Опір Черкас і Порошенко на території «ОПЗЖ». Моніторинг теленовин 27 квітня — 3 травня 2020 року

Опір Черкас і Порошенко на території «ОПЗЖ». Моніторинг теленовин 27 квітня — 3 травня 2020 року

8 Травня 2020
1902

Опір Черкас і Порошенко на території «ОПЗЖ». Моніторинг теленовин 27 квітня — 3 травня 2020 року

1902
Новинам про карантинний бунт бракувало контексту, а Порошенко зачастив із піаром на «Інтері». Моніторинг новин «Інтера», «1+1», СТБ, ICTV, «України», «UA: Першого», «112» та 5 каналу. Інфографіка.
Опір Черкас і Порошенко на території «ОПЗЖ». Моніторинг теленовин 27 квітня — 3 травня 2020 року
Опір Черкас і Порошенко на території «ОПЗЖ». Моніторинг теленовин 27 квітня — 3 травня 2020 року

Поки всі шишки летіли на мера Черкас Анатолія Бондаренка, у випуски новин практично не потрапляла інформація про самовільне послаблення карантину в інших містах. І хоча рішення Черкаської мерії сприймалося неоднозначно і скандально, рішення уряду про відновлення роботи ринків у той самий час у новинах подавали абсолютно спокійно. Якою є логіка карантинних обмежень і наскільки рівними є умови для всіх, заговорили на тлі протестів підприємців та скандалу з рестораном «Велюр», але не досить виразно.

«Черкасам карантин не писаний»

Історія питання. Ввечері 30 квітня виконком Черкаської міської ради вирішив послабити карантин у місті. Це обурило президента, міністрів охорони здоров’я та внутрішніх справ. У відповідь на критику мер Черкас Анатолій Бондаренко записав звернення до президента, а реакцію центральної влади подав як тиск на самоврядування. За фактом рішення виконкому поліція розпочала кримінальне провадження й попередила підприємців про відповідальність за порушення карантину.

Як це висвітлювали в новинах? Переважно збалансовано, тобто з аргументами більшості ключових сторін. У деяких випадках сюжети були занадто емоційними. Практично всі матеріали вийшли пласкими: ситуацію розглядали в контексті взаємних звинувачень мера й центральної влади, не зваживши на інші важливі для контексту фактори.

Найбільш критичним щодо рішення мерії був сюжет Євгена Назаренка на каналі «Україна». «Черкасам карантин не писаний», — цією фразою ведучий Ігор Пупков підвів до сюжету. Кореспондент у кадрі щиро обурювався тому, що в центрі міста відновив роботу ринок: «І що найдивніше — це не порушення карантину, а виконання рішення міської ради Черкас, яке значно послабило обмеження». Під роздачу попала продавчиня речового ринку, але критикували й роботу продовольчого — справедливо: «І знову жодних натяків на бодай якісь засоби захисту, окрім вже застарілої маски. Поруч тиснява біля прилавків з фруктами. Покупці без рукавичок беруть овочі та фрукти, роздивляються та кладуть на місце. Жодної дезінфекції. Просто ідеальні умови для розповсюдження вірусу». Втім, у сюжеті не згадали, що уряд також дозволив відкрити продовольчі ринки, хоч і з застереженнями щодо санітарних норм.

На «1+1» переважно говорили з місцевими мешканцями про їхнє ставлення до послаблення карантину. Зокрема, показували, що люди намагаються дбати про свою безпеку самостійно: користуються дезінфекторами, обирають для прогулянок малолюдні місця й час. Але після збалансованого сюжету 1 травня дали понад вісім хвилин інтерв’ю з міністром охорони здоров’я Максимом Степановим про небезпеки порушення карантинного режиму.

Цікава деталь проявилася в сюжеті «UA: Першого». Під черкаське міське управління поліції прийшли протестувати разом із підприємцями і представники «Нацкорпусу». Вони фактично підтримали рішення міськвиконкому й вимагали не тиснути на мера через послаблення карантину. «Сьогодні ми вже бачимо, як міністр внутрішніх справ Арсен Аваков погрожує нашому черкаському міському голові. Голова ГНП Куращенко заставив ходити роздавати повістки членам виконавчого комітету, які вчора голосували за це рішення. Я думаю, що ми як звичайні громадяни, як підприємці, як представники громадського сектору політичних партій не маємо залишатися осторонь. Ми маємо виходити на вулиці, ми маємо задавати їм питання. І ми маємо все таки заставляти їх дотримуватися норм конституції», — висловився в сюжеті очільник черкаського «Нацкорпусу» Дмитро Кухарчук.

До того ж про послаблення карантину заговорили не лише в Черкасах — частково схожі рішення ухвалювали в Мукачевому й Чернівцях. «У інших містах карантин теж послабили. У Житомирі від учора запрацювали перукарні, ринки та спортклуби. А в Дніпрі ринки навіть не закривали. Але найбільше центральна влада перейнялася Черкасами», — зауважив кореспондент «ТСН» Антон Страшко в сюжеті 2 травня, але не деталізував ці тези.

Брак контексту в сюжетах про ситуацію в Черкасах полягав у:

  1. відсутності згадок про конкретні підрахунки збитків місцевого бюджету та окремих бізнесів від карантину;
  2. відсутності юридичних пояснень щодо взаємодії уряду та органів місцевого самоврядування;
  3. лише в окремих сюжетах згадували, якою є статистика захворюваності в Черкасах і, відповідно, наскільки загрозливою є епідеміологічна ситуація в місті;
  4. у сюжетах не йшлося ні про політичний контекст, ні про підтримку мера «Батьківщиною» чи розмови про створення «партії мерів».

Карантинний бунт у Черкасах вчетверо збільшив кількість новин із цього регіону порівняно з попереднім тижнем. Також у випусках активніше згадувалася Харківська область через річницю вибухів на військових складах у Балаклії у 2017 році. Активніше потрапляла в новини Херсонщина через закриття на карантин міста Каховка. Вперше від початку пандемії окремий блок ситуації із захворюваністю в Криму присвятили в матеріалі СТБ.

Протести, «Велюр» і напад на Кутєпова

Раніше у випусках про протести з вимогами послабити карантин говорили здебільшого у блоці світових новин і не піддавали сумніву доцільність обмежень в Україні. Навіть навпаки, інспектували, чи всюди ці норми виконуються, а порушники автоматично ставали негативними персонажами. Про негативні наслідки для бізнесу говорили з експертами-економістами, але такі матеріали мали переважно абстрактний характер. Персоналізовані історії виживання бізнесу подавалися радше у форматі історій успіху, без скарг на карантинну реальність. Тепер і в Україні підприємці почали вимагати, щоби їм дали змогу працювати. Протести відбувалися в Києві під будівлею Кабміну 29 квітня, а також у кількох регіонах. Те, що під час акції в Києві поліцейський напав на журналіста «Громадського» Богдана Кутєпова, згадали в матеріалах лише СТБ, «UA: Перший» та 5 канал, а також ICTV, який настільки не заглиблювався в деталі, що навіть не назвав ім’я журналіста.

Протести малих підприємців, зокрема, апелювали до нерівних умов роботи порівняно з великим бізнесом. На питанні рівності можливостей ведення бізнесу наголошували лише в поодиноких випадках. Наприклад, у сюжеті на «UA: Першому» про протести під Кабміном заодно показали, як працює гіпермаркет «Епіцентр». Лише половина каналів розповідали про підпільну роботу ресторану «Велюр», пов’язаного з народним депутатом Миколою Тищенком. У сюжетах на 5 каналі, «1+1», «UA: Першому» та СТБ розповідали про розслідування програми «Наші гроші з Денисом Бігусом», а також реакцію Миколи Тищенка, поліції та фракції «Слуга народу».

Найпопулярнішими політичними темами тижня були послаблення карантину та обговорення законопроєкту про банки, так званого антиколомойського закону. Найактивніше про нього розповідали на «Інтері» та «1+1». Зокрема на «1+1» вийшов сюжет, у якому народний депутат Ігор Палиця, близький до Ігоря Коломойського, наполягав, що з ухваленням законопроєкту варто зачекати через можливе порушення процедури. Також у сюжеті він розповідав, що націоналізація «Приватбанку» була політично мотивована, щоб «ударити» по Коломойському. Інших версій у сюжеті не було.

Політичні контексти

За тиждень у новинах збільшився сегмент політичних новин. Крім уже згаданих політичних тем також обговорювалося питання підвищення тарифів на електроенергію. Більшість каналів акцентувала на тому, що подорожчання вигідне олігарху Рінату Ахметову:

  1. «І знову держава грає на руку монополісту» (ICTV);
  2. «Сергій Лещенко натомість вказує ще на одну деталь генерація із теплових станцій чи сонячних панелей приватна. Більше того, переважно належить одному власнику  Ріната Ахметову. І тоді, як у державному "Енергоатомі" грошей недоотримуватимуть, інші типи генерацій навпаки добре зароблятимуть» («1+1»);
  3. «Дороге краще за дешеве. Такого висновку раптово дійшли в уряді. Мовляв, закуповувати дорожчу електроенергію в економічну кризу зручніше ніж дешевшу» (СТБ).

Тим часом тільки на каналі «Україна», що належить Рінату Ахметову та регулярно просуває інтереси його бізнесу, говорили, що підняття тарифів є антикризовим заходом в умовах занепаду енергетики, і якщо вистоїть енергетика й металургія — вистоїть країна. Також у випуску «Сьогодні» на «Україні» анонсували програму-викриття про очільника парламентського комітету з питань енергетики Андрія Геруса, який ініціює зміни на енергоринку. Негативний незбалансований матеріал про Геруса виходив на «Україні» й на минулому тижні.

Лідерами за кількістю матеріалів з ознаками замовності стабільно є «Інтер», який порушує стандарти в інтересах політиків із «Опозиційної платформи — За життя». Все активніше для такого піару стали використовувати й новини канали «112», де ще торік було зовсім мало матеріалів з ознаками замовності. Більшість таких повідомлень розповідає про благодійність фонду Оксани Марченко, де дякують не лише їй, а її чоловікові — одному з лідерів «ОПЗЖ» Віктору Медведчуку. На благодійності цього тижня також піарили Петра Порошенка. Про допомогу боротьбі з коронавірусом від його фонду та від компанії «Рошен» розповідали на 5 каналі та «Інтері». Від початку року на «Інтері» вийшло шість улесливих матеріалів про ініціативи Петра Порошенка або його заяви. Три з них — протягом квітня.

Моніторинг здійснюється за підтримки американського народу, наданої через проєкт USAID «Медійна програма в Україні», який виконується міжнародною організацією «Internews». Зміст матеріалів є виключно відповідальністю громадської організації «Детектор медіа» та не обов’язково відображає точку зору USAID, уряду США та «Internews».

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
1902
Читайте також
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду