З 4 по 10 листопада 2026 року аналітики «Детектора медіа» задокументували 10 дезінформаційних вкидів. Зокрема, російські пропагандисти підробляли обкладинки іноземних медіа, щоб видати підлітка з Петропавлівської Борщагівки за «жертву катувань “Азову”», та поширювали згенероване фото нібито спаплюженого корейського ресторану в Києві. У польському інформаційному просторі трагедію у Кракові використали для поширення безпідставних звинувачень на адресу українців.

Обкладинки іноземних медіа підробили для фейку про «катівню “Азову”»

Російські та проросійські телеграм-канали поширювали підроблені обкладинки французьких Libération і La Croix та ізраїльського The Jerusalem Report, датовані 3 листопада. На них розмістили фото хлопця в ковдрі, якого називали «жертвою Зеленського» й нібито врятованим із «катівні “Азову”». Автори дописів запевняли, що історію вже підхопила іноземна преса.

Приводом стали події 2 листопада в Петропавлівській Борщагівці, де натовп штурмував будинок, який 1-й корпус НГУ «Азов» використовував як тимчасовий пункт для військовослужбовців. У соцмережах перед цим поширили непідтверджені повідомлення про катування та загиблого. Як повідомило «Радіо Свобода», під час огляду будинку ні вбитих, ні закатованих не виявили. А 14-річний хлопець із вірусного фото сам брав участь у штурмі та впав із паркану на подвір’я. ДБР відкрило провадження, а Офіс військового омбудсмана розпочав перевірку дотримання прав військовослужбовців.

Скриншот пропагандистського телеграм-каналу

Перевірка обкладинок також виявила підробку. Справжній випуск Libération за 3 листопада був присвячений проміжним виборам у США, а La Croix — розчаруванню католиків у Дональді Трампі. Фальсифікатори замінили головні фото й заголовки, залишивши частину оформлення оригіналів. Зокрема, на фейковій шпальті La Croix зберігся підпис про прихильників Трампа на мітингу в Айові, хоча замість них було зображено підлітка. Номера The Jerusalem Report за 3 листопада взагалі не існувало: журнал виходить раз на два тижні по понеділках, а зазначена дата припадала на вівторок.

Порівняння підроблених і справжніх обкладинок видань

Так пропагандисти використали справжній конфлікт і фотографію неповнолітнього, щоб поширити вигадку про катування та дискредитувати українських військових. Логотипи відомих медіа мали створити враження, що звинувачення підтвердили незалежні іноземні журналісти.

ШІ-зображення видали за фото спаплюженого корейського ресторану в Києві

Проросійські телеграм-канали поширювали зображення фасаду ресторану корейської кухні з написом «фашисти». Автори стверджували, що заклад розташований у Києві, а вандалізм нібито став реакцією українців на погіршення відносин із Південною Кореєю.

Насправді, як з’ясували фактчекери StopFake, зображення створили за допомогою штучного інтелекту. За їхніми даними, на ньому виявили невидиму цифрову водяну позначку SynthID. Повідомлень про такий інцидент від українських медіа чи правоохоронців також не було.

Скриншот пропагандистського телеграм-каналу

Для правдоподібності вигадку прив’язали до реальної дипломатичної суперечки навколо передачі Південній Кореї двох північнокорейських військовополонених. Сеул звинуватив Київ у розголошенні інформації, яке могло поставити під загрозу родини полонених у КНДР; українська сторона заперечувала існування домовленості про нерозголошення. Пропагандисти використали цю напругу, щоб подати штучно створену картинку як свідчення ворожості українців до корейців. Так дипломатичну розбіжність намагалися перетворити на історію про нібито агресію та ксенофобію в українському суспільстві.

Стрілянину у Кракові намагалися пов’язати з Україною через чутки та підроблені фото

Після стрілянини 7 листопада на Головній ринковій площі Кракова, внаслідок якої загинули шестеро людей, у соцмережах почали поширювати версії про причетність іноземців та «український слід». Ще до офіційного встановлення особи нападника головний редактор Telewizja Republika Томаш Сакевич заявив в ефірі про участь іноземців. Інші дописувачі писали про автомобілі з українськими номерами, які нібито залишили місце події.

Як з’ясували польські фактчекери Demagog, ці повідомлення поширювали без підтверджень. Польська поліція офіційно повідомила, що затриманий нападник — громадянин Польщі.

Поширення чуток у мережі Х, нібито в теракті брали участь «іноземці», а невдовзі після теракту «помітили дві автівки з українськими номерами». Скриншот з акаунта M@ciej Sagal

Окремо поширювали твердження, що чоловік нібито воював в Україні у складі Інтернаціонального легіону. За «доказ» видали нашивку на його спорядженні — білу фігуру на чорному тлі, яка пробиває списом червоне серце. Проте, як пояснив Demagog, це зображення піратського прапора, відомого як прапор Чорної Бороди. Подібні нашивки використовують військові різних країн, тож вони не доводять належності до конкретного підрозділу чи участі у війні в Україні. Міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш також заявив, що нападник не служив у польському війську й не мав стосунку до армії.

Скриншот допису Polska Agencja Prasowa, де видно нашивку на уніформі стрільця

Ще одним нібито підтвердженням стало фото чоловіка з українським прапором на жилеті, яке приписували його телеграм-акаунту. Фактчекери встановили, що зображення створене за допомогою ШІ: на ньому виявили водяну позначку SynthID. Переконливих доказів належності акаунта нападникові не знайшли, а допис із картинкою редагували вже після нападу та затримання.

Фото з нібито нашивкою у вигляді українського прапора на розгрузці стрільця — ШІ-згенерований фейк. Джерело перевірки — Demagog

У цій хвилі дезінформації припущення про походження стрільця підкріплювали хибним тлумаченням символіки та штучно створеними «фотодоказами». Такі повідомлення підтримують вигідний російській пропаганді наратив про те, що українці й добровольці, які воюють на боці України, становлять загрозу для європейців. Але насправді наведені «докази» не підтверджують зв’язку нападника з Україною, а поширення безпідставних звинувачень розпалює антиукраїнські настрої.