08:51
Понеділок, 17 Листопада 2014

Як канали заробляли на переселенцях

Огляд висвітлення проблем внутрішньо переміщених осіб у щоденних випусках новин «1+1», «Інтера», ICTV, «України», Першого національного, 5-го каналу, Нового каналу, СТБ та ТВі протягом вересня-жовтня 2014 року.
Як канали заробляли на переселенцях
Як канали заробляли на переселенцях

Цього року українські ЗМІ стикнулися з абсолютно новими для себе темами, які неможливо було оминути, адже всі вони стосувалися нашої країни. Окупація, тероризм, масове насильство, війна. Природно, що навичок висвітлювати всі ці явища в мас-медійників не було, тому журналісти припускалися (і досі припускаються) грубих помилок.

До списку нових явищ вже півроку як додалася тема переселенців, яку вітчизняні ЗМІ теж висвітлюють із порушеннями.

Як показує аналіз щоденних випусків новин провідних телеканалів протягом вересня-жовтня, редакції приділяють темі достатньо уваги. Впродовж вересня в ефір потрапило понад 60 матеріалів, присвячених проблемам внутрішньо переміщених осіб. А в жовтні — більше 80. Але, як відомо, диявол ховається в деталях.

 

 

Збільшення уваги до переселенців спричинене кількома інформаційними приводами — роз’яснення ЦВК, яким чином можуть втікачі з Донбасу та Криму голосувати в місцях свого нинішнього перебування, та ухвалення парламентом Закону «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб». Утім, канали мало аналізували, чи допоможе це подолати певні труднощі людям, що вимушені були залишити домівки.

Ще одна причина — редакції часто «юзали» цю тему, аби покритикувати владу для джинсування політичних партії. Отже, канали частіше не цікавилися долями людей, а відпрацьовували перед виборами.

Рекордсменом висвітлення теми переселенців став канал «Україна» — за два місяці в ефір вийшло більше 40 сюжетів. У найближчого «переслідувача» «1+1» — вдвічі менше. В чому ж така суттєва різниця? Усе просто — рекордсмен переважно використовував свій ефір для підняття іміджу гуманітарного фонду власника Ріната Ахметова, який відправляв допомогу на схід, зокрема й переселенцям.

Словник, яким журналісти користувалися для позначення людей, що втікали від окупації та війни, був небагатий. Зазвичай таких українців мас-медійники називали «біженцями» (абсолютно неграмотне визначення), «переселенцями», «вимушеними переселенцями». Рідше — «втікачами» та «внутрішньо переміщеними особами».

 

ГУМАНІТАРНА ДОПОМОГА

Про гуманітарну допомогу, частина якої йшла саме переселенцям, канали говорили багато. Втім, саме у висвітленні цієї теми вони припускалися чи не найбільше помилок — як етичних, так і професійних.

Медійники часто концентрувалися не на людях, яким потрібна ця допомога, та причинах їхніх проблем. Центральним у сюжеті ставав сам процес доставки.

Із сюжету за 7 жовтня у «Вікнах» на СТБ так і не зрозуміло, кому і куди буде надіслано допомогу. Зате журналіст детально розповів, як доправляють вантаж, як він перетинав кордон та хто розподілятиме «гуманітарку».

 

«Олена Парай, кореспондент: До кінця дня митно-пропускний пункт мають перетнути всі вантажівки до єдиної. Гуманітарна допомога, яку збирали в 17 найбільших містах Німеччини, заважила 740 тонн — це все дарунки від звичайних людей. На українському боці вантаж зустрічають рятувальники, вони й розподілятимуть гуманітарку.

<…>

Олена Парай, кореспондент: З Ягодниської митниці вантажівки нині прямують до столиці. Вже у Києві їх розвантажать та перерозподілять між переселенцями зі сходу».

5 канал в одному із закадрових текстів узагалі каже, що ця допомога потрібна державі, відкидаючи потреби людей на другий план. А про нужденних Людмила Масниченко каже «між іншим» наприкінці матеріалу.

«Людмила Масниченко, кореспондент: Одяг, медичне устаткування, електрогенератори, та навіть будівельні матеріали увійшли до переліку гуманітарного вантажу. Та найбільше Україна потребує модульних будинків, які стануть помешканням для переселенців на зиму.

Сергій Бочковський, голова держслужби надзвичайних ситуацій: «» І пункти як раз розраховані на проживання, тимчасове проживання, тимчасово переміщених осіб у зимовий період, і вони вже одразу ідуть з сантехнікою, з обігрівом. Будуть розташовані вони в Запорізькій, Харківській І Дніпропетровській областях».

Людмила Масниченко, кореспондент: Саме ці 3 області прийняли найбільшу кількість переселенців зі сходу. Модульні ж будиночки з Німеччини зможуть стати домівкою на зиму для 4 тисяч осіб».

Але «События» каналу «Україна» і здивували, і обурили найбільше. Протягом двох місяців канал активно рекламував благодійний фонд свого власника, який доставляв на схід допомогу. Тобто журналісти не впускали жодного зайвого шансу, аби на темі війни та страждань людей не підняти імідж Ріната Ахметова.

Скажімо, 1 вересня в ефір виходить такий сюжет про привезену допомогу в Артемівськ. Вже у підводці Анна Панова згадує ім’я власника фонду.

«Анна Панова, ведущая: В Артёмовск сегодня привезли гуманитарную помощь для переселенцев из зоны АТО. В город, который стал временным домом для 5 тысяч человек, доставили продуктовые наборы из первого эшелона гуманитарного рейса Рината Ахметова. Что именно привезли — видели наши корреспонденты».

Авторка матеріалу теж постійно згадує, хто є засновником гуманітарного штабу.

«Юлия Меньшакирова, корреспондент: Переселенцев в Артёмовске около 5 тысяч. Большинство из них покидали родные города налегке. Нуждаются практически во всем. Сегодня семья начали раздавать продуктовые наборы от Фонда Рината Ахметова.

<…>

Юлия Меньшакирова, корреспондент: А Артёмовске помощь от гуманитарного штаба при Фонде Рината Ахметова несколько дней будут раздавать специалисты социального центра».

Але цього виявилося мало замовнику і в цьому ж ефірі виходить ще один сюжет про фонд Ахметова — тепер уже про завезену допомогу у Маріуполь.

«Анна Панова, ведущая: В школы Мариуполя сегодня пошли около 2 тысяч детей переселенцев с Донбасса. Собрать необходимые школьные принадлежности ученикам младших классов помог гуманитарный штаб при Фонде Рината Ахметова. Сейчас дети обеспечены всем необходимым. На линейке с детворой пообщались корреспонденты "Событий"».

А вже 6 вересня такий замовний матеріал супроводжуються і коментарем Римми Філь, координатора гуманітарного штабу.

«Римма Филь, координатор гуманитарного штаба фонда Рината Ахметова: Я просто по-человечески боюсь этой зимы. Страшно представить, что вывезенные люди куда-то они должны будут деться. И я очень надеюсь, что все-таки актив государства быстро включится. Я думаю, что можно найти на территории такой большой страны, как наша, и общежития…».

Цікаво, що на сайті каналу є список стандартів, за якими працюють журналісти. У списку є багатослівне ствердження, що «новини не продаються!».

Втім, в ефірі «України» були і досить професійні матеріали. Так, 6 жовтня редакція подала сюжет про привезення «гуманітарки» в місто Святогірськ. З допомогою приїхали українські військові.

«Алексей Куделис, корреспондент: К небольшому пункту раздачи гуманитарной помощи каждый день сходятся десятки переселенцев, живущих в Святогорске. Здесь собирают наборы — и продуктовые, и с теплыми вещами. Чтобы раздать их тем, кто вынужден был бежать из родных городов. Сегодня на этот склад бойцы батальона "Сич" привезли часть своего нехитрого провианта.

Александр Писаренко, командир батальона "Сич": Це наші нам передають наші волонтери, які збирають це для нас. Ну, так подумали, що якщо в нас є деякий надлишок, навіть якщо надлишку нема, але ми завжди можемо поділитися. Це кажуть — люди військові завжди повинні допомагати людям цивільним».

 

ВІЙНА ЛЮДЕЙ ЗА МЕЖАМИ АТО

Протягом двох місяців в ефірах випусків новин з’являлося багато інформації про життя переселенців. Невелику частину складала інформація у формі начитки у студії з озвученням звичайної статистики — скільки людей виїхало з окупованих територій. Утім, щотижня оновлюються дані, та ще й різні організації надають відмінні цифри. Таким чином в інформаційному просторі витають багато версій, скільки ж втікачів із Донбасу та Криму, від чого можна легко заплутатися. Непрофесійність журналістів, які не посилаються на джерела даних, теж додає лепту до плутанини.

Ось як подають подібну інформацію на 5-му каналі від 8 жовтня.

«Віталій Гайдукевич, ведучий: ООН нарахувала більше ніж 824 тисячі переселенців та біженців в Україні. За даними Об’єднаних націй, більше половини з цієї кількості людей переїхали до інших областей України. 170 тисяч переїхали лише тільки від початку осені. Ну і другий за масовістю напрямок — це Росія. Туди, за даними ООН, подалися 387 тисяч українців. Ще 6,5 тисяч переселилися одразу до країн Євросоюзу і близько півтисячі до Білорусі».

На «Україні» ж 1 жовтня розповідають, що кількість переселенців 320 тисяч. Це суттєво відрізняється від даних з уст ведучого 5-го каналу, який заявив, посилаючись на ООН, що переселенців — більше 800 тисяч. Тобто минув тиждень і втікачів стало більш ніж удвічі більше?

Ведуча Анна Панова теж вказує, що дані — офіційні. А якої організації — ні. Ще більше заплутатись можна, коли ведуча зазначає, що, на думку Інституту демографії та соціальних досліджень, цифри втричі більші.

«Анна Панова, ведущая: 320 тысяч жителей Донбасса и Крыма бросили свои дома и переехали в разные регионы Украины. Это официальные данные. На практике это число, как минимум, в три раза больше, считают в Институте демографии и социальных исследований».

У «1+1», наприклад, ведуча 24 жовтня зазначає, що, за даними ООН, кількість вимушених переселенців сягає кілька сотень тисяч. Але така інформація — досить розмита. Одна справа сказати «кількасот», інша — 400 тисяч, 800 тисяч чи півмільйона. Глядач сприймає інформацію зовсім по-іншому.

Утім, «Плюсам», швидше за все, нецікаво було розбиратися в таких тонкощах, адже матеріал має ознаки замовного. Редакція використала цю інформацію, аби перед виборами зайвий раз прорекламувати свого власника Ігоря Коломойського.

«Наталя Мосейчук, ведуча: В Україні очікують нову хвилю біженців з Донбасу. Вони тікатимуть вже не від обстрілів та беззаконня, а від холоду. За оцінками ООН, кількість вимушених переселенців може сягати сотень тисяч. Адже в багатьох окупованих містах не працює система опалення. НА Дніпропетровщині розпочалася інвентаризація вільного житла, яке згодом можуть надати переселенцям. Ігор Коломойський та регіональний представник управління Верховного комісара ООН Уорен Андрісех прийшли на підписання меморандуму в однакових светрах із фотографією Ейнштейна і написом: “Він також був біженцем!”

Уорен Андрісех, представник управління Верховного комісара ООН: “На Донбассе 4 миллиона украинцев живет на территории, которая не контролируемая правительством. Возьмите только 5 % — это 10 тысяч людей может приехать! 10% — может, 400 тысяч людей”.

Ігор Коломойський, голова Дніпропетровської ОДА: “Я уверен, что мы никому не дадим замерзнуть на улицах нашего города, и картины блокадного Ленинграда у нас тут не будет”».

Висвітлення реальних проблем втікачів зі сходу та Криму, з одного боку, досить, з іншого — ні, якщо зважати, що цією тематикою цікавляться переважно топ-канали.

Сюжет Першого національного на початку вересня про дискримінацію переселенців, яким орендодавці піднімають плату за житло, — один із небагатьох проблемних, які виходили в ефір протягом двох місяців. Журналістка дотримується балансу, подаючи коментарі представника Мінсоцполітики, юриста, агента нерухомості та самого переселенця, який на своєму прикладі показує, що обіцяного від держави — тимчасового житла — так і не дочекався.

На чисту воду державу виводять і «Факти» ICTV 28 жовтня. Сюжет розповідає про донбаських людей з особливими потребами, яких можуть виселити з санаторію в Одесі, тому що держава не компенсувала витрати на житло.

«Олена Фроляк, ведуча: Без даху над головою можуть залишитися майже 1000 інвалідів-переселенців з Донбасу, які поселились в санаторіях Одещини. Держава не компенсувала власникам оздоровниць витрати за 4 місяці проживання і харчування людей з обмеженими можливостями. Боргів вже понад 10 мільйонів гривень. Та поки у владних кабінетах не до цього. Рахують голоси, роздають портфелі, формують коаліцію. Тим часом переселенці думають, як за 1300 гривень пенсії, менше 1000 державної допомоги орендувати житло і прогодувати сім'ю».

У цей же день на ТВі вийшов сюжет про труднощі 200 переселенців, які живуть під Києвом.

«Віталій Півовар, ведучий: Переселенці з острахом чекають наближення холодів. У селище Коцюбинське під Києвом живуть майже 200 людей зі сходу. У будівлі, яка не опалюється, вже застуджуються і хворіють діти».

Проблему з грошової допомогою від держави намагалися висвітлити в «Событиях» каналу «Україна» 1 жовтня. Утім, дивно, але в матеріалі — жодного коментаря самого вимушеного переселенця. При цьому вкотре журналісти цього каналу лише концентруються на втікачах зі сходу. Про переселенців з Криму — жодного слова.

«Анна Панова, ведущая: От 400 до 800 гривен в месяц. Такую помощь готово предоставить правительство переселенцам с Донбасса. Больше получат те, кто по состоянию здоровья или согласно возрасту не может работать. Меньше — все остальные. Но при условии, что встанут на учет в службу занятости».

«Інтер» же вкотре використав тему переселенців для джинсування своїх політичних «улюбленців» — опозицію. 2 жовтня виходить сюжет про прийом переселенців на Буковині. Наприкінці матеріалу репортер вихваляє «Опозиційний блок», подаючи синхрон одного з лідерів політсили Юрія Бойка.

«Корреспондент: На территории комплекса несколько корпусов, детская площадка, бассейн. Есть и церковь. Дети всегда очень рады гостям. Любят устраивать для них концерты.

<…>

Юрий Бойко, "Оппозиционный блок": "Детки уникальны! Они его все называют отцом. Они все чувствуют себя большей семьей. Здесь вы не увидите печальных глаз. Они все живые, здоровые, слава Богу. Если, не дай Бог, что-то случается, то батюшка всегда с ними".

Корреспондент: Юрий Бойко давно опекает детский комплекс. Теперь вот хотят расширять — построить дополнительный корпус — реабилитационный. Тут хорошая энергетика, храм рядом. Это поможет детям. И здоровым, и инвалидам».

10 жовтня в ефірі «Інтера» вийшов матеріал про те, що переселенці відмовляються будувати «стіну» на кордоні з Росією. Знову наприкінці сюжету з’являється критичний коментар опозиціонера Михайла Добкіна. Його синхрон невиправдано присутній у матеріалі та заполітизований, а сам Добкін протитрований як член «Опозиційного блоку».

«Корреспондент: Вместо этого правительство предлагает свой выход из ситуации. Например, отправить не занятых переселенцев — на строительство стены на границе. Правда, где конкретно ее будут возводить, никто не знает. Зато знают, что зароют в этот объект десятки миллионов евро.

<…>

Михаил Добкин, "Оппозиционный блок": "Министр соцполитики выходит с заявлением космического масштаба и космической глупости. Получается, что руками тех людей, которые лишились крова над головой, которые лишены работы и привычного образа жизни, хотят построить какую-то стену, которая внешне будет напоминать стену концлагеря. Вы помогите людям устроится, дайте возможность какие-либо вакансии"».

При цьому автор подає лише одну думку переселенця, мовляв, не всі втікачі з окупованих території хочуть долучатися до будівництва проекту «Стіна». Але один такий коментар не є репрезентативним, тим паче, про саме обурення репортер говорить дотично.

«Корреспондент: Да и харьковские переселенцы от идеи отправиться на строительство стены — не в восторге.

Женщина: "Ну зачем это делать?! Берлинская стена всему пример"».

А от у «Событиях» на «Україні» взагалі не фокусувалися надмірно на темі залучення переселенців до будівництва. Цю інформацію журналістка подає коректно, помістивши наприкінці матеріалу. В тексті йдеться про те, яким чином можна буде отримати грошову допомогу. Мовляв, якщо людина не знайде роботи, то держава може запропонувати — будівництво «Стіни».

«Инна Христич, корреспондент: Если человек не устроится на работу в течение еще двух месяцев, государственную помощь ему отменят вообще. В Минсоцполитике обещают дополнительно подыскать вакансии для переселенцев. В частности, им предложат строить, так называемую, стену на границе с Россией».

А от як подає «Репортер» Нового каналу, опускаючи в тексті всі деталі, від чого спотворюється суть інформації та закладається уявлення, що Мінсоцполітики примусово буде залучати переселенців.

«Кореспондент: Мур із Росією будуватимуть вимушені переселенці з Криму та Донбасу. В Мінсоцполітики пояснюють, хочуть залучити біженців до громадських робіт. А один із варіантів- саме зведення Муру. Скільки людей знадобиться ще не порахували. Однак, певні, така ініціатива допоможе вирішити проблему занятості вимушених переселенці. Адже для них поки що підшукали лише 50 тисяч вакансій, хоча біженців у кілька разів більше. Сам проект «Стіна» передбачає будівництво укріплень на кордоні з Росією. Роботи почнуть на території яку зараз контролюють наші прикордонники».

Схожу помилку робить редакція «Сьогодні» з ТВі. У підводці ведучий у скороченій версії розповідає про залучення втікачів до будівництва проекту «Стіна» в рамках громадських робіт. При цьому в сюжеті журналіст нічого не згадує про те, що це буде на той випадок, якщо людина не знайде роботу, а отже інформація залишається нерозшифрованою для глядачів.

«Микола Сирокваш, ведучий: Переселенців залучатимуть до будівництва стіни на кордоні з Росією. Про це повідомила міністр соціальної політики. За словами Людмили Денісової. Уже понад 600 жителів Донбасу згодні облаштувати рубіж у Сумській області. Платитимуть їм за виконання громадських робіт. Також Денісова закликала вимушених переселенців якомога швидше зареєструватися. Тільки в цьому разі донбасівці і кримчани зможуть отримати грошову допомогу».

Протягом двох місяців водночас лише ТВі підняли важливу тему — «імідж» переселенців, який спотворюють журналісти. Автор матеріалу фокусується на кількох важливих моментах — негативні легенди про втікачів, які витають у ЗМК, а також формулювання статусу людей, які вимушено покинули свої домівки. Їх журналісти досить часто некоректно називають «біженцями», хоча ці люди не покидали території країни.

«Олена Маленкова, переселенка, директор агентства нерухомості: "Мы не можем быть беженцами, потому что мы находимся на территории своей страны. И статуса беженца нам никто не давал"».

Цікаво, але до цього матеріали журналісти ТВі теж називали переселенців «біженцями». Потому — перестали. Чого не скажеш про медійників з інших каналів.

 

НЕЦІКАВИЙ СТАТУС

Висвітлення ухвалення Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» став своєрідним лакмусовим папірцем того, наскільки серйозно ЗМІ ставляться до теми переселенців. У день ухвалення законопроекту на жодному (!) каналі журналісти не зробили окремого сюжету про суть документу, як та чим він допоможе. Хоча зробити це насправді нескладно — спікерів (самих переселенців та правозахисників) можна безпроблемно знайти у столиці. Втім, навіть у наступні дні цього ніхто не зробив.

Репортери подали цю інформацію переважно в оглядових сюжетах, де автори матеріалів вказували на всі рішення, які понаухвалювала цього дня Верховна Рада України. Про документ щодо внутрішньо переміщених осіб журналісти згадують мимоволі.

Ось як подає новину Марія Васильєва з «ТСН»:

«Марія Васильєва, кореспондент: Повним складом з’явилися тільки фракції “Свобода” та УДАР. Лише за півтори години лише з третьої спроби зібрати кворум у залу приходять ще зо два десятки депутатів і Рада починає працювати. На прохання прем’єра Яценюка найперше беруться за закони, що потрібні для спрощення завезення ліків та виділяють з бюджету 7 млн. грн. для учасників бойових дій, які потребують протезування кінцівок у закордонних клініках. Нарешті ухвалюють багатостраждальний закон про спадщину. Зі скрипом, але таки вдається затвердити закон про статус тимчасових переселенців.

Арсеній Яценюк, прем’єр-міністр України: “Урядом прийнято рішення про запровадження виплат для тимчасово переміщених осіб. Значить на одну сім’ю до 2400 гривень. На непрацездатну особу 884 гривні, на працездатного особу половина від цієї суми. Виплати будуть здійснюватися у тому випадку, якщо тимчасово переміщена особа приходить і реєструється в центрі зайнятості. Якщо хочеш, щоб держава тобі допомагала, допоможи сам собі”».

Замість дати аналіз самого законопроекту — а чим же він допоможе переселенцям чи які є недоліки у документі, журналіст втягується у парламентські перипетії.

«Марія Васильєва, кореспондент: Тим часом провладні депутати дивуються, чого це у залі так мало регіоналів і геть немає комуністів, які не впускають нагоди дорікнути владі, що та замало опікується біженцями».

Схоже подають інформацію і «Подробности», але, на відміну від колег із «Плюсів», вирішили проджинсувати на такій особливій темі, подавши синхрон Олега Ляшка. Депутата, якого «Телекритика» неодноразово ловила в замовних матеріалах на «Інтері». Крім того, він не є автором законопроекту, отож його коментар є невиправданим.

«Корреспондент: Кнопкодавы со стажем по старинке голосуют за соседа. Так и принимают закон. следующим голосованием Рада дала наконец-то деньги на протезы бойцам АТО — 7 миллионов. Следующим голосованием Рада дала наконец-то деньги на протезы бойцам АТО. 7 миллионов. Не прошло и полгода, как нардепы вспомнили о переселенцах. Помощь им — пообещали. Денежную. От 400 до 900 гривен в месяц. И постоянный статус регистрации. Тут же — и закон о наследстве.

Олег Ляшко, внефракционный народный депутат: "Мільйони українських селян не можуть оформити свою спадщину, передати свої хати дітям тому що у них немає 10-20-30 тисяч гривень заплатити нотаріусу, заплатити в БТІ за свою хату, яку вони побудували. Ставте на голосування питання спадщини"».

По суті, єдиним, хто окремо виділив цю новину, була редакція Першого національного, щоправда, лише через начитку в студії. Сам текст начитки варто відзначити тим, що ведуча не опускає, що документ стосується і переселенців з Криму, про що журналісти з інших каналів переважно забувають, акцентуючи увагу лише на втікачів зі сходу.

Втім, редакція подає далі в якості коментаря не зовсім коректний синхрон. Співавтор законопроекту Валерій Пацкан акцентується на тому, що мета — контролювати жителів із Донбасу, аби вони випадково не виявилися прихильниками «ДНР» чи «ЛНР». Це є елементом мови нетерпимості, адже після таких акцентів глядач до всіх людей із донецькою чи луганською пропискою буде ставитися з підозрою.

«Інна Москвіна, ведуча: Верховна Рада прийняла закон про переселенців — тих, хто був вимушений покинути свої домівки на Донбасі чи в Криму. Під час обговорення документу його дещо змінили. Зокрема видалили пункт про право отримувати землю під будівництво. За словами співавтора закону Валерія Пацкана, нині переселенців поставлять на облік. Вони зможуть вимагати компенсації за ви наймання житла та будуть отримувати соціальну допомогу.

Валерій Пацкан, співавтор законопроекту: Ми поставили собі на меті перевірити тих осіб, хто потрапляє до центральної та західної України. Державна міграційна служба співставила свої бази даних із СБУ, з МВС, з пенітенціарною службою, щоб ми знову не мали такої ситуації, що ми будемо надавати статус особам з “ДНР” або “ЛНР"».

Подібним чином видає сюжет і канал СТБ.

«Ольга Кучер, кореспондент: Хоча деякі народні депутати прийшли на засідання навіть з поламаними кінцівками. Із третьої спроби в залі нарешті кворум. Прем’єр Яценюк просить ухвалити законопроект про переселенців, який визначає їхній статус. Там йдеться про умови їхньої реєстрації та фінансування».

Після ухвалення закону журналісти спустили зі свого поля зору долю документу, забуваючи, що для введення його в дію потрібен підпис Президента.

Цікаво, що проблеми відсутності спеціального закону для переселенців ЗМІ присвячували набагато більше уваги. Так, описуючи, певні труднощі приїжджих, журналісти досить часто слушно пояснювали їх правововою ямою, в яку потрапляли люди. Але якщо детально проаналізувати матеріали та зрозуміти часовий контекст, то з’ясується, що медійники часто говорили про це у джинсових матеріалах напередодні виборів.

