13:30
Середа, 7 Серпня 2019

Кодекс професійної етики в конкуренції у сфері надання послуг ТБ: чи готові його підписати медіагрупи та провайдери?

Інтернет асоціація України розробила етичний кодекс для провайдерів і правовласників. «Детектор медіа» з’ясовував, хто готовий його підписати.
Кодекс професійної етики в конкуренції у сфері надання послуг ТБ: чи готові його підписати медіагрупи та провайдери?
Кодекс професійної етики в конкуренції у сфері надання послуг ТБ: чи готові його підписати медіагрупи та провайдери?

Інтернет асоціація України розробила кілька проєктів кодексів професійної етики, які мають стати правилами саморегулювання на ринку. Один із них регулює сферу надання послуг телебачення. Кодекс зібрав правила та законодавчі норми, які встановлюють вимоги до добросовісної поведінки. Зокрема, в ньому перераховані неправомірні дії, які зобов’язуються не вчиняти учасники ринку, та розроблений механізм досудового врегулювання спорів. Завантажити текст кодексу можна тут.

Ініціатива створення кодексу надійшла від учасників ринку, розповів «Детектору медіа» голова комітету ІнАУ з питань захисту економічної конкуренції (який займався розробкою кодексу) та директор ТОВ «Павутина. НЕТ» Олександр Арутюнян: «Провайдери, звісно, ініціювали цей процес, але деякі телевізійники ідею теж підхопили. Можна сказати, що цю ідею підтримує малий та середній бізнес. Адже ці правила в першу чергу покликані захистити саме їх». За його словами, кодекс розроблений за прикладами інших ринків (наприклад, таке саморегулювання діє на ринку охоронних послуг) і спирається на наявні в законодавстві норми. Підписантами можуть бути як провайдери, так і правовласники й дистрибутори контенту, які «хочуть грати на ринку чесно».

Демпінг

Ключовим поняттям кодексу є демпінг. Учасники ринку, які зголосяться підписати правила, мають відмовитися від використання демпінгових стратегій. «Підписанти кодексу зобов’язуються не використовувати демпінгові стратегії та кроссубсидування, які заборонені законом про телекомунікації. Ціни не мають бути дискримінаційними для різних платформ», — пояснює пан Арутюнян.

Однією з основних демпінгових стратегій Олександр Арутюнян називає ухиляння від сплати роялті. Адже в такому випадку провайдер має змогу встановлювати ціну на послуги, значно нижчу ринкової: «Умовно кажучи, вони підписують угоду із правовласниками на одну тисячу абонентів, а в них насправді 10 тисяч. А чесні провайдери, які платять роялті в повному обсязі, одразу опиняються в неконкурентному становищі на ринку».

Ще одна демпінгова стратегія — це підміна регулярного тарифу акційним. Наприклад, провайдер пропонує 12 місяців користування послугою за 1 грн абощо, й коли ця акція завершується, починається наступна. «Тобто в таких діях відсутній поняттєвий принцип, присутній у нормальних розвинутих країнах, try&buy (“спробуй і купи”). В українському маркетингу акції виконують зовсім іншу функцію», — пояснює пан Арутюнян. За його словами, нерідко на територію того чи іншого провайдера заходить великий гравець і робить акцію тривалістю 24 місяці, переманюючи абонентів. Унаслідок цього менший провайдер змушений піти з ринку.

«Лишається один гравець, який підвищує ціни й окупає всі свої попередні затрати. Це класика жанру. У результаті в довгостроковій перспективі страждає конкуренція та інтереси як споживачів, так і ринку. Кількість учасників ринку щороку зменшується, і якщо цьому не завадити, ми бачимо ризик монополізації ринку», — вважає представник ІнАУ.

У кодексі до неправомірних дій, які зобов’язується не вчиняти провайдери, зараховуються: надання послуг без ліцензії чи реєстрації, ретрансляція без договору із правовласниками, маніпулювання акційними пропозиціями, в тому числі поширювати рекламну інформацію стосовно «безкоштовного» телебачення як бонусу до послуги доступу до інтернету. Також встановлюється заборона поширювати й публікувати комерційну інформацію без посилань на офіційні джерела: наприклад, про кількість абонентів. Така заборона стосується як провайдерів, так і правовласників.

Пакетування

У кодексі встановлені вимоги не лише до провайдерів, а й до правовласників і дистриб’юторів контенту. Серед них — відмова від нав’язування провайдеру послуг телебачення включення певних телеканалів до певних пакетів, від нав’язування провайдеру купівлі «пакету прав» на всі (або декілька) каналів правовласника. Крім того підписанти-правовласники зобов’язуються самостійно «очищувати права» свого продукту і врегульовувати претензії третіх осіб щодо авторських і суміжних прав, дотримуватися принципу технологічної нейтральності та не застосовувати різних умов (у тому числі фінансових) при розповсюдженні контенту через різні технології доставки. Також є в кодексі й вимоги щодо боротьби з піратством.

Положення щодо пакетування каналів можуть стати найбільш суперечливими для медіагруп. Втім, Олександр Арутюнян вважає, що ці правила можуть бути прийняті ринком навіть без погодження найбільших правовласників. «Бажання провайдерів залишається тим самим — відсутність пакетування, і це записано у правилах. Але не всіх це влаштовує», — сказав він.

Досудові спори

Для врегулювання досудових спорів буде створено відповідний комітет. До нього увійдуть профільні асоціації, які представляють гравців ринку. Якщо з’являтимуться факти недотримання вимог кодексу серед підписантів, то учасники ринку мають про це повідомляти й надавати докази. Комітет розглядатиме ці справи й виноситиме рекомендації. Якщо підписанти їх ігноруватимуть, то про неправомірні дії інформуватимуть ділових партнерів, а також інформуватимуть про них регуляторні державні органи (Нацраду, НКРЗІ, Антимонопольний комітет).

«Кожна профільна асоціація делегує свого представника в об’єднаний комітет для того, щоби розбирати спірні ситуації підписантів. Це принцип саморегуляції. Якщо все вирішити таким чином не вийде, тоді є звернення в Антимонопольний комітет та інші органи, які допоможуть виконати закон», — пояснив пан Арутюнян.

Депозитарієм цього кодексу має стати Національна рада з питань телебачення та радіомовлення. Вона має зберігати документ і надавати місце для зустрічей та консультативну допомогу.

Що далі?

Кодекс професійної етики вже затвердили на з’їзді Інтернет асоціації України. Розробники передали кодекс на розгляд ринку та профільних асоціацій. На засіданні Громадської ради при Нацраді 6 серпня Сергій Бойко, керівник агенції Big Data UA та член Комітету ІнАУ з питань захисту економічної конкуренції, повідомив, що пропозиції щодо вдосконалення кодексу прийматимуть до кінця вересня та розраховують підписати документ до кінця 2019 року. «Це перша спроба саморегуляції в нашій галузі», — наголосив пан Бойко.

Після того, як будуть враховані правки та пропозиції й документ буде підписано, його зможуть зареєструвати в Антимонопольному комітеті. Тоді дії порушників кодексу підпадатимуть під визначення недобросовісної конкуренції й АМКУ зможе порушувати відповідні справи.

Проте залишається головне питання: чи готовий весь ринок прийняти ці правила, та, зокрема, чи погодяться з ними медіагрупи, адже документ більшою мірою розроблений в інтересах провайдерів.

Олександр Арутюнян вважає, що для дієвості саморегулювання достатньо підтримки кодексу двома сильними гравцями плюс середніми.

Менш оптимістичні очікування у члена правління ІнАУ Андрія Саломахи: він прогнозує, що ринок не підтримає цю ініціативу. «Документ дуже якісний, опрацьований профільним комітетом ІнАУ. На жаль, він не буде підписаний ніким. Така ініціатива повинна йти від найбільших гравців ринку. Наприклад, підписання топовою п’ятіркою провайдерів і всіма медіагрупами. Після цього можливе примусове заганяння” дрібних гравців. Інакше ця ініціатива не спрацює», — каже пан Саломаха.

Хто готовий підписати кодекс?

«Детектор медіа» звернувся із запитаннями щодо розробленого кодексу до представників найбільших медіагруп і провайдерів. Однак наразі погодилися прокоментувати лише кілька з них.

Вадим Сидоренко, колишній генеральний директор «Тріолану»:

— Ринок суттєво змінився відтоді, як медіагрупи стали платними для провайдерів. Тому тут треба мати взаєморозуміння щодо розвитку ринку. Зараз ніхто не має ані гарантій, ані розуміння, наскільки збільшуватиметься вартість авторських прав медіагруп. І якщо цей процес буде непередбачуваним, то кабельне телебачення втратить свої перспективи. Соціальний сегмент піде в цифрове телебачення, а преміальний сегмент піде в ОТТ. У США кабельне телебачення дорожче за Netflix. Тому потрібні зрозумілі правила того, як ми розвиваємося.

Правила — це наміри, які можуть покращити стосунки між медіагрупами та провайдерами, в них не можна задекларувати ціни. Але поза ними всі розуміють, що домовляються на основі правил і працюють на ринку.

Микола Андрущенко, керівник відділу диджитал-маркетингу ТОВ «Мережа Ланет»:

— Ми отримали інформацію щодо ініціативи й наразі її вивчаємо. Як один із найбільших гравців ринку PayTV, ми завжди виступали за прозорі, зрозумілі та прогнозовані правила гри. Досвід попередніх спільних меморандумів та індустріальних домовленостей по ринку PayTV показує, що значно важливіше не як підписуються, а як виконуються такі домовленості. Тому, слідуючи принципам прозорої роботи, ми вітаємо об'єднавчі ініціативи й будемо ретельно спостерігати за їхньою результативністю.

Анатолій Максимчук, заступник генерального директора, юридичний директор StarLightMedia:

— Для StarLightMedia розвиток медіаринку та телекомунікаційної галузі загалом завжди був пріоритетним. Тому ми ще декілька років тому звернулися до міжнародного досвіду задля вивчення найефективніших практик регуляції й зазначили для себе, що саморегулювання та співрегулювання — ефективні моделі, до яких звертається більшість розвинених європейських країн. Так, у нашому випадку, результатом такого дослідження стали: впровадження саморегулюючої системи маркування контенту StarLightMedia, посади головного психолога із питань захисту неповнолітніх і наша проактивна діяльність у робочих групах при Національній раді задля створення актів саморегулювання.

Ми переконалися, що не існує єдиної моделі саморегулювання чи співрегулювання, що буде ефективно працювати в кожній країні, проте є принципи, які обов’язково мають бути дотримані. Серед них — врахування балансу інтересів та потреб усіх гравців ринку. Поки що в цьому документі (кодексі з етики, розробленому ІнАУ. — ДМ) цей принцип не забезпечено. StarLightMedia як лідер галузі, вітає само- та співрегулятивні підходи в регуляції та взаємодії ринку. Проте, щоби такий документ був реальною саморегуляцією галузі та працював ефективно, він має враховувати інтереси та запити всіх сторін і не бути однобічним. У цьому контексті поточна версія кодексу викликає сумніви щодо подальшого прийняття ринком загалом та залучення до нього SLM зокрема.

Всі матеріали розділу / жанру:
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
373
Переглядів
Коментарі
Код:
Им'я:
Текст:
Коментувати
Коментувати
Нові тексти на ДМ
2016 — 2019 Dev.
Andrey U. Chulkov
Develop
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду