«Інтер» отримав санкцію за показ фільмів «Москва сльозам не вірить» за участі Олега Табакова 30 грудня 2017 року та «Іронія долі, або З легкою парою» за участі Валентини Тализіної 31 грудня 2017 року та 1 січня 2018 року. СТБ – за показ фільмів «Кавказька полонянка, або Нові пригоди Шурика» за участі Наталії Варлей 17, 19 і 29 грудня 2017 року, «Іронія долі, або З легкою парою» за участі Валентини Тализіної 29 і 31 грудня 2017 року, «Москва сльозам не вірить» за участі Олега Табакова 22, 31 грудня 2017 року і 1 січня 2018 року, «Любов і голуби» за участі Олександра Михайлова 15, 18 і 22 грудня 2017 року.

Перевірки «Інтера» та СТБ були призначені 11 січня за зверненнями громадян Ковбика, Корнєєва та Служби безпеки України.

Нацрада трактувала показ телеканалами згаданих вище фільмів як порушення абзацу 10 частини 2 статті 6 закону «Про телебачення і радіомовлення», який не допускає використання мовників для трансляції аудіовізуальних творів, одним з учасників яких є особа, внесена до Переліку осіб, які створюють загрозу національній безпеці України (так званого «чорного списку» Мінкульту). А також як порушення пункту а) частини 1 статті 50 закону «Про телебачення і радіомовлення», який зобов’язує мовників дотримуватися законодавства України та вимог ліцензії.

Представники телеканалів заперечували порушення та звертали увагу на колізію в законодавстві. Справа в тому, що в закон «Про кінематографію» навесні 2017 року було внесено поправку, що при обмеження трансляції учасниками фільму вважаються тільки фізичні особи, які брали участь у створенні фільмів, вироблених або вперше оприлюднених після 1991 року. Тобто заборона трансляції фільмів за участі осіб з «чорного списку» Мінкульту не поширюється на радянські фільми. Таким чином, у телеканалів є чинні прокатні посвідчення на ці фільми, оскільки Держкіно, яке видає ці посвідчення, керується саме законом «Про кінематографію». Телеканали вважають, що питання трансляції фільмів регулюється виключно законом «Про кінематографію».

Але члени Нацради відповіли, що вони керуються насамперед законом «Про телебачення і радіомовлення», до якого таких поправок не було внесено, і на телебаченні заборонено показувати будь-які фільми за участі осіб з «чорного списку».

Юристка телеканалу «Інтер» Ольга Мусійко зауважила, що телеканали саморегулювалися і виробили спільну позицію в цьому питанні: усі вони вважають, що законодавство дозволяє їм показувати радянські фільми з учасниками «чорного списку». Але Нацрада із цього приводу перевіряла «Інтер» і СТБ, але не перевіряла «1+1», який теж показує ці фільми. У відповідь голова Нацради Юрій Артеменко анонсував, що на наступному засіданні розглядатимуться перевірки інших медіагруп (на наступному засіданні Нацрада планує призначити позапланову перевірку «1+1»).

Директор юридичного департаменту телеканалу СТБ Марина Корнієнко послалася на постанову Верховного Суду України, згідно з якою у випадку колізії в законодавстві діє більш нова норма закону. Тому в даному випадку, аргументувала вона, має діяти більш нова норма закону «Про кінематографію», ніж норма закону «Про телебачення і радіомовлення».

Заступниця голови Нацради Уляна Фещук звернула увагу, як своєрідно медіагрупи розуміють саморегулювання: «Медіагрупи чомусь вважають, що якщо вони об’єднаються й будуть натовпом перти на Нацраду, то їм вдасться задавити тут усіх і відстояти свою точку зору просто масою. Ні, ви не будете нас ламати, беручи масою. Ми будемо відстоювати свою точку зору і готові ходити в суди». Пані Фещук також пошкодувала, що Нацрада в минулому зробила помилку, коли відклала розгляд питань про показ телеканалами радянських фільмів з особами з «чорного списку», щоб дати можливість індустрії визначитися – після цього індустрія почала масово показувати такі фільми.

