Про що говорили в етері марафону «FreeДом» 4 липня

Про що говорили в етері марафону «FreeДом» 4 липня

5 Липня 2022
830

Про що говорили в етері марафону «FreeДом» 4 липня

830
Міжнародна конференція в Лугано, вплив західної зброї на хід війни, ефективність санкцій проти Росії.
Про що говорили в етері марафону «FreeДом» 4 липня
Про що говорили в етері марафону «FreeДом» 4 липня

Із липня 2022 року «Детектор медіа» на додачу до моніторингу спільного телемарафону «Єдині новини» починає моніторинг російськомовного марафону «FreeДом», який транслюється на каналі іномовлення UATV. Плануються щоденні огляди ефіру та щомісячні огляди тематики та гостей в ефірі, а також якісний аналіз мовлення.

Декілька гостей включалися в етер безпосередньо зі швейцарського Лугано, де цими днями проходить масштабна міжнародна конференція з питань відновлення України. Народні депутатки від «Слуги народа» Марія Мезенцева та Юлія Грішина розмірковували про перспективи співпраці європейських партнерів з реконструкції України. Президент Київської школи економіки, радник керівника офісу Президента Тимофій Милованов повідомив, що на форумі багато говорять про важливість розблокування українських портів, адже залізниця не може впоратися з великими обсягами експорту зерна. Екскерівник російської служби Бі-бі-сі Андрєй Остальский робив припущення щодо ймовірності блокування російських активів та переведення їх на відбудову України, бо саме конфісковані активи Росії та російських олігархів мають бути, на думку української влади, ключовим джерелом відновлення України.

Ситуацію на фронті та вплив на хід воєнних дій західної зброї коментували зокрема воєнний експерт Михайло Самусь, керівник військового відділу благодійного фонду «Повернись живим» Андрій Римарук, ексголова зовнішньої розвідки Микола Маломуж. Нардеп від «Слуги народу», член Комітету Верховної Ради з питань нацбезпеки, оборони і розвідки Федір Веніславський говорив також про гарантії безпеки, яких Україна очікує від західних союзників. На думку воєнного експерта Українського інституту майбутнього Івана Ступака, обстріл і руйнування ворогом цивільних об’єктів пояснюється тим, що «росіяни не зацікавлені у збереженні інфраструктури території або у збереженні населення, вони зацікавлені тільки у захопленні території, встановленні свого прапорця».

Із засновником ГО «Східна правозахисна група» Павлом Лисянським обговорювали плани Росії щодо проведення на території Донецької, Луганської та Херсонської областей незаконних референдумів, а також те, навіщо Росії взагалі потрібен Донбас. «Єдина мета Росії щодо окупованих територій — особисте збагачення та реалізація амбіцій», — вважає Лисянський.

Чимало уваги приділили темі санкцій проти Росії, зокрема їх ефективності. «Запроваджуючи санкції, завжди необхідно розуміти, як вони вплинуть перш за все саме на тих, хто їх запроваджує, — вважає російський фінансовий аналітик Степан Демура. — Європа, щоб не страждати від санкцій, мусить поступово знижувати свою залежність від газу». Такої ж думки і політолог-міжнародник Антон Кучухідзе: «Європа страждає не через Україну, а через неправильне економічне зближення з Росією, провоковане Німеччиною та Францією впродовж останніх років». Журналіст, керівник НПО «UnKremlin» Дмитро Баграш розповів, як у Німеччині  деякі чиновники допомагають Росії обходити санкції, а громадські організації контролюють і домагаються покарання таких чиновників.

Російський опозиційний політик Дмітрій Гудков висловився щодо впливу санкцій на самих росіян^ «Знаючи, що вся його підтримка намальована, Путін боїться, що вона впаде. А також боїться розколу серед російської еліти». За словами Гудкова, Захід повинен посилити санкційний тиск не на пересічних росіян, а саме на еліту, аби вона швидше розкололася.

Депутат Держдуми Росії (2007-2016) Ілля Пономарьов говорив про наслідки перемоги України для Росії, політтехнолог Михайло Шейтельман — про життя тих росіян, які були змушені поїхати з Росії, російська політологиня, членкиня політради опозиційної партії «Парнас» Наталя Пєлєвіна – про тиск, який відчувають росіяни по всьому світу: «Зараз дуже незручно бути росіянином, і так буде ще багато років».

Йшлося і про ситуацію в Білорусі, протести в Узбекистані і в Грузії, торкнулися навіть такої екзотичної, на перший погляд, теми, як становище удмуртської мови та іврита у Росії. Щоправда, відштовхнувшись від удмуртської мови, російський журналіст і соціолог Ігор Яковенко вийшов на узагальнення щодо імперіалістичного характеру внутрішньої політики СРСР та Росії, а також політики русифікації та винищення етнічного різноманіття у сучасній Росії.

* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
830
Теги:
Читайте також
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду