Директор із розвитку «Космонова» про IP-доставку, війну, кібератаки та експансію українських каналів у Європі
За останні три роки українські канали окрім супутникової доставки сигналу стали активно використовувати ще й наземний спосіб — за допомогою ІР. IP (Internet Protocol) — це технологія передачі телесигналу за допомогою інтернету, без окремого кабелю для телебачення та без взаємодії абонента із супутником чи телевежею. Для деяких мовників вона стала альтернативою супутнику, але для більшості — додатковою можливістю. На розвиток ІР-доставки насамперед вплинув загальний тренд зростання сегмента платного телебачення ОТТ/IPTV.
З набуттям чинності закону «Про медіа» увага до ІР-доставки також може зрости, адже тепер, щоб мовити за технологією ОТТ, на відміну від супутникового мовлення, не потрібна ліцензія, а лише реєстрація.
Про перспективи ІР на українському ринку «Детектору медіа» розказав Максим Кравчук, директор із розвитку бізнесу ТОВ «Космонова Бродкаст», яка надає ці послуги і каналам, і провайдерам.
— Максиме, яку частку ринку в Україні зараз займає ІР-доставка сигналу? У 2019 році, згідно з даними дослідження Cosmonova, було 5%.
— Зараз точну частку не можу назвати. Три роки тому ми визначили, що вона становить від 11 до 23% ринку (це залежить від того, чи рахувати наземний ефір Т2). При цьому, якщо у 2019 році лише третина українських каналів користувалася ІР-доставкою, то зараз це роблять усі без винятку. Однак є ті, хто використовує лише ІР, а є ті, хто доставляє сигнал і по супутнику, і по ІР.
— Коли саме всі канали, навіть мовники великих медіагруп, перейшли на ІР і з чим це було пов’язано? Чи не вплинула на це війна?
— Це сталося до повномасштабної війни. На момент її початку в нашій мережі вже працювали майже всі. Це сталося через бажання каналів отримати додаткове покриття. А це можна зробити через IPTV та ОТТ. Такі провайдери не мають супутникового прийому. Тому в каналів виникає необхідність віддавати сигнал для Megogo, «Київстар ТБ» чи Sweet.tv, а для цього супутникової інфраструктури недостатньо.
— Виходить, поширення ІР-доставки пов’язане із загальним трендом зростання ОТТ?
— Якщо раніше канали ще могли собі дозволити не звертати на це уваги та перекладали витрати з прийому сигналу супутника на ОТТ-платформи, то тепер вони борються за цю аудиторію, тому вимушені самі звертатися до платформ.
— А як це було раніше? За ІР-доставку платили самі ОТТ-платформи?
— У нас є послуга, а оплачувати її може або телеканал, або той, хто її отримує. В Україні провайдери — це трохи бідніша частина ринку, ніж телеканали, тому вони мають менше можливостей платити. Особливо це стосується маленьких провайдерів у різних містах. Також історично склалося, що за доставку сигналу завжди відповідав канал і правовласник. Телеканали завжди постачали тюнери, технічне обладнання для станції.
— Які канали зараз орієнтуються лише на ІР-доставку? І чи є приклади, що канали залишають супутник і повністю переходять на ІР?
— Цей процес почався ще п’ять років тому, а два роки тому активізувався. Наприклад, «Перший автомобільний» залишив супутник і зараз є лише в наземній мережі. Наскільки я знаю, вони зберегли практично всю базу своїх партнерів-провайдерів. Зараз у нас 20–25% каналів, які користуються тільки ІР.
— Це маленькі нішеві канали, для яких така економія витрат суттєва?
— Так. І є ще одна схема, якою користуються нішеві канали. Адже можливість отримати ліцензію саме на ОТТ та кабельне мовлення була не завжди і з’явилася лише останнім часом. Тому раніше, щоб потрапити у мережі провайдерів, формально потрібно було мати супутникову ліцензію. Тому деякі канали, отримуючи ліцензію, купували місце на супутнику: наприклад, це міг бути азербайджанський Azerspace або французький Eutelsat. Цього сигналу немає в Україні, їх тут не видно — але це формальність для виконання вимог ліцензії. Сигнал до провайдерів при цьому надходить через ІР-мережі.
— 31 березня набув чинності новий закон про медіа, який дає змогу отримати не ліцензію, а реєстрацію. Чи з’являються на ринку нові гравці, які бажають зареєструватись і далі працювати з наземною доставкою?
— Зараз час, коли нові гравці обережні. Ті канали, які зараз з’являються, створюють старі гравці, які хочуть іще якось монетизувати частину свого контенту. Наскільки я розумію зі спілкування з колегами, зараз усі обережно ставляться до Закону «Про медіа», бо ніхто не знає, як він діятиме на практиці. Тому вони не поспішають реагувати. Наприклад, нещодавно робоча група в Нацраді розглядала застереження щодо блокування роботи провайдерів. Поки невідомо, які умови роботи провайдерів регулятор класифікуватиме як реєстраційні. Наприклад, якщо до них буде віднесена не лише квота українських каналів, а й весь перелік — це може створити проблему. Щомісяця можуть зникати одні канали, з’являтись інші, і якщо на квоту це не впливало, то провайдери могли не фіксувати всі ці зміни в Нацраді. Але якщо кількість каналів буде реєстраційною умовою, то щоразу, коли канали припинятимуть мовлення, провайдери мають подавати оновлені документи. А в мережах може бути понад 200 каналів, і легко порушити умови реєстрації, якщо невчасно повідомити про зміни.
— Як ваша компанія пережила перший рік повномасштабної війни?
— Було багато всього: і клієнти закривалися, і платежі припинялися, зникла ціла низка каналів, співробітники виїжджали за кордон і йшли в ЗСУ…
— Чи багато ви втратили клієнтів?
— З початку великої війни до середини 2022 року ми втратили 30–40% зборів. У другому півріччі з’явилися нові клієнти. Також ми вирішили посилити свої позиції на європейському ринку. Ці клієнти нам допомогли витримати економічний тиск.
— Торік канали повідомляли про кібератаки ворога, глушіння сигналу на супутнику. Чи були такі атаки на ІР?
— Звісно, є атаки та спроби зламу. За час повномасштабної війни багато серверів великих каналів атакували та зламували, з’являлися повідомлення в рухомих рядках чи в ефірі. В ІР-мережах є захист від DoS-атак, є можливості відключати частину адміністрування мереж. Ми підвищували протоколи безпеки для неперервної роботи.
Це зовсім інші заходи безпеки в порівнянні із глушінням на супутнику. Супутник перебуває в постійній геопозиції, і щоб його «зашумити», в цю геопозицію подається потужніший сигнал. Із цим боротися важко, один зі способів — підвищення потужності передавачів або зміна параметрів супутника, але це не завжди можливо. Щоб запобігти глушінню, наші канали намагалися використовувати потужніші передавачі у Європі та Ізраїлі. Частково це дає ефект, але не знімає проблему. У випадку ІР адміністратор мережі може вимикати конкретні сервери, з яких іде атака, змінювати доступи, якщо це злам системи доступу, блокувати підмережі або навіть цілі території. Тобто є набагато більше можливостей.
— Відімкнення електроенергії зумовлювало нестабільну роботу мереж. Як це впливало на вас?
— У нас є генератори й акумулятори. І бувало, що ми до тижня працювали на генераторах. Із магістральних провайдерів у всій Україні багато мереж працювало, але були випадки, коли доставка пропадала в цілих містах, разом з інтернетом зникало і мовлення. Та це стосувалося не кожного вимкнення світла, а кількох аварійних, коли зв’язок зникав по всій країні.
— Окрім генераторів, що ще потрібно було для безперебійної роботи?
— Можна було резервувати канали зв’язку. Ми також це робили, використовували декілька магістральних каналів від різних постачальників, які йдуть за різними маршрутами. Як і всі провайдери, ми використовували «старлінк». Важливо, щоб і в нас, і у провайдера, який приймає канали, був вихід в інтернет. Усі канали в місті «старлінк» прийняти не зможе, але якусь частину — так.
— З ким ви працюєте на ринку Європи?
— З міжнародними каналами. Наприклад, група каналів Disney, OstWest, Deutsche Welle, History.
— Максиме, ви забезпечуєте ІР-доставку цих каналів не лише в Україні, а й на Європу?
— Так. Декому надаємо в оренду play-out. Це хмарне рішення, яке дозволяє розгорнути й запустити телеканал за короткий час і без капітальних інвестицій, наповнювати телевізійний ефір попередньо створеним контентом і прямими включеннями з використанням візуальних ефектів та анімації.
— Українські канали зараз теж мовлять на Європу?
— Найбільш активною свого часу була «Медіа Група Україна». Дистрибуція цих каналів дала поштовх для роботи з провайдерами щодо включення в їхні мережі українських мовників.
— Чи зайняв хтось цю нішу після закриття «України»?
— У них залишилися канали Ukraine1, Ukraine2, NLO1, NLO2, які мають латвійські ліцензії. Ми доставляємо їх до провайдерів у Європі. А з-поміж українських каналів включили в мережі провайдерів по всьому світу «FreeДом». Ми його доставляємо в десятки, якщо не в сотню країн світу. Він доступний і в Америці, і в Африці, і на Сході. Це наш великий міжнародний проєкт.
З початку війни активізувалися StarLightMedia, які просувають за кордон ICTV. «Плюси» й так частково були представлені за кордоном.
— А чим «Космонова Бродкаст» як партнер цікава міжнародним каналам? Чому вони для доставки по Європі обирають українську компанію?
— Ми постійно спілкуємося, пропонуємо свої послуги, виходимо на них у соціальних мережах, на тематичних виставках. Також у нас є велика мережа, а для них це дуже важливо. У ній оператори по всьому світу, Європа охоплена майже повністю, і нам не потрібно будувати нові лінії зв’язку, щоб дати сигнал. З кожним новим каналом ми розширюємо мережу. В Україні в нас найбільша частка ринку серед компаній, які займаються ІР-доставкою.
- Читайте також: Комерційний директор Cosmonova|net: Доставка сигналу по ІР у 10 разів дешевша за супутник
— Яка мережа ваших провайдерів-клієнтів в Україні та у світі?
— До війни в Україні було 400+. У світі десь 200. Але в інших країнах набагато менше провайдерів. Такого різноманіття, як у нас, немає ніде. У Латвії два провайдери, в Естонії — чотири. У мене вистачить пальців на руках, щоби порахувати провайдерів у Німеччині. Тому 200 — це солідна цифра.
В Україні багато провайдерів закрилися під час великої війни. Щодо сходу, то ми навіть не знаємо, які провайдери працюють, а які ні. З деякими зник контакт. Ми надаємо канал зв'язку, але чи хтось його отримує, ми не знаємо. Розуміємо, що в Сіверськодонецьку сигнал обірваний. У Слов’янську залишився один із трьох операторів. Ситуація динамічна, якісь території опиняються в окупації, якісь звільняють. Якщо комусь потрібно (наприклад, компаніям у Лимані), то вони самі виходять із нами на зв’язок і просять подати сигнал. Тоді ми лагодимо лінію та подаємо його. Те саме і в Херсоні. До цього часу триває відновлення. Зараз там особливий режим із відновлення мереж. Але провайдери повертаються.
— Які найбільші складнощі з доставкою ІР-сигналу на деокуповані території?
— Складнощів із доставкою немає. Це радше виклик для провайдерів. Їм потрібно повернути абонентську базу, зрозуміти, яка частина людей може платити за послугу або з яких джерел можна фінансувати цю послугу.
— У Харківській області у вас були партнери?
— Зараз відновлюється Лиман. Але там ситуація інша, бо звільнені не обласні центри. Є містечка, в яких залишилося мало людей.
- Читайте також: Всупереч знеструмленням, крадіжкам, обстрілам: на звільнену Харківщину та в Херсон повернулося до десятка радіостанцій
— Ви надаєте послуги із заміщення блоків на регіональну рекламу та рекламу для різних країн. Хто користується цими послугами з наших каналів?
— Нею користуються канали медіагруп, новинні, розважальні канали з рекламою. Їх спонукає до цього локалізація в різних країнах, а також бажання продавати рекламу не тільки в Україні, а ще й у Латвії чи Польщі. Відповідно, це мають бути різні сигнали. Наприклад, так роблять канали Star media.
— Тобто навіть українські фільмові канали заробляють на рекламному ринку за кордоном і не монетизуються за платною моделлю?
— Є країни, в яких у платному телебаченні реклами набагато більше, ніж в Україні. У всіх країнах ситуація різна.
— Ринок регіональної реклами за рік великої війни сильно впав. Чи хтось іще робить блоки регіональної реклами?
— Регіональні блоки можна робити. Але треба, щоб це було вигідно. Зараз такого ринку немає.
— Чи популярна послуга відкладеного перегляду?
— Вона стосується перегляду програм у запису, де зовсім інші умови монетизації. Стандартні заміри не працюють і звичайну рекламу глядач перемотує, тому виникає потреба монетизувати через диджитал. Ставляться рre-roll, які вмикаються перед переглядом. Ця реклама продається диджитал-агенціями, й вони ж її таргетують. У нас є система, яка дозволяє це робити. Після того, як канал домовляється з агенцією, ми надаємо можливість каналу створити сигнал і передбачити можливість вставити ролики, які ми беремо у диджитал-агенції.
— Які послуги акумулюють найбільший дохід для вашої компанії?
— Найпопулярніша послуга в сегменті телебачення — це доставка по ІР, play-out. Решта сервісів має менше охоплення на ринку. Але зараз ми оновлюємо софт із можливістю керування та додаткових функцій для нових рішень. Наприклад, це віртуальна матриця. Це сервіс, який дозволяє здійснювати трансляцію сигналів у професійній якості між собою або зі своїми студіями. Раніше ми встановлювали обладнання, домовлялись про сигнал, а зараз допрацьовуємо софт-рішення. Приміром, є виступ президента, який треба транслювати. Можна телефонувати комутаційним центрам, щоб отримати цей сигнал, а в нашому софті це можна буде зробити за два кліки. Також цей сервіс можна використовувати, якщо канали домовляться спільно транслювати ту чи іншу програму.
— Такі послуги могли б бути корисними для марафону. Чи співпрацюєте ви з ним?
— Ні. У марафоні це робиться за старою схемою. Марафон був створений спонтанно та швидко, перед його появою ми не комунікували. Деякі державні проєкти з нами співпрацюють, тому ми їм надаємо певні сервіси. Зараз ведемо діалог із «Радою».
Також у деяких каналів зараз є віддалені студії, і під час війни важливою є доставка сигналу до них. Деякі канали зробили студії у Львові, Ужгороді, й у них виникла потреба в комутації сигналу. Наш софт дозволяє це робити, і деякі канали вже цим користуються.
— Які плани «Космонова» має на цей рік?
— На цей рік у нас завдання гідно представити Україну на міжнародній технічній конференції IBC-2023, учасником якої ми вже були торік. З-поміж 38 тисяч стендів наш був серед 40 номінованих на нагороду за найкращий дизайн. Також маємо випустити нові софт-рішення. Решта — в робочому режимі.
