Чотири псевдоаргументи тютюнових лобістів, підхоплених пресою

17 Квітня 2012
2664

Чотири псевдоаргументи тютюнових лобістів, підхоплених пресою

2664
Президент підписав закон про заборону реклами тютюнових виробів, а парламент прийняв у першому читанні законопроект про заборону куріння в громадських місцях. Огляд медіа за березень 2012 року.
Чотири псевдоаргументи тютюнових лобістів, підхоплених пресою

У березні сталися дві важливі події для тютюнових компаній, антитютюнових активістів і українського суспільства загалом. Спочатку Президент України Віктор Янукович підписав закон, який забороняє будь-яку рекламу тютюнових виробів, а Верховна Рада наступного ж дня, 13 березня, прийняла у першому читанні законопроект про заборону куріння в громадських місцях. Звісно, це спровокувало у пресі шквал публікацій на тютюнову тематику. Ми дослідили, як саме друковані ЗМІ висвітлювали цю тему, хто з них підтримав тютюнових лобістів і до яких маніпулятивних прийомів вдався.

Варто зазначити, що тема заборони реклами тютюну згадувалася в пресі відносно рідко і лише між іншим. Очевидно, через те, що закон уже прийнято і з цим нічого не вдієш. Тому основну увагу тютюнові лобісти зосередили на критиці ще не ухваленого закону про заборону паління в громадських місцях, зокрема в ресторанах, кафе та барах. У своїх публікаціях вони всіляко намагалися нав’язати суспільству думку про те, що ухвалення закону не принесе жодної користі, ба більше – створить безліч проблем. Відповідно, від нього слід відмовитися.

Статті, в яких відверто лобіювалася ця ідея і які містили ознаки замовності, ми знову знайшли у виданнях «Комсомольская правда в Украине» та «Подробности». Власне, ці ЗМІ фігурували в попередньому аналогічному моніторингу. Проте в березні до них приєдналося ще 6 засобів масової інформації: «Сегодня», «Аргументы и факты Украина», «Факты и комментарии», «Газета по-українськи», «Обозреватель» та «ТСН.ua». З останнім виданням історія цікава – сумнівні з точки зору журналістських стандартів матеріали з’являлися лише на російськомовній версії ТСН, тоді як на українській версії ресурсу, яка є стартовою, цих текстів не було (відповідно, в основну стрічку новин вони не потрапили). Поодинокі передруки деяких лобістських матеріалів були помічені також у виданнях «Левый берег», «Главред», що, на нашу думку, не звільняє ці ресурси від відповідальності. Адже вони так само мають перевіряти якість, достовірність і точність інформації, яку передруковують.

Парадоксально й те, що загалом у всіх названих виданнях фактично щотижня з’являються дані про шкоду тютюнопаління для здоров’я, хвороби, які воно провокує тощо. Проте у статтях про ухвалення законів, спрямованих на те, аби знизити шкідливий вплив тютюну на здоров’я українців, жодних таких даних не згадано, а антитютюнові ініціативи подано у виключно невигідному світлі. Що, на нашу думку, слугує ще одним аргументом на підтвердження недобросовісності цих публікацій.

Ми проаналізували всі знайдені матеріали на тютюнову тематику й виділили чотири основні псевдоаргументи, якими тютюнові лобісти найчастіше послуговувалися в березні. На перший погляд вони звучать достатньо переконливо. Особливо для тих читачів, які не заглиблювалися в тему. Між тим, ці аргументи легко спростувати, що ми, власне кажучи, і зробили. Для цього, зокрема, звернулися по коментарі до завідувача відділу контролю над тютюном Українського інституту стратегічних досліджень МОЗ Костянтина Красовського.

1. «Заборона куріння в громадських місцях утискає права значної частини населення України, а це є прямим порушенням Конституції». Цю тезу експлуатують дуже часто, і роблять це невипадково. Адже нині головне завдання тютюнових лобі – негативно налаштувати принаймні частину населення щодо впровадження антитютюнових ініціатив. Звісно, в першу чергу орієнтуються на курців. Саме тому їм усіляко нав’язують думку про утиск їхніх прав, приниження і дискримінацію. На цю емоцію намагаються всіляко натиснути й підсилити її, адже цілком природною реакцією на такий подразник буде обурення та незгода.

Очевидно, що проблема роздувається штучно і навмисне. Якщо звернутися до фактів, то нещодавнє загальнонаціональне опитування, проведене Київським міжнародним інститутом соціології на замовлення організації Quirk Global Strategies, показало, що законодавство про повну заборону куріння в ресторанах та кафе підтримують 77% населення, в барах – 74%. Високий рівень підтримки бездимних приміщень зафіксовано в усіх регіонах країни. Загалом 91% українців визнає пасивне куріння шкідливим для здоров’я, а 83% вважають, що права клієнтів та працівників дихати чистим, вільним від диму повітрям, зокрема в ресторанах, барах та кафе, є вищими за права курців курити там. І лише 8% дотримуються протилежної думки. Проте ані цієї статистики, ані результатів подібних досліджень країн, у яких аналогічні заборони вже діють, ви в лобістських матеріалах не знайдете.

Так, газета «Сегодня» 15 березня опублікувала матеріал Анастасії Рафал «Табу на табак». Уже перші речення задають емоційний тон статті та виказують негативне ставлення самого автора до антитютюнових ініціатив: «В скором времени расслабиться в ресторане с сигаретой или подымить в антракте спектакля станет невозможно. Рада предприняла новую атаку на курильщиков — приняла в первом чтении законопроект, еще больше ограничивающий места, где можно подымить». Вживання формулювань на кшталт «новая атака на курильщиков», які, до речі, дуже часто зустрічаються в матеріалах на тютюнову тематику, підсвідомо сприймаються читачами (особливо читачами-курцями) як вияв агресії у свій бік. Відповідно, це викликає несприйняття і протест. Підсилюється ця негативна емоція позиціонуванням куріння як чогось невинного, просто способу розслабитися й відпочити, доповнення до приємного часопроведення, яке влада в людей намагається відібрати.

А в газеті «Аргументы и факты» 28 березня вийшла стаття «Сигаретное право». І починається вона тим, що, мовляв, у редакцію почали дзвонити читачі, обурені можливою забороню куріння в громадських місцях і тим, «что власти вмешиваются в привычный уклад их жизни». Далі замість того, аби спростувати це, «заспокоїти» читачів, пояснити, яку користь ці ініціативи мають принести, редакція наводить коментар соціального психолога, який лиш підсилює сказане на початку: «По мнению социального психолога Андрея Стреляного, голосование в Раде, направленное на борьбу с табакокурением, курильщики воспринимают крайне негативно. “Многие рассматривают такие меры скорее как персональное унижение. Как действие против них лично, как проявление социальной вражды”». Останні штрихи до картини додає Юрій Палійчук, керівник громадської ініціативи «Права курців», який знов-таки каже про дискримінацію курців: «Если они думают, что людям нравится курить где попало, в подворотнях, на остановках транспорта, то это не так» і намір відстоювати їхні права в суді: «Главная ошибка инициаторов нового законопроекта в том, что они не предоставляют значительной части населения страны права выбора, что противоречит Конституции страны». Цю новину швидко підхопили й передрукували інші ЗМІ. Приміром, у «Главреді» та російськомовній версії ТСН вона вийшла під заголовком «Курильщики считают унизительным запрет курить в общественных местах», в «Подробностях» – «Раде пригрозили судом за запрет курения в общественных местах».

Костянтин Красовський, завідувач відділу контролю над тютюном Українського інституту стратегічних досліджень МОЗ:

– Я не бачу в цій забороні жодних порушень прав людини. Куріння – це забруднення повітря токсичними речовинами задля задоволення своєї наркотичної залежності. Це хвороба. Більш того, куріння в приміщенні впливає на здоров’я не лише курця, але й усіх тих людей, які перебувають там разом із ним. Немає права, яке б дозволяло завдавати шкоди здоров’ю інших. Заперечувати це неможливо, бо є десятки наукових досліджень, які підтверджують негативний вплив тютюнового диму на здоров’я. Якщо ж людина не може кинути палити або не хоче цього, то має зробити так, аби її шкідлива звичка не шкодила іншим. В цьому немає нічого дискримінаційного. Це просто здоровий глузд.

2. «Для курців потрібно створити спеціально обладнані місця в громадських закладах харчування або ж лишити розподіл на зали для курців і некурців». Це другий аргумент, який активно експлуатується тютюновими лобі й обіграється фактично у кожному зі знайдених нами матеріалів. «Возмущает то, что закон вводит запреты, но не создает условий для курящих, чтобы они могли не нарушать этот закон. Во многих городах Европы даже на улице есть курилки — стеклянные такие помещения», – цитує газета «Сегодня» того ж Юрія Палійчука, який далі в цьому ж коментарі додає, що закон порушує права 33% населення України. Власне, ця цифра є значно завищеною, бо за останніми даними ВОЗ курить 22% українців (проти 30% у 2007 році). А «Комсомольская правда в Украине» публікує коментарі чотирьох депутатів Верховної Ради з цього приводу – Михайла Чечетова, Сергія Саса, Павла Мовчана та Олексія Бабурина. Відповіді всіх зводяться до того, що заборону вводити не варто, а висновок журналіста звучить так: «Неожиданно опрос дал интересный результат: многие депутаты заявляют, что не стоит рубить с плеча и вводить стопроцентный запрет на курение в тех же кафе, барах и ресторанах. Но при этом проголосовали за него неделю назад. Парадокс. Может, они просто невнимательно читают законопроекты? А потом вся страна также "невнимательно" их и выполняет». Цей же текст, до речі, передруковує російськомовна версія ТСН.

Власне, цілком зрозуміло, чому тютюновим лобістам вигідно, аби куріння й надалі було дозволено в громадських закладах. Адже десятиліттями паління позиціонувалося як елемент повсякденності, буденна звичка, щось цілком дозволене, невинне або й навіть престижне. Наразі ж ставлення суспільства починає трансформуватися – шкідливість цієї звички стає усвідомленою, виходить на перший план, а її популярність поступово падає. Заборона куріння в громадських місцях, а отже чергове суспільне, масове підтвердження і визнання шкідливості тютюну, стане ще одним потужним поштовхом до зміни у суспільній свідомості ставлення до паління. Звісно, тютюновим компаніям це не вигідно.

Костянтин Красовський, завідувач відділу контролю над тютюном Українського інституту стратегічних досліджень МОЗ:

– Можливості для куріння лишаються. Адже ніхто не забороняє вийти з ресторану і перекурити на вулиці. Власник закладу для зручності курців може обладнати це місце для куріння як завгодно. В Ірландії, приміром, на вулиці перед рестораном ставлять обігрівачі або тенти, які захищають від дощу, снігу чи вітру. Якби ж в законі було сказано, що всередині закладів громадського харчування мають бути спеціально обладнанні для куріння місця чи приміщення, довелося б прописувати чимало різних вимог і параметрів, яким би ці місця мали відповідати. А це створило б додаткові умови для корупції, оскільки перевіряльні органи отримали б безліч зачіпок, які б можна було перекрутити, розтлумачити на свій лад і використати як привід для оформлення штрафу. Ми зробили все, аби цього уникнути. Тому вимога одна-єдина – палити на вулиці, а не в закритому приміщенні закладу. Якщо вона виконується, інспектор при всьому бажанні не зможе ні до чого придертися. Крім того, якби всі заклади зобов’язали обладнати спеціальними ізольованими кабінками для куріння або чимось подібним, то це обійшлося б їм у достатньо великі суми.

