Кабельні оператори вимагають відставки Національної ради з питань телебачення та радіомовлення. Про це керівники «Спілки кабельного телебачення України» (СКТУ) заявили на прес-конференції 27 листопада в «Укрінформі» (Київ).

 

За словами СКТУ, останнім часом Нацрада, «прикриваючись ідеєю підтримки конкурентоспроможного національного телепродукту», насправді «лобіює інтереси українських каналів і змушує кабельників обов’язково розміщувати їх на початку свого ресурсу» (так званий «План конвертації каналів»). Також кабельників обурює те, що Нацрада без широкого обговорення із зацікавленими сторонами ухвалила «Положення про порядок ліцензування мовлення (кабельного) та здійснення ретрансляції телерадіопрограм і передач».

 

Як висловився з цього приводу вічний опонент Нацради Василь Аніпченко, президент асоціації «Укртелемережа»: «Такою кількістю дозволів не ліцензується в Україні жоден інший вид підприємницької діяльності. Мета чергового ліцензування, третього за ліком, – кінцево заадмініструвати діяльність кабельних операторів, обмеживши їх підприємницьку ініціативу, і змусити їх беззастережно наповнювати абонентські пакети тими телеканалами і в тому порядку, який вкаже Нацрада».

 

Кабельники впевнені: якщо Нацрада продовжуватиме тиск на них, то такий вид підприємництва просто зникне: «Майже два роки кабельні оператори публічно закликають Президента, Верховну Раду, Кабінет Міністрів, Національну раду з питань телебачення та радіомовлення, міжнародні інституції відновити логічний порядок у сфері кабельного телебачення. Натомість Національна рада вигадує все нові варіанти обмеження нашої діяльності. Наразі маємо відповідь лише від Європарламенту. Там пообіцяли розібратись із ситуацією в Україні», – заявила Юлія Молчанова, генеральний директор Спілки кабельного телебачення.

 

Нагадаємо, 8 листопада Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення ухвалила взяти за основу проект Положення про порядок ліцензування кабельного мовлення та здійснення ретрансляції телерадіопрограм, однією з частин якого є обов’язковий план конвертації телеканалів, згідно з яким вітчизняні мовники мають бути розміщені на початку кабельного ресурсу.

 

У відповідь на закиди СКТУ прес-служба Нацради поширила відповідь свого голови Віталія Шевченка. Зокрема у документі пан Шевченко нагадує, що раніше план конвертації каналів кабельники мали затверджувати в «Укрчастотнагляді», сплачуючи при цьому чималі гроші, а тепер провайдери мають подавати ті самі документи, але вже до Нацради і проводити процедуру ліцензування безкоштовно, тож закиди в «зарегульованості» є надуманими. А щодо «Плану конвертації», то пан голова розтлумачив позицію Нацради так: «На виконання норм Закону України “Про телекомунікації” Національна рада своїм рішенням від 3 березня 2004 року №193 скасувала надання частотних планів для кабельних мереж, розроблених ДП “Укрчастотнагляд”, при реєстрації ліцензійних справ... Національна рада запровадила порядок, згідно з яким визначення каналів конвертації кабельної телемережі (частотний план) здійснюють організації кабельного телебачення і погоджують його з управлінням науково-технічного і частотного розвитку Національної ради. Встановлений Національною радою на початку 2004 року порядок визначення каналів конвертації (частотних планів) залишається чинним дотепер. Єдине, що змінилося, так це те, що 14 листопада цього року Національна рада визначила пріоритетними в плані конвертації програмної послуги програми Парламентського телеканалу “Рада” та інших вітчизняних телерадіоорганізацій, які мають стояти в плані першими, чим виконала вимогу частини 1 статті 4 Закону України “Про телебачення і радіомовлення” про політику протекціонізму щодо розповсюдження програм і передач вітчизняного виробництва».

 

Оминаючи дискусію щодо «зарегульованості українського ринку», де конфлікт між тим, хто контролює, і тим, кого контролюють, є якщо й не звичайним явищем, то передбачуваним, наголосимо, що увагу привертають звинувачення кабельниками Нацради у «лобізмі» національних телеканалів. Причому, на думку провайдерів програмної послуги, причиною такого становища є «рекламні гроші, що “прокручуються” на телебаченні». Подібний «лобізм», на думку СКТУ, свідчить про те, що Нацрада виступає «проти свободи слова та стоїть на заваді розвитку чесного підприємництва в Україні».

Олег Баранов, член Ради директорів СКТУ, заявив:«Телеканали борються за глядацьку аудиторію, бо від цього залежать їхні заробітки. Нацрада як впливовий посередник виступає у ролі їх лобіста. Популістські гасла Нацради про захист вітчизняного інформаційного телепродукту лише просувають на ринку інтереси офшорних власників телеканалів України, більшість із яких лише формально можна назвати українськими». Облишивши за дужками пафосні закиди щодо утисків «свободи слова» та «чесного підприємництва» (хвала Богові, хоч слово «рейдерство» не вживали), нагадаємо тільки те, що подібний «лобізм» і є обов’язком Нацради, який диктує йому вимога того самого закону «Про телебачення і радіомовлення» щодо політики протекціонізму. Проте хай би тепер Нацрада чітко відповіла на запитання, чим офшорний канал є кращим чи гіршим за іноземний? І чи не варто раз і назавжди закрити дискусію про «суспільну значущість» прозорості медіавласності в країні, оголосивши й про міри попередження та штрафів за приховування реальних власників ЗМІ? Інакше ґрунт для подібних суперечок виникатиме знову і знову.