За останній місяць термін «інформаційна війна» вживався так само часто, як і словосполучення «анексія Криму», «люстрація влади», «Тимошенко ходить» та «прес-конференція Януковича в Ростові-на-Дону». Російська війна маніпуляціями, перекрученими фактами та відвертою брехнею довго не знаходила достойної відповіді з боку України, адже до втечі Януковича інформаційну війну вели й вітчизняні канали. Поки громадськість створювала у Facebook сторінки різними мовами про євромайдан і Крим, державний канал іномовлення «Перший Ukraine» чекав відмашок нової влади.

5 березня заступник Секретаря РНБО Вікторія Сюмар на брифінгу констатувала, що трансляція української позиції на міжнародну арену надзвичайно слабка й канал іномовлення УТР не виконує поставлених завдань. Наступного дня вона анонсувала, що з вівторка, 11 березня, розпочне мовлення на супутнику Amos англійська та російська редакції телеканалу «Перший Ukraine» Національної телекомпанії України (НТКУ), що є міжнародною версією Першого національного. Власне, 11 березня на «Першому Ukraine» почав виходити марафон російською та англійською мовами «Единая страна».

На каналі наголошують, що спецпрограмування створюється без жодного додаткового фінансування НТКУ. «Перший Ukraine» виробляє 11-годинний марафон, із яких вісім годин - російською й три - англійською мовою. Також силами працівників НТКУ та залучених волонтерів на каналі почали виходити випуски новин і тижневик англійською мовою, з'явилися переклади найважливіших заяв гостей студії «Першого Ukraine» та прямі включення з Криму.

Щоб більше дізнатися про марафон «Единая страна», плани іномовлення та обсяги аудиторії, на які працює канал, «Детектор медіа» поспілкувалася з генпродюсером «Першого Ukraine» Михайлом Смутком.

«Цілі, які НТКУ, "Перший Ukraine" і я хотіли реалізувати,

збіглися з цілями держави та РНБО»

- Михайле, 11 березня супутниковий канал «Перший Ukraine» та цифровий ефірний «Перший Т2» почали транслювати телевізійний марафон російською та англійською мовами «Единая страна». Чому такий марафон з'явився в ефірі тільки 11 березня, а не раніше?

- Ви й самі розумієте, якою була інформаційна політика в державі. На жаль, за умов, коли в нас не було достатньо ресурсів, коли цього не дозволяла інформаційна політика з боку влади, в тому числі й через бюрократизм, нам не вдалося зробити цього раніше.

- Тобто ви почали змінювати сітку вже коли змінилася влада?

- 5 березня на брифінгу РНБО було заявлено, що в нас немає іномовлення й УТР не справляється зі своїми завданнями. Після брифінгу я зустрівся з Вікторією Сюмар у РНБО. Ми вислухали всі пропозиції, поговорили, і вона дала нам можливість реалізувати свій задум.

Одразу після зустрічі в РНБО я поспілкувався з ініціативними редакторськими групами, які готові були в такі короткі строки зробити такий великий продукт. Колектив висловив свою зацікавленість проектом. Про ініціативу я, звісно, повідомив нашому в. о. гендиректора Олександру Пантелеймонову, і він сказав, що ідея хороша, особливо в цей непростий час.

Вже у вівторок, 11 березня, після свят, ми підготувались і запустили марафон: російськомовну та англомовну версії.

Фактично це спільна ініціатива РНБО і НТКУ. Цілі, які НТКУ, «Перший Ukraine» і я хотіли реалізувати, збіглися з цілями держави та РНБО. Країна була і є в небезпеці, тому такі спільні ініціативи дуже потрібні. Нас тривалий час не бачили й не чули, але ми нагадали про себе, про те, що ми можемо й хочемо це зробити.

Особисто я дуже переймаюся тим, що відбувається в країні, та розумію, наскільки відповідальною є правильна інформаційна політика. Я був на Майдані з 18 по 21 лютого. В перший день, як почалися зіткнення, я бачив гранати, кулі, «Беркут», перші трупи в Будинку офіцерів, потім біля метро «Хрещатик», на території Михайлівського монастиря. Тоді виникло усвідомлення трагічності подій. У суботу я був у «Межигір'ї», з 25 лютого по 2 березня - у Криму. Під час цих поїздок я бачив, як люди сприймали всі ці події, я був на мітингу кримських татар і проросійських сил у Сімферополі, бачив російські БТРи, в готелі бачив, що показують російські пропагандистські канали. Я спілкувався в Криму з російськими журналістами - вони думають здебільшого про заробляння грошей. Коли я повернуся до Києва, для мене все це злилося - смерті на Майдані, події в Криму... Й тоді я зрозумів, що ми не можемо нічого не робити. Я бачив, що фактично починається війна, й тому не міг сидіти склавши руки. Власне, коли нова влада почала формуватися, я отримав факс із Молдови, що вони хочуть нас показувати.

«Ми проводимо кастинги й апробуємо ведучих просто з нуля»

- Хто допомагає вам із марафоном на «Першому Ukraine»?

- Нам дуже сильно допомагають волонтери, причому не лише ті, які приходять ззовні, але й студенти, знайомі знайомих, волонтери з НТКУ. В нас є міжнародний відділ, який очолює Вікторія Романова, і за її сприяння й активності її підопічних ми почали працювати над марафоном. Також волонтери включилися і в роботу англомовної редакції.

- Для запуску марафону вам знадобилися нові ведучі, журналісти. Де і як ви шукали кадри?

- Ми проводимо кастинги й апробуємо ведучих просто з нуля. 11 березня, в перший день випуску марафону, в нас був тільки один ведучий - Олесь Терещенко, але він не міг тоді зранку вийти в ефір, і я вирішив, що сам сяду в кадр, хоча такого досвіду в мене не було. Зараз у країні така ситуація, що менеджери, редактори - не має значення хто - люди, які розуміють, які меседжі потрібно озвучувати, мають доносити правду людям. Головна вимога до людей у кадрі - щоб вони розуміли ситуацію. Саме з таких міркувань відбувся мій дебют, так само як відбувся дебют гостьових редакторів, журналістів, інших ведучих.

З добором ведучих був іще цікавий випадок, коли ми запросили в ефір активістку євромайдану Юлію Марушевську, яка записала відоме звернення I am Ukrainian, що вже зараз має 10 млн переглядів на YouTube. В ефірі ми попросили її зробити звернення про ситуацію в Криму, і вона його зробила. Після ефіру я запропонував їй стати ведучою, вона погодилась і працювала в нас. Зараз вона за кордоном, у тривалій поїздці Європою та Північною Америкою і на своїх зустрічах зі студентами, журналістами, представниками громадських організацій, урядів і парламентів західних країн інформує про нашу діяльність. За що їй окрема, персональна, велика подяка.

- Як довго ще триватиме марафон на «Першому Ukraine»?

- Марафон триватиме, поки це буде потрібно. Мене зараз усі про це запитують, адже люди, які працюють над марафоном, уже стомлені. Але вони готові працювати далі, в них є бажання та ентузіазм це робити. Поки в Криму буде російський солдат, поки не буде вирішено це питання, то, звісно, в наших національних інтересах продовжувати такий марафон. Іномовлення - це продовження позиції держави, трансляція позиції держави, але не як самостійного об'єкту, а як інтересів народу.

«Проект міжнародного телебачення

можна вивести в нуль і навіть на рентабельність»

- Чи отримали ви додаткове фінансування на запуск марафону?

- Ні, додаткових коштів нам не виділили. Від цих нон-стоп марафонів перегоряють лампи прожекторів. Ще трошки і, якщо в нас ще щось перегорить, - ми не зможемо випускати програми.

Щоби перемогти у цій війні або хоча б не втратити ще більше людей, ще більше території та власних інтересів - державі потрібно задуматися, що війна - це не тільки армія, автомати, танки, це також люди пера. Ми - солдати інформаційної війни. Коли керівництво держави каже, що нам час воювати, то виділяє 7-8 мільярдів на армію, збирає кошти, акумулює ресурси - і це правильно, так це й має відбуватись. Але сьогодні йде й інформаційна війна. І для того, щоб показати, що тут насправді відбувається, щоб мати відповідь російським каналам, потрібне фінансування. Не можемо ми з голими руками піти проти Russia Today із мільярдними бюджетами.

- Якщо ви так страждаєте від недостатнього фінансування, то чи не думали пошукати грошей на канал деінде, скажімо, попросити допомоги в громадськості?

- Це хороша ідея - збирати кошти есемесками, але держава має також пам'ятати, що вона створила телеканал і зобов'язана його підтримувати. Стратегічно не можна постійно просити людей збирати кошти на якісь програми, хіба лише для запуску якихось нових проектів.

Є краудфандингові спільноти, які можуть нам допомогти у якійсь кампанії зі збору коштів. Але якщо ми візьмемо ці гроші, постане купа питань, адже ми державна установа. Це будуть складні юридично-фінансові тонкощі. Проте ідея, звісно, чудова.

Насправді можна вивести проект міжнародного телебачення в нуль і навіть на рентабельність. В умовах світової зацікавленості Україною це буде честю для всіх - показувати новини звідси. Також є варіант об'єднання зусиль з іншими каналами, які мають ліцензію на іномовлення, у плані просування за кордоном. У Канаді, США є національні пакети: польські, турецькі, німецькі, французькі, російські, а українських немає. Чому не можна зробити, щоб турист приїхав до Єгипту чи Туреччини й дивися не російські канали, а українські? Це можна просувати, продавати рекламу, але є дуже багато нюансів, юридичних і фінансових процедур.

«У Росії потрібно вчитися»

- Яка мета «Першого Ukraine» - об'єктивна подача інформації про події в Україні чи антипропаганда у відповідь російським каналам?

- На Заході люди звикли сприймати інформацію середнім арифметичним: є одна точка зору, є й інша - істина десь посередині. Вони не звикли думати, що Russia Today та інші пропагандистські канали - це брехня, пропаганда, маніпуляція. Тому в західного глядача складається враження, що між збалансованістю західних каналів і російським радикалізмом є золота середина.

- Тобто, щоб вирівняти цю золоту середину, «Першому Ukraine» потрібно зайнятися проукраїнською пропагандою?

- З приводу пропаганди, то ми не маємо так жорстко все показувати, переймати методи російського телебачення. Ми маємо це робити красиво, оскільки вони вже програли - всі знають, що їхнє телебачення пропагандистське. Ми будемо продовжувати робити те, що робимо - транслювати меседжі, які нам потрібні, які відповідають національним інтересам. Але головна зброя України в інформаційній війні - це правда, адже правда на нашому боці.

- Чи дивитеся ви російське телебачення?

- Ми стежимо за російськими каналами, адже маємо знати їхні наміри, техніки, на що реагувати. У Росії потрібно вчитися. Їхній комплекс Russia Today мовить чотирма мовами, має фінансування мільярди доларів, а ще ж є «Вести 24», РБК та інші. Все це координується з одного центру. Як ми можемо з фактично нульовим бюджетом конкурувати з Russia Today?

«Західному світові потрібно наголошувати,

що з таким ставленням до міжнародних угод

Аляску або Сектор Газа можуть запросто анексувати»

- Чи відрізняються за своїм змістом англомовні й російськомовні програми «Першого Ukraine»? Чим саме?

