Комітет Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики рекомендував парламенту розглянути звіт Національної ради з питань телебачення і радіомовлення та визнати задовільною роботу медійного регулятора. Таке рішення комітет ухвалив на засіданні 26 березня.

Голова Нацради Ольга Герасим’юк, звітуючи про роботу регулятора, розказала, що у 2024 році було зареєстровано на 58% більше медіа, ніж у 2023-му. І на сьогодні в реєстрі 3456 медіа. Минулого року Нацрада провела 29 конкурсів, у результаті яких 50 суб’єктів отримали ліцензії. 72 частотні присвоєння були використані, з них  33 — телебачення, 39 — радіомовлення.

Також голова Нацради звернула увагу на збільшення реєстрацій ОТТ. За її словами, в зоні особливої уваги — суспільний мовник. «446 частотних присвоєнь закріплені ліцензіями. Ми робимо все можливе, щоб робота НСТУ розширилась», — сказала вона.

Нацрада також працювала над протидією ворожій пропаганді, заборонено 27 сервісів агресора. Втім Ольга Герасим’юк звернула увагу, що є труднощі з обмеженням доступу, тому що телекомрегулятор позбавлений можливості вдаватись до засобів реагування в разі невиконання заборони. Вона відзначила появу органів співрегулювання, але при цьому звернула увагу на низьку зацікавленість медіа в роботі цих органів.

«Національна рада не лише застосовувала санкції, а й проводила роз’яснювальну роботу серед медійників щодо застосування закону “Про медіа”», — сказала Ольга Герасим’юк.

Депутат Микола Княжицький відзначив якісну роботу регулятора, однак звернув увагу на проблеми зі створенням реєстру та електронного кабінету. Попри те, що донорське фінансування зараз припинилось, це є законодавчою нормою. Він закликав звертатись до комітету, щоб депутати допомогли з пошуком фінансування. Також Микола Княжицький зверну увагу, що з усіх супутникових каналів моніторяться три мовники, які вимкнені з цифрового ефіру («Еспресо», 5 канал, Прямий). Він запитував про те, коли мовникам повернуть частоти і чи будуть продовжені їхні ліцензії. Нагадаємо, 4 квітня 2022 року Концерн РРТ вимкнув «Еспресо», Прямий та 5 канал з цифрового етеру.  Це відбулося попри наявність чинної ліцензії Нацради на мовлення та виконання всіх договірних зобов'язань перед Концерном. Детальніше про вимкнення «Еспресо», 5 каналу та Прямого — в матеріалі «Детектора медіа».

Ольга Герасим’юк підтримала ідею про можливість внести зміни до бюджету щодо виділення коштів на реєстр. Перший заступник голови Нацради Валентин Коваль зазначив, що регулятор подавав запити щодо виділення коштів на реєстр, однак вони не були затверджені. Зараз Нацрада має ще одного партнера щодо фінансування створення реєстру.

Щодо «Еспресо», 5 каналу та Прямого заступник голови Нацради Олег Черниш зазначив, що регулятор не може вплинути на господарчі відносини ліцензіатів з Концерном РРТ. Член Нацради Максим Онопрієнко сказав, що супутникове мовлення згаданих каналів моніторилось на загальних засадах. Член Нацради Олександр  Бурмагін додав, що три канали відключив не «Зеонбуд», який є постачальником послуги, а Концерн РРТ. Тому, за його словами, в регулятора немає повноважень й існує така колізія.

«У нас буде максимально ліберальне ставлення у процедурі продовження ліцензій», — сказав Олександр Бурмагін.

Депутатка Євгенія Кравчук також «висловила шану» Нацраді й запитала про моніторинг платформи «Телеграм», який проводив регулятор і надіслав результати в СБУ.

«Ми робимо це з лютого 2022 року. Ми моніторимо російські ефірні телеканали та їхні сторінки в соцмережах. І все, що стосується пропагандиських матеріалів, ми їх опрацьовуємо, розшифровуємо і передаємо у відповідні органи», — сказав Максим Онопрієнко.

Нагадаємо, Нацрада щороку подає звіт про свою діяльність за попередній рік президенту і Верховній Раді. Президент і парламент можуть за результатами розгляду звіту ухвалити рішення про незадовільну оцінку діяльності члена (членів) Нацради, призначених ними, та достроково припинити повноваження члена (членів) Нацради.

Минулого року Комітет визнав роботу Нацради задовільною. Члени регулятора доповідали депутатам про імплементацію закону про медіа, роботу з посилення українського мовлення на прикордонні України з Росією, зокрема на Чернігівщині.