АУП представила чергову хвилю дослідження за квітень, яке здійснювалося за участі вчених Інституту соціології НАН України методом контент-аналізу новин прайм-тайму восьми провідних українських телеканалів – «Інтера», «1+1», Нового каналу, «України», СТБ, ICTV, Першого національного та TVi. Проаналізовано новини за період 2-7 квітня 2012 року.

Замість політики – кримінал і катастрофи

«Дані квітня підтверджують тенденцію, яка склалася і є сталою протягом останніх двох років, − зазначила  під час презентації результатів дослідження Наталя Костенко, завідувачка відділу соціології культури і масової комунікації Інститут соціології НАН України. − Лише кожне п’яте повідомлення стосується політичного життя. Це досить невисокий рівень». 

Звичайно, представлення політичних новин на телеканалах дещо відрізняється. Так, найвищий показник має телеканал ТВі – 30% (від загальної кількості новин), найменший відсоток – 13% - «1+1». На цьому телеканалі лише кожна 10-та новина стосується політичних подій. Наталя Костенко каже, що тут ми маємо справу з різними моделями поведінки каналів. Так, «1+1» позиціонує себе як канал неполітичних новин.

Наталя Костенко також наголошує на тому, що «увага до політичних подій приглушена у політичних новинах, політика відходить у тінь, складається враження, що вона здійснюється десь у якихось кабінетах і для телеглядачів вона недоступна».

Натомість ефір заполонили новини про злочинність, кримінал, катастрофи (18%). Тема економіки та фінансів як головна фігурує тільки у 3% повідомлень. Лічені рази (0.5%) згадувалися ціни та інфляція в Україні.

«Інтерес до криміналу посилюється. Інколи здається, що ця гра явно затягується. Вимальовується образ України як дистопії. Як це буде сприйнято виборцем політично, ще побачимо», − зауважує  соціолог Наталя Костенко.

Завідувач відділу соціальних структур Інституту соціології НАН України Сергій Макеєв не виключає, що така занижена увага в новинах до політики – «це затишшя перед бурхливим політичним сезоном, який розпочнеться після Євро-2012 у серпні». 

Силовики домінують…

Прикметно, що серед політичних інститутів в новинах прайм-тайму, як і в лютому, найчастіше згадуються силові відомства (21%).

Сергій Макеєв пояснює це домінуванням у новинах «інформації про злочини та покарання». Проте експерти не вважають, що відбувається таким чином систематичне залякування громадян України.  Так, Валерій Іванов, президент Академії української преси, звертає увагу на те, що силові структури в новинах на вітчизняних каналах часто згадуються у негативному контексті. «Я відношу вал «чорнухи» до спекулятивного використання людини [телеканалами – ред.], яка найкраще сприймає конфліктні новини. Новини “для барбоса” заполонили все, особливо «плюси», де вони й починалися»,  − говорить професор Іванов. На його думку, це «грамотне залучення аудиторії, проте неграмотне використання ресурса каналу, оскільки потім така політика вдарить по каналу».

Наталя Костенко каже, що складається враження, що телеканали більше борються за глядача, ніж аналізують ефекти, які вони породжують. «Це вплив ринкових імперативів, - вважає соціолог. – А наскільки каналам вдається аналізувати ті ефекти і розуміти, до чого це може призвести, − це вже інше питання. Адже зацікавленість у глядачі вища і домінує».

Натомість Сергій Макеєєв вважає, що лише частково можна говорити про проблему залякування. На твердження  журналістів, що роль силових структур підвищується,  бо відбувається залякування громадян, він відповів наступне: «Частково це так і відбувається. Детектив включає елемент страху та залякування [йдеться про те, що більшість новин сьогодні містять детективні сюжети – ред.]». Проте експерт вважає, що небезпека полягає зовсім в іншому – зокрема у втягуванні силових відомств у політичний процес. «Це страшно. Це свідчення деяких аномалій в балансі владних інститутів», − вважає Сергій Макеєв.

Про Адміністрацію президента та парламент майже не згадують

Неприродно виглядає зниження уваги у теленовинах до політичних інститутів, політичних партій та політичних лідерів за півроку до виборів. «Дуже невиразно представлені партії, - наголошує Наталя Костенко. – Лідер уваги БЮТ збирає трішки більше 3% всіх повідомлень про Україну, а це нижче, ніж у лютому».

Так, рівень згадування Адміністрації президента – лише 2%, Кабінету міністрів – 9%, Верховної Ради – 4%.

Лідером уваги серед партій є БЮТ-Батьківщина (3%) та опозиція в цілому (2%). Негативно-іронічна тональність повідомлень частіше супроводжує нечисленну інформацію про Партію регіонів і владу в цілому, проте не сягає і одного відсотка.

Президент Академії української преси, професор Валерій Іванов зауважив, що новини перетворюються в шоу. «Вперше за півроку до виборів з ефірів зникли політичні партії. Штучно виводиться тема виборів. Якщо б не було у схемі телеканалу ТВі, показники [моніторингу – ред.] були б ще гіршими», − зауважив він.

Самі вибори-2012 згадуються каналами як подія тільки в 6% повідомлень, причому ця тема в новинах не обговорюється.

Із справи Тимошенко вимивається політичний контекст

Серед політичних персон лідерами уваги в новинних програмах були Юлія Тимошенко (12%), президент Віктор Янукович (7%), прем’єр-міністр Микола Азаров (5%). Тимошенко у два рази частіше згадується в позитивно-нейтральному контексті, аніж в іронічно-негативному (11.1% проти 5.7%), а Янукович в 3,3 рази (6.6% проти 2%). 48% всіх згадувань про політиків стосується представників влади та правлячої коаліції, 35% опозиції та 17% інших політиків. Частіше про осіб із влади та коаліції говорять у квітні на Першому національному (62%), а про опозиційних політиків на Новому каналі (52%) та Інтері (43%).

«Лідирує за увагою Юлія Тимошенко. Хоча половина усіх згадувань про неї – у негативному ключі », − зазначає Наталя Костенко. Вона звертає увагу на те, що «показники уваги випадають найбільше тим політичним персонам [Тимошенко та Луценку – ред.], які в даній ситуації не можуть говорити. Про них говорять більше, оскільки самі вони не мають права голосу».

Найбільшу увагу серед політичних подій телеканали приділяють справі Тимошенко. Проте, за словами Наталі Костенко, «представлення цієї події набуває все більшої серіальності та кримінальності», натомість з цієї події вимивається політичний контекст.  

Валерій Іванов звернув увагу на таку особливість: «Якщо забрати серіал про хвору жінку в тюрмі, ми не побачимо в ефірі опозиції».

Менше синхронів, менше збалансованості

Одним із важливих показників для теленовин є наявність схронів та збалансованості різних позицій.  У цілому в квітні синхрон політиків в 1,8 разів менший за синхрон політиків в лютому.

«Половина синхронів належить 7 персонам: 5 з них – це представники влади і коаліції, інші 2 – це Турчинов та Тимошенко. Лідирує Азаров. Синхрон Турчинова та Януковича практично однакові. Але обидва політики представлені на різних каналах», − коментує результати моніторингу Наталя Костенко.

Половина синхрону Віктора Януковича прозвучала на Першому національному; пряма мова представників влади та правлячої коаліції на Першому становила 88%. Частка синхрону президента України Віктора Януковича і прем’єр-міністра Миколи Азарова склала 19% (у лютому 22%, у вересні минулого року 30%, у червні 47%). Синхрон прем’єр-міністра в 1.4 рази більший за синхрон Президента. Шостий за обсягом синхрон мала дочка Юлії Тимошенко Євгенія. В цілому 67% синхрону належить представникам влади, 22% − опозиції, 11% − іншим політикам. Синхрон представників опозиції найбільший на Новому каналі (39%) та на TVi (35%).

Експерти також звертають увагу на низькі показники представлення різних точок зору у новинах вітчизняних каналів.

В переважній більшості повідомлень про політичні новини в Україні на всіх каналах представлена тільки одна точка зору, конфліктний контекст обговорення подій склав 50%. Тільки 16 % повідомлень у цілому були з декількома точками зору (у лютому 21%). Найбільше їх на TVi (25%, в лютому 32%), СТБ (24%) та Інтері (21%). Найменше їх на Першому національному (8%) та Новому каналі (9%). У квітні, на відміну від попередньої хвилі вимірювання, в повідомленнях і про політичні події найчастіше присутня лише одна точка зору – від 71% на TVi та 1+1 до 92% на ICTV.

Експерти також вважають, що на сьогодні влада не задіює весь інформаційний ресурс у власних інтересах. Але ситуація може змінитися ближче до парламентських виборів, передбачають вони.

Презентований аналіз є частиною постійнодіючого моніторингу медіа, який Міжнародний благодійний фонд «Академія Української Преси» здійснює з  2002 року.

Проведення цього дослідження стало можливим завдяки підтримці американського народу. Результати дослідження є відповідальністю Академії Української Преси та необов’язково відображають точки зору Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) та Інтерньюз Нетворк.

Одним з фундаторів дослідження виступив  Міжнародний фонд «Відродження».

Результати моніторингу за лютий дивіться тут.