Що відбулося з ринком платного телебачення після коронокризи? Попри те, що результати 2020 року не відповідають прогнозам та очікуванням індустрії, на думку директора зі стратегії та розвитку бізнесу «Медіа Групи Україна» Федора Гречанінова, пандемія не змінила тренди, а лише їх прискорила. І тепер подальші зміни будуть лише стрімкішими. Особливо з огляду на потенціал різних технологій.

Про ОТТ, Netflix і загрози з боку РФ

Федір Гречанінов прогнозує, що зростання DTH (платне супутникове телебачення) вже не буде таким драматичним, як цього року. А от ОТТ ростиме швидше за очікування. «На ринку почалися самопідсилювальні процеси. Ми бачимо підсилення бібліотеки контенту практично в усіх гравців. Технологічні гравці стають кращими. Тому розрив між контентною й технічною пропозицією в ОТТ-гравців і кабельних провайдерів зростає при співставній ціні. Інколи ціна на послуги ОТТ співмірна, а то й нижча за кабель», — каже пан Гречанінов. Тому, на його думку, кабель приречений: «Звісно, він ще кілька років житиме, але жити кабельникам стане все складніше». На цьому ж тренді під час нещодавньої зустрічі із журналістами наголошував і генеральний директор групи «1+1 медіа» Ярослав Пахольчук. Він переконаний, що наприкінці 2022 року ОТТ обійде кабельне ТБ за кількістю абонентів.

На думку пана Гречанінова, ця ситуація не є наслідком чиєїсь політики, а свідчить про об’єктивну зміну технологій: «Ринок ОТТ увійшов у ту зону, що за кілька років саме ОТТ буде правилом, а не кабель. Всередині ОТТ-сегмента також будуть зміни. Той, хто за рік-два не стане великим гравцем, втратить сенс до розвитку. Лідери змагатимуться один з одним».

Утім, разом зі зростанням популярності стримінгових платформ зростає й небезпека для ринку Україні. Насамперед з боку Російської Федерації.

«Ми відстаємо від російських колег у плані виробництва контенту для платного ринку. Це загроза для українського медіаринку. Ми маємо усвідомлювати, що виробництво контенту для платного ринку — це досить тривалий процес. Якщо ми почнемо це робити завтра, то перші результати побачимо лише за три роки», — каже пан Гречанінов.

Федір Гречанінов

Такий контент потребує значних інвестицій, які ОТТ-гравці раніше не могли собі дозволити, оскільки ще були недостатньо великими. Нагадаємо, минулої осені російський підрозділ Megogo завив про свої наміри знімати кіно. Це будуть недорогі, з бюджетом до 2 млн доларів повнометражні фільми, переважно в комедійних жанрах. Так, «Коммерсант» писав, що «Megogo Росія» вже створила свою студію, яку очолив Георгій Малков. Тоді як український підрозділ лише розпочав переговори з продакшенами про можливу співпрацю.

Ще однією загрозливою тенденцією, на думку Федора Гречаніова, є експансія Netflix на російський ринок. Адже на початку вересня сервіс підписав угоду з російським медіахолдингом «Национальная медиа группа» (НМГ), який став оператором Netflix на цьому ринку. «Коли російський ринок був закритий, то це стримувало русифікацію Netflix, але зараз, коли російський ринок для них відкрився, темпи русифікації сервісу будуть зовсім іншими. І за рік-два Netflix уже не сприйматиметься як англомовний сервіс», — каже він. На йому думку, мовне питання — це основна причина того, що Netflix ще не домінує гравцем на українському ринку.

Саме тому, Федір Гречанінов вважає, що в цей процес має втрутитися держава і встановити регулювання російського контенту на вітчизняному ринку.

Тим часом у медіа з’явилися чутки про українізацію протягом року інтерфейсу Netflix. Крім того, платформа працює над додаванням українських субтитрів до контенту. Нагадаємо, що українським субтитруванням для Netflix із 2018 року займалася Film.ua Group, але водночас вона працювала і над російськомовним контентом.

Про рівні та нерівні умови для українських та неукраїнських стримінгових сервісів

Медіагрупи занепокоєні неоднаковим регулюванням іноземних та українських ОТТ-платформ у законопроєкті «Про медіа», що, на їхню думку, має безпосередній вплив на розвиток ринку платного ТБ. Нагадаємо, нещодавно «1+1 медіа» та «Медіа Група Україна» розкритикували окремі положення законопроєкту «Про медіа» та застерегли депутатів від його ухвалення.

Виконувач обов’язків керівника дивізіону Digital & Pay TV групи StarLightMedia Микола Фаєнгольд під час дискусії наголосив, що українські ОТТ-провайдери та сервіси повинні бути в рівних умовах. «Пропонована версія законопроєкту не дає таких рівних умов. На українському ринку конкурують не лише українські ОТТ-сервіси чи провайдери, присутні й міжнародні гравці. І допоки ми не вирівняємо умови між українськими гравцями та іноземними, цей закон не відповідатиме реаліям», — сказав він.

Микола Фаєнгольд

Йдеться про те, що, відповідно до останньої версії законопроєкту, українські ОТТ-платформи підпадають під регулювання, а іноземні, які працюють в Україні, — ні. Це, на думку учасників дискусії, спонукатиме українські ОТТ-сервіси отримувати реєстрацію в інших країнах — Латвії, Естонії, Іспанії тощо. Адже саме так зараз відбувається з міжнародними каналами. Мовники, які не хочуть дотримуватися мовних квот чи днів пам’яті та жалоби, заходять на ринок як іноземні і не підпадають під таке регулювання.

«Після дискусії з європейським співтовариством з переліку суб’єктів у певних статтях були викреслені іноземні гравці. З одного боку, ми маємо виконувати умови європейського законодавства, а з іншого — це може сильно зашкодити українському ринку та створити нерівні умови для національних та закордонних гравців», — додав директор із GR (зв’язки з органами влади) групи «1+1 медіа» та керівник антипіратської ініціативи «Чисте небо» В’ячеслав Мієнко.

Медіагрупи сподіваються на продовження діалогу з депутатами та пошуки компромісу, оскільки законопроєкт містить багато важливих і необхідних для ринку положень.

Про ціни на ринку платного телебачення

Очікування провайдерів, за словами голови Асоціації правовласників та постачальників контенту Наталії Клітної, зводяться до того, що підвищення цін буде на рівні інфляції. Як ми вже знаємо, у 2021 році група «1+1 медіа» підвищує ціни на лінійні права своїх шести каналів («1+1», «2+2», ТЕТ, «Плюсплюс», УНІАН, «Бігуді») на 30 %. Решта груп конкретні цифри щодо зростання роялті не називали. Лише «Медіа Група Україна» в особі Федора Гречанінова, обіцяла інфляцію теж на рівні 30 %. «Це трохи вище рівня інфляції, але це не подвоєння», — сказав він, а далі порадив кабельникам: «Кабельний сегмент зараз на ринку найбільший, але він драматично постраждає. Втратить у доходах, покритті тощо. І кабельні провайдери ставатимуть усе менш конкурентними. Моя рекомендація провайдерам перестати вкладати в цю технологію гроші».

Група «1+1» теж не бачить у цьому процесі трагедії. Директор департаменту дистрибуції та розвитку мережі мовлення Андрій Мальчевський звертає увагу, що зараз абонент обирає якісну послугу, яку можуть дати тільки цифрові технології. І він бачить позитивну динаміку зростання ARPU (середнього доходу на одного абонента). Нагадаємо, «1+1» очікує вартості мінімального пакету за телебачення для абонентів на рівні 99 гривень на місяць у 2021 році, та 119 грн у 2022 році. За інформацією джерел «Детектора медіа», зростання вартості найдешевшого пакету планується після 1 листопада 2020 року.

Андрій Мальчевський

Очільниця супутникової платформи Viasat Світлана Міщенко закликала провайдерів не боятися підвищувати ціни. «Розуміння цінності платного телебачення в очах провайдера й абонента відрізняється драматично, існує прірва між цими поняттями. Це тривалий шлях правильного донесення цінностей до абонента та підвищення якості послуги», — сказала вона. За її словами, Viasat підвищив ціни на початку року і результат перевищив очікування, оскільки 95 % абонентської бази залишилось із компанією. З них 96 % прийняли підвищений тариф, а решту компанія утримала на зниженому. Подібна тенденція спостерігається й зараз перед сезоном повернення до шкіл. За її словами, щоб безболісно підвищувати ціни, потрібен контакт з абонентом (основні критерії якісної послуги — більша пропозиція, якісний сервіс і простота користування).

Світлана Міщенко

Однак, якщо частина абонентів, як свідчать згадані кейси, приймає підвищення цін, то нова база, яка прийшла з безкоштовного супутника, не виявляє лояльності до подорожчання. «Ці абоненти не звикли платити взагалі. 100 грн — це недорого, але у сприйняті абонента це дорого. І цю парадигму треба змінювати. Виведення в прибуток усіх учасників платного ринку запустить зростання платного телебачення в усій країні. Ті, хто демпінгують, наносять шкоду самим собі», — додала пані Міщенко.

Про вічні теми для провайдерів та медіагруп: відкритість, андерепортинг, піратство, пакетування каналів

Генеральний директор компанії TENET Олег Єлісєєв вважає, що зростання ARPU ще не свідчить про зростання ринку. На його думку, ринок платного телебачення починається з ОТТ-сервісів і можливостей надати користувачу саме ту послугу, яку він бажає, не нав’язану пакетами й обмеженнями. Річ у тім, що медіагрупи надають провайдерам свої канали пакетом, і ті зобов’язані їх транслювати у найдоступніших своїх пропозиціях. Однак багато хто з провайдерів волів би брати лише найпопулярніших мовників і не мати клопоту з менш цікавими для глядачів каналами.

Це одна із традиційних дискусій між медіагрупами і провайдерами, як і питання прозорості абонентських баз та андерепортингу (недостовірної звітності про кількість абонентів) у кабельників. В Одесі сторони обговорили й це.

Олег Єлісеєв, Наталя Клітна

Так, генеральний директор компанії «Торсат» (дистрибутор «Інтер медіа груп») Денис Васянович у відповідь на скарги кабельних провайдерів на відтік абонентів згадав слова одного свого клієнта: «Цього року один наш клієнт сказав, що через вірус він втратив 2500 абонентів. Це при тому, що на початок року в нього було 1500 абонентів (йдеться про звітність провайдера медіагрупам про кількість абонентів. — Ред.). Ця ситуація (занижена звітність. — Ред.) — наша велика проблема, на рівні з піратством».

А Федір Гречанінов додав, що більшість провайдерів кабельного телебачення (майже всі) є непрозорими партнерами: «Андерепортинг — це одна сторона, під час якої виграє провайдер. Але інколи буває і зворотній процес: бази падають, а медіагрупи цьому не вірять. Це друга сторона непрозорості. У нас на ринку небагато прикладів, коли провайдери першочергово хотіли відкриватися повністю і з ними було фантастичне взаєморозуміння. Це "Тріолан". Коли у "Тріолана" зростала база абонентів, він платив більше. Коли в нього падала база через підвищення ціни, і ми могли це перевірити, то "Тріолан" платив менше. Те, що стосунки непрозорі, — це вибір не медіагруп, а провайдерів. Ініціатива має йти від провайдерів. З нами можна домовитись, і такі приклади є. Але якщо провайдер хоче бути непрозорим і звітувати про втрату 2,5 тисяч з 1,5 тисяч абонентів, то окей».

А от на думку Олега Єлісєєва, такі непрозорі умови медіагрупи провокують самі, коли перед початком співпраці пропонують провайдерам платити роялті одразу, приміром, за 5-6 тисяч абонентів, коли в них ще немає жодного. Після кількох років такої співпраці, за його словами, кабельники вже й не мають бажання розкривати свої бази.

Генеральний продюсер телеканалів Star Media Олексій Шульдешов згадав і про піратство. А саме про те, що в період карантину, коли багато ОТТ-платформ оголосили про промоперегляд без передплати, піратські майданчики почали брати контент із цього промоперіоду і пропонувати певну альтернативу. «Для нас це був виклик. Тому що кількість нашого контенту, який поширювався нелегально, зросла кардинально. Пірати вступили в конкуренцію з легальними майданчиками. Але питання за глядачем. У нашого глядача немає культури телеперегляду. Глядач не розуміє, що контент вартує немалих грошей», — розповів він. Саме тому пан Шульдешов вважає головною місією ринку на 2021–2022 роки — донесення інформації, що контент коштує грошей і чим більш затребуваний контент, тим він дорожчий.

Фото надані організаторами конференції