Асоціація правовласників та постачальників контенту (АППК) звернулася до віцепрем’єр-міністра України з інновацій, розвитку освіти, науки та технологій  — міністра цифрової трансформації України Михайла Федорова з проханням  зробити все можливе для збереження спрощеної системи оподаткування у сфері електронних комунікацій України. Про це йдеться у повідомленні асоціації.

Звернення  асоціація сформувала за результатами онлайн-наради малого та середнього бізнесу електронних комунікацій 2 серпня 2024 року, в якій  брали участь понад 130  представників постачальників доступу до інтернету.

Під час наради провайдери розказали, що  понад дві тисячі підприємців малого та середнього бізнесу, які забезпечують населенню послуги доступу до мережі Інтернет,  отримують листи та акти перевірок Державної податкової служби.  Вони містять приписи перейти на загальну систему оподаткування.

«Такі дії податківців оцінюються учасниками індустрії як  чергова організована атака на  малий та середній бізнес електронних комунікацій, метою якої є монополізація ринку в умовах війни та, відповідно, послаблення його стійкості, що містить ризики невиконання Указу Президента України Володимира Зеленського та Уряду про забезпечення сталості електронних комунікаційних мереж в умовах воєнного стану. Ключовими факторами сталості інтернету в Україні продовжують залишатися його децентралізація і важка робота  людей, які забезпечують його роботу на місцях. Сталість інтернету забезпечується за власний кошт надавачів послуг», — ідеться у зверненні асоціації.

За інформацією АППК, на підтримку мереж у робочому стані (в умовах обмеженої генерації електрики, необхідності відновлення, перебудови, зміни на енергонезалежні технології) постачальники електронних комунікацій малого та середнього бізнесу витрачають від 15 до 30% від отриманого доходу

Асоціація переконана, що ринок потребує державної допомоги, інвестицій, грантів на забезпечення сталості мереж. А натомість є приписи Податкової служби перейти на загальну систему оподаткування.

На думку експерта Олександра Глущенка, заборона спрощеної системи оподаткування у сфері електронних комунікацій призведе до згортання діяльності підприємцями в сільській місцевості та прифронтових районах. А це унеможливлює виконання багатьох програм Мінцифри з розвитку цифрової економіки та, зокрема, навчання дітей.

АППК нагадує, що є роз’яснення Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра та надання послуг поштового зв’язку (НКЕК), від 03.04.2024 № 170 «Про надання офіційного узагальненого роз’яснення щодо деяких питань визначення видів електронних комунікаційних послуг», яке розміщене на офіційному сайті НКЕК. У ньому  визначені діяльності у сфері електронних комунікацій.

Голова Правління АППК Наталія Клітна вважає, що «у підприємців на сьогодні залишається єдиний спосіб захистити  свої законні права та інтереси — в суді (вже є рішення на користь провайдерів): «На це в складних умовах воєнного стану відволікаються цінні та дефіцитні ресурси компаній, зокрема, на залучення адвокатів, оскільки малі підприємства не мають у своєму штаті юристів з відповідною кваліфікацією».  Судові справи можуть тривати від чотирьох місяців до двох років.

Також АППК занепокоєна колонкою у виданні «Главком» голови Комітету ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики Данила Гетманцева  «Сірий» ринок Інтернету. Час приводити до тями». З приводу цієї публікації своє звернення до президента надсилала Інтернет Асоціація України (ІнАУ).

Співвласник інтернет-провайдера  «Віннер Телеком» Максим Смілянець пов'язує ініціативи податківців з  впливом на них п’яти найбільших гравців ринку, які прагнуть послабити конкурентоспоможність малого та середнього бізнесу електронних комунікацій для їх подальшої купівлі.  «Середній та малий бізнес  погодилися  з вимогами держави щодо стійкості мереж, і виконують їх, як би не було зараз тяжко.  Великий бізнес не дає гарантії  стійкості навіть в 10 годин мереж при поточній ситуації. Стійкість мереж — це одна з найважливіших складових міцності та стійкості держава під час агресії в одному  ряду з енергетичною стійкістю, а СМБ (середній та малий бізнес. — Ред.) відіграє велику та важливу роль, так само, як це було і під час подолання цифрового розриву під час виконання проєкту Мінцифри щодо інтернет-субвенцій», —  каже Смілянець.

 Як уже повідомляв «Детектор медіа», на початку 2022 року набув чинності новий закон «Про електронні комунікації». Відповідно попередній профільний закон «Про телекомунікації» втратив чинність. Після цього в Державної податкової служби та самих постачальників послуг виникли розбіжності в регулюванні податкових норм. Через це деякі представники малого та середнього бізнесу, які надають електронні комунікаційні послуги, отримали відмову на своє прохання перевести їх на спрощену систему оподаткування.

АППК та ІнАУ бачать ризик скасування спрощеної системи оподаткування (ССП), яка дає змогу невеликим провайдерам вести спрощений облік і звітність, а окремі податки та збори замінюються на сплату єдиного податку. «Детектор медіа» вже писав про цю проблему детальніше. Тобто є невеликі компанії, які надають технічну підтримку з обслуговування мереж провайдерів та операторів, і для них скасування спрощеного податкового обліку є критичним. Водночас великі оператори не підтримують надання спрощеної системи оподаткування малим компаніям, бо вважають, що це робиться для уникнення сплати податків у належному обсязі і цим зловживають великі компанії, які складаються з багатьох маленьких.

Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра та надання послуг поштового зв’язку (НКЕК), надала роз’яснення з цього приводу.

Детальніше читайте в матеріалі «Детектора медіа» «Чим загрожує скасування спрощеної системи оподаткування для провайдерів інтернету».