«Газета завжди була прибутковою»: редакція «Вістей Роменщини» про свою історію роздержавлення
«Детектор медіа» продовжує цикл матеріалів про досвід реформування місцевої комунальної преси (так зване роздержавлення). Цього разу – кейс газети «Вісні Роменщини» (Сумська область).
У січні 2018 року «Вісті Роменщини» святкували 100-літній ювілей. Чинний головний редактор Павло Ключник очолив газету перед роздержавленням у 2015 році. На той час у співзасновниках «Вістей Роменщини» були Роменська районна рада, міська рада, райдержадміністрація і трудовий колектив.
За словами головреда, видання протягом останніх років існувало за власні, зароблені кошти: «Ніколи жодних дотацій газета не отримувала. Наші джерела доходу – від передплати й реклами. Стосунки з владою були нормальними, але допомагати газеті грошима не було заведено. А, можливо, редактори не дуже й “просили”, бо видання було й так завжди прибутковим».
До розмови приєднується заступник головного редактора Олексій Йордан, який працює в редакції вже сорок перший рік. Він розповідає про особливості роботи газети-міськрайонки. Каже, районна влада ображалася, мовляв, «Вісті Роменщини» більше матеріалів друкують про місто, а міська, у свою чергу, вважала, що навпаки – більше інформації про район.
«Район хотів зробити свою газету окремо, але коли дізналися, яка це “кухня”, що для того, щоб виходила газета, не досить просто комп’ютер поставити… А творчий колектив, а фінансові питання? Тож цю ідею так і не вдалося втілити», – розповідає Олексій Йордан. Додає, що міська влада теж сама хотіла газету робити.
Олексій Йордан і Павло Ключник
Коли почалася реформа державної та комунальної преси, редакція, порадившись, вирішила «не лізти поперед батька в пекло» і в заявці зазначила, що йде «у другому ешелоні». Оскільки не були в категорії перших, процес відбувався порівняно легко, діляться колеги. «Тим паче, що нам не було чого втрачати, – каже Павло Ключник. – І в нас не було стільки клопоту, як в інших. Є такий закон – значить, будемо його виконувати. А допоміг у цьому досвід інших редакцій, які вже реформувалися».
«Мене так вчили, що журналісту ніколи не соромно запитати про те, чого не розумієш чи не знаєш, – ділиться Олексій Йордан. – Адже краще вчитися на чужих помилках, ніж на своїх. Коли потрібно було роздержавлюватися, ми теж училися, читали літературу, консультувалися. Розроблювати новий статут теж було легше, ніж “першопрохідцям”, адже ми не винаходили “велосипед”, а використовували досвід колег, які проходили процедуру роздержавлення перед нами».
Редакція обрала форму власності – товариство з обмеженою відповідальністю; співзасновниками стали члени трудового колективу, директором став головний редактор Павло Ключник.
Нині міськрайонна газета «Вісті Роменщини» виходить раз на тиждень, на 12 шпальтах, а з жовтня вже буде на 16-ти. Наклад – 3400 примірників. Крім звичайної, практикується й електронна передплата: кілька десятків передплатників отримують газету в електронному вигляді на свою електронну адресу.
У редакції кажуть, що після реформування фактично нічого не змінилося в роботі. «Органи влади та місцевого самоврядування нас і раніше особливо не контролювали, адже ми від них не залежали – каже заступник головного редактора. – Щоправда, при одному керівнику міста була така спроба: хотів, щоб перед друком йому приносили зверстані сторінки для ознайомлення, проте ми на це не погодилися. Варто зазначити, що трохи менше стало “побажань” від влади, бо ж тепер за розміщення інформації про діяльність владних структур їм доводиться платити. А безплатно – ми самі вирішуємо, що розміщувати, а що ні».
Редакція уклала угоди на висвітлення діяльності органів влади та місцевого самоврядування з районною радою та райдержадміністрацією – на суму 100 тис. грн кожна, а також з міською радою – на 50 тис. грн.
Головред з газетою
Реклама теж є одним із джерел доходів, але не настільки значним, як, приміром, у колег з Недригайлова чи Липової Долини, каже головред. «Адже там немає конкуренції як такої, а в нас у Ромнах існують кілька приватних газет, які спеціалізуються на рекламі та оголошеннях. Скажімо, якщо людина приїхала із села, їй треба щось продати-купити, то вона, звісно ж, у першу чергу придбає газету з оголошеннями».
У редакції кажуть, що на діяльності газети позначилося не стільки реформування, як курс гривні. Папір, послуги друкарні й «Укрпошти» дорожчають, а ціну на газету «Вісні Роменщини» піднімати не можуть: остерігаються втрати читачів.
Запитуємо в редактора про перспективи. «Улітку нинішнього року в рамках так званого “журналістського п’ятикутника” ми зустрічалися з колегами з п’яти районних видань. Зокрема, обговорювали й можливість створення однієї спільної, кущової газети – після укрупнення районів унаслідок реформи децентралізації. Але час покаже, – розповідає Павло Ключник. – Чи друкована преса втрачає позиції? Дещо втрачає, саме тому й розвиваємо електронну передплату поряд із друкованим носієм. Але взагалі зняти з рахунку друковану газету – теж неправильно. Електронний варіант її не скоро повністю замінить».
Фото: Facebook, Алла Акіменко