Національна телекомпанія України (НТКУ) звернулася  до Національної ради з питань телебачення і радіомовлення із заявою щодо порушення свого права на ексклюзивну трансляцію пісенного конкурсу «Євробачення 2007» на території України, оскільки одночасно з Першим національним (НТКУ) конкурс в кабельних мережах країни транслював «Первый канал. Всемирная сеть» (Россия).  Президент НТКУ Віталій Докаленко зробив заяву, що НТКУ, як мовник-учасник Європейської мовної спілки (ЕВU), звертатиметься до ЕВU з проханням розглянути ситуацію порушення свого ексклюзивного права на трансляцію на території України. А оскільки, крім самого шоу, «Первый канал. Всемирная сеть» також демонстрував коментарі російської сторони щодо виступів, в яких мала місце агітація за російського учасника та негативні репліки на адресу українського артиста, то НТКУ вимагатиме від EBU переглянути результати голосування «Євробачення 2007», а якщо це неможливо, то, згідно з правилами «Євробачення», дискваліфікувати Росію щодо участі в конкурсі «Євробачення – 2008».

При цьому НТКУ посилається на такі програмні положення Правил Євробачення:

розділ 7.1.2:

«Мовники-учасники мають виключне право транслювати Шоу на своїй території в повному його обсязі… Мовник-учасник має право продавати будь-який відзнятий матеріал з Шоу… третій стороні лише на своїй території… порушення цього правила може призвести до дискваліфікації з Шоу та/або відмови в доступі до прямої трансляції та/або виключення з наступних конкурсів».

Додаток 1. Обов’язки мовників-учасників:

«Мовники-уасники повинні гарантувати, що їхні коментатори та речники поважають дух та чесність змагань. Коментатори та речники не повинні робити дискримінаційні коментарі стосовно виконавців чи пісень. Коментатори повинні утримуватися від розмов під час виступів і від спонукання аудиторії голосувати чи ні за якусь конкретну пісню».

Свої втрати НТКУ оцінює в цілком реальних цифрах, проте загальну суму претензії поки не оголошує. Першою складовою цієї цифри є внески НТКУ до  ЕВU, які вона сплачує роками зокрема і за ексклюзивне право трансляції. Причому внески ці, як наголошує голова Нацради Віталій Шевченко, як і більшість витратних статей НТКУ, виплачуються із бюджетних коштів. По-друге, одночасна трансляція конкурсу на НТКУ та міжнародним мовником в кабельних мережах України негативним чином вплинула і на рейтинг телекомпанії.

«На запит Нацради ми отримали офіційну довідку компанії Gfk, згідно з якою частка аудиторії, яка дивилася фінал конкурсу «Євробачення» на «Первом канале. Всемирная сеть», становила 10,5 %. Є всі підстави вважати, що цю аудиторію «вкрадено» у НТКУ», – наголосила Тетяна Лебедєва, член Нацради з питань ТБ і РМ. Частка аудиторії НТКУ під час фіналу шоу становила 36,1%.

Віталій Докаленко, трансформувавши частку аудиторію в пункти рейтингу, а відтак в імовірні надходження від реклами, підрахував, що втрати Національної телекомпанії від «паралельної трансляції» становлять до 40 тисяч доларів США. 

Питання щодо паралельного показу Нацрада переадресувала до українського дистриб’ютора каналу «Первый канал. Всемирная сеть» – ТОВ «ТОРСАТ», яке відповідає за очищення цього сигналу на території України. Проте Анатолій Сальник, директор «ТОРСАТ», пояснює ситуацію, що склалася, суперечностями у Правилах «Євробачення», а економічні претензії вважає необґрунтованими:

«З правил ви цитуєте ті, що підтверджують вашу правоту, проте проминаєте увагою розділ 7 п. 1. 4., в якому ідеться про те, що ретрансляцію напівфіналу та фіналу дозволено мовникам-учасникам «на міжнародних каналах, які на 100 % належать мовнику, синхронно з прямим або відкладеним ефіром… включаючи коментарі, голосування і т.д.». Тобто ретрансляція мала місце згідно із правилами. А щодо фінансових втрат, то частка 8 – 10 є нормальними показниками «Первого канала. Всемирная сеть», на відміну від показників Першого Національного».

До того ж, за словами Анатолія Сальника, «Первый канал. Всемирная сеть», спираючись на цей пункт правил, отримав попередній дозвіл ЕВU на трансляцію шоу в міжнародній версії. Відповідний документ пан Сальник має найближчим часом надати на розгляд Нацради. Андрей Сальников, директор департаменту дистрибуції у країнах СНД та Балтії «Первого канала. Всемирная сеть», відмовився від коментарів. Проте відомо, що генеральний директор «Первого каналу. Всемирная сеть» пан Єфімов надіслав офіційного листа гендиректорові ICTV Олександрові Богуцькому листа з вимогою заперечити в телевізійному ефірі ICTV дані, що їх оприлюднила Тетяна Лебедєва, член Нацради з питань ТБ і РМ в програмі «Свобода слова» (18.05.2007), щодо того, що «Первый канал. Всемирная сеть» не мав права транслювати «Євробачення» на інші країни і що трансляція «відбувалася контрабандно», як такі, що не відповідають дійсності.

Скандал набирає обертів. Далі Нацраді надаватимуть пояснення ЕВU та провайдери програмних послуг, оскільки за законом саме вони, а не дистриб’ютори сигналу, відповідають за порушення в ефірі.

Зокрема ЕВU, на думку пані Лебедєвої, має роз’яснити нюанси, пов’язані із потрактуванням правил: «Важливо, що одна з норм Правил стосується саме компаній з великими рейтингами, чиї трансляції можуть реально вплинути на голосування глядачів: «Сигнал може використовуватися до залучення транснаціональних програмних служб, однак програмні служби, зорієнтовані на іноземну країну, чи групу іноземних країн, що використовують одну мову, і які в період з 16.00 до 24.00 збирають аудиторію хоча б 5 % цієї іноземної країни… не мають права використовувати сигнал, якщо тільки члени цих країн не домовляться про інше». Як не важко здогадатися, ніяких домовленостей із НТКУ з цього приводу не було. Тож можна припустити, що пункт, який стосується дозволу на трансляцію у міжнародних версіях, стосується поширення сигналу через антени  індивідуального прийому, а не про поширення в кабелі на досить широку аудиторію …»

А поки ЕВU  відповідатиме Нацраді, самій ЕВU, вочевидь, пояснення надаватиме «Первый канал. Всемирная сеть», а з «Первым каналом», скоріш за все, з’ясовуватимуть стосунки ICTV та «ТОРСАТ». Тимчасом сама Нацрада обіцяє остаточно врегулювати мовлення міжнародних каналів на території України і перевірити провайдерів програмної послуги щодо дотримання п.2 Закону України «Про ТБ і РМ»  щодо протекціонізму держави національним мовникам.

Адже президент НТКУ Віталій Докаленко наголошує на тому, що це далеко не перший такий випадок: через неякісне очищення сигналу міжнародних телеканалів національні мовники несуть збитки. Насамперед це стосується питань ексклюзивних показів, таких, як великих спортивних змагань та показів художніх фільмів: «Кінопоказ на міжнародних версіях каналів не підлягає українським правилам регулювання. Отже, міжнародні мовники не повинні отримувати прокатних посвідчень в Міністерстві культури, не мають дотримуватися правил побудови сітки мовлення – тобто можуть показати о 18.00 фільм, який ми маємо право ставити в сітку не раніше від 23.00…»

Щодо кабельників, то, власне, міжнародний скандал навколо трансляції «Євробачення 2007» в Україні, на думку першого заступника голови Нацради з питань ТБ і РМ Ігоря Куруса,  є наслідком тривалої проблемної дискусії із провайдерами програмних послуг :«На сьогодні це ще один приклад того, як від несанкціонованої трансляції в кабельних мережах потерпають національні мовники. Ми звертаємося до всіх ТРО з проханням подавати нам дані про порушення їхніх прав провайдерами програмної послуги (тобто кабельними операторами), а наступним кроком Нацради стане вироблення рішення щодо ще прозорішої і чіткішої регламентації присутності іноземних мовників на території України і регулювання їхньої діяльності на території України».

Однак дистриб’юторам скандал, який розпалюється між Україною, Росією та ЕВU явно не на руку. Та й посилення контрольних санкцій Нацради за міжнародними мовниками, звісно, теж. Анатолій Сальник вважає, що обговорення в Нацраді було упередженим (тобто протегувало національному мовнику), а жорсткий контроль може загрожувати Україні «інформаційною ізоляцією»: «Якщо для цих телеканалів буде закрито дорогу в кабельні мережі України, то український глядач залишиться тільки з Першим каналом».

Натомість Нацрада намагається заспокоїти і тих, чий бізнес, пов’язано із дистрибуцією сигналу, і глядачів іномовлення.

«Це не війна з російськими каналами, це нормальна європейська практика: контролювати міжнародних мовників, які виходять у національних кабельних мережах, – пояснює Тетяна Лебедєва, і наводить приклад, коли після ксенофобських закликів в ефірі одного з іноземних каналів, що транслюється у кабельних мережах Франції, наглядові органи цієї держави вдались до заборони мовлення цього каналу. –  Тож вимагати від них дотримання норм законодавства країни, на територію якої здійснюється трансляція, ми не просто можемо, а мусимо».