Нацрада вирішила, що з 1 вересня повністю втрачають чинність ліцензії 21 регіонального і місцевого телеканалу, які протягом 10 днів мають здати свої ліцензії Нацраді:

• 33 канал (Хмельницький)
• «Аверс» (Луцьк)
• «М-студіо» (Закарпаття)
• 11 канал (Дніпро)
• ОТБ (Івано-Франківськ)
• «41-Прилуки» (Прилуки Чернігівської області)
• МАРТ (Миколаїв)
• «Рудана» (Кривий Ріг Дніпропетровської області)
• «Віта ТБ» (Вінниця)
• «Вінниччина» (Вінниця)
• 34 канал (Дніпро)
• «21 Ужгород» (Закарпаття)
• «Візит» (Кременчук Полтавської області)
• «ВТВ плюс» (Херсон)
• «24» (Львів)
• «Репортер» (Одеса)
• А1 (Одеса)
• «Вікка» (Черкаси)
• «Первыйгородской» (Одеса)
• «Академія» (Одеса)
• «Рівне 1» (Рівне)

Також Нацрада вирішила, що з 1 вересня частково втратять чинність ліцензії 18 телеканалів (19 юридичних осіб) за винятком частини передавачів, які продовжать роботу на Донбасі, на кордоні з Росією та Кримом, а в місцевих і регіональних телеканалів  - у містах, де немає цифрових ліцензій. Ці 19 телекомпаній мають протягом місяця подати заяви про переоформлення ліцензій і вилучення з них передавачів, які будуть вимкнені:

• TV4 (Тернопіль)
• TV5 (Запоріжжя)
• «1 Подільський» (Хмельницький)
• «2+2»
• ZIK
• 5 канал (дві юридичні особи – НБМ та «Експрес-інформ»)
• «Інтер»
• «Україна»
• «1+1»
• НТН
• К1
• ICTV
• СТБ
• ТЕТ
• Новий канал
• М1
• «Мега»
• Прямий канал

Головний юрист групи «1+1 медіа» Тетяна Смирнова просила Нацраду не позбавляти телеканал «2+2» аналогової ліцензії, оскільки в юридичної особи ТОВ «Гравіс-кіно», на яку записана аналогова ліцензія «2+2», немає цифрової ліцензії і де-юре це регіональний телеканал. Цифрова загальнонаціональна ліцензія каналу «2+2» записана на іншу юридичну особу – ТОВ «Ріал естейт ТВ». Члени Нацради пояснили своє рішення тим, що фактично в цифровому ефірі «2+2» присутній, хоча аналоговий і цифровий телеканали – це й різні юридичні особи. Представниця «1+1 медіа» звернула увагу на те, що в «2+2» є частоти в Криму, щодо яких тривають міжнародні судові спори (але деталі судового спору не розголошують з міркувань конфіденційності). Відтак, Нацрада вирішила, що аналогова ліцензія «2+2» втрачає чинність за винятком передавачів у Криму.

Під час дискусії відповідальний секретар Нацради Олександр Ільяшенко розповів, що проект рішення уряду, який мав розглядатися в момент засідання Нацради на засіданні Кабміну, передбачає продовження аналогового мовлення тільки місцевих компаній, без регіональних. Хоча Нацрада пропонувала це і для місцевих, і для регіональних мовників – на такій поправці наполягав член Нацради Олег Черниш. Багато мовників, яким Нацрада вирішила залишити аналогове мовлення, мають де-юре статус регіональних, а не місцевих. Заступниця голови Нацради Уляна Фещук сказала, що коли постанова уряду набуде чинності, Нацрада може внести зміни до своїх рішень.

Аналогічна до «2+2» ситуація в каналів ZIK і 5 канал. У каналу ZIK аналогова і цифрові ліцензії записані на дві різні юридичні особи. У 5-го каналу дві юридичні особи мають аналогові ліцензії, і тільки одна з них – цифрову. Але щодо ZIK і 5-го каналу Нацрада ухвалила рішення про втрату чинності аналогових ліцензій за винятком аналогових передавачів, що продовжать роботу в зоні ООС і на кордоні з Кримом і Росією.

Також Нацрада планувала, що з 1 вересня частково втратить чинність аналогова ліцензія сумського телеканалу «Відікон» у місті Ромни (в інших містах аналогове мовлення мало залишитися). Мотивовано це було тим, що «Відікон» має цифрову ліцензію в Ромнах. Але представниця компанії розповіла, що цифровий конкурс на частоту в Ромнах компанія виграла в лютому 2018 року і тільки кілька тижнів тому отримала ліцензію, цифрового мовлення в Ромнах «Відікон» ще не встиг запустити, а за законом має на це рік. Члени Нацради вирішили зняти питання з розгляду питання «Відікону». Таким чином, аналогова ліцензія цієї телекомпанії залишилася чинною повністю.

Усі рішення про втрату чинності ліцензій Нацрада ухвалила п’ятьма голосами. Проти цих рішень голосували Олег Черниш і перша заступниця голови Нацради Ольга Герасим’юк.

Олег Черниш звернув увагу на несвоєчасність відключення аналогового ТБ через дефіцит телетюнерів і можливу втрату аудиторією доступу до телебачення. Він навів дані телеканалу «Інтер», до кол-центру якого після вимкнення аналогового ТБ в Києві та Кіровоградській області звернулися 11,5 тисяч громадян. Протягом перших двох тижнів найчастіше їх цікавило, де купити телетюнер, наступні два тижні більшість звернень стосувалися поганої якості прийому цифрового ТБ або відсутності прийому деяких мультиплексів.

Пан Черниш згадав про лист генерального директора Концерну РРТ до Нацради, який повідомив, що половину бюджету його підприємства становлять доходи від аналогового телебачення. При цьому Національна суспільна телерадіокомпанія України (НСТУ) має 80 млн грн боргу перед Концерном за трансляцію сигналу. Збитки Концерну РРТ від вимкнення в Києві та Кіровоградській області склали 2 млн грн. За словами керівника Концерну, якщо протягом трьох місяців не буде вжито конкретних дій, то може бути вимкнено і цифрове телебачення, тому що більшість передавачів «Зеонбуду» розташовані на вежах Концерну РРТ, які можуть бути вимкнені від електропостачання за борги за електроенергію.

За словами пана Черниша, деякі телекомпанії вже звернулися з позовами проти Концерну РРТ через вимкнення їхніх аналогових передавачів, оскільки в них є чинні угоди з оператором.

Тому Олег Черниш запропонував відкласти рішення Нацради та відтермінувати вимкнення аналогового телебачення.

Олександр Ільяшенко нагадав, що в Плані розвитку телерадіоінформаційного простору, який раніше затвердила Нацрада, на другому етапі передбачено вимкнення всіх аналогових передавачів за винятком передавачів Національної суспільної телерадіокомпанії України та місцевих телеканалів, що не мають цифрових ліцензій. Тому свої рішення про втрату чинності аналогових ліцензій Нацрада ухвалює відповідно до Плану розвитку.

Пан Ільяшенко вважає, що Концерн РРТ не зазнає великої кризи, тому що 40% аналогових передавачів продовжать роботу (йдеться про передавачі Суспільного мовлення, місцевих компаній, що не мають цифрових ліцензії, та передавачі в зоні ООС, на кордоні з Кримом і з Росією). Щоправда, більшість із цих передавачів – Суспільного мовника, який не платить Концерну РРТ. Тому міжвідомча робоча група з впровадження цифрового ТБ вирішила звернутися до Держкомтелерадіо, щоб він рекомендував уряду профінансувати НСТУ в потрібному обсязі.

Ольга Герасим’юк нагадала, що жоден з мовників, чиї аналогові ліцензії в Києві та Кіровоградській області Нацрада визнала нечинними місяць тому, так і не здали своїх ліцензій до Нацради. Олександр Ільяшенко повідомив, що кропивницький телеканал TTV здав свою аналогову ліцензію. Олег Черниш нагадав, що більшість телеканалів не підписали додаткових угод з Концерном РРТ щодо вимкнення передавачів, один з небагатьох, хто підписав угоду – М1. Ольгу Герасим’юк цікавило, що робити, якщо телекомпанії так і не здадуть своїх ліцензій. Від колег пролунала відповідь, що Нацрада звертатиметься до суду з позовами про анулювання ліцензій.

Нагадаємо, згідно з рішенням уряду, 31 серпня 2018 року має бути вимкнено аналогове телебачення по всій Україні. А в ніч з 31 липня на 1 серпня відбувся перший етап вимкнення в Києві та Кіровоградській області.

18 липня уряд ухвалив зміни до своєї постанови про вимкнення аналогового телебачення щодо збереження аналогового мовлення на територіях з особливим режимом мовлення (зона ООС і на кордоні з Кримом).

Також готувався ще один проект постанови про збереження аналогового мовлення місцевих і регіональних компаній без цифрових ліцензій, суспільного мовника, а також передавачів на кордоні з Російською Федерацією. Нацрада очікувала, щоб уряд вніс ці зміни на засіданні 29 серпня, розповів у бліц-інтерв’ю «Детектору медіа» відповідальний секретар Нацради Олександр Ільяшенко.