Національна рада з питань телебачення та радіомовлення проводить моніторинги різних медіа. Зокрема, відстежує дотримання квот, гендерного балансу, наявність порушень правил у Дні пам’яті та жалоби, розпалення ворожнечі та поширення інформації, яка виправдовує агресію Росії. На підставі моніторингів регулятор проводить перевірки, приймає рішення про засоби реагування (приписи, штрафи тощо). З набуттям чинності закону «Про медіа» спектр роботи регулятора суттєво розширився. Зокрема, до його повноважень долалося відстеження порушень в онлайн- і друкованих медіа.

«Детектор медіа» вирішив розпитати Нацраду про те, які моніторинги зараз тривають, за якими критеріями їх проводять і які медіа моніторять. На запитання відповів член регулятора Максим Онопрієнко.

Максим Онопрієнко

— Максиме, які пріоритети у проведенні моніторингів регулятора на цей рік?

— З набуттям чинності Закону «Про медіа» предметом моніторингу стали не тільки традиційні (лінійні) медіа, але й нові категорії, за які раніше Національна рада не відповідала. Це онлайн-медіа, друковані медіа, платформи спільного доступу до відео та інформації, медіасервіси на замовлення. Ми ставимо для себе завдання максимально охопити моніторингом усі категорії суб’єктів у сфері медіа. Також цьогоріч плануємо оновлення моніторингового центру та залучення спеціального програмного забезпечення, щоби зробити процеси оперативнішими.

— Які моніторинги зараз здійснює регулятор?

— Маємо затверджений план моніторингів на перше півріччя 2024 року. Частина стосується технічних моментів, частина — змісту контенту, частина — інформаційної безпеки. Зокрема, ми постійно оновлюємо Перелік медіасервісів і провайдерів держави-агресорки, для цього потрібно промоніторити їх і обґрунтувати ворожу складову. Також проводимо моніторинг російських державних телеканалів на предмет поширення пропаганди та дезінформації. У цьому напрямку співпрацюємо з іншими державними органами — Центром протидії дезінформації РНБО, громадською організацією «Стоп фейк» тощо.

Окремий напрям — моніторинги дотримання мовних квот і гендерного балансу. Наразі маємо оновлену методологію дослідження гендерного контексту в умовах війни. Перший моніторинг уже було проведено, його результати будуть оприлюднені на сайті регулятора.

Ще один особливо актуальний напрям моніторингу — розпалення ворожнечі, заклики до дискримінації, поширення інформації, яка виправдовує агресію Росії тощо.

Також моніторимо іноземних мовників на прикордонних територіях для протидії ворожій пропаганді. І ще є ряд технічних, але також важливих напрямків, як-от моніторинги виконання вимог Законів України «Про медіа», «Про рекламу», програмного наповнення під час днів трауру та днів пам’яті.

— Які моніторинги Нацрада проводить на постійній основі, а які здійснює перед завершенням ліцензії, у випадку скарг тощо?

— Я вже розповів про планові моніторинги, окрім них ще є позапланові, які проводяться в разі надходження інформації про можливі порушення від людей, установ, організацій. Загалом Національна рада проводить моніторинг, реагуючи на будь-яке звернення або скаргу, що стосується контенту суб’єктів у сфері медіа. Відверто, це суттєво додає нам роботи, але й демонструє настрої суспільства та запити щодо рівня та якості роботи українських медіа.

— Як Національна рада моніторить медіа на предмет порушень? Що саме відстежується?

— Залежить від контексту — про які ознаки порушення йдеться, як реагує (і чи реагує) сам суб’єкт у сфері медіа й ще багато деталей. У Національній раді розроблений і затверджений офіційний «Порядок здійснення офіційного моніторингу та проведення перевірок суб’єктів у сфері медіа». Якщо коротко, то моніторинг здійснюють тільки уповноважені на це працівники Національної ради. Вони переглядають або прослуховують матеріал (відеозапис, аудіальний матеріал або текст, оприлюднений медіа) на предмет відповідності до вимог законодавства або авторизованої документації (ліцензія, реєстрація тощо), готують за результатами моніторингу аналітику й експертний висновок. Далі члени Національної ради розглядають питання про порушення й ухвалюють рішення щодо застосування чи незастосування санкцій.

— Які медіа моніторять у межах згаданих моніторингів (квоти, гендерний баланс, розпалення ворожнечі, дотримання законодавства)? Також уточніть, моніторите загальнонаціональні, регіональні чи місцеві медіа?

— Розголошувати інформацію про перелік конкретних медіа, які ми зараз моніторимо, я не можу, бо це процес, який передує ухваленню рішень членами Національної ради. А поки рішень нема, то й афішувати не можу.

Загалом Національна рада проводить моніторинг усіх суб’єктів у сфері медіа. Проте закон передбачає різні вимоги до різних медіа, що відображається на методах і цілях моніторингу. Наприклад, квоти української мови або музичних творів стосуються лінійних медіа — телебачення і радіо, є окремі вимоги до іноземних лінійних медіа, питання розпалення ворожнечі або вживання дискримінаційної лексики поширюється на всі види медіа, зокрема й на друковані та онлайн-медіа. Працівники центрального апарату зосереджені на загальнонаціональних медіа та супутникових каналах, а представники Національної ради в регіонах — на місцевих і регіональних медіа.

— Чи є можливості проводити моніторинги онлайн-медіа?

— Щодо онлайн-медіа, станом на зараз їхній моніторинг переважно здійснюється як реакція на звернення або скарги від людей і організацій. Проте ми шукаємо варіанти для автоматизації цих процесів, тестуємо низку програм, розглядаємо можливості синтаксичного та семантичного машинного аналізу, зокрема з використанням можливостей штучного інтелекту з адаптацією до потреб і повноважень Національної ради.

— З якою періодичністю здійснюються моніторинги мовних квот?

— Планово — двічі на рік. Позапланові моніторинги мовних квот можуть проводити в разі отримання Національною радою інформації про можливі порушення.

— Які моніторинги планові? Чи є такий план на цей рік?

— Значною мірою вже розповів про це, загалом же до планових моніторингів належать дві категорії:

• моніторинги, передбачені Планом основних заходів Національної ради;
• моніторинги, які проводяться під час планових перевірок.

Перелік планових перевірок затверджується окремим рішенням Національної ради на кожен квартал.

— Як працює моніторинговий центр?

— Наразі моніторинговий центр приймає, фіксує й архівує телерадіопрограми, що розповсюджуються ліцензіатами та реєстрантами. Запис ефіру роблять автоматично та супроводжують нанесенням спеціального коду, а також року, дати й часу трансляції. Подальша робота й аналітика фахівців Національної ради залежить уже від типу й мети кожного окремого моніторингу.

— За якими критеріями здійснюються моніторинги регулятора?

— Закон «Про медіа» передбачає два типи визначення критеріїв моніторингу. Перший — це дуже деталізовані критерії, які стосуються кількісних показників: квоти державної мови, квоти пісень, квоти на європейський продукт тощо. Другий — технічні показники моніторингу: точний час, дата та хронометражі окремих відрізків програми.

Тобто спочатку відбувається запис і його архівація, далі складається панель моніторингу та аналіз матеріалів. Після того готується акт моніторингу з викладенням отриманих результатів і в разі необхідності — довготривала архівація аудіовідеоматеріалів.

Олександр Бурмагін, Максим Онопрієнко та Валентин Коваль

— Які є критерії, наприклад, для моніторингу розпалювання ворожнечі, закликів до дискримінації, поширення інформації, яка виправдовує агресію Росії тощо? Бо у випадках, коли моніторинги мають кількісні показники, критерії зрозумілі. А як вони формують в інших випадках? І як розробляють ці критерії?

— Відповідно до Закону «Про медіа», критерії віднесення інформації до такої, що розпалює ворожнечу, містить заклики до дискримінації, поширює інформацію, яка виправдовує агресію, перелік яких міститься у статті 36 Закону «Про медіа», розробляє та затверджує Національна рада спільно з органами спільного регулювання, процес створення яких ще триває.

На сьогодні робочі групи, створені у трьох сферах — аудіовізуальних медіасервісів, аудіальних медіасервісів і сфері онлайн-медіа, — вже напрацювали статути зазначених органів співрегулювання й установчі документи, зараз відбувається процес реєстрації їх в органах юстиції.

До затвердження відповідних критеріїв органами спільного регулювання Національна рада самостійно обґрунтовує застосування обмежень, використовуючи, зокрема, Рекомендацію Ради Європи «Боротьба з мовою ворожнечі» та Загальнополітичну рекомендацію Європейської комісії проти расизму та нетерпимості щодо протидії мові ворожнечі CM/Rec(2022)16.

З метою напрацювання пропозицій, рекомендацій, порад до проєкту вказаних критеріїв Національна рада регулярно ініціює та проводить експертні наради та публічні круглі столи (за 2023 рік — 15 заходів) за участі зацікавлених стейкхолдерів — громадських, правозахисних, релігійних, науково-експертних організацій, національно-культурних асоціацій та державних органів.

— Скільки людей залучено до моніторингу?

— У центральному апараті та в регіонах моніторинг виконують близько 75 співробітників регулятора. Тут важливо пам’ятати, що йдеться про моніторинги й регіональних медіа. Тож до переліку уповноважених осіб на здійснення моніторингу є всі регіональні представники Національної ради та працівники їхніх секретаріатів, а також працівники відповідних структурних підрозділів регулятора.

— Як фіксують порушення?

— Порушення фіксують в акті моніторингу та/або в акті перевірки. Додатковим підтвердженням наявності порушень у діяльності суб’єктів у сфері медіа є відповідні аудіовідеоматеріали, примірники друкованих медіа тощо.

— Чи здійснює регулятор запис усіх ефірів, чи цю інформацію подають самі канали?

— Залежить від ситуації, але переважно записуємо. Запис здійснюється з урахуванням технічних можливостей наших моніторингових центрів. Не завжди є технічна можливість записати всі ефіри. На цей випадок, згідно з законом, суб’єкти у сфері медіа зобов’язані зберігати записи програм у незмінному вигляді впродовж 20 днів із моменту їх поширення. Тому в разі відсутності запису регулятор може звертатися до відповідних медіа.

— Як готують спеціалістів для проведення моніторингу? І які в регулятора вимоги до тих, хто працює в моніторинговому центрі?

— Підготовка спеціалістів — процес безперервний, оскільки ми маємо зважати на тенденції в інфопросторі, які не є сталими. Тобто в нас є планові заходи з підвищення кваліфікації, але жодні курси не замінять постійного перебування в темі, ґрунтовного занурення в матеріал і роботи з методологіями моніторингів.

Ми проводимо зважену кадрову політику. Наприклад, у складі відділу моніторингу працюють два кандидати наук (політичних і державного управління), спеціалісти різних напрямків — журналісти, філософи, історики тощо. Така уніфікація допомагає розв’язувати складні завдання для моніторингу.

Фото: Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення