Журналістка інформагенства Guildhall
18:00
Вівторок, 17 Грудня 2019

Погано приховане невдоволення. Як кремлівські ЗМІ реагували на результати зустрічі в Парижі

Головні маніпуляції закинув в інфопростір особисто Путін, а Зеленському починають ліпити імідж «яструба».
Погано приховане невдоволення. Як кремлівські ЗМІ реагували на результати зустрічі в Парижі
Погано приховане невдоволення. Як кремлівські ЗМІ реагували на результати зустрічі в Парижі

Українські медіа подавали результати зустрічі в Парижі переважно як якщо не перемогу, то принаймні свідчення спроможності Києва не здавати свої позиції. Кремлю ж важливо транслювати російському суспільству іншу версію — або, принаймні, приховати знервованість президента Путіна в ситуації, коли він не може негайно досягти своєї мети. Російська пропаганда подавала результати саміту в нормандському форматі, спотворюючи зміст спільного комюніке та інтерпретуючи виступи учасників у ключі, вигідному для Кремля. Це стосується як частини переговорів, які стосувалися припинення війни на Донбасі, так і перемовин про транзит і продаж газу.

Головним генератором маніпуляцій під час саміту став сам Путін. На пресконференції він заявив, що в підсумковому документі закріплена «безальтернативність і неухильне виконання мінських угод». Цю тезу негайно почали поширювати російські пропагандистські ресурси. З інших джерел про жодне додаткове зобов’язання України виконувати мінські протоколи в тому вигляді, в якому вони були підписані, невідомо. Натомість канцлерка Німеччини Ангела Меркель висловилася за адаптацію угод до нинішніх реалій. Про це російські медіа змовчали, зате завзято тиражували новину про слова Ангели Меркель «сьогодні ти переможець», начебто адресовані Путіну. Першоджерело цієї історії — текст Андрія Колесникова у виданні «КоммерсантЪ»; сам автор не був свідком розмови й передає її зі слів неназваних «співрозмовників — деяких учасників переговорів», які, ймовірно, могли довідатися про репліку Меркель або від неї самої, або від Путіна, адже слова начебто були сказані приватно.

Один із найважливіших меседжів, який Кремль поширював і на російську, й на українську аудиторію: Меркель і Макрон беззастережно підтримують Росію, а мінські переговори вважають безальтернативним планом розв’язання конфлікту на Донбасі. В українському інформаційному полі цю тезу найактивніше озвучував лідер «Опозиційної платформи — За життя» Віктор Медведчук за допомогою підконтрольних йому ЗМІ.

Кремлівські пропагандисти вхопилися й за неточності у перекладі підсумкового документа саміту, опублікованому Офісом президента України. «ОПЗЖ» звинуватила керівництво держави у фальсифікації комюніке та принагідно почала проштовхувати широке трактування положення про особливий статус окупованих частин Донеччини й Луганщини, яке начебто вимагає внесення змін до Конституції. Російські та сепаратистські ЗМІ донесли цю новину до росіян та мешканців окупованих частин України. Одним зі спікерів став ватажок донецьких сепаратистів Денис Пушилін, який заявив, що обмін полоненими, припинення вогню та інші рішення нормандського саміту не будуть втілені, «поки Київ не опублікує офіційний текст комюніке».

Ще одна маніпуляція, озвучена Путіним просто на пресконференції в Парижі та негайно поширена російськими ЗМІ, — те, що в комюніке закріплене зобов’язання України вступити у прямі переговори з лідерами сепаратистів, і без діалогу з ними війна не може бути завершена. Від самого початку мінського процесу Кремль намагається зробити лідерів так званих Донецької та Луганської народних республік офіційними сторонами переговорів, аби легітимізувати їх та зняти із себе відповідальність за агресію. В цій темі теж засвітився Денис Пушилін, висловивши готовність вести з Києвом прямий діалог. Перед зустріччю в Парижі Зеленський заявив, що Україна не вестиме переговорів із бойовиками, й жодних свідчень того, що ця позиція змінилася під час переговорів, принаймні, в тексті комюніке немає.

Про те, що мешканці окупованих територій дадуть собі раду самі, якщо Зеленський зволікатиме з поступками Кремлю та сепаратистам, російські ЗМІ заявили в кілька способів. По-перше, поширивши статистику Міністерства внутрішніх справ Росії про видані мешканцям окупованих частин України паспорти. По-друге, давши заяву Дениса Пушиліна про налагодження залізничного сполучення Донецька з Москвою та Санкт-Петербургом.

Маніпулювала кремлівська пропаганда й довкола умов імплементації так званої формули Штайнмаєра, яка передбачає проведення місцевих виборів на окупованих територіях, оголошення амністії для бойовиків та повернення кордону України під контроль законної влади. Путін після зустрічі почав залякувати росіян та мешканців окупованих частин України тим, що відновлення контролю над цими територіями потягне за собою «чистки» — зокрема, провів паралель із трагедією у Сребрениці. Таким чином він намагався мотивувати незгоду з пропозицією України спершу забезпечити повернення кордону, а потім провести вибори. Саме по собі апелювання до Сребрениці досить показове, адже Росія 2015 року заветувала резолюцію Ради Безпеки ООН про визнання цього воєнного злочину геноцидом.

Ще один дедалі виразніший штрих до образу Зеленського в російських ЗМІ — його начебто неспроможність контролювати збройні сили й дати наказ відводити війська. За версією кремлівських пропагандистів, у Парижі президент України «розписався в неспроможності зняти блокаду і припинити обстріли». Хоча насправді, як ми вже бачили вище, відмова припиняти вогонь без виконання певних умов пролунала якраз із уст ватажка сепаратистів. Однак Росії важливо підтримати наратив про неконтрольованих «карателів» на фронті, яких не може стримати навіть верховний головнокомандувач. Із цього навіть роблять висновок, що Зеленський — неповноцінний президент.

Хоча росіянам натякають: можливо, Зеленський може, але не хоче. Згадаймо, що кілька місяців тому російські ЗМІ покладали на «русскоговорящего президента с востока» великі сподівання. Нині ж вони руйнують образ Зеленського-«голуба», зображають його «яструбом» та стверджують, що за Зеленського мінські угоди виконані не будуть.

Відмову Зеленського відвести війська відразу по всій лінії фронту прокремлівські аналітики називають свідченням небажання закінчувати війну. Ба більше, Зеленського вже починають звинувачувати в тому, що він «заробляє на війні, як Петро Порошенко». І вже традиційно синхронно з голосами Кремля в небажанні врегулювати конфлікт на Донбасі Зеленського звинуватив Віктор Медведчук.

Путін у Парижі також нагадав про «захист дискримінованого російськомовного населення України». Російські пропутінські медіа та експерти радо підхопили цю тему. Напрочуд синхронно з російською пропагандою спрацював народний депутат України від «Слуги народу» Максим Бужанський, який ініціював скасування Закону «Про мову» — зокрема й під приводом захисту російськомовних українців.

Газові переговори — окрема дуже важлива для Кремля тема. Одразу по завершенні особистої зустрічі Зеленського з Путіним «КоммерсантЪ» опублікував фейк про «досягнення домовленості щодо транзиту російського газу». Пізніше керівник «Нафтогазу України» Андрій Коболєв повідомив, що жодної домовленості немає — сторони лише «домовились домовлятись». Утім новина повсюдно поширилась у російських медіа, створюючи ілюзію перемоги Путіна та «Газпрому» в Парижі. Наступного дня російські медіа поширювали вже нову версію: мовляв, «джентльменська угода» між Путіним і Зеленським укладена тет-а-тет, просто її поки що ховають від українського суспільства, аби не спровокувати ще більше невдоволення «націоналістів».

Серед коментаторів, які висловлювали пропутінську позицію в темі газу, бачимо колишнього українського політика, а тепер росіянина Вадима Колісниченка — співавтора горезвісного закону про мову часів Януковича. Він закидає Зеленському нечесність у газових переговорах. Інші російські ЗМІ змальовують Україну шантажисткою, що залякує Москву зривом транзиту. І в цій темі вони також намагаються зобразити українську владу не монолітною, розірваною внутрішніми суперечностями — мовляв, сам Зеленський хоче домовитися про транзит і купівлю газу в Росії, але керівництво «Нафтогазу» виступає проти. Для російської публіки це ще одне свідчення того, що Зеленський, може, й хотів би дружити з Росією, але не контролює ситуацію.

Цікаво, що головні англомовні рупори Кремля досить мляво маніпулювали результатами саміту, хоча напередодні зустрічі бурхливо готувалися, збираючи коментарі в західних спікерів. Ймовірно, Кремлю не вдалося підготувати досить правдоподібну інтерпретацію результатів, якими він насправді невдоволений, яка би разюче не суперечила повідомленням західних ЗМІ.

Інша річ — російська аудиторія. Коли Кремлю нема чим похвалитися росіянам, пропагандистські ЗМІ просто вигадують досягнення або перекручують поразки так, аби вони виглядали схожими на перемоги. Про те, що сподівання Москви на поступливість Зеленського не справдилися, свідчить зміна риторики пропагандистів щодо самого президента України та його спроможності, готовності й бажання виконувати мінські домовленості. Або робити те, що Москва вважає виконанням мінських домовленостей.

Фото: nv.ua

Читайте також

Всі матеріали розділу / жанру:
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
2173
Переглядів
Коментарі
Код:
Им'я:
Текст:
Коментувати
Коментувати
Нові тексти на ДМ
2016 — 2020 Dev.
Andrey U. Chulkov
Develop
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду