Національна рада з питань телебачення та радіомовлення розробила і винесла на громадське обговорення критерії онлайн-медіа. Таке рішення регулятор ухвалив на засіданні 9 липня.

Ці критерії Нацрада розробила разом з експертами донорської організації.

«Закон передбачає, що і Нацрада, і орган співрегулювання можуть розробляти критерії автономно, але критерії співрегулювання мають пріоритет над нацрадівськими. Ми тоді вирішили спільно пропрацювати цей драфт. Ми ініціювали таку роботу, орган співрегулювання створив робочу групу, і пів року ми працювали. Але на етапі передачі драфту керівництву органу співрегулювання дискусія і робота перестали бути конструктивними», — сказав член Нацради Олександр Бурмагін.

За його словами, орган співрегулювання запропонував такі рішення, які, на думку Нацради, не відповідають закону «Про медіа»: «Ці критерії не можуть містити нові визначення, підходи та процедури, які йдуть всупереч закону “Про медіа”». Тому Нацрада вирішила винести на громадське обговорення ті критерії, які розробила сама. Обговорення триватиме місяць. Олександр Бурмагін закликав подавати свої пропозиції.

Голова органу співрегулювання у сфері онлайн-медіа Оксана Романюк у коментарі «Детектору медіа» сказала, що заява Нацради про винесення проєкту критеріїв визначення онлайн-медіа на громадське обговорення викликала в неї подив: «По-перше, тому що жодної дискусії з органом співрегулювання, про згортання якої говорив пан Бурмагін на засіданні, насправді не було. Ми навіть робили публічну заяву, яку Нацрада успішно проігнорувала. До нас, як до групи, яка за законом відповідає за розробку цих критеріїв, Нацрада також з цим питанням не зверталася. Важко зробити діалог неконструктивним, якщо з боку Нацради була просто мовчанка. По-друге, і це головне, Нацрада не має повноважень виносити критерії на громадське обговорення».

Оксана Романюк звертає увагу на те, що  згідно з законом «Про медіа» саме орган співрегулювання розробляє і затверджує ці критерії, а Нацрада згодом затверджує їх своїм рішенням: «Ми напрацьовуємо рішення, зокрема нещодавно напрацювали концепцію дистрибуційних майданчиків. Критерії — це складна, принципова робота, і в нас станом на зараз є кілька драфтів, деякі з них є і в Нацради. Жодних підстав обходити орган співрегулювання у Нацради немає. Я вважаю, що спроба Нацради винести власний проєкт критеріїв “на громадське обговорення” в обхід існуючого і діючого органу співрегулювання — це спроба перебрати на себе повноваження, які закон прямо закріпив за індустрією».

Також вона додає, що орган співрегулювання  готовий до змістовної співпраці: «Але вона має починатися зі звернення Нацради до органу, який за законом відповідає за ці критерії, а не зі створення паралельного процесу, що ставить під сумнів і дії регулятора, і концепцію співрегулювання в цілому».

Нагадаємо, восени 2025 року Орган спільного регулювання почав розробляти критерії визначення онлайн-медіа. У прикінцевих положеннях закону «Про медіа» йдеться: «У разі, якщо впродовж одного року з дня набрання чинності цим Законом орган спільного регулювання у сфері онлайн-медіа не буде створений або не визначить критерії віднесення осіб до суб’єктів у сфері онлайн-медіа відповідно до частини одинадцятої статті 2 цього Закону, Національна рада має право затвердити такі критерії власним рішенням. Затверджені Національною радою критерії втрачають чинність від моменту набрання чинності відповідними критеріями, визначеними органом спільного регулювання у сфері онлайн-медіа».