На новообраного президента Володимира Зеленського медіа- та кіноіндустрія покладають багато сподівань, адже він є вихідцем із цих галузей. «Детектор медіа» запитав в очільників індустріальних об’єднань, яких ключових рішень у медійній сфері вони очікують від нового гаранта (законодавчі ініціативи, реагування на ймовірні виклики та загрози тощо).

На запитання відповіли представники Незалежної асоціації телерадіомовників і Радіокомітету, Української асоціації медіабізнесу, Української кіноасоціації, Асоціації правовласників і постачальників контенту, Інтернет-асоціації України. Не відповіли — представники Індустріального телевізійного комітету.

Виходячи з відповідей, можемо сформувати топ очікувань від нового президента:

1. Ухвалення законів про аудіовізуальні медіасервіси, про електронні комунікації, про радіочастотний ресурс України, про кібербезпеку та про критичну інфраструктуру.

2. Забезпечення громадян на окупованих територіях і в анексованому Криму збалансованою інформацією.

3. Запобігання блокуванню роботи Нацради, яка має завершити цифрову реформу, та повага до незалежності регулятора.

4. Прогрес у боротьбі з безкарністю нападів на журналістів під час виконання професійних обов’язків.

5. Посилення боротьби з піратством у сфері медіа.

6. Розширення каналів продажу преси, скасування імпортного мита на папір.

7. Запровадження державної програми стимулювання друкованих та електронних медіа.

8. Збереження обсягів державного фінансування кіноіндустрії, державна підтримка кіноосвіти й міжнародного промо українського кіно.

9. Завершення вступу України до Eurimages і процесу підписання міжурядових угод про спільне виробництво фільмів із Китаєм, Канадою та іншими стратегічними партнерами України.

10. Впровадження в кіновиробництві передбаченої законом системи cash rebates.

11. Запровадження для ліцензіатів і реєстрантів Національної ради електронного врядування.

12. «Інвентаризація» зобов'язань перед державою провайдерів програмної послуги, які використовують різні технології у сфері телебачення, врегулювання ситуації з цифровим провайдером «Зеонбудом».

13. Зменшення оподаткування для телекомоператорів.

14. Заборона правоохоронним органам втручатися в роботу телекомоператорів.

Звісно, ці заходи не є компетенцією одного президента, але він задає вектор розвитку держави, має право законодавчої ініціативи та, зрештою, підписує або ветує ухвалені парламентом закони. Тож кожна галузь прагне бути почутою президентом.

Катерина М'ясникова, виконавча директорка Незалежної асоціації телерадіомовників, голова Радіокомітету:

– Найперше, ми сподіваємося, що анонсована новообраним президентом інформаційна війна матиме на меті забезпечення громадян на окупованих територіях і в анексованому Криму якісною, збалансованою інформацією та створення підґрунтя для реального діалогу заради миру. Це дуже складне завдання, що має розпочинатися з розробки ґрунтовної продуманої до деталей стратегії. Натомість ця ініціатива точно не повинна означати створення механізмів контрпропаганди, яка за своєю суттю нічим не відрізняється від пропаганди і є настільки ж небезпечною. Також вона не може передбачати цензури в будь-якій формі.

По-друге, ми очікуємо, що всі законодавчі ініціативи президента у сфері виробництва й розповсюдження аудіовізуального контенту будуть спрямовані на стимулювання ринку, а не на введення нових обмежень, а також що саме з цих позицій президент аналізуватиме всі законодавчі акти, що надходитимуть йому на підпис. Ми також сподіваємося, що в межах задекларованого принципу максимальної відкритості діяльність президента, всі його ініціативи у сфері медіа будуть проходити широке громадське обговорення.

По-третє, ми сподіваємося, що президент вживатиме всіх залежних від нього заходів для того, щоб роботу Національної ради з питань телебачення і радіомовлення не було заблоковано. Від того, чи працюватиме регулятор, залежить, зокрема, завершення цифрової реформи і збереження понад 50 потужних місцевих мовників, які досі очікують можливості мовити в цифровому форматі. Також ми маємо надію, що Президент поважатиме незалежність Нацради, передбачену Конституцією України.

Олексій Погорелов, президент Української асоціації медіабізнесу (УАМБ):

– Вся індустрія медіа переживає непрості часи, а особливо локальні видання. Проте саме від них залежить, наскільки динамічно буде розвиватися наша країна, які результати покажуть розпочаті важливі реформи. Видавці неодноразово зверталися до Президента України з ініціативами щодо найбільш болючих питань і продовжуватимуть це робити й надалі. До переліку першочергових питань ми відносимо:

• системне вирішення питання щодо розширення каналів продажу преси — це й роздрібні продажі через кіоски, і зняття ключових недоліків у роботі «Укрпошти», і розблокування продажів преси в потягах «Укрзалізниці» тощо,
• полегшення економіки газетного та журнального паперу — принаймні скасування імпортного мита на цей папір, адже він не виробляється в Україні,
• суттєвий прогрес у боротьбі з безкарністю або недостатньою реакцію на побиття та інші насильницькі дії щодо журналістів під час та в результаті виконання ними своїх професійних обов'язків,
• запровадження спеціальної програми, яка би стимулювала пріоритетні для країни напрямки в роботі контентно містких медіа — друкованих та електронних. Це збільшення читання молоддю, стимулювання розвитку підприємництва, розвиток місцевого бізнесу та взаємодії на місцевому рівні.

Розвиток саме видавничої галузі — як друкованих, так і електронних медіа — є вкрай важливим для розвитку держави, для посилення її конкурентоспроможності. Адже читуща нація — сильна нація!

Вікторія Ярмощук, виконавча директорка Української кіноасоціації:

– Оскільки новообраний президент має безпосереднє відношення до аудіовізуальної індустрії, ми сподіваємося на те, що увага до проблем та потреб індустрії не буде знижена. Ми віримо, що голова держави поділяє нашу впевненість, що сьогодні, в тій соціально-політичній та економічній ситуації, в якій перебуває наша держава, не можна недооцінювати значущість впливу на суспільство правильних меседжів та важливість трансляції правильних цінностей, що може та має робити кіно та інші види аудіовізуального мистецтва.

За останні декілька років у сфері кінематографа відбулися значні та, можна сказати, революційні зміни. Зокрема це відбулося завдяки:

• збільшенню фінансування підтримки національної галузі кіновиробництва;
• об’єднанню кіноіндустрії навколо ключових питань індустрії та налагодженню співпраці з державними органами, зокрема з Держкіно;
• ухвалення нового Закону України «Про кінематографію», що, зокрема, розширює можливості копродукцій із європейськими та іншими країнами;
• створенню нових інституцій у культурній сфері (УКФ).

Як результат — збільшилася кількість та якість українських фільмів, а також інтерес та довіра глядача — про це свідчать рекорди й цифри національного бокс-офісу (три українські фільми у 2018 році зібрали більше 1 млн доларів у національному прокаті).

Набрала обертів промокампанія України як конкурентоспроможної кінокраїни. Зросла впізнаваність українського кіно на світовому ринку (наприклад, український (мульт)фільм уперше в історії був випущений у широкий прокат у Китаї та зібрав касу, більшу, ніж у Німеччині), Україна присутня національними стендами не лише у країнах Європи, а й, наприклад, у Канаді та Китаї. Яскравий показник — кількість копродукцій, фестивальні успіхи українських фільмів, кількість територій, на які продано український контент.

Уже бачимо значні успіхи, вони очевидні й підтверджені аналітикою, проте попереду ще досить багато роботи.

Адже насправді українська кіноіндустрія тільки набирає оберти й на даному етапі надзвичайно важливо не втратити швидкість, фіналізувати всі ключові процеси (зокрема в законодавчій сфері), результатів яких очікує українська і світова кіноспільнота й над якими планомірно останні роки працюють Міністерство культури та Держкіно.

Серед першочергових та надактуальних для української кіноіндустрії питань:

• у наступному бюджетному році не зменшити коштів, передбачених на фінансування кіно;
• фіналізувати вступ України до Eurimages;
• впровадити систему cash rebates, передбачену чинним законодавством, проанонсовану на головних світових кіноринках, але досі не введену в дію;
• завершити процес підписання міжурядових угод про спільне виробництво фільмів із Китаєм, Канадою та іншими стратегічними партнерами України;
• держпідтримка заходів із міжнародного промо української кіноіндустрії;
• розробка, запровадження та держпідтримка заходів / інституцій для розвитку кіноосвіти.

Наталія Клітна, голова Асоціації правовласників і постачальників контенту:

– Галузь очікує насамперед:

• ухвалення законопроекту «Про аудіовізуальні медіасервіси», який має впровадити європейські стандарти у сфері медіа;
• впровадження для ліцензіатів і реєстрантів Національної ради електронного врядування, зокрема електронних кабінетів, які будуть інтегровані з базами даних інших державних органів (спрощення діяльності);
• зменшення звітної інформації до державних органів, зокрема унеможливлення надання звітності, яка дублює інформацію;
• «інвентаризація» зобов'язань перед державою провайдерів програмної послуги, які використовують різні технології у сфері телебачення, врегулювання ситуації з цифровим ефіром;
• посилення боротьби з піратством у сфері медіа.

Олександр Федієнко, голова Інтернет-асоціації України:

– Якщо президент буде мати більшість серед депутатів у Верховній Раді, то першочерговими завданнями потрібно прийняти закони про електронні комунікації, про радіочастотний ресурс України, доробити закони про кібербезпеку та про критичну інфраструктуру. А також зменшити оподаткування для телекомоператорів.

Та найголовніше — це заборонити правоохоронним органам втручатися в роботу телекомоператорів шляхом дестабілізації роботи компаній, обшуків тощо.

Фото: Бабель, Детектор медіа, Фейсбук