- Програми відрізняються між собою, в них різна концепція. Англомовний слухач не володіє всією тією інформацією, якою володіє російськомовний. Останнім не потрібно розказувати, яка різниця між Києвом та Сімферополем, Донецьком і Львовом. Пересічний американець чи європеєць про це не знають, тому інформація там подається під іншим кутом, із різним вмістом деталей, але порядок денний дуже схожий.

Англомовній аудиторії цікавіша дипломатія, наголос ставиться на порушення норм міжнародного права. Цій аудиторії цікаво, як ситуація в Україні вплине на світ, що це призведе до поширення ядерної зброї, адже країни Будапештського меморандуму не захистили Україну. Західному світові потрібно наголошувати, що з таким ставленням до міжнародних угод Аляска або Сектор Газа можуть бути приєднаними іншими країнами просто так, нізащо. Третій меседж для такої аудиторії - це порушення свободи людини, злочин проти людства.

Якщо порівнювати програми англійською та російською мовами то, звичайно, спікери різні. У російськомовних програмах більше українців у гостях, в англомовних - іноземців, ми включали іноземних журналістів, які працювали в Криму.

Англомовний блок виходить як у записі, так і в прямому ефірі. В ефір англомовний блок починає виходити о 23.00 за Києвом, це післяпряйм у Європі й передпрайм та прайм у США. Ми записуємо програми таким чином, щоб вони не втратили своєї новизни та інформативності. За час існування марафону ми провели телеміст із Оттавським університетом у Канаді, де наші експерти в студії відповідали на запитання канадської аудиторії та ставили свої запитання канадським студентам і представникам громадськості. Також ми першими наживо показали і своїми силами забезпечили синхронний переклад заяв під час підписання Угоди про асоціацію з ЄС 21 березня за участі прем'єр-міністра Арсенія Яценюка та глав держав і урядів Європейського Союзу. Також ми єдиний канал, хто наживо показував із синхронним перекладом співробітниць міжнародного відділу НТКУ перше спільне засідання Кабінету Міністрів України за участі єврокомісарів. Також у рамках нашого російськомовного блоку марафону ми наживо транслювали, перекладали, показували, коментували та обговорювали з експертами історичне засідання Генеральної асамблеї ООН, де було проголосовано резолюцію на підтримку територіальної цілісності України.

- У вас на сайті я також бачила переклади російськомовних марафонів англійською. За яким принципом ви добираєте програми, які варто перекласти?

- Ті програми, які ми робили російською мовою, але які нам здалися дуже цікавими, інформативними й важливими, ми перекладали. Зараз ми ще працюємо над схемою, яким чином ми будемо формувати нашу роботу: де буде переклад, а де будуть оригінальні англомовні програми.

- Які додаткові програми будуть в ефірі крім марафону?

- Марафон не є самостійним форматом, який ми завжди будемо проводити. Формат марафону обрали для запуску, оскільки це найкращий формат для телевізійного висвітлення всіх цих подій. Безсумнівно, ми будемо запускати якісь нішеві, тематичні програми, новини англійською. Зараз ми працюємо над проектом із нейтралізації російської пропаганди.

У рамках марафону, наприклад, ми вже створили нарізку з основних заяв наших гостей російськомовної та англомовної програм. Ці головні, короткі меседжі, потрібні необізнаному глядачу з різних обговорюваних у студії питань, ми ставимо між великими блоками марафону.

Хочу зазначити, що 20 березня ми зробили ще один крок у наповненні сітки. Спільними зусиллями співробітників міжнародного відділу вийшов перший випуск англомовних новин. Відтоді вони виходять щодня. Тривалість - від 15 до 20 хвилин. З того часу ми вже записали два підсумкові тижневики тривалістю 40 хвилин. Програма складається як із перекладів наших сюжетів, які виходять в україномовній редакції, так і зі спеціально підготовлених матеріалів. Ба більше, з 1 квітня ми запустили блок новин без ведучих (кілька актуальних на момент виходу сюжетів із постійною ротацією) за принципом Euronews. Плануємо в перспективі вийти на щогодинний формат подачі таких новин.

«"Перший Ukraine"» може стати ресурсом координації

всіх громадських ініціатив із висвітлення подій в Україні»

- Як «Перший Ukraine» співпрацює з новоутвореними інтернет-каналами: «Спільнобачення», «Громадське ТБ»?

- Наразі ми вже співпрацюємо зі «Спільнобаченням». Їхнього журналіста Володимира Карагяура, який перебував у Криму, ми включали по 4-5 разів на день у наш марафон, за що йому велика вдячність. Він уже повернувся і взяв учать у наших російськомовному та англомовному випусках.

Окрім того, зі «Спільнобаченням» ми налагодили всі технічні деталі, щоб мати можливість стрімити їхній потік. Вони кілька разів надсилали нам головні новини дня - програма на 15 хвилин, де журналіст просто стоїть у кадрі та розповідає, читає основні новини дня англійською мовою. Цей формат можливий для інтернету, але не для серйозних телевізійних компаній, 15 хвилин читати новини - це неповноцінний формат. Зі «Спільнобаченням» ми й досі ведемо переговори, думаю, будемо створювати спільну програму та працювати над іншими спільними проектами.

Також Могилянська школа журналістики зголосилася нам допомогти. Вони готують щотижневі англомовні випуски новин: у них є студія, ресурси, ідеї. В Могилянці дуже потужний міжнародний відділ. Майже щотижня до них приїжджають гості з-за кордону, також є англомовні лекції, спілкування з англомовною спільнотою. Мені особисто дуже приємно реалізовувати спільні проекти з Могилянкою, адже це моя альма-матер.

Крім того зараз ми співпрацюємо з Антикризовим медіацентром, розташованим у готелі «Україна», їхні трансляції та записи брифінгів виходять у нас на каналі.

Ми зацікавленні у співпраці зі всіма об'єднаннями громадської журналістики. «Перший Ukraine» може стати ресурсом координації всіх громадських ініціатив із висвітлення подій в Україні. Я думаю та сподіваюся, що Роману Скрипіну, Мустафі Найєму та іншим працівникам «Громадського телебачення» буде дуже цікаво створювати російськомовний і англомовний продукт, об'єднати зусилля для трансляції, ретрансляції правди про Україну за кордон.

«Державні ресурси іномовлення розпорошені»

- Зі скількох супутників мовить «Перший Ukraine»?

- Ми мовимо з ізраїльського супутника Amos, проте, на жаль, струмінь його покриття, який ми використовуємо, не є настільки великим. Він покриває Україну, Балкани, частину Західної Європи, Скандинавію, Прибалтику, Центральну Європу і європейську частину Росії, але в Іспанії, Португалії, Лондоні потрібні дуже великі тарілки, щоб ловити сигнал супутника.

Державні ресурси іномовлення розпорошені, оскільки є два канали: «Перший Ukraine» та УТР (Всесвітня служба «Українське телебачення і радіомовлення»). УТР користується двома супутниками. Один супутник мовить на Америку, інший супутник одним струменем покриває всю Європу, Північну Африку, Близький Схід, другим струменем - частину Європи, Середню Азію і фактично всю РФ.

Трансляція через супутник є дорогою, в НТКУ один рік забезпечення трансляції через потужності супутнику Amos (підняття сигналу, оренда каналу, поширення) коштує близько 6 млн гривень на три канали («Перший Ukraine», Перший національний та Euronews). Але це все одно не покриває всього світу. Можна вибудувати в рамках державного іномовлення таку систему супутникового мовлення, яка буде не так дорого коштувати, але покриватиме практично весь світ.

- Коли почали проводити марафон, чи думали ви над тим, як можна зробити мовлення «Першого Ukraine» доступнішим, як показувати його в більшій кількості країн?

- Після того, як було запущено англомовну версію марафону, ми зустрілися з генеральним директором УТР Василем Юричком та домовилися про те, що УТР віддає нам слот з 00.30 до 08.00 за українським часом, оскільки вони мають краще покриття. У цьому слоті вони ретранслюють наш контент, який паралельно йде на нашому каналі. О 23.00 ми починаємо англомовлення на «Першому Ukraine», покриття - вся Європа, Україна, Росія, о 00.30 англомовний блок, який складається з новин, блоків марафону «Єдина країна» і з розділу No Comments. Приблизно з 3.00 ми повторюємо наші російськомовні програми дня. Таким чином, через УТР ми маємо доступ до ще двох супутників з 00.30 до 8.00 та можемо мовити на Америку, Азію, майже всю територію РФ.

- Яким чином ще розширюєте своє мовлення?

- Найближчим часом ми запустимо два мобільні додатки для Android та IOS із трансляцією каналів «Перший Ukraine» та «Перший національний». Минулого року було розроблено додаток для Android, він запустився і вже працює, але там виникли проблеми, пов'язані з обмеженням поширення ліцензованого контенту (Олімпіада, «Євробачення», спортивні події, інші програми, які обмежуються територією України). А геоблокування потребує коштів, яких немає. Натомість Apple попросила нас поміняти додаток. Це все тягнулося довго через велику кількість фінансових та організаційних питань. Але за один-два тижні ми зможемо відкрити можливість повноцінно завантажувати Android та IOS-додатки й дивитися «Перший Ukraine», на мобільних пристроях. Таким чином, ми розширюємо аудиторію. В Android, якщо я не помиляюсь, 1,5 мільярда користувачів, у IOS - 500-700 млн. Тому всі ці люди потенційно зможуть дивитися наш канал через інтернет.

На сьогодні ми також активно співпрацюємо з американською кабельною мережею MHZ Network, що є власником частот по всіх ринках США, і передаємо їй англомовні новини на всю їхню загальнонаціональну мережу. Це означає, що наші англомовні новини можуть дивитися більш ніж 30 млн домогосподарств потенційної аудиторії в США. Також вони зацікавлені й готові показувати не тільки новини, але інший наш контент. Нашою роботою також зацікавилися канадські та європейські провайдери. А з початку березня нас повноцінно транслює в своїй мережі державний Moldtelecom по всій території Молдови.

«Я вважаю, що потрібно розділяти громадське мовлення

та державне іномовлення в різні структури»

- Як ви ставитеся до кадрових змін на НТКУ? Що скажете про можливість запуску громадського телебачення на базі мовника?

- Я дуже хочу, щоб громадське телебачення було створено. Вважаю, що новий генеральний директор НТКУ Зураб Аласанія надзвичайно потужний менеджер і авторитетна людина, але в першу чергу, як він сам часто повторює, він журналіст. І це чудово. Адже саме редакційні цінності свободи та об'єктивності на додачу до незалежності від держави, окремих політичних сил і комерційних впливів у фінансовому та організаційному плані з авторитетною наглядовою радою - запорука створення громадського мовника.

Громадське телебачення надзвичайно потрібне Україні. Адже це потужний запобіжник від непропорційного просування особистих чи колективних інтересів окремих чиновників, політиків, бізнесменів через державних мовників або ж через комерційні канали в інформаційне поле України та формування потрібної їм громадської думки. Громадське мовлення має стати майданчиком знаходження і захисту саме суспільних інтересів. Бажаю Зурабу Аласанії наснаги й сил в очищенні авгієвих стаєнь нереформованого державного телебачення і створення абсолютно нового громадського мовника в інтересах суспільства. Про громадське телебачення говорити більше вважаю неетичним зі свого боку, думаю, що Зураб Аласанія вам зможе розповісти краще й докладніше.

Мене більше цікавить, що ж буде з державним іномовленням після створення громадського телебачення. Відверто скажу, в мене було трохи інше бачення структури іномовлення. Та після обговорення на рівні Кабінету Міністрів та РНБО, Нацради і Держкомтелерадіо, а також у межах НТКУ й УТР, у тому числі за участі медіаспільноти - в мене воно змінилося. Безсумнівно, найбільш цінними були пропозиції заступника секретаря РНБО Вікторії Сюмар, генерального директора НТКУ Зураба Аласанії, голови Держкомтелерадіо Олега Наливайка, представників Нацради Володимира Манжосова та Лариси Мудрак. Зараз я вважаю, що потрібно розділяти громадське мовлення та державне іномовлення в різні структури, оскільки в них різні завдання, аудиторія, цінності та принципи діяльності. Не варто об'єднувати під одним дахом два концептуально різних, але надзвичайно важливих для народу, суспільства й держави проекти - громадське мовлення й державне іномовлення. Оскільки це буде схоже на відому байку про лебедя, щуку і рака.

Проте це не значить, що державне мовлення потрібно розвалити. Розпорошені структури потрібно об'єднувати і створювати державний медіахолдинг іномовлення. Нам потрібно запустити три повноцінні телеканали - англійською для понад 1 мільярда потенційної аудиторії, російською для 300 мільйонів та українською для нашої діаспори. Безсумнівно, із чіткою структурою з достатнім фінансуванням, оптимальним штатом, якісним контентом та широким покриттям.

Створення державного іномовлення мені чимось нагадує ініціативи реформування вищої освіти. Не порушуючи питання автономії університетів, неефективним є відомче підпорядкування вишів (окрім силових відомств - Міноборони, МВС, СБУ, МНС) - не лише Міністерству освіти і науки, а ще Міністерству аграрної політики, Міністерству доходів і зборів, Міністерству праці і соціальної політики й т. д. Так само і в державному телебаченні, окрім НТКУ (Перший національний, «Перший T2», «Перший Ukraine», Euronews), ОДТРК (близько 30 регіональних державних мовників), телеканалу «Культура», УТР, телеканалу «Рада», є ще державні відомчі телеканали, один із яких, наприклад, підпорядковується Національному банку України (БТБ). Саме тому необхідна концентрація та об'єднання тих державних мовників та інших державних інформаційних ресурсів, які не перетворюються на громадське телебачення і не виконують чітких внутрішньо державних функцій («Рада» - висвітлення діяльності парламенту, «Культура» - висвітлення культурних подій у країні), в одну структуру. Десь кращі місця на супутниках і в кабелі, десь - юридичний статус, десь - обладнання, десь - людський і творчий потенціал. Це дасть синергію та міць новому мовнику. Людські, технічні, юридичні та фінансові ресурси мають об'єднатися й реорганізуватися в ефективного та єдиного державного іномовника. А з тими державними мовниками, які поза процесом об'єднання, необхідно посилити координацію.

Проте я боюся правового вакууму та інерції державної машини. Зараз кожен день відстрочки у створенні державного іномовлення - програна битва на інформаційному фронті російській пропагандистській машині. Тому вважаю, що статус державного іномовлення має бути визначено законодавчо - Законом «Про державне іномовлення». Можливо, було б логічно його ухвалити навіть у пакеті із Законом «Про громадське телебачення». Але розуміючи законодавчу процедуру, починати потрібно з рішень Президента України, Кабінету Міністрів, Держкомтелерадіо та Нацради за загальної координації РНБО. Проте процес створення правової, організаційної та фінансової бази має розпочатися невідкладно. На реорганізацію та злиття, переоформлення ліцензій та оптимізацію може піти за нинішнього правового поля щонайменше 6 місяців. Це неприпустимо багато в умовах інформаційної війни з Росією. Тому цей процес має бути прискорено, аби державне іномовлення запрацювало на повну потужність уже сьогодні.