Другого грудня відбулася підсумкова річна зустріч антипіратської ініціативи «Чисте небо». Учасникам, зокрема, нагадали, чим ініціатива займалася в 2021 році:

• сприяла приєднанню України до міжнародного чорного списку WIPO ALERT Database. Перші піратські ресурси вже включені до нього;
• співпрацювала з РНБО, СБУ, МКІП та Нацрадою щодо можливостей блокування нелегальних ресурсів, які одночасно поширюють заборонені російські канали та нелегальний контент;
• розробляла зміни до законодавства про заборону розміщення реклами на піратах та концепцію блокування нелегальних ресурсів в інтернеті;
• вступила до робочих груп при комітетах Верховної Ради для реалізації законопроєктів «Про авторське право і суміжні права», «Про рекламу», «Про захист послуг, що надаються із застосуванням системи умовного доступу» та внесення змін до Кримінального кодексу України;
• уклала меморандум із кіберполіцією про співпрацю у протидії у сфері медійного контенту. Перший тренінг для співробітників кіберполіції. Також у році, що минає, «Чисте небо» співпрацювало з торговельним представництвом США USTR, британською антипіратською організацією FACT, російською антипіратською організацією «Інтернет-відео» та IAB Ukraine.

Плани на 2022 рік у борців із піратами не менш амбітні:

• посилити кримінальну відповідальність за порушення прав інтелектуальної власності (стаття 176 ККУ);
• вивести в окрему статтю 176-1 ККУ злочин «фінансування піратства»; заборонити розміщення реклами на нелегальних ресурсах;
• ввести процедуру блокування нелегальних ресурсів в інтернеті відповідно до погодженої індустріальної концепції і продовжити працювати над можливостями блокування нелегальних ресурсів, які одночасно поширюють заборонені російські канали та нелегальний контент;
• у співпраці з Мінекономіки подавати заявки від України до WIPO ALERT Database;
• обмінюватися інформацією та досвідом із кіберполіцію та СБУ у сфері протидії незаконному поширенню медійного контенту і притягнення порушників до кримінальної відповідальності;
• залучати органи прокуратури до активної боротьби з піратством у межах кримінальних проваджень;
• подавати інформацію та матеріали щодо стану боротьби з онлайн-піратством до торговельного представництва США і представницьких органів ЄС;
• обмінюватися досвідом з іноземними антипіратськими організаціями; блокувати фінансові потоки нелегальних ресурсів;
• сконцентруватися на діях проти топдесятки піратів України.

«Детектор медіа» теж відвідав цю зустріч ініціативи та поставив декілька запитань керівнику «Чистого неба» В’ячеславу Мієнку.

– В’ячеславе, не так часто буває, що індустріальна ініціатива, яка об'єднує прямих конкурентів, здатна проіснувати вісім років – отже щось тримає її зсередини, якась упертість у вас є. Я помітила по собі й більшості своїх колег-журналістів, що коли ми, наприклад, описуємо OTT-ринок, то майже ніколи не включаємо в аналіз піратів. Але проблема піратства залишається. Тобто ми живемо в чарівній бульбашці, де самі не споживаємо піратський контент і про нього не згадуємо. А якщо подивитися вашим оком, то наскільки далеко до розв’язання в Україні проблеми піратства?

– В онлайні вона точно не розв’язана. Не будемо називати всі ці сайти, але вони існують. За останні три-чотири роки деякі піратські ресурси мігрували за кордон України – на жаль, це негативний тренд, тому що там до них складніше дістатися. Але якщо це українські ресурси, які просто переструктурувалися, то все-таки це можливо, бо адміністратор залишається тут. Складнішим є завдання боротися з ресурсами, які перебувають за межами України. Ми не можемо дістати їх за допомогою кіберполіції, шляхом кримінального переслідування. Технологічні способи боротьби з ними теж не завжди спрацьовують. Приміром, Sudum, технологічний сервіс «1+1 media», моніторить інтернет, знаходить контент медіагрупи, пише за алгоритмом скаргу – але ані ресурс, ані його хостер на неї іноді не реагують, якщо ресурс адмініструється з-за кордону.

Загалом Sudum дає статистику, що більше 94% контенту групи «1+1 media» в інтернеті зачищається. Але разом із тим є проблема мейджорів, які активно не борються з піратством на українському ринку. І вона насправді дуже серйозна, бо ми вичищаємо свій контент із якогось піратського сайту, але там залишаються голлівудські фільми і приваблюють глядачів. І тому в таких сайтів є можливість заробляти на рекламі. Наша спроба боротися з ними шляхом блокування фінансових потоків спрямована на те, щоб позбавляти їх доходів навіть у тих випадках, коли там немає нашого контенту.

– У списку blacklists.org.ua більше 2000 сайтів, і тільки 43 з них українські. В яких країнах переважно базуються піратські сайти, якщо можна виділити такі закономірності?

– Залежно як вимірювати. Домени розташовані по всьому світу і часто зареєстровані на якого-небудь Міккі Мауса, тому що при реєстрації доменного імені не обов'язково верифікувати себе як користувача. Якщо зайти з боку хостингу, то це теж усі країни. Повторюся: ключовий аспект – це адміністратор, а все решта – тільки інструментарій. Те, що великий відсоток піратських ресурсів адмініструється з території Росії – факт. І всередині України їх досі багато. Просто вони розуміють, що ми як великі українські правовласники захищаємо свій контент, і його вони чистять. Але при цьому використовують мейджорські фільми та серіали, щоб працювати далі.

– 80% реклами на піратських сайтах – це беттинг і онлайн-казино, які всю свою діяльність ведуть у сірій зоні. Чи є якась можливість вплинути на них?

– Хтось із них у сірій зоні, а хтось уже й ні. Я сподіваюся, що якщо десь залишається реклама тих онлайн-казино, які отримали ліцензії, то поступово вони її теж почистять. Їх потрібно переконати в цій необхідності. Останні три-чотири роки ми витратили на донесення рекламодавцям меседжів, що реклама відомого бренду на піратському сайті – це погано в першу чергу для нього, тому що є поняття brand safety. Штабквартири міжнародних компаній та великі рекламні агенції відреагували на наші звернення дуже швидко і сьогодні ви не знайдете на піратських сайтах жодного великого іноземного рекламодавця. А те, що там залишилися певні бізнеси, які не переймаються репутацією бренду – це їхній вибір.

Якщо повернутися трохи назад, то ще у 2017 році, коли з'явився такий склад злочину як фінансування піратства, ми провели конференцію за участі Всеукраїнської рекламної коаліції. Розповіли рекламодавцям і рекламним агентствам про ці законодавчі нововведення і попередили, що їм потрібно бути обережними. Саме там ми домовилися про створення blacklists.org.ua. Ми запустили цей проєкт у допомогу рекламодавцям, щоб вони мали джерело інформації, де можна й не можна розміщуватися. Вони визнають його цінність, бо з його допомогою знімають з себе ризики. Інша справа, що в інтернеті все неоднозначно з точки зору того, як відбуваються закупівлі реклами: програматік додає своїх нюансів. Але якщо є взаємне бажання знайти рішення, то це можливо. Сьогодні ми дуже раді партнерству з IAB Ukraine. Від нього виграють і правовласники, і рекламна індустрія.

– Ідея блокувати сайти, де одночасно розміщується і піратський контент, і російський – це приваблива комбінація. Але про блокування ви говорите дуже обережно. Що є каменем спотикання в цьому питанні?

– Тема блокування складається з двох різних історій. Одна з них стосується саме такого подвійного блокування, як ви сказали, і це діалог із Радою національної безпеки  і оборони, який ми почали в 2019 році. Створили робочу групу, пояснювали, як усе працює. Дали повні на той момент списки піратських сайтів з усіма технічними параметрами: де хостяться, де сервери. РНБО погодилася, що проблему потрібно вирішувати. Мова йшла про санкції. Але зрештою цей діалог нічим не закінчився. Сама по собі РНБО не може ухвалити рішення, їй потрібен ініціатор. Ініціатором може виступити СБУ, Кабмін – чітке коло органів. Але коли РНБО переслала інформацію від нашої робочої групи потенційним ініціаторам, то, на жаль, назад до неї нічого не повернулося. Проте на цьому все не закінчилося. Ми систематично пишемо листи до СБУ, оновлюємо списки сайтів, подаємо їх до посольства США. Отримуємо відповіді, що механізм санкцій неможливо застосувати, тому що не встановлені люди, які займаються піратством. Разом із тим я не впевнений, що свого часу хтось встановлював кінцевого бенефіціара або адміністратора «Однокласників».

Друга історія – процедура блокування піратських сайтів, яку ми нещодавно обговорили та затвердили всередині індустрії. Тут головним є баланс, щоб захист інтелектуальних прав не перетворився на цензуру і боротьбу зі свободою слова. У випадку з інтернет-піратством це завжди пошук запобіжників, які не дадуть можливості використовувати блокування зі злими намірами. Ми поки що не готові розповідати деталі, але мені здається, що робочій групі вдалося знайти збалансоване рішення в інтересах і правовласників, і провайдерів. Упевнений, що воно теж стане одним з ефективних інструментів боротьби з піратством.

– А хто має ухвалювати рішення про блокування сайтів у цій індустріальній концепції? Суд?

– Так, тому що суд – це один із запобіжників. Крім того, це дуже природний підхід, бо саме суд – та інстанція, яка дає оцінку обставинам і фактам, ухвалює збалансовані рішення та забезпечує існування процедури оскарження.

Фото: ініціатива «Чисте небо»