупи традиціно не було.

Важливі події / теми, які не були озвучені в телемарафоні

19 серпня:

Китай допомагає озброювати Росію гелікоптерами та безпілотниками, — The Telegraph.

Угорщина тимчасово скасувала потяги в Україну.

Британська розвідка: наступ України на півдні успішний, Росії на Харківщині — ні.

У Польщі викрили групу українських біженців, завербованих Росією для диверсій, — WP.

В Інституті вивчення війни заперечили тези критичного матеріалу WP про український контрнаступ.

20 серпня:

Окупанти обстріляли Куп’янськ з артилерії, 11 поранених.

Данія передасть Україні 19 винищувачів F-16.

ЄС планує субсидувати експорт українського зерна.

Під Києвом через детонацію боєприпасу під час експертизи загинули 4 людини.

Китай постачав до Росії гелікоптери та безпілотники, — Telegraph.

21 серпня:

В енергосистемі зафіксували новий рекорд споживання.

США закликали своїх громадян виїхати з Білорусі.

Нардеп Железняк і ЦПК вважають, що міністр Резніков бреше про розслідування щодо зимових курток для ЗСУ.

Шість пунктів пропуску на кордоні почали пропускати автобуси лише за записом.

Канали в ефірі спільного телемарафону (порівняння)

Структура ефірних блоків

Структура ефірного блоку Суспільного була звичною: кожна ефірна година починалася з короткого випуску новин (різним хронометражем — від 11 до 15 хвилин), продовжувалася гостьовою студією.

Структура ефірного блоку каналу «Інтер» була стандартною: кожна ефірна година починалася 13-хвилинним випуском новин, продовжувалася гостьовою студією.

Структура ефірного блоку каналу «Ми — Україна» була звичайною. Ефірні години починалися 15-хвилинними випускам новин, продовжувалися гостьовими студіями. О 20-й був годинний підсумковий випуск новин, наступна година була гостьовою.

Структура ефірного блоку каналу «Рада» була такою: кожна ефірна година починалася 15-хвилинним випуском новин, продовжувалася гостьовою студією. Посередині (приблизно на 30-й хвилині) кожної години був ще й короткий випуск новин. Незрозуміло, навіщо робити таку кількість випусків новин, у яких ідуть майже суцільні багаторазові повтори одних і тих же повідомлень. Плюс до цього ще й частину з цих повідомлень потім час від часу дублюють ведучі у гостьових студіях.

Структура ефіру каналу «1+1» була такою: з 14-ї були 15-хвилинні новини і далі гостьова студія. З 15-ї починалися новини, які (разом із трансляцією посередині) завершилися до кінця ефірної години, в наступну годину були 15-хвилинні новини та гостьова студія, далі знов були 15-хвилинні новини й до кінця блоку — спецпроєкт каналу «Оперативний черговий» (з гостем).

Цього разу до оцінки каналів ICTV та СТБ я брав тижневик «Факти тижня» (який був в ефірі 20 серпня) і 3 години ефірного блоку 21 серпня. Їхня структура була традиційною для медіагрупи: 15-хвилинні випуски новин чергувалися з 15-хвилинними гостьовими студіями. О 20-й був годинний підсумковий випуск новин. Тижневик вели Сергій Кудімов і Оксана Соколова, короткі новини — Олена Фроляк, підсумковий випуск — Тетяна Висоцька, гостьові студії — Вадим Карп’як.

Новинна складова

Новинна складова чотирьох годин ефіру Суспільного була такою: лише один репортажний сюжет, натомість 8 прямих увімкнень, у гостьових студіях побувало 3 ньюзмейкери.

Новинна складова чотирьох годин ефіру каналу «Інтер» була такою: 4 репортажних сюжети й 7 прямих ввімкнень. У студії побували 4 гості-ньюзмейкери.

Новинна складова чотирьох годин ефіру каналу «Ми — Україна» була такою: 3 спецрепортажі та 3 прямих ввімкнення, в гостях побувало 4 ньюзмейкери.

Новинна складова чотирьох годин ефіру каналу «Рада» була такою: лише 2 репортажних сюжети (загалом же сюжетів було лише 5) і 2 прямих ввімкнення (ще 4 були нерепортажними, не про події, а про процеси). У гостьових студіях побувало 7 ньюзмейкерів.

Новинна складова чотирьох годин ефіру каналу «1+1» була такою: 5 репортажних сюжетів і 8 прямих ввімкнень, натомість жодного ньюзмейкера не було у гостях.

Новинна складова проаналізованого ефіру каналів ICTV та СТБ була такою: 4 репортажних сюжети й одне пряме ввімкнення, в студії побувало 5 гостей-ньюзмейкерів.

Гостьові студії

У гостьових студіях Суспільного протягом чотирьох годин ефіру побував 21 гість. Було 3 ньюзмейкери, 5 речників, 9 експертів і 4 учасники подій.

У гостях каналу «Інтер» побувало 10 людей: 4 ньюзмейекри, 2 речники, 2 експерти й 2 учасники подій.

У гостьових студіях каналу «Ми — Україна» цього дня побувало 10 гостей. 4 з них були ньюзмейкерами, 2 речники, 3 експерти й один учасник подій.

У гостях каналу «Рада» протягом чотирьох годин ефіру побувало 14 людей: 7 ньюзмейкерів, 2 речники, 3 експерти та 2 учасники подій.

У гостьових студіях каналу «1+1» цього дня побувало умовно 5 гостей. Не було жодного ньюзмейкера, було 3 експерти й умовно 2 учасники подій («умовно», бо один із «гостей» був колективний, команда українських веслярів).

У гостях у каналів ICTV та СТБ побували 6 людей, із них 5 були ньюзмейкерами, один речник.

Представлення різних фракцій парламенту в гостьових студіях марафону було таким (в межах проаналізованого ефіру): представників «Слуги народу» було 4 (Олексій Леонов був і на «Ми — Україна», і на «Раді», Федір Веніславський на «Раді», Данило Гетманцев — на ICTV з СТБ), крім того «За майбутнє» представляв Сергій Рудик, а «Батьківщину» — Сергій Євтушок (обидва на «Раді»). Інші політсили в гостьових студіях марафону представлені не були. На Суспільному, каналах «Інтер» і «1+1» народних депутатів у гостях не було.

Порушення стандартів

Стандарти журналісти Суспільного порушували 151 раз, це майже по 38 разів на годину ефіру в середньому. Неприпустимо багато для Суспільного мовника було порушень стандарту достовірності — 83. Більше половини з них було інформацією, поданою без перевірки з телеграм-каналів і соцмереж. Стандарт відокремлення фактів від думок порушували 42 рази, майже все це були суб’єктивні думки журналістів у новинах. Стандарт точності було порушено 11 разів, стандарт повноти інформації — 8 разів, стандарт доступності — 7 разів. Інші стандарти не порушували.

Стандарти журналісти каналу «Інтер» порушували протягом чотирьох годин ефіру 329 разів (це більш як по 82 порушення на годину в середньому). Найбільше традиційно порушували стандарт відокремлення фактів від думок, було 216 порушень, майже все це були суб’єктивні думки журналістів у новинах і новинних елементах ефіру. Стандарт достовірності порушували 75 разів, понад третиною з цих порушень були узагальнені псевдопосилання на авторство суб’єктивних думок. Стандарт точності порушували 25 разів, переважно некоректним використанням картинки. Стандарт повноти було порушено 10 разів, стандарт доступності — 3 рази. Інші стандарти не порушували.

Стандарти журналісти каналу «Ми — Україна» порушували протягом чотирьох годин ефіру 265 разів (це більш як по 66 порушень на годину ефіру в середньому). Найчастіше порушували стандарт відокремлення фактів від думок — загалом було 162 порушення, більшість із них були різноманітними суб’єктивними думками журналістів у новинах. Стандарт достовірності було порушено 56 разів, майже половину з цих порушень становили узагальнені розмиті псевдопосилання на джерела фактичної інформації. Стандарт точності порушували 27 разів, більшість із них були некоректною роботою з картинкою. Стандарт повноти інформації було порушено 15 разів, із них дві третини припали на відсутність інтершуму на відео. Стандарт доступності інформації порушували 5 разів, інші стандарти не порушували.

