Національна рада з питань телебачення та радіомовлення нагадала, що контроль за виконанням нових норм закону про мову покладений законодавством на мовного омбудсмана. Нацрада ж передає для реагування матеріали щодо встановлених ознак порушення законодавства при розповсюдженні й демонструванні фільмів.

З такою заявою Нацрада виступила з огляду на повідомлення мовного омбудсмана Тараса Кременя про порушення провідними каналами нових норм мовного законодавства, які викликали резонанс у медіа.

«Контроль за виконанням нових норм закону про мову покладений законодавством на Уповноваженого із захисту державної мови, отже, Національна рада відповідно до порядку взаємодії між цими державними органами поінформувала Уповноваженого про результати моніторингу, у тому числі, передала для реагування матеріали щодо встановлених ознак порушення мовного законодавства при розповсюдженні й демонструванні фільмів».

Нацрада заявила, що саме такий характер взаємодії зафіксований у спільному документі, тому «публічні обурення Уповноваженого сприймаються членами Національної ради як нещирість і непослідовність».

Нацрада додала, що 19 – 25 липня лідери телевізійного мовлення виконали вимоги закону «Про телебачення і радіомовлення», відсоток української мови в ефірі шести найбільших загальнонаціональних телеканалів становив: «СТБ» – 96%, «Нового каналу» – 83%, «ICTV» – 82%, «1+1» – 82%, «Інтера» – 77%, «України» – 76%.

Нацрада заявила, що «здійснювала нагляд за дотриманням мовного законодавства в телерадіоінформаційному просторі задовго до 16 липня, коли набули чинності нові норми законодавства про мову».

Регулятор стверджує, що «дотримуючись визначених механізмів співпраці, неодноразово надсилав звернення до Уповноваженого щодо ознак порушення мовного закону», зокрема, вони стосувалися мови реклами і політичної агітації 4-х ліцензіатів:

• КП ТРК «Мелітополь» Мелітопольської міської ради Запорізької області;
• ПП «Орбіта Сервіс», смт. Петрове Кіровоградської області;
• ТОВ «Новини 24 години», м. Київ;
• ТОВ «Наш 365», м. Київ.

Однак, як стверджує Нацрада, жодної реакції на звернення наразі немає, тож регулятор направив Офісу Уповноваженого нагадування та вважає, що «активність робочих процесів задля системної підтримки державної мови має бути пропорційною активності в публічній площині».

Нацрада також «ініціювала зустріч із менеджментом та юристами найбільших телегруп через набуття чинності нових норм». В межах цієї ініціативи члени Нацради провели робочу зустріч із Офісом мовного омбудсмана, однак, як стверджує Нацрада, сам «Уповноважений, на жаль, не побачив необхідності в такій спільній зустрічі з представниками медіа».

«Було обговорено виклики, які постануть перед Уповноваженим, адже Закон України "Про забезпечення функціонування державної мови" поки що не дає мовному омбудсману чітких і дієвих інструментів для виконання своїх повноважень, а Національна рада в ньому взагалі не наділяється правом вимагати виконання норм… Домовилися про спільну підтримку і подальші узгоджені дії для удосконалення закону, погодили спільне напрацювання пропозицій. Однак надалі, на жаль, ці домовленості були порушені, а тема української мови вкотре стала темою для хайпу і політичних спекуляцій. Деякі політики, так звані «батьки» закону про мову, поспішили призначити винного і почали руйнування регулятора, який нині, до речі, єдиний в інформаційній війні з Росією і її посіпаками в Україні стоїть на передовій. Такий підхід ми вважаємо абсолютно неконструктивним, бо він – лише на шкоду мові», – говориться в заяві Нацради.

20 липня 2021 року уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь повідомив, що на каналі «Україна», а також на «Інтері» та «ICTV», під час моніторингу 16-17 липня, були зафіксовані порушення закону про державну мову (фільми та серіали демонструвалися російською мовою).

Кремінь звернувся до Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення з проханням застосувати до згаданих телерадіоорганізацій визначені законодавством санкції. У Нацраді ж повідомили, що офіційних звернень від мовного уповноваженого до них не надходило. 

Канал «Україна» відкинув звинувачення мовного омбудсмана Тараса Кременя в порушенні мовником нових норм мовного законодавства і заявив, що «завжди працював і буде працювати у правовому полі».

У свою чергу, StarLightMedia, на каналі якої також транслювався російськомовний контент, заявила, що омбудсман повинен «доручати відповідним службам робити попередню перевірку заяв з тим», щоб не вводити в оману медіа та громадськість. 

У медіагрупі зазначили, що транслювався російською мовою не серіал, а окремі гумористичні епізоди: «А закон України "Про забезпечення функціонування української мови як державної", як відомо, не ставить вимог до трансляції програм тільки українською, за винятком інформаційних, регулюючи квотами тільки кількість державної мови в ефірі загалом в регульованих проміжках часу доби».

Щодо трансляції серіалу «Таємні двері» російською мовою, StarLightMedia зауважила, що це сталося через «технічний збій».

«Inter Media Group» заяву Тараса Кременя не коментувала.

Пізніше Нацрада заявила, що телеканали не готувалися до переходу на мовлення українською мовою протягом двох років, а зробили це в останню мить «недбало, примітивно й формально».

23 липня «1+1 медіа» повідомила, що транслюватиме фільми та серіали мовою оригіналу, а на українську переходитиме поступово. Таке рішення медіагрупа прийняла після критики українського дубляжу серіалу «Свати».

З 16 липня 2021 року в Україні набули чинності чергові норми мовного закону «Про забезпечення функціонування української мови як державної», що передбачають збільшення присутності української мови в публічному просторі.

Ці норми стосуються сфери культури й розваг, туристичної сфери, книговидавництва та роботи книгарень, кіновиробництва, демонстрування фільмів у кінотеатрах і на телебаченні. Зокрема, відтепер усі фільми та серіали телеканали повинні транслювати українською мовою.

Відповідно, фільми, створені іноземною мовою, мають показувати з дубляжем або озвучкою державною мовою. Водночас, на стримінгових плафтормах поряд з українською мовою фільми можуть мати аудіодоріжки іншими мовами.

Фото: Національна рада з питань телебачення та радіомовлення