Член Нацради Сергій Костинський зауважив, що показ на телебаченні – це лише одна зі сфер, яку регулюють прокатні посвідчення. А в даному випадку закон про телебачення і радіомовлення обмежує показ на ТБ цих фільмів навіть із чинними прокатними посвідченнями. Він також звернув увагу, що телеканали за показ згаданих радянських фільмів сплачують роялті правовласнику – російському кіноконцерну «Мосфільм», який є державним підприємством, а отже, сплачують кошти в казну держави-агресора.

Член Нацради Валентин Коваль висловив здивування, які програмні завдання намагаються виконувати телеканали, раз за разом ставлячи в ефір старі радянські фільми. Він також звернув увагу на норму законодавства, за якою всі прокатні посвідчення обмежених законом у 2015 році фільмів мали бути анульовані (але чомусь Держкіно їх не анулювало).

Єдиний член Нацради, який публічно підтримав позицію телеканалів, – Олег Черниш. «Держава однією рукою видає дозволи на показ цих фільмів, а другою – карає за це. Тому я утримаюся від голосування», – сказав він.

«Інтер» отримав попередження шістьма голосами, оскільки утримався Олег Черниш, а СТБ – п’ятьма голосами, оскільки крім пана Черниша утримався ще й Валентин Коваль. «Детектору медіа» він пояснив, що юристка СТБ, на його погляд, навела більш переконливі аргументи.

Марина Корнієнко анонсувала, що СТБ піде оскаржувати рішення Нацради до суду, хоча змушені будуть його виконувати, тобто – не показувати радянських фільмів з особами з «чорного списку». «Ви приймаєте свідоме рішення заборонити нам транслювати те, що дозволено законом», – наголосила вона.

Прес-служба телеканалу «Інтер» теж оголосила, що «Інтер» звернеться до суду, хоча поки що утримається від показу таких фільмів. «Беручи до уваги ухвалений Національною радою прецедент – винесене попередження, “Інтер” змушений здійснити в ефірі заміну фільмів, які, на думку Нацради, не дозволені до показу», – повідомила прес-служба.

Зауважимо, що Нацрада призначила «Інтеру» ще дві позапланові перевірки через показ радянських фільмів з особами з «чорного списку» – 25 січня та 22 лютого. Їхніх результатів регулятор поки не розглядав. Але за повторне порушення телеканалу загрожує штраф у розмірі 10% ліцензійного збору, а на третій раз Нацрада матиме право звернутися до суду з позовом про анулювання ліцензії. Призначення позапланових перевірок не зупинило «Інтер», адже, наприклад, 17 березня канал влаштував «день пам’яті Олега Табакова», анонсувавши показ не лише фільмів за його участі, а й сюжету про актора в «Ранку з “Інтером”».

«Інтер» і СТБ отримали санкції за своїми ліцензіями на цифрове ефірне мовлення в мультиплексі МХ-1 компанії «Зеонбуд». Строк дії цих ліцензій спливає 23 серпня 2018 року, і цього року Нацрада розглядатиме питання про їх продовження. Наявність не скасованих судом санкцій дає можливість Нацраді відмовити в продовженні ліцензій.

Нагадаємо, раніше Нацрада закликала парламент негайно уточнити норми закону, оскільки в законодавстві є колізія щодо показу радянських фільмів за участі фігурантів з так званого «чорного списку» Мінкульту. «Нема чіткого розуміння, як реагувати на трансляцію радянського фільму, який був створений до 1991 року, за участі особи, що внесена до Переліку осіб, які створюють загрозу національній безпеці, і прокатне посвідчення на цей кінематографічний твір не скасоване», – пояснив проблему регулятор у своєму зверненні до Верховної Ради.

Тим часом українські медіагрупи (крім «Інтер Медіа Груп») розробили і передали главі уряду проект постанови про порядок складання Переліку осіб, які створюють загрозу національній безпеці. «Інтер Медіа Груп» має окрему принципову позицію з цих питань. А група «1+1 медіа» підтримала спільну ініціативу, але також виступила з окремою заявою, що державні органи мають найближчим часом або впровадити чіткі критерії складання цього переліку, або скасувати «чорні списки» як такі.