Рішення стосуються 13 загальнонаціональний каналів: «1+1», «Інтер», ICTV, Новий канал, «Україна», СТБ, ТЕТ, НТН, М1, 5 канал, К1, Прямий канал, «Мега», а також двох місцевих телеканалів, які мають ліцензії на цифрове мовлення в цих регіонах: київський телеканал «Київ» і кропивницький телеканал TTV.

Рішення Нацради дещо відрізняються. Ліцензії телеканалів «Київ» і TTV на аналогове мовлення повністю втрачають чинність, а 13 загальнонаціональних телеканалів – тільки в частині мовлення в місті Києві та Кіровоградській області (для решти території України вони чинні).

Нацрада зобов’язала телеканали «Київ» і TTV повернути до Нацради їхні ліцензії протягом 10 днів з дати ухвалення рішення. Апарат Нацради має протягом трьох днів повідомити оператора телекомунікацій (Концерн РРТ) про анулювання ліцензій.

Загальнонаціональних мовників Нацрада зобов’язала привести їхні ліцензії у відповідність до Плану використання радіочастотного ресурсу, переоформивши їх і вилучивши з них канали, які підлягають вимкненню. Телеканали мають подати до Нацради заяви про переоформлення ліцензій протягом місяця з дати ухвалення рішення.

Ці проекти рішень не підтримали члени Нацради Ольга Герасим’юк і Олег Черниш. Вони звернули увагу, що законодавство не передбачає втрату чинності ліцензій за рішенням Нацради.

Колеги нагадали їм, що в усіх ліцензіях на аналогове мовлення передбачено, що строк їхньої дії – 7 років або до ухвалення окремого рішення Нацради про перехід на цифру.

«Стаття 36 закону про телебачення і радіомовлення каже, що ліцензія втрачає чинність після завершення строку дії. У ліцензіях строк дії був визначений до прийняття окремого рішення Національної ради. Зараз Нацрада якраз і приймає це окреме рішення», - пояснила керівник юридичного управління Нацради Ганна Чумаченко.

Проти запропонованих Нацрадою проектів рішень виступила директор з юридичних питань групи «1+1 медіа» Тетяна Смирнова. Вона теж сказала про відсутність у законодавстві права Нацради визнавати ліцензії нечинними. На думку пані Смирнової, Нацрада має прийняти регуляторне рішення про внесення змін до Плану розвитку національного телерадіоінформаційного простору щодо вимкнення аналогового телебачення, а не індивідуальні рішення щодо кожного окремого ліцензіата.

Після дискусії Нацрада більшістю голосів (п’ятьма голосами) прийняла рішення про втрату чинності ліцензій, які планувала. Ольга Герасим’юк і Олег Черниш не підтримали цих рішень.

Згідно з ухваленим 13 червня рішенням уряду, 31 липня 2018 року має бути вимкнено аналогове телебачення в Києві та Кіровоградській області, а 31 серпня 2018 року – по всій території України. Голова Нацради Юрій Артеменко вже неодноразово зауважував, що після вимкнення аналогового мовлення в Кіровоградській області можуть бути скориговані дії та строки вимкнення по решті території України

Напередодні ухвалення рішення уряду, 12 червня прем’єр-міністр Володимир Гройсман провів нараду за участі керівників найбільших медіагруп, на якій досягли відповідних домовленостей про строки вимкнення аналогу. Володимир Гройсман попросив Нацраду невідкладно розглянути питання продовження строку дії ліцензій телеканалів на цифрове мовлення з огляду на відключення аналогового ТБ.

11 липня Нацрада продовжила ліцензії на цифрове ефірне мовлення в загальнонаціональних мультиплексах компанії «Зеонбуд» 24 загальнонаціональним телеканалам і відмовила в продовженні цифрових ліцензій двом загальнонаціональним каналам. Також Нацрада погодила постанову уряду про відключення аналогового ТБ 31 серпня (31 липня - в Києві та Кіровоградській області).

Члени Нацради вирішили запропонувати уряду чотири доповнення до постанови:

• проведення інформаційної кампанії щодо остаточного терміну вимкнення аналогового телевізійного мовлення (деякі телеканали вже почали цю кампанію);
• створення інформаційних кол-центрів для надання роз’яснень громадянам з питань переходу на цифрове мовлення;
• продовження роботи передавачів, що поширюють канали НСТУ та місцевих мовників, які не мають ліцензій на цифрове мовлення, а також передавачів у прикордонній зоні до кінця 2018 року;
• розглянути механізми компенсації втрат Концерну РРТ, пов’язаних з вимкненням аналогового телевізійного мовлення.

Член Національної ради з питань телебачення і радіомовлення Олег Черниш виступає проти вимкнення аналогового телебачення 31 серпня. На його думку, слід діяти відповідно до розробленого Нацрадою Плану , який передбачає вимкнення аналогу в січні 2019 року і продовження аналогового мовлення НСТУ і телеканалів без цифрових ліцензій до травня 2019 року. Головний аргумент пана Черниша: в Україні аналоговий ефір є основним типом прийому телевізійного сигналу для 2,4 млн домогосподарств (тобто до 6 млн телеглядачів) і в країні просто немає такої кількості телетюнерів у продажу. Інші аргументи – наявність «білих плям» у покритті цифровим сигналом і відсутність цифрових ліцензій у понад 100 місцевих і регіональних мовників.

Телеканал «Інтер» оприлюднив список міст, де можуть виникнути проблеми з прийомом цифрового ефірного телебачення, у ньому – 299 населених пунктів. «Зеонбуд» заперечив дані «Інтера» про проблеми з цифровим покриттям.

Свою точку зору щодо вимкнення аналогового ТБ в інтерв’ю «Детектору медіа» висловили представники медіа груп StarLightMedia та «1+1 медіа». У StarLightMedia сподіваються, що 31 серпня – це остаточна дата, але припускають, що «може втрутитися політика чи що завгодно інше, і це рішення може змінитися». В «1+1 медіа» вважають, що держава не знає, як вимикати аналогове ТБ.

18 липня Кабінет Міністрів на своєму засіданні ухвалив зміни до своєї постанови про вимкнення аналогового телебачення в Україні з 31 серпня (у Києві та Кіровоградській області – з 31 липня) щодо збереження аналогового мовлення на територіях з особливим режимом мовлення (зона ООС і на кордоні з Кримом).

Також готується ще один проект постанови про збереження аналогового мовлення місцевих і регіональних компаній без цифрових ліцензій, суспільного мовника, а також передавачів на кордоні з Російською Федерацією.