Нещодавно на ринку телевізійної реклами з'явився ще один гравець - «Українська телевізійна біржа» (скорочено - «Телебіржа»). Це новий проект Ігоря Остракова та Юрія Когутяка, знайомих ринку за сейлз-хаусом «Сфера-ТБ».

Чим цей майданчик може бути корисним телеканалам, де його місце на ринку продажів реклами та на чому зароблятиме він сам, - «Детектор медіа» поцікавилася у комерційного директора «Телебіржі» Ірени Фешак.

- Як «Телебіржа» бачить себе в наявній схемі продажів телевізійної реклами?

- «Телебіржа» - це такий майданчик, де збираються покупці і продавці. Покупці - це рекламодавці й агентства, продавці - канали спеціального інтересу, сегментовані або по тематиці, або по регіону мовлення, або по способу передачі (кабель, супутник). Раніше їх ніде, на жодному ресурсі не було об'єднано. Для того щоб рекламодавець міг охопити якийсь пул каналів, скласти собі план розміщень, йому потрібно було заходити в агентство, а вже агентство видзвонювало різні канали чи сейлз-хауси по якихось своїх контактах. Потім рекламодавці чекали, коли їм скинуть програмні сітки і медіапланчики в екселі, поки порахують вартість розміщення. Усе це дуже трудомістка, довга робота.

Ми хочемо наблизити канали до сучасних реалій і допомогти їм вийти на рекламодавців та рекламні агенції. І навпаки. Тому ми запускаємо портал біржі, де в кожного каналу є своя промосторінка. Також ми підключаємо учасників біржі до сучасного програмного забезпечення. Це «Телепорт КС», інструмент майданчика.

- Але все це можна було зробити на базі сейлз-хаусу, тієї ж «Сфери-ТБ». Адже програма («Телепорт») та ж сама. Власне, «Сфера» вже майже так і працювала, пропонуючи каналам не ексклюзивні продажі, без особливих зобов'язань одне перед одним. Навіщо було запускати окремий бренд?

- «Сфера» продає, а ми не продаємо. Ми надаємо людям програмне забезпечення і можливість зустрітися. Функція біржі - не продавати. Це просто майданчик, місце. Біржа може додатково рекомендувати ціни, встановлювати правила, обмеження, але в даному випадку ми просто надаємо майданчик.

Скажімо, в якогось каналу є власний відділ продажів, також є не ексклюзивний сейлз-хаус, але все одно залишається вільний рекламний час. То чому б не виставити його на біржу, не оголосити про те, що він є? Ми не претендуємо на функцію сейлз-хауса, не прагнемо замінити його, ми просто даємо ще одну можливість заявити про себе рекламодавцям.

Ми не беремося нічого гарантувати. Ми не знаємо, яка буде сума контракту. Ми тільки зводимо дві сторони - а далі вони можуть спокійно собі комунікувати, ми не втручаємося.

- Сейлз-хаус - це купівля невеличких каналів «в одному вікні», а на «Телебіржі», виходить, замовник має домовлятися й укладати угоди з кожним каналом окремо?

- Насправді існує дуже багато каналів, які зараз взагалі ніяк не продаються, не співпрацюють із сейлз-хаусами. Ці канали важкодоступні рекламодавцю. З Києва важко додзвонитися до якогось черкаського каналу. Він, рекламодавець, може взагалі не знати про існування цього черкаського каналу. А ми показуємо ці канали, показуємо, де є залишковий час і скільки його. Рекламодавцю, якому потрібно, скажімо, провести кампанію у 6 регіонах, достатньо буде натиснути на назву цих регіонів - і він побачить усі канали, які там мовлять.

Каналам і самим ця інформація корисна - їм буде видно, скільки ресурсу заповнено, де є вільні місця. Вони зможуть прогнозувати ціни на майбутнє.

Також канали можуть користуватися додатковими сервісами. Можуть підтягуватися інші компанії - продакшени, юридичні компанії, компанії, які надають технічне забезпечення для каналів. Тобто ми хочемо, щоб біржа була чимось на зразок... не соціальної мережі, але чогось такого дуже близького до неї. Була місцем, де тусуються всі учасники ринку. 

- Але мені здається, що коли ми говоримо про велику кількість малих, особливо регіональних каналів, то спрощення схеми продажів - це найважливіше. Подивіться, що зробили регіональні видавці. Вони запустили таке собі спільне київське представництво. Воно також не продає, лише промотує. Але вони максимально стандартизували рекламні макети, зробили опцію онлайн-замовлення, складання медіаплану, взяли на себе доставку документів, примірників газет тощо. І реакція рекламних агенцій була дуже хорошою. Можливо, вам також варто було піти цим шляхом?

- У нас передбачено, що рекламодавець може передати нам право вести договірні відносини з каналами самостійно, а сам він підписує лише один документ - з нами. Тобто ми можемо виступати агентом. За якісь невеличкі комісійні. Також ми можемо на замовлення рекламодавця скласти йому медіаплан. Наприклад, якщо компанія не має власних фахівців і не хоче наймати агентство, ми можемо надати своїх фахівців для цього.

Ми не заперечуємо, що нам треба рухатися в тих напрямках. Цілком можливо, що колись вийдемо на «міжгалактичний» рівень, у нас з'являться електронні розрахунки тощо. Але поки що ми почали з майданчика, на якому кожен канал може себе представити. Ми тільки починаємо, і це вже певною мірою ноу-хау. Ринку потрібно звикнути для початку до цього. Адже не всі, наприклад, розуміють поспотні продажі. А ми впевнені, що це нормально. Вся Америка продається поспотно - і прекрасно почувається.

Складно спрогнозувати, як воно розвинеться далі. Ми можемо взяти на себе юридично-паперову частину, але я не знаю, наскільки це буде цікаво каналам і рекламодавцям. Пропрацюємо рік-два - і тоді побачимо, в яких напрямках треба рухатися для покращення сервісу.

- Для того щоб можна було планувати невеличкі канали, рекламодавцю необхідно розуміти, хто, як і коли їх дивиться. Але не всі вони присутні в панелі ГфК чи в дослідженні MMI. Як вирішиться це питання?

- Насправді деякі з цих каналів роками присутні на ринку, рекламісти їх знають. А взагалі це не є проблемою. Вони ж продаються поспотно, а не по рейтингах. Єдине, що буде вимагатися, - це покриття, охоплення, профіль аудиторії. Ми плануємо співпрацювати з якоюсь дослідницькою компанією, запросивши її на біржу як учасника.

- Враховуючи, що біржа не зможе брати комісію з обороту, - яким чином вона зароблятиме?

- Є два ступені заходу на біржу - гість та учасник. Щоб стати гостем, достатньо зареєструватися на «Телебіржі», але гостьовий статус не дає доступу до інформації про вільний рекламний час і ціни на нього . Тоді як учасник сплачуватиме певну суму за користування послугами - ми беремо плату за користування ліцензією на «Телепорт». Але тут необхідно зазначити, що багато агенцій уже мають доступ до цього програмного забезпечення. Також ми надаємо каналам можливість представити інформаційно-іміджеву сторінку. Як я вже зазначала, будемо надавати консультації, послуги з медіапланування.

- Про які суми йдеться? Скільки коштує промосторінка і доступ до «Телепорту»?

- І те, й інше - до 1 тис. грн на місяць.

- Скільки учасників вам потрібно набрати для виходу на самоокупність?

- Можна буде сказати тільки наприкінці року.

- Скільки зараз учасників і коли почався їх набір?

- Активно залучати канали ми почати десь так два місяці тому. Зараз у нас близько 30 учасників, майже всі вони - канали. Є пара агентств, які зацікавилися й готові заходити. Але поки що ми активно залучаємо саме канали, ресурс.

- Чи можна буде за вашою допомогою залучати непряму рекламу? Спонсорів програм, наприклад.

- Зараз ми націлені лише на пряму рекламу. Але згодом - усе можливо. У кожного каналу є промосторінка, де він може розміщувати й інформацію про свої топ-проекти. Там навіть демо-версії програм можна завантажувати.

- Розкажіть про проекти, подібні вашому, в інших країнах.

- У Москві є схожа біржа, вона вже кілька років функціонує. Я не знаю, наскільки вона успішна, але думаю, що якби не була успішною, то й не працювала би.

- Як ви плануєте заявити про себе рекламодавцям-клієнтам?

- Електронною розсилкою по ключових рекламодавцях, роботою з профільними організаціями, порталами. Будемо проводити презентації в рамках галузевих подій - «Телерадіоярмарок», наприклад, маркетингових конференцій.

- Які рекламодавці, на вашу думку, перш за все можуть зацікавитися біржею?

- Зараз ми вивчаємо це питання, дивимося на ринок, на тих, хто розміщується регіонально або на каналах спеціального інтересу, на тих, кого витісняють із регіональних блоків центральних телеканалів. Не називатиму, але, думаю, їх достатня кількість.

Є думка, що всі вже з кимось працюють, що всі звикли до певної схеми роботи. Насправді велика кількість каналів ще взагалі ніяк не продаються. І зараз усе не так, як рік тому, - інфраструктура змінилася буквально за кілька місяців, великі канали відмовилися від сейлз-хаусів. Тому ми впевнені, що ринок зможе нас прийняти, бо нам є що запропонувати. Ми хочемо бути йому цікавими.