Цю статтю читайте також англійською.

10 квітня наглядова рада НСТУ обрала головою правління суспільного мовника Зураба Аласанію. Голосування пройшло в два тури. В першому турі двоє фаворитів виборів – Зураб Аласанія та Олег Наливайко – набрали по 8 голосів (17-й голос дістався Роману Вибрановському). У другому турі голоси перерозподілилися на користь Аласанії: 10 за нього, 7 – за Наливайка.

На початок виборів прийшли семеро з восьми кандидатів - усі, крім Олега Наливайка. Останній прийшов після обіду. Кандидати презентувалися в алфавітному порядку

Можна без перебільшень сказати, що сталося диво. По-перше, наглядова рада прописала такий порядок проведення другого туру, за якого її члени могли голосувати одночасно за чи проти обох кандидатів-фаворитів і через це запросто могли запустити процес голосування в безкінечність. По-друге, ще в останній робочий день минулого тижня за Аласанію, за прогнозами його «групи підтримки», набиралося лише 7 голосів і була інформація, що в окремих владних кабінетах його кандидатуру вважають небажаною. По-третє, існував сценарій зриву виборів.

Диво створили «демократичне крило» наглядової ради, профільні громадські організації, західні донори та ті журналісти з НСТУ, які підтримували Аласанію. Всі разом вони просували в кулуарах та публічному просторі головний аргумент на його користь – незалежність від влади й олігархів та притаманну Аласанії безкомпромісність. Протягом кількох останніх тижнів перед голосуванням представники Заходу також наполегливо доносили до членів наглядової ради та зацікавлених політиків думку про те, що лише під незалежного від політичних та бізнесових впливів кандидата вони дадуть гранти на розвиток суспільного.

Можна собі тільки уявити кількість телефонних дзвінків, SMS та запрошень на каву, яку за час підготовки до виборів отримали члени наглядової ради – думаю, спроби тиску на них із боку влади, політиків та інших зацікавлених осіб з проханням не голосувати за Аласанію точно були. Але так само ви нічого не знаєте про тиск, якщо не бачили, як дипломати західних держав прийшли зранку 10 квітня на вибори та з красномовним мовчанням слухали виступ Аласанії, а потім вдруге прийшли ввечері – спостерігати за голосуванням.

На передньому плані - члени наглядової ради В'ячеслав Козак, Дар'я Карякіна та Олексій Панич. На задньому плані - керівниця проектів із розвитку медіа Координатора проектів ОБСЄ Марина Безкоровайна, директор фонду «Відродження» Євген Бистрицький, Вейн Шарп та Марджорі Роуз (Internews Network)

Позаду члена наглядової ради НСТУ Віктора Тарана - координаторка проектів Посольства Швеції в Україні Ольга Сєдова, Галина Смірнова та Ірина Остапа (Рада Європи), медіаюрист ЦЕДЕМ Ігор Розкладай

Прес-аташе представництва Європейського Союзу в Україні Давід Стулік

Перша заступниця голови Національної ради з питань телебачення і радіомовлення Ольга Герасим'юк

Були побоювання, що на вибори прийде Олег Ляшко та спробує їх якимось чином зірвати (залишимо майбутнім історикам розібратися, хто саме підштовхнув його спробувати відкликати з наглядової ради В’ячеслава Козака). Побоювання виявилися марними. А Вікторія Сюмар, яка минулого тижня непрямо, але помітно спробувала допомогти Ляшку на засіданні Комітету свободи слова – як вона потім пояснила, заради голосів «Радикальної партії» на користь законопроекту про квоти на українську мову на ТБ, – в обід 10 квітня написала у Facebook пост. У ньому вона запевнила, що ніколи не хотіла брати участь у конкурсі на голову правління НСТУ (а саме такий мотив їй закидали як причину нібито її бажання зірвати вибори). І зазначила, що «про її підтримку знає той кандидат, який, як вона сподівається, переможе».

В кулуарах між тим було відомо, що одразу після міжнародної конференції 7 квітня, під час якої з подачі Мустафи Найєма стала публічною інформація про ці закиди медіаспільноти на адресу Вікторії Сюмар, голова профільного комітету зустрілася с Аласанією. За інформацією ж Наталії Лигачової, у вихідні відбулося багато консультацій та перемовин між зацікавленими сторонами.

Історичний момент: лічильна комісія рахує бюлетені, громадськість - стежить за підрахунком

Зрештою результати виборів голови правління НСТУ стали лакмусовим папірцем, який показав, що попри весь скепсис Україна таки здатна обирати для себе шлях реформ, і перш за все завдяки громадянській активності та публічності процесу. А українські можновладці під впливом цієї самої публічності іноді спроможні поступатися особистими інтересами.

Окремо хочу відзначити слова члена наглядової ради Євгена Глібовицького, який після голосування публічно вибачився перед головою наглядової ради Тетяною Лебедєвою за колись сказані на її адресу звинувачення в її заангажованості та назвав її дійсно незалежним головою.

Член наглядової ради Євген Глібовицький

Отже, чого тепер усім чекати?

Як на мене, найголовнішим викликом для самого Зураба Аласанії найближчим часом стане анонсоване ним значне скорочення чисельності персоналу НСТУ. Він і сам сказав, що спілкування з профспілками раніше ніколи не було його сильною стороною. Тепер він сподівається найняти сильного HR-менеджера та доручити йому цей процес. У цьому контексті я би порадила тим самим громадським організаціям та західним донорам, які так успішно забезпечили обрання Аласанії на посаду, м’яко і переконливо попрацювати з професійними та творчими спілками. А новому керівництву НСТУ – про всяк випадок готуватися до негативу в ЗМІ на свою адресу та судових позовів.

Зураб Аласанія, Роман Вибрановський

Унікальність суспільного мовника полягає в тому, що він здатен позитивно впливати не тільки на суспільний простір, але й на комерційних мовників. Причому впливати як опосередковано – у якості прикладу застосування журналістських стандартів у новинах, – так і доволі прямо, якщо його особливим чином включити в законодавчо закріплений механізм співрегулювання. Наразі робота над механізмом співрегулювання триває в рамках підготовки законопроекту про аудіовізуальні послуги. Наскільки я знаю, нині великі комерційні мовники її контролюють. Але життя непередбачуване.

А от чого точно не має робити суспільний мовник, так це негативно впливати на ринок. Відповідаючи на запитання про низькі рейтинги «UA: Першого», Зураб Аласанія висловив незадоволення нинішньою системою телевізійних вимірювань та анонсував запровадження альтернативи їй – через соцопитування. Але варто розуміти, що свого часу на встановлення єдиної системи вимірювань було витрачено чимало зусиль і її важливість полягає в тому, що має бути єдина валюта ринку, якій довіряють усі продавці та покупці реклами.

Я, до речі, належу до тих людей, хто вважає, що рейтинги для суспільного важливі. Звісно, в нього має бути свій набір KPI, які витікають з природи та призначення суспільного мовника та які точно не мають обмежуватися самими лише рейтингами. Але рейтинги показують увагу глядачів. А без уваги глядачів суспільний мовник не зможе стати помітним гравцем та реально впливати на смаки споживачів інформації та якість медійного ринку.

Олег Наливайко

Кандидати: Роман Вибрановський, Юрій Дараган

Секретар наглядової ради Вадим Міський

Член наглядової ради Ігор Хохич

Член наглядової ради Віталій Портников

Голова наглядової ради Тетяна Лебедєва, заступниця голови Світлана Остапа

Члени наглядової ради: Тарас Шевченко, Віктор Таран

Кандидати: Олександр Коваленко, Марек Серант

Фото: Валентина Балабанова