Цей моніторинг — докладний аналіз ефіру спільного марафону (новин, прямих включень, гостьових студій) на дотримання стандартів та вагомі професійні помилки ведучих і журналістів. Автор моніторингу — Ігор Куляс, медіатренер та автор основної методології моніторингових досліджень «Детектора медіа». Докладний розбір роботи ведучих і журналістів під час моніторингу потрібен і глядачам, і самим медійникам, які зможуть врахувати свої помилки та робити якісніший продукт. В аналізі ми враховуємо специфіку воєнного часу та фіксуємо лише порушення стандартів, яких журналісти й ведучі могли б уникнути. Детальніше — в методології моніторингу. Резюме моніторингових звітів читайте тут. У рубриці «Щоденні теленовини» щодня виходить короткий огляд марафону.

Ефірний блок каналу «Інтер» виходив поза межами цієї доби.

Нагадуємо про зміни у форматі представлення моніторингу в розділі стандартів. Тепер там подана лише статистика різних видів порушень і найбільш промовисті системні чи, навпаки, оригінальні приклади. Повний опис усіх порушень — тут.

Телеканал «1+1» (0:00–6:00)

Зміст ефіру. Блок каналу починався 15-хвилинним випуском новин, до кінця першої години ефіру йшла гостьова студія «Нічна варта». Потім був повтор підсумкового випуску за 30 жовтня, документальний фільм про битву за Мощун, година «Нічної варти», повтор документального фільму (який показували ще 11 вересня) і знову повтор підсумкового випуску за 30 жовтня. Тобто мінімум половина блоку була заповнена повторами. Новини вела Алла Мазур, гостьові студії Євген Плінський і Марія Васильєва. У блоці каналу були такі сюжети:

• про блокування Росією «зернового коридору»,
• про безпеку пішоходів на неосвітлених дорогах,
• про те, як люди власним коштом лагодять пошкоджені ворогом домівки,
• про урядову програму «єОселя» дешевої іпотеки,
• про те, як шукати житло багатодітним родинам переселенців,
• про весілля морського піхотинця і майорки української армії, які разом воювали в Маріуполі,
• про волонтерські психологічні тренінги для військових.

Були прямі ввімкнення:

• з Чикаго з благодійного марафону морської піхоти,
• з київської вулиці про безпеку пішоходів на неосвітлених дорогах.

Гостями ефірного блоку були:

• Ігор Семиволос, директор Центру близькосхідних досліджень, про вихід Росії із «зернової угоди», про позицію Туреччини у зв’язку з демаршем Росії, про роль Ірану у війні, про прогнози щодо майбутнього саміту «Великої двадцятки».
• Олександр Щерба, український дипломат, посол України в Австрії (2014–2021), про вихід Росії із «зернової угоди», про зміну позиції Німеччини щодо Росії, про роль Ірану у війні, про прогнози відносно майбутнього саміту «Великої двадцятки».
• Василь Лазоришинець, кардіохірург, директор Національного інституту серцево-судинної хірургії, про роботу інституту з перших днів широкомасштабної війни, про порятунок поранених і хворих, про перетворення Інституту на госпіталь, про конкретні історії порятунку військових із ранами серця, як магнітами виймають уламки, як вирішують проблему з відімкненнями електрики.

Крім того, в ефірі були:

• вечірнє відеозвернення президента Володимира Зеленського (двічі);
• документальний фільм про бої в Мощуні на Київщині (автора не було названо, а дарма, бо саме в цьому фільмі було багато суб’єктивних думок неназваного автора);
• документальний фільм Ольги Кошеленко про протезування українських військових у США (повтор аж від 11 вересня).

Порушення стандартів. Стандарт достовірності журналісти каналу порушували 33 рази. Кілька інформацій було взято й подано з посиланнями на джерела в соцмережах; користувалися і відео, взятим з анонімних телеграм-каналів, зокрема повідомлення про атаку на російські військові кораблі в Севастополі частково ілюструвалося відео з анонімного телеграм-каналу chp sevastopol. Де гарантія, що це відео відповідало заявленим обставинам?

Були розмиті неконкретні псевдопосилання: «повідомляють ЗМІ», «у поліції кажуть», «в уряді заявляють». І абстрактні псевдопосилання: «Вибухи в суботу вранці помітили на трьох кораблях...» (у сюжеті Ірини Коваленко). «За попередніми підрахунками, Бучанська громада зазнала руйнувань аж на 5 млрд гривень» (у сюжеті Віталія Афанасієнка). За чиїми підрахунками?

У 10 випадках фактичну інформацію подавали взагалі без посилань на будь-які джерела. Найбільше ж порушень стандарту достовірності були узагальненими псевдопосиланнями на авторство суб’єктивної думки, наприклад: «Що, власне, сталося в суботу в Севастопольській бухті, поки що достеменно невідомо, але розслідувачі після аналізу фото і відео із відкритих джерел дійшли висновку: щонайменше 3 кораблі Чорноморського флоту Росії були уражені безпілотниками» (повідомлення в новинах, яке з повторами було в ефірі тричі). Або: «Наразі розслідувачі вважають, що всі три судна — це носії ракет "Калібр"» (теж тричі в ефірі). А ще були такі псевдо-, як «кажуть фахівці», «одна з версій» (невідомо чия), «фахівці вже передбачають».

Стандарт точності. Всі 8 порушень стандарту були невідповідностями картинки й тексту в сюжетах і БЗ. Наприклад, коли ведуча Алла Мазур говорила, що «росіяни завдали трьох ракетних та одного авіаудару», показували українських військових, які стріляли з ручних протитанкових гранатометів.

Стандарт відокремлення фактів від думок. Цього разу кількість порушень цього стандарту була рекордно високою для каналу, з урахуванням усіх повторів одних і тих же порушень їх було 104. Є очевидна тенденція: у  блоці «1+1» стабільно зростає кількість суб’єктивних думок журналістів у новинах. При тому, що в перші пів року телемарафону вони трималися в рамках пристойності, а зараз повертаються до довоєнної манери «ТСН» оцінювати все на світі, робити власні висновки і припущення. Хотілось би нагадати журналістам каналу, що люди дивляться новини, щоб дізнаватись про події, а не чути «видатні думки» журналістів із приводу цих подій.

Ведуча Алли Мазур, що дивно для мене, робила висновки й оцінки, наприклад: «Дії Кремля не дають підстав вважати, що вони справді готові домовлятися, адже вони не припиняють обстрілювати енергетичну систему». Або: «Але цинізм Росії не знає меж, тож через атаку на Чорноморський флот уже сьогодні вона хоче зібрати засідання Радбезу ООН, намагаючись видати бойові кораблі за цивільний морський транспорт».

Багато висновків і оцінок було в сюжеті Ірини Коваленко, наприклад, такі: «Тобто експорт українського продовольства фактично був заблокований ще до подій в Севастополі»; «І що цікаво, чимало нашої пшениці їде до Ірану, де виробляють дрони-камікадзе "шахеди", що масовано обстрілюють українські міста»; «Але усіма цими шляхами разом зерно йтиме повільно, бо прохідна здатність мала»; «Утім продовольча криза Україні не загрожує. Нам хліба вистачить на 2-3 роки, навіть якщо ми його не сіятимемо кілька років». Все це мали б говорити справжні експерти, а не журналістка, яка експерткою не є.

Пряме ввімкнення й сюжет Івана Петричака значною мірою складалися з його суб’єктивних думок. А ще він роздавав «корисні поради». Загалом такі «корисні поради» — це геть не новинний жанр, коректно це лише, коли такі поради в новинах звучать від експертів, а не від журналістів. «Корисні поради» були і в сюжеті Віталія Афанасієнка, наприклад: «Тим, хто довго чекає на допомогу від держави, вочевидь, є сенс брати приклад із мешканців Бородянки та Бучі, за можливості ремонтувати помешкання за свої, а вже потім витребувати компенсації». Дуже «цінна» порада, особливо ж для тих людей, у яких цих «своїх» грошей на ремонт даху чи вікон фізично нема.

Або такі собі оцінки були в сюжеті Ірини Прокоф’євої: «Вона дозволяє придбати житло в іпотеку на дуже вигідних умовах». Або ж «ставка по кредиту — більш ніж скромна». Набагато цінніше було би почути оцінки реальних людей, яким потрібен кредит на житло.

Була пара безпідставних узагальнень, зокрема таке в сюжеті Івана Петричака: «Кожен їде, як йому зручно, не лишаючи шансу ані іншим водіям, ані пішоходам». Загалом будь-яке узагальнення є неправдою. За моїми водійськими спостереженнями, навпаки, більшість українських водіїв їздять за правилами й дуже коректно щодо пішоходів.

Із позитивів: ведучі гостьових студій Євген Плінський і Марія Васильєва загалом доволі коректно авторизували власні думки, порушень стандарту майже не було.

Стандарт повноти. Порушень було небагато. У повідомленні про благодійний аукціон у Чикаго на відео не було інтершуму. У сюжеті Ніни Грушецької не було представлено в синхроні експерта. У бекґраунді показували російський корабель «Адмірал Макаров» без позначення, що це архівне відео.

Доступність подачі інформації. У прямому ввімкненні Іван Петричак говорив: «Якщо я дістаю цей девайс». Слово, яким велика частина аудиторії не послуговується, а отже й не знає його.

Інші зауваження. Навіщось у новинних сюжетах Віталія Афанасієнка, Ірини Прокоф’євої, Світлани Березівської була підкладена музика замість інтершуму. Одного разу забули про фемінітив: «каже військовий психолог Олександра» (в сюжеті Ніни Грушецької).

Резюме. В нічному ефірному блоці каналу «1+1» новинної складової як такої не було взагалі. Жодного репортажного сюжету, в тім числі й у повтореному підсумковому випуску попередньої доби, лише одне репортажне пряме ввімкнення. І жодного гостя-ньюзмейкера у студії каналу.

Порушень стандартів було загалом 153, з них левову частку становили порушення стандарту відокремлення фактів від думок (104). І більшість із цих порушень були суб’єктивними міркуваннями журналістів у новинах. Стандарт достовірності порушували 33 рази, інші стандарти майже не порушували.

Проявів політичного піару, ворожих наративів і токсичних медійних персонажів в ефірному блоці каналу цієї доби не було.

Телеканал «Рада» (6:00–12:00)

Зміст ефіру. Структура ефірного блоку була звичною. Всі ефірні години починалися з коротких (близько 10 хвилин) випусків новин, а продовжувалися гостьовими студіями. Новини вів Андрій Сініцин, гостьові студії пари ведучих: Тетяна Гончарова з Вадимом Колодійчуком і Олеся Ніцевич із Максимом Зборовським. Не зрозуміло мені було таке: якщо вже є випуски новин, то навіщо в гостьових блоках так багато «оперативних новин» (які тривожними голосами начитують гостьові ведучі під тривожну ж музичку). Тим більше, що майже нічого справді оперативного в цих випусках зазвичай нема, натомість є ті ж усняки, які у випуску новин уже розповідав, часом — не раз,  новинний ведучий. А ще там є «оперативні» повідомлення про всі на світі дописи у твітері керівників Офісу президента (Єрмак, Подоляк, Тимошенко). 90% яких є просто рефлексіями, а не реальною новинною інформацією. В ефірному блоці були такі сюжети:

• про спортивне змагання батьків юних спортсменів у Полтаві,
• про восьмирічного львів’янина, який співами на вулицях зібрав понад пів мільйона гривень для армії,
• про переїзд дитячої футбольної школи з Миколаєва до Кропивницького.

Були прямі ввімкнення:

• два із Запоріжжя про ситуацію в місті,
• про ремонт локальної теплотраси в Одесі,
• про те, як у Миколаєві йде поточний ремонт пошкоджених ворожими обстрілами будинків.

Гостями ефірного блоку були:

• Олег Дунда, голова підкомітету з питань будівництва та проєктування Комітету ВР з питань держвлади та місцевого самоврядування, про конфіскацію заморожених російських активів, про створення фонду для України, про варіанти репарацій, про «план Маршалла» для України, про проблеми зі швидкою відбудовою поруйнованих ворогом житлових будинків.
• Оксана Сайчук, членкиня Комітету ВР з питань транспорту та інфраструктури, про роботу робочих груп в Комітеті ВР, про продовження роботи «зернового коридору».
• Павло Сушко, заступник голови Комітету ВР з питань гуманітарної та інформаційної політики, про ситуацію в Харкові, де він перебуває, про вивезення окупантами українських дітей, про допомогу людям з інвалідністю на деокупованих землях.
• Наталія Піпа, секретарка комітету Верховної Ради з питань освіти, науки та іновацій, про дистанційне навчання українських дітей, про освітній бюджет на наступний рік.
• Данило Гетманцев, голова Комітету ВР з питань фінансів, податкової та митної політики, про проєкт бюджету на 2023 рік, про переговори з Міжнародним валютним фондом.
• Юлія Жовтяк, директорка Державного центру зайнятості, про допомогу підприємцям, про урядову програму мікрогрантів.
• Олександр Шевченко, керівник з комунікацій і клієнтського досвіду «Укрзалізниці», про зміни руху потягів через знеструмлення частини областей, про резервні схеми роботи залізниці, про варіанти поїздок до Європи через Польщу.
• Олег Синєгубов, голова Харківської ОВА, про наслідки ранкової ракетної атаки по області, про планові відімкнення електрики в області, про укріплення на лінії фронту, про евакуацію людей із прифронтових територій.
• Олексій Кулеба, голова Київської ОВА, про ситуацію в області внаслідок ракетної атаки.
• Ігор Клименко, голова Національної поліції, про зменшення кількості кримінальних злочинів в Україні під час війни, про збільшення випадків шахрайства, про роботу блокпостів, про відновлення роботи поліції на деокупованих територіях.
• Дмитро Сахарук, виконавчий директор концерну «ДТЕК», про ситуацію з енергетичними об’єктами, про відімкнення.
• Микола Поворозник, перший заступник голови КМДА, про наслідки ворожої ракетної атаки на Київщину,
• Сергій Гамалій, голова Хмельницької ОВА, про наслідки ворожої ракетної атаки.
• Сергій Братчук, речник Одеської ОВА, про блокування Росією «зернової угоди», про ситуацію на Одещині.
• Юрій Ігнат, речник Командування Повітряних сил, про ракетну атаку по Україні.
• Сергій Череватий, речник Східного угруповання української армії, про ситуацію на фронтах сходу, про загрози наступу з боку Білорусі.
• Євген Силкін, помічник командувача Об’єднаних сил зі стратегічних комунікацій, про загрози наступу ворога з боку Білорусі.
• Дмитро Чубенко, речник Харківської обласної прокуратури, про ситуацію з ракетним обстрілом Харкова, про справи проти колаборантів і навідників ворога.
• Іван Ус, експерт із міжнародної економіки, про вихід Росії з «зернової угоди» і про прогноз подальших подій, про перспективи втрати Росією європейського енергетичного ринку.
• Ігор Романенко, заступник начальника начальника Генштабу армії (2006-2010), про ядерні погрози Росії, про ситуацію на фронті в районі Херсону, про ризики нового наступу з території Білорусі.
• Олександр Мусієнко, керівник Центру військово-правових досліджень, про втрати російського Чорноморського флоту, про захист критичної інфраструктури новітніми системами протиповітряної оборони, які надають західні партнери, про іранські балістичні ракети і принципи протидії їм, про можливості Росії продовжувати війну в 2023 році.
• Ігор Петренко, політолог, про варіанти виключення Росії з Радбезу ООН.
• Георгій Біркадзе, експерт з економічних і політичних питань, про продовження роботи «зернового коридору» без участі Росії, про ймовірність виключення Росії з «Великої двадцятки».
• Ігор Осташ, Надзвичайний і Повноважний посол України в Лівані, про значення «зернової угоди» для Близького Сходу.

Крім того, в ефірі було вечірнє відеозвернення президента Зеленського.

Порушення стандартів. Стандарт достовірності журналісти телеканалу цього дня порушували найбільше (84 рази). 18 разів це була інформація, взята без перевірки в соцмережах та телеграм-каналах. При цьому були як конкретні посилання (на твітери Тимошенка, Єрмака, Подоляка, Ніколенка, Кулеби, на телеграм-канали Кіма, Кличка тощо), так і неконкретні, розмиті псевдопосилання на кшталт: «є ще уточнення з інших пабліків», «місцеві телеграм-канали Вінниччини повідомляють».

Найбільше (32 порушення) було узагальнених розмитих псевдопосилань на невизначених людей із великих структур чи груп і узагальнені посилання на неназвані медіа («повідомили в Міністерстві інфраструктури України», «у поліції повідомили», «повідомили в Офісі генпрокурора», «написали в обласній військовій адміністрації», «повідомляють у партії «Слуга народу», «запоріжці повідомляють» тощо). Маю припущення, що майже всі подібні псевдопосилання насправді маскують знову-таки сторінки в соцмережах чи телеграм-канали.

13 разів в ефірі звучали цілковито абстрактні псевдопосилання («повідомлялося», «за попередньою інформацією», «нещодавно я побачила інформацію», «вже говорять», «надходять звідти повідомлення»). У чотирьох випусках новин ведучий Андрій Сініцин казав: «Як пише ньюзмейкер, правоохоронці арештували 79 осіб». Що це таке — «ньюзмейкер»? Повна абстракція.

Ще в 20 випадках інформацію подавали без будь-яких посилань на джерела.

Стандарт точності порушували 21 раз. Більшість порушень були невідповідністю між картинкою і текстом за кадром в БЗ. Наприклад, ведучий говорив про підрив російських військових кораблів у Севастополі, а показували зерновози. Або ж повідомлення, що 12 суден вийшло з українських портів, було «перекрито» архівним відео пшениці, портів і суден. Цікаво, що «балкер з українською пшеницею для Ефіопії, яка нині на межі голоду» на відео виглядав як вантажівка. Бідна Ефіопія з такими «балкерами»!

Традиційно невдало «ілюстрували» розмови з гостями. Наприклад, розмову з нардепкою Піпою про дистанційне навчання дітей «ілюстрували» відео очного навчання, взятим в архіві.

Було кілька фактичних неточностей. Ведуча Тетяна Гончарова стверджувала, що «вночі вчора зернову угоду було відновлено». Це не відповідало дійсності, бо «українську» частину угоди ніхто і не розривав (а отже й не «відновлював»), а Росія, яка заявила про вихід зі «своєї» частини угоди, про її «відновлення» ніяких сигналів світу цього дня не подавала. Ведуча Олеся Ніцевич повідомляла, що «російські ракети поцілили в один із енергетичних об’єктів в районі Світлодарська на Кіровоградщині». Світлодарськ — це Донеччина. На Кіровоградщині є Світловодськ. Ігоря Осташа ведучі представили як чинного посла України в Лівані, а він в ефірі сам їх виправив, що його каденція в Лівані вже завершилася, тобто він уже не є чинним послом. А від цього залежить статус гостя — ньюзмейкер він чи експерт.

Стандарт відокремлення фактів від думок. Стандарт порушували загалом 27 разів. 8 із них — це були суб’єктивні думки журналістів у новинах, як-от «експертна» оцінка ведучого Андрія Сініцина «росіяни продовжують розхитувати ситуацію в Молдові». Або ж його припущення: «По Запоріжжю ворог вдарив ракетами, імовірно, з літаків».

17 порушень були не авторизованими суб’єктивними думками ведучих гостьових студій. Найчастіше в такий спосіб стандарт порушували ведучі Тетяна Гончарова і Максим Зборовський. Наприклад, такі «глибокі» думки: «Тобто по факту зараз є думка, що це потрібно нарешті всім, а тепер скільки ж часу це займе розробка інструментів, тому що потім має бути невідворотна історія. І всі країни, вони дбають про те, щоб кожна країна була захищена водночас від подібних історій, так?»; «Давайте поговоримо про час і про варіанти виключення Росії з Радбезу ООН. Тому що це один з тих інструментів, які поміняють світовий порядок». Або оцінки: «Ви нещодавно взяли участь у форумі "вільних народів пост-Росії". Ясно, для когось навіть назва цього форуму, вона кумедна. Між тим багато цінних речей ви там сказали»; «Ми зараз не знаємо, якщо б знали, не повідомили так швидко, куди прилетіло, де лунаюють вибухи, але однозначно можемо припустити, що далі ворог продовжує руйнувати нашу інфраструктуру» (ведуча Тетяна Гончарова); «Як бачимо зараз, здоровий глузд відсутній у росіян, тому що вони продовжують тероризувати нашу територію»; «Так, "бойове зерно" теж ввійде в підручники, в військові підручники» (ведучий Максим Зборовський). Або ще таке: «Ну якщо у випадку з електроенергією ми якось можемо перепідключити, то як бути із водою». Мені в цих випадках подобається, що ведучий «може якось перепідключити» подачу електроенергії після ракетної атаки на енергетичні об’єкти. Це ж так легко!

І пара безпідставних узагальнень: «Більшість експертів взагалі сходяться на тому, що, напевне, Європа взагалі відмовиться від російських енергоносіїв» (ведучий Вадим Колодійчук). «Ми вже звикаємо жити без постійного світла» (ведуча Тетяна Гончарова). Гадаю, не всі «вже звикають».

Стандарт повноти інформації. Порушували тричі, всі рази — недостатнім поясненням компетентності експертів: Івана Уса лише як «експерта з міжнародної економіки», Ігоря Петренка лише як «політолога». І Георгія Біркадзе лише як «експерта з економічних і політичних питань». Утім, «експертний» бекґраунд у Біркадзе, чесно скажу, такий собі, геть непереконливий. І навіщо його так заповзято канал «Рада» тягне в «експерти з усіх питань на світі», я не розумію.

Стандарт доступності. Тут було чотири грубих порушення. Ведуча Тетяна Гончарова говорила: «Світові ф’ючерси зросли». Про ці ж ф’ючерси згодом говорила й ведуча Олеся Ніцевич. Дуже сумніваюся, що більшість аудиторії телемарафону розбирається у ф’ючерсах. Так добре, як ведучі «Ради», принаймні. Ще ведуча Гончарова казала: «Коли дітей беруть як нібито на vacation, а по факту батьки їх не можуть потім зустріти назад». З якого дива раптом було вживати англійське слово? Не вся ж аудиторія знає англійську.

Ще редакція «Ради» самотужки намагається ускладнювати глядачам сприйняття інформації. От говорили в ефірі з речником Східного угруповання української армії про бої на сході, а на половину екрана при цьому виводили купу тексту, «як поводитися під час ракетних обстрілів». І що робити глядачу? Слухати гостя чи вчитуватися в ці корисні поради?

Інші зауваження. Дуже погане ведення розмов із гостями Тетяною Гончаровою і Вадимом Колодійчуком. Вони постійно переривають гостей на півслові, вставляють нікому не потрібні репліки, чим заважають слухати гостя.

Про формулювання запитань до гостей. Ведуча Тетяна Гончарова, на мій погляд, дуже складно формулює запитання, наприклад: «Найкращий час і ранок, щоб вкотре поговорили про те, що з ядерною зброєю робить Росія, постійно шантажує. Скажіть, будь ласка, тема ядерного стримування, вона, власне, є єдиним інструментом в світі безпосередньо не допустити того, щоб була розв’язана ця ядерна війна. Між тим, у нас зараз світ не турбулентний, і цей інструмент, він себе по факту не виправдав. Тобто він би мав постійно мінятися, але зараз ми бачимо, що Росія все одно цей інструмент використала як привід для гонки озброєнь. Реально розробити якійсь інші інструменти, чи так і буде: оці гойдалки виникати в ситуації з ядерним стримуванням? Один шантажує, інший втихомирює...». При першому прослуховуванні я загубився в тому, про який саме «інструмент» взагалі йдеться і що саме має ведуча на увазі, й до чого тут якась «турбулентність», і чому світ «зараз не турбулентний», хоча, на мій погляд, турбулентність нинішнього світу зашкалює; а ще біда з відмінками... І ще цікаво було спостерігати за реакцією на це «запитання» гостя.

Або ще один «шедевр» від Гончарової: «Якщо ми говоримо, що рух 218 суден заблоковано, 95 вже вийшли з українських портів, 101 очікує інспекції, а 22 ще мають вийти з українських портів. Що ви знаєте про цей рух на зараз, заважаючи на те, що вночі вчора "зернову угоду" було відновлено, і, власне, як тепер рухаються ті судна, які, власне, маєте бачити і можете бачити на власні очі?» Тут до «каракуля думки» додалася ще й «математика», і вийшла взагалі біда.

Ну і також є великі проблеми з формулюванням думки у ведучого Максима Зборовського. От як вам таке, наприклад, «запитання»: «Ну якщо у випадку з електроенергією ми якось можемо перепідключити, то як бути з водою, пане Миколо, наскільки є вірогідність того, що Київ впродовж тривалого часу може бути без водопостачання, зокрема ми вже озвучували рекомендації запастися водою в бюветах, слава богу, що у нас є от така можливість і розгалужена система бюветів по Києву. Вона не залишить містян без води, в принципі, але от централізоване водопостачання — це все ж таки той комфорт, за відсутності якого кияни відразу відчувають дискомфорт». Це не запитання, а «потік свідомості». Я не розумію, навіщо телеканал «Рада» так тримається за цих ведучих, які мало того, що є токсичними, так ще й і не дуже-то профпридатними.

Ведучі давали якусь «хронологію подій» з приводу «зернового коридору». На екран при цьому виводили великий текст цієї хронології (що саме по собі безглуздо, як на мене, — давати такі великі тексти дрібними літерами, ще й «капслоком», на екрані телевізора). Але при цьому те, що написано на екрані, стосувалося хронології подій липня — жовтня, а ведучі за кадром розповідали про події березня — травня. Якщо хочете заплутати глядачів — робіть саме так, як це зробив телеканал «Рада». Натомість є золоте телевізійне правило: що в тексті ведучого — те й у тексті на екрані, і навпаки.

Телеканал «Рада» робить тепер на початках гостьових студій «відеоанонси». 31 жовтня це були просто повтори одних і тих самих анонсів, які були абстрактними і не зовсім-то відповідали змісту наступних студій. Навіщо їх такі робити, я не розумію.

У телеканалу «Рада» геотитри розташовані на екрані так, що потрапляють чітко під логотипи на Першому каналі й ICTV, а на «Інтері» — під плашку «Єдині новини». Мені здається, що на восьмий місяць телемарафону вже можна було би це врахувати. Якщо, звісно, канал «Рада» бодай трошки думає про телеглядачів.

На каналі традиційно «не дружать» із фемінітивами: «Тетяна Беженар, кореспондент» (титр); «Ганна Позднякова, директор КП «Теплопостачання міста Одеси» (титр); «Оксана Сайчук, член Комітету Верховної Ради...» (представлення Тетяни Гончарової і Вадима Колодійчука); «Наталія Піпа, секретар комітету Верховної Ради» (ведуча Тетяна Гончарова); «Юлія Жовтяк, директор Державного центру зайнятості» (ведучий Максим Зборовський). «заявила міністр закордонних справ Франції Катрін Колонна» (ведучий Максим Зборовський і в титрі); «Ірина Микичак, перший заступник міністра охорони здоров’я України» (титр у синхроні).

Елементи політичного піару. Як вам таке повідомлення: «Надавати Україні конфісковані російські активи закликав світову спільноту радник голови Офісу президента Михайло Подоляк. Про це він написав у твітері». Не дуже-то мені віриться у дієвість закликів у твітері до світової спільноти радника керівника президентської канцелярії. Але то таке. З точки зору новин — це не є новиною. Але телеканал «Рада» вважає своїм обов’язком поширювати на всю країну будь-які дописи Подоляка, Тимошенка і Єрмака в соцмережах. Власне, далі було повідомлення про допис у твітері керівника Офісу президента Андрія Єрмака, що «російські невдахи продовжують воювати з мирними об’єктами». Нічого тут нового нема, крім піару Єрмака. Повторювали це двічі.

Ще один допис Єрмака у твітері: «Протиповітряна оборона України — сила і міць. Про це написав керівник Офісу президента Андрій Єрмак».

І ще один допис Єрмака, що «Росії не місце у G20».

І допис Подоляка, що «війна закінчиться так само швидко, як і почалася».

І ще один, що у Росії «нема опції» переговорів із США. Сподіваюсь, що в Держдепі читають твітер Подоляка, щоби знати, чи вести, чи не вести переговори з Росією.

І ще одне повідомлення про допис у твітері, де дослівно було: «Так обурився пан Подоляк».

І ще повідомлення про те, що «заступник керівника Офісу президента Кирило Тимошенко подякував» протиповітряній обороні. Зрозуміло, в твітері.

Було ще ось таке повідомленні: «Бюджет на 2023 рік Верховна Рада України може ухвалити до 10 листопада. Про це повідомляють у партії "Слуга народу"». А можуть і не ухвалити. Така собі «новина». І до чого тут партія «Слуга народу»?

І було типово «паркетне» повідомлення: «Психічне здоров’я та підтримку дітей під час війни обговорювали представники профільних служб на стратегічній сесії за ініціативи першої леді Олени Зеленської. Під час заходу ЮНІСЕФ презентували своє бачення проблем в Україні». І так далі, і синхрон першої леді. Новини тут нема, бо «обговорювали», «презентували» тощо — це не подія.

Наративи роспропаганди і токсичні медіаперсонажі. Наративів російської пропаганди цього разу в ефірі каналу не було; в ефірі працювали двоє токсичних ведучих, колишніх пропагандистів проросійських телеканалів, — Тетяна Гончарова і Максим Зборовський.

Резюме. Новинна складова в ефірному блоці каналу була дуже слабкою: лише один репортажний сюжет і два прямі ввімкнення із Запоріжжя на шість годин ефіру — це вважайте нічого. Тим більше, коли саме в момент ефіру каналу відбувалася надзвичайно велика кількість надзвичайно важливих подій по всій країні. Трохи рятувала ситуацію велика кількість гостей-ньюзмейкерів (13). Але лінійку новин каналу, який претендує нині на звання «інформаційний» та ще й «провідний» (про що не втомлювався в кожному випуску новин говорити ведучий Андрій Сініцин) я оцінюю як погану імітацію. Де репортажної складової нема як такої, а майже всі інформаційні повідомлення є ретрансляцією дописів із соцмереж і телеграм-каналів.

Порушень стандартів було дуже багато, загалом 139. Найчастіше порушували у різні способи стандарт достовірності (84 рази). 27 разів порушували стандарт відокремлення фактів від думок, 21 раз — стандарт точності.

В ефірному блоці каналу було 11 проявів політичного піару. Більшість з них — цитування дописів у твітері керівника Офісу президента Андрія Єрмака, його заступника Кирила Тимошенка і радника Михайла Подоляка. Крім того, було не новинне повідомлення про партію «Слуга народу» і типове «паркетне» повідомлення про обговорення допомоги дітям за участі першої леді Олени Зеленської.

Наративів ворожої пропаганди в ефірі каналу не було, гостьові студії вели двоє токсичних ведучих — Тетяна Гончарова і Максим Зборовський.

Суспільне (12:00–18:00)

Зміст ефіру. Структура ефірного блоку була такою ж, як і зазвичай. 30-хвилинний випуск новин і 2,5 години гостьової студії. Новини вів Дмитро Грінченко, гостьові студії по черзі вели Анатолій Єрема і Ганна Чередниченко. У блоці були такі сюжети:

• про те, як кияни запасаються водою з бюветів,
• про видачу гуманітарної допомоги жителям прифронтових сіл Миколаївщини,
• про відбір до «Євробачення-2023»,
• про те, як працює фермер на Запоріжжі, попри регулярні обстріли ворогів,
• про чернігівську родину, яка вижила після влучання авіабомби в їхній приватний будинок,
• про гуртожиток для вимушених переселенців із Луганщини у Дніпрі,
• про те, як енергетики на Сумщині лагодять пошкоджені ворожими обстрілами енергомережі,
• про прикордонника з «Азовсталі», якого врятували з російського полону,
• про життя прикордонного з Росією села Нововасилівка на Сумщині,
• про морпіха з Волині, який розробляє безпілотники для армії.

Були прямі ввімкнення:

• з Києва про ситуацію з електрикою і водою в столиці,
• із Запоріжжя про наслідки двох ракетних атак по місту,
• з Харкова про наслідки ворожої ракетної атаки по місту,
• із Дніпра про наслідки ранкової ракетної атаки по області,
• з Вінниці про наслідки ракетної атаки ворога,
• про підсумки візиту чеської урядової делегації в Україну,
• із Брюсселя про майбутнє засідання Радбезу ООН
• про відбір до «Євробачення».

Гостями ефірного блоку були:

• Ігор Табурець, голова Черкаської ОВА, про наслідки ракетного удару по області.
• Оксана Скибінська, голова делегації України на Євробаченні, про відбір складу нацжурі українцями через додаток «Дія».
• Данило Гетманцев, голова Комітету ВР з питань фінансів, податкової політики, про запровадження нових правил оформлення податків на будівництво і продаж житла.
• Ніна Южаніна, представниця Комітету ВР з питань фінансів, про запровадження нових правил оформлення податків на будівництво і продаж житла.
• Роман Семенуха, заступник голови Харківської ОВА, про наслідки ракетного обстрілу облцентру і області, про відновлення електропостачання і водопостачання.
• Руслан Запаранюк, голова Чернівецької ОВА, про наслідки ранкової ракетної атаки для області, про ситуацію з відновлення енергопостачання.
• Павло Козирєв, заступник міністра реінтеграції тимчасово окупованих територій, про нову грошову допомогу жителям щойно звільнених територій, про надання дров населенню деокупованих територій.
• Олександр Старух, голова Запорізької ОВА, про наслідки ракетної атаки ворога по області, про відновлення енергопостачання, про готовність до евакуації мешканців у разі повного знищення енергетичної інфраструктури окремих населених пунктів.
• Олексій Кулеба, голова Київської ОВА, про наслідки ракетної атаки по області, про відновлення енерго- і водопостачання, про можливість евакуації населення окремих населених пунктів області.
• Оазу Нантой, депутат парламенту Молдови, про подальші кроки Молдови щодо Росії внаслідок використання Росією повітряного простору країни для атак на Україну, про необхідність зміни нейтрального статусу Молдови на підтримку України і її партнерів.
• Віталій Кім, голова Миколаївської ОВА, про ситуацію в області, про ситуаццію з відімкненнями електрики і ситуацію з водопостачанням в області, про підготовку області до опалювального сезону, про нові укриття в Миколаєві.
• Руслан Стрілець, міністр захисту довкілля та природніх ресурсів, про шкоду, яку завдають росіяни Чорному морю, про масову загибель дельфінів, про розробку методик оцінки сум збитків, завданих екосистемам України російською війною.
• Олексій Білошицький, перший заступник голови Департаменту патрульної поліції, про необхідність світловідбивних елементів у пішоходів в умовах темних вулиць через атаки ворога на енергетичну інфрастуруктуру.
• Василь Боднар, посол України в Туреччині, про «зерновий коридор».
• Сергій Гайдай, голова Луганської ОВА, про ситуацію на фронтах області, про мобілізацію на окупованих територіях області, про ситуацію зі здачею в полон російських військових, про ситуацію в деокупованих населених пунктах області.
• Володимир Мацюкін, заступник міського голови Ізюма, про повернення міста до нормального життя, про відновлення інфраструктури міста, про опалення міста.
• Юрій Ігнат, речник Повітряних сил, про подробиці ворожої ракетної масованої атаки, про роботу ППО, про використання росіянами повітряного простору Молдови для атаки на Україну, про потреби української ППО в зброї.
• Анастасія Золотарьова, речниця «Укрзалізниці», про затримки потягів через знеструмлення, про резервні схеми роботи залізниці на тепловозах, як працюють вокзали в знеструмлених містах.
• Наталія Гуменюк, речниця Сил оборони півдня, про ситуацію на південних ділянках фронту, про наслідки масованої ракетної атаки для південних регіонів країни.
• Андрій Юсов, речник Головного управління розвідки Міноборони, про нові загрози від використання Росією іранських балістичних ракет, про тактику Росії з пошуку додаткової ракетної зброї.
• Олександр Хорунжий, речник ДСНС, про розмінування деокупованих територій.
• Тетяна Сап’ян, радниця з комунікацій Державного бюро розслідувань, про гелікоптер, який бюро виявило на Одеській митниці, про вилучення ДБР російських активів і передачу на потреби армії, про кримінальні справи по колаборантах на звільнених територіях.
• Михайло Подоляк, радник керівника Офісу президента, про мобілізацію українського суспільства, про виживання української економіки в умовах війни, про ефективність зовнішньої політики України.
• Олександр Коваленко, військово-політичний оглядач групи «Інформаційний спротив», про подальші можливості Росії продовжувати подібні масовані ракетні атаки на Україну, про ризики використання Росією тактичної ядерної зброї, про українські безпілотники.
• Тарас Козак, засновник і президент інвестиційної групи «Універ», про те, як ефективно економити сімейний бюджет.
• Ольга Сандал, психологиня, психотерапевтка, про те, як навчитися не купувати те, що непотрібне, про психологію витрат і заощаджень.
• Лев Парцхаладзе, президент Конфедерації будівельників України, про ціни на житло, про нові податки на будівництво та продаж житла.
• Петро Черник, полковник української армії, про основні здобутки наших військ на кінець жовтня 2022 року, про перспективи війни, про незмінність терористичної тактики Росії.
• Єгор Фірсов, військовослужбовець і колишній політик, про ситуацію на Бахмутському напрямку, про мобілізованих російських солдат.
• The Rasmus, фінський гурт, про підтримку України на музичному фронті.

Порушення стандартів. Стандарт достовірності загалом порушували 13 разів. Цього разу не було інформацій, поданих із посиланням на соцмережі чи телеграм-канали. Натомість чимало (7) інформацій подавали з узагальненими розмитими посиланнями («усе це підтвердили в обласній адміністрації», «містяни повідомили» тощо). Були абстрактні псевдопосилання («також повідомляється», «була інформація», «маємо таку інформацію»). Дві новини подавали без посилань на джерела. І було одне узагальнене псевдопосилання на авторство суб’єктивної думки: «Фахівці навіть швиденько порахували, що це майже півмільярда доларів, вартість оцих всіх ракет» (ведучий Анатолій Єрема). Тут важливо було назвати цих фахівців.

Стандарт точності. Порушували 10 разів. 4 з них — некоректне використання картинки в БЗ, одне — некоректне «ілюстрування» прямого ввімкнення: кореспондентка з Брюсселя розповідала про дипломатичні заяви і дії конкретних лідерів, а «ілюстрували» це архівним відео кораблів і портів. Тричі невдало намагалися «ілюструвати» розмови з гостями. Так, наприклад, розмову з речницею «Укрзалізниці» «ілюстрували» відео зруйнованих колій. Це при тому, що ракетна атака цього дня не ушкоджувала залізничних об’єктів, ішлося ж у розмові лише про знеструмлення певних ділянок залізничних шляхів. Розмову з заступником міністра реінтеграції про умови надання грошової допомоги жителям звільнених територій «ілюстрували» фотографіями зруйнованих будинків.

Була одна фактична неточність. Ведучий Дмитро Грінченко казав: «Нагадаю, причиною російського демаршу у зерновому процесі став обстріл Чорноморського флоту кілька днів тому». Тут однозначно треба було говорити не про «причину», а про «привід», або ж казати про «причину» з посиланням на заяви Росії, бо зрозуміло, що удар по Чорноморському флоту не має стосунку до «зернової угоди», а отже саме «причиною російського демаршу» стати не міг. У двох випусках новин.

Стандарт відокремлення фактів від думок. Порушували 7 разів. Двічі це були суб’єктивні думки журналістів у новинах, тричі ведучий Анатолій Єрема не авторизував власних думок. І було одне безпідставне узагальнення у прямому ввімкненні Дарини Кінші: «Люди реагують, зрозуміло, що не дуже позитивно на ці події, але з розумінням ставляться...». Ще в одному випадку ведучий Дмитро Грінченко нечітко позначав межі цитування агентства Bloomberg. Тому два висновки звучали як думка самого ведучого: «Спад пропозиції може посилити глобальну інфляцію продовольства і загострити голод, якщо зростання цін збережеться. Світ покладається на Чорноморський регіон для вивозу понад чверті пшениці та ячменю». У двох випусках новин.

Стандарт доступності інформації. Неправильний підхід до інфографіки втрат ворога. Ведучий новин наводить кількісні показники за добу, а в інфографіці — сумарні показники за весь період повномасштабної війни. Це дуже важко для сприйняття глядачем. У кадрі і за кадром мають бути одні й ті самі показники. У двох випусках новин.

Інші зауваження. Дивно, що про майбутнє засідання Радбезу ООН у Нью-Йорку говорили з кореспонденткою в Брюсселі.

Дуже якісною була інфографіка (і за ідеєю, і за виконанням) про те, що дають світловідбивні елементи для безпеки пішоходів на неосвітлених дорогах.

Резюме. Новинна складова цього дня меншою мірою забезпечувалася репортажними сюжетами (їх було лише два). Натомість було 8 прямих ввімкнень і 16 ньюзмейкерів в студії, більшість із яких були по головній темі дня — масованому ракетному обстрілу енергетичної інфраструктури .

Порушень стандартів загалом було 33. Найчастіше журналісти порушували стандарт достовірності (13 разів). Із позитиву: цього дня не було інформацій, взятих без перевірки в соцмережах чи телеграм-каналах. Натомість було багато узагальнених розмитих посилань на джерела. Стандарт точності порушували 10 разів, стандарт відокремлення фактів від думок — 7. Проявів політичного піару, ворожих наративів та токсичних персонажів в ефірному блоці цієї доби не було.

Телеканали ICTV та СТБ (18:00–24:00)

Зміст ефіру. Структура блоку медіагрупи була стандартною, більшість ефірних годин була розбита на півгодинні блоки, які складалися з 15-хвилинних випусків новин і 15-хвилинних гостьових студій. З 20-ї години в ефірі був підсумковий випуск новин, натомість наступна після нього година була віддана «Байрактар-ньюз» і проєкту Катерини Осадчої. Випуски новин вели по черзі Тетяна Висоцька (в тім числі й підсумковий випуск) і Петро Дем’янчук, гостьові — Яна Брензей.

У блоці медіагрупи були такі сюжети:

• про наслідки нічних ворожих обстрілів Марганця і Нікополя,
• про бої на Луганщині і роботу українських аеророзвідників,
• про фестиваль інноваційних проєктів Sikorsky Challenge,
• про наслідки ракетного удару по Черкасах,
• про звільнене селище Архангельське Херсонської області,
• про життя прифронтового Миколаєва,
• про гуманітарні проєкти ЄС на підтримку України,
• про допомогу ЄС Україні в підтримці енергосистеми,
• про зростання цін на яйця,
• про масовану ракетну атаку по енергетичній інфраструктурі,
• про відновлення Чернігова,
• про вихід Росії з «зернових угод»,
• про програми державної допомоги бізнесам,
• про розмінування на Київщині,
• про херсонського волонтера дядю Гришу, який чинив демонстративний опір окупантам.

Прямих ввімкнень у блоці медіагрупи цієї доби не було взагалі. Гостями блоку були:

• Євген Ситниченко, голова Криворізької РВА, про успішну роботу ППО, про ситуацію з електрикою в районі, про заходи і результати економії, про початок опалювального сезону, про те, що обстрілів району ворожою артилерією і ракетами С-300 вже нема.
• Олег Синєгубов, голова Харківської ОВА, про подолання наслідків ранкових ракетних ударів ворога по інфраструктурних об’єктах області, про заходи економії електроенергії в області.
• Василь Боднар, надзвичайний і повноважний посол України в Туреччині, про логіку продовження роботи «зернової угоди».
• Дмитро Сахарук, виконавчий директор концерну «ДТЕК», про ситуацію з енергооб’єктами концерну, про наслідки останнього масованого удару ворога по об’єктах енергоструктури, про можливості імпорту електроенергії.
• Олександр Ткаченко, міністр культури та інформаційної політики, про російський наратив щодо ракетних атак, як «відповіді» за вибухи на військових об’єктах у Росії, про забезпечення культурних об’єктів електрикою, про українську контрпропаганду.
• Микола Сольський, міністр аграрної політики та продовольства, про продовження роботи «зернового коридору», про загрози для його роботи, про можливості тривалого зберігання зерна.
• Руслан Запаранюк, голова Чернівецької ОВА, про ліквідацію наслідків ранкової ракетної атаки по області, про ситуацію з відімкненнями електроенергії.
• Марко Шевченко, надвичайний і повноважний посол України в Молдові, про влучання уламків збитої російської ракети по Молдові, про офіційну реакцію Молдови на цей випадок.
• Олександр Шевченко, керівник пасажирських комунікацій «Укрзалізниці», про роботу «УЗ» в умовах відімкнень електрики, про перевезення високих закордонних гостей.
• Михайло Згуровський, ректор КПІ, про фестиваль інноваційних проєктів Sikorsky Challenge.
• Сергій Кислиця, посол України в ООН, про можливість видворення Росії з ООН, про посилення ізоляції Росії на міжнародній арені, про майбутнє ООН, про роботу української дипломатії з африканськими країнами (записане інтерв’ю Наталії Луценко).
• Галина Янченко, народна депутатка, ініціаторка проєкту «Прихисток», про роботу проєкту, про урядові компенсації українцям, які надають прихисток вимушеним переселенцям.
• Наталія Гуменюк, керівниця Об’єднаного координаційного пресцентру Сил оборони півдня, про ворожий обстріл Очаківського порту і загибель двох людей, про збиті російські гелікоптери, про переміщення ворогом техніки на лівий берег Дніпра.
• Олександр Хорунжий, пресофіцер ДСНС, про тривожні сповіщення, які розсилає ДСНС, про рятувальні роботи після ранкового масованого ракетного обстрілу, про підключення резервних генераторів в областях.
• Юрій Ігнат, речник командування Повітряних сил, про уточнені дані ракетної атаки по Україні і роботи української ППО, про проблеми з запасами ракет ППО для радянської техніки.
• Андрій Набок, керівник із розвитку фіксованого інтернету Міністерства цифрової трансформації, про способи забезпечення інтернету в умовах масових відімкнень електрики.
• Володимир Фесенко, політкоментатор, про останні заклики Путіна і Лаврова до переговорів з Заходом, про останню заяву Штайнмаєра.

Крім того, в ефірі були:

• вечірнє відеозвернення президента Зеленського;
• фільм Христини Величанської, Максима Костенка, Олексія Євченка і Максиміліана Ільченка з серії «Герої» про те, як «Бучанська варта» боронила місто від окупантів у лютому 2022 року;
• документальний фільм «Якби не українці» про те, що дали світу видатні українці;
• проєкт Катерини Осадчої «Знайти своїх»;
• «Байрактар-ньюз».

Порушення стандартів. Стандарт достовірності журналісти медіагрупи порушили 59 разів. Із соцмереж і телеграм-каналів брали без перевірки як інформацію, так і відео. Так, наприклад, у повідомленні про масовану ракетну атаку ворога по Україні використовували відео з анонімних телеграм-каналів «Реальный Киев», «Украина сейчас», «Киев инфо». І так у п’яти випусках новин. Були і симптоматичні посилання, як-от «Відео як одного з травмованих дістають з-під завалів, з’явилося в мережі».

В 21 випадку робили узагальнені розмиті псевдопосилання на невизначених людей із великих структур чи груп («повідомили в прокуратурі області»,«повідомили в міській адміністрації», «заявили в київській підземці», «повідомили в Нацполіції», «повідомляє влада» тощо). Пару разів були й повністю абстрактні псевдопосилання («відомо»,«з’явилося відео»). Ще в 14 випадках посилань на джерела інформації не було взагалі.

8 разів були узагальнені псевдопосилання на авторство суб’єктивної думки («продавці пояснюють», «це підтверджують і аналітики, утім додають», «кажуть аграрії» тощо.

Стандарт точності загалом порушили 27 разів. 22 з них — це була некоректна робота з картинкою, яка не відпвоідала тексту за кадром. Я, наприклад, вважаю моветоном будь-яку інформацію про надання фінансової допомоги країні «перекривати» відео готівкових грошей, як це було в сюжеті Поліни Спасенко. Або ж у сюжеті Христини Гавриш ішлося, що ракетні пуски були проведені з Каспійського моря та з Ростовської області (а військові, зокрема речник Повітряних сил Юрій Ігнат, говорили про запуски цих ракет зі стратегічних бомбардувальників), а на відео показували запуски ракет з кораблів. Повідомлення про нові звинувачення на адресу Богуслаєва були «перекриті» архівним відео ворожої атаки на Гостомель без позначення, що це архів. Ведучий розповідав про те, що в різних районах Київщини нема електрики, а показували при цьому чомусь уламки ракети.

Ведуча Тетяна Висоцька казала: «Нагадаю, про вихід із зернової угоди Росії заявила нібито через теракт у Севастопольській бухті у суботу вранці». Це було дуже погано сформульовано. Адже «терактом» атаку на кораблі Чорноморського флоту назвали самі росіяни. Атака на ворожі військові цілі в умовах війни за визначенням терактом не є.

У підводці до сюжету ведуча казала, що херсонський волонтер дядя Гриша зібрав «під пильним оком росіян 700 тисяч гривень для ЗСУ». Сюжет Анастасії Єчкалової починався зі слів: «У свої 75 років дядя Гриша в рідному Херсоні зібрав мільйони на допомогу українській армії».

Стандарт відокремлення фактів від думок. Стандарт журналісти медіагрупи порушили загалом 60 разів. Цієї доби переважно це були суб’єктивні думки журналістів у новинах. Дуже багато в текстах ведучої Тетяни Висоцької, наприклад: «Є руйнування не критичні, але доволі серйозні». Або ж «Для неї (Росії) ця угода — козир, яким вона наївно думає схилити Україну та світ до своїх ультиматумів». Були суб’єктивні міркування, які казала ведуча Тетяна Висоцька, а згодом дослівно повторював і ведучий Петро Дем’янчук: «Україна протистоїть російській агресії вже 8 місяців. Вистояти у цій боротьбі було б набагато важче без підтримки наших міжнародних партнерів». Або «Євросоюз посилив політичну, гуманітарну, фінансову і військову України і системно запроваджує безпрецедентні, масштабні санкції проти Росії». У трьох випусках новин.

З найбільш прикметних були оцінки в сюжеті Ореста Дрималовського: «Яйця в супермаркетах сьогодні не прості, а золоті. Принаймні, мало що не на вагу золота». По-моєму, це є, м’яко кажучи, перебільшенням. Або ж у сюжеті Наталії Кулик та Назара Бурхана: «Росія вкотре доводить свій статус терористки та шантажистки»; «У Кремлі не вигадали нічого кращого, як знову залякувати світ»; «Якщо нині ситуація повториться, агросектор опиниться у страшній скруті»; «Якщо нині ситуація повториться, агросектор опиниться у страшній скруті». Висновок у сюжеті Христини Гавриш: «Але так терористи намагаються компенсувати свій провал на фронті».

У численних гостьових студіях ведуча Яна Брензей майже не порушувала цей стандарт (на відміну від своїх колег із «Фактів тижня»).

9 разів журналісти робили безпідставні узагальнення («Містяни ж впевнені: ракетними ударами ворог хоче примусити харків’ян здатися, але запевняють, готові до будь-яких ситуацій...». "Втім, кажуть місцеві мешканці, лагодити вікна їм не звикати». Запоріжці певні: цей ракетний терор росіяни чинять через бажання переговорів та від безсилля»). Найяскравіше було в сюжеті Христини Гавриш: «Люди намагаються запастися питною водою, бо не знають, як швидко вдасться ліквідувати наслідки атаки російських терористів, водночас на незручності не скаржаться, цитують президента». Я спробував уявити ситуацію, що всі ці десятки, а то й сотні людей у черзі всі як один «цитують президента».

Стандарт повноти. Стандарт порушили лише двічі.

Інші зауваження. Пару разів таки забували про фемінітиви: «підполковник поліції і досвідчена фахівчиня вибухотехніки Інна Гуралюк» (у сюжеті Оксани Михайлової). «Ірина Верещук, віцепрем’єр міністр — міністр з питань реінтеграції...» (титр у сюжеті Данила Самсонова).

Елементи політичного піару. Повідомляли про допис прем’єра Дениса Шмигаля у соцмережі. В дописі не було принципової новини.

Позитивна згадка про Фонд Леоніда Кучми (тестя власника каналу Віктора Пінчука) була у сюжеті про фестиваль інноваційних проєктів Sikorsky Challenge.

Було типове «паркетне» БЗ+СХ про зустріч міністра внутрішніх справ України Дениса Монастирського зі своїм чеським колегою.

Резюме. Новинна складова ефіру медіагрупи була такою: 6 репортажних сюжетів, жодного прямого ввімкнення. Натомість у студії медіагрупи побувало 12 гостей-ньюзмейкерів, чимало — з основної теми дня. З кращих сюжетів були репортаж Марії Малевської про бої на Луганщині і роботу українських аеророзвідників і два спецрепортажі — Христини Венгеляускайте про звільнене селище Архангельське Херсонської області і Луїзи Єрьоміної про життя прифронтового Миколаєва. Ще був якісний нарис Оксани Михайлової про розмінування на Київщині.

Порушень стандартів було багато, загалом 148. Найчастіше порушували стандарти відокремлення фактів від думок і достовірності (відповідно 60 і 59 разів). Стандарт точності порушували 27 разів, переважно некоректно використовуючи картинку. Інші стандарти майже не порушували.

Було 3 прояви політичного піару: два «паркети» про прем’єра Дениса Шмигаля і про міністра внутрішніх справ Дениса Монастирського. Крім того, в одному з сюжетів позитивно згадували Фонд Леоніда Кучми. Ворожих наративів чи токсичних медійних персонажів у блоці не було.

