Нещодавній штраф для «Радіо Нікополя» на 172 тисячі гривень через мовлення без реєстрації та дискусія, яка відбулася після блогу про це Наталії Лигачової в Фейсбуці є приводом проаналізувати загальну практику штрафів з боку медійного регулятора. Адже попри те, що Національна рада з питань телебачення та радіомовлення у більшості випадків намагається виносити засоби реагування зважено й обґрунтовано, згідно з нормами закону, існують суперечливі приклади: коли для одних компаній ключовою є буква закону, а для інших — дух закону.

Насамперед можна згадати січень 2025 року, коли Нацрада розглядала винесення штрафу у пів мільйона каналу НТН. В ефірі вийшла одна серія серіалу «9.11» англійською мовою, тривала 41 хвилину. Тобто це було 40 хвилин контенту недержавною мовою. Абзац другий частини 6 статті 40 Закону України «Про медіа»: «Телемовники у кожному з визначених у цій статті проміжків часу здійснюють поширення програм, які не є виробленими телемовником або на його замовлення, виключно державною мовою, за винятком програм (крім дитячих та анімаційних), створених до 1 серпня 1991 року».

Тобто це було однозначне порушення профільного закону зі значною тривалістю. Відповідно до законодавства, це значне порушення, за яке передбачений штраф — 10% розміру ліцензійного збору. Оскільки у каналу загальнонаціональна цифрова ліцензія, то цей штраф мав становити 454 502,80 грн.

Канал пояснював цю ситуацію технічним збоєм, який нібито стався через блекаут. Також говорив, що припинити серію було неможливо, бо сама система налаштована автоматично і в неї не передбачене втручання. Також представники каналу звертали увагу, що вигоди від цього порушення не було, англійська — не мова країни-агресорки, скарг від глядачів ніхто не отримав, серії «9.11» до і після виходили українською.

Щоб не допустити штрафу й витрат, які для групи «Інтер» були значними (холдинг перебуває у скруті та виживає передусім саме з грошей, наданих із бюджету на марафон), на засідання прийшов член Наглядової ради мовника Сергій Созановський. І схоже, саме це мало вплив.

«Вартість підтримки цього сервісу в півтора раза перевищує суму штрафу. У Нацради є право, а не обов’язок накласти штраф. А це великі гроші, які даються нам дуже тяжко. Просимо взяти це до уваги», — сказав він. І до слова, звернув увагу на те, що « є буква, а є дух закону».

Після тривалих обговорень більшості членів Нацради здалося справедливим не підтримати рішення про винесення штрафу. Вони просто за нього не проголосували.

Нагадаємо ще одну історію: з мотивацією про дух і букву закону колись на засідання приходив керівник групи «Люкс» Роман Андрейко. Розглядався мовний штраф «24 каналу» за перебір російської в ефірі. Згідно з нормами закону «Про медіа», програми українською мовою мають становити не менш як 90%, однак тоді каналу не вистачило для цього трьох відсотків — частка української в нього була 86,82%.

Роман Андрейко сказав: «За буквою закону ми порушили й неправильно позначили початок програми. Виходить, нас треба карати попри все те, що ми робимо. Коли я плачу штрафи, то я це роблю з думкою про те, що бюджет треба поповнювати. Коли я перевищую швидкість, то я порушив і букву, і дух закону. Але ми ведемо мовлення в ефірі винятково українською мовою, і лише коли гість не розуміє української, то ведучі повторюють запитання російською. А процедура моніторингу виписана таким чином, що якщо було кілька хвилин російською мовою, то вся година зараховується до російської мови».

Члени Нацради запевнили, що зменшити штраф неможливо, бо він найменший відповідно до закону. Тоді Роман Андрейко запропонував: «Якщо суму штрафу не можна зменшити, можливо, ви візьмете порушення до уваги? Прошу прислухатися до сумління і карати не за буквою, а за духом закону».

Однак цей варіант не влаштував Нацраду — і 88 тисяч 24 каналу довелося сплатити.

При цьому варто зазначити, що деякі члени Нацради послідовні у своїх позиціях, інші послідовні у приналежності до більшості. Наприклад, заступник голови Олег Черниш підтримував позицію мовників у цих випадках. Під час історії зі штрафом каналу НТН Олександр Бурмагін наполягав на винесенні заходу регулювання і навіть написав свою окрему думку щодо цього випадку. Він вважає, що, скасовуючи відповідальність за порушення, Нацрада порушує норми закону та створює прецедент нерівного ставлення до різних компаній.

«Якщо ти відповідаєш за контент, то маєш нести за нього відповідальність. Без преференцій та індульгенцій, різного ставлення до різних суб’єктів. Це закладалося, щоб не було можливостей звинувачення регулятора в корупційній складовій і надання преференцій одним компаніям», — сказав Олександр Бурмагін на засіданні, коли розглядався штраф каналу НТН.

І саме це відбувається зараз. Бо, приміром, для каналу НТН члени Нацради знаходять можливості, щоб мовник не сплачував штраф, а для «Радіо Нікополя» — ні.

Власне, ситуація з «Радіо Нікополя» теж досить суперечлива. Оскільки не зрозумілий людський фактор і не відомі деталі комунікації між заявником і регулятором. Особливо в історії, яка передувала штрафу.

Почалося все з того, що на початку року Володимир Заграничний подав заяву на реєстрацію лінійного медіа — «Радіо Нікополя». Тобто тоді Володимир вважав радіо саме лінійним медіа і планував його зареєструвати. Однак до реєстрації так і не дійшло. У березні 2026 року Нацрада відмовила йому через неповну інформацію, зазначену в надісланій ним заяві. Інформацію про повторну заяву або доповнення поданої регулятор не надавав.

Сам Володимир Заграничний у своєму дописі у фейсбуці згадував: «Спочатку мене переконали пройти процедуру реєстрації. Я погодився, сплатив державний збір 3028 гривень і подав документи. Потім держава відмовила мені в реєстрації. А сьогодні держава визнала мене винним у тому, що я... не зареєстрований».

За деякий час після того, як у реєстраціі було відмовлено, Нацрада ймовірно провела моніторинг і виявила безреєстраційну діяльність «Радіо Нікополя». До слова скажу, що це непоодинокі випадки, коли регулятор виявляє порушення і виносить чималі штрафи тим компаніям, які подаються на реєстрацію. Бо під час моніторингу виявляють порушення і штрафують тих, кого виявили саме після поданої заявки, хоча значна частина ринку може робити те саме, але просто не потрапляти в моніторинг і не мати таким чином штрафів.

Наприклад, у жовтні 2025 року Нацрада оштрафувала низку онлайн-радіостанцій через безреєстраційну діяльність. Напередодні вони подали заяви на реєстрацію як онлайн-медіа, але регулятор вважає їх не онлайн-медіа, а аудіовізуальними медіасервісами (для яких реєстрація обов’язкова), тому промоніторив, виявив, що вони вже мовлять без реєстрації, і оштрафував. Інші радіохолдинги так само мовили в онлайні, однак штрафів не отримали, а згодом зареєструвалися як аудіовізуальні.

Але повернемося до «Радіо Нікополя». Володимир Заграничний на засіданні, коли розглядалось питання штрафу його медіа, не був присутній. За словами члена Нацради Максима Онопрієнка, Заграничний у своїх поясненнях, які надавав регулятору, сказав, що його радіо інформує про тривоги, а музичний супровід є лише фоновим. «На думку Заграничного В. В., сам по собі факт безперервного використання аудіопотоку через інтернет, використання радіо у назві проєкту не свідчать про діяльність лінійного аудіовізуального медіа», — сказав Максим Онопрієнко.

Утім, регулятор переконаний, що «Радіо Нікополя» є лінійним аудіовізуальним медіа, діяльність якого можлива лише за наявності реєстрації. Тому Нацрада застосувала штраф у розмірі 172 тисячі гривень і звернулася до поліції щодо припинення незареєстрованої діяльності.

Після цього на наступному засіданні Олег Черниш виступив з ініціативою переглянути та скасувати рішення: «Під час глибшого дослідження я дійшов висновку, що “Радіо Нікополя” не може вважатися лінійним аудіальним медіа». Інші члени Нацради його не підтримали. Максим Онопрієнко сказав: «Я не бачу доцільності розглядати скасування рішення, бо вважаю, що Нацрада діяла згідно з законом “Про медіа”. А запропоноване рішення містить емоційну складову і не має достатнього юридичного підґрунтя». А Олександр Бурмагін додав: «Я теж вважаю, що цей проєкт не спростовує і не заперечує обґрунтування, яке було наведене у попередньому рішенні». Олег Черниш намагався детальніше розповісти про свою пропозицію, втім голова Нацради Ольга Герасим’юк йому цього не дозволила і винесла на голосування пропозицію про перегляд рішення. Члени Нацради цю пропозицію не підтримали. Юрист Інституту масової інформації Володимир Зеленчук вважає рішення Національної ради з питань телебачення та радіомовлення про штраф «Радіо Нікополя» формально законним, але невиправданим з огляду на суспільний інтерес: «Нацрада має не карати локальні медіа за порушення, а запобігати їм».

І тут знову хочеться провести паралель із винесенням штрафу каналу НТН. Там представники каналу наголошували (а представники регулятора у своїй більшості, певно, саме на це зважали), що порушення законодавства не містило шкоди суспільству, оскільки серіал вийшов не російською, а англійською мовою і скарг від глядачів теж не було.

У випадку з «Радіо Нікополя» важко уявити, яку загрозу суспільству несла безреєстраційна діяльність медіа, яке мовить у прифронтовій зоні та повідомляє про тривоги. У нього 2,4 тисячі слухачів, в ефірі — лише музика та сповіщення про тривоги.

Як у випадку з НТН, члени Нацради, щоб не порушувати процедуру, могли просто не підтримати винесення штрафу прифронтовому радіо й посилатися на свої дискреційні повноваження. Приміром, голова Нацради Ольга Герасим’юк посилається на дискреційні повноваження (дискреція — право та можливість розв’язання посадовою особою питання на власний розсуд у порядку та межах, установлених законодавством), коли не голосує за єдиного кандидата на конкурсі. Хоча у законі «Про медіа» є така пряма вимога.

Ще один момент, який, певно, безпосередньо вплинув на винесення штрафу, — це послідовність і жорсткість Нацради у її новій практиці ідентифікації аудіовізуальних медіасервісів і їх відокремлення від онлайн-медіа й інших ресурсів. З цього приводу якраз і виник конфлікт з органом співрегулювання щодо критеріїв онлайн-медіа. Бо аудіовізуальні медіа мають реєструватись обов’язково, але щодо того, кого вважати аудіовізуальним медіа і як із цього приводу трактувати закон, думки Нацради й частини представників індустрії відрізняються.

У результаті через штраф для «Радіо Нікополя» буде суд. У коментарі «Детектору медіа» Володимир Заграничний сказав, що планує оскаржувати рішення Нацради в суді, бо не вважає свій додаток власне онлайн-радіо. «Детектор медіа» звернувся до Нацради з запитанням про те, чи враховував регулятор при ухваленні рішення ті обставини, що «Радіо Нікополя» працює у прифронтовій зоні та надає людям інформацію про тривоги та ситуацію в регіоні, й очікує на коментар.

І на завершення знову озвучу ту проблему, про яку «Детектор медіа» неодноразово писав і на яку у своїй більшості не зважає регулятор: Нацрада має обґрунтовувати свої рішення. Це важливо для розуміння стратегії медіапростору, довіри спільноти й індустрії та для прозорості. А наразі під час засідань із мотивів голосування наважується висловлюватися лише Олег Черниш і то неповно, оскільки голова Нацради Ольга Герасим’юк не дозволяє йому називати свої мотиви перед голосуванням, щоб не впливати на колег. Саме так: член Нацради не може сказати про свої мотиви перед голосуванням, а лише озвучує їх після.

А позиція вкрай важлива: при наявності обґрунтувань буде зрозуміло, чому саме було прийняте те чи інше рішення. Наприклад, зі штрафом для «Радіо Нікополя». 

Цей матеріал був підготовлений за підтримки Норвезького Гельсінського комітету та профінансований Норвезьким агентством з розвитку співробітництва (NORAD).

Колаж: Микола Шиманський