Цього року на Каннському телеринку MipTV, який триватиме з 7 по 10 квітня, побільшає на одного українського учасника. Презентувати свій проект The 7th Sense, формат якого розроблявся близько року, а технічна платформа - понад 5 років, поїде керівний партнер компанії RostGroup, експерт у галузі громадських зв'язків та медіатехнологій Олена Сибірякова.

Спеціально до Каннського телеринку команда The 7th Sense зняла пілотну програму оригінального ігрового шоу. За задумом авторів формату, у програмі змагатимуться гравці в студії та інтернет-аудиторія, які одночасно відповідатимуть на запитання шоу. Причому перемагатиме у грі не найрозумніший, а людина з найбільш розвиненою інтуїцією. Пані Сибірякова зазначає, що в шоу The 7th Sense можуть брати участь усі охочі, на відміну від талант-шоу, в яких учасники мають володіти якимись талантами чи навичками. На думку авторів формату, така програма зможе зібрати свою аудиторію саме завдяки легкій участі й шансах кожного на перемогу.

Інтерактивність та чесність гри The 7th Sense забезпечуватиме кросмедійна платформа SINCE (Synchronous INstrumental CEnter), яка дозволяє оцінювати мультимедійні дані в режимі реального часу необмеженою кількістю користувачів. Над розробкою платформи SINCE у RostGroup почали працювати у 2008 році, на сьогодні сервіс пройшов апробації та продовжує вдосконалюватися. За словами Олени Сибірякової, цю платформу можна використовувати для створення численних телеформатів, телевимірювань і дослідження смаків аудиторії.

Команда RostGroup уже встигла презентувати свій формат The 7th Sense на телеринку Discop Istanbul. Незважаючи на те, що там The 7th Sense було презентовано без показу пілотної програми, проектом встигли зацікавитись у Туреччині, Британії та США. На думку авторки формату, її ідея повністю відповідає теперішнім телеринковим завданням - креативність, інноваційність плюс інтерактивність - та зможе повернути молоду аудиторію до екранів телевізора.

Днями розпочав роботу сайт the7sense.tv, де можна ознайомитися з промороликом проекту. Детальніше про новий український формат і технічну платформу, на базі якої він створювався, «Детектор медіа» поспілкувалася з Оленою Сибіряковою.

«В основі програми лежить інтуїтивний вибір,

до якого будь-яка людина звертається щодня»

- Олено, на початку березня ви зняли пілот проекту, над форматом якого працювали понад рік. Розкажіть, у чому його суть.

- Проект називається «Сьоме відчуття», але через те, що він готується для міжнародного ринку, буде називатися The 7th Sense. Основна ідея нового телеформату The 7th Sense - повернути в телебачення молодіжну аудиторію глядачів, інтернет - тільки засіб. Як ви думаєте, що таке сьоме відчуття?

- Інтуїція?

- Правильно! Бо ви жінка, ви це інтуїтивно відчули. Я дуже багатьом чоловікам ставлю це запитання, вони в ступорі відповідають: «Це щось після шостого». А що таке шосте? Шосте - це відчуття інтуїції однієї людини. За нашою концепцією, сьоме відчуття - це відчуття універсальне, глобальне, відчуття великих обсягів - відчуття інтернету. Сьоме відчуття формується не в однієї людини, а у великої кількості людей і може вплинути на перебіг і сценарій нашої програми. Завдяки такій непередбачуваності та інтерактивності формат The 7th Sense є ігровим шоу, де між собою на рівних у прямому ефірі змагатимуться людина та інтернет.

- Хіба в людини за таких умов є шанс?

- Змагання у The7th Sense не пов'язані зі знаннями чи особливими талантами, наприклад, умінням танцювати чи співати. Новий формат не передбачає тестових запитань, адже в таких змаганнях інтернет-користувачі завжди мають перевагу, бо в них є Google, а в учасників програми - ні. Натомість в основі програми лежить інтуїтивний вибір, до якого будь-яка людина звертається щодня. Запитання шоу The 7th Sense лежать у площині простих життєвих рішень, отже вони ставлять учасників гри в студії та інтернет-аудиторію, телеглядачів, в однакові умови. Кожна людина щодня робить вибір: подобається чи не подобається хлопець, вижене чи не вижене керівник. Для нас головне - створити в новому телевізійному форматі умови, однаково сприятливі для прояву людини та інтернету.

- Наприклад?

- Ситуації різноманітні. Кожний епізод складається з 5 турів, жоден із них не схожий на попередній. Наприклад, у першому турі у студії з'являється чорна капсула, ніхто не знає, що в ній. У гравців у студії та по той бік телевізійного екрану є лише 15-20 секунд, щоби вгадати, що саме в цій капсулі, це можливо зробити лише інтуїтивно. Поки ведуча розмовляє з гравцями, всі телевізійні глядачі, в тому числі й ті, хто бере участь у грі, можуть бачити, яким чином проявляє себе інтернет, а потім - що думають із цього приводу гравці у студії The 7th Sense. У прямому ефірі ми відкриваємо капсулу і доводимо, наскільки правильним виявилося їхнє передчуття.

У наступному турі інша гра. В студії з'являється герой програми, відома зірка, відомий спортсмен. Запитання другого туру буде стосуватись особистої історії цього героя. В нашому пілотному випуску - відомий музикант розповів історію зі свого життя, коли він вперше отримав гроші. Перед учасниками програми й телеглядачами ми поставили запитання: «Як ви думаєте, яким чином ця людина витратила гроші? Купила запальничку чи бутерброд?». Після того, як гравці та інтернет надав нам свій варіант відповіді, герой у студії в прямому ефірі довів правильну думку, бо це його історія. За таким принципом побудовані інші, не менш цікаві тури гри.

В останньому турі ми, наприклад, ставимо запитання: «Де зараз перебуває відомий актор? У Києві, в Лос-Анджелесі чи в Бірмінгемі». І маємо можливість відповісти за допомогою сучасних засобів масової інформації та інтернету, через онлайн-включення показуємо після того, як отримали відповідь від учасників у студії та багатомільйонної аудиторії телеглядачів, де насправді є ця людина. Сучасні технології дозволяють зробити з цього несподіванку й довести, що програма відбувається в реальному часі, а відповідь не можна сфальшувати.

Загалом формат складається з 12 епізодів. Останній епізод буде битвою між командами найкращих провидців сезону The 7th Sense, що грають у студії та через інтернет по той бік екрану.

- Чи правильно я розумію, що у вашому шоу відбувається боротьба між учасниками та інтернетом не як ресурсом, а як глядачами, які перебувають по той бік екрану?

- Саме так. За кожним є власна історія, кожен має шанс опинитися у фіналі та виграти головний приз.

- А як ви збираєтеся долучити цю аудиторію? Бо все ж таки в інтернету і телебачення вона різна.

- Яким чином залучити - питання маркетингу. Так само, як і на будь-яке інше шоу: є промокампанії, інтернет-кампанії, ми нічого нового тут не вигадаємо.

- Хто є учасниками програми у студії The 7th Sense?

- За нашою концепцією, учасниками студії можуть бути люди, які зареєструвалися на сайті The 7th Sense. У програмі взяти участь може кожен. Танцювати може не кожен, співати може не кожен, мати гарну зовнішність і потрапити на екран також може не кожен, а за нашим форматом учасниками ефіру може стати будь-хто. Задля цього йому слід лише набрати найбільшу підтримку своїх друзів.

Коли він стане учасником гри у студії у прямому ефірі, то отримати приз він може лише завдяки своєму власному передчуттю. Учасник телевізійного шоу The 7th Sense повинен бути точнішим, аніж багатомільйонний інтернет. Якщо команда інтернету буде точнішою у своїх прогнозах, ніхто з учасників у студії не отримає великого призу.

- Ви згадували, що є головний приз. Що це за приз?

- Мільйон у національній валюті. Найближчий зразок до The 7th Sense - це той же «Мільйонер», шоу, яке підкорило аудиторію в усьому світі. Але ми подивилися на старий формат по-новому та намагаємося зробити шоу, де б вигравав не найрозумніший, а людина, яка відчуває ситуацію.

- Як ви думаєте, чи буде відрізнятися аудиторія тих, хто дивиться, і тих, хто активно бере участь у грі?

- Звісно. Тих, хто активно та грамотно бере участь, завжди менше, ніж тих, хто просто пасивно дивиться.

- Скільки учасників зможе брати участь у програмі онлайн?

- Це можуть бути й мільйони. Платформа SINCE, за допомогою якої підключатимуться інтернет-гравці, дозволяє утримувати велику кількість людей. Скажімо, за шоу «Україна має талант» у прайм-таймі спостерігають два чи три мільйони людей. Аудиторія програми - пасивні глядачі, я думаю, що 10% від цієї маси можуть брати активну участь у The 7th Sense. Особливість нового телеформату в тому, що він може мати найбільший КПД у країнах, де в телеглядачів є звичка користуватися інтернетом, і одномоментно у прямому ефірі телевізійний формат може дивитися мільйони людей, наприклад у США, Індії чи Китаї. Я також мрію про можливість перетворити The 7th Sense на глобальну гру.

- Для онлайн-гравців передбачена авторизація?

- Так. Хто захоче, буде авторизовуватися, хто не захоче - будь ласка, дивіться шоу так. Ми забезпечимо умови для того, щоб люди могли включитися в гру, і ми будемо давати їм індивідуальний рахунок балів.

«Після Канн будемо розмовляти з українськими каналами»

- Хто автор ідеї формату?

- Вона перед вами :) Була також креативна група - дівчата, з якими ми працювали майже рік. Ми запрошували до співпраці фрілансерів. Долучалися до проекту також Слава Кузьменко та Оксана Жиленко з ICTV, вони доробляли формат. На іншому етапі приєдналися люди, які займалися зйомкою пілоту - це Світлана Легка, продюсер, що робила багато масових шоу, режисер прямого ефіру Максим Онанко з Film.ua та операторська група, з якою він співпрацює. Знімали ми пілот на базі студії й техніки «Євромедіа». У пілоті також взяли участь мої студенти, які перед тим пройшли маленький кастинг. Програму довелося вести мені самій, як багато років тому.

- Розкажіть, як виглядає студія.

- Окрім гравців та їхніх груп підтримки у залі, у студії є два великих екрани. Основний, де показують результати голосування інтернету, - це інноваційна розробка, я навіть людей із Росії запрошувала, щоб вони цю схему розрахували, бо в нас такого поки немає. І є додатковий - інформаційний, де ми представляємо профайли, гостя, віддалені групи підтримки гравців, результати турів тощо.

- Які цілі ви ставили перед собою, створюючи цей формат?

- Основна проблема, яку ми спробуємо зараз вирішувати, - це довіра до інформації. Інтернет видає зараз дуже багато неправдивої інформації, і в людей уже немає віри в те, що показують екрани. Нам важливо, щоб люди повірили, що ця гра - справжня можливість повернутися до яскравого телевізійного видовища і взяти в ньому участь безпосередньо, не виходячи зі свої домівки. Для цього їм треба в певний час лише увімкнути телеекран, мати вдома WiFi та будь-який комп'ютерний пристрій.

- Ви зняли пілот англійською мовою відразу на експорт. А чи пропонували ви його українським каналам?

- Ні, не пропонували. Ми сподіваємося, що нам удасться презентувати його в Каннах на великому телеринку, а вже після цього будемо розмовляти з українськими каналами. На мій погляд, є тільки три українських канали, які, виходячи зі своїх цільових аудиторії, можуть зацікавитися The 7th Sense - СТБ, Новий канал або «1+1».

- Яка планується промоція пілоту?

- Ми збираємося зараз робити промоцію лише щодо івенту в Каннах та готуємося разом із компанією MRM (медіаконсалтингова компанія. - ТК) - організаторами Kiev Media Week показати його восени в Києві. Якщо все буде добре, ми презентуємо український продукт на українському форумі, залучивши тих спеціалістів, яким це буде цікаво.

- Що ви презентували в Туреччині на телеринку Discop Istanbul?

- Я поїхала туди, щоби зрозуміти, що це за ринок, бо я все ж таки людина зі сфери технологій і піару. Після цього телеринку зробила висновок, що треба робити конкурентний продукт. На міжнародних ринках багато покупців, багато людей цікавляться новими ідеями, але водночас усім потрібен уже готовий продукт. Основні критерії - креативність, інноваційність та інтерактивність. Весь світ шукає проекти, які базуються на цих речах, бо всі розуміють, що інтернет забирає аудиторію, і ми повинні її повертати, проте поки ніхто не знає, як це зробити. Тому дуже велика зацікавленість до проектів, які зможуть повернути телебаченню аудиторію.

- Хто зацікавився форматом The 7th Sense?

- З попередніх розмов дистрибутори з Туреччини, британці і трохи американці.

- Якщо ваш телеформат придбає якийсь із українських телеканалів, ви просто віддасте його чи будете брати участь у зйомках проекту?

- Продакшн мені здається дуже цікавою галуззю. Згодом на базі платформи можна робити десятки інших форматів. Ми пішли найважчим шляхом, бо експерти кажуть, що час жорсткого інтертейнменту минув, уже всі все відтанцювали, з новим форматом ми повертаємося, по суті, до класичних форм інтертейнменту. Проте в мене є ще декілька ідей, яким чином зробити шоу (ми їх запатентували), але для того, щоб їх зробити, потрібні більші гроші, аніж ті, що були вкладені у The 7th Sense. Одним із таких проектів міг би стати сезон у прямому ефірі із залученням телеглядачів та гравців тріпового проекту «80 дней вокруг света».

- Якщо формат першим куплять за кордоном, чи готові ви там працювати над проектом?

- Мені здається, що краще було б запропонувати модель, щоб вони працювали з нами в Україні. З Україною вигідніше працювати, в нас багато фахівців. Нехай іноземці знімають на наших студіях - на Film.ua, на СТБ. Нехай формати роблять наші спеціалісти, а іноземці нас консультують із приводу ментальних особливостей розповсюдження продуктів на територіях. Бажано, щоб виробництво згодом працювало тут.

І ми розглядаємо такий варіант, щоби партнери працювали на базі нашої інтерактивної платформи та створювали нові формати. Я розумію, можливо, в нас не вистачить ресурсів на інтерактивне гральне шоу, яке вже сьогодні підкорить весь світ. Але згодом та у співпраці для цього є всі можливості. Картинку в нас роблять класну, айтішники працюють на весь світ. А чому б і ні?

«Система SINCE апробовувалася на форумі в Давосі»

- Формат вашого ігрового шоу The 7th Sense базується на системі SINCE, яку ви почали розробляти ще у 2008 році. Що це за програма?

- SINCE виник дуже давно як голосувалка на службі в громадської думки. Згодом нам вдалося за допомогою висококласних спеціалістів з КПІ та IT-архітектора Тимура Шемседінова зробити платформу, де одночасно за допомогою інтернет-ґаджетів можна голосувати й отримувати інформацію.

На телебаченні в соціологію вкладаються дуже великі гроші, а тим часом великі гравці, наприклад Nielsen, ведуть дискусії про те, чи можливо залучити в дослідження онлайн-реакцію людей і потім використовувати її в соціології. Nielsen продовжує захищати точку зору класичних фокус-груп і комунікації з людьми. Вимірювання, соціологія - це цікавий сектор ринку, але ми туди не йдемо, ми робимо інтерактивне телебачення та хочемо повернути аудиторію до телевізорів, саме для цього робиться ця платформа.

- Ви проводили вже тестування цієї платформи?

- Звісно, ми провели декілька апробацій і нині продовжуємо допрацьовувати платформу. Півроку ми вивчали відгуки людей: що подобається, що не подобається. Нещодавно я повернулася з Давоса, де RostGroup виступила технічним партнером World Communication Forum. Під час виступу спікерів ми ставили онлайн-запитання учасникам у залі й тим, хто дивився пряму трансляцію форуму віддалено по всій території Європи та колишнього пострадянського простору. Система SINCE дозволила отримувати миттєвий фідбек та передавати мультимедійні дані на великі екрани в Давосі та ґаджети глядачів синхронно, спікери та модератори форуму могли на неї спиратися та використовувати в режимі реального часу. Не всі люди мали можливість приїхати до Давоса, тож ми на основі платформи відкрили їм можливість брати участь у заходах та обмінюватись інформацією, створювати свої спільноти в соціальних мережах, знайомитися, ставити запитання.

У WCF брав участь американський академік Scot Falhman, який запропонував використовувати смайлик у комп'ютерній лінгвістиці. До речі, він написав багато наукових праць, а став відомий завдяки смайлику :) Коли він виступав, на базі SINCE ми запустили вікторину. Запитували учасників форуму, під час якого виступу було використано смайлик із підморгуванням (це був Лінкольн), хто дав найкоротшу телеграму (Оскар Вайльд, відправив знак оклику). Люди жваво реагували й відповідали на запитання.

- Я дивилася вашу презентацію, і в ній було сказано також, що Since - це більше можливостей для рекламодавців. У чому вони полягають?

- У тому, що є можливість замірювати ставлення до реклами безпосередньо в рекламних паузах у прямому ефірі. Ця інформація може потрапляти як до агенцій, так і на телеканал, який буде аналізувати отримані дані. Телеглядачі під час рекламної паузи просто відповідатимуть на запитання, який подобається колір у новому модному сезоні. І цього буде достатньо, щоби продати це брендам, а вони платитимуть за це. Шляхів використання цієї системи може бути багато. Але ми повинні попередньо запитувати людей, чи хочуть вони брати участь у рекламному дослідженні. І ті, хто хочуть, отримуватимуть якісь бонуси, кошти.

«Класичне телебачення - це суцільна психотерапія»

- Ваша група компаній вперше зайнялася розробкою телеформатів?

- Так, уперше. Я десять років тому мріяла про це. Я була ведучою, журналісткою, закінчила театральний інститут із класу телебачення. Написала дисертацію на тему «Відеологія як проблема». Ще тоді в мене виникла така велика ідея, просто в 1998 році я зайнялася іншими справами - піаром, консалтингом. Зараз ми повернулися до речей, які цікавили мене тоді. Тобто це не випадковість. За час існування компанії мені довелося багато працювати з іноземними IT-компаніями. Так склалося, що моїм першим клієнтом в Україні в 1998 році був Intel, я працювала з Canon та іншими, тому для мене вимоги найкращих технологічних та технічних IT-компаній світу були зрозумілі й допомогли вибудовувати проект. Стало цікаво зробити продукт на межі телебачення та нових медіа.

Водночас я розумію, що світ задихається без нових ідей. Із заліза за два місяці вам зроблять все що завгодно, і краще за все зробить Google, бо там спеціалісти й ресурси, тут ми нікого нічим не здивуємо. Дивувати можна тільки якісними продуктами й ідеями. Я не можу сказати, що ми займаємося безпосередньо IT, просто поштовх був із того боку. Можна було йти від соціології, можна було йти в маркетинг і брендинг, але я прийшла до того, про що міряла - робити велике телебачення. Я весь час згадую слова Роднянського: «На пострадянському просторі телебачення - це завжди політика, а на Заході - це завжди бізнес». Хочеться мені зробити класний бізнес. Чому ми, українці, не можемо зробити класного бізнесу з телебачення? Чому повинні весь час виставляти тільки якісь політичні маркери?

- На вашу думку, якими будуть телепроекти майбутнього?

- Пошук буде вестися в аудиторії 22+, бо вона продемонструвала найбільшу зацікавленість телебаченням, і телебачення хоче її залучити, адже це великі гроші рекламодавців. А молодь зараз сидить в інтернеті, вона не дивиться телебачення, і це велика проблема. Телевізійники дуже хочуть повернути цю аудиторію.

А взагалі телебачення загнане в кут - це те, що я бачу в Україні. Воно не знає, куди рухатися. Нічого нового в ефірі не відбувається. Останніми були «Танці», до цього був «Мільйонер», у Росії - «Танці на льоду». А далі що? Пам'ятаю, на Kyiv Media Week було презентовано дуже багато форматів, спрямованих на старше покоління. За форматом одного з проектів, є чотири безумні бразильські бабусі, які консультують молодь із приводу любовних справ. Або є будинок, де живуть чотири молоді персони й до них підселяють чотирьох літніх людей, і вони там усі чубляться, а потім усі один одного люблять. У нас такі формати просто не можна уявити, наше телебачення не буде популяризувати такі теми.

Класичне телебачення - це суцільна психотерапія.

Хочеться вірити, що ТБ майбутнього вийде на нові ідеї за рахунок поєднання суміжних сфер, звісно, і в ефірі залишаться і старі добрі видовищні формати, які працюють багато років. Можливо, я не розумію, чому так довго можна крутити барабан у «Поле чудес». Але люди протягом десятьох років приїжджають із огірками до Якубовича, і ще стільки ж людей це дивляться щотижня.

Одна людина правильно сказала: «Хороший формат не той, що гарний на папері, а той, який дивитимуться глядачі. Вони дивитимуться і вам усе пробачать».

Фото надані Оленою Сибіряковою