Рейтинги марафону: чи важливо глядачам, команда якого каналу працює в ефірі?
Якби таке дослідження можна було провести й мирний час, було б це всім дослідженням дослідження. Воно дало б відповідь на питання, яке хвилює всіх: яка подача новин подобається глядачам найбільше?
Зараз шість різних каналів чергують в ефірі спільного національного марафону: «Україна»+«Україна 24», «1+1», ICTV+СТБ, «Інтер», Суспільне та канал «Рада». Кожна команда має п’ять годин ефіру. Чи є зв’язок між «черговою командою» та показниками телеперегляду? Не в сенсі «хто кращий, а хто гірший», а чий формат краще влучає в потреби глядачів.
Можливість з’ясувати це нам дають результати телевимірювання, які були доступними з початку повномасштабної війни до двадцятих чисел березня, коли дослідження призупинили.
Ми точно не можемо встановити, на якому каналі дивилися марафон, але точно можемо бути впевнені, що сума перегляду всіх каналів, які є в панелі і його транслюють, буде відображати його споживання. Важливо зауважити, що є ще багато малих каналів, які також ретранслюють марафон. Але якщо вони не входять до панелі, то їхній перегляд не вплинуть на цифри.
Канали виходять в ефір у різний час, тому за період із 7 по 21 березня кожна команда змогла проявити себе в різний часовий проміжок. Це важливо, адже о четвертій ранку і о дев’ятій вечора поведінка глядачів різна, як і кількість людей біля екранів.
Для аналізу візьмемо всіх людей від 4 років і старше, які живуть в Україні. З’ясуймо, яку середню сумарну частку мала кожна «чергова» команда. Для детальнішого контролю порівняємо показники команди в максимально однакових умовах (наприклад, з 17 до 22 години). Але спершу погляньмо на середні показники за днями.
До 12 березня частка трималась на рівні 35%. 15 березня вона зафіксувалась на рівні 27%. Себто загальний інтерес почав спадати. Ймовірно, можна припустити, що люди втомились від формату, і варто шукати нову форму подання інформації.
Тепер погляньмо на частку під час «чергування» окремих каналів:
«Рада» |
32,1 |
Суспільне |
31,1 |
«1+1» |
30,9 |
ICTV+СТБ |
30,7 |
«Інтер» |
29,6 |
«Україна» |
26,8 |
Бачимо, що виразного лідера немає — розрив між 1 і 5 командою лише 2,4 пункта частки, тоді як розрив між 5 і 6 — 2,8 пункта. Загалом бачимо, що особливого значення те, яка команда в ефірі, зараз не має. Але для загального порівняння погляньмо на часові проміжки:
день (період чергування, що починається з 9 до 14) |
Ніч (період з 23 чи 24 години) |
ніч-ніч (початок «зміни» о 1 ночі) |
прайм (початок з 15 до 19) |
Ранок («зміна» починається о 4, 5 чи 6) |
|
«Рада» |
34,6 |
20,4 |
30,0 |
37,6 |
|
Суспільне |
32,4 |
20,2 |
27,5 |
37,6 |
|
«1+1» |
36,8 |
23,4 |
21,4 |
30,8 |
39,4 |
ICTV+СТБ |
33,6 |
20,0 |
21,0 |
32,2 |
38,0 |
«Інтер» |
31,2 |
18,7 |
26,5 |
38,5 |
|
«Україна» |
30,8 |
19,1 |
18,8 |
29,3 |
36,4 |
З таблиці ми можемо побачити, що найбільший попит — на ранкові ефіри. Вночі загальний рівень перегляду суттєво нижчий. Можливо, є сенс скоротити нічну «зміну», або ж змінити п’ятигодинні чергування на чотиригодинні й залучити ще одного виробника.
Далі погляньмо, що саме глядачі бачать у кадрі і як вони на це реагують. Чергування команд означає зміну картинки та ведучих в ефірі.
Якщо ви дивитесь ефір неуважно, то можете навіть не розрізнити, яка саме команда чергує — студії «Інтера», «Ради» та Суспільного майже схожі, а темні відтінки студії майже не відрізняються для пересічного глядача.
Чому ж «Україну» дивляться порівняно гірше? Маємо дві гіпотези:
1. «Україна» додає свої «спеціальні новини», які візуально дуже наближені до інформаційних каналів, які запам’ятались українцям опозиційним спрямуванням. Опозиційність для українців зараз не на часі й не викликає довіри.
2. Студія у формі вишиванки дуже яскрава, тому глядачам важко сприймати її довго. Звичайно, допомогти можуть включення, але їх не бракує і в інших команд.
Ще одним важливим фактором є впізнаваність ведучих. Коли глядач вирішує подивитись телевізор, він не знає, яка з команд чергує. Він вмикає телевізор і приймає рішення, чи дивитись далі — й на це впливають ведучі. Знайомі пересічному глядачу обличчя викликають більше довіри, створюючи відчуття стабільності.