Вже два тижні Києвом ходять чутки про можливе запровадження збору з власників «предметів розкошу», до яких на рівні з пластиковими вікнами, кондиціонерами та домофонами віднесено,  супутникові антени. У деяких публікаціях називалася навіть орієнтовна сума податку з власників «тарілок» (зокрема, у газеті «Комментарии») – 50 гривень на місяць. І хоча офіційного підтвердження цього наміру міської влади ще немає, «заходи на місцях» уже проводяться – ЖЕКи отримали відповідні розпорядження «все підрахувати» та «подати дані». 

 

Існування такого циркуляру «Детектор медіа» підтвердив директор КП ЖЕК «Ярославська» Шевченківського району міста Києва Юрій Стеценко. За його словами, відповідний документ підписаний київським міським головою Леонідом Черновецьким, має номер 7532 і містить вказівку «забезпечити подання інформації за встановленою формою». Остання, крім кондиціонерів, засклених балконів і домофонів, передбачає «інвентаризацію» супутникових антен – причому з поділом за розміщенням (фасад або дах) і приналежністю (фізичні чи юридичні особи).

 

Схоже на те, що самі співробітники ЖЕКів не відчувають великого ентузіазму з приводу ініціатив мера – поки ані ваш автор, ані більша частина його знайомих в різних районах Києва жодним чином не стикнулися з подібною «інвентаризацією». «Жодна подібна інформація до мене не доходила», - каже киянин Євген із Нивок, власник супутникової антени. Він загалом досить спокійно ставиться як до можливої реєстрації в ЖЕКу, так і до перспективи платити «антенний податок», принаймні демонтувати «тарілку» точно не збирається.

 

У тому, що рішення мера може мати бодай якесь юридичне обґрунтування, сумнівається Ігор Розкладай, юрист Інституту медіа права.

 

«Закон України "Про систему оподаткування" (стаття 15) дає  виключний перелік місцевих податків і зборів, - каже юрист. – Так, до місцевих податків належить податок із реклами та комунальний податок. До місцевих зборів належать:

 

 

 

І головне, ч.7 ст. 1 Закону "Про систему оподаткування" говорить про те, що "Податки і збори (обов'язкові платежі), справляння яких не передбачено цим Законом, крім визначених Законом України "Про джерела фінансування дорожнього господарства України", сплаті не підлягають"».

 

Тим не менш, уявімо, що всі юридичні нестиковки вирішено (або просто проігноровано, як у нашій країні, на жаль, буває нерідко) і офіційно оформлено рішення київської міської влади: кожен власник супутникової антени віднині повинен щомісяця платити до бюджету міста 50 гривень. До чого це призведе, як вплине на ринок?

 

«Я такі кроки оцінюю як негативні, і на ринок вони можуть вплинути лише негативно», - каже видавець журналу MediaSat Олександр Глущенко. За його словами, незрозуміло, чому податком повинні обкладатися саме супутникові антени: «Пишуть, що це ще один спосіб зібрати кошти для київського бюджету – то з таким самим успіхом можна запроваджувати податок на мобільні телефони, на вуса, на бороди, на гумові чоботи… Теоретично це податок для багатих верств населення – але супутникове обладнання вже не коштує стільки, скільки коштувало 10-15 років тому, і зараз дозволити його собі можуть навіть пенсіонери. 50 гривень на місяць дають 600 гривень на рік, тоді як саме обладнання коштує зараз 20-30 доларів за антену та від 30 доларів за тюнер. Який сенс запроваджувати податок у 600 гривень на рік на обладнання, яке навіть не коштує 600 гривень?

 

Неясно також, на що підуть отримані гроші. У Німеччині, наприклад, є податок на телевізор. Кошти йдуть на систему суспільного телебачення. Що ми в Україні отримаємо взамін як платники? Так, у тій же Європі подекуди є навіть податок на антени, але лише на ті, що розташовані в історичних центрах міст. Приміром, у Прибалтиці декілька років тому був випадок: власників ПОПРОСИЛИ познімати антени з фасадів будинків у центрі міста і перенести їх на дахи».

 

Перший заступник голови Національної ради з питань телебачення і радіомовлення Ігор Курус на питання про те, яким чином ініціатива київського мера може вплинути на розвиток ринку супутникового телебачення, відповів цілком однозначно і лаконічно: «Як і будь-які податки впливають на розвиток того чи іншого сегменту ринку – тобто із знаком мінус». А голова Нацради Віталій Шевченко іронічно зауважив: «Все, до чого торкається рука цього пана, стає золотим».

 

У компанії Vision TV (Viasat) ідея запровадження якихось додаткових зобов’язань для власників антен не те, щоб не викликала заперечень, радше – не була сприйнята серйозно. «Раціональніше було б не призначати податок, а прописати процедуру, за якою людина могла б узаконити супутникову антену, - сказала прес-секретар українського представництва компанії Яна Бойко. - Наскільки я розумію, головна претензія в тому, що "тарілки" псують зовнішній вигляд будинку, що це некрасиво. Відповідно, потрібно прописати правила, аналогічно до тих, які регулюють, наприклад, перепланування квартири. Однак обкладати податком лише за некрасивий вигляд – це неправильно. Це наша точка зору». Якщо ж усе закінчиться встановленням податку для власників антен, то, за словами пані Бойко, всі абоненти компанії обов’язково будуть попереджені.

 

У групі компаній «Поверхность» пообіцяли самостійно вивчити юридичну обґрунтованість нововведення і представити результати широкій громадськості. «Ініціатива щодо запровадження податку на супутникові тарілки одразу викликала у нас сумніви у своїй законності», - зазначив у коментарі «ТК» Джим Філліпофф, генеральний директор компанії «Поверхность ТВ».  За його словами, найближчим часом на сайті www.pvplus.tv буде відкрито спеціальну сторінку, де кожен зможе отримати юридичну консультацію стосовно виправданості цього нововведення.  

 

Важко не погодитися з припущеннями щодо малоймовірності запровадження податку на «тарілки», проте в останні роки кияни неодноразово ставали свідками втілення в життя таких речей, які зовсім незадовго до цього вважалися неможливими чи принаймні малоймовірними. Відтак, власникам супутникових антен лишається сподіватися на силу формальних факторів та на всяк випадок готуватися: або відстоювати свої права у суді, або забезпечувати за свій рахунок надходження додаткових коштів до бюджету міста Києва. Або, звичайно, зняти антену, щоб не псувати столичні краєвиди і не дражнити оточуючих зухвалою демонстрацією «казкових розкошів» у часи глобальної економічної кризи.