Так, Олексій Ліхман на «Інтері» 7 жовтня критикує депутатів, які досі не внесли законопроект у порядок денний, але коментує цю «новину» Ірина Акімова, представник організації «Нова Україна», спонсором якої є власник каналу Сергій Льовочкін.

«Алексей Лихман, ведущий: Закона о вынужденных переселенцах — в повестке дня Верховной рады нет до сих пор. А значит — не будет и денег. Что со всем этим делать и чем это грозит — предупреждают эксперты из института "Новая Украина" и их коллеги.

Ирина Акимова, директор аналитического центра "Новая социальная и экономическая политика": "Если они в бюджете не появятся, то проблема не уплаченных коммунальных платежей в местах временного поселения переселенцев, проблема невозможности обеспечить их лекарствами, — она будет опять постоянно вставать"».

16 жовтня у «Фактах» виходить замовний матеріал про те, що Валерій Хорошковський (представник партії «Сильна Україна») вимагає негайно ухвалити закон про статус переселенців. При цьому ведуча Олена Фроляк допускається суттєвої помилки, вказуючи, що закон стосується біженців. Хоча в Україні є закон «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту» і діє він вже три роки.

«Олена Фроляк, ведуча: Негайно розглянути закон про статус біженців закликає Верховну раду другий номер виборчого списку Сильної України Валерій Хорошковський. Адже вимушені переселенці із Криму та зони АТО нині в критичному стані. Вони не отримують пенсії, позбавлені соціального захисту. У людей закінчуються гроші, вони не мають постійного місця проживання, і таких в Україні 800 000 — каже Хорошковський. Закликає парламент у понеділок на останньому своєму засіданні насамперед розглянути закон про статус тимчасових переселенців.

Валерій Хорошковський, кандидат у народні депутати партії "Сильна Україна": "Каждый день для этих людей стоит дорого, потому что они действительно не имеют средств существования. А что такое следующий созыв? Это у нас только 26 числа выборы, потом как минимум, месяц согласовательных процессов, и тогда новая сессия сможет там рассмотреть этот вопрос не раньше декабря. Уже будет холодно, уже собственно говоря, люди вообще поздержались, у них нет вообще средств существования. То есть это необходимо делать немедленно"».

Ще один матеріал у «Фактах» із ознаками замовності вийшов 9 жовтня. Спочатку журналіст описує труднощі, з якими стикаються переселенці, подаючи коментарі самих постраждалих, правозахисників, а також позицію Мінсоцполітики. Наприкінці ж сюжету автор матеріалу порушує дотичну, але іншу тему — не посилаючись ні на кого, каже, що держава повинна залучати переселенців до відновлення звільнених постраждалих районів. Задля підтвердження цієї думки подає думку Андрія Єрмолаєва, керівника вже згаданого інституту «Нова Україна», який фінансує Сергій Льовочкін.

«Кореспондент: Натомість експерти, волонтери і вчені закликають державу запровадити єдиний стандарт роботи з переселенцями, змінити бюджет, аби можна було переказувати гроші між регіонами на гострі потреби. Державі вже час подумати і про відродження постраждалих районів — причому за обов’язковою участю самих постраждалих. Адже чимало з них мріють повернутися додому.

Андрій Єрмолаєв, директор Інституту стратегічних досліджень “Нова Україна”: Нет ничего более действенного чем ощущение локтя и создании условий для возрождение тех территориальных громад, где люди жили. Есть опыт стран, которые переживали дипрессию, когда создавались общественные работы. Мобилизовались соседние регионы. Но самое главное — фактор участия».

 

ПРАВО НА ВИБІР

Можливість проголосувати на парламентських виборах 2014 року — ще одна болюча тема, зважаючи на те, скільком людям довелося голосувати за межами свого дому. А отже, їм потрібно було прохати місцеві органи надати можливість проголосувати.

На 5-му каналі ще 8 жовтня проінформували, щоби вимушені переселенці зареєструвалися до 20 жовтня.

«Ведучий: До 20 жовтня всі вимушені переселенці, які хочуть проголосувати на парламентських виборах, мають зареєструватися у відділах ведення реєстру виборців. Після із реєстрацією буде складнішим, — кажуть у ЦВК. Що треба робити? Взяти паспорт. Прийти до відділу реєстру виборців та за місцем тимчасового проживання написати заяву. Переселенці зможуть проголосувати лише за партійні списки. За мажоритарників — ні. В Центрвиборчкомі підрахували — на сьогодні зареєструвалося понад 6 тисяч громадян. Форма заяви і адреси пунктів, де їх приймають, — вже на сайті ЦВК.

Жанна Усенко-Чорна, заступник голови ЦВК: Чому 20-те число? Тому що до 26-го відділ ведення реєстру повинен надрукувати списки виборців і передати їх на виборчу дільницю. Це не штучне обмеження. Це просто технологія виготовлення списків виборців. Знову ж таки, якщо буде рішення суду, Безумовно рішення суду буде виконане. Але мені здається, що на багато простіш все ж таки до 20 жовтня скористатися цим механізмом».

Більшість каналів видали сюжет із цією новиною. «1+1» же створив великий сюжет із подробицями, як переселенцям можна буде проголосувати. Таким чином, журналістка допомагає розвінчати міф серед приїжджих, мовляв, у них немає права кинути бюлетень у скриньку. Про сам міф репортерка згадує у матеріалі.

«Марина Макущенко, кореспондент: Міф про не допуск скасовано. ЦВК вніс зміни. Для переселенців з окупованих територій достатньо лише паспорта. Хто загубив — мусить звернутися за тимчасовим посвідченням у Міграційну службу.

Жанна Усенко-Чорна, заступник голови ЦВК України: Донецька, Луганська і Автономна республіка Крим вирівняні в правах. Їм тільки заяву і паспорт необхідно подати».

ТВі же у своєму сюжеті випустив із поля зору виборців із Криму, збираючи лише думки та коментарі переселенців зі сходу. Але у матеріалі автор подає синхрон представниці ЦВК, яка чітко каже, що кримчани теж зможуть віддати голос.

«Кореспондент: Заступник голови ЦВК демонструє нові бюлетені. У Жанни Усенко — Чорної ля Володимира та інших переселенців є новина — донбасівцям дозволили голосувати по всій Україні. Але спершу вони мають написати заяву в одному з відділень Держреєстру, вони, як правило, розташовані у районних адміністраціях.

Жанна Усенко-Чорна заступник голови ЦВК: Враховуючи особливу ситуацію із складністю отримання якихось додаткових документів для жителів Донецької, Луганської області, автономної республіки Крим. Які через зовнішню агресію змушені були залишити своє місце проживання. Донецька, луганська і автономна республіка Крим вирівняні в правах їм тільки заяву і паспорт необхідно подати, щоб змінити місце голосування».

Опустили суттєву деталь і на каналі «Україна». У підводці ведуча Олена Кот зазначає, що потрібно жителям Донбасу, аби проголосувати на парламентських виборах.

«Елена Кот, ведущая: Вынужденным переселенцам из Донбасса нужен только паспорт, чтобы проголосовать на Парламентских выборах. Правда, позаботиться о смене избирательного адреса — так называется эта процедура — нужно заранее».

Таку ж помилку робить журналістка, кажучи, що люди, зареєстровані в Донецькій та Луганських областях, повинні зареєструватися на іншій дільниці. З подачі репортерки, кримчани або не підпадають під цю процедуру, або взагалі не мають права обирати.

«Александр Бондаренко, корреспондент: Все, кто зарегистрирован в Донецкой и Луганской областях, теперь могут временно приписаться к любому другому участку только по предъявлению паспорта. Правда проголосовать они смогут только по партийным спискам».

На Першому національному ж цієї важливої інформації не опустили, навіть дали коментар втікачки з Криму.

«Олег Хакназаров, переселенець із Криму: Я гражданин Украины, и мой гражданский долг — голосовать. Тем более, что это далось нелегкой ценой. Я — крымчанин, я вынужденный переселенец. Мои дети уехали 8 марта, я выехал 30 июля, потому что были семейные проблемы. Нужно было хоть попытаться продать свое жилье, чтобы здесь хоть что-то купить».

 

У зв'язку зі зміною назви громадської організації «Телекритика» на «Детектор медіа» в 2016 році, в архівних матеріалах сайтів, видавцем яких є організація, назва також змінена
Фото: zik.ua
Всі матеріали розділу / жанру:
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
2467
Переглядів
Коментарі
Код:
Им'я:
Текст:
Коментувати
Коментувати
Нові тексти на ДМ
2016 — 2019 Dev.
Andrey U. Chulkov
Develop