3. «Заборона куріння в закладах громадського харчування в рази збільшить корупцію». 27 березня у газеті «Факты и комментарии» виходить стаття Ігоря Кравця – «Тарас Чорновил: Если введут полный запрет на курение в ресторанах, сумма взяток проверяющим вырастет вдвое». А 29 березня аналогічна стаття без посилання на джерело і вказування автора публікується у виданнях «Левый берег», «Подробности», пізніше його передруковує газета «Сегодня» (з посиланням на «Подробности»). У цьому матеріалі йдеться про те, що «принятый недавно в первом чтении законопроект о запрете курения в заведениях общественного питания вызвал критику ряда парламентариев, экспертов и самих работников общепита». Думку парламентарів у статті представляє Тарас Чорновіл, який озвучує тезу про неминуче зростання корупції опісля ухвалення закону: «Контроля за выполнением подобных запретов нет. Зато есть ежемесячные откаты ресторанов проверяющим органам — до 1000 долларов в месяц. Если введут полный запрет, курить в ресторанах продолжат, но сумма взяток вырастет вдвое». Це твердження ми вже частково спростували вище, тому повторюватися не будемо. Просто доповнимо сказане раніше коментарем Костянтина Красовського.

Костянтин Красовський, завідувач відділу контролю над тютюном Українського інституту стратегічних досліджень МОЗ:

– Чинний закон створює набагато більше умов для корупції. Наразі перед закладами харчування стоїть низка вимог: відводити не менше п’ятдесяти відсотків приміщення для некурців, унеможливити поширення в цей зал тютюнового диму і т.д. А це означає, що у контролюючих органів є чимало зачіпок для того, аби виписати штраф. Приміром, прийти, виміряти площу залів і сказати, що один із них на квадратний метр більше – ось вже й привід для штрафу. З ухваленням нового закону подібних зачіпок не буде. Як я вже казав, вимога одна – не палити у закритому приміщенні.

4. «В деяких європейських країнах власник закладу площею 40–50 кв. м може сам вирішувати, дозволено в його закладі курити чи ні». 22–23 березня на сайті «Обозревателя», «Газети по-українськи», російській версії ТСН вийшли ідентичні за змістом статті про те, що після введення заборони куріння у закладах харчування ресторанна справа збанкрутує. Починаються вони зі слів «24 тис. англійців опинилися без роботи після року дії заборони куріння в пабах Великої Британії. Подібне загрожує Україні». Власне, на початку грудня минулого року подібні історії вже з’являлися у пресі і ми їх розглядали. Зокрема, «Подробности» писали про те, що британській мережі пабів довелося закрити більше трьох тисяч своїх закладів. Проте насправді частина з них не закрилася, а перекваліфікувалася в ресторани, частину ж справді було закрито. Але керівництво мережі в офіційних коментарях не називало причиною цього закон про заборону куріння. Іншу очевидну паралель можна провести зі знов-таки опублікованим у грудні минулого року на сайтах тих-таки «Подробностей» та «Комсомольской правды» статей «Рестораторы: Запрещать курение в ресторанах или нет должны решать клиенты, а не государство». В ній так само лобіювалася думка про те, що власники мусять самі вирішувати, дозволено чи заборонено в них курити, і наводилися коментарі власника невеликого ресторану в австрійському містечку Брегенц, який «удивлялся украинской инициативе». А в статтях, що з’явилися в березні, подібні думки звучать з вуст «владелеца паба возле городка Херефорд» та власника пабу з Івано-Франківська, який притримується цієї ж позиції.

Костянтин Красовський, завідувач відділу контролю над тютюном Українського інституту стратегічних досліджень МОЗ:

– На мою думку, це хибна норма, яка з часом зникне із законодавств деяких країн. Адже, по-перше, вона створює нерівні конкурентні умови ведення бізнесу. По-друге, ключове завдання антитютюнових законів – захистити людей від шкідливого впливу тютюнового диму, а отже, люди, які працюють у подібних закладах, і надалі лишаються незахищеними. Це несправедливо і є порушенням їхніх прав.

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
У зв'язку зі зміною назви громадської організації «Телекритика» на «Детектор медіа» в 2016 році, в архівних матеріалах сайтів, видавцем яких є організація, назва також змінена
www.epochtimes.com.ua
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
2664
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду