Канали, близькі до опозиції, аж п’ять матеріалів випустили зі звинуваченням на адресу НАБУ. Основна причина — затримання в. о. голови ПАТ «Об'єднана гірничо-хімічна компанія» Руслана Журила та ще двох працівників компанії. Про причини затримання мовчать, але апелюють до зупинки підприємства, безробіття працівників та економічних наслідків.

Утім, більшість упереджених матеріалів не стали сюрпризом: ті ж герої, ті ж звинувачення. Вразило тільки, як часто журналісти стали видавати відверто неперевірену інформацію: то 5 канал заявляє про подію, що «“ніби як” відбулася», то «Інтер» видає непідтверджені припущення, прямо про це вказуючи. В один із днів кілька каналів подали як факт інформацію, яку згодом спростувало слідство. Отака сумна достовірність.

23 січня, понеділок

Народний депутат і радник міністра МВС Антон Геращенко виходить на прес-конференцію, щоби повідомити — це на нього замах попередила СБУ. У своїх заявах дає гучні оцінки: і про російський слід, і про зв’язок замаху з убивством Павла Шеремета. Такі нескромні оцінки чомусь досить некритично сприйняли деякі ЗМІ.

ICTV просто ретранслює заяви Геращенка, який, безсумнівно, є постаттю політичною, не фільтруючи й не намагаючись їх перевірити: «Вбивство відомого журналіста Павла Шеремета той рік у літку спланували у диверсійно-терористичному центрі на території Росії. Там же готували план ліквідації народного депутата Антона Геращенка. Про таки висновки слідства повідомив сьогодні сам нардеп». Аналогічна ситуація на 5-му: тут Геращенко пов’язує замах зі своєю діяльністю та зв’язком із проектом «Миротворець».

Основний акцент каналу «112» — зв’язок цього замаху та вбивства журналіста Павла Шеремета: «Замах на народного депутата Антона Геращенка та вбивство журналіста Павла Шеремета, швидше за все, планували в одному терористичному центрі на території Росії. Таке припущення висловив сам Геращенко під час брифінгу». Але тут все ж таки правильно використовують слова «швидше за все» та «припущення»! Хоча для телебачення потрібно на початку сказати, чиї припущення, а потім вже казати про їхній зміст.

На «1+1» посилаються на Геращенка, який посилається на оперативників, і крім Шеремета перелічує й інші жертви, за його версією, тої ж самої групи: «За словами Геращенка, оперативники поліції встановили, що вбивство майора Івана Мамчура, замах на вбивство колишнього військового Євгена Суховія і навіть підпал квартири мера Херсона — це ланки одного ланцюга і зорганізовані з РФ». Далі в сюжеті журналіст повідомляє інформацію, проте не вказує, хто це повідомив — слідчі чи знову ж таки сам Геращенко: «Затримані на гарячому чоловіки вже свідчать на своїх російських кураторів. Наразі слідчі сподіваються, що за допомогою цих свідчень вдасться встановити і вбивць журналіста Павла Шеремета». У сюжеті нагадують позавчорашні заяви СБУ про попередження замаху.

На каналі «Україна» нагадують оприлюднену раніше СБУ інформацію й роблять спробу скептично поставитися до заяви політика: «В сетях распространяются и другие версии. Первая — покушение было инсценировано и оперативно раскрыто,чтобы повысить рейтинг СБУ. Вторая — отвлечь внимание от иных резонансных дел. Геращенко называет такие версии российской пропагандой». Утім, абстрактні «сєті» навряд чи достатній аргумент — немає ні прикладів, ані конкретних доводів.

А от хто готовий детально препарувати заяву Геращенка, так, щоби слова народного депутата обернулися проти нього — то це «Інтер». Сюжет із фрагментами прес-конференції політика слідує за отаким повідомленням: «Смыть кровь с рук и отбелить репутацию с помощью рекламы ценой более чем миллион гривен. Именно так действует нардеп Сергей Пашинский. Об этом у себя в Фейсбуке написал лидер социал-демократической партии Сергей Каплин». І вже наступний матеріал: «В деле о покушений на однопартийца Пашинского Антона Геращенко, Каплин предлагает создать парламентскую комиссию». Позицію Геращенка подають у синхроні, а далі в сюжеті за кадром ідеться: «Однако доказательств о таких выводах следователей Геращенко не предоставил. И откуда взялся высокий процент вероятности — не пояснил». Додають і коментар відставного підполковника міліції, який у версії Геращенка сумнівається, мовляв, виконання не виглядає на рівень спецслужб.

До слова запросили й народного депутата Сергія Лещенка — чому саме він, незрозуміло. Він не береться стверджувати, чи фейкові заяви Геращенка, але сумнівається в його важливості для ворожих спецслужб. Не обійшлося тут і без іще одного народного депутата — про нього йшлося в підводці ведучого. Сергій Каплін ініціює створення робочої групи й авансом обвинувачує «Народний фронт» у втраті народної довіри. Про те, що Каплін супроводжує ледь не кожен критичний сюжет проти «Народного фронту», Арсена Авакова чи інших представників цієї політсили, ми детально розповідали на минулому тижні, тож цього разу не будемо витрачати на це час.

Далі у випуску «Інтера» коментують політологи Андрій Золоторьов та Руслан Бортник. Перший увійшов до бази сумнівних експертів за версією «Текстів» — працював і з Королевською, і з КПУ, та оприлюднював сумнівні дані досліджень. А Бортник 5-те й 6-те скликання парламенту працював помічником регіонала Вадима Колесніченка. Тому закономірно, що вони критикують заяву Геращенка, натякаючи на спекуляції заради підвищення рейтингів.

Крім старих коментарів голови СБУ Василя Грицака, що з’явилися в ефірі «1+1» та каналу «Україна», більше до офіційної версії слідства ніхто не апелював, підтвердження чи спростування тез, озвучених Геращенком, ніхто не шукав. ЗМІ ж не суд, тут переказ зі слів третіх осіб вважається ліквідною інформацією…

«UA: Перший» та СТБ обрали стратегію найменшого спротиву. У своїх вечірніх новинах заяву Геращенка вони взагалі проігнорували.

На ICTV замість новини поширили заклики та роздуми прем’єра Гройсмана: «Ведуча: Україна може залучати значно більше інвестицій. Однак для цього місцева влада має максимально сприяти бізнесу, зокрема, створюючи індустріальні парки. Про це прем'єр-міністр України Володимир Гройсман заявив сьогодні на урядовому семінарі на тему економічного розвитку регіонів. Глава Кабміну закликав місцеву владу всіляко допомагати інвесторам, а також повідомляти про будь-які факти тиску на бізнес. Адже держава нині максимально сприяє створенню нових виробництв, зокрема, скорочує перелік дозвільних документів.

Володимир Гройсман, прем'єр-міністр України: Я наголошую на тому, що той, хто тисне сьогодні на підприємця, який реально створює національний продукт — є наш з вами класовий ворог, який би чин в нього не був».

Загалом випуск новин ICTV переважно складається з коротких неповних повідомлень. Приміром, матеріал про бурульки в Харкові містить лише синхрони двох перехожих, вочевидь, випадкових. І жодних апеляцій до комунальників або тих, хто мав би прибрати небезпечні крижини. Висновки про причини й загрози теж автори роблять самостійно, не вказуючи джерел своїх умовиводів: «Харків’янам вже загрожують півметрові бурульки, які звисають з дахів будинків. Вони утворилися через різкі температурні стрибки. Упоратися з ними самотужки жителі багатоповерхівок не можуть, комунальники ж не встигають. Нині у них більше тисячі заявок на зняття бурульок. Найгірша ситуація у Київському та Шевченківському районах».

Заяви без конкретики від Гройсмана видали й на «Інтері». Особливо душевно виглядає коментар прем’єра — ні фактажу, ні конкретики, а лише емоції. Мовляв, усі, хто «кошмарить бізнес», бійтеся страшного і справедливого урядовця: «Ведущая: Бизнес жалуется на давление со стороны контролирующих органов и местной власти. Об этом заявил премьер-министр во время форума поэкономическому развитию регионов. По словам Владимира Гройсмана, поверки проводиться должны, но только без штрафных санкций. Если на местах продолжат, как сказал премьер, кошмарить бизнес Гройсман пообещал увольнение.

Владимир Гройсман, премьер-министр Украины: Ті, хто кошмарять бізнес для мене є класовими ворогами. Я просто не розумію. У мене відштовхує від таких людей. Я терпіти не можу, я б сказав різкіше, якби не було камер…».

Не забули на «Інтері» пожурити мера Львова Андрія Садового. У сюжеті про суд у справі трагедії на Грибовицькому сміттєзвалищі кореспондентка вважає, що на лаві підсудних — некомплект:«На скамье подсудимых нет чиновников горсовета, отсуствует и любимчик Садового, начальник департамента ЖКХ Юрий Голец, его дело почему-то будут рассматривать отдельно. […] Ну а на суде по трагедии в Грибовичах мэр Садовый будет выступать всего лишь как свидетель».

А в ефірі «UA: Першого» дещо підлестили МОЗу — повідомили про позитивну ініціативу, але забули наповнити матеріал практичним змістом: «Українців обіцяють лікувати за кордоном, коли це буде необхідно, а не коли будуть на це гроші. Мінохорони здоров'я домовилося із Мінфіном змінити систему нарахування коштів. Відтепер МОЗ отримуватиме одразу всю суму, а не в три етапи, як було раніше. Гроші медики сподіваються отримати вже до кінця березня». У повідомленні більше йдеться про технічні моменти, ніж про корисну для глядача інформацію. А єдиний, хто коментує — заступник міністра охорони здоров’я Олександр Лінчевський. Інтерв’ю записане на вулиці вже затемна, а не в світлому кабінеті чи прес-центрі, як зазвичай виглядають урядові офіційні коментарі. Тож виглядає як поспіхом склепаний матеріал про добрі ініціативи МОЗу.

Суттєва частина випуску новин на «1+1» — кримінальна хроніка, причому із красномовними епітетами: «Грабіж зі стріляниною», «Убив трьох людей за те, що випивали без нього», «Легкими тілесними ушкодженнями закінчилася чергова сварка між колишнім півзахисником футбольного клуба "Динамо" Олександром Алієвим і його колишньою дружиною Тетяною», «В Миколаєві хлопець три дні тримав в полоні свою дівчину. Знущався над нею і бив, а коли розсік їй голову сам зашивав полонянці рани». Такий калейдоскоп детективних історій займає чверть випуску «ТСН», а деталі пригод передають якомога емоційніше.

На каналі «Україна» вирішили похизуватися своїми дрімучими стереотипами. У сюжеті про розслідування ДТП, точніше, про дивний його перебіг, вдаються до недоречних оцінок: «белокурая дама», «за рулем блондинка, которой правила дорожного движения не писаны», «за прошлый год немало белокурых автолюбительниц прославились непристойным поведением на дороге». На останній аргумент наводять аж цілих три приклади — справді «немала» кількість із тисяч дорожніх інцидентів.

Традиційно не обійшовся випуск на «Україні» без подяк благодійнику Рінату Ахметову.

24 січня, вівторок

Водії авто з іноземною реєстрацією влаштували акцію та частково заблокували рух на київських приміських трасах. Одні поставилися з розумінням, інші обурилися перешкодами, створеними протестувальниками.

Телеканали в основному співчували протестувальникам.

Акцію останні продовжили під Мінфіном. І хоча журналісти таки дісталися з протестувальниками до урядового кварталу, міністерських коментарів немає на більшості з восьми телеканалів. На «Україні» повідомляють, що міністр фінансів спілкувався з учасниками акції. Втім, вочевидь, цього моменту телевізійники чекати не стали, тому посилаються на когось із депутатів: «Кор.: Свою позицию авторы законопроекта обещают донести министрам. Водители поддерживают их гудками. В итоге, к протестующим вышел министр финансов и, по словам депутатов, пообещал в ближайшее время лично ознакомиться с законопроектом». Лише «112» подав коментар прес-секретаря прем’єр міністра й повідомив про спілкування з міністром фінансів та призначену зустріч для ініціаторів змін у законі з прем’єром. Також лише за кадром повідомляє «Інтер»: «Кор.: В итоге в Минфине активистам пообещали: законопроект, который удешевит пользование авто с иностранной регастрацией, проанализируют и сделают выводы».

Найменше позицій у сюжеті про акцію на СТБ: лише протестувальники та водії, яким довелося стояти в заторах. Ані народних депутатів, які ініціюють зміни до митного кодексу, ані народнихдепутатів, які бачать у таких змінах вади, ані представників уряду чи незалежних експертів не опитали.

У Дніпрі 6-річний хлопчик отримав кульове поранення. Історія не могла лишитися поза увагою ЗМІ та показала, наскільки важливо не лінуватися коректно передавати чужі слова. «В Дніпрі просто посеред вулиці невідомий вистрілив у 6-річного хлопчика», — йдеться в підводці до сюжету на СТБ. «Вогнепальне поранення Андрійко дістав напередодні ввечері. Разом із мамою та її приятелем хлопчик ішов вулицею, аж раптом пролунав постріл», — повідомляють кореспонденти «UA: Першого». Подібно подає «112»: «Кор.: Батьки з друзями та шестирічним Кирилом поверталися додому з супермаркету. Раптом із арки пролунав гучний звук».

На «1+1» журналісти розповідають так, ніби бачили подію на власні очі: «Це сталося близько 9-ї вечора. Мама з 6-річним Андрійком якраз вийшли з магазину і прямували до автомобільної парковки, де на них чекав знайомий. Але тільки-но порівнялися з аркою, почули гучний постріл, Андрійко одразу схопився за груди». На 5-му навіть стендап записали на ймовірному місці стрілянини: «Постріл пролунав, коли мати з дитиною проходили ось у цьому місці».

Здавалося би, нічого страшного. Та всі ж так роблять — те, що почули журналісти, те й передають. Але іронія в тому, що за результатами розслідування в поліції через тиждень заявили, що поранення хлопчик дістав не на вулиці, а в гостях — дорослі спершу нібито приховали справжні обставини інциденту. Виходить, що всі, хто подав інформацію як факт, — ввели глядачів в оману.

Звісно, не кожне слово можна перевірити на достовірність. Але уникнути таких казусів і допомагають стандарти, зокрема, відокремлення тверджень і суджень від журналістського тексту. Таке правильне повідомлення вийшло на «Інтері»: «Кор.: Друг семьи Кирилл рассказал: в момент ранения ребенка он был рядом. Но это произошло накануне вечером в микрорайоне Приднепровский на улице 20-летия Победы. Кирилл, Андрей и его мама возвращались из супермаркета к машине, проходили мимо дома с аркой и вдруг услышали хлопок».

Флешмоб #22pushupChallenge дістався телеканалів. Відтискалися військові, поліцейські, волонтери та бійці, небайдужі українці. Втім, останньою краплею для потрапляння акції на телеекрани центральних каналів, вочевидь, стали відтискання керівника Генштабу Віктора Муженка. Повідомляючи про його включеність, на ICTV чомусь забули зрозуміло пояснити суть такого виклику, зокрема, що цифра 22 пов’язана зі статистикою самогубств серед ветеранів у США: «Суть віджатися від підлоги двадцять два рази перед відеокамерою та передати естафету іншому, й так робити двадцять два дні. Ідея масової акції — підтримати бійців, які повернулися із зони бойових дій і мають посттравматичний синдром», — повідомила ведуча Інна Шевченко.

Згадують про самогубства на «112», але не пояснюють, що челендж у США мав на меті також збір кошів на підтримку ветеранів: «Уперше такий флешмоб започаткували у Сполучених Штатах, коли стало відомо, що там щодня 22 ветерани війни закінчують життя самогубством».

Таким чином акція дещо знецінюється й не пояснює, який стосунок відтискання мають до посттравматичного синдрому у ветеранів.

Без суті, проте з гучними анонсами на «Україні» — про кабмінівську стратегію розвитку країни: «Ведущая Анна Панова: Экономический прорыв и защита бизнес-интересов. Кабмин представил стратегию развития страны на ближайшие три года, которую обсудили с международными партнерами. Речь шла о шагах, благодаря которым в Украину вернуться инвестиции, а конкурентная экономика станет ориентироваться на экспорт. В числе основных задач: развитие обороноспособности, промышленности, туристической отрасли и снижение давления на малый и средний бизнес». Про які конкретні кроки йшлося — ні слова. Немає конкретики й у синхронах — заступник міністра економічного розвитку Максим Нефьодов повідомляє місце України у світових рейтингах, а прем’єр-міністр Володимир Гройсман сподівається, що неозвучений у сюжеті план ляже в основу дій всіх органів влади.

Далі у випуску знову незбалансована подача заяв Гройсмана. Цього разу він сварить мера Львова Андрія Садового: «Ведущая: Мусорная проблема — результат не эффективной работы местной власти, уверен премьер-министр». У матеріалі проігнорували неодноразові скарги Садового на те, що його звернення ігнорують у Кабміні, напередодні він навіть писав про це на своїй сторінці у Фейсбуку. Очевидно, що повідомлення в новині відстоює суто прем’єрську позицію й не має балансу. Після критики Садового Гройсман у синхроні ще й хвалиться своїми досягненнями: «Владимир Гройсман, премьер-министр Украины: Передайте, будь ласка, міському голові, що ми обрані були з ним в один рік в 2006 році. І я за декілька років перебування на посаді міського голови, в точно такій же ситуації, все своє сміття давно вивіз, рекультивував і навів порядок. Тому не треба шукати, на кого перекласти відповідальність. Нехай візьме і зробить так, щоби ситуація була чистою, в усіх розуміннях цього слова». Наприклад, «1+1» у цьому матеріалі також подали коментар Садового — тобто можна, якщо захотіти.

Ще один підозрілий матеріал — інформація про заяву народного депутата від «Народного фронту» Павла Пинзеника: «НАБУ пытаеться фальсифицировать подозрения в отношении экс-депутата Николая Мартыненко. Такое обвинение выдвинул нардеп ПавелПинзеник, изучив проект подозрений». У повідомленні є підозри політолога Георгія Чижова в тому, що справа політизована, є позиція адвоката Мартиненка, й лише обвинувачення на адресу НАБУ.

Схожа ситуація і в ефірі «Інтера», який зазвичай критикує представників «Народного фронту». Тому можна припустити, що матеріал не так підтримує Мартиненка, як критикує НАБУ: «Но будет ли само НАБУ исполнять решение суда? Речь о скандальном деле против экс-нардепа от "Народного фронта" Николая Мартыненко, которого обвиняют во взяточничестве и отмывании денег. На его защиту сегодня встал однопартиец Павел Пинзеник. Он обвинил детективов в попытке фальсифицировать подозрения Мартыненко. Говорит, НАБУ игнорирует решение столичного суда де-факто закрыть дело против экс-депутата».

Як відомо, НАБУ робило заяву з приводу відповідного рішення Солом’янського суду, мовляв, суд зобов’язував лише розглянути клопотання адвоката, а не закривати справу. Та «Інтер» і «Україна» цю позицію НАБУ проігнорували.

У випуску новин на «Україні» знову ж таки славили добрі справи Ріната Ахметова в допомозі жителям Донбасу.

Відкрита заява від редакції «Української правди» надихнула «Інтер» на чергову порцію критики на адресу міністра МВС Арсена Авакова та його команди. У ній журналісти засумнівалися в інформації, вчора озвученій Антоном Геращенком, про що вже описано вище. Ведуча Катерина Лисенко заявляє: «Что же касается Геращенко, то на своей странице в Фейсбук Мусаева-Боровик пишет: как можно доверять человеку, если незадолго до убийства Шеремета нардеп уверял Павла, что его жизни ничего не угрожает».

Також в ефірі «Інтера» рве душу за долю Будинку профспілок Сергій Каплін, а представники «Опозиційного блоку» двічі виступили проти мовного законопроекту.

В ефірі «UA: Першого» наприкінці випуску з’явився сюжет, схожий на комерційну рекламу: «У Києві виставили на продаж роботи Сальвадора Далі, Пабло Пікассо, а також Алли Горської, Павла Макова та ще 38 художників. Усе тиражні роботи. Всього 52 лоти. Збирали їх українські колекціонери». Коментарі кореспонденту Івану Ільницькому дають лише співвласники аукціонного дому «Золотое сечение» (рос.), більше йдеться про ціни на полотна, а значення цього заходу для українського мистецтва не розкривається взагалі.

25 січня, середа

Конфлікт у Кабміні врятував урядову середу для телеканалів. Зазвичай цього дня в новинах з’являлися пісні звіти із заявами урядовців. Цього разу — більше екшену. Прямо на засіданні посварилися міністр інфраструктури Володимир Омелян та керівник ПАТ «Укрзалізниця» Войцех Балчун. У конфлікті двох урядовців переміг третій, головний — прем’єр Володимир Гройсман сипле дотепами та показує себе як вимогливий і справедливий шеф.

Наприклад, ICTV передає цитату, якою Гройсман дорікає Омеляну: «Володимир Гройсман, Прем'єр-міністр України: Щось ви так довго *скривали*цю інформацію від суспільства. Міністр — це серйозна особистість, яка має допомогти, підтримати і привести до успіху».

На каналі «Україна» акцентували на закликах прем’єра до професіоналізму: «Премьер Владимир Гройсман отреагировал довольно резко. Заявил: чиновники не спорить должны, а эффективно работать». Поширеною була й цитата прем'єра (приклад із ефіру «Інтера»): «Владимир Гройсман: Міністр не може дозволяти собі особистих відносин по відношенню до підлеглих. Чвари залишайте вдома, коли вдягаєтесь, краватку вдягаєте, виходьте із дому на роботу». Подібні коментарі прем’єра увійшли до повідомлень усіх восьми каналів.

На ICTV, 5-му каналі та «1+1» продовжили серію повідомлень про поширення флешмобу #22pushupChallenge. Приводом стало долучення до акції мера Києва Віталія Кличка. Лише на ICTV крім мера не згадали ні про інших учасників, ні про повноцінний зміст флешмобу: «Ведуча: Мер Києва Віталій Кличко приєднався до флешмобу 22 Челендж на підтримку ветеранів АТО, який набирає обертів в Україні. Як і вимагають умови акції, очільник столиці віджався від підлоги 22 рази перед камерою та передав естафету своєму братові Володимиру».

На каналі «Україна» без жодної нотки здорового скепсису повідомили вслід за очільником ДФС Романом Насіровим: «Экономика выходит из тени». У повідомленні перелічують кілька цифр, озвучених чиновником, і властивий урядовцям оптимізм, що виглядає дуже неправдоподібно на тлі масового закриття ФОПів через збільшення ставки ЄСВ у зв'язку з підняттям мінімальної зарплати.

Обговорити ситуацію на «Укрзалізниці» до студії каналу «Україна» запросили народного депутата, члена транспортного комітету Володимира Гусака. В ефірі не вказують його політичної приналежності («Опозиційний блок»). Ведуча не дає аргументів опонентів, щоби збалансувати ефір. Тому інтерв’ю просуває лише одну позицію, до якої схиляється Гусак.

«Владимир Гусак: …на превеликий жаль, дійсно зараз виглядає так що, покращення фінансового результату Укрзалізниці відбувається за рахунок підвищення тарифів. За рахунок решти економіки України.

Ведущая: Что предлагает Укрзалізниця взамен на повышение тарифов? Вагоны дополнительный появится.

Владимир Гусак: Укрзалізниця має програму і модернізацій рухомого складу до якого є певні питання, але виглядає так що ми маємо підвищити тарифи, ми маємо підвищити тарифи і ця програма викликає певне розчарування, бо вона майже не змінилося і вона повторюється із року в рік».

…

«Ведущая: И ещё одна важная тема. Автомобилисты митингуют на трасах под Киевом. Они требуют принять законопроект который упростит пользование автомобилей с иностранной регистраций, в частности уменьшить плату за временный ввоз таких авто. С одной стороны, украинцы смогут покупать дешёвый импортные автомобили, но с другой стороны, страну могут заполонить старые и подержанные автомобили которые не соответствуют экологическим европейским стандартам. Как решить этот вопрос?

Владимир Гусак: Цей законопроект виглядає як спроба вирішити проблему однієї групи людей. Проблема дійсно є, але зараз можливо настав час для такої широкої дискусії що таке ринок автомобілів в Україні, який він має бути, яке місце на цьому ринку зокрема повинен займати національний виробник».

Без сюжету про фонд Ріната Ахметова не обійшовся і цей випуск новин на «Україні».

На 5-му каналі розібратися з проблемами львівського сміття обіцяє голова ОДА Олег Синютка: «За тиждень Львів буде без сміття, — пообіцяв глава Львівської ОДА Олег Синютка на позачерговому засіданні комісії з питань екобезпеки та надзвичайних ситуацій». Попри те, що очільник міста  — Андрія Садовий, про виключну компетенцію якого в питаннях міського сміття вчора заявляв прем’єр Гройман, його присутність на засіданні та позицію в повідомленні проігнорували.

«Збільшення мінімальної зарплати до 3200 грн не дає жодних підстав для підвищення цін. Зокрема, на проїзд у громадському транспорті. А ті, хто вже підняв розцінки, просто наживаються на ситуації. Про це заявив віце-прем'єр-міністр України Павло Розенко», — повідомляють в ефірі каналу «112».Ані бекґраунду — власне про яке подорожчання каже віце-прем’єр, ані тим паче коментарів відповідних експертів немає. Лише урядові виправдання.

«Інтер» одразу після адекватного сюжету із Кабміна продовжує бризкати жовчу на адресу Авакова і його команди. Спершу докори до МВС у повідомленні про затримання автовикрадачів: «...столь масштабную банду организовал курсант-недоучка из Киева […] Возможно вот так, одним махом, на бывшего курсанта хотят списать все нерасследованные автоугоны и назначить виновным. Так на днях лихо определили причастность к делу Шеремета, рассказывая о покушении на нардепа Геращенко. Или ещё ранее списали ответственность за трагедию в Княжичах на убитого майора Корда».

Далі ще один скандал: «А в ведомстве Авакова постельный скандал. … Золотые простыни министра. Президент Всеукраинского обьединения работодателей легкой промышлености Александр Соколовский обвинил Арсена Авакова в закупке постельного белья для курсантов по завышенным ценам». Тут на арену виходить Каплін, який пригадує й інші скандали у МВС із закупівлями. Позиції МВС тут немає, хоча кореспондент заявляє: «Чем мотивирован выбор поставщиков и цен, мы поинтересовались в пресс-службе МВД, отправив туда запрос. Однако на него нам до сих пор не ответили».

Наступний тендерний скандал — уже в «Ощадбанку»: «Почти пол миллиона гривен переплатили филиалы "Ощадбанка" при закупке 16 телевизоров». У матеріалі лише коментар активіста, позиція самого банку ніяк не висвітлена.

Всередині випуску новин на «Інтері» — події у ПАРЄ. По два коментарі тут дають представники делегації від «Опозиційного блоку» Юлія Льовочкін та Вадим Новинський, які просувають свої партійні програми: «Кор.: Кроме того, по словам Юлий Лёвочкиной, комитет принял поправки о защите прав национальных меньшинств. И она надеется что ПАСЕ их поддержит, поскольку неоднократно выражала обеспокоенность новыми языковыми законами, нарушающими права русскоязычных жителей страны и носителей других языков. Не менее важный пункт поддержанный комитетом, необходимость защитить права оппозиций в Украине. Делегаты от оппозиционных сил считают своей победой».

Через один матеріал знову поширюють заяву «Опоблоку»: «Ведущая: Как стало известно, проект резолюции по украинскому вопросу в ПАСЕ уже принят. В ближайшие часы он появится на сайте Парламентской ассамблеи совета Европы. Выполнить сегодняшнюю резолюцию ПАСЕ — на этом настаивает “Оппозиционный блок”».

А наприкінці випуску опоблоківець Юрій Бойко критикує медичну реформу.

26 січня, четвер

Серія урядового паркету, продовження інформаційної атаки на НАБУ та невпевнені новини — так запам’ятався цей день на телеканалах.

На ICTV повідомили про заяву державного концерну «Укроборонпрому», який скаржиться на брак фінансування інновацій: «Ведуча: В “Укроборонпромі” зазначають що 100 % виконали держзамовлення. Але бюджет фінансує мінімум і не інвестує у розвиток сучасних технологій. Усі новітні розробки такі, як бронетранспортер "Дозор" та "Фантом" і безпілотник "Горлиця", створені за рахунок власних ресурсів концерну. Як вихід із ситуації «Укроборонпром» закликав державу збільшувати експорт озброєнь».

Після цього повідомлення — матеріал із даними від міністра оборони: «Натомість міністр оборони Степан Полторак на засіданні комітету реформ повідомив, торік підрозділи Збройних сил України отримали 14 тисяч одиниць нової техніки, понад 16 тисяч відремонтовані. Також у частини поставили 20 абсолютно нових видів техніки, БТР, зразки сучасної стрілецької зброї, пересувні пункти зв'язку». Повідомлення рясніє цифрами, в яких легко заплутатися й не зрозуміти — це високі показники чи мінімально необхідні? Маючи можливість попросити в Міноборони прокоментувати заяву та пропозиції концерну, цим шансом не скористалися. Тож позицію міністерства ніби як відображено, але вона зовсім не корелюється з претензіями.

Далі у випуску — Гройсман і діти: «Ведуча: Несподіваний подарунок від прем'єра. Володимир Гройсман розпорядився, щоб багатодітній родині Фалатюків із Хмельниччини надали нову оселю». Прем’єр дізнався про ситуацію під час свого візиту і особисто поїхав дивитися на умови проживання багатодітної родини. Сюжет поки що про обіцянку і миле улюлюкання прем’єра із малечею, бо навіть сам прем’єр ще не знає, як саме вирішиться доля сім’ї: «Володимир Гройсман: Марусю, ти так дивишся на мене серйозно. Ми підшукаємо або ж 3-кімнатну квартиру Вам, або будинок. Або то, або то. Я теж вважаю, що краще був би будинок. І ми його знайдем, механізми, придбаємо Вам будинок».

Далі сюжет із заявою Миколи Томенка, його називають активістом: «Чи легітимна парламентська більшість? Невдовзі українці дізнаються, скільки депутатських підписів під коаліційною угодою і чи взагалі вони є. Позов проти Верховної Ради підготував екс-нардеп і громадський активіст Микола Томенко». Коментарів представників більшості в сюжеті немає, лише одним реченням, не без журналістських оцінок, передають невідомо чиї слова: «У парламентській більшості цю тему коментують стримано, мовляв, більшість є, закони Рада ухвалює, тож причин перейматися долею коаліції жодних».

Подібний меседж — у новинах «Інтера»: «Ведущая: Существование парламентской коалиции под угрозой. Ряды большинства собираются покинуть еще как минимум десять нардепов. Об этом заявил депутат Юрий Бублик, который сам вышел из фракции БПП пару дней назад […] В БПП эту информацию пока не комментируют». Зате каналу коментують уже відомі нам ангажовані експерти Вадим Карасьов і Тарас Загородній, який у коментарях ЗМІ та своїх колонках поширює тези, близькі опозиції.

Випуск новин каналу «Україна» на початку містить матеріал, де без очевидних причин згадується «Народний фронт»: «Ведущая: Как работает банковская программа, которая предусматривает кредиты под госгарантии для бронетанковых предприятий? Сегодня проверили народные депутаты от Народного фронта на Житомирском заводе». При цьому крім директора заводу на камеру коментує й народний депутат Іван Виннік — член фракції БПП. Тож наголошення на «Народному фронті» лишається таким собі ребусом.

Далі у випуску «України» голова НБУ Гонтарева запевняє про виконання всіх вимог МВФ і надходження незабаром нового траншу: «Требования Международного Валютного Фонда Украина выполнила, акцентировала Валерия Гонтарева и потому она уверена в положительном решении директоров МВФ». Дещо іншу інформацію з цього приводу подає «Інтер», повідомляючи з посиланням на посадовця МВФ, що незакриті питання до українського уряду все ж є: «Ведущая: Украина может получить миллиард долларов от МВФ уже в ближайшие недели. Об этом в Вашингтоне заявил спикер фонда Уильям Мюррей. Но уточнил, украинским властям прежде нужно решить еще несколько вопросов, каких именно, не сказал». Із брифінгу Мюррея можна зрозуміти, що під деякими питаннями він має на увазі фіналізацію меморандуму. Відтак у новинах «України» дисбаланс в сторону Кабміну, а на «Інтері» подають лише сторону МВФ.

Після обнадійливих прогнозів від Гонтаревої, в новинах «України» — протест під НАБУ. «Ведущая: Не допустить уничтожения Объединенной горно-химической компании. С таким призывом коллектив предприятия обратился к первым лицам государства. Вчера по подозрению в коруппции НАБУ задержало исполняющего обязанности руководителя компании, а затем и бывшего замдиректора. Коллектив предприятия шокирован заявления Антикоруппционного бюро, и считают недопустимым повторения силового сценария против успешных госпредприятий». Також коментує політолог Георгій Чижов, який уже критикував НАБУ в ефірі каналу «Україна», звинувачуючи у політизації справи Мартиненка. На цю ж тему лише з позиції захисників керівництва ОГХК повідомляє «Інтер»: «Ведуча: Объединённая горно-химическая компания обращается к президенту, премьеру, Фонду госимущества и Генпрокуратуре с призывом не допустить уничтожения предприятий по производству титанового сырья». Які звинувачення пред’являє НАБУ — жоден із цих каналів не повідомляє, хоча аргументи бюро розміщені на його сайті.

У випуску новин на «Інтері» Сергій Каплін дещо змінив профіль. У критичному матеріалі відносно доходів голови «Нафтогазу» Андрія Коболєва: «Ведуча: Зарплата главы правления компании Андрея Коболева около трёх миллионов гривен в месяц. Об этом стало известно из документов, которые появились в СМИ». Ані що за ЗМІ, ані що за документ — не вказано, не заглянули і в декларацію посадовця, щоби звірити цифри. Але навіщо це робити, коли є Фейсбук Сергія Капліна: «Ведуча: Например, представитель профсоюзов в парламенте Сергей Каплин возмущён многомиллионной зарплатой Коболева. Об этом он пишет на своей странице в Фейсбук. Нардеп уже обратился в Кабмин с запросом о пересмотре оплаты труда топ-менеджмента Нафтогаза».

У наступному матеріалі Каплін вимагає скасувати судовий збір на позови щодо оскарження рахунків за тепло.

Далі у випуску роздуми на тему замаху на Геращенка та його заяв, що за цим злочинам стоять ті самі люди, що й організували убивство Павла Шеремета. Знову звертаються до відкритої заяви редакції «Української правди», тез про імовірне розголошення таємниці слідства. Досить красномовним є фрагмент із заявою голови СБУ Василя Грицака: «Василий Грицак, глава СБУ: На жаль, я знову ж таки, не можу давати інформацію, які саме свідчення дають заарештовані люди, які планували вбивство народного депутата. Скажу лишень одне, що доказів, зібраних Службою безпеки на етапі підготовки цього злочину, у нас достатньо для того, щоб вони пішли в тюрму.

Журналист: Чи є дані, що вони причетні до вбивства Шеремета?

Василий Грицак: Ні, таких даних у нас немає».

Утім, цього мало, вирішили на «Інтері» підкидають дрова своїми фірмовими риторичними запитаннями: «Кор.: Так кто же все таки врет? Антон Геращенко, возможно, решивший попиариться на гибели известного журналиста или фейсбучный министр, которому явно известны детали этого дела. И не хочет ли кто-то повесить убийство на непричастных, а следы настоящих киллеров и заказчиков скрыть? Эти вопросы пока что без ответа. Но они обязательно будут». Особливо дивує, коли звинувачення в активності на Фейсбуку висуває канал, який щойно посилався на заяву Капліна з тієї ж соцмережі.

Ще один фейсбучний казус у 5-го каналу. Ведучий Віталій Гайдукевич повідомляє: «Генерала, який заснув на засіданні комітету реформ Міністерства оборони, ніби як звільнив Степан Полторак. Про це повідомила у Фейсбуці Аліна Фролова, яка працює радником у відомстві». Тобто редакція новин не тільки не уточнила цю інформацію в Міноборони, а ще й передає в ефір повідомлення, щодо якого не впевнені самі, чи відповідає воно дійсності.

В ефірі каналу «Україна» сюжет із окупованого Донецька й допомогу від Ахметова аж для «3257 детей Донбасса». Між іншим повідомляють про обстріляні околиці Донецька та поранення цивільних, хто стріляє  — мовчать:

«Кор: Семья живёт в Куйбышевском районе Донецка. Их улица всего в двух километрах от разбитого аэропорта.

Віктор Мірошниченко, дідусь Данила: Как стемнело, тишины уже нет.

Кор: Вокруг разбитые дома, посечённые околками. На этой улице погиб мирный житель, двое ранены.

Юлія Дубровіна: Здесь жила моя крёстная со своей дочкой. Они были ранены. На данный момент они толком и не знаем, где».

Роздумів додає і цей фрагмент: «Кор.: До войны семья получала лекарства от государства. Теперь таблетки, от которых зависит жизнь ребёнка, выдаёт гуманитарный штаб Рината Ахметова. Этот запас на три месяца. За ним Юля ездила в Мариуполь».

27 січня, п’ятниця

Розпочинається судовий розгляд справи Олександра Пугачова — обвинуваченого у вбивстві двох патрульних поліцейських у Дніпрі. Засідання не відбулося, підсудного не доставили до зали засідання, хоча його адвокат, як повідомили новини, був присутній у суді. І жоден із телеканалів не записав коментарів захисту. Не повідомили й причини: чи то відмова від коментарів, чи то самі журналісти не вважали за потрібне ставити питання.

Усі, крім «UА: Першого», повідомили новину із засідання РНБО про затвердження показників оборонного бюджету: «Президент затвердив трирічний графік планування, аби мати змогу втілювати в життя інноваційні розробки українських конструкторів» (СТБ), «Масштабное перевооружение отдельных подразделений украинской армии анонсировал Президент Украины» («Інтер»), «Головуючий Президент Петро Порошенко зауважив: при формуванні замовлення потрібно враховувати всі недоліки року попереднього — 16-го» (5 канал), «На все про все есть 9 миллиардов гривен. Их уже могут начинать использовать» («Україна»), «Замовити один танк Оплот, або десять глибокомодернізованих і капітально відремонтованих Т-64, або Т-80. Тобто, чи мати один сучасний танк, чи танкову роту у повному складі. Глава державі вважає, що поки треба терміново модернізувати старі машини, причому, у найкоротші терміни» (ICTV).

Повідомлення важливе. Але про які недоліки говорив Президент, чому днями на проблеми з фінансуванням скаржився «Укроборонпром» — ніхто не згадав і не поцікавився.

На «112» взагалі важко зрозуміти, про що новина: «Євген Міхін, ведучий: РНБО затвердило державне оборонне замовлення. Вперше документ затвердили на три роки. Так зробити під час засідання запропонував Президент Петро Порошенко.

Петро Порошенко, Президент України: Державне оборонне замовлення на 2017 рік ми маємо сформувати з твердим урахуванням тих недоліків, які мало оборонне замовлення 2016 року. Перш за все наголошую на тому, що 81 % державного оборонного замовлення — це є загальний фонд держбюджету. І ми твердо переконані в тому. що на сьогоднішній день цей 81 % буде гарантовано профінансовано».

А на «1+1» знехтували прямою мовою президента, передавши його заяви за кадром: «За словами Президента, фінансування всіх програм має розпочатися негайно. Виробники, завдяки цьому, зможуть розробляти передове озброєння, а армія зможе гуртом переозброїти окремі військові підрозділи».

Керівника Об’єднаної гірничо-хімічної компанії знову вигороджують на каналі «Україна»: «Ведущая: Акция протеста у здания суда. Работники объединенной горной химической компании виступают в поддержку исполняющего обязанности руководителя предприятия Руслана Журила. Он и еще двое сотрудников ОГХК задержаны НАБУ по подозрению в коррупции». Позиції НАБУ знову немає, а заяву про нібито наявність політичного мотиву у справі коментує політолог Андрій Миселюк, який у коментарях ЗМІ переважно критикує чинну владу.

Знову синхронно такий сюжет виходить на «Інтері», де зміщують акцент на співчуття робітникам підприємства: «Ведучий: Из-за дел, которые возбудило НАБУ против их руководства, предприятие теперь под угрозой закрытия, а сами они могут остаться без работы».

На каналі «Україна» — ні дня без новини про фонд Ріната Ахметова. А на «Інтері» — щоденна порція критики для Авакова: «Уголовной ответственностью власти нынешней грозят антикоррупционеры из САП и предупреждают, их погоня за лайками в соцсетях может закончиться плачевно». Відповідна заява є на сторінці Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, вона натякає на керівників правоохоронних органів. Кому саме адресоване повідомлення, на «Інтері» додають від себе: «Ведущий: Последний пример: министр внутренних дел вчера первым отрапортовал о задержаний судьи Соломенского райсуда Киева Сергея Зинченко за взятку 22 тысячи долларов. Неизвестно, читал ли Аваков предупреждения САП? Но сегодня в Facebook он опять отчитался о задержании, на этот раз руководителей Чернобыльского спецкомбината, получивших почти полмиллиона гривен отката за победу в тендере. Министр гордо сообщает, мол, задержание произошло несколько минут назад. И ни слова о том, согласована ли сенсация со следователями других ведомств».

А далі через заяви генпрокурора Юрія Луценка щодо розслідування стрілянини у Княжичах дістають із шухляди уживані раніше аргументи: «Кор.: Министр Аваков в то время неожиданно оказался в довольно странной незапланированной командировке в Канаде и никак не прокомментировал провальную спецоперацию, в результате которой погибли шестеро правоохранителей. Уже после этих событий в Генпрокуратуре заявили — к руководству МВД вопросов не мало, а в частности к руководителю Киевской полиции Андрею Крищенко». У гру включаються все ті ж герої-коментатори: «Кор.: Но вот теперь ответить похоже таки придется. В интервью журналистам Юрий Луценко рассказал, что обвинения в адрес руководства спецоперации могут переквалифицировать в умышленное убийство. Народный депутат Сергей Каплин уверен — ответственность должен понести и министр».

Наступний сюжет — депутати «Опозиційного блоку» в Олевську на Житомирщині звертаються до Кабміну на підтримку ініціатив свого керівника: «Ведучий: Напомню, ранее Олевские депутаты приехали на встречу с лидером фракций “Оппозиционный блок” Юрием Бойко в Коростень. Тогда Бойко посоветовал требовать именно от правительства внесение законопроекта по легализации добычи янтаря».

Далі, повідомляючи про заяву Супрун, у якій ідеться про тиск правоохоронців на МОЗ, ведучий Олексій Ліхман виходить за рамки новинного повідомлення: «В Нацполиции считают, что по Программе развития ООН Украина закупила препараты по завышенным ценам, Супрун же говорит, дело сфабриковано её политическими оппонентами, но, тем не менее, предоставить документы следователю отказалась под предлогом, что судебный ордер был просрочен. От себя добавлю, что отказала на этой неделе Ульяна Супрун и "Чёрному зеркалу". Все эти дни мы активно зазывали её или её замов на эфир. Ведь сегодня будем разбираться в критической ситуации, в которой оказалось наше здравоохранение. Но желания ответить на вопросы, в ведомстве ни у кого не появилось. Последний раз обращаюсь к чиновникам из Минздрава. Время ещё есть — программа стартует в 9 вечера. вы ещё вполне можете успеть, если вам, конечно, есть что ответить».

Наступний матеріал — Юрій Бойко критикує блокаду залізниці на Луганщині. Апелює, що без тепла (бо не транспортують вугілля) лишаться безневинні люди, а керівництво держави звинувачує у безпорадності.

Наприкінці випуску близькі до «Опозиційного блоку» експерти Андрій Золоторьов та Руслан Бортник критикують ініціативи Інституту нацпам’яті щодо скасування вихідних 8 березня, 1 та 9 травня. У сюжеті є коментарі юриста Інституту, та це не виправдовує присутності ангажованих експертів, чиї аргументи зводяться до критики уряду: «Андрей Золотарев, политолог: Когда у власти нет видимых экономических, социальных, политических успехов она имитирует жизнь по-новому за счет символических шагов [...] Руслан Бортник, политолог: Відволікають увагу поки крадуть. І намагаються застосувати яких тоталітарних практики».

Флешмоб із 22 відтисканнями продовжує крокувати ефіром новин. Цього разу свої здібності показали колективи ICTV та 5-го каналу. Перші передали естафету каналу «1+1», а другі — прес-службі Адміністрації Президента. Символічно.

28 січня, субота

Шостий день тижня часто обходиться без великої кількості сумнівних повідомлень. До цієї категорії цього дня відносимо тільки обов’язковий атрибут випуску новин на каналі «Україна» — про фонд Ріната Ахметова.

Проблема з точністю в суботніх новинах виникла в повідомленнях про масове отруєння дітей на Київщині. За даними Київської ОДА, загалом отруїлися 37 дітей та двоє дорослих. Альтернативні цифри називає канал «112»: «28 дітей звернулися до лікарень із симптомами отруєння на Київщині. Інцидент стався одразу в двох районах». Далі цифра змінюється без пояснень причин: «У лікарні кажуть — зі схожими симптомами до медзакладу звернулося 23 дитини. Трьох довелося шпиталізувати». Обидва речення озвучує журналістка в закадровому тексті.

«Інтер» у сюжеті про ймовірне самогубство так званого Овідіопольського Різника чесно зізнається — своїм глядачам передають не просто повідомлення анонімних джерел, а ще й не підтверджені: «Кор.: Из наших собственных источников известно, что семья, которой мстил Погорелов, якобы вымогала у него долг. А глава семьи в качестве меры давления на мужчину якобы даже прибегал к сексуальному насилию. Это пока не подтверждённая информация».

І знову дорікають поліції — чи то за звичкою, чи то з неуважності: «Нет официальной реакции от полиции по делу о сегодняшнем обстреле дома бывшего начальника Закарпатской милиции», — повідомляє ведуча Тетяна Буть. Утім, кореспондент у сюжеті заперечує цю тезу й навіть отримав коментар від керівництва місцевої поліції: «Михаил Химинец, заместитель начальника ГУНП в Закарпатской области: На даний час поліція Закарпатської області вживаються всі можливі заходи для розкриття даного злочину та затримання винних у скоєнні даного злочину. … Кор.: По факту умышленного повреждения и уничтожения имущества открыли уголовное производство».

ВИСНОВКИ

Кількість сумнівних сюжетів починає збільшуватися порівняно з першими тижнями січня. Зауважимо синхронну підтримку позиції затриманого НАБУ керівника «Об’єднаної гірничо-хімічної компанії» на «Інтері» та каналі «Україна», що стало новинкою цього тижня. На обох каналах, проте з різних джерел також почали говорити про сумніви в існуванні коаліції у парламенті.

Загалом протягом тижня ми нарахували 49 сумнівних матеріалів: 38 сюжетів із ознаками замовлення та 11 повідомлень — некритичні та однобокі заяви влади.

Із великим відривом по кількості таких сюжетів лідирує «Інтер» — 26, майже вдвічі менше на каналі «Україна» — 12, на каналі ICTV — п'ять. По два таких матеріали в ефірі «UA: Першого», 5-го каналу та «112». Не виявлено явно упереджених сюжетів на каналі СТБ та «1+1».

Найбільше сюжетів вийшли в інтересах «Опозиційного блоку» — дев’ять матеріалів, із яких вісім на каналі «Інтер» та один на каналі «Україна».

На другій за популярністю позиції Сергій Каплін — сім сюжетів на «Інтері», в яких він переважно критикує представників «Народного фронту».

Цього тижня лише на третій позицій зазвичай лідер — Рінат Ахметов — із шістьма щоденними сюжетами на каналі «Україна».

Незбалансовані матеріали за участі Володимира Гройсмана з’являлися п’ять разів: по два на ICTV та «Україні», і ще один на «Інтері».

Через ретрансльовану заяву Антона Геращенка до сумнівних потрапити три сюжети за його участі: на ICTV, 5-му каналі та «112».

По одному «паркетному» повідомленню в заліку голови ДФС Романа Насірова («Україна»), віце-прем’єра Павла Розенка («112»), мера Києва Віталія Кличка (ICTV), заступника міністра МОЗу Олександра Лінчевського («UA: Перший»), голови Львіської ОДА Олега Синютки (5 канал).

На цьому тижні вийшла чи не рекордна кількість критичних упереджених сюжетів — загалом двадцять: шістнадцять на «Інтері» та чотири на каналі «Україна».

Найбільше дісталося «Народному фронту» та Арсену Авакову: сумарно десять сюжетів, із них сім — із персональними звинуваченням Авакова, ще три — із критикою інших представників партії.

В опозиції до НАБУ вийшли п’ять сюжетів: три на «Інтері» та два на «Україні».

В існуванні парламентської коаліції двічі засумнівалися: по одному матеріалу на «Інтері» та «Україні».

Ще два сюжети ігнорують позицію мера Львова Андрія Садового: один на «Інтері» один на каналі «Україна».

Один раз проїхалися по репутації голови «Нафтогазу» Андрія Коболєва на каналі «Інтер».

Якісний моніторинг щоденних праймових новин та підсумкових тижневиків здійснюється за підтримки Міністерства закордонних справ Федеративної Республіки Німеччина. Зміст оглядів є виключно відповідальністю ГО «Детектор медіа» і не обов’язково відбиває позицію Міністерства закордонних справ ФРН.