Як інтернет-провайдерам легально заробити на ТБ
Шостого жовтня в рамках конференції УКОЗ з ініціативи антипіратського об’єднання «Чисте небо» відбулася панельна дискусія на тему «90 хвилин про те, як легально заробити на телебаченні через інтернет». У дискусії взяли участь комерційний директор StarLight Digital Микола Фаєнгольд, керівник відділу дистрибуції «1+1 медіа» Іван Примаков, гендиректор «Торсат» Денис Васянович, директор «Бітмедіаком» Сергій Осадчий, директор IPmedia Group В’ячеслав Василевський, гендиректор Omega TV Олександр Глущенко, директор «ХатаNet» Олександр Петруня і керівниця «Чистого неба» Катерина Федорова. У процесі дискусії до її учасників долучилася представниця Trinity, а модерувала розмову ваша авторка.
«Детектор медіа» пропонує короткі вижимки сказаного під час дискусії, згруповані у відповіді на п’ять запитань.
1. Як інтернет-провайдери можуть отримати право транслювати телеканали?
«Інтернет-провайдер може обрати два варіанти появи телевізійних послуги у своїх абонентів. Перший — це співробітництво з ОТТ-сервісами. У нас близько 12 контрактів із ОТТ-сервісами, всі вони мають партнерські програми. Жоден ОТТ-сервіс, який є нашим партнером, не має права на передачу прав на ретрансляцію наших каналів третім особам. Другий варіант для інтернет-провайдера — це створення власного IPTV», — розповів Микола Фаєнгольд.
«Коли IPTV-провайдер сам формує свою послугу, він контролює свого абонента, дивиться, що йому краще продавати, який контент затребуваніший. Що до ОТТ-платформ, то є свої плюси як для інтернет-провайдерів, так і для нас. На сьогодні в нас теж близько 12 контрактів і з усіма ОТТ-платформами вибудовані прозорі відносини по підрахунку кількості абонентів», — додав Іван Примаков.
У «Бітмедіакомі» теж працюють як напряму із платформами, що взаємодіють із кінцевими споживачами, так і з платформами, які практикують партнерські програми.
«Партнерка для нас є цікавою тим, що ми можемо дістатися тих маленьких провайдерів, які не можуть дозволити собі працювати напряму з правовласниками. На сьогодні ОТТ-ринок перебуває в зародковому стані і при цьому кількість платформ є досить великою. Це більше схоже на тестування різних бізнес-моделей. Ми так до цього і ставимося: тестуємо для себе різні моделі.
Якщо ми говоримо про ОТТ, то на сьогодні найбільша кількість клієнтів у тих платформ, які продають напряму споживачам, а не через партнерку», — уточнив Сергій Осадчий.
Присутні правовласники говорили, що принципово не працюють із одним сервісом — StarCards («Телетранс»). Зокрема, в серпні «1+1 медіа» звинуватила «Телетранс» у незаконному розповсюдженні її власних та дистрибутованих нею телеканалів.
2. Скільки коштує телебачення для інтернет-провайдерів?
StarLightMedia розраховує мінгарантію, виходячи із припущення, що її телеканали через інтернет дивляться 10 % абонентів широкосмугового доступу провайдера. У компанії були би готові зменшувати мінгарантію і переходити на певну систему її зміни в залежності від кількості абонентів, але залишається відкритим питання довіри до білінгів. У медіагрупи є пілотний проект із IPmedia Group: остання розробила додаток, StarLightMedia провела його аудит і готова працювати із провайдерами, які його використовують. Також медіагрупа відкрита до співпраці з іншими додатками, яким вона зможе довіряти.
Мінгарантія в Omega TV — 4,5 тис. грн. на місяць. «Це вдвічі менше, ніж провайдер має сплатити тільки чотирьом медіагрупам за права на IPTV. У нас є три пакети, 174 телеканали, 48 — у форматі HD. Ми запустилися буквально місяць тому. На різних етапах тестування в нас близько 70 провайдерів, і з деякими ми вже підписали договори (для розуміння масштабів ринку: Trinity співпрацює з більше як 150 провайдерами. — Авт.)», — розповів Олександр Глущенко.
У провайдерів-партнерів Omega TV є можливість додавати телеканали, самостійно докупивши права на свою мережу. Omega TV інтегрована з чотирма найпопулярнішими в Україні системами білінгу. За словами пана Глущенка, компанія претендує на третину ринку ОТТ. Вона планує працювати в сегменті В2В та В2С, наразі для початку відпрацьовує схему В2В.
У «ХатаNet» був свій проект IPTV, який провайдер згорнув, тому що це стало невигідно. Тепер компанія має ОТТ-партнерство із Trinity.
«На сьогодні це (наявність ОТТ-партнера. — Авт.) оптимальний варіант для невеликого провайдера, тому що сума старту і вкладень дуже невелика і за допомогою ОТТ-сервісу можна сформувати конкурентний перелік телеканалів, який можна продати.
Проникнення невелике (приблизно 7 % від абонбази) і рухається повільно: складно продавати те, що є в безкоштовному доступі. Я дуже сподіваюся, що в майбутньому воно продаватиметься краще. А ще я дуже сподіваюся, що в майбутньому все зміниться й ми повернемося до свого проекту IPTV», — зауважив Олександр Петруня.
3. Чи може інтернет-провайдер переманити користувачів ОТТ-платформи, а ОТТ-платформа — абонентів інтернет-провайдера?
На ринку існують два основні страхи, породжені відсутністю на ньому усталених правил гри і взаємною недовірою:
- що інтернет-провайдер може вкрасти користувачів ОТТ-платформи;
- що ОТТ-платформа може вкрасти абонентів інтернет-провайдера.
Олександр Петруня у відповідь на пряме запитання із залу, чи не збирається він повернутися до свого IPTV саме після того, як із допомогою ОТТ-партнера назбирає абонентів, пояснив, що причина його очікувань — в іншому.
«Я дуже сподіваюся, що у правовласників зміниться принцип формування мінгарантії для маленьких провайдерів. Тому що коли ми намагалися укласти договори на якийсь хороший пакет телеканалів, то розуміння я побачив тільки в Sony (“Бітмедіакома”. — Авт.): тільки вони зрозуміли нас і зробили нормальний прайс. Я вже не кажу про медіагрупи — там усе зрозуміло, там єдина ціна для всіх, і вони мають бути у провайдера. Але на мережі широкосмугового доступу в 4 тис. абонентів дуже дивно чути про мінгарантію в $1 тис. для Viasat», — поскаржився пан Петруня.
У відповідь Trinity пообіцяла найближчим часом розширити список преміальних телеканалів — можливо, навіть включно із Discovery. А Денис Васянович сказав, що якщо в інтернет-провайдера менше 10 тис. абонентів широкосмугового доступу, то мати IPTV йому не вигідно — варто користуватися тільки ОТТ-партнерством.
Що до другого страху — що ОТТ-платформи можуть назбирати абонентів з допомогою провайдерів-партнерів і після цього активізувати власні продажі В2С, — то Олександр Глущенко запевнив, що його платформа не збирає жодної інформації про абонентів, не отримує їхні номери телефонів, бачить тільки ID і не збирається їх переманювати.
4. Як не стати піратом випадково через недобросовісність провайдера чи ОТТ-партнера?
Значно ймовірніше взаємна недобросовісність інтернет-провайдерів та ОТТ-платформ може проявлятися у сфері прав на контент.
З одного боку, недобросовісний провайдер може укласти договір із ОТТ-платформою для прикриття перед правовласниками, і паралельно активно розвивати IPTV. «Найсмішніший випадок у нашій практиці стався, коли до нас прийшов аналоговий (!) кабельник і сказав: “Давайте я вами прикриюся”. А потім у нього сталася творча криза і він запропонував: “Давайте я буду розповідати медіагрупам, що ви мене купили”», — розповів Олександр Глущенко.
«Трапляються випадки, коли інтернет-провайдери спеціально вигадують ОТТ-сервіси, підписують договори з якимись ФОПами, ставлять сервер і при цьому кажуть, що це не вони надають послугу, а в їхній мережі це робить хтось. Це піратство», — сказав Микола Фаєнгольд.
На такі випадки медіагрупи пообіцяли відповідати цеховою солідарністю.
«Як ви знаєте, існує “чорний список” провайдерів та ОТТ-сервісів, до яких у нас є претензії. Навіть якщо особисто в нас є договір із якимось провайдером, але прийде правовласник, який поскаржиться, що його піратить ця компанія, то ми будемо розривати договори. У нас принцип: ми не працюємо з піратами», — розповів Микола Фаєнгольд. Він закликав солідаризуватися ОТТ-платформи: «ОТТ-платформи передають нам ID абонентів з указуванням мережі, якщо це партнерська програма. Ми можемо порахувати їхню кількістю по кожному провайдеру, і якщо побачимо, що в однієї ОТТ-платформи в нього 10 абонентів, в іншої — 20, у третьої — 30, а сукупно ми підозрюємо, що широкосмугових абонентів у нього тисяч 20, то ми його перевіряємо. Якщо в результаті перевірки ми фіксуємо наявність піратського плейлиста, то повідомляємо про це нашим ОТТ-партнерам. І тут ОТТ-партнери мають між собою вирішити: готові вони працювати з такою мережею чи ні? Наприклад, Trinity розриває договори з такими конторами».
Інший фактор ризику співпраці інтернет-провайдерів і ОТТ-платформ може виникати через недобросовісність останніх, які можуть або не мати прав на якісь зі своїх телеканалів, або втратити їх у процесі роботи, через що несподівано для себе можуть постраждати абоненти провайдера. Для уникнення ризику постраждати від дій ОТТ-партнерів правовласники порадили інтернет-провайдерам:
- підозріливо ставитися до неринково привабливих пропозицій: всі телеканали за $50 на місяць навіть без уточнення кількості абонентів — це точно сумнівна з точки зору прав пропозиція;
- при підписанні договору з ОТТ-платформою попросити в неї гарантійні листи про те, що в неї є права на контент;
- чітко вказувати в договорі строки, територію розповсюдження та інші умови;
- вдаватися до агентської схеми роботи: інтернет-провайдер є агентом із продажу продукту ОТТ-платформи. Він бере на себе зобов’язання по підключенню та залученню абонентів, а зобов’язання ОТТ-платформи — нести всю відповідальність за авторські та суміжні права.
Крім того, протягом найближчого місяця «Чисте небо» обіцяє створити «білий список» ОТТ-платформ, куди кожен охочий правовласник зможе надати інформацію про те, з якими платформами саме він працює, а інтернет-провайдери зможуть із ним звірятися. Цю ініціативу медіагрупи називають позбавленням провайдерів права на незнання.
5. Хто перед ким має вибачитися за «чорний список» провайдерів?
Як було згадано вище, з травня StarLightMedia та «1+1 медіа» під егідою «Чистого неба» складають так званий чорний список провайдерів, до яких у них є претензії в питанні прав на контент.
«Перед тим як компанія потрапляє до “чорного списку”, до неї звертається правовласник, уточнює всі нюанси. І лише якщо немає жодної реакції, якщо компанія не відключає сигнал телеканалів або не підписує договір, то вона потрапляє до цього переліку. Це останнє попередження перед тим, як на неї можуть подати до суду. Плюс ми зараз розробляємо інші варіанти, як можна працювати з цим списком: наприклад, будемо взаємодіяти з банками, які можуть блокувати платежі таких провайдерів», — анонсувала Катерина Федорова.
«Чорний список» оновлюється щомісяця й маєname="_GoBack"> тенденцію до скорочення: якщо в травні він налічував 49 компаній, то в жовтні — 27. Є серед його фігурантів і ті, проти кого медіагрупи ініціювали кримінальні провадження.
Під час панельної дискусії провайдери запитали в медіагруп, чи вибачилися вони перед тими фігурантами «чорного списку», які спочатку потрапили до нього, а потім звідти вибули. На що медіагрупи відповіли, що ніхто не потрапив до списку помилково, і радше фігуранти мали би вибачитися перед правовласниками. Сперечалися довго й бурхливо, а після закінчення офіційної дискусії пішли продовжувати в кулуари.