«Економічна правда» називає  Максима Кріппу  справжнім власником «Главкому» та  «Економіки». Тетяна Снопко заперечує

«Економічна правда» називає Максима Кріппу справжнім власником «Главкому» та «Економіки». Тетяна Снопко заперечує

9 Листопада 2024
2359
9 Листопада 2024
17:36

«Економічна правда» називає Максима Кріппу справжнім власником «Главкому» та «Економіки». Тетяна Снопко заперечує

2359
Тетяна Снопко каже, що ніхто з представників «Української правди» не звертався до неї по коментар: «Єдиний раз, коли до мене звертались із холдингу, – то було 27 липня 2023 року». І запевняє, що є єдиною власницею видань.
«Економічна правда» називає  Максима Кріппу  справжнім власником «Главкому» та  «Економіки». Тетяна Снопко заперечує
«Економічна правда» називає  Максима Кріппу  справжнім власником «Главкому» та  «Економіки». Тетяна Снопко заперечує

«Економічна правда» з посиланням на свої джерела пов’язує «Главком» та медіахолдинг «Економіка+», до складу якого входять видання Delo.ua, «ТОП-100», Wo.mo і Marketing Media Review, з бізнесменом Максимом Кріппою і називає його справжнім власником цих медіаактивів. Про це йдеться в матеріалі видання «Новий олігарх чи Курченко-2. Хто такий Максим Кріппа і звідки в нього гроші?».

Згідно з відкритими даними реєстру, власницею цих видань є колишня директорка з комунікацій міжнародної компанії Noosphere Тетяна Снопко. «Детектор медіа» повідомляв проте, що наприкінці 2022 року Тетяна стала власницею компаній «Комунікаційний хаб "Економіка"» та «Медіаманія», які ведуть проєкти Delo.ua, «Топ-100», Wo.mo, Marketing Media Review. А у 2023 році вона придбала «Главком».

«Співрозмовники “ЕП” на медіаринку розповіли, що за угодами з придбання новинних сайтів насправді стоїть підприємець Кріппа, а Тетяна нібито виступає лише номінальною власницею активів», — ідеться в матеріалі «Економічної правди».

«ЕП» пише, що Тетяна Снопко не відповіла їм на прохання про коментар: «Відповідаючи на запитання інших ЗМІ, вона заперечувала причетність Кріппи до придбання згаданих медіаактивів. Після зміни власника Delo.ua і "Главком" почали публікувати рекламні новини NAVI, Кріппи і його фонду MK Foundation. На своїх особистих сторінках у Facebook і Twitter Снопко активно лайкає та репостить дописи NAVI та MK Foundation».

У коментарі «Детектору медіа» Тетяна Сопко сказала, що є  кінцевою бенефіціаркою і власницею медіабюро Ekonomika+ (сайти delo.ua, mmr.ua, womo.ua та багато івентів) і сайту glavcom.ua.

«Ані Максим Кріппа, ані будь-хто інший не є моїм партнером, інвестором тощо, — каже вона. — Якщо порівнювати результати моєї підприємницької діяльності за 9 місяців 2023 року та 9 місяців поточного року, то чистий прибуток зріс у 14 разів. Тобто я сама здатна інвестувати і виступати партнером».

За словами Тетяни, вона має попередні домовленості на спонсорську підтримку певних івентів Ekonomika+ на наступний рік: «Я дуже вдячна своїй команді, яка відкрита до змін і підтримує всі мої починання (як то, до прикладу, рубрика “Спорт” на “Главкомі”), і дуже пишаюсь тим, що саме в поточному році (тобто за моєї “каденції”) у певні дні за даними Gemius “Главком” займав третю позицію в їх репортах, в той час як “УП” — дванадцяту, попри наявність в останніх потужних інвесторів, партнерів тощо. Медіабізнес може бути дійсно бізнесом, якщо до нього відповідно ставитись. Від щирого серця раджу курс Kyiv Media School з медіаменеджменту, який я зараз проходжу у складі пілотної групи. Багато свіжих ідей та банально фундаментальних знань з класичних наук (фінансова грамотність, лідерство) я почерпнула саме там, і вони доповнили мій 15+ досвід у комунікаціях та базову освіту в журналістиці».

Тетяна Снопко запевняє, що ніхто з представників «Української правди» не звертався до неї по коментар: «Єдиний раз, коли до мене звертались із холдингу, — то було 27 липня 2023 року: Андрій Самофалов тоді ще як представник “НВ”. На той час угоду ще не було закрито, я не мала права нічого коментувати. Потім до мене ніхто не повернувся».

Також вона прокоментувала  посилання «ЕП» на Forbes, де йшлось, що ще у 2022 році колеги-журналісти шукали для Снопко роботу в Чехії, а вже через рік вона стала власницею великих видань.

«Щодо постів пошуку роботи. Як багато хто з українців, я виїхала з країни у березні 2022 року. Я могла як більшість звернутись по соціальну підтримку від країни, що надала прихисток, або ж банально “проїдати” той капітал, що заробила у попередні роки сумлінної праці в топовій міжнародній компанії. Проте я людина дієва, і мені бракувало спілкування та залученості до проєктів, які б могли бути корисними Україні. Я звернулась до свого нетворку з проханням розповісти про мене і мій пошук саме роботи, а не фінансової підтримки», — каже Тетяна.

Завдяки посту Ешлі Венса  вона  отримала можливість спілкуватися з його нетворком: «Я досі співпрацюю із Novynarsky Inkubator: час від часу я читаю лекцію для студентів Празьких університетів як свідок подій і ми обговорюємо питання інформаційного висвітлення російсько-української війни. І я не знаю, яким би іншим шляхом, окрім постів друзів, я менш ніж за місяць знайшла б собі у чужій країні без знання місцевої мови таку роботу, яка б дозволила мені бути корисною та набувати знайомств у медіа та комунікаціях. Саме завдяки цьому спілкуванню в мене народилась ідея створити платформу для медіаменеджменту і я почала пошук “піддослідних” проєктів, з якими я б могла експериментувати та відпрацьовувати свої гіпотези. Я радію, що зробила такий запит, не зважаючи, що сьогодні його використовують у кампаніях проти мене, бо саме завдяки ньому я набула досвід роботи з європейським ком’юніті і можу зараз його використовувати вже тут, в Україні».

Також Тетяна Снопко вважає, що якщо оцінювати українські медійні активи не з точки зору показників «впливу», а з позицій ціни юзера та/або 6-річного показника чистого прибутку, то це дозволить зробити «більш тверезу оцінку замість припущень та пліток конкурентів по ринку».

«А це ми ще не беремо до уваги, що у світі стартапів прийнято на старті розраховуватись частками у компанії, які можна у будь-який час оцінити в грошовому еквіваленті. Якщо оцінювати актив із бізнесових позицій “ціна домену, архіву та витрат на команду”, історія вже не виглядає непідйомною, з урахуванням того, що, на превеликий жаль, рівень зарплат у IT і журналістиці суттєво різниться. Але треба зважати на те, що і маржинальність бізнесу зовсім інша, —  сказала Тетяна і додала: — Мені дуже дивно, що в воєнний час всередині одного цеху на основі анонімних джерел йдуть наклепи на колег. Та я приймаю це за визнання досягнень моєї команди та мої власні. Мабуть, для декого єдиний спосіб конкуренції, що залишився, — то дискредитація. А потім журналісти поважного видання дивуються, що на їх захист не виступають колеги, коли вони зазнають тиску з боку влади… Як то кажуть #штош».

У своєму матеріалі «Економічна правда» також пише про те, що після придбання «Главкому» та «Економіки+» Кріппа вів переговори про придбання видань Mind та Liga.net, але вони не увінчалися успіхом. «ЕП» аналізує бізнес Максима Кріппи та його купівлю різних активів. Зокрема, за інформацією видання, він придбав у Вадима Столара за майже 100 млн доларів столичний бізнес-центр «Парус», а в рамках приватизації за 70 млн доларів став власником готелю «Україна» на майдані Незалежності. «Випадкові люди такі об'єкти не купують», — каже в розмові з журналістом «ЕП» один із колишніх міністрів.

«Упродовж кількох років до гучних угод активи непублічного бізнесмена поповнилися кіберспортивною командою NAVI, розробником гри “S.T.A.L.K.E.R, готелем "Дніпро" в Києві, базою відпочинку в Конча-Заспі та навіть стоянкою для яхт на Дніпрі», — додає «Економічна правда».

У письмових відповідях на запитання «ЕП» Кріппа написав, що його капітал сформувався завдяки «вдалим інвестиціям у нерухомість, IT, геймдев та кіберспорт».

За інформацією джерел «ЕП», Кріппа придбав операторів онлайн-казино GMS (бренд Vulkan) та GGS разом з росіянами Рустамом Гільфановим, Костянтином Ляшенком та Сергієм Токарєвим у 2011 році. У 2012-му до них приєднався Максим Поляков, громадянин Великої Британії. Через бізнес-конфлікти та продаж деякими співвласниками своїх часток структура власності компаній не раз змінювалася. У результаті Кріппа й Поляков стали володіти по 50% GMS і вийшли зі структури власників GGS.

У коментарі «ЕП» Кріппа визнав, що мав стосунок до азартного бізнесу з Гільфановим, Ляшенком, Токарєвим та Поляковим, але вийшов з нього у 2013 році.

«Економічна правда» вважає, що  кошти Максима Кріппи можуть мати два найімовірніших походження: «Або він заробив сотні мільйонів доларів на діяльності онлайн-казино, або виступає номінальним покупцем активів для впливових людей».

Нагадаємо, на останньому засіданні 7 листопада Національна рада з питань телебачення та радіомовлення зареєструвала два спортивні канали та ОТТ-платформу компанії  ТОВ «Мейнкаст», бенефіціаром якої є Максим Кріппа.

Фото: Тетяна Снопко / фейсбук

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
2359
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду