27 лютого відбулося засідання колегії Міністерства культури, яка розглянула проект Рекомендацій щодо оцінки фільмів патріотичного спрямування. Колегія вирішила не затверджувати запропонований відомством документ, винести критерії оцінки «патріотичного кіно» на суд кіноспільноти та спробувати ухвалити вже оновлений і доопрацьований варіант за місяць. Від початку колегію планували провести в закритому режимі, але через розголос напередодні у ЗМІ та соцмережах засідання відбулося за присутності журналістів та кінематографістів, останні висловили свої застереження під час засідання. Як проходила колегія і з чим не погодилися її члени – в нашому репортажі.

Колегія розпочалася з виступу першої заступниці міністра культури Світлани Фоменко, яка наголосила, що бюджетна програма «Виробництво (створення) та розповсюдження фільмів патріотичного спрямування» є пілотним проектом і від того, наскільки ефективно цього року Мінкульт використає ці кошти, залежатиме, чи отримає він наступного року гроші за такою ж програмою та в якому розмірі.

Далі заступник міністра Юрій Рибачук ознайомив присутніх з пропозиціями відомства. У держбюджеті-2018 на виробництво і розповсюдження «патріотичних фільмів» закладено 500 млн грн. «Плануємо, що фінансування за цією програмою одержуватимуть виробники та розповсюджувачі фільмів і телевізійних серіалів. Обсяг такого фінансування не зможе перевищувати 50% від загальної вартості проекту. 100% фінансування одержуватимуть фільми просвітницького характеру, анімаційні фільми, телевізійні фільми-вистави, неігрові телевізійні фільми або ж серіали про сучасне життя країни», – сказав пан Рибачук.

Юрій Рибачук

Зазначимо, що саме такий розподіл: до половини бюджету на ігрові фільми та до 100% на неігрові (документальні), анімаційні, просвітницькі – існує на сьогодні в Держкіно, і так виділялися гроші на попередніх пітчингах. Але є й відмінності між системою Держкіно та пропонованою Мінкультом процедурою: на пітчингах Держкіно на повне фінансування могли претендувати також ігрові фільми-дебюти (як короткий, так і повний метр); телевізійний продукт ніколи не брав участь у пітчингах, проте велика частина документальних фільмів та деякі анімаційні серіали, які перемагали на пітчингах і були профінансовані державою, не мали кінотеатрального прокату, а виходили саме на ТБ.

У новому законі «Про державну підтримку кінематографії України», ухваленому минулого року, прописані такі нові форми державної підтримки:

1) здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг, необхідних для виробництва (створення) документальних, просвітницьких, анімаційних фільмів, фільмів для дитячої аудиторії (з урахуванням художньої та культурної значущості), фільмів художньої та культурної значущості (авторських фільмів) та фільмів-дебютів, в обсязі до 100 % включно загальної кошторисної вартості виробництва відповідного фільму;

2) надання державної субсидії на виробництво (створення) фільму (ігрового, анімаційного тощо), обсяг якої не може перевищувати 80 % загальної кошторисної вартості виробництва фільму. Обов’язковою умовою надання такої субсидії є підтвердження заявником наявності у нього коштів, необхідних для фінансування виробництва фільму, в обсязі не менше 20 % загальної кошторисної вартості виробництва (створення) відповідного фільму;name="n58">

3) надання державної субсидії на виробництво (створення) телевізійного фільму, телевізійного серіалу, обсяг якої не може перевищувати 50 % загальної кошторисної вартості виробництва телевізійного фільму, телевізійного серіалу. Обов’язковою умовою надання такої субсидії є підтвердження заявником наявності у нього коштів, необхідних для фінансування виробництва телевізійного фільму, телевізійного серіалу, в обсязі не менше 50 % загальної кошторисної вартості виробництва (створення) відповідного телевізійного фільму, телевізійного серіалу.

Передбачені держбюджетом 500 млн. грн. на «Виробництво (створення) та розповсюдження фільмів патріотичного спрямування» не мають стосунку до цього закону і є фактично паралельною програмою.

Між тим, що робить Держкіно, і планами Мінкульту є деякі подібні речі. По-перше, підтримка промоції. «Ми також плануємо в рамках цієї програми підтримувати заходи щодо популяризації фільмів, повністю або частково сплачуючи гроші на проведення творчих зустрічей, презентацій, прем'єрних показів», – повідомив пан Рибачук. Зазначимо, що Держкіно теж виділяє кошти на відповідні цілі в рамках популяризації фільмів, створених як державним коштом, так і приватним.

По-друге, створення державними відомствами консультативних рад для оцінки проектів. За словами пана Рибачука, для проведення конкурсів проектів фільмів міністр культури створить раду (консультативно-дорадчий орган) після консультацій з експертним середовищем. Зазначимо, що саме таким консультативно-дорадчим органом є Експертна комісія з питань кінематографії, яка працює при Держкіно і проводить пітчинги. Що на практиці означає «консультативно-дорадчий»? Це означає, що такі комісії можуть лише радити і консультувати той орган при якому вони утворюються, а остаточне рішення і відповідальність несе саме відомство, при якому створені такі комісії.

Головна мета, заради якої створена програма підтримки «патріотичних фільмів» і чому за нею гроші хочуть виділяти саме на телевізійний продукт, – за словами пана Рибачука, це витіснення з вітчизняного телеефіру російськомовного продукту. Зокрема, він наголосив, що в українському ефірі можна побачити серіали, які у нас показують як український продукт, а на російському телебаченні – як російський.

Основні заперечення в членів колегії викликали наступні моменти:

1. В держбюджеті прописано, що кошти виділяються на «патріотичне кіно», проте не зазначено, що саме на телевізійні фільми чи серіали. При цьому в рекомендаціях Мінкульту наголошується на тому, що кошти підуть саме на виробництво телепродукту, окремо згадана лише анімація, хоча вона також може мати вигляд серіалу для показу на ТБ.

2. Чому з'явилася ця окрема бюджетна програма, при тому, що за виробництво кіно в державі відповідає Держкіно, яке в результаті такого перерозподілу недоотримало фінансування?

3. Рекомендації розробляються для нової експертної комісії (консультативно-дорадчого органу при Мінкульті, який має бути утворений саме під цю програму для проведення конкурсу), якої ще не існує.

4. Незрозуміло, що вважати патріотичним кіно.

5. Нова програма дублює функції Держкіно, має лобістів, проте не має прозорості.

«Фактично ми кажемо про комерційні телеканали, які отримують 50% на свій продукт», – зауважив член колегії, арт-куратор Павло Гудімов.

Павло Гудімов

«Є експертний орган, який працює в Держкіно. Тепер Міністерство культури змушене створювати новий орган, паралельний, вибирати знову якихось експертів, процедура не прописана, кінематографістів не запрошено. Я дуже високої думки про себе саму, але я не візьму на себе сміливість вирішувати експертні речі, для цього потрібні професіонали. Потрібен публічний дискурс, бо сьогодні це точно виглядає непрозоро, що це чиясь окрема ініціатива, для якихось окремих каналів, виробників», – зазначила член колегії, доктор філософських наук Наталія Кривда.

«Чому ми не можемо залучити для цього експертну ради при Держкіно? Вже другий місяць закінчився. Чому ми повноваження не можемо передати наявному органу, щоб вони якісно оцінили це? Чи Держкіно відмовляється виступити партнером цієї програми?», – запитав пан Гудімов.

«Ми готові до партнерства і готові працювати», – відповів член колегії, голова Держкіно Пилип Іллєнко.

Пилип Іллєнко

У відповідь Світлана Фоменко заявила, що при інших міністерствах теж знімають кіно державним коштом, але жодних зауважень і питань до цього чомусь не виникає. Зокрема, вона зауважила, що не чула жодного разу дискусії щодо використання на кіно коштів Міністерства інформаційної політики, які набагато перевищують суми, передбачені на ці цілі в Міністерстві культури. Вона додала, що Мінкульт не ініціював виділення собі коштів на кіно, але отримав це в бюджеті й наразі внести зміни до закону буде нереально.

«А хто це взагалі вигадав, що треба якісь критерії оцінки патріотичності кіно? Чому потрібно ділити кіно на патріотичне і непатріотичне? – приєднався до дискусії член колегії, художник Олександр Ройтбурд. – Мені здається, ми повертаємося до радянських практик, коли мистецтво виконувало функції ідеологічного і пропагандистського обслуговування держави. І зараз усе, що ми прописуємо, – це якесь дежавю. А присутній пан В'ятрович (Володимир В’ятрович – член колегії, директор Українського інституту національної пам`яті – Авт.) сказав, що найбільш небезпечні "щупальца руського міра" – це фільм "Іронія долі". Так от, якщо зняти українську "Іронію долі", яку так само полюблять люди і фразами з якої вони будуть спілкуватися, це буде більше сприяти консолідації українського суспільства, ніж 100 фільмів про козаків. Треба виключити ідеологізацію й робити якісне касове кіно. Я вважаю, що ані колегія, ані міністерство не мають права формувати ідейний зміст. Ми повертаємося від функції дуже європейської – підтримки культури, до функції керування культурою».

Його підтримав пан Гудімов: «Ці всі критерії – дитячий садок. Це погано написано, я не знаю, це якийсь студент писав. Я не буду голосувати за таке».

Запропонований на розгляд колегії проект Рекомендацій щодо оцінки фільмів патріотичного спрямування. Фото: "Детектор медіа"

Тезу пана Ройтбурда про необхідність створення українських фільмів для широкої глядацької аудиторії, цитати з яких стали б крилатими, підтримав пан Іллєнко. Він додав, що вважає дуже патріотичним участь українського фільму «Коли падають дерева» в конкурсній програмі «Панорама» цьогорічного фестивалю «Берлінале».

Павло Гудімов та Олександр Ройтбурд зійшлися на думці, що сучасні українські серіали спеціально створюються низької якості, аби домогосподарка, яка їх дивиться, могла спокійно «шинкувати капусту» і, не дивлячись на екран, не пропустити нічого важливого. Натомість пан Ройтбурд запропонував робити серіали рівня «Твін Пікс».

«І ще слово патріотизм – лазівка для халтури. Я пам'ятаю позаминуле засідання колегії, тут був дуже поважний чоловік, який приніс дуже поганий продукт про гетьмана Калнишевського, здається. І все, що йому казали, що це не буде мати глядача, що треба переробити, він відповідав: але ж це патріотично. Це знов Радянський Союз», – підсумував пан Ройтбурд.

Члени колегії Сергій Проскурня, Олександр Ройтбурд

Скоріше за все, пан Ройтбурд згадав проект «Лицар дикого поля», який потрапив до програми виробництва та розповсюдження національних фільмів ще до запровадження системи пітчингів Держкіно, у 2006 році, й так не завершений до цих пір. Питання його дофінансування державним коштом виносилося на засідання колегії Мінкульту, яке відбулося 28 вересня 2017 року. Тоді, незважаючи на моє попереднє звернення з проханням допустити мене на засідання колегії як журналіста та члена Громадської ради при Держкіно, члени апарату міністерства й особисто міністр Євген Нищук відмовили мені в цьому – не пустили на засідання фізично, навіть не виносячи це питання на розгляд самої колегії, ще до її початку ухваливши рішення мене не пускати. Як я потім дізналася з протоколу засідання, отримавши його у відповідь на свій інформаційний запит, питання дофінансування проекту «Лицар дикого поля» було знято з розгляду.

Члени колегії також порушили питання дофінансування проектів Держкіно з нової бюджетної програми. Пилип Іллєнко повідомив, що програмі виробництва та розповсюдження національних фільмів, яку реалізує Держкіно, є проекти, які виграли попередні пітчинги Держкіно і підпадають під визначення «патріотичного кіно» й можуть бути дофінансовані за рахунок нової бюджетної програми. Це дозволило б агентству в повній мірі виконати цього року свої фінансові зобов'язання. Зазначу, що під цей критерій підпадають, зокрема, два проекти: «Толока» і «Максим Оса», які за рішенням колегії минулого року, було вирішено профінансувати державним коштом на 100% як просвітницькі ігрові фільми патріотичного спрямування. Цей перелік можна доповнити й іншими як ігровими, так і документальними проектами, які виграли попередні пітчинги та внесені до програми. Відзначу також, що ще в грудні минулого року я надсилала запит до Мінкульту, в якому, зокрема, питала чи можливо саме таке розподілення коштів, виділених у програмі «Виробництво (створення) та розповсюдження фільмів патріотичного спрямування». Проте тоді в Міністерстві мені не змогли надати відповіді на це запитання.

На засідання колегії прийшли й представники кіноіндустрії, занепокоєні ситуацією, що склалася. Продюсер Дмитро Суханов зауважив, що через брак коштів, виділених Держкіно, ставиться під питання виробництво копродукційних проектів, що може спричинити іміджеві та репутаційні втрати. А новобраний керівник державної кіностудії «Укранімафільм» Дмитро Лісенбарт досить емоційно розповів, що кіностудія фактично простоює, через невизначеність з держфінансуванням під загрозою зриву опинився анімаційний проект, який він мав намір робити разом з корейцями, і якщо ситуація найближчим часом не врегулюється, то він готовий навіть звільнитися.

У підсумку, колегія не затвердила Рекомендації щодо оцінки фільмів патріотичного спрямування, запропоновані Міністерством. Протягом місяця має відбутися повторне засідання колегії з розгляду цього питання. А за цей час професійна спільнота (зокрема, були названі Національна спілка кінематографістів України, Асоціація кіноіндустрії України та Українська кіноасоціація) має у відкритому форматі обговорити та напрацювати критерії відбору кінопроектів для фінансування за бюджетною програмою «Виробництво (створення) та розповсюдження фільмів патріотичного спрямування».

Ми будемо стежити за перебігом подій.

Фото: прес-служба Мінкульту