Важливі події/теми, які не були озвучені в телемарафоні 31 жовтня

• Військові США почали стежити за обліком західної зброї в Україні.
• МАГАТЕ почала інспекцію об’єктів в Україні після заяв Росії про «брудну бомбу». Мені трошки дивно, що цю новину не згадали, адже самій історії російського фейку про «брудну бомбу» канали свого часу приділили максимум уваги.
• Кабмін схвалив проєкт бюджету на 2023 рік у фінальній редакції.
• Росія і Білорусь створюватимуть спільні центри підготовки військових.
• Понад чверть українських шкіл перенесуть осінні канікули на зиму, — Шкарлет.
• Російська агресія призведе до втрати 2,4 мільйона робочих місць в Україні, — ООН
• Заступник керівника ОП Тимошенко після розголосу вирішив не їздити на авто, яке Україні давали під гуманітарні цілі.
• СБУ провела обшуки у керівництва УПЦ Московського патріархату на Кіровоградщині через поширення ними російської пропаганди.
• На аеродромі в Росії вибухом були знищені два бойових вертольоти, — ГУР.

Канали в ефірі спільного телемарафону (порівняння)

Структура блоків. Ефірний блок каналу «1+1» починався 15-хвилинним випуском новин, до кінця першої години ефіру йшла гостьова студія «Нічна варта». Потім був повтор підсумкового випуску за 30 жовтня, документальний фільм про битву за Мощун, година «Нічної варти», повтор документального фільму (який показували ще 11 вересня) і знову повтор підсумкового випуску за 30 жовтня. Тобто мінімум половина ефіру була заповнена повторами, в тому числі дуже давніми.

Структура блоку телеканалу «Рада» була звичною. Всі ефірні години починалися з коротких (близько 10 хвилин) випусків новин, а продовжувалися гостьовими студіями. У гостьових студіях було багато «оперативних новин» (які тривожними голосами начитують гостьові ведучі під тривожну ж музичку). Майже нічого справді оперативного в цих випусках зазвичай нема, натомість є ті ж усняки, які у випуску новин уже розповідав, і не раз, ведучий. А ще там є «оперативні» повідомлення про всі на світі дописи у твітері діячів Офісу президента (Єрмака, Подоляка, Тимошенка). 90% яких є просто рефлексіями, а не якоюсь реальною новинною інформацією.

Структура блоку Суспільного була такою ж, як і зазвичай. 30-хвилинний випуск новин і 2,5 години гостьової студії. Повторюся, але це не найкраща сітка для інформаційного каналу, яким є телемарафон. Замало випусків новин, а значна частина аудиторії на інформаційних каналах не слухає довгих розмов з гостями, а шукає саме новини.

Структура блоку каналів ICTV та СТБ була стандартною, більшість ефірних годин була розбита на півгодинні блоки, які складалися з 15-хвилинних випусків новин і 15-хвилинних гостьових студій. Із 20-ї години в ефірі був підсумковий випуск новин, у наступну ефірну годину випусків новин не було.

Новинна складова. В нічному блоці каналу «1+1» новинної складової як такої не було взагалі. Жодного репортажного сюжету, в тім числі й у повтореному підсумковому випуску попередньої доби (оце так «підсумок» дня!), лише одне репортажне пряме ввімкнення. І жодного гостя-ньюзмейкера у студії каналу.

Новинна складова в ефірному блоці каналу «Рада» була слабкою: лише один репортажний сюжет і два прямы ввімкнення з Запоріжжя на 6 годин ефіру — це вважайте нічого. Тим більше, коли саме в момент ефіру каналу відбувалося багато важливих подій по всій країні. Трохи рятувала ситуацію велика кількість гостей-ньюзмейкерів (13). Але лінійку новин каналу, який претендує нині на звання «інформаційний» та ще й «провідний» (про що не втомлювався в кожному випуску новин говорити ведучий Андрій Сініцин), я оцінюю як погану імітацію. Де репортажної складової нема як такої, а майже всі інформаційні повідомлення є ретрансляцією дописів з соцмереж і з телеграм-каналів.

Новинна складова цього дня на Суспільному меншою мірою забезпечувалася репортажними сюжетами (їх було лише два). Натомість було 8 прямих ввімкнень і 16 ньюзмейкерів в студії, більшість з яких говорили на головну тему дня — про масований ракетний обстріл.

Новинна складова ефіру каналів ICTV та СТБ була такою: 6 репортажних сюжетів, жодного прямого ввімкнення. І 12 гостей-ньюзмейкерів у студії.

Гостьові студії. В ефірному блоці телеканалу «1+1» було лише троє гостей, двоє з них були експертами, один — учасником подій.

В ефірному блоці телеканалу «Рада» загалом цієї доби побувало 24 гостя. 13 з них були ньюзмейкерами, 5 — речниками, 6 — експертами.

У блоці Суспільного цього дня була чи не рекордна кількість гостей — 30. З них 16 були ньюзмейкерами, 5 речників, 2 радники, 5 експертів і 2 учасники подій.

В ефірному блоці каналів ICTV та СТБ цієї доби було загалом 17 гостей. З них 12 були ньюзмейкери, 3 речники і 2 експерти.

Порушення стандартів. Порушень стандартів в ефірному блоці каналу «1+1» було рекордно багато (загалом 153), Більшість з них — порушення стандарту відокремлення фактів від думок (104), причому більшість з цих грубих порушень були суб’єктивними міркуваннями журналістів у новинах. Чомусь в останні тижні є тенденція стабільного зростання кількості суб’єктивних міркувань ведучих і репортерів «1+1» у новинах. Стандарт достовірності порушували цієї доби 33 рази. Інші стандарти майже не порушували.

Порушень стандартів у блоці телеканалу «Рада» теж було багато, загалом 139. Найчастіше порушували у різні способи стандарт достовірності подачі інформації (84 рази), найбільше було узагальнених розмитих псевдопосилань і подачі інформації взагалі без посилань на джерела. 27 разів порушували стандарт відокремлення фактів від думок, переважно гостьові ведучі не авторизували власних думок. Більшість з 21 порушень стандарту точності були некоректним використанням картинки, хоча й очевидних фактичних неточностей було чимало (4 випадки).

Порушень стандартів у блоці Суспільного загалом було 33. Найчастіше журналісти каналу порушували стандарт достовірності (13 разів). З позитиву: цього дня не було інформацій, взятих без перевірки в соцмережах чи телеграм-каналах. Але було багато узагальнених розмитих посилань на джерела. Стандарт точності порушили 10 разів, стандарт відокремлення фактів від думок — 7.

Порушень стандартів у блоці телеканалів ICTV та СТБ було багато, загалом 148. Найчастіше порушували стандарти відокремлення фактів від думок і достовірності (відповідно 60 і 59 разів). Стандарт точності порушували 27 разів, переважно некоректно використовуючи картинку. Інші стандарти майже не порушували.

Прояви політичного піару. Проявів політичного піару у блоках «1+1» і Суспільного цієї доби не було. У блоці каналу «Рада» цієї доби було 11 проявів політичного піару. Більшість з них — цитування дописів у твітері керівника Офісу президента Андрія Єрмака, його заступника Кирила Тимошенка і радника Михайла Подоляка. Крім того, було не новинне повідомлення про партію «Слуга народу» і типове «паркетне» повідомлення про обговорення допомоги дітям за участі першої леді Олени Зеленської.

В ефірному блоці ICTV та СТБ цієї доби були три прояви політичного піару: два «паркети» про прем’єра Дениса Шмигаля і про міністра внутрішніх справ Дениса Монастирського. Крім того, в одному з сюжетів позитивно згадували Фонд Леоніда Кучми — тестя власника каналу.

Наративи і персонажі. Ворожих наративів і токсичних медійних персонажів в ефірних блоках каналу «1+1», Суспільного та ICTV з СТБ цієї доби не було. Наративів ворожої пропаганди в ефірі каналу «Рада» цієї доби не було, а гостьові студії вели двоє токсичних ведучих — Тетяна Гончарова і Максим Зборовський.

Скриншот відео: «Факти» ICTV / ютуб