Протягом чотирьох годин ефіру журналісти каналу «Рада» порушували стандарти 323 рази або ж майже по 81 разу на годину в середньому. Це рекордний показник для каналу. Найбільше було порушень стандарту відокремлення фактів від думок — 205, більшість із них були суб’єктивними думками журналістів у новинах і новинних елементах гостьових студій. Стандарт достовірності порушували 56 разів, більше половини з цих порушень були узагальненими розмитими псевдопосиланнями на джерела фактів. Стандарт точності було порушено 44 рази, більшістю з цих порушень були невідповідності тексту й картинки. Стандарт повноти інформації порушували 17 разів, стандарт доступності — один раз. Інші стандарти не порушували.

Цього дня канал «1+1» спромігся встановити абсолютний «рекорд» телемарафону — 448 порушень стандартів за чотири години ефіру, що в середньому становило по 112 порушень на годину ефіру! Найбільше порушували, зрозуміло, стандарт відокремлення фактів від думок — 330 разів, переважна більшість із цих порушень була суб’єктивними думками журналістів у новинах. Стандарт достовірності порушували 64 рази, найчастіше це були узагальнені розмиті псевдопосилання на джерела фактичної інформації. Стандарт точності було порушено 44 рази, найбільше було фактичних неточностей. 9 разів порушували стандарт повноти інфомації. Інші стандарти не порушували, натомість було одне порушення етичних норм журналістики.

Стандарти журналісти каналів ICTV та СТБ порушували рекордну для телемарафону кількість — 431 раз за чотири години ефіру, що в середньому становило майже по 108 порушень на годину. Рекордною була також і кількість порушень стандарту відокремлення фактів від думок — 331 раз, дві третини з цього становили суб’єктивні думки журналістів у новинах, третину — неавторизовані думки журналістів у авторських матеріалах тижневика. Стандарт достовірності порушували 54 рази, найбільше було узагальнених розмитих псевдопосилань на джерела фактів. Стандарт точності порушували 32 рази, найбільше було невідповідностей між картинкою і текстом за кадром. Стандарт повноти інформації було порушено 7 разів, стандарт доступності подачі інформації — 6 разів. Інші стандарти не порушували, натомість раз порушили етичні норми журналістики.

Прояви політичного піару

У проаналізованих чотирьох годинах ефіру каналу «Ми — Україна» був один прояв політичного піару — типове «паркетне» повідомлення з синхроном керівника ОП Андрія Єрмака, без новини як такої.

У проаналізованих чотирьох годинах ефіру каналу «Рада» було 3 прояви політичного піару. Усі три були типовими «паркетними» матеріалами: про відвідини першою леді Оленою Зеленською реабілітаційного центру в Швеції і дві цитати — керівника ОП Андрія Єрмака і першого віцеспікера ВР Олександра Корнієнка, які не містили в собі реальних новин.

У проаналізованому ефірі каналів ICTV та СТБ був один прояв політичного піару — типовий «паркетний» матеріал про робочу поїздку до Львова міністра енергетики Германа Галущенка.

Проявів політичного піару у проаналізованих ефірах Суспільного, каналів «Інтер» і «1+1» не було.

Російські наративи і токсичні медіаперсонажі

У проаналізованому ефірі телеканалу «Інтер» російських наративів не було, новини вела токсична ведуча каналу.

У проаналізованому ефірі телеканалу «Рада» російських наративів не було, гостьові студії вели двоє токсичних ведучих каналу.

Російських наративів та токсичних медіаперсонажів у проаналізованих ефірах Суспільного, каналів «Ми — Україна», «1+1», ICTV та СТБ не було.

Ігор Куляс, медіатренер, медіаконсультант, кризовий медіаменеджер

Скриншот відео: «ТСН» / ютуб