В Офісі президента пропонують «боротися за уми» українців та росіян за допомогою нового державного російськомовного телеканалу. Про те, що такий проєкт уже розробляється, в інтерв’ю «Інтерфаксу-Україні» повідомив заступник глави ОПУ Кирило Тимошенко, який відповідає за інформаційний напрямок. Насправді ж такі медіа вже існують, хоча, можливо, й не в тому вигляді, як того бажають в Офісі президента.

Колишній журналіст та член Комітету Верховної Ради з питань культури та духовності, а нині — кандидат у депутати Микола Княжицький у своєму дописі на фейсбуку нагадує про існування каналу «Настоящее время», медіапроєкту «Радіо Свобода» за участі «Голосу Америки», фінансованого урядом США. Коштом окремого гранту від неурядової організації Free Press Unlimited виходить «Громадское на русском» «Громадського телебачення», яке існує на приватні пожертви та закордонні гранти. Програми «Донбасс. Реалии» та «Крым. Реалии» української служби «Радіо Свобода» теж виходять російською. Та найбільше Кирилові Тимошенку згадували UATV — канал іномовлення, який мовить російською від 35 до 40 % від добового ефіру і, до речі, вже фінансується державою.

Пізніше в коментарі «BBC Україна» пан Тимошенко пояснив, що новий канал планують запускати саме на базі UATV. В Офісі президента планують реструктурувати іномовлення і створити кілька платформ, одна з яких буде суто російськомовною. Для цього буде потрібне додаткове фінансування, пояснює гендиректорка UATV Людмила Березовська. «Якщо розділяти канали, робити англійською і російською окремо, то це треба як мінімум два супутники оплачувати, […] тобто це трохи інше фінансування. А ще потрібно буде виробляти значно більше контенту», — сказала пані Березовська в коментарі «Детектору медіа».

Кирило Тимошенко запевнив, що квоти на мовлення українською на підконтрольній Києву території не зміняться. За чинним законодавством, частка ефіру українською для загальнонаціональних та регіональних телеканалів має складати не менше 75 %. А згідно з нещодавно ухваленим законом про мову, через п’ять років ця частка має зрости до 90 %.

Інша справа — тимчасово окуповані території Донецької й Луганської областей та анексованого Криму. Система іномовлення розрахована також і на аудиторію, яка проживає там. На сьогодні за законом про систему іномовлення мінімум 50 % ефіру UATV має бути англійською мовою. Отже, якщо новий канал створюватимуть на його базі, то новому парламенту доведеться вносити зміни в чинне законодавство.

Медіаекспертка й колишня заступниця міністра інформаційної політики Тетяна Попова в інтерв’ю «Радіо НВ» каже, що нинішня система іномовлення неефективна. В першу чергу через те, що канал мовить одразу кількома мовами й це плутає глядачів: «Ну от хто буде дивитися цей канал, якщо ти не знаєш, якою мовою ти його включиш взагалі?!». За словами пані Попової, саме це заважає каналу залишатися в кабельних мережах за кордоном. На сьогодні UATV є в кабельних мережах 22 країн Європи, Північної Америки та Азії. Супутникове покриття також сягає Австралії й Північної Африки.

Однак, як уточнив «BBC Україна» Кирило Тимошенко, новий канал не матиме на меті мовити на весь світ, а впершу чергу буде орієнтований на українців, які живуть на окупованих територіях. І тут постає питання, чи варто намагатися протистояти російській пропаганді російськомовним контентом, оскільки на тимчасово окупованих територіях українську розуміють. Ми запитали про це в колишньої голови Комітету з питань свободи слова та інформаційної політики Вікторії Сюмар.

«Ця ідея має право на існування, але значно важливішим є контент, якість журналістики та програм, аніж мова. Одне з найважливіших питань — як гарантувати доступ до такого каналу? Оскільки Росія глушить як сигнал, так і блокує доступ до сайтів, якщо брати до уваги інтернет-версію. Думаю, важливим є розуміння, як долати цю проблему», — відповіла пані Сюмар.

У своєму дописі у фейсбуку раніше вона закликала спочатку забезпечити роботу «глушилок» у зоні розмежування від проникнення російської пропаганди, а вже потім створювати новий концептуальний канал, бо «це є пріоритет». Зараз на окуповані території українські мовники потрапити не можуть. Що ж до території Росії, то навіть реструктурований канал іномовлення зможе мовити там лише за допомогою супутників.

Намагання створити російськомовний канал, щоби протистояти російській пропаганді, деякі коментатори не вважають щирими. Микола Княжицький ініціативу прокоментував так: «Розмови про “російськомовний телеканал” не мають за собою політичної глибини. Їх можна так розтлумачити: ми маємо багато російськомовного продукту і хочемо за нього отримувати бюджетні кошти». Таку реакцію можна зрозуміти, адже президент України Володимир Зеленський і деякі члени його команди раніше працювали у студії «Квартал 95», яка виробляє розважальний контент. Такі звинувачення Кирило Тимошенко відкидає: «У “Кварталу” є якийсь російськомовний контент. Але хто сказав, що ми будемо у “Кварталу” його купувати за бюджетні кошти? Я не розумію, звідки це береться».

Аби конкурувати з російськими медіа, одних новин недостатньо. Проросійськи налаштоване населення радше уникатиме українського інформаційного контенту. І це в Офісі президента розуміють. Тому планують зробити новий телеканал інформаційно-розважальним, де більшість контенту становитимуть найрейтинговіші серіали, телепроєкти та кінофільми українських комерційних каналів. Одразу постає питання якості й меседжів, які просуватиме такий розважальний контент. Між розважальним продуктом планують випускати новини, які розповідатимуть, що відбувається в Україні.

Але якими мають бути такі новини, щоби справді впливати? Директор Центру демократії та верховенства права Тарас Шевченко вважає, що такий канал не має бути суто російськомовним каналом про Україну. «Ми маємо ставити більш амбітні завдання перед собою. Пропагувати своє бачення світу. Впливати на Росію та на країни регіону, повідомляючи правдиві новини та українську інтерпретацію цих новин», — пояснює він у коментарі «Детектору медіа».

На думку пана Шевченка, гроші на новий канал можуть виділити західні партнери, а отже не доведеться шукати додаткові джерела надходжень у бюджет. На те, що на додатковий контент витрачатися не доведеться, сподіваються в Офісі президента. Сам пан Тимошенко переконував, що російськомовний контент комерційні телеканали надаватимуть безкоштовно. За його словами, такі перемовини вже ведуться. У коментарі «BBC Україна» пан Тимошенко пояснив мотивацію комерційних мовників: «Їхній інтерес полягає в тому, щоб країна була єдиною».

За законом фінансування іномовлення становить 0,06 % видатків загального фонду держбюджету за минулий рік. 2019 року на канал іномовлення UATV та інформаційне агентство «Укрінформ» у держбюджеті передбачено понад 424 млн грн. Саме на ці гроші для створення нового телеканалу можуть розраховувати його ідеологи. Та й чи справді комерційні телеканали погодяться надати свій контент безкоштовно? «Ідея класна! Залишилося знайти гроші і вмовити інші телеканали», — прокоментувала пропозиції пана Тимошенка гендиректорка UATV Людмила Березовська. Ми намагалися дізнатися в Кирила Тимошенка, звідки планують брати кошти на фінансування нового телеканалу, однак на момент публікації матеріалу він не вийшов на зв’язок.

Тим часом від ідеї створення на базі UATV російськомовного каналу для окупованих територій команда президента Володимира Зеленського вже підійшла до ідеї об’єднання іномовлення із Суспільним мовником. «Досі не розумію, скільки грошей було виділено на цей державний канал UATV, яке в них є обладнання. Зрозуміло, що його варто включати до складу Суспільного, а фінансувати може окрема структура», — сказав в інтерв’ю LB.ua радник команди президента з політичних питань, новообраний депутат від «Слуги народу» Микита Потураєв. Із його слів, можливо, пріоритетними для окупованих територій зроблять уже наявні суспільні канали «UA: Донбас» і «UA: Крим», а приватним (наприклад, ATR) надаватимуть гранти через уряд або інші структури.

Також один зі співрозмовників «Детектора медіа» висловив версію про те, що нова медійна платформа — на додачу до Суспільного (орієнтованого на українців) та UATV (орієнтованого на міжнародну аудиторію, що думає та цікавиться Україною) — може бути націлена на пасивну російськомовну аудиторію в російськомовних країнах. Щоправда, про труднощі конкуренції за цю аудиторію з російськими пропагандистськими гігантами вже писала у фейсбуку Вікторія Сюмар у контексті обсягів коштів, які Росія витрачає на свої державні медійні активи. За її підрахунками, з бюджету України треба виділити суму, співмірну 2 млрд доларів, або 50 млрд грн., що становить чверть від усього оборонного бюджету України.

Як бачимо, наразі є суперечливі заяви представників нової влади щодо нового/старого державного російськомовного каналу, тож залишається чекати презентації конкретного проєкту з визначеною цільовою аудиторією та джерелами фінансування.

Фото: zz.te.ua