На конкурс буде виставлено 21 ФМ-частоту в 14 областях. Обсяг мовлення на всіх частотах – 24 години на добу, потужність передавачів – від 10 Вт до 250 Вт. Кілька частот з передавачами 10-30 Вт прораховані для реалізації проекту малопотужного ФМ-мовлення для місцевих територіальних громад.

Концепція конкурсу – місцеве радіомовлення. Конкурсні умови передбачають дві вимоги до програмної концепції претендентів:

• у загальному обсязі мовлення не менше 15% мають становити інформаційні передачі місцевої тематики;
• дозволяється ретрансляція виключно програм суспільного мовлення.

Член Нацради Олег Черниш висловив застереження, що такі конкурсні умови обмежують участь у конкурсі суспільного мовника – Національної суспільної телерадіокомпанії України. Тому він виступив проти проведення форматного конкурсу (концепція місцевого радіо) на всі ці частоти.

«Безумовно, це передбачено законодавством, що Нацрада може оголошувати форматні конкурсу. Але це обмежує участь суспільного мовника в конкурсі по низці населених пунктів. Ми маємо не найкращий приклад, коли провели конкурс на українське музичне радіо, на 16 частот, з яких 15 отримала «Країна ФМ», а НСТУ не брала участі в конкурсі. Свого часу у 2005 році компанія «НБМ-радіо» теж отримала частоти під українське музичне радіо, а через півроку стала «Ретро ФМ», вирішивши питання через суд», - сказав пан Черниш.

Голова Нацради Юрій Артеменко заявив, що потреба в проведенні форматних конкурсів – це думка більшості членів Нацради, крім Олега Черниша. «У більшості обласних центрів не залишилося місцевих радіостанцій. Це була наша обіцянка – знайти частоти для місцевих мовників. Ми робимо запобіжники: 15% мають займати місцеві новини, а якщо не вистачає власного контенту – йдіть до НСТУ (щоб ретранслювати їхній контент. – ДМ)», - додав пан Артеменко.

Сергій Костинський висловив думку, що цей конкурс не обмежує суспільного мовника: «Суспільне мовлення має місцеві радіостанції, вони можуть брати участь. Там же не сказано, що вони не мають права брати участь». Втім варто нагадати, що в березні Нацрада переоформила всі радійні ліцензії НСТУ, об’єднавши їх у три загальнонаціональні радіомережі: «Українське радіо», «Промінь» і «Культура». Де-юре місцевих і регіональних радіостанцій з окремими позивними у НСТУ не залишилося, а регіональні філії НСТУ виробляють регіональний і місцевий контент для мереж «Українського радіо», «Променя» та «Культури», маючи в цих мережах відрізки мовлення до 4 годин на добу.

Олег Черниш сказав, що колеги його переконали і підтримав затвердження конкурсних умов. Водночас він запропонував вилучити з цього конкурсу на місцеве радіо п’ять частот і включити їх до іншого конкурсу, щоб розширити мережі мовлення НСТУ. Це частоти в місцях, де є опори Концерну РРТ й де НСТУ зможе швидко встановити свої передавачі і розпочати мовлення: у Болграді, Кам’янську та Петровірівці (Жовтні) Одеської області, Ізюмі та Краснограді Харківської області.

Але колеги не підтримали Олега Черниша і більшістю голосів виставили на конкурс для місцевого радіо 21 частоту. Наводимо їх перелік:

Нагадаємо, два місяці тому стався скандал довкола неучасті Суспільного мовника у форматному конкурсі Нацради на українське музичне радіо.

16 березня Нацрада з питань телебачення і радіомовлення підбила підсумки форматного конкурсу на українське музичне радіо. За його результатами 15 частот (5 в обласних і 10 у великих районних центрах) здобула комерційна радіомережа «Країна ФМ», ще одну частоту в обласному центрі – нова комерційна радіостанція Radio1. За бортом цього конкурсу несподівано опинився Суспільний мовник: з’ясувалося, що радіо «Промінь», яке є другим каналом «Українського радіо» та яке експерти й гравці ринку вважали одним з претендентів на перемогу, взагалі не подало заявок на конкурс.

Це стало несподіванкою для колективу «Променя», який виступив з відкритим листом з вимогою пояснень. Детальніше про причини неучасті «Променя» в конкурсі на частоти «Детектору медіа» розповів заступник гендиректора НТКУ з координації діяльності філій Михайло Шматов. З його слів, нинішні очільники Суспільного мовника (до обрання правління НСТУ) не готові були взяти на себе відповідальність і податися на конкурс із вузьким чітко заданим форматом без права змінювати його протягом усього строку дії ліцензії, враховуючи, що концепцію Другого каналу Суспільного радіо має визначити нове правління Національної суспільної телерадіокомпанії України. Тобто вийшла ситуація, що Нацрада конкурсними умовами таки обмежила Суспільного мовника, від чого застерігав своїх колег Олег Черниш, коли наполягав, щоб конкурсний формат не був суто музичним.

21 березня на зборах колектив радіо «Промінь» з’ясовував, хто з керівництва винен у неучасті в конкурсі на частоти і що робити, щоби в майбутньому ситуація не повторилася. Представники Нацради та керівництва НСТУ висловили своє бачення, як будуть розвивати мережу мовлення «Променя». З їхніх слів, вони очікують вимкнення аналогового телебачення, унаслідок якого з’явиться можливість прорахувати частоти для ФМ-мовлення.

Раніше, 24 січня, Нацрада замовила в «Українського державного центру радіочастот» прорахунок 49 ФМ-частот для другого і третього каналів суспільного радіо – «Променя» та «Культури».

23 березня Нацрада підбила підсумки конкурсу на частоту 104,6 МГц в місті Кремінній Луганської області. На конкурс надійшла тільки одна заявка – від ТОВ «Сорок дев’ята паралель» з Києва, яке презентувало концепцію музично-розважального «Радио 49 параллель». Воно й стало переможцем конкурсу.

У квітні стало відомо, що Нацрада планує оголосити декілька конкурсів на мовлення з використанням вільних радіоканалів, у тому числі – форматних.

12 травня Нацрада вирішила оголосити конкурс на вільні дев’ять ФМ-частот у Донецькій і Луганській областях, а також затвердила конкурсні умови (не менше 30% соціально важливих інформаційних і соціально-політичних програм для забезпечення інформаційних потреб громадян, можливість ретрансляції виключно програм суспільного мовлення. Заяви на цей конкурс Нацрада прийматиме з 16 червня до 17 липня.