«Спускання пари»

29 Вересня 2011
2698

«Спускання пари»

2698
Телеканали створюють нові формати вияву лояльності до влади. Перший національний неухильно відходить від реалій життя. «Інтер» перетворюється на промомайданчик Хорошковського… Огляд тижневиків за 25 вересня 2011 року.
«Спускання пари»

Зміни в телетижневиках викристалізовують нові формати вияву лояльності до влади. Перший національний неухильно відходить від реалій життя. «Інтер» спотворює реальність і перетворюється на промомайданчик Хорошковського… ICTV лояльність до влади множить на піар Кучми. «1+1» «озброївся» соціальною відповідальністю. ТВі поки що шукає свій формат. І лише 5-й канал надає досить якісний продукт.

Верстки цих тижневиків (за «Контекст-Медіа») мали наступний вигляд:

ICTV, «Факти тижня» (18:45)

Українська ракета «Зеніт» вивела на орбіту європейський супутник зв’язку.

Центр політичного життя планети цього тижня перемістився до Нью-Йорка.

Віктор Янукович відвідав НСК «Олімпійський», аби особисто перевірити готовність комплексу.

Штурми, скандали, резонансні вироки.

Харків’яни спостерігали, як вулицями міста на велосипедах їхали губернатор Михайло Добкін та мер Геннадій Кернес.

Німеччина, елітний курорт Баден-Баден, – рай для українських панів.

Європа віддалиться від України на годину часу.

Знову трагедія на турецькому курорті.

Краще відпочивати в Україні, а головне – дешевше.

Святій Софії Київській – тисяча років.

У Китаї влаштували Олімпійські ігри для тварин.

«1+1», «ТСН. Тиждень» (19:30)

Газова шахівниця.

Шило на мило.

В Україні за будь-якої зміни російських доданків на поступки щодо газу особливо не сподівається.

Квіти для міністра.

Прямим текстом.

Бунт студентів у Чилі.

Доля бранців.

У Києві цього тижня нарешті оголосили вирок найвідомішому судді України – Ігорю Зваричу.

Надійно сховатися від покарання за службові злочини українським суддям, прокурорам і слідчим тепер можна на пенсії.

Вина без вини.

Резонансні новини тижня.

Економічна буря.

Нова хвиля кризи.

Ексклюзивне відео на завершення.

«Інтер», «Подробиці тижня» (20:00)

Представники громадських організацій ветеранів Афганістану й чорнобильців вимагали відновити статус-кво в отриманні пільг і компенсацій.

На цьому тижні нардепам презентували проект головного кошторису країни на наступний рік.

Чергову спробу дійти компромісу в газовому питанні на цьому тижні зробили президенти України й Россії.

В Нью-Йорку Віктор Янукович зустрівся з президентами США, Польщі й Туркменістану, прем’єр-міністром Канади та головою ЄБРР.

Палестинська автономія вперше в історії попросила ООН визнати її повноцінною державою.

В Росії розв’язано головну політичну інтригу.

На цьому тижні Ігор Зварич уже як обвинувачуваний почує вердикт своїх колег.

Спецслужби спільно з міліцією зупинили бізнес-проект в одному зі столичних райуправлінь міліції.

Перепланування своєї квартири можна буде робити без дозволу БТІ.

Сьогодні відзначають Міжнародний день глухих.

ТВі, «Сьогодні. Підсумки» (20:30)

Афганці налякали нардепів.

Гість студії – Валерій Баранов, голова бюджетного комітету Верховної Ради.

Бюджетні перипетії.

Гість студії – Валерій Баранов, голова бюджетного комітету Верховної Ради.

Володимир Литвин розійшовся не на жарт.

Зварич отримав 10 років ув’язнення.

Вбивства на дорогах узаконено.

Прізвище Януковича в геополітичних іграх.

Гість програми – Жозе Мануель Пінту Тейшейра, голова представництва Євросоюзу в Україні.

Україна – поліцейська держава.

Перший національний, «Підсумки тижня» (21:00)

Останніми тижнями в Україні активно обговорюють можливість уже найближчим часом підписати нову стратегічну угоду з Європою.

Найвідоміший колядник країни суддя Зварич отримав 10 років із конфіскацією.

За підозрою в отриманні хабара затримано віце-мера Одеси Миколу Ільченка.

Як ваше здоров’я? Учора на це запитання лунало просто багато відповідей на вулицях.

Один із факторів, що змушує хворих на серцеві хвороби частіше звертатися до лікаря – перехід на зимовий, або ж на літній час.

Цього тижня в Україні відзначали 1000-ліття Софії Київської.

Ну а коли день народження Українського телебачення відомо достеменно. Це 5 листопада 1951 року.

5 канал, «Час. Підсумки» (21:00)

Головна інтрига сусідки Росії вирішилася.

Нью-йоркські підсумки.

Паростки народного обурення та спроби влади їх викорчувати.

Джаст бізнес.

Ситуація в українських тюрмах та СІЗО.

Реформи в Україні ідуть, не стишуючи галопу.

ICTV

Несподівано, зважаючи на динамічне політичне наповнення тижня, канал розпочав тижневик із сюжету про свіжий запуск ракетоносія «Зеніт» у рамках «Морського старту».

Звісно, подія знакова. Але власника телеканалу, зятя Леоніда Кучми, вона ще й зобов’язує нагадати, що батьком «Морського старту» був колишній президент України: «Саме за часів президентства Леоніда Кучми, у 1999 році стартував "СіЛонч". І Україна увійшла до 5-ки провідних космічних держав світу. З того часу було здійснено 30 запусків. На орбіту виведено десятки супутників. І ось 31-й старт після дворічної перерви».

Ніби просто так кореспондент Руслан Тарасов нагадує, що «…Україна долучилася до програми вивчення Марсу», хоча про Марс – найвідоміші мрії Леоніда Кучми.

Ніби просто так ведуча Оксана Соколова, підводячи до Нью-Йоркського та Московського вояжів Януковича, зауважує, що «українські ракетники примножують міжнародний авторитет України. Прекрасна підмога для українських політиків, які відстоюють наші інтереси у світі».

Нічого особистого? Чи лише бізнес?

Інші моменти. Говорячи про різні географічні точки (Бразилія, Україна), варто локалізувати відео відповідними титрами, а голову Держкосмічного агентства титрувати не на третьому синхроні, а починаючи з першого.

Один із акцентів сюжету Олександра Візгіна про вояжі Януковича в Нью-Йорк та Москву – тема Лівії. Дивно, що кореспондент, говорячи про розбудову післяреволюційної Лівії, жодним словом не згадав про арештованих там українців. Зрозуміло, що тему піклування і захисту громадян як обов’язок і, чого гріха таїти, елемент піару для глав держав не вклали в уста Януковичу його помічники. :) Але неухильне дотримання Олександром Візгіним виключно офіційних повідомлень без жодних власних розробок теми – симптоматичне.

Власне, сюжет про вектори політики Януковича мав продемонструвати ефективність українського президента: «…на трибуну Генасамблеї піднімався тричі…», «…з американським президентом обговорили…», «… провів десятки двосторонніх зустрічей…» (щоправда, замість відповідного відео були «шпалери»). І нарешті, перехід до Московського вектору: «…з американськими картами Віктор Янукович приїхав на непрості переговори до Москви…» (щоправда, «непростих» подробиць у сюжеті якраз і немає).

Елементу жовтої сенсації а-ля «людина вкусила пса», плюс акценту про «ефективність» і «хазяйновитість» президента України вже усно+ВМЗ додала Оксана Соколова: «Між візитами Віктор Янукович встиг забити гол Григорію Суркісу в буквальному сенсі. Президент країни прибув на НСК "Олімпійський", аби особисто перевірити готовність комплексу».

Короткі вставки усно+ВМЗ, що перемежовують сюжети, традиційні для «Фактів тижня». Так, наприклад, після сюжету про тижневі резонанси – інформація від ведучої про Кернеса і Добкіна на велосипедах, щоправда, Оксана Соколова звертає увагу на нехарківську марку велосипедів чиновників, тоді як питання про наявність велосипедних доріжок було би актуальнішим.

А ось інше усно+ВМЗ викликає запитання до творців програми «Факти тижня» щодо професійної етики. Оксана Соколова стурбованим голосом повідала про нещодавнє ДТП в турецькій Анталії, де загинула українка. Парадокс, але рівно три місяці тому «Факти тижня» пустили в ефір промоджинсу на користь відпочинку в турецькій Анталії, жодним словом не згадуючи про загрози безпеці на турецькому відпочинку.

«1+1»

«ТСН. Тиждень» активно впроваджує два ноу-хау. Перше – стисле роз’яснення різноманітних нововведень (від ГМО до судового збору) кореспондентами у вигляді включень. Раніше Марина Макущенко, а нині Ольга Кашпор із маркером і картинками біля дошки зображують схему того, що відбувається, допасовуючи потім експертними коментарями.

Такий хід демонструє поворот у політиці «ТСН. Тижня»: програма в новому форматі виконує функцію герменевта, якої бракує на вітчизняному ТБ. Заувага: ця рубрика заграла би іншими барвами, якби мала належне графічне оформлення, відповідне рівню телеканалу (видимість інтерактивного екрану тощо). Адже очевидно, що колектив «ТСН. Тижня» виходить із наявних незначних ресурсів (тим більше, що гендиректор «1+1» фактично підтвердив залишковий принцип фінансування тижневика).

Друге ноу-хау «ТСН. Тижня» – взята на озброєння функція соціальної відповідальності. Вже другий тиждень поспіль колектив добивається справедливості у звільненні Максима Дмитренка, якого ув’язнили за вбивство, скоєне пологівським маніяком Ткачем. Розслідування Станіслава Ясинського, що викривають гнилість правоохоронної та судової систем, роблять презумпцію невинуватості в нинішній ситуації неактуальною.

Розповідаючи про вектори візитів Януковича, «ТСН. Тиждень» акцентував увагу на візиті президента України до РФ. Варто зазначити, що «1+1» та інші телеканали не зауважили: конкретний день візиту Януковича до Москви було визначено російським президентом. Ніхто не нагадав, що Янукович марно шукав зустрічі з Медведєвим до того. Хоча ще пару тижнів тому Олександр Шилко розповідав про марність спроб Януковича зустрітися з Медведєвим у Туркменістані на саміті глав держав СНД. Отже, практично на поверхні лежало, що російська сторона зробила все так, аби Янукович приїхав у Завидово на зустріч не з одним президентом, а з де-факто двома.

Щодо інших матеріалів «ТСН. Тижня», то сюжету Сергія Швеця про штурм афганцями ВРУ бракувало відео самого штурму (активної фази). Викликає запитання й вибір коментатора дій афганців під стінами ВРУ та дій «Беркута» проти студентів-протестувальників – голови регламентного (?!) комітету ВРУ Володимира Макєєнка.

На відміну від Оксани Соколової у «Фактах тижня» ICTV, ведуча «ТСН. Тижня» Алла Мазур, згадуючи лівійські ініціативи Януковича на Генасамблеї ООН, висловила сподівання, що допомога Лівії сприятиме звільненню українських громадян (хоча можна було би підкріпити цей здогад ще й коментарем МЗС).

Сюжет Ігоря Бондаренка про нову економічну кризу «кульгав» на відсутність посилань у наступних моментах: «…Під матрацами у населення близько 14 мільйонів доларів…» (чиї дані?); «…Науковці вже вирахували дату чергового фінансового піке – кінець 2012-го – початок 2013-го…» (хто конкретно приховується під цими абстрактними «науковцями»?).

«Інтер»

Свій ефір «Подробиці тижня» розпочали з теми штурму ВРУ афганцями. Розповідаючи про утиски пільговиків та про виграні ними справи в судах, Ольга Клюєва лише схематично торкається головних сум пільг, які має бути закладено в бюджеті: «Им сказали, что десятков миллиардов гривен ежегодно на их льготы в казне нет. Митингующие не понимают, почему не хватило именно на них.

Иван Петренко, ветеран войны в Афганистане: "На Євро є, на ремонт Верховної Ради є, а матері загиблого грошей, звичайно, нема».

Та репортажне висвітлення подій – де присутні і влада, і опозиція, і мітингувальники – відводить увагу від притаманного тижневику порівняльного аналізу щодо сум у держбюджеті на утримання силових структур, чиновників тощо.

Врешті «спуск пари» завершується цікавим стендапом кореспондентки. Ось відео з сюжету поваленого мітингувальниками паркану біля ВРУ.

Ось відео стендапу, де Ольга Клюєва спирається на «более прочное ограждение»:

А ось як виглядає справді більш міцний паркан:

Однак теми бюджету-2012 «Подробиці тижня» не оминають. Анна Панова через історію молодої родини вчителів (спільна зарплата 3,5 тисячі гривень щомісяця) показує, наскільки краще їм житиметься завдяки владі: «За весь 2012-й оклады бюджетников вырастут в среднем на четверть. Заведующий детсадом будет получать на 850 гривен больше. Учитель высшей категории – на 600. Хирургу высшей категории – добавят 860 гривен, а участковому терапевту – 700»;

«В 2012-м минимальная пенсия по возрасту вырастет без малого на 10%. К концу года это будет 884 гривны».

І хоча опозиція (Андрій Павловський, БЮТ) висловлює свої застереження, Анна Панова одразу опонує їм двома синхронами заступника міністра соцполітики Василя Надраги і заспокоює, що молода вчителька – героїня сюжету – може спати спокійно, адже взимку народить третю дитину й отримає майже 110 тисяч гривень.

Відсутність критичного сприйняття завадила кореспондентці подивитися на тему інакше – чи не ці 110 тисяч спонукали молоду родину народжувати третю дитину, маючи лише 3,5 тисячі зарплати?

Врешті, «аналізуючи» доходи бюджетників, чомусь ніхто не згадує, що так звані майбутні підвищення – фікція, позаяк відбуваються вони на тлі нинішніх знижень зарплат.

Вектори візитів Януковича «Інтер» подав навпаки – спочатку візит до РФ, потім на Генасамблею ООН.

Ведучий Олег Панюта наголосив, «Виктор Янукович встретился с президентами США, Польши и Туркменистана, премьер-министром Канады и главой Европейского банка реконструкции и развития. Одним из основных результатов его поездки стала договоренность с руководством Соединенных Штатов. Украина получит от США современнейшее оборудование для отечественных научно-исследовательских центров. Это ответ Белого дома на решение Киева отказаться от высокообогащенного урана».

По-діловому «оптимістична» конструкція «Інтера» (усно+ВМЗ – і це при власкорі у Штатах та корі в пулі Януковича!) свідчить про те, що український президент нічого не досяг під час візиту на сесію ООН, не зустрічався з президентом США Обамою, як про це пишуть деякі журналісти. Адже домовленостей про обладнання взамін урану було досягнуто ще у квітні минулого року. Намагаючись видати бодай якісь результати з поїздки, влада дезінформує суспільство, а «Інтер», повторюючи її реляції без перевірки, дезінформує глядача.

В сюжеті Софії Гордієнко про вирок судді-посівальнику Роману Зваричу подається унікальний за телевечір 25 вересня коментар заступника генпрокурора Рената Кузьміна (березень 2008 року) про притягнення до відповідальності не лише Зварича, але ця лінія в сюжеті продовження не має, хоча свіжий коментар Кузьміна був би доречним.

Наступні два сюжети «Подробиць тижня» – проморолики, замасковані під нагальні теми. Роман Бочкала детально розповідає про спецоперацію СБУ з викриття святошинських міліціонерів, що торгували наркотиками. Безпорадні коментарі міністра внутрішніх справ та представника Генпрокуратури на тлі «ефективних» дій СБУ (вгадайте, на чий млин вода?) – головний меседж сюжету.

А головний меседж наступного сюжету Максима Урлапова про підготовку (!) законопроекту про дозвіл незначних перепланувань без дозволу БТІ – продемонструвати реформаторський, антикорупційний підхід заступника глави Адміністрації президента Ірини Акімової. Цікаво, навіщо Хорошковському підлещуватися до людини Ахметова?

ТВі

Схоже, «Сьогодні. Підсумки» поки що так і не змогли «намацати» свого формату. Дві частини з гостем у студії (голова бюджетного комітету ВРУ) та довжелезний синхрон Тейшейри навряд чи триматимуть глядача на кнопці опозиційного телеканалу.

Авторський флер ведучого Віталія Гайдукевича іноді викликає запитання як щодо точності подачі інформації (напр.: «…колишні військові майже розтрощили двері Ради»), так і щодо невиправданих логічних, інтонаційних наголосів і недбалого володіння мовою: «фольклорна творчість» тощо (дається взнаки відсутність літредактора?).

Досить несподівано виглядав блог-пост по завершенні першої частини розмови, коли після розповіді блогера Анни Мороз про скромність на прикладі штаб-квартири НАТО Віталій Гайдукевич чомусь практично повторив сказане нею.

Продовжуючи тему майбутніх бюджетних видатків, і Віталій Гайдукевич, і Роман Недзельський упритул підходили до обіцянок правлячої партії, але жодного разу не послалися на передвиборну програму Партії регіонів. Технічна заувага до сюжету Недзельського – «брудне», змазане відео (план Банкової).

Правильно артикульовані запитання ведучого (співвідношення видатків на силовиків, чиновників тощо) до нардепа Валерія Баранова так і не було дотиснемо й чітко повторено вкотре і вкотре. Це дозволило гостю ухилятися від прямих відповідей і перетворити другу частину розмови на порожню балаканину.

Дещо відходячи від тижневика ТВі, варто зазначити, що низка ефірних моментів цього каналу стилістично схожі на Громадське радіо. На Громадському радіо після щоденних гостей у студії найцікавіші уривки розмов лягали як синхрони для подальших матеріалів, розслідувань чи новин. У випадку з гостем Барановим було принаймні два уривки, що мали потенціал вирости в подальші серйозні теми для сюжетів: неефективне використання коштів МВС (що, за дивною логікою нардепа, вимагає збільшення (!) видатків) та низька частка використання грошей на лікування з однієї гривні через надмірне адміністрування. Вже ці два сигнали є достатньою підставою для написання відповідних запитів у профільні відомства, КРУ і т. д., що могло би відображатися в наступному тижневику та свідчило би про пильність журналістів ТВі.

Один із чільних сюжетів – матеріал Ігоря Андрющенка про вибіркове чи то пак виняткове правосуддя для мажорів за кермом на прикладі амністії одеському рецидивісту Дмитру Кравцю.

Стандартний сюжет має особливість – синхрон знайомого вбивці, за всіма ознаками, записано без його відома.

Цікаво, чи знав чоловік, що його пишуть, коли казав: «А я когда приехал, смотрю – и лексус разбитый стоит. Зимой. когда строили этот дом, к рабочим я прихожу, а рабочие мне говорят: "Вот, Диму арестовали". А я: "Что такое?" – "Его обвинили в том, что он брал, где-то там воровал машины и перебивал номера и продавал»?

Чи не наразив Ігор Андрющенко свого довірливого співрозмовника на небезпеку помсти від рецидивіста? Чи гарантує Ігор Андрющенко захист своєму свідку?

Схоже, на вухо етиці наступив не лише кореспондент. Адже навряд чи коректно ведучому з відстані називати 50 студентів-відчайдух, яких «пресував» Беркут на Михайлівській, «блідою тінню революції на граніті»…

Чого не побачив глядач?

Інформація газетярів про «зачистку» території Гідропарку під сина Януковича не зачепила жодної телевізійної душі.

Табуйованою виявилася й тема начебто стрільби сина депутата-регіонала в Калуші, яку поширила низка ЗМІ.

Не цікавила телевізійників і тема затримки Одеського віце-мера.

Чомусь оминули телетижневики заборону ВРУ рекламувати тютюн в Україні.

І, схоже, тема сина депутата Ландіка остаточно зникла з екранів тижневиків. Позаяк навіть його екстрадицію в Україну покрито повним ігнором.

В Багдаді все спокійно,

Спіть спокійно, жителі Багдаду.

Моніторинг здійснено громадською організацією «Телекритика» в рамках проекту «Моніторинг дотримання журналістських стандартів у підсумкових інформаційно-аналітичних телепрограмах із навчальним відеокомпонентом» за підтримки Міжнародного фонду «Відродження».

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
У зв'язку зі зміною назви громадської організації «Телекритика» на «Детектор медіа» в 2016 році, в архівних матеріалах сайтів, видавцем яких є організація, назва також змінена
deviant ART by ~rovokop
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